Охорона праці та навколишнього середовища

4 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

4.1 Загальні положення охорони праці

Забезпечення безпеки і збереження здоров'я робітників - складна комплексна програма, яка не може бути вирішена без фундаментальної правової бази. Основним законодавчим документом є закон України „Про охорону праці", прийнятий Верховною Радою України в 1992 році і після внесених змін вийшов в новій редакції в 2002 році [24].

Сучасні технології та техніка, до яких безперечно належать комп'ютери несуть у собі певні потенційні небезпеки та шкідливості. У зв'язку з цим набуває актуальності вивчення виробничих наслідків взаємодії у системі „людина - комп'ютер" та розробка і впровадження заходів щодо нормалізації праці та збереження здоров'я працівників на комп'ютеризованих робочих місцях.

При виконанні бакалаврської  роботи, що присвячена обліку та аналізу використання трудових ресурсів на ВАТ «Південрефтрансфлот», використовувався персональній комп'ютер, який розміщений в економічному відділі підприємства. Тому, в даному розділі, розглядається діяльність користувача електронно-обчислювальної машини.

4.2 Промислова санітарія

Приміщення розташовано на другому поверсі чотириповерхової будівлі. Розміри приміщення: площа: S = 8,3∙6,1 = 50,63 м2 ; об'єм: V = 8,3∙6,1∙3 = 151,89 м3.

Згідно [25], норма площі на одного працюючого не повинна бути менше 6 м2. В приміщенні, що розглядається, сім робітничих місць, на яких розміщені ЕОМ, таким чином необхідна площа: Sнеобх= 7*6 = 42м2. Отже, приміщення відповідає вимогам [25].

Перелік основних небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які зустрічаються на даному робочому місці, відповідно до ГОСТ 12.0.003-74*ССБТ [26], а також джерела їхнього виникнення надані в таблиці 4.1

Таблиця 4.1 – Перелік небезпечних і шкідливих виробничих факторів

4.2.1 Мікроклімат

При роботах операторського типу, пов'язаних з нервово-емоційною напругою, передбачені оптимальні значення параметрів мікроклімату в приміщенні відповідно ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ [32]. Енерговитрати складають до 139 Вт, оскільки роботи виконуються сидячи. Категорія виконуваних робіт –Іа. Оптимальні норми температури, відносної вологості, швидкості руху повітря в приміщенні в холодний і теплий період року для категорії робіт Іа приведені в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 – Оптимальні параметри мікроклімату

Для забезпечення параметрів мікроклімату в межах норми використовуються технічні засоби. В даному приміщенні передбачені прилади зволоження і штучної іонізації повітря, кондиціювання повітря та систему центрального опалювання згідно СНиП 2.04.05-91 [33].

4.2.2 Виробниче освітлення

Стан освітлення виробничих, службових і допоміжних приміщень регламентується ДБН В 2.5-28-2006 [29].

В приміщенні, що вивчається, передбачено природне і штучне освітлення. За як найменшим розміром об'єкту розрізнення 0,3-05мм, встановлюємо розряд зорових робіт – III, підрозряд "в", контраст розрізнення об'єкта з фоном – великий, характеристика фона – світлий. Для III розряду зорових робіт [29] пропонується суміщене освітлення.

Природне освітлення – односторонньо бічне. Здійснюється через світлові прорізі у зовнішніх стінах, які орієнтовані на схід. Нормативне значення для умов м.Севастополь визначаємо за формулою:

                                          eN=eH∙mN %,                                                     (4.1)

де ен – нормований коефіцієнт природної освітленості для Шв розряду зорових робіт;

mN - коефіцієнт світлового клімату (0,8)

N - номер групи забезпеченості природним світлом (N=1)

е1 = 1,2∙0,8 = 0,96 %

Штучне освітлення – загальне рівномірне. Допускається також вживання системи комбінованого освітлення – застосовувати місцеві світильники. Нормативне значення освітленості для ІІІв розряду зорових робіт Еmin складає 400 лк, і здійснюється світильниками типу ЛСП 01. Як джерела світла використовуємо люмінесцентні лампи типу ЛБ 80, тому що вони більш економічні та мають склад спектру близький до сонячного. Світильники по світо розділу використані класу П - прямого світла, укомплектовані високочастотними пуско-регулювальними апаратами.

При оцінюванні рівня освітленості враховуються показники, які наведені в таблиці 4.3.

Таблиця 4.3- Характеристика освітлення

4.2.3 Шум і вібрація

Джерелами шуму в приміщенні економічного відділу є установки кондиціонування повітря, працюючий принтер, високошвидкісні приводи DVD-RОМ. Відповідно до ГОСТ 12.1.003-83*ССБТ [27] рівень звуку на робочому місті, де проводяться обчислювальні роботи, що вимагають концентрації уваги, не повинен перевищувати 50дБА.

Відповідно з [31] рівень вібрації для категорії 3, тип „в", в умовах „комфорту” не повинен перевищувати 75 дБ, віброприскорення – 33 дБ. Для зменшення рівня звуку і вібрації застосовуються демпфуючі матеріали (гумова прокладка під принтер). Шумопоглинальні засоби – панелі, мінеральна вата.

4.2.4 Електромагнітне випромінювання

Комп'ютер і в першу чергу монітор персонального комп'ютера є джерелами електростатичного поля, слабих електромагнітних випромінювань в низькочастотному і високочастотному діапазонах (2 Гц ....400 Гц), рентгенівського випромінювання, ультрафіолетового, інфрачервоного і випромінювання видимого діапазону.

Напруга електромагнітних полів у діапазоні 1÷12 кГц, 60÷300 кГц по магнітній і електричній складовій повинні відповідати вимогам до ДСанПіН 3.3.2-07-98 [30].

Допустимі параметри електричних неіонізуючих випромінювань і електростатичного поля надані в таблиці 4.4.

Таблиця 4.4 – Допустимі параметри електричних неіонізуючих випромінювань і електростатичного поля

Рівні всіх можливих випромінювань достатньо низькі і не перевищують діючі норми. На робочому місці, що вивчається, розміщений найбезпечніший монітор, в якому створений додатковий металевий внутрішній контур, замкнутий на вбудований захисний екран.

Для запобігання утворення статичної електрики і захисту від нього забезпечується установкою екранів з електропровідною поверхнею зі спеціального затемненого скла. Крім того, може виконуватися заземлення екрана для стоку статичної електрики.

Повітря зовнішнього середовища містить позитивні та негативні іони. Рівні іонізації повітря приміщень при роботі на ПЕОМ надані в таблиці 4.5 [30].

Таблиця 4.5 – Рівні іонізації повітря приміщень при роботі на ПЕОМ

4.3 Електробезпека

Згідно НПАОП 0.00 - 1.28 - 10 [25] комплекс необхідних заходів щодо техніки безпеки визначається, виходячи з видів електроустановки, її номінальної напруги, умов середовища, типу приміщення, доступності електроустаткування. Згідно ПУЭ-87 [34]. клас приміщення по ступеню небезпеки поразки електричним струмом - II ( з підвищеною небезпекою). ПУЭ-87 передбачені наступні міри електробезпеки: конструктивні, експлуатаційні і схемно-конструктивні.

Основними заходами захисту від ураження електричним струмом є:

1)     конструктивні заходи ( персональний комп'ютер відноситься до електроустановок до 1000 В закритого виконання, всі рубильники встановлені в закритих корпусах, всі струмоведучі частини розміщені в захисних коробах або покриті шаром ізоляції, який включає можливість дотику до них ). Комп'ютер має робочу ізоляцію і елементи заземлення [35];

2)     в якості схемно-конструктивного заходу безпеки застосовують занулення [35];

3)     експлуатаційні міри (необхідно дотримувати правила безпеки при роботі з високою напругою, а також наступної міри обережності: не підключати і не відключати рознімання кабелів при включеній напрузі мережі;

4)     технічне обслуговування і ремонт необхідно робити тільки при вимкнутому живленні [34].

4.4 Пожежна безпека

Відповідно до вимог ГОСТ 12.1.004-91 [36] пожежна безпека забезпечується системами запобігання пожежі, пожежного захисту і організаційно-технічними заходами.

По категорії вибухо- і пожежонебезпеки згідно НАПБ Б.03.002-2007[37] приміщення відноситься до категорії В - пожежонебезпечне, через тверді горючі матеріали (робочі столи, папір, ізоляція і ін.). Виходячи з категорії пожежонебезпеки і поверховості будівлі, ступінь вогнестійкості будівлі II згідно [38].

Вибір ступеня захисту оболонок комп'ютера відповідно до класу пожежонебезпечної зони приміщення П-IIа [39] складає не нижче ІР-44 для електроустановок і ІР-23 для світильників. [40]

В системі запобігання пожежі передбачені наступні заходи:

1)  контроль і профілактика ізоляції;

2)  наявність плавких запобіжників в устаткуванні;

3)  блискавкозахист будівлі. Для даного класу пожежонебезпечної зони приміщення П-IIа, з урахуванням кількості грозових годин - 20 год. у рік, встановлено III категорію блискавкозахисту [41].

Система пожежного захисту передбачає систему автоматичної пожежної сигналізації. Передбачені димові сигналізатори. Приміщення оснащено двома вуглекислотними вогнегасниками ВК-5.

Організаційними заходами пожежної профілактики є навчання виробничого персоналу протипожежним правилам, видання необхідних інструкцій і плакатів, засобів наочної агітації. Обов'язковою є наявність плану евакуації.

4.5 Охорона навколишнього середовища

17.09.2008 року були прийняти зміни що до Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" [42], які регулюють відносини в області охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, попередження й ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє середовище.

При виконанні операцій, передбачених на робочому місці, що розглядається, забруднення навколишнього середовища не відбувається. Устаткування (ПЕОМ, принтер) не є джерелом забруднення навколишнього середовища, проте при виробленні ресурсу стає повторною сировиною і підлягає утилізації.

Після витікання терміну служби ПЕОМ він підлягає вторинній переробці, а також апарати, документація повинні допускати нетоксичну переробку після використовування.

Висновок: дотримання всіх наведених нормативних параметрів шкідливих та небезпечних виробничих факторів дозволяє забезпечити здорові та безпечні умови роботи у економічному відділу. Робота економіста не приводить до забруднення навколишнього середовища.

24. Закон України «Про охорону праці». - Введ. Верховною Радою
України 21.11.2002 р.

25. НПАОП 0.00 - 1.28 - 10 Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин. Харків, 2010 р.

26. ГОСТ 12.0.003 - 74* ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. - Введ. 01.01.76.

27. ГОСТ 12.1.003-83* ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. - Введ. 01.01.1984.

28. ДСТУ ГОСТ 12.1.038-2008 ССБТ. Електробезпека. Гранично-допустимі значення напруг дотику і струмів - Введ.01.07.2008..

29. ДБН В.2.5-28-2006. Державні будівельні норми. Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення. - Мінбуд. України, Київ 15.05.2006.

30. ДСанПіН 3.32-007-98 Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин. -К., 1998 р.

31. ДСТУ ГОСТ 12.1.012-2008 ССБТ. Вібраційна безпека. Загальні вимоги - Введ. 01.07.2008.

32. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введ. 01.01.89.

33. СНиП 2.04.05-91 Нормы проектирования. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха. - М.: Стройиздат, 1991

34. ПУЭ-87. Правила устройства электроустановок. М. :Энергоатомиздат, 1987.

35. ГОСТ 12.1.030-81* ССБТ Электробезопасность. Защитное заземление. Зануление. –Введ. 01.07.82. Изменен 1987.

36. ГОСТ 12.1.004-91 Пожарная безопасность. Общие требования. Введ.01.01.92

37. НАПБ Б.03.002-2007 Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок  за вибухопожежною та пожежною небезпекою. Київ -2007.

38. ДБН В. 1.1 - 7 - 2002 Державні будівельні норми. Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва. - К: 2002 -41с

39. НПАОП  40.1 - 1.32 - 01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок. Київ-2001.

40. ГОСТ 14254-96. Ступені захисту, забезпечувані оболонками. Введ. 18.10.1996

41. ДСТУ Б.В.2.5-36:2006 Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд.ІЕС 62305: «NEG» - Київ: МІНРЕГІОНБУД України 2008.

42. Закон України 1264 - XII „Про охорону навколишнього середовища". - Введ. Верховною Радою України. Із змінами від 17.09.2008 р.