Охорона праці на автотранспортном предприятии

План

Розділ І. Виробничий процес на автотранспортному підприємстві.

Розділ ІІ. Характеристика основних небезпечних та шкідливих  факторів та їх вплив на працівників АТП.

Розділ ІІІ. Функції виробничого  процесу. Колективні та індивідуальні  засоби захисту працівників. Правила  безпеки та посадові інструкції.

Розділ І. Виробничий процес на автотранспортному підприємстві

Автомобільний транспорт — це галузь транспорту, яка забезпечує задоволення потреб населення та суспільного виробництва у перевезеннях пасажирів та вантажів автомобільними транспортними засобами.

Автомобільний транспорт  як транспортні засоби автотранспортних підприємств — це матеріальна  основа виробничого процесу автотранспортних підприємств, в якому переміщення вантажів та пасажирів є одночасно і виробничим процесом, і продукцією.

Продукція автотранспорту вимірюється  в тонно-кілометрах або пасажиро-кілометрах.

Виробничі процеси автотранспортних підприємств (АТП) значно відрізняються  від будь-яких інших підприємств. Діяльність АТП не пов’язана з сировиною. Предметом його праці є вантаж.

Функції автотранспортних підприємств:

• самостійне здійснення пасажирських і вантажних перевезень;
• сприяння роботі залізничного транспорту з вивезення вантажів зі станції;
• заміна у містах і приміських зонах іншого виду транспорту (рейкового, гужового).

Види господарських операцій в АТП:

1. експлуатаційні перевезення пасажирів і вантажів;
2. гаражне обслуговування і зберігання рухомого складу, технічне обслуговування і ремонт автомобілів, причепів та їх агрегатів;
3. транспортно-експедиційне обслуговування;
4. навантаження порожніх автомобілів;
5. перегін нових автомобілів із заводів;
6. утримання і експлуатація транспортних агрегатів станцій технічного обслуговування вантажних автостанцій.

Основні складові елементи транспортного процесу на всіх підприємствах незалежно від роду діяльності такі:

• навантаження вантажів або посадка пасажирів на рухомий склад у пунктах відправлення;
• переміщення вантажів і пасажирів дорогами між пунктами відправлення їхнього призначення;
• розвантаження вантажів або висадка пасажирів у пунктах призначення;
• технічне обслуговування транспортних засобів.

Державне регулювання  та контроль у сфері автомобільного транспорту реалізується шляхом проведення центральними та місцевими органами виконавчої влади, державними органами управління автомобільним транспортом, органами місцевого самоврядування економічної, тарифної, науково-технічної та соціальної політики, ліцензування, стандартизації та сертифікації на автомобільному транспорті, задоволення потреб автомобільного транспорту в паливно-енергетичних і матеріально-технічних ресурсах і транспортних засобах.

В АТП висуваються особливі вимоги до водіїв та автомобілів: обов’язкове  проходження медичного огляду водіїв — не рідше ніж раз на 2 роки, а також щоденний огляд лікаря перед виїздом із гаража; автомобіль також щоденно перевіряється механіком перед виїздом, про що робиться відповідний запис у подорожньому листі автомобіля.

В АТП здійснюється нормування роботи водія згідно з нормування витрачання палива та автомобільних шин залежно від пори року, кількості жителів у місті, поворотів маршруту на дорозі, типу двигуна, маси автомобіля, наявності кондиціонера тощо згідно з нормами.

Вантажо- та пасажироперевезення підлягають обов’язковому ліцензуванню відповідно до чинного законодавства. Ліцензія на надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів надає право автомобільному перевізнику надавати послуги з внутрішніх перевезень пасажирів чи вантажів.

Перевізники зобов’язані  проводити обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів. Це передбачено законодавством України та Постановою Кабінету Міністрів України, де обумовлено, що об’єктом обов’язкового страхування цивільної відповідальності є цивільна відповідальність власників транспортних засобів за збиток, нанесений третім особам унаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Ці витрати включають до складу валових витрат і собівартості перевезень. До складу вартості квитка для перевезення пасажирів включають витрати на обов’язкове страхування пасажирів, які перераховують відповідним страховим компаніям.

Стандартизація на автомобільному транспорті забезпечує реалізацію єдиної науково-технічної політики, підвищення надійності, комфортності та безпечності транспортних засобів, якості робіт та послуг, захист інтересів споживачів і держави у питаннях безпеки перевезень для життя, здоров’я людей та майна осіб, охорони довкілля тощо.

Сертифікацію транспортних засобів, робіт, послуг на автомобільному транспорті здійснюють з метою запобігання використанню транспортних засобів, надання робіт, послуг, небезпечних для життя, здоров’я людей та довкілля, сприяння споживачам у свідомому виборі транспортних засобів, робіт, послуг, створення умов для участі суб’єктів господарювання в міжнародному економічному, науково-технічному співробітництві.

Розділ ІІ. Характеристика основних небезпечних та шкідливих факторів та їх вплив на працівників АТП

Стан здоров’я і рівень працездатності працівників великою мірою залежитьвід виробничого середовища, в якому відбувається трудова діяльність.

Виробниче середовище безпосередньо впливає на продуктивність праці. У несприятливих умовах виробничого середовища працівник не тільки виконує трудові дії, але й зазнає додаткового навантаження на організм у зв’язку з необхідністю виконувати фізіологічну роботу з метою пристосування дотих чи інших факторів.

Під виробничим середовищем розуміють взаємопов’язаний комплекс технічних, технологічних та організаційних факторів, які впливають на енергетичні затрати, нервово-м’язову і психічну діяльність працівника, його здоров’я та продуктивність праці.

Однією з основних умов створення безпечної, здорової і високопродуктивного середовища для роботи є мінімальний вплив виробничих шкідливих факторів: забруднення повітряного середовища, шумів і вібрацій, ненормального теплового режиму (протяги, низька температура на робочих місцях). Під впливом виробничих шкідливих факторів можуть виникнути професійні захворювання.

Для приміщень автотранспортних підприємств характерно забруднення повітря різними токсичними речовинами, що містяться у відпрацьованих газах двигунів.

Гранично допустимі концентрації вуглекислого газу (отруйний газ без кольору і запаху) у повітрі робочої зони приміщень повинні бути не більш 30 мг/м3, а акролеїну (отруйна безбарвна рідина з гострим дратівним запахом підгорілої олії) — 2,0 мг/м³.

Крім того, до небезпечних  факторів виробничого середовища належать: рухомі машини і механізми, рухомі частини виробничого обладнання; підвищення або зниження температури повітря робочої зони; підвищений рівень шуму на робочому місці; підвищений рівень вібрації; підвищена або знижена рухомість повітря; підвищена або знижена вологість повітря; відсутність або нестача природного освітлення; недостатня або підвищена освітленість робочої зони (місця).

Небезпечними і шкідливими виробничими факторами при виконанні  робіт з профілактичного обслуговування і ремонту автомобілів є:

• падіння вивішених частин транспортних засобів при обслуговуванні і ремонті підвіски, коліс, мостів тощо;
• падіння кузова автомобіля-самоскида при обслуговуванні та ремонті гідропідйомника;
• падіння перекидної кабіни вантажного автомобіля;
• падіння деталей, вузлів, агрегатів, інструмента;
• падіння працюючих на поверхні, з висоти (буфера, драбини, естакади, площадок), в оглядову яму;
• рухомі частини вузлів і агрегатів;
• наїзди автомобілів: внаслідок самовільного руху, при запуску двигуна, в'їзді (виїзді) в зону ремонту, русі на оглядовій ямі та конвеєрі;
• термічні фактори (пожежі при зливанні паливно-мастильних матеріалів з автомобілів, митті ними деталей, вузлів, агрегатів, зберіганні та залишенні їх на робочих місцях);
• осколки металу, що відлітають при випресовуванні та запресовуванні шворнів, пальців, підшипників, валів, висей, під час рубки металу;
• наявність у повітрі робочої зони шкідливих речовин (акролеїну, вуглецю оксиду, вихлопні гази двигуна тощо);
• знижена температура повітря в холодний період року;
• недостатнє освітлення;
• ураження електричним струмом;
• незручна робоча поза;
• гострі кромки деталей, вузлів, агрегатів, інструмента і пристосування.

Розділ  ІІІ. Безпечний виробничий процес. Колективні та індивідуальні засоби захисту працівників. Правила безпеки та посадові інструкції

Метою управління охороною праці на АТП є забезпечення безпеки, збереження здоров’я та працездатності людини під час трудової діяльності.

Система управління охороною праці на АТП розробляється з урахуванням особливостей його виробничої діяльності і вписується в існуючу структуру й схему управління підприємством у цілому, де органи (суб’єкти) управління діяльністю одночасно є органами (суб’єктами) управління охорони праці. Зокрема, суб’єктами управління підприємства виступає директор підприємства; об’єктами управління — діяльність функціональних служб (бухгалтерія, відділ маркетингу та логістики) і структурних підрозділів щодо забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці на робочих місцях, виробничих ділянках та на АТП в цілому.

Найважливішими  завданнями охорони праці на АТП є:

• організація та координація роботи в галузі охорони праці;
• планування роботи й прогнозування виробничого ризику (ступеня небезпеки);
• технологічне забезпечення;
• технічне забезпечення;
• матеріально-технічне забезпечення;
• нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці, соціальне забезпечення;
• правове забезпечення;
• інформаційне, нормативно-медичне і методичне забезпечення;
• економіко-цільове регулювання та мотивація безпечної роботи;
• контроль за станом охорони праці;
• облік, аналіз і оцінка показників стану охорони праці.

Відповідальність за керівництво роботою по охороні праці і техніку безпеки, проведення заходів щодо зниження і попередження виробничого травматизму і профзахворювань покладається на керівника автотранспортного підприємства. Відповідальним обличчям за охорону праці, техніку безпеки і виробничу санітарію є інженер (старший інженер) по техніці безпеки, підлеглий головному інженеру автотранспортного підприємства.

Профспілковий комітет контролює дотримання законодавства про працю, вимог охорони праці і виробничої санітарії, дозволяє трудові суперечки. Для поліпшення роботи з охорони праці і техніку безпеки профспілкові комітети створюють на підприємствах комісії охорони праці і виділяють суспільних інспекторів по охороні праці.

Робітники можуть бути допущені до роботи тільки після проходження інструктажу з техніки безпеки. Інструктаж проводиться по наступним видам: вступний інструктаж при надходженні на роботу, інструктаж на робочому місці, повторний інструктаж. Вступний інструктаж проводить інженер з техніки безпеки. Інструктаж на робочому місці проводить керівник виробничої ділянки, супроводжуючи його показом безпечних прийомів роботи.

Вступний інструктаж і інструктаж на робочому місці записуються в «контрольний лист», що підписується інженером по техніці безпеки, робітником, майстром і відповідальним.

Повторний інструктаж проводять не рідше одного разу в 6 місяців, а додатковий — при порушенні працюючим правил і інструкцій з техніки безпеки, технологічної і виробничої дисципліни, а також при зміні технологічного процесу, виду робіт і типу автомобілів. Повторний і додатковий інструктажі записуються в спеціальний журнал, що зберігає керівник виробничої ділянки.

Слюсарно-монтажні інструменти повинні бути справними. Не допускається використання ключів зі зношеними гранями і невідповідними розмірами, застосування важелів для збільшення плеча гайкових ключів, а також застосування зубил і молотка для відгвинчування гайок. Рукоятки викруток, напилків, ножівок і інших подібних інструментів повинні бути виготовлені з пластмаси чи дерева, мати гладку поверхню. Дерев'яні рукоятки щоб уникнути розколювання повинні мати металеві скріпні кільця. 
Паяльні лампи, електричні і пневматичні інструменти дозволяється видавати тільки особам, що володіють навиками користування ними.

При обслуговуванні автомобіля, що стоїть на підйомнику, на механізмі керування підйомником слід розмістити табличку з написом: «Не чіпати — під автомобілем працюють люди!». Щоб уникнути мимовільного опускання гідравлічного підйомника після підйому автомобіля надійно фіксують підйомник упором (штангою).

Перед початком робіт на автомобілі-самоскиді з піднятим кузовом встановлюють штангу, що запобігає опускання кузова.

При технічному обслуговуванні і ремонті автомобіля зі знятими колесами, вивішеного на домкратах, талях і кранах, дозволяється приступити до роботи тільки після установки автомобіля на підставки, при цьому під не зняті колеса повинні бути підкладені упори. Підставки повинні бути міцними і надійними (обов'язково металевими).

При підйомі і переміщенні по горизонталі агрегатів не можна знаходитися під піднятими частинами автомобіля. Забороняється знімати, встановлювати і переміщати агрегати при зчіплюванні їх тросом і канатами без спеціальних захоплень. Візки для транспортування повинні мати стійки й упори, що охороняють агрегати від падіння і переміщення по візку.

Для огляду автомобілів застосовують переносні безпечні електролампи напругою 36 В с запобіжними сітками, при роботі в оглядових канавах напруга не повинна перевищувати 12 В. Ручні електроінструменти  приєднують до мережі тільки через штепсельні розетки з контактом, що заземлює. Провід електроінструментів підвішують, не допускаючи зіткнення їх з підлогою.

Водіння автомобілів на території автотранспортного підприємства, у тому числі і випробування автомобілів після регулювання і ремонту, дозволяється тільки особам, що мають водійські посвідчення. Рух на території й у виробничих приміщеннях регулюється встановленими дорожніми знаками. Швидкість Руху не повинна перевищувати: 10 км/год на під'їзних коліях території і 5 км/год у виробничих приміщеннях.

Автотранспортні підприємства повинні бути обладнані центральним опаленням і проточно-витяжною вентиляцією, санітарно-побутовими приміщеннями, душовими, гардеробними, умивальниками, туалетами, приміщеннями для паління.

Умивальники повинні подавати гарячу воду, в приміщенні мають знаходитись сухі рушники і миючі речовини. Поблизу від місць роботи повинні знаходитися посудини з питною водою, обладнані кранами-фонтанчиками чи кружками.

Паління на території й у виробничих приміщеннях дозволяється тільки в спеціально відведених місцях. У місцях, де паління не дозволяється, вивішуються таблиці «Курити забороняється».

У виробничих приміщеннях на видних місцях біля телефонних апаратів повинні бути вивішені таблички з вказівкою номерів телефонів найближчих пожежних команд і прізвищ осіб, відповідальних за пожежну безпеку. На кожному автотранспортному підприємстві повинні бути організовані добровільні пожежні команди.

Заходи для забезпечення безпеки щодо технічного обслуговування та ремонту автомобілів полягають  у наступному.

Працівник зобов'язаний:

• дотримуватися норм, правил та інструкцій з охорони праці, пожежної безпеки і правил внутрішнього трудового розпорядку;
• правильно застосовувати колективні і індивідуальні засоби захисту, дбайливо відноситися до виданих в користування спецодягу, спецвзуттю і іншим засобам індивідуального захисту;
• негайно повідомляти своєму безпосередньому керівнику про будь-який нещасний випадок, що відбувся на виробництві, про ознаки професійного захворювання, а також про ситуацію, яка створює загрозу життю і здоров'ю людей;
• виконувати тільки доручену роботу. Виконання робіт підвищеної небезпеки проводиться за нарядом-допуском після проходження цільового інструктажу.

Забороняється вживати спиртні  напої, а також приступати до роботи в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння. Палити дозволяється тільки в спеціально обладнаних місцях.

При захворюванні або травмуванні  як на роботі, так і поза нею необхідно  повідомити про це керівника і  звернутися в лікувальний заклад.

При нещасному випадку  потрібно надати допомогу потерпілому  відповідно до інструкції по наданню  долікарської допомоги, викликати працівника медичної служби. Зберегти до розслідування  обстановку на робочому місці такою, якою вона була в момент випадку, якщо це не загрожує життю і здоров'ю  присутніх і не призведе до аварії.

При виявленні несправності обладнання, пристосування, інструмента повідомити про це керівника. Користуватися і застосовувати в роботі несправні обладнання і інструменти забороняється.

Виконуючи трудові обов'язки, працівник зобов'язаний дотримуватися наступних вимог:

• ходити тільки по встановлених проходах, перехідних містках і майданчиках;
• не сідати і не спиратися ліктем на випадкові предмети і огорожі;
• не підійматися і не спускатися бігом по сходових маршах і перехідних містках;
• не торкатися до електричних проводів, кабелів електротехнічних установок;
• не усувати несправності в освітлювальній і силовій мережі, а також пускових пристроях;
• не знаходитися в зоні дії вантажопідйомних машин.
• звертати увагу на знаки безпеки, сигнали і виконувати їх вимоги. Забороняється включати в роботу обладнання, якщо на пульті управління встановлений заборонюючий знак безпеки з пояснюючим написом «Не включати - працюють люди!».

При пересуванні по території  необхідно дотримуватися наступних  вимог:

• ходити по пішохідних доріжках, тротуарах;
• переходити залізничні шляхи і автомобільні дороги у встановлених місцях; при виході з будівлі пересвідчитися у відсутності транспорту, що рухається. Для питва потрібно вживати воду з сатураторів, обладнаних фонтанчиків або питних бачків.

Приймати їжу слід в  обладнаних приміщеннях (столовій, буфеті, кімнаті прийому їжі).

Виконання робіт підвищеної небезпеки проводиться за нарядом-допуском після проходження цільового  інструктажу. Забороняється:

• працювати, лежачи на підлозі (землі) без лежаків;
• виконувати будь-які роботи на автомобілі (причепі, напівпричепі), який вивішений тільки на одних підйомних механізмах (домкратах, талях тощо), крім стаціонарних;
• підкладати під вивішений автомобіль (причеп, напівпричіп) замість козелків диски коліс, цеглу та інші випадкові предмети;
• установлювати домкрат на випадкові предмети або підкладати їх під плунжер домкрата;
• знімати і ставити ресори на автомобілях (причепах, напівпричепах) усіх конструкцій і типів без попереднього їх розвантаження від маси кузова шляхом вивішування кузова з установленням козелків під нього або раму автомобіля;
• проводити технічне обслуговування і ремонт автомобіля при працюючому двигуні, за винятком окремих видів робіт, технологія проведення яких вимагає запуску двигуна;
• підіймати (вивішувати) автомобіль за буксирні пристрої (гаки) шляхом захоплення їх тросами, ланцюгами або гаком підйомного механізму;
• підіймати (навіть короткочасно) вантажі масою більше, ніж це вказано на табличці даного підйомного механізму;
• знімати, установлювати та транспортувати агрегати при зчалюванні їх тросами або канатами;
• підіймати вантаж при косому натягу троса або ланцюгів;
• працювати на несправному обладнанні, а також з несправними інструментами і пристосуванням;
• залишати інструмент і деталі на краях оглядової ями;
• працювати під піднятим кузовом автомобіля-самоскида, самоскидного причепа без спеціального додаткового упора;
• використовувати випадкові підставки і підкладки замість спеціального додаткового упора;
• працювати з пошкодженими або неправильно установленими упорами;
• запускати двигун та переміщати автомобіль при піднятому кузові;
• проводити ремонтні роботи під піднятим кузовом автомобіля-самоскида, самоскидного причепа без попереднього його звільнення від вантажу;
• транспортувати агрегати на візках, не обладнаних пристосуванням, яке запобігає їх падінню;
• прокручувати карданний вал за допомогою лома або монтажної лопатки;
• здувати пил, ошурки, стружку, дрібні обрізки стислим повітрям.

Ремонт, заміна підйомного механізму  кузова автомобіля-самоскида, самоскидного причепа або доливка в нього масла повинні проводитися після установлення під піднятий кузов спеціального додаткового упору, що виключає можливість падіння або довільне опускання кузова.

У зоні технічного обслуговування і ремонту автомобілів забороняється:

1. виконувати роботи на робочих місцях, які не відповідають вимогам безпеки;
2. протирати автомобіль і мити агрегати, руки тощо легкозаймистими рідинами (бензином, розчинниками і т.п.);
3. зберігати легкозаймисті рідини і горючі матеріали, кислоти, фарби, карбід кальцію тощо в кількостях більше змінної потреби;
4. проводити роботи з відкритим вогнем без спеціального дозволу і вжиття заходів протипожежної безпеки;
5. заправляти автомобіль паливом;
6. зберігати чисті обтиральні матеріали разом з використаними;
7. захаращувати проходи між стелажами і виходи з приміщень матеріалами, обладнанням, тарою, знятими агрегатами тощо;
8. зберігати відпрацьоване масло, порожню тару з-під палива і мастильних матеріалів;
9. при установці автомобіля на оглядову яму перекривати їм основний і запасний виходи з неї;
10. встановлювати автомобілі з відкритою горловиною баків і при наявності течі із паливної системи;
11. підключати електроінструмент до мережі при відсутності або несправності штепсельного роз'єму;
12. переносити електричний інструмент, тримаючи його за кабель, а також торкатися рукою частин, що обертаються, до їх зупинки;
13. направляти струмінь повітря на себе або на інших при роботі з пневматичним інструментом;
14. встановлювати прокладку між зівом ключа і гранями гайок і болтів, а також нарощувати ключ трубою або іншими важелями, якщо це не передбачено конструкцією ключа.

Для перевірки і випробовування гальм на стенді необхідно вжити  заходів, що виключають самовільне скочення автомобіля з валиків стенда.

Робота на діагностичних  і інших постах з працюючим  двигуном дозволяється при включеній  місцевій витяжній вентиляції, яка  ефективно видаляє відпрацьовані  гази.

Забороняється працювати  у виробничих приміщеннях, де виділяються  шкідливі речовини, при несправній або не включеній вентиляції.

На дільницях і в  цехах, де ведуться роботи з деталями, забрудненими етилованим бензином, повинні  встановлюватися баки з гасом.

У разі попадання етилованого  бензину на шкіру рук або інші частини тіла необхідно обмити ці місця гасом, а потім теплою водою  з милом.

Забороняється працювати  на обладнанні зі знятим, незакріпленим або несправним обгороджуванням.

До організаційних протипожежних  заходів належать:

• розроблення правил та інструкцій з протипожежної безпеки;
• організація вивчення цих правил та інструкцій;
• визначення терміну, місця й порядку проведення протипожежного
• протипожежного інструктажу;
• організація належного протипожежного нагляду за об'єктами.

За здійснення всіх протипожежних  заходів на АТП відповідає особа  з числа керівного складу.

Кожне автопідприємство повинне  мати первинні засоби пожежогасіння, до яких належать:

• внутрішні крани з пожежними рукавами й стволами;
• вогнегасники пінні, вуглекислотні, порошкові;
• ящики й бочки з піском, водою;
• покривала азбестові, повстяно-азбестові, брезентові;
• ручний пожежний інструмент (гаки, ломи, сокири, пожежні відра тощо).

Правила застосування пожежного  інструменту й вогнегасників  вивчають на вступному та наступних (на робочому місці) інструктажах.

Усі проходи, проїзди й  територію не можна захаращувати. Кількість автомобілів на стоянці  має не перевищувати допустимої.

На території стоянки  автомобілів забороняється: виконувати будь-які роботи із застосуванням  відкритого вогню; заряджати акумуляторні батареї; палити; зберігати використаний обтирний матеріал.

Працівник повинен бути забезпечений засобами індивідуального захисту. Згідно з вимогами чинного законодавства слюсареві по ремонту автомобілів видаються:

• костюм віскозно-лавсановий (термін носіння -12 місяців);
• черевики шкіряні (термін носіння -12 місяців);
• берет (термін носіння - 12 місяців);
• рукавиці комбіновані (термін носіння - 2 місяці);
• окуляри захисні (до зносу).