Охорона праці. 6

· роботу методичного  кабінету охорони праці, пропаганду безпечних та нешкідливих умов праці  шляхом проведення консультацій, оглядів, конкурсів, бесід, лекцій, розповсюдження засобів наочної агітації, оформлення інформаційних стендів тощо;

· допомогу комісії з  питань охорони праці підприємства спрацюванні необхідних матеріалів та реалізації її рекомендацій;

· підвищення кваліфікації і перевірку знань посадових  осіб з питань охорони праці.

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших  засобів виробництва, стан засобів  колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а  також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Практичний контроль за роботою  структурних підрозділів техніки  безпеки та охорони праці виконує  керівник відділу техніки безпеки  та охорони навколишнього середовища підприємства.

Згідно стандарту підприємства (СТП 18.1.1-2000 ) розробленого на основі Положення  про навчання з питань охорони  праці, затвердженого наказом комітету по нагляду за охороною праці України  від 17.02.1999 р. №27, встановлені вимоги по проведенню навчання працівників підприємства. За цим стандартом навчання з питань охорони праці спрямоване на реалізацію на підприємстві безперервного навчання з питань охорони праці, яке проводиться з працівниками в процесі трудової діяльності.

При прийомі працівника на роботу проводиться навчання та ввідний інструктаж з методів безпечної праці на робочому місті.

Власник повинен проводити розслідування  та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, яке розробляється  Державним комітетом України по нагляду за охороною праці за участю профспілок і затверджується Кабінетом Міністрів України.

Інструктаж з методів безпечної  праці на робочому місті проводиться  незалежно від проходження робітником курсового навчання з питань техніки  безпеки та охорони праці. Робітнику що інструктується видається печатний екземпляр інструкції з техніки безпеки та охорони праці за його професією.

Новоприйняті на підприємство працівники після первинного інструктажу на робочому місті до початку самостійної  роботи проходять стажування протягом 2-15 змін під керівництвом досвідчених, кваліфікованих фахівців або дублювання протягом не менше ніж шість змін. Запис про проведення стажування та допуск до самостійної роботи здійснюється безпосереднім керівником робіт в журналі реєстрації інструктажів. Після закінчення стажування наказом/розпорядженням керівника структурного підрозділу працівник допускається до самостійної роботи.

Отже, можна зробити висновок, що стан охорони праці на ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 10 є задовільним і охорона праці здійснюється відповідно до затверджених державою норм.

 4.2. Стан охорони праці на робочому місці

Проаналізуємо  стан охорони праці на робочому місці бухгалтера. Як вже зазначалось, на ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 10  працює 6 бухгалтерів, приміщення бухгалтерського відділу розташоване на першому поверсі адміністративної будівлі.

Площа бухгалтерії, в  якій розташовані персональні комп'ютери, визначена згідно з чинними нормативними документами з розрахунку на одне робоче місце, обладнане ПК:

- площа - не менше  6,0 кв. м (загальна площа бухгалтерії 40кв.м, кількість бухгалтерів - 6);

- обсяг - не менше  20,0 куб. м, з урахуванням максимальної  кількості осіб, які одночасно  працюють у зміні;

- робочі місця розташовані  на відстані не менше ніж 1 м. від стіни з вікном;

- відстань між бічними  поверхнями комп'ютерів не менша  за 1,2 м;

- відстань між тильною  поверхнею одного комп'ютера та  екраном іншого не менша 2,5 м;

- прохід між рядами робочих  місць  не менше 1 м.

Приміщення бухгалтерської служби обладнане засобами зв'язку, а також необхідною кількістю пересувних або стінних шаф для зберігання поточного архіву й довідкових матеріалів, особистих речей працівників. Доступ до шаф і картотек є вільним, не загромадженим меблями та іншими предметами.

Рис. 4.1. Схема розташування робочих місць бухгалтерів в відділі бухгалтерського обліку

При розміщенні робочих  місць бухгалтерів врахована відстань між робочими столами з моніторами (у напрямі тилу поверхні одного монітора й екрана іншого монітора), вона становить 2,3 м (при нормі не менше 2 м), а відстань між бічними поверхнями моніторів становить 1,3 м (при нормі не менше 1,2 м).

Робочі місця працівників  бухгалтерії  оснащені персональними  комп'ютерами, зокрема їх в кабінеті 6 штук. До складу іншої техніки входять: принтери, сканери, ксерокс, телефони.

Робота бухгалтерів  ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінат  № 10  відноситься до категорії легкої - 1а, бо їх робота проводиться сидячи і не вимагає фізичної напруги.

Основний параметр, що впливає на зручність роботи, —  висота столу. Оптимальне її значення — 72,5 см. Найкращим варіантом є  стіл з функцією можливого регулювання. Стіл також повинен мати достатній  внутрішній об’єм. Для цього ширина його має бути не менш ніж 70 см, а висота простору під столом — не менш ніж 60 см. Щоб забезпечувалася стійкість столу, він має бути важким. Площа столу безпосередньо пов’язана з поняттям робочого простору. Середня зона охоплення рук людини становить 35—45 см. Близькій зоні відповідає область, яку може охопити рука з притуленим до тулуба ліктем, далекій зоні — область випрямленої руки.

Стілець чи крісло повинні  забезпечувати фізіологічно раціональну  позу. Такій вимозі відповідають стільці  чи крісла, що мають підлокітники, здатні обертатися та мають регулятор висоти, кута нахилу спинки й відстані спинки від краю сидіння.

Конкретні параметри  визначаються так: розмір сидіння — не менш як 40 * 40 см; кут нахилу — від 15 до 5° (назад); висота сидіння — 40—55 см; довжина підлокітників — не менш як 25 см; ширина підлокітників — 5—7 см; висота підлокітників до сидіння — 22—28 см, відстань між підлокітниками — 50 см. Важливим є добір крісла чи стільця відповідно до маси користувача.

Особливу увагу кожного  працівника слід звертати на вимоги до роботи з електронно-обчислювальними машинами. Відстань між очима працюючого та екраном комп'ютера повинна бути не меншою, ніж півтори довжини діагоналі використовуваного монітора.

Дисплей слід розташовувати  нижче рівня очей на 15°, а клавіатуру- на відстані близько 40 см від тулуба.

Зап'ястя повинні розташовуватися  так, щоб сонячне проміння і світло ламп не відбивалися від нього  та не осліплювали працюючого. В  ідеалі рівень яскравості екрану повинен  відповідати яскравості світла в  приміщенні, чого можна досягти за допомогою налагодженого монітора.

Згідно з Правилами  охорони праці відстань від екрану до очей працівника залежить від розміру  екрану (табл. 4.1).

Таблиця 4.1.

Відстань від екрану до очей

Робоче приміщення бухгалтерів ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 10  захищене від прямих сонячних променів, передбачені сонцезахисні пристрої: жалюзі, штори і т.п.

Так як працівники бухгалтерії  переважно працюють з документами протягом усього дня застосовується система комбінованого освітлення (до загального освітлення встановлюються світильники місцевого освітлення).

4.2.1. Повітря  робочої зони

Одним з основних фізіологічних  факторів, які впливають на ефективність роботи бухгалтерської служби, є мікроклімат  приміщення, оптимальні умови якого  визначено законодавством (табл. 4.2). Мікроклімат приміщення визначають наступні параметри: температура, рухливість повітря, відносна вологість повітря і інтенсивність теплового випромінювання.

Таблиця 4.2

Оптимальні умови роботи працівників бухгатерського відділу

Оптимальні мікрокліматичні  умови - це такі параметри мікроклімату, які при тривалому і систематичному впливі на людину забезпечують нормальний тепловий стан організму без напруги  і порушення механізмів терморегуляції. 
Вони створюють відчуття теплового комфорту і забезпечують передумови для високого рівня працездатності.

Повітряне середовище приміщень  оцінюється також за його складом.

Хімічний склад повітря  в приміщенні такий же, як і ззовні: приблизно 21 % кисню, 78 % азоту, 0,04 % діоксиду вуглецю, менше 1 % складають озон, водень, гелій, неон, криптон, радон і аргон, непостійна кількість водяних парів. При диханні склад повітря змінюється. Видихуване людьми повітря містить менше кисню і більше діоксиду вуглецю тощо.

Для створення в бухгалтерії комфортніших умов праці потрібно привести до відповідних норм показники мікроклімату: температуру, вологість приміщення та вентиляцію. Так, оптимальними температурними показниками є 22—24° С взимку і 23—25° С влітку, при цьому різниця температур рівня підлоги та голови працюючого не повинна перевищувати 3° С. Відносна вологість приміщення має становити 40—60 %. Важливою умовою є відсутність протягів (швидкість руху повітря має бути менш як 0,1 м/с). Водночас до приміщення має надходити свіже повітря завдяки природній чи штучній системі його подачі. У приміщенні щоденно має проводитися вологе прибирання.

Для створення і підтримання  необхідних санітарно-гігієнічних  умов виробничих приміщень застосовують опалення та вентиляцію, а також систему штучного освітлення.

4.2.2. Шум та  вібрація

Шумом прийнято називати будь-який небажаний  для людини звук, який заважає сприйняттю корисних сигналів. Шум являє  собою невпорядковане повідомлення звуків різної інтенсивності та частоти.

Допустимі рівні шуму на робочих місцях регламентуються  ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ “Шум. Общие требования безопасности” та ГОСТ 12.1.029-80 “Средства  и методы защиты от шума”. Гранично допустимий рівень шума на робочих  місцях та на території підприємства складає 60 Дб.

Джерелом виникнення шумів для  приміщення бухгалтерї може бути наявна офісна техніка. Шуми виробничих приміщень не повинні доходити до внутрішнього середовища офісу, задля чого офісні приміщення розташовуються на відстані не менш ніж 100 м від виробництва. Цієї норми дотримуються на ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 10, зокрема в приміщенні бухгалтерії шум не перевищує 60 Дб.

Шум буває:

-механічного походження, який виникає внаслідок вібрації поверхні машин і обладнання, а також одноразових або періодичних ударів в поєднанні конструкцій і механізмів (на підприємстві домінує в цехах виготовлення коліс);

-аеродинамічного походження (при виникненні джерела стислого  газу або повітря, на підприємстві джерелом такого шуму є витяжні пристрої);

-гідромеханічного походження (при виникненні джерела рідини);

-повітряний, який розповсюджується  в повітряному середовищі;

-електромагнітного походження, який виникає внаслідок коливання  .

Серед основних заходів для зниження шуму можна назвати такі:

1. застосування шумопоглинаючих матеріалів;
2. акустична обробка приміщень (підвісні стелі);
3. розташування джерел шуму в ізольованих приміщеннях;
4. заміна матричних та струменевих принтерів на лазерні;
5. розташування бухгалтерії на значній відстані від виробничих приміщень.

4.2.3. Освітлення: природне та штучне 

Наведемо характеристику освітленості робочих місць бухгалтерів.

Таблиця 4.3

Характеристика штучної освітленості робочих місць

Розглянемо приклад  розрахунку освітленості у виробничому  приміщенні довжиною a = 12м, висотою h=5 м, і шириною b= 6 м виконуються роботи, при яких мінімальний розмір об’єкта, що розпізнається, становить s = 0.4 мм. Характеристика фону – світлий, контраст розпізнавання об’єкта з фоном – великий. Приміщення освітлюється за допомогою N=16 дволампових світильників типу ШОД, які розміщені в два ряди і в кожному з них знаходяться люмінісцентні лампи потужністю 40 Вт. Тип лампи – ЛДЦ. Стеля приміщення свіжобілена ρсл = 70%. Стіни мають світлосірий колір ρст = 50%.

Для розрахунку освітленості приймаємо коефіцієнт запасу kз= 1,5, а коефіцієнт нерівномірності z=1,1

1. При мінімальному  розмірі об’єкта, що розпізнається s = 0,4 мм –розряд ІІІ високої точності, при темному фоні та малому контрасті об’єкта розпізнавання з фоном – підрозряд г.

2. Нормоване значення  освітленості на робочому місці  при 3 розряді а підрозряді  зорових робіт при системі  штучного загального освітлення  становить Ен = 200 лк.

3. Світловий потік  що створює люмінісцентна лампа  типу ЛДЦ потужністю 40 Вт становить Fл=1995 лм.

4. Розрахуємо індекс  приміщення:

і=ab/h(a+b)=12*6/(5(12+6)=0,8

5. Визначаємо коефіцієнт  використання світлового потоку

=0,41=41%

1. Визначаємо фактичну освітленість. Що створює у приміщенні задана система штучного загального освітлення:
2. ІІІ в. n=ESkz/fxкоефіцієнт використання світлового потоку = 300х72х1,5х1,1/1995х0,43=

N= n/2

де F_л – світловий потік, лм;

Еф – освітленість фактична, лк;

S – площа підлоги в приміщенні, м²;

k – коефіцієнт запасу;

Z – коефіцієнт нерівномірності освітленості;

– коефіцієнт використання світлового потоку;

N - кількість світильників, допускається округлення - 10% + 20%;

n - кількість ламп у світильнику.

7. Порівнюючи значення  нормованої освітленості Ен=200 лк  та фактичної Еф = 220,3 лк робимо висновок, що фактична освітленість більша нормованої.

4.2.4. Психофізіологічні  шкідливі фактори, повязані з  монотонністю роботи

У психологічній літературі поняттям "монотонність" характеризують особливий психічний стан, який виникає  у людини як реакція на одноманітну і бідну на враження діяльність. У соціально-економічній літературі монотонність пов'язується з надмірним розчленуванням трудового процесу на прості елементи (операції).

Психофізіологічна суть монотонності пояснюється закономірностями взаємодії процесів збудження і гальмування.

Основні ознаки монотонних робіт такі:

малоелементний склад, тобто структурна одноманітність і  простота трудових дій;

незначна тривалість виконання однотипних трудових операцій і дій;

висока повторюваність трудових операцій і дій за одиницю часу.

Відмічається також  монотонний вплив на людину навколишнього виробничого середовища.

Наслідки монотонності такі:

швидкий розвиток втоми  в зв'язку з локалізацією м'язових і нервових навантажень;

гіподинамія;

розвиток неврозів;

незадоволення роботою  і зниження творчої активності працівника;

підвищена плинність  кадрів.

Отже, потрібно уникати  монотонності робіт, чередувати їх.

4.3. Електробезпека

У приміщенні бухгалтерії, що за класифікацією можна віднести до приміщень без підвищеної небезпеки, розміщено шість розеток змінного струму з напругою 220 В та потужністю 50 Гц.

Задля забезпечення електробезпеки на підприємстві та у окремих приміщеннях  звертаються до таких заходів:

1. захисне заземлення корпусів персональних комп’ютерів, занулення, захисне відключення;
2. впровадження системи допусків при виконанні ремонтних робіт;
3. відгородження, за необхідності, робочих місць або струмовідних частин, що залишилися під напругою;
4. розміщення у небезпечних місцях попереджувальних знаків, плакатів, пам'яток.

Оскільки в приміщенні бухгалтерії використовується одночасно  понад 6 ПЕОМ на помітному місці встановлений аварійний резервний вимикач, який в разі небезпеки повністю знеструмлює електричну мережу (крім освітлення).

Категорії приміщень з електробезпеки поділяються на 3 класи. Тістоприготувальне відділення відноситься до класу підвищеної безпеки. Для запобігання ураження працюючих електричним струмом все обладнання має заземлення. Також є система аварійного відключення живлення при перевантаженні електричної мережі. Потужність електричної мережі розрахована з урахуванням потужності всіх електроприймачів цеху.

Використовуються електромеханічне блокування, яке забезпечує відключення  електричного живлення струмоведучих  частин при відкриванні доступу до них. Велика увага приділяється захисту складів безтарного зберігання борошна від статичної електрики. Для цього проводяться слідуючи заходи:

• металеві пневмоходи з’єднуються із заземленими пристроями;
• заземлюються силоси, просіювачі, дозатори борошна, шнеки, розподілювачі та інші пристрої;
• паралельно розташовані трубопроводи з’єднуються між собою для вирівнювання потенціалу статичної електрики струмопровідними перемикачами через кожні 25 см – це попереджує виникнення іскрових електричних розрядів;
• вся електроарматура виконується у вибухонебезпечному виконанні.

Взагалі, вся електроапаратура на заводі відповідає умовам навколишнього  середовища в приміщеннях, де вона розташована. Так в пічному відділенні, де відбувається значне виділення тепла, вся електропроводка має ізоляцію, яка має високу температуру плавлення, а в заварочному – підвищену вологостійкість.

Всі електропроводи і  електричні кабелі надійно захищають  від пошкоджень захисним покриттям, а саме: електричні кабелі розташовують у металевих трубах відповідного діаметру, а бо у гнучких металевих рукавах, а електродвигуни мають металеве огородження.

Для пуску електродвигунів  використовується тільки рубильники закритого  типу.

Все технологічне та транспортне  устаткування, де можуть накопичуватися заряди статичної електрики (все устаткування складів безтарного зберігання борошна, цукру, вагового і силосно-просіювального відділень, комунікації, транспортні засоби, повітряні компресори та повітродувки тощо), повинні бути заземлені та являти собою єдиний на всьому протязі електричний ланцюг, приєднаний не ближче ніж через 25 м до заземлюючого пристрою.

З системи устаткування, що знаходиться в ланцюгу, належить заземлювати (незалежно від заземлення всього ланцюга) борошно змішувачі, дозатори, шнеки, приймальні щітки та приймачі сипких матеріалів, фільтри ємності з аераційними пристроями, аерожелоби, просіювачі, борошнопроводи та інші пристрої, що є джерелом виникнення зарядів статичної електрики.

Для безпечної експлуатації технологічного обладнання, воно розташоване на відстані не менше ніж 0,8 м від стін та колон.

Відстань між двома  паралельними технічними лініями становить 2 м.  Обладнання фарбується в світлий  колір, а стіни та підлога облицьовується плиткою.

На устаткуванні розміщені  інструкції з обслуговування та з техніки безпеки, що затверджені головним інженером та головою профспілки.

Для обслуговування обладнання, що знаходиться на висоті 1,5 м і  більше влаштовуються площадки зі сходами. Ширина сходів не менше 0,6 м, а висота поручнів не менше 1 м. Ширина проходів між обладнанням не менше 1 м.

Управління обладнанням  здійснюється з пультів управління, але на самому обладнанні встановлені  вимикачі, для його негайного зупинення. Печі мають контрольно-вимірювальні прилади та обладнанні автоматичною системою керування.

Цех має систему сповіщення та сигналізації. На щиті управління є  світлова та звукова сигналізація для  контролю різних технологічних параметрів. Цех має систему припливно-витяжної вентиляції, такі як: відсмоктувачі  теплових надлишків, система повітряного душування робочих місць біля печей та інше.

Для створення безпечних  і сприятливих умов праці на підприємстві виконуються такі заходи:

• створена оптимальна освітленість робочих місць;
• забезпечується додержання нормальних кліматичних умов на робочих місцях;
• проводиться ізоляція тепловиділяючих поверхонь;
• все обладнання розташовано згідно норм, що забезпечує його безпечну експлуатацію, ремонт та спрощує евакуацію персоналу у разі виникнення аварійних ситуацій;
• всі деталі, що обертаються мають огорожу, яка має механізм блокування приводу;
• всі робітники періодично проходять інструктаж з техніки безпеки.

4.4. Пожежна  безпека

Відповідно  до положення Закону України "Про  пожежну безпеку" (статті 4-7). Правила пожежної безпеки в Україні є обов'язковими для виконання всіма підприємствами незалежно від форми власності. Забезпечуючи пожежну безпеку слід також керуватися стандартами, будівельними нормами, правилами влаштування електроустановок (ПУЕ), нормами технологічного проектування та іншими нормативними актами.

Пожежна безпека  забезпечуєте шляхом проведення організаційних та інших заходів, спрямованих на попередження пожеж, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових витрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для швидкого та успішного гасіння пожеж.

На підприємстві причинами  пожеж найчастіше являються необережне поводження з джерелом відкритого вогню, використання паяльних ламп для відігрівання замерзлих трубопроводів центрального опалення, водогін, каналізації, газо забезпечення та інших комунікацій, порушення протипожежних вимог під час газо- і електрозварювальних робіт, невиконання правил улаштування і експлуатації електроустановок і електронагрівальних пристроїв.

Для ліквідації можливих пожеж на кожному об'єкті повинні бути джерела протипожежного водозабезпечення і первинні засоби пожежегасіння.