Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях

УКООПСПІЛКА

Львівська комерційна академія

Інститут економіки  та фінансів

Кафедра хімії та фізики

Індивідуальне завдання

на тему: «Охорона праці та безпека

в надзвичайних ситуаціях»

Виконала:

студентка Інституту

економіки та фінансів

661 групи 5 курсу

Напряму підготовки 6. 03050801

«Фінанси і кредит»

Філь Ю.П.

Перевірила:

         к.х.н., ст. викл. Бужанська М.В.

Львів 2012

Для об‘єктивної оцінки умов праці на виробництві проводиться  атестація робочих місць за умовами  праці. Основна мета атестації полягає  у врегулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови  праці. Результати атестації використовуються для цілеспрямованої і планомірної  роботи, спрямованої на покращення умов праці, зниження рівня травматизму  і захворюваності, а також для  надання пільг і компенсацій, передбачених чинним законодавством, таких, як скорочена тривалість робочого часу,  додаткова оплачувана відпустку, пільгова пенсія, оплата праці у  підвищеному розмірі.

Для проведення атестації  робочих місць та встановлення пріоритету в проведенні оздоровчих  заходів  використовується “Гігієнічна класифікація праці за  показниками шкідливості  та небезпечності факторів виробничого  середовища, важкості та напруженості трудового  процесу.

Виходячи з принципів  Гігієнічної класифікації, умови  праці діляться на 4 класи – оптимальні, допустимі, шкідливі та небезпечні (екстремальні).

1 клас – ОПТИМАЛЬНІ  умови праці – такі умови,  при яких зберігається не лише  здоров'я працюючих, а й створюються  передумови для підтримання високого  рівня працездатності. Оптимальні  гігієнічні нормативи виробничих  факторів встановлені для мікроклімату  і факторів трудового процесу. 

Оцінка напруженості трудового процесу здійснюється на підставі обліку  факторів, що характеризують напруженість праці, а саме, інтелектуальні, сенсорні, емоційні навантаження, ступінь монотонності праці, режим роботи.

Класи умов праці  за показниками напруженості трудового  процесу

На робочому місці фактичні значення рівнів шкідливих факторів знаходяться в границях оптимальних або допустимих рівнів, умови праці на цьому робочому місці відповідають гігієнічним вимогам і відносяться відповідно до 1 або 2 класу.

 Серед факторів підвищення  ефективності праці особливе  місце належить раціональному  режиму праці і відпочинку. Від  його структури залежить динаміка  втоми, відновлюваність функцій  організму, працездатність і здоров’я, надійність і продуктивність  праці. Під режимом праці і  відпочинку розуміють загальну  тривалість трудової діяльності  протягом доби, тижня, місяця, року, частоту і тривалість періодів  трудової активності і перерв  у процесі цієї активності, співвідношення  і чергування цих періодів. Режим  праці включає характеристики  самого трудового процесу —  інтенсивність чи екстенсивність, а також допустиму тривалість  дії шкідливих факторів.

Вирішальне значення для  раціоналізації функціонального навантаження має встановлення абсолютних допустимих величин періодів роботи і відпочинку. Для нервово-напружених робіт тривалість неперервної роботи не повинна перевищувати 15 хв, а тривалість відпочинку 2…5 хв.

 Тривалість відпочинку  повинна задовольняти двом вимогам:

 — бути достатньою  для відновлення працездатності  і можливості повторної роботи;

 — зберігати робочу  установку.

Площу приміщень, в яких розташовують персональні комп’ютери, визначають згідно з чинними нормативними документами  з розрахунку на одне робоче місце, обладнане ПК:

• площа - не менше 6,0 кв.м,
• обсяг - не менше 20,0 куб.м, з урахуванням максимальної кількості осіб, які одночасно працюють у зміні.

• робочі місця повинні бути розташовані на відстані не менше ніж 1 м. від стіни з вікном,
• відстань між бічними поверхнями комп‘ютерів має бути не меншою за 1,2 м;
• відстань між тильною поверхнею одного комп‘ютера та екраном іншого не повинна бути меншою 2,5 м;
• прохід між рядами робочих місць має бути не меншим 1 м.

Заземлені конструкції, що знаходяться  в приміщеннях (батареї опалення, водопровідні труби, кабелі із заземленим відкритим екраном тощо), мають  бути надійно захищені діелектричними щитками або сітками від випадкового  дотику.

У приміщеннях з персональними  комп’ютерами слід щоденно проводити  вологе прибирання.

Також в цих приміщеннях  повинні бути медичні аптечки  першої допомоги та система автоматичної пожежної сигналізації з димовими пожежними  сповіщувачами та переносними вуглекислотними  вогнегасниками з розрахунку 2 шт. на кожні 20 кв.м площі приміщення. Підходи  до засобів пожежогасіння повинні  бути вільними.

Конструкція робочого місця  користувача ПК має забезпечувати  підтримання оптимальної робочої  пози з такими ергономічними характеристиками:

• ступні ніг - на підлозі або на підставці для ніг;
• стегна - в горизонтальній площині;
• передпліччя - вертикально;
• лікті - під кутом 70 - 90 град. до вертикальної площини;
• зап'ястя зігнуті під кутом не більше 20 град. відносно горизонтальної площини, нахил голови - 15 - 20 град. відносно вертикальної площини.

Якщо користування ПК є  основним видом діяльності, то ПК і  його перефірійні пристрої (принтер, сканер тощо) розміщується на основному  робочому столі, як правило, з лівого боку.

Якщо використання ПК є  періодичним, то він, як правило, розміщується на приставному столі, переважно  з лівого боку від основного робочого столу.

Кут між поздовжніми осями  основного та приставного столів має бути 90 - 140 град.

Висота робочої поверхні столу для ПК має бути в межах 680 - 800 мм, а ширина - забезпечувати  можливість виконання операцій в  зоні досяжності моторного поля.

Рекомендовані розміри столу: висота - 725 мм, ширина - 600 -1400 мм, глибина - 800 - 1000 мм.

Робочий стіл для ПК повинен  мати простір для ніг висотою  не менше 600 мм, шириною не менше 500 мм, глибиною на рівні колін не менше 450 мм, на рівні витягнутої ноги –  не менше 650 мм.

Робочий стіл для ПК, як правило, має бути обладнаним підставкою для  ніг шириною не менше 300 мм та глибиною не менше 400 мм, з можливістю регулювання  по висоті в межах 150 мм та кута нахилу опорної поверхні - в межах 20 град. Підставка повинна мати рифлену  поверхню та бортик на передньому краї заввишки 10 мм. Застосування підставки  для ніг тими, у кого ноги не дістають до підлоги, є обов'язковим.

Робоче сидіння (сидіння, стілець, крісло) користувача ПК повинно  мати такі основні елементи:

• сидіння;
• спинку;
• стаціонарні або знімні підлокітники.

У конструкцію сидіння  можуть бути введені додаткові елементи,що не є обов'язковими: підголовник  та підставка для ніг. Робоче сидіння  користувача ПК повинно бути підйомно-поворотним, таким, що регулюється за висотою, кутом нахилу сидіння та спинки, за відстанню спинки до переднього краю сидіння, висотою підлокітників. Регулювання кожного параметра має бути незалежним, плавним або ступінчатим, мати надійну фіксацію.

Хід ступінчатого регулювання  елементів сидіння має становити  для лінійних розмірів 15 - 20 мм, для  кутових - 2 - 5 град. Зусилля під час  регулювання не повинні перевищувати 20 Н. Ширина та глибина сидіння повинні  бути не меншими за 400 мм. Висота поверхні сидіння має регулюватися в межах 400 - 500 мм, а кут нахилу поверхні - від 15 град. вперед до 5 град. назад. Поверхня сидіння має бути плоскою, передній край - заокругленим. Висота спинки сидіння  має становити 300+ -20 мм,ширина - не менше 380 мм, радіус кривизни в горизонтальній площині - 400 мм. Кут нахилу спинки повинен  регулюватися в межах 0 - 30 град. відносно вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння  повинна регулюватись у межах 260 - 400 мм.

Для зниження статичного напруження м'язів рук необхідно застосовувати  стаціонарні або знімні підлокітники довжиною не менше 250 мм, шириною - 50 - 70 мм, що регулюються по висоті над  сидінням у межах 230+-30 мм та по відстані між підлокітниками в межах 350 - 500 мм.

Поверхня сидіння, спинки та підлокітників має бути напівм'якою, з неслизьким, ненаелектризовуючим, повітронепроникним покриттям та забезпечувати  можливість чищення від бруду.

Монітор та клавіатура мають  розташовуватися на оптимальній  відстані від очей користувача, але  не ближче 600 мм, з урахуванням розміру  алфавітно-цифрових знаків та символів.

Відстань від екрана до ока працівника повинна складати:При  розмірі екрану по діагоналі Відстань від екрана до ока працівника

• 35/38 см (14"/15")  600 - 700 мм
• 43 см (17")  700 - 800 мм
• 48 см (19")  800 - 900 мм
• 53 см (21")  900 - 1000 мм

Розташування монітору має  забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині  під кутом +-30 град. від лінії зору працівника.

Клавіатуру слід розміщувати  на поверхні столу або на спеціальній, регульовуваній за висотою, робочій  поверхні окремо від столу на відстані 100 - 300 мм від краю, ближчого до працівника. Кут нахилу клавіатури має бути в  межах 5 - 15 град.

Робоче місце з ПК слід оснащувати пюпітром (тримачем) для  документів, що легко переміщується. Пюпітр (тримач) для документів повинен  бути рухомим та встановлюватись  вертикально (або з нахилом) на тому ж рівні та відстані від очей користувача  ПК, що і монітор.

Розміщення принтера або  іншого пристрою введення-виведення  інформації на робочому місці має  забезпечувати добру видимість  монітору, зручність ручного керування  пристроєм введення-виведення інформації в зоні досяжності моторного поля: по висоті 900 - 1300 мм, по глибині 400 - 500 мм.

При потребі високої концентрації уваги під час виконання робіт  з високим рівнем напруженості суміжні  робочі місця з ПК необхідно відділяти  одне від одного перегородками висотою 1,5 - 2 м.

Світло є природною  умовою життя людини, необхідним для  здоров'я і високої продуктивності праці, заснованої на роботі зорового аналізатора, самого тонкого і універсального органа почуттів. Забезпечуючи безпосередній  зв'язок організму з навколишнім  світом, світло є сигнальним подразником  для органа зору й організму в  цілому: достатнє освітлення діє тонізуюче, поліпшує протікання основних процесів вищої нервової діяльності, стимулює обмінні й імунобіологічні процеси, впливає на формування добового ритму  фізіологічних функцій людини. Основна  інформація про навколишній світ - близько 90% - надходить через зорове сприйняття. Саме тому гігієнічно раціональне виробниче освітлення має величезне позитивне значення.

З точки зору фізики світло - це видимі оком електромагнітні хвилі  оптичного діапазону довжиною 380-760нм, що сприймаються сітчастою оболонкою  зорового аналізатора. Найкраще оком сприймаються промені з довжиною хвилі 555нм (жовто-зеленого кольору). Світло має різні фізичні  характеристики: світловий потік (потужність променистої енергії по виробленому  нею зорового відчуття, вимірюється  в люменах [лм]-світловий потік, що випускається точковим джерелом у тілесному  куті в 1стерадіан (тілесний кут, вирізаний  на поверхні сфери площу, рівну квадрату її радіуса ) при силі світла 1кандела (одиниця сили світла)).

Виробниче освітлення буває  трьох видів: природне - за рахунок  сонячного випромінювання (прямого  і дифузно-розсіяного світла небесного  купола); штучне - за рахунок джерел штучного світла; суміщене .

Скло вікон щодня протиратирають  з внутрішньої сторони і миють  зовні не менше 3-4 разів на рік, і  з боку приміщень не менше 1-2 разів  на місяць.

Відносно вікон робоче місце повинно бути розміщено  так, щоб природне світло було збоку, переважно з лівого та забезпечувати  коефіцієнт природної освітленості не нижче 1,5 %. Робоче місце, обладнане  ПК повинно бути розташоване так, щоб уникнути попадання в очі  прямого світла. Джерела штучного світла рекомендується розташувати  з обох сторін від екрану паралельно напрямку зору. Щоб уникнути світових блисків від екрану, клавіатури, освітлювальних пристроїв, сонця в  напрямку очей необхідно застосовувати  антиблискові сітки, спеціальні фільтри  для екрану, захисні козирки, жалюзі на вікнах. Вікна приміщень повинні  мати регулювальні пристрої для відкривання.

Штучне освітлення приміщення має бути обладнане системою загального рівномірного освітлення. У приміщеннях, де переважають роботи з документами, допускається вживати систему комбінованого  освітлення (додатково до загального освітлення встановлюються світильники місцевого освітлення). Загальне освітлення має бути виконане у вигляді суцільних або переривчатих ліній світильників, що розміщуються збоку від робочих місць (переважно зліва) паралельно лінії зору працівників.

Як джерело світла при  штучному освітленні повинні застосовуватися, як правило, люмінесцентні лампи  типу ЛБ. Допускається у світильниках місцевого освітлення застосовувати  лампи розжарювання. Яскравість світильників загального освітлення в зоні кутів  випромінювання від 50 град. до 90 град. відносно вертикалі в подовжній і поперечній площинах повинна складати не більше 200 кд/кв. м , а захисний кут світильників повинен бути не більшим за 40 град. Коефіцієнт запасу для освітлювальної установки загального освітлення слід приймати рівним 1,4. Коефіцієнт пульсації  повинен не перевищувати 5 %. Рівень освітленості на робочому столі в  зоні розташування документів має бути в межах 300 - 500 лк.

У разі неможливості забезпечити  даний рівень освітленості системою загального освітлення допускається застосування світильників місцевого освітлення, але при цьому не повинно бути відблисків на поверхні екрану та збільшення освітленості екрану більше ніж до 300 лк. Світильники місцевого освітлення повинні мати напівпрозорий відбивач світла з захисним кутом не меншим за 40 град. Необхідно передбачити  обмеження прямої близькості від  джерела природного та штучного освітлення, при цьому яскравість поверхонь, що світяться (вікна, джерела штучного світла) і перебувають у полі зору, повинна бути не більшою за 200 кд/кв. м. Необхідно обмежувати відбиту  близькість шляхом правильного вибору типів світильників та розміщенням  робочих місць відносно джерел природного та штучного освітлення. При цьому  яскравість відблисків на моніторі не повинна перевищувати 40 кд/кв. м, яскравість стелі при застосуванні системи  відбивного освітлення не повинна перевищувати 200 кд/кв. м. Необхідно обмежувати нерівномірність  розподілу яскравості в полі зору осіб, що працюють з монітором, при  цьому відношення значень яскравості робочих поверхонь не повинно перевищувати 3:1, а робочих поверхонь і навколишніх предметів (стіни, обладнання) - 5:1.

Необхідно використовувати  систему вимикачів, що дозволяє регулювати інтенсивність штучного освітлення залежно від інтенсивності природного, а також дозволяє освітлювати  тільки потрібні для роботи зони приміщення. Для забезпечення нормованих значень  освітлення необхідно очищати віконне  скло та світильники не рідше ніж 2 рази на рік, та своєчасно проводити  заміну ламп, що перегоріли.

Оптимальні величини температури, відносної вологості та швидкості  руху повітря 

 Рівні іонізації повітря  приміщень. 

Рівні шуму та вібрації на робочих  місцях осіб, що працюють з ПК, визначаються відповідно до ДсанПіН 3.3.2-007-98.

Для забезпечення нормованих рівнів шуму у виробничих приміщеннях  та на робочих місцях застосовуються шумопоглинальні засоби, вибір яких обґрунтовується спеціальними інженерно-акустичними  розрахунками. Як засоби шумопоглинання повинні застосовуватися негорючі або важкогорючі спеціальні перфоровані  плити, панелі, мінеральна вата з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в  межах частот 31,5 - 8000 Гц, або інші матеріали аналогічного призначення, дозволені для оздоблення приміщень  органами державного санітарно-епідеміологічного  нагляду. Крім того, необхідно застосовувати  підвісні стелі з аналогічними властивостями.

Лінія електромережі для  живлення персональних комп‘ютерів, їх периферійних пристроїв (принтер, сканер тощо) виконується як окрема групова  трипровідна мережа, шляхом прокладання  фазового, нульового робочого та нульового  захисного провідників. Нульовий захисний провідник використовується для  заземлення (занулення) електроприймачів. Використання нульового робочого провідника як нульового захисного провідника забороняється. Нульовий захисний провід прокладається від стійки групового розподільчого щита, розподільчого пункту до розеток живлення. Не допускається підключення на щиті до одного контактного затискача нульового робочого та нульового захисного провідників.

Площа перерізу нульового  робочого та нульового захисного  провідника в груповій трипровідній мережі повинна бути не менше площі  перерізу фазового провідника. Усі  провідники повинні відповідати  номінальним параметрам мережі та навантаження, умовам навколишнього середовища, умовам розподілу провідників, температурному режиму тощо. У приміщенні, де одночасно  експлуатується або обслуговується більше п'яти персональних комп‘ютерів, на помітному та доступному місці  встановлюється аварійний резервний  вимикач, який може повністю вимкнути електричне живлення приміщення, крім освітлення.

Персональний комп‘ютери, периферійні пристрої повинні підключатися до електромережі тільки з допомогою  справних штепсельних з'єднань і  електророзеток заводського виготовлення.

Основні шкідливі та небезпечні фактори, що можуть впливати на організм людини під час роботи з персональним комп'ютером (ПК), такі:

– підвищений рівень електромагнітних випромінювань;

– підвищений рівень іонізуючих випромінювань;

– підвищений рівень статичної  електрики;

– підвищена напруженість електростатичного поля;

– підвищена чи понижена іонізація повітря;

– підвищена яскравість світла;

– пряма і відбита блискітливість;

– підвищене значення напруги  в електромережі, замикання якої може статися крізь тіло людини;

– статичні перевантаження кістково-м'язового апарату та динамічні  локальні перевантаження м'язів кистей рук;

– перенапруження зорового аналізатора;

– розумове перенапруження;

– емоційні перевантаження;

– монотонність праці.

До шкідливих випромінювань  комп'ютера належать низькочастотні електромагнітні поля та іонізуюче (рентгенівське) випромінювання моніторів  на електронно-променевих трубках (ЕПТ).

Попри невисокий рівень електромагнітного  випромінювання, навіть порівняно з  побутовими приладами, та недостатню вивченість впливу цього поля на людський організм, численними дослідженнями доведено можливість порушення перебігу вагітності жінок, якщо вони працюють на комп'ютері. Крім того, встановлено, що тривале  перебування дітей в середовищі впливу низькочастотних магнітних  полів збільшує ймовірність появи  в них пухлин мозку. У зв'язку з  цим існують певні обмеження  в розміщенні комп'ютерів у робочому приміщенні, а також у допуску  персоналу до роботи на комп'ютері.

Аби запобігти несприятливим  наслідкам для здоров'я, у приміщеннях, де застосовується комп'ютерна техніка, потрібно:

– провести інструментальний контроль – заміряти та оцінити  виробничі фактори на робочих  місцях і в приміщеннях (виконують  спеціально акредитовані/атестовані лабораторії);

– нормалізувати стан фізичних факторів на підставі рекомендацій, розроблених  за результатами інструментального  контролю;

– оцінити ергономічні  параметри робочих місць, зокрема  спеціальних меблів для користувачів ЕОМ;

– розробити та включити до посадових інструкцій доповнення, що враховують специфіку праці з  використанням ЕОМ.

Працівники, які працюють з ЕОМ і ПЕОМ, підлягають обов'язковим  медичним оглядам:

– попереднім – коли влаштовуються  на роботу;

– періодичним – протягом трудової діяльності.

Якщо заходи безпеки під  час роботи на ПЕОМ регламентуються  нормативними документами, то стосовно решти офісного обладнання належної уваги нема. Скажімо, щодо принтера, вся робота з яким зводиться до вмикання та вимикання, додавання паперу та вилучення відбитків. Проте принтер  є складним електроприладом, тому, працюючи з ним, належить виконувати стандартні вимоги пожежо– та електробезпеки. Також існує загроза термоопіків, оскільки під час роботи окремі елементи можуть нагріватися до високої температури.