Облік реалізації товарів

 

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ РЕАЛІЗАЦІЇ ТОВАРІВ
1. Економічна сутність та значення реалізації товарів для діяльності підприємства

Процес реалізації – сукупність операції, пов’язаних з реалізацією  готової продукції, товарів, виконаних  робіт і послуг, з визначенням  фінансових результатів від основної діяльності підприємства.

Цим процесом завершується кругообіг господарських засобів  підприємства, а отримані грошові  кошти від реалізації використовують для відновлення процесів придбання.

Завдяки обліку здійснюється:

• визначення обсягу реалізації і контроль за виконанням плану реалізації;
• своєчасне і повне відображення доходів;
• повне і своєчасне виявлення витрат на збут;
• визначення фінансових результатів від основної діяльності.

У процесі реалізації увага  бухгалтера повинна бути зосереджена  на правильності відображення доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). У П(С)БО 15 «Дохід»  наведені критерії визначення доходу.[12] Дохід визначається при збільшенні активу або зменшені зобов’язань, які обумовлюють зростання власного капіталу за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.[1, ст. 115]

Реалізованою продукцією підприємства вважають товари, за які покупцеві (замовникові) пред'явлені розрахункові документи. Пред'явленими розрахунковими документами вважаються документи з моменту подачі їх до установи банку (за умови здійснення розрахункових операцій через установи банків), або передачі їх покупцеві (замовникові) відповідно до умов, передбачених договором, тобто без участі банківських установ.

Якщо покупець (замовник) за умовами договору одержує товари безпосередньо на оптовому підприємстві, в такому випадку продукція вважається реалізованою після видачі і відповідного оформлення документами та пред'явлення покупцеві-замовникові розрахункових документів.

Реалізованими вважаються також товари, за які оптове підприємство одержало плату або авансові платежі.

Показники обсягу реалізації для підприємства в сучасних ринкових умовах господарювання мають неабияке значення. Якщо обсяги реалізації товарів мають тенденцію до постійного зниження через відсутність належного попиту на неї, слід уважно проаналізувати всі обставини й фактори, що формують цей попит. Треба також з'ясувати основні засади маркетингової політики підприємства, чи вона достатньо гнучка і активна, чи практикуються відмінні підходи на різних ринках.

Темпи зростання обсягу реалізації товарів безпосередньо впливають на величину витрат та прибуток.

Важливе значення для оцінки виконання планів мають натуральні показники обсягів реалізації продукції (штуки, метри, тонни та ін.), їх використовують для аналізу обсягів реалізації продукції за окремими видами та групами однорідної продукції.

При аналізі обсягу реалізації треба вивчити її динаміку за кілька років, а також за кварталами і  місяцями звітного року. Необхідно  дати оцінку виконання плану за обсягом  реалізації в цілому, в розрізі  окремих груп видів продукції, зон реалізації.

Кожне підприємство, плануючи обсяг реалізації товарів, має заздалегідь знати, які саме товари, в якому обсязі, де, коли і за якими цінами вони будуть реалізовуватися. Для цього потрібно вивчити попит на товари, ринки їх збуту, їх місткість, реальних та потенційних конкурентів, потенційних покупців, можливість організувати діяльність за конкурентною ціною. Від цього залежать кінцеві фінансові результати, відновлюваність капіталу, його структура, а в кінцевому підсумку — фінансова стійкість підприємства.

Отже, вивчення як внутрішнього, так  і зовнішнього економічного середовища об'єктів господарювання є необхідним.[в.с. 4]

 

 

 

 

2. Економічно-правовий аналіз нормативної бази по обліку реалізації товарів
1. Закон України „Про бухгалтерський облiк i фiнансову звiтнiсть в Українi” від 16.07.99 р. №996-XIV. Зміст документу: визначає правовi засади регулювання, органiзацiї, ведення, бухгалтерського облiку та складання звiтностi в Українi. Вiн дає визначення активiв та зобов’язань, розкриває мету та основнi принципи бухгалтерського облiку та фiнансової звітності. Використання у роботі: При складанні звітності дотримуються основних вимог та принципів визначених законом.[2]
2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 „Баланс”, затверджене наказом МФУ від 31.03.99 №87. Зміст документу: визначає склад, зміст і форму Балансу та загальні вимоги до розкриття його статей. У статті „Товари” показується без суми торгових націнок вартість товарів, які придбані підприємствами для наступного продажу. Використання у роботі: використовується для формування статей балансу відповідно до вимог стандарту.[9]
3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 „Звіт про фінансові результати”, затверджене наказом МФУ від 31.03.99 р. №87. Зміст документу: визначає зміст і форму Звіту про фінансові результати та загальні вимоги до розкриття його статей. В статті “Собівартість реалізованих товарів“ визначається собівартість реалізованих товарів.[10]
4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 „Запаси”, затверджене наказом МФУ від 20.10.1999 р. №246. Зміст документу: визначаються методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси та її розкриття в фінансовій звітності.[11]
5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”, затверджене Наказом МФУ від 31.12.1999 р. №318. Зміст документу: визначає методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в звітності. Використання у роботі: використовується для визначення собівартість реалізованих товарів. Вона складається з сум прямих матеріальних витрат, прямих витрат на оплату праці, інших прямих витрат.[13]
6. Постанова КМУ “Про Порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення” від 15.06.2006 р. №833. Зміст документу: визначає загальні умови провадження торговельної діяльності, основні вимоги до торговельної мережі, мережі закладів ресторанного господарства і торговельного обслуговування громадян, які придбавають товари для власних побутових потреб у підприємств, установ, організацій незалежно від організаційно-правової форми і форм власності.[7]
7. Постанова КМУ “Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадань, нестачі (псування) матеріальних цінностей” від 22.01.1996 р. №116. Зміст документу: визначає розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню винними особами по нестачі і псуванню матеріальних цінностей. Використання у роботі: визначається за балансовою вартістю товарів, але не нижче 50% від балансової вартості на момент виявлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, ПДВ, акцизного збору з використанням встановлених коефіцієнтів.[6]
8. Наказ МЕУ „Про затвердження Рекомендацій щодо організації продажу товарів методом самообслуговування” від 20.07.2000 р. №153. Зміст документу: регламентує застосування нових видів упаковки зменшує до мінімуму або зовсім усуває природні втрати товарів.[4]
9. Наказ МЕЄІУ „Про затвердження Методичних рекомендацій з формування складу витрат та порядку їх планування в торговельній діяльності” від 22.05.2002 р. №145. Зміст документу: регламентує склад витрат, зокрема до витрат на тару відносять: 1) амортизацію (знос) власної інвентарної тари і тари-обладнання; 2) витрати на ремонт власної інвентарної тари і тари-обладнання; 3) витрати, пов’язані з ремонтом і природним зносом тари-обладнання, у частині, яку відшкодовують постачальникам (власникам тари-обладнання); 4) витрати на перевезення, навантаження та розвантаження порожньої тари в разі повернення її постачальникам або здачі підприємствам, які займаються збиранням тари.[3]
10. Наказ МФУ “Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування” від 30.11.1999 р. №291. Зміст документу: встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку, для узагальнення інформації про наявність та рух товарів Планом рахунків передбачений рахунок 28 „Товари”.[5]

Таким чином, облік реалізації товарів на підприємствах України  ведеться згідно вище вказаних нормативно-законодавчих документів, які забезпечують формування достовірної інформації для користувачів.[в.с. 4]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. ОБЛІК РЕАЛІЗАЦІЇ ТОВАРІВ
1. Види бухгалтерського обліку реалізації товарів

Облік реалізації товарів  буває двох видів

1. Облік реалізації товарів у роздріб.
2. Облік реалізації товарів у розстрочку.

1. Реалізація товарів у роздрібній торгівлі здійснюється переважно за готівку, а також за допомогою розрахункових чеків установ банків. Обсяг реалізації визначається за сумою, яка надійшла до каси за продані товари.

При торгівлі з використанням ЕККА сума виторгу за роздрібними цінами визначається за показниками фіскального чека, у якому відображається загальна сума денного обороту за реалізовані товари, на підставі даних якого і звіту касира в бухгалтерському обліку роблять запис по дебету рахунка 30 "Каса" і кредиту рахунка 702 "Доход від реалізації товарів".

Вартість реалізованих товарів (за роздрібними цінами) за даними товарних звітів матеріально відповідальних осіб списується з їх підзвіту на дебет рахунка 902 "Собівартість реалізованих товарів" з кредиту рахунка 282 "Товари в торгівлі".

Якщо оплата товарів здійснюється в безготівковому порядку через установи банків розрахунковими чеками, то в бухгалтерському обліку на суму таких чеків роблять запис по дебету рахунка 331 "Грошові документи в національній валюті" і кредиту рахунка 702 "Доход від реалізації товарів". У міру одержання виписки банку про зарахування виручки від реалізації товарів, оплачених розрахунковими чеками, на рахунок торговельного підприємства роблять запис по дебету рахунка ЗІ "Рахунки в банках" і кредиту рахунка 331 "Грошові документи в національній валюті".

Торговельні підприємства нараховують ПДВ за встановленою ставкою до обсягу товарообороту (доходу від реалізації). Підставою для нарахування податкових зобов'язань по ПДВ є дані податкових накладних і Книги обліку продажу товарів.

У бухгалтерському обліку роздрібних підприємств сума податкових зобов'язань по ПДВ відображається записом по дебету рахунка 702 "Доход від реалізації товарів" у кореспонденції з кредитом рахунка 641 "Розрахунки за податками". Сума сплаченого до бюджету ПДВ відображається по дебету рахунка 641 "Розрахунки за податками" і кредиту рахунка 31 "Рахунки в банках".

Аналітичний облік реалізації товарів вроздріб ведуть за місцями їх продажу і торговельному підприємству в цілому, що забезпечує контроль за виконанням плану товарообігу.

2.Порядок продажу товарів у розстрочку регламентується «Правилами торгівлі в розстрочку», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 01.07. 97 № 997 (з доповненням і змінами, внесеними постановами від 04.02. 99 № 139 та від 31.08. 99 № 1608).

Зазначеними Правилами встановлено порядок продажу суб'єктами господарювання непродовольчих товарів фізичним особам в розстрочку, тобто на умовах відстрочення кінцевого розрахунку на певний строк і під кредит.

Продаж товарів у розстрочку здійснюється фізичним особам, які мають постійний доход і постійно проживають у населеному пункті, де знаходиться суб'єкт господарювання. Перелік товарів, що продаються в розстрочку, визначає суб'єкт господарювання з урахуванням орієнтовного переліку товарів, що рекомендується до продажу (телерадіоапаратура, електропобутові товари, комп'ютери, меблі, автомобілі, будівельні матеріали, одяг, взуття тощо).

Продаж товарів у розстрочку здійснюється на підставі договору купівлі-продажу товарів у розстрочку, який заключається за встановленою формою між суб'єктом господарювання і фізичною особою (покупцем), згідно з яким суб'єкт господарювання зобов'язується передати обумовлений товар, а покупець - здійснити розрахунки за товар у строки і в розмірах, передбачених договором. При цьому покупець повинен подати паспорт і довідку для придбання товарів у розстрочку встановленої форми, яка видається за місцем роботи (навчання), а непрацюючим пенсіонерам - органом, який призначив пенсію.

Довідка для придбання товарів у розстрочку видається адміністрацією підприємства (установи, організації) тільки тим особам, які знаходяться у трудових відносинах з цим підприємством (або навчання у навчальних закладах) не менше трьох місяців і постійно отримують заробітну плату (стипендію). Підприємства можуть видавати фізичним особами тільки одну довідку. Наступна довідка може бути видана тільки після остаточного розрахунку за товари, що куплені у розстрочку.

Бланки довідок виготовляються за замовленням підприємства, містять друковану нумерацію, видаються, обліковуються і зберігаються як бланки документів суворого обліку.

Договір між суб'єктом  господарювання і покупцем, який буде здійснювати погашення кредиту шляхом відрахувань із його заробітної плати (стипендії) за місцем роботи (навчання), складається в трьох примірниках:

• перший залишається у суб'єкта господарювання,
• другий - надається покупцеві,
• третій - підприємству (установі), що видало довідку.

В разі розрахунків з покупцями, які будуть здійснювати погашення кредиту шляхом внесення готівкою до каси суб'єкта господарювання або шляхом безготівкового перерахування через установи банків, договір складається в двох примірниках: перший залишається у суб'єкта господарювання (продавця), другий - надається покупцеві.

Бухгалтерський облік по продажу товарів у розстрочку суб'єктом господарювання здійснюється в такому порядку. При реалізації товарів у розстрочку їх продажна вартість повністю включається в обсяг роздрібного товарообороту за датою фактичного відпуску товарів покупцю. Тому на всю вартість проданих у кредит товарів робиться запис по кредиту рахунка 702 "Доход від реалізації товарів" і дебету рахунків:

• 30 "Каса" (або 31 "Рахунки в банках") - на суму початкового платежу за товари, здійсненого покупцями;
• 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками" - на решту вартості товару, проданого в кредит.

Відсотки, що підлягають сплаті покупцями за наданий кредит, за спеціальним розрахунком відносяться на доходи майбутніх періодів і відображаються записом по дебету рахунка 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками" і кредиту рахунка 69 "Доходи майбутніх періодів".

При цьому відсотки за кредит розраховуються за кожен місяць із застосуванням 1/2 річного розміру відсотків від фактичного кредиту, яким покупець користувався у місяці, за який сплачено черговий внесок до повного погашення заборгованості.[8],[в.с. 1]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Документування обліку реалізації товарів

Система документування процесу реалізації товарів включає наступні етапи:

1. Документування дозволу на відпуск товарів.

Оптове підприємство здійснює поставку товарів згідно з договорами, укладеними з покупцями. Асортимент товарів, їх кількість та ціни зазначаються безпосередньо у договорі або у специфікаціях чи заявках, які є невід'ємною частиною договору.

Відпуску підлягають тільки товари, що фактично оприбутковані матеріально відповідальною особою.

Документальне оформлення відвантаження товарів починається зі складання комерційною службою розпорядчого документа за формою, визначеною підприємством самостійно. Функції такого документа можуть виконувати наряди, замовлення, розпорядження, накази тощо. У розпорядчому документі менеджер вказує найменування та адресу покупця, найменування, кількість товарів та дату відпуску їх зі складу. Розпорядження на відпуск товарів передається працівникам складу для відбирання товарів.

2. Документування відпуску товарів зі складу.

Відвантаження товарів зі складу оптового підприємства може здійснюватись таким чином:

• безпосереднім відпуском товарів представнику підприємства-покупця (самовивіз);
• централізованою доставкою товарів;
• відправкою товарів залізницею, водним або повітряним транспортом.

Для документального оформлення відпуску товарів зі складу підприємства складається накладна (Додаток 1). Відповідно до розробленого на підприємстві графіка документообігу виписка накладних може бути покладена на бухгалтера, менеджера або працівника складу.

При оформленні накладної в ній необхідно вказати такі реквізити:

• номер і дату складання;
• найменування і адресу оптового підприємства;
• найменування і адресу підприємства покупця;
• підставу для відпуску, тобто номер і дату комерційної угоди на відпуск товарів;
• номер і дату довіреності, а також прізвище довіреної особи покупця;
• дані про товари (найменування, одиниці виміру, кількість, ціни без ПДВ, вартість);
• суму податку на додану вартість;
• загальну суму до сплати (цифрами і прописом).

Керівником оптового підприємства затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл, тобто підписувати первинні документи на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском товарів.

Накладна, яка складається у момент здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском товарів зі складу підприємства, слугує підставою для:

• списання реалізованих товарів з-під звіту матеріально відповідальної особи;
• ведення складського обліку відпуску товарів;
• ведення синтетичного і аналітичного обліку реалізації товарів;
• обґрунтування виконання бюджету продажу товарів за центрами відповідальності.

3. Документальне оформлення доставки товарів покупцю.

Найпоширенішим способом доставки товарів покупцям зі складів оптового підприємства є автомобільні перевезення.

Підприємство як вантажовідправник повинно оформити товарно-транспортну накладну. Якщо підприємство одночасно є перевізником, тобто доставляє товари покупцю власним або орендованим транспортом, складається подорожній лист (Додаток 2) вантажного автомобіля.

4. Документальне оформлення розрахунків з покупцями.

Форма розрахунків за поставлені товари визначається договором між підприємством та покупцем.

Якщо це — безготівкові розрахунки, то покупець перераховує кошти на поточний рахунок підприємства згідно з договором, накладною або рахунком-фактурою (Додаток 3). В останньому випадку на підприємстві оформляється вимога до покупця - рахунок-фактура, де зазначаються найменування, банківські та поштові реквізити підприємства і покупця, сума до сплати. Рахунок-фактура підписується керівником, головним бухгалтером і передається покупцю, у тому числі електронними засобами зв'язку. На підставі рахунка-фактури покупець оформляє платіжний документ.

Завершення товарообмінної операції згідно з договором міни має підтверджуватися двостороннім актом заліку взаємної заборгованості.

5. Документальне оформлення нарахування податкових зобов’язань з податку на додану вартість (ПДВ) у зв’язку із продажем товарів.

Підставою для ведення обліку податкових зобов'язань з ПДВ с податкова накладна (Додаток 4).

Під час виконання договорів  про спільну діяльність податкові  накладні виписуються особою, яка  веде облік результатів такої  діяльності та відповідальна за утримання  і внесення податку до бюджету.

Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у оптового підприємства. Якщо товари реалізуються неплатнику ПДВ, то обидва примірники зберігаються у продавця.[в.с. 3]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Синтетичний та аналітичний облік реалізації товарів

Процес реалізації товарів відображається на кількох балансових рахунках: 90 "Собівартість реалізації", 93 "Витрати на збут", 70 "Доходи від реалізації"".

Для обліку доходів від  реалізації призначений рахунок 70 "Доходи від реалізації"". Цей рахунок використовується для узагальнення інформації про доходи від реалізації товарів, а також про суму знижок, наданих покупцям та про інші вирахування з доходу. Рахунок 70 "Доходи від реалізації" має такі субрахунки:

701 "Дохід від реалізації  готової продукції"";

702 "Дохід від реалізації  товарів";

703 "Дохід від реалізації  робіт і послуг";

704 "Вирахування з доходу";

705 "Перестрахування".

За кредитом субрахунків 701-703 відображується збільшення (одержання) доходу, за дебетом - належна сума непрямих податків (акцизного збору, податку на додану вартість та інших, передбачених законодавством) та списання у порядку закриття на рахунок 79 "Фінансові результати".

На субрахунку 704 "Вирахування з доходу" за дебетом відображується сума надходжень за договорами комісії, агентськими та іншими аналогічними договорами. За кредитом субрахунка 704 відображується списання дебетових оборотів на рахунок 79 "Фінансові результати".

Приклад:

ТОВ "Мрія" відвантажило 3 тонни ячменю сорту "еліта" СВК "Розвиток", на суму 7200 грн., в т.ч. ПДВ - 1200 грн. Справедлива вартість реалізованого ячменю - 3600 грн. СВК "Розвиток" перерахував оплату за ячмінь на суму 4800 грн.

Наведений приклад найде відображення в системі бухгалтерських рахунків таким чином (Табл. 2.1).

 

 

 

 

Табл. 2.1. Відображення задачі на бухгалтерських рахунках

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспонд. рах.		Сума, грн
		Дт	Кт
1.	Відображено дохід від  реалізації	361	701	7200
2.	Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ	701	641	1200
3.	Списана справедлива вартість реалізованих товарів	901	28	3600
4.	Надійшли кошти від  СВК «Розвиток»	311	361	4800

Багатогалузевий характер діяльності оптового підприємства вимагає надання інформації про одержання доходу від окремих галузей господарства. Тому доцільно вести аналітичний облік за всіма видами товарів.[в.с. 2]