Образовательная система Великобритании

     Тема  аналітичного звіту: « Освітня система Великобританії »   

 Дошкільна  освіта  

 Як  правило, в 3 роки батьки віддають  своїх дітей у ясла на один  рік. У Шотландії діти ходять  у ясла до 5 років. Ця освіта  необов'язковя.    

 Підготовча  школа (Pre-Primary School)  

 В  4 роки діти починають відвідувати  підготовчу школу. Діти вивчають  як обов'язкові предмети (англійська  мова й математика) так і предмети  на вибір: історія, географія,  музика, мистецтво й технологія. Вибір предметів роблять батьки. У Шотландії немає підготовчих шкіл.     

 Початкова  школа (Primary School)  

 Навчання  в початковій школі починається  з 7 років. У Шотландії діти  вступають у початкову школу  в 5 років, тому що в системі  навчання Шотландії немає підготовчої  школи. Незважаючи на ці розходження програма навчання в Англії, Уельсі, Північній Ірландії й Шотландії однакова, таким чином, всі школярі Великобританії одержують однаково якісну освіту. До предметів підготовчої школи додаються природничі науки, інформаційні технології, дизайн (усього 12 обов'язкових предметів).    

 Середня  школа (Secondary School)  

 У  віці 11 (у Шотландії 12) років школярі  переводяться в середню школу  й учаться тут до 16 років. Всі  державні й приватні школи  Великобританії готовлять дітей  до одержання GCSE (General Certificate of Secondary Education) - загального свідчення про середню освіту (у Шотландії - Scottish Certificate of Education - SCE). З 11 до 14 років вивчається великий набір шкільних предметів. В 13 років школярі здають обов'язковий іспит для переходу в старші класи. Тут учні вибирають 5-8 дисциплін і до 16 років цілеспрямовано готуються до іспитів на сертифікат про середню освіту. Після одержання сертифіката GCSE обов'язкове освіта закінчується.   

 Якщо  ж обраний курс професійної  підготовки, видається (Загальне) Національне свідчення про професійну кваліфікацію - (General) National Vocational Qualification, GNVQ або NVQ (у Шотландії -SNVQ, SVQ).     

 Освіта  з 16 до 18 років (середня освіта  просунутого рівня; вузьке-профільне  освіта)  

 Після  одержання загального свідчення про середню освіту в школярів є наступні варіанти подальші навчання:  

• Бажаючої  надійти в університет пропонується надійти в шостий клас (Six Form) і  пройти спеціальну програму підготовки до університету - A-leves . Курс дворічний, після першого року навчання здаються іспити першого рівня A-levels, після другого - другого рівня A-levels (у Шотландії "Highers"). Результати іспитів ураховуються при надходженні в університет. Учні звичайно здають 4-5 дисциплін, по яких вони будуть спеціалізуватися в університеті, причому обов'язковими є математика, англійська й іноземна мови. По закінченні даного курсу учні можуть подавати свої документи в будь-який університет Великобританії. У Шотландії курс триває один рік з 16 до 17 років, по закінченні учнем видається HSCE (Higher Scottish Certificate of Education
• Бажаючим одержати вузько-профільну освіту пропонується поступити в коледжі подальшого навчання (College of Further Education). Коледжі пропонують велику розмаїтість професій і спеціальностей: менеджмент, бізнес, інформатика, журналістика, готельна справа, фінанси й банківська справа, інженерні й технічні професії, педагогіка, музика, дизайн, перукарське мистецтво й багато чого іншого. Під час навчання студент може здавати іспити на одержання Загального національного посвідчення про професійну кваліфікацію (General National Vocational Qualification - GNVQ), у Шотландії - GSVQ (General Scottish Vocational Qualification). Усього рівнів GNVQ/GSVQ три: початковий, середній і просунутий. Просунутий рівень вимагає дворічних занять. Максимальна межа професійної підготовки в коледжі - вищий диплом про професійне освіта (HND Higher National Diploma), з яким при бажанні студент може надійти в університет на другий курc. Всі дані сертифікати дають можливість працевлаштування по отриманій спеціальності.
• Деякі школи Англії пропонують альтернативну A-Levels програму "Міжнародний бакалаврат" (International Baccalaureate IB). Програма була створена у Швейцарії, і вона дає можливість британським школярам одержати диплом міжнародного зразка про середню освіту, з яким вони на загальних підставах можуть надходити в будь-який університет Європи. Курс розрахований на два роки, студенти вибирають 6 предметів із шести областей: точні науки, природничі науки, іноземні мови, англійський і література, суспільні науки й творчі напрямки.
• Якщо у випускника школи немає бажання продовжувати подальше навчання, він може почати працювати.

 Вище  освіта  

 Вище  освіта Великобританії містить  у собі програми по одержанню  ступеня бакалавра, післядипломні програми (магістратура й докторантура) і МВА. Система вищого освіта у Великобританії представлена наступними вищими навчальними закладами:   

• технічні  інститути
• університети

   Університети  Великобританії відомі по усьому  світі як одні із самих престижних вищих навчальних закладів. Перші два роки студенти вивчають широке коло базових предметів, а потім ще два роки присвячують спеціальним дисциплінам по обраному профілі. Британським університетам властива гнучкість навчальних планів. Студенти мають можливість вивчати найрізноманітніші дисципліни, навіть якщо вони викладаються на різних факультетах. Випускникам можуть привласнюватися подвійні ступені.   

  Технічні інститути  - освітні установи, що спеціалізуються  на більше вузькому  профілі предметів. Наприклад, для одержання професії дизайнера, не обов'язково вчитися у великому університеті, краще надходити в спеціалізовані інститути.     

 Тривалість  навчання в університеті для  одержання ступеня бакалавра  (Bachelors degree) в Англії, Уельсі й Північній Ірландії становить три роки, у Шотландії - чотири. Однак тривалість навчання так само залежить від одержуваної спеціальності.

Структура системи освіта у Великобританії дозволяє британським університетам  з високим ступенем самостійності  формувати навчальні програми пост-дипломного навчання (PG-курс, PhD-курс). Існує два основних види курсів пост-дипломного навчання: теоретичний (магістратура) і науково-дослідний (докторантура). Навчання на теоретичних курсах триває рік, проводиться у формі лекцій, консультацій і семінарів і завершується одержанням ступеня магістра. Іноді для присудження ступеня магістра необхідно написати дисертацію. Науково-дослідний курс відрізняється від теоретичного тем, що студенти більше часу приділяють дослідженням. Тривалість навчання становить 2 роки і його результат стає опублікована дисертація, що висвітлює пророблене студентом дослідження. По закінченні курсу привласнюється ступінь доктор філософії (Doctor of Philosophy, Ph)..   

 Останнім  часом у Великобританії стає  популярним заочне освіта. Заочне освіта побудоване на принципі самостійності студента, навчальні програми гнучкі й добре структуровані, у деяких випадках студент може будувати процес навчання за своїм розсудом. Допомога викладача здійснюється за допомогою звичайної або електронної пошти.

     Табл. 1. Характеристика системи освіти

Освіта у Великобританії вважається обов'язковою для всіх громадян від 5 до 16 років. Існують розходження в системі освіта між Північною Англією з Уельсом, Північною Ірландією й Шотландією. Однак, не дивлячись на ці розходження, системи співіснують разом без яких або проблем.   

 Табл. 2 Відмінності систем освіти Великобританії

 Очевидним  достоїнством освітньої системи  Великобританії є її виняткова  гнучкість. В учнів протягом  усього процесу навчання є  можливість за своїм розсудом  вибирати дисципліни й спеціалізацію.  Більше того - при бажанні обрані  предмети й напрямок можна  поміняти. Обмеження у виборі числа "A-levels" свідчить про те, що освітня система Великобританії націлена на ранню спеціалізацію. Незалежно від віку, національності й віросповідання вчитися в навчальних закладах Великобританії може кожний. Потрібно лише відповідати вимогам, пропонованим до всім вступникам.     

 Всі  школи Великобританії підрозділяються  на два сектори: державні (безкоштовне  освіта) і частки (платне освіта).   

 Крім  звичайних початкових і середніх  шкіл (Day Schools) у Великобританії одержали  велике поширення школи-пансіони (Boarding Schools), де школярі вчаться й живуть протягом усього року, вертаючись, додому тільки на канікули.   

Рис. 1. Ступенева система освіти

Рис. 2. Етапи навчання в системі освіти Великобританії

Табл. 3. Рейтинги найбільш популярних вищих начальних закладів Великобританії 

       Табл. 4 Порівняльна характеристика моделей корпоративного керування

Табл. 5. Відповідність корпоративних моделей керування типам освітніх систем

       Швидкий ріст бюджетних витрат на меті  освіта в період з 1960 по 1980-і рр. відбувається наприкінці понижувального початку підвищувальної фази, що доводиться на період входження країн у п'ятий технологічний уклад (1981 - 2018 р.). У той період, коли держава перебуває у фазі зрілості й уже зрозумілі майбутні негативні зміни в народному господарстві, активізується процес інвестування в ті сфери, які є джерелом перспективного економічного росту. Однієї їхній таких сфер є сфера вищої освіта.

       Установивши ретроспективну залежність тенденцій  фінансування освіта з «циклами Кондратьєва» і періодом домінування технологічного укладу, можна припустити, що збільшення частки бюджетних витрат на меті освіта можна чекати до 2020 р.

      Як  показав факторний аналіз, ефективність сфери послуг вищої освіта різних країн залежить від структури охоплення населення освітнім процесом; ступеня відповідності потребам  ринку праці; залежності майбутніх доходів від рівня освіта; наявності державної підтримки вузів; впливу конкурентних переваг системи освіта.

      У всіх закордонних країнах освітній рівень розглядається як певна гарантія від безробіття. Найбільш ефективна освітня політика у Великобританії, США й Швеції,  про що свідчить низький рівень безробіття й позитивний вплив базових факторів.

       Ретроспективний аналіз показав,  що розширення недержавного сектора  вищого освіта визначає його зростаючу роль в економічному росту. Збільшення частки недержавних вузів у Росії за два останніх сторіччя з 12% до 38-40% визначається політикою держави, демографічною ситуацією, попитом на ринку праці,  рівнем відкритості національних ринків. Виявлено, що частка витрат у приватному секторі вищого освіта у величині загальних витрат істотна.

      Критерії  ефективності  недержавної сфери  вищого освіта мають комплексний характер і включають:

      1) задоволення зрослого попиту  на вище освіта;

      2) формування конкурентного середовища на ринку освітніх послуг, що забезпечує високу народно-господарську ефективність;

      3) максимальна відповідність потребам  ринку праці;

      4) підвищення погодженості між  ринком освітніх послуг і ринком  праці;

      5) розширення можливостей реалізації права громадян на вище освіта.

      Недержавні  вузи працюють на благо економіки  країни (швидко реагують на попит, забезпечують ринок праці необхідними фахівцями), але не одержують фінансової підтримки  від держави. Підвищити ступінь  довіри до недержавної сфери освіти можна шляхом введення хоча б часткового державного фінансування.

       Результативність  роботи сфери вищої освіти можлива за умови співробітництва бізнесу й вузів, для чого повинні бути створені відповідні умови. У роботі виділені існуючі недоліки цільової підготовки, а також запропоновані варіанти реалізації концепції корпоративного освіта: створення галузевим підприємством вузу; співробітництво галузевого вузу з підприємством; створення підприємством навчального центра для підвищення кваліфікації й профорієнтації. Найбільш оптимальним представляється другий, у якому не страждає фундаментальність освіта й підвищується адаптивність випускника.

       Можна побачити угруповання країн по виділених типах освітніх систем (таблиця 6), а також почата спроба виявити систему факторів, що визначають та або інша модель взаємодії держави й сфери вищого освіта. До цих факторів віднесені: роль держави, форми державної підтримки, тенденції зміни структури фінансування вищого освіта, роль приватного сектора, можливості «на виході» із системи освіта. Однак ступінь впливу кожного фактора в тій або іншій моделі різна, що визначається історією, менталітетом нації, рівнем економічного розвитку й базових конкурентних переваг освітнього простору.

      Табл. 6 Відповідність країни типу системи вищої освіти

       Оцінка  розвиненості кожного з конкурентних переваг дозволила визначити  пріоритетність моделі корпоративного керування сферою вищого освіта в країнах (таблиця 7). Експертним шляхом були встановлені інтервали питомих ваг для кожного з них, які в сукупності визначають конкурентоспроможність системи освіта окремо взятої країни по кожному типі моделі корпоративного керування.

       Табл. 7 Порівняльна характеристика моделей корпоративного керування

      Виділено  групи країн,  у яких переважає  певний тип моделі корпоративного керування (таблиця 8).

       Табл. 8. Класифікація освітніх систем країн по корпоративних моделях керування

       Визначено, що віднесення моделі корпоративного керування до  якого-небудь типу системи освіта досить нечітко (таблиця 9).

       Табл. 9. Відповідність корпоративних моделей керування типам освітніх систем

       Значимість  конкурентних переваг у корпоративних моделях визначає специфіку державного керування в сфері вищого професійного освіта, що знаходить своє вираження в механізмах регулювання, у тому числі через систему фінансування.