Облік платників податків

Самостійна робота з

 Податкового менеджменту

студентки ОКР «Спеціаліст»

 спеціальності «Фінанси і кредит»

Снитко Олександри Володимирівни

1.Облік платників податків

Платниками податків визнаються фізичні та юридичні особи, їхні відокремлені підрозділи, які мають об’єкти  оподаткування (матеріальні або  операції) або є податковими агентами згідно з цим Кодексом. Ведення  обліку платників податків є одним  із способів податкового контролю. Облік платників податків ведеться з метою створення умов для  здійснення органами державної податкової служби контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено  на органи державної податкової служби.

Облік платників податків здійснюється з метою усунення можливості ухилення від сплати податків, оскільки однією із засад податкового закону є невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства.

Облік платників податків є однією з основних функцій органів державної податкової служби.

Розглянемо особливості  обліку платників для юридичних  осіб та фізичних осіб.

Юридичні особи, для яких законом установлені особливості  їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру, зобов’язані подати до органу державної податкової служби у 10-денний строк після державної реєстрації (легалізації, акредитації чи засвідчення  факту створення іншим способом) такі документи:

1) заява за  формою № 1-ОПП, бланк якої можна придбати в органі державної податкової служби. Заява за формою № 1-ОПП підписується власником, засновником або призначеним керівником, чи головним бухгалтером підприємства. Заяву за формою № 1-ОПП необхідно подати до відділу обліку платників податків, потім вона реєструється в загальному відділі (канцелярії);

2) копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності;

3) копія довідки органу державної статистики про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, присвоєння ідентифікаційного коду.

Юридичні особи, які включаються  до Єдиного державного реєстру, можуть подати зазначені документи до органу державної податкової служби для  взяття на облік за бажанням.

Фізичні особи – платники податків обліковуються податковим органом у відповідному Державному реєстрі фізичних осіб – платників  податків. Названий реєстр формується на основі запровадженого Законом від 22 грудня 1994 року № 320/94 «Про Державний  реєстр фізичних осіб – платників  податків та інших обов’язкових платежів». Метою створення Державного реєстру, зокрема, є повний облік фізичних осіб, які сплачують податки та інші обов’язкові платежі.

Державний реєстр фізичних осіб – платників податків та інших  обов’язкових платежів – це автоматизований  банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов’язані сплачувати податки, збори, інші обов’язкові платежі  до бюджетів та внески до державних  цільових фондів у порядку та на умовах, що визначаються законодавчими  актами України.

Фізичні особи – підприємці обліковуються у якості самозайнятих осіб (ст. 65 ПКУ). Окрема категорія самозайнятих осіб – це фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, тобто діяльність, пов’язану з участю фізичних осіб у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності. До цієї діяльності відносять також діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів тощо. Особливістю незалежної професійної діяльності є те, що такі особи не можуть бути підприємцями та не мають більше одного найманця-працівника. Проте це не означає, що названі особи не можуть бути підприємцями –можуть, якщо це прямо не заборонено законом.

На бажання фізичної особи  – підприємця взяття такої особи  на облік може бути здійснене органом  державної податкової служби, якщо така особа подає до органу державної  податкової служби:

1. заяву за ф. № 5-ОПП (додаток 8);
2. копію свідоцтва про державну реєстрацію.

Одночасно з поданням заяви  платником податків - фізичною особою - підприємцем пред'являється оригінал такого свідоцтва.

Облік платників податків в органах державної податкової служби ведеться за податковими номерами.

Податковим номером платника податків є:

– ідентифікаційний код  Єдиного державного реєстру підприємств  і організацій України (далі –  ЄДРПОУ) для платників податків, які включаються до такого реєстру (юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб – резидентів та нерезидентів);

– реєстраційний номер  облікової картки платника податків – фізичної особи, крім осіб, які  через свої релігійні переконання  відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний  орган державної податкової служби і мають відповідну відмітку у  паспорті.

Реєстраційний (обліковий) номер  платника податків надається органами державної податкової служби уповноваженим особам договорів про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи при взятті на облік; нерезидентам (постійним представництвам нерезидентів на території України) у разі взяття їх на облік; інвесторам (резидентам та нерезидентам), які уклали угоди про розподіл продукції і є платниками податків; виконавцям (юридичним особам – нерезидентам) проектів (програм) міжнародної технічної допомоги; дипломатичним представництвам, консульським установам іноземних держав, офіційним представництвам інших держав і міжнародних організацій в Україні, у разі взяття їх на облік.

Податковою адресою юридичної  особи (відокремленого підрозділу юридичної  особи) є місцезнаходження такої  юридичної особи, відомості про  що містяться у Єдиному державному реєстрі. Податковою адресою фізичної особи – платника податків визнається місце постійного або переважного  її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в органі державної податкової служби.

У разі зміни податкової адреси у результаті зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків здійснюється взяття на облік в органі державної податкової служби за новим місцезнаходженням та зняття з обліку в органі державної податкової служби за попереднім місцезнаходженням.

Зняття як платника податків з обліку в органах державної  податкової служби юридичної особи  здійснюється за такими підставами:

1. Здійснення реєстраційних  дій державним реєстратором. У  випадку наявності правонаступника  податковий борг переходить до  нього. При відсутності правонаступника  податковий борг може погашатись  за рахунок засновників, якщо  вони відповідають за законом  по боргах підприємства (ст. 80 ГК  України).

2. Для самозайнятих осіб підставами зняття з обліку є:

– визнання фізичної особи  недієздатною або обмеження її цивільної дієздатності;

– смерть фізичної особи, у  тому числі оголошення такої особи померлою, що підтверджується свідоцтвом про смерть;

– внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи;

– реєстрація припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи у відповідному уповноваженому органі;

– закінчення строку, на який було видано свідоцтво про реєстрацію чи

інший документ (дозвіл, сертифікат тощо);

– заборона судом фізичній особі провадити підприємницьку діяльність

або незалежну професійну діяльність;

– наявність обмежень права  на провадження підприємницької діяльності або незалежної професійної діяльності, які встановлені законодавством;

– анулювання чи скасування, згідно із законодавством, свідоцтва  про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження підприємницької або незалежної професійної діяльності.

У 3-денний строк від дати внесення до Єдиного державного реєстру  відомостей про те, що юридична особа  перебуває у процесі припинення, подати в орган державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку, такі документи:

1. заяву про припинення платника податків за ф. № 8-ОПП (додаток 17), дата якої фіксується в журналі за ф. № 6-ОПП;

2. оригінал довідки за ф. № 4-ОПП;

3. копію розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те установчими документами про припинення;
4. копію розпорядчого документа про утворення комісії з припинення (ліквідаційної комісії).

У такому самому порядку  мають бути подані документи і  в разі прийняття рішення про  закриття відокремлених підрозділів  юридичної особи.

Якщо стосовно платника податків до Єдиного державного реєстру не внесено запису про прийняття  рішення про припинення, заява  за ф. № 8-ОПП органом державної податкової служби не розглядається. Про це орган державної податкової служби інформує платника податків та пропонує йому подати повторну заяву після внесення такого запису до Єдиного державного реєстру. Положення цього абзацу не застосовуються до платників податків, для яких законом визначені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру, а також відокремлених підрозділів юридичних осіб. Такими платниками податків заява за ф. № 8-ОПП має бути подана у 3-денний строк після прийняття рішення про припинення.

від "15" березня 2011 року N 40502/25-159

ДОВІДКА 
про взяття на облік платника податків*

Повідомляємо, що платник  податків

(податковий номер або серія  та номер паспорта**)

_____            ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВ ТЕХНОЛОДЖИ»__   
                                                      (повне найменування або прізвище, ім'я, по батькові для фізичної особи) 
________________________________________________________________________________________  
___________                               04050, М.КИЇВ, ВУЛ. ТУРГЕНЄВСЬКА, 80А_________________ 
                                                                                       (місцезнаходження, місце проживання) 
_________________________________________________________________________________________ 
керівник _                             _СНИТКО ОЛЕКСАНДРА ВОЛОДИМИРІВНА 1909198625_______ 
                          (прізвище, ім'я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта**) 
узятий на облік в органах державної податкової служби 
"15" березня 2011 року за N 39063

На дату видачі цієї довідки  перебуває на обліку у 
_______________ДПІ У ШЕВЧЕНКІВСЬКОМУ Р-НІ М.КИЄВА (код ДПІ 2050)______________ 
                                                              (найменування та код органу державної податкової служби)

__________________________________________________________________________________

2. Камеральна перевірка декларації з податку на прибуток

На сучасному  етапі розвитку економіки України  важливим напрямом вдосконалення податкової системи є побудова ефективної системи адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів).

Адміністрування є безперервним, ціленаправленим процесом, який містить сукупність взаємопов’язаних процедур і методів, спрямованих на здійснення мотивуючого впливу на податкоплатників і персонал органів, які здійснюють роботу у рамках адміністрування податків.

Функціональним  елементом адміністрування податків є податковий контроль. Податковий контроль – це діяльність посадових  осіб  контролюючих органів у сфері оподаткування щодо спостереження за відповідністю процесу організації платниками податків обліку об’єктів оподаткування, методики обчислення  та сплати податків прийнятим актам законодавства з питань оподаткування; щодо виявлення відхилень, допущених у ході виконання податкових правил та визначення впливу наслідків порушень на податкові зобов’язання .

Камеральна перевірка  згідно з існуючою класифікацією  відноситься до перевірок, які визначаються місцем проведення та обсягом документації, що перевіряється .

Необхідно відзначити, що в економічній літературі більше уваги приділяється питанням проведення виїзних документальних перевірок, вважаючи їх ефективнішими внаслідок  більшого охоплення контролем різних сторін фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання (наприклад, у ході позапланової перевірки проводиться комплекс заходів, спрямованих на визначення достовірності нарахування податкових зобов’язань

Не відкидаючи важливості виїзних документальних перевірок, вважаємо, що від правильної організації камеральних перевірок  значною мірою залежить  ефективність і всієї контрольно-економічної  роботи.

Камеральна перевірка  проводиться податковим інспектором  у момент одержання декларацій та розрахунків з використанням бухгалтерської звітності.

Перевірці підлягають такі питання:

− повнота і  своєчасність подання звіту, податкових декларацій та розрахунків;

− дотримання вимог  щодо порядку заповнення поданих  документів;

− узгодженість звітних даних;

− послідовність  даних у формах звітності;

− відповідність  даних,  що використовуються для  складання розрахунків,  даним, відображеним у звітності;

− правильність заповнення всіх пунктів декларацій та розрахунків;

− правильність арифметичних підрахунків,  визначення сум і строків сплати або повернення з бюджету належних сум.

При перевірці  повноти і своєчасності подання  звіту,  декларацій та розрахунків слід упевнитися,  що подано всі передбачені законодавством бухгалтерські документи за встановленими формами й у встановлений строк.  На кожному документі повинні бути всі реквізити підприємства, а саме, назва, прізвище відповідальної особи, телефон, статистичний код підприємства,  дата відправлення декларації чи розрахунку,  підпис керівника підприємства та головного бухгалтера,  печатка.  Усі рядки декларацій та розрахунків повинні бути повністю заповнені і вказані одиниці виміру.  Необхідно звернути увагу на охайність заповнення бухгалтерських документів. Вони не повинні мати виправлення та помарки.  Треба також упевнитися,  що для перевірки надані оригінали декларацій та розрахунків, а не їх копії.

Порядок перевірки  правильності заповнення всіх пунктів  декларацій та розрахунків,  а також арифметичних підрахунків розглянемо на прикладі податкової декларації з податку на прибуток.

Декларація про прибуток підприємства подається платником податку до державного податкового органу для реєстрації протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду. Якщо останній день строку подання декларації (сплати податку) припадає на вихідний (святковий) день, останнім днем такого строку вважається наступний за вихідним (святковим) операційний (банківський) день. При перевірці цієї декларації слід враховувати, що вона складається із заголовної та двох основних частин і дванадцяти додатків, з яких дев’ять (К1 – К9) подаються щокварталу ( у тому числі за рік), а три (Р1 - Р3) - виключно за рік. Додаток К1 складається з двох частин - К1/1 та К1/2. Частина К1/2 заповнюється платниками податку, які нараховують амортизаційні відрахування на суму витрат, пов'язаних із видобутком корисних копалин. Якщо окремі рядки декларації не заповнюються через відсутність відповідних операцій, платники податку не подають податковому органу передбачені цим рядком декларації додатки.

Отже перевіряючому слід упевнитись, щоб в заголовній частині були відображені: повна назва підприємства (відповідно до установчих документів), зареєстрованого в установленому порядку, ідентифікаційний код, код виду економічної діяльності, місцезнаходження та номер телефону платника (факс, електронна адреса - за бажанням). В основній частині та додатках показники відображаються на підставі норм, установлених Законом № 334 та Законом України від 22 травня 2003 року № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон № 889).

При перевірці слід упевнитись, щоб дані відображені у декларації, збігалися з відповідними даними, відображеними в додатках. Ретельно також необхідно перевірити правильність арифметичних підрахунків.

У разі виявлення під час  перевірки арифметичних або методологічних помилок у поданій платником  податків податковій декларації, які  призвели до заниження або завищення  суми податкового зобов'язання, відповідальна  особа державного податкового органу складає Акт про результати проведення перевірки податкової декларації. В Акті зазначаються рядки декларації, в яких платник податку допустився арифметичних помилок, а також надається стислий опис методологічних помилок. Крім того, в Акті зазначається сума податкового зобов'язання, обчислена платником податку самостійно в податковій декларації, та сума податкового зобов'язання, визначена податковим органом після виправлення допущених таким платником податку помилок.

до Рекомендацій щодо прийому та термінів розгляду  
податкових декларацій з податку на прибуток та  
механізму реалізації виявлених правопорушень

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА  ІНСПЕКЦІЯ (АДМІНІСТРАЦІЯ)

в __________________________________________  
(районі, місті)

АКТ № _______ від "____" _______________200__р.  
про результати проведення перевірки податкової декларації про прибуток

Мною ________________________________________________________________ 
(прізвище, ім'я, по батькові, посада)

державної податкової інспекції проведено перевірку податкової звітності підприємства

______________________________________________________________________

код ЄДРПОУ________________, розрахунковий рахунок _____________________

по наданій податковій звітності за період ______________________________________

Перевірка проведена "______" _______________200__р.

Відповідальними особами за стан фінансово-господарської діяльності вищеназваного підприємства за період

______________________________________________________________________

були: керівник _______________________ головний бухгалтер____________________

Перевірка проведена на підставі таких документів: _____________________________  
______________________________________________________________________

Перевіркою встановлено: ___________________________________________________  
______________________________________________________________________ 
______________________________________________________________________  
______________________________________________________________________

Висновки:

1. Перевіркою податкової декларації встановлено:

Зменшення (збільшення)* податку на прибуток - на ____________тис. грн.

2. Сума нарахованого штрафу становить (5 відсотків донарахованої суми):

_________________________тис. грн

за ______________________ - на _________________тис. грн.

(період перевірки)

Додатки на _______________________ аркушах.

"____" ____________200__р. 

* Термін "зменшення (збільшення)" означає різницю між даними, зазначеними в декларації, та даними, отриманими за результатами перевірки.

3.Характеристика податкової звітності з ПДФО

3.1. Правове регулювання утримання податку з доходів фізичних осіб

Порядок нарахування, утримання та сплати податку з доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Податкового кодеку.

Платники податку  та база оподаткування. Статтею 162 Податкового кодексу виділено три категорії платників податку з доходів фізичних осіб:

- фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

- фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;

- податковий агент.

Базою оподаткування є  чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу на суми податкової знижки такого звітного року, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податкової соціальної пільги за її наявності.

Загальний оподатковуваний  дохід – це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Виплати, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та ті, які не включаються до розрахунку ПДФО, передбачені пунктом 164.2 ст. 164 та статтею 165 Податкового кодексу. Ми спинилися тільки на тих, які нараховуються найманим працівникам та тих, від яких звільнені суб’єкти виробництва сільськогосподарської продукції (Рис. 4).

Ставки ПДФО. Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу ставка ПДФО становить 15% бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім деяких виключень), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

У разі якщо загальна сума отриманих  платником податку у звітному податковому місяці доходів перевищує  десятикратний розмір мінімальної  заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17% суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою 15 %. Статтею 22 Закону України від 23.12.2010 р. № 2857-VI «Про Державний бюджет України на 2011 рік» мінімальну заробітну плату з 01.10.2011 р. визначено на рівні 985 грн. Тому за ставкою 17% оподатковується дохід, що перевищує 9 850 грн. (985 грн.*10).

Якщо працівник підприємства є внутрішнім сумісником, тобто виконує  на одному підприємстві, крім своєї  основної роботи, передбаченої трудовим договором, іншу роботу за сумісництвом, для цілей оподаткування, зокрема  застосування ставок 15 і 17%, роботодавець повинен порівнювати з межею (10 мінімальних зарплат) загальну суму заробітної плати, нараховану працівнику за основним місцем роботи та за сумісництвом.

Якщо протягом календарного року платник податків отримував  доходи, у тому числі, але не виключно у вигляді заробітної плати, оподатковувані за зазначеними ставками (15 і 17%), від  двох і більше податкових агентів, і  при цьому загальна сума таких  доходів за будь-який календарний  місяць перевищила 10-кратний розмір мін.зарплати, то він повинен буде подати податкову декларацію за результатами звітного року (пп. «є» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу).

Порядок сплати ПДФО. Відповідно до пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету. Законом України від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці» (ст. 24) встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У цьому випадку ПДФО сплачується також не рідше двох разів на місяць.

Якщо оподатковуваний  дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання (пп. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу). Тобто, якщо першою подією було нарахування доходу в негрошовій формі або нарахування доходу, який буде виплачено готівкою з каси підприємства, роботодавець зобов’язаний сплатити (перерахувати) ПДФО протягом банківського дня, наступного за днем такого нарахування.

3.2. Бухгалтерський облік ПДФО

Всі податкові агенти зобов’язані  своєчасно та правильно відображати  в обліку операцій з утримання  та сплати до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб.

Відповідно до Інструкції № 291 для бухгалтерського обліку таких операцій передбачено субрахунок 641 «Розрахунки за податками», до якого рекомендуємо відкрити окремий аналітичний рахунок 6414 «Розрахунки за податком з доходів фізичних осіб».

За кредитом цього аналітичного рахунку показують утримання  податку з доходів фізичних ociб, а за дебетом –його перерахування до бюджету (Таблиця 1).

У відомості аналітичного обліку для ПДФО відведено окремий рядок. Дані по розрахунках з цього податку записують за місяць і з початку року. Підсумкові дані аналітичної відомості переносять у журнал-ордер № 3 Г с.-г., де кредитові обороти по рахунку відображаються по кореспондуючих рахунках, а оборот по дебету дається загальною сумою. Кредитові обороти в кінці місяця переносяться у Головну книгу.

Таблиця 1

Бухгалтерський  облік податку з доходів фізичних осіб