Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях

4. ОХОРОНА ПРАЦІ  ТА БЕЗПЕКА У НАДЗВИЧАЙНИХ  СИТУАЦІЯХ4.1. Актуальність і завдання  охорони праці та безпеки у  надзвичайних ситуаціях

Одним з пріоритетів діяльності держави є забезпечення права  громадянина на працю в умовах, що відповідають вимогам безпеки  та гігієни. Так, відповідно до ч. 4 ст. 43 Конституції України серед основних трудових прав закріплено право кожного  на належні, безпечні та здорові умови  праці [40, с. 67].

Необхідність системного вирішення питань у сфері охорони  праці об'єктивно детермінується загальним низьким рівнем безпеки  праці в Україні. За даними Міжнародної  організації праці,  рівень смертельного травматизму  в  Україні  залишається  одним з найвищих порівняно з  європейськими країнами  та  США:  з   розрахунку   на   100   тис. працівників порівняно  з  Німеччиною  вищий у 2,5 рази,  США - у 2 рази, Італією – в 1,3 раза, але нижчий, ніж у Росії в 1,5 рази [42].

Характерною особливістю  сучасного вітчизняного виробництва  є шкідливі і небезпечні умови  праці. Найбільш травмонебезпечними  галузями  протягом останніх років  залишаються  вугільна,  хімічна   промисловість,   агропромисловий  комплекс,  транспорт та будівництво. На підприємствах таких галузей  травмовано  68% загальної  кількості   травмованих   на виробництві, а смертельно  травмовано – 71% загальної кількості травмованих [79].

Близько 70%   нещасних   випадків   і   аварій   на виробництві   у   2010   році   сталися  з  організаційних  причин (смертельно травмовано 452 працівники), з технічних – 19% (121 працівника),   а   з   психофізіологічних –  11% (71 працівника).

На даний   час   високим   залишається   рівень   професійної захворюваності,  що безпосередньо пов'язано з незадовільним  станом медицини  праці  та  санітарно-гігієнічними   умовами   праці   на виробництві.  Понад  23% осіб  працюють в умовах,  що не відповідають  санітарно-гігієнічним  нормам.  Почастішали  випадки  виявлення кількох професійних  захворювань в одного працівника.

Близько 17 тис.  осіб щороку стають інвалідами  праці,  понад 313   тис.  осіб  одержують  компенсацію  за  відшкодування  шкоди внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання,  з них близько  50  тис.  осіб  отримують  пенсію  у  зв'язку  із втратою годувальника.

За період з 2001 по 2009 рік  Фондом  соціального  страхування  від  нещасних випадків на виробництві  та професійних захворювань виплачено  потерпілим на виробництві понад 18 млрд. гривень.

Вкрай негативно впливає  на стан здоров’я працюючих відсутність  ефективної системи медичної і професійної  реабілітації працюючих (згортання  промислової медицини, недоліки у  проведенні регулярних профілактичних медичних оглядів і загальної  диспансеризації працюючих, закриття більшості санаторіїв-профілакторіїв підприємств), що призводить до зниження їх продуктивності праці та професійної  непридатності, стримує інноваційний та інвестиційний розвиток провідних  галузей економіки.

Збільшення пенсійного віку з 2011 року ставить нові виклики перед  системою охорони праці на підприємствах, яка має забезпечувати безпечні та комфортні умови праці в  нових умовах, зважаючи на вікові та фізіологічні властивості працюючих.

Особливо гострим та актуальним на сьогоднішній день залишається питання  охорони праці для підприємств  автомобільного транспорту. За даними Держгірпромнагляду [66], у 2011 році на підприємствах автомобільного транспорту внаслідок нещасних випадків на виробництві загинуло 39 працюючих, у 2010 році їхня кількість становила 32. До основних видів подій, що призводять до нещасних випадків із смертельним наслідком належать дорожньо-транспортні пригоди; наїзд транспортних засобів; падіння потерпілого, в т.ч. з висоти; дія предметів та деталей, що рухаються; ураження електричним струмом. Головними причинами нещасних випадків на підприємствах автомобільного транспорту залишаються організаційні: порушення правил дорожнього руху, порушення трудової і виробничої дисципліни, порушення вимог безпеки під час експлуатації виробничого обладнання.

  Цивільна захист України – це державна система органів управління, сил і засобів для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, економічного, природного і воєнного характеру. Актуальні питання цивільної оборони і в мирний час. На території України розміщена велика кількість об’єктів, що є потенційно небезпечними на випадок аварій.

Таким чином, вдосконалення системи охорони праці та системи цивільного захисту є актуальним питанням як на рівні держави, так і на рівні окремого підприємства.

4.2. Система управління  охороною праці в організації

4.2.1. Вимоги  до побудови і функціонування  системи управління охороною  праці

Управління охороною праці  на підприємстві − це сукупність дій  службових осіб, що здійснюються на підставі постійного аналізу інформації про стан охорони праці на всіх робочих місцях для поліпшення та підтримання його на певному рівні  відповідно до законодавчих та нормативних  актів [55, с. 108].

Метою управління охороною праці (УОП) є всебічне сприяння виконанню  вимог, які повністю ліквідують, нейтралізують  або знижують до допустимих норм вплив  на працюючих небезпечних та шкідливих  факторів виробничого середовища, забезпечують усунення джерел небезпеки, ізолювання від них персоналу, використання засобів, що усувають небезпечні ситуації та підвищують технічну безпеку, створюють  надійні санітарно - гігієнічні та ергономічні  умови. УОП передбачає встановлення конкретних кількісних показників діяльності виробничих підрозділів, підтримування  котрих в заданих межах забезпечує досягнення основної мети щодо організації  безпечних та нешкідливих умов праці [30, с. 20].

На рис. 4.1 показано загальну схему управління охороною праці в масштабах одного підприємства з функціями й завданнями в сфері охорони праці [38, с. 110].

 



 


 

Функції управління



 

 

Завдання управління



 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 




 

Рис. 4.1. Схема управління охороною праці на підприємстві

Відповідно до Рекомендацій щодо побудови, впровадження та удосконалення  системи управління охороною праці, система управління охороною праці (СУОП) – частина загальної системи управління організацією, яка сприяє запобіганню нещасним випадкам та професійним захворюванням на виробництві, а також небезпеки для третіх осіб, що виникають у процесі господарювання, і включає в себе комплекс взаємопов'язаних заходів на виконання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці [Рекомендації щодо побудови, впровадження та удосконалення системи управління охороною праці, затверджені Головою Держгірпромнагляду від 07.02.2008].

СУОП передбачає комплексний  підхід до формування та реалізації політики в області охорони праці, за якого  всі елементи системи взаємопов'язані  та працюють у чіткій взаємодії.

В Україні СУОП на підприємстві повинна відповідати вимогам  статті 13 Закону України «Про охорону  праці». За умови адаптації до міжнародних стандартів, СУОП повинна дотримуватись рекомендацій щодо побудови систем управління відповідно до міжнародного стандарту серії OHSAS 18001 або МОП-СУОП 2001 (ILO-OSH 2001) при дотриманні вимог чинного законодавства.

СУОП, як підсистема загальної  системи управління виробництвом, повинна  передбачати такі функції:

  1. організацію і координацію робіт (обов'язки, відповідальність, повноваження керівників різного рівня, осіб, які виконують та перевіряють виконання роботи);
  2. облік, аналіз та оцінка ризиків;
  3. планування показників стану умов та безпеки праці;
  4. контроль планових показників та аудит всієї системи;
  5. коригування, запобігання та можливість адаптації до обставин, які змінюються;
  6. заохочення працівників за активну участь та ініціативу щодо здійснення заходів з підвищення рівня безпеки та поліпшення умов праці.

Алгоритм  запровадження СУОП на підприємстві наведено на рис. 4.2 [37, с. 114].



 


 




 













 





 

Рис. 4.2. Алгоритм запровадження СУОП на підприємстві

Для ефективного функціонування даної  системи необхідно запровадити  відповідний нормативно-правовий акт, який би регулював усі питання, пов'язані  з підготовкою, прийняттям та реалізацією  управлінських рішень. При цьому  треба пам'ятати, що СУОП є складовою  загальної системи управління виробництвом (якістю продукції, що виробляється) і  спрямована не тільки на створення  оптимальних умов праці, але й  на використання резервів виробництва, підвищення продуктивності праці та значне покращання якості продукції.

4.2.2. Функціонування  Системи управління охороною  праці на ПАТ «Укртранс»

Відповідно до вимог Рекомендацій щодо побудови, впровадження та удосконалення  системи управління охороною праці  Державного комітету України з промислової  безпеки, охорони праці та гірничого  нагляду, затверджених 7 лютого 2008 року на АТП «Укртранс» було розроблено «Положення про Систему управління охороною праці на ВАТ «АК» Укртранс»  від 03.10.2009.

В даному положенні керівництвом підприємства визначені і документально  оформлені основні напрямки діяльності у сфері охорони праці. Також  проголошується, що ця діяльність органічно  поєднана з усіма елементами виробничого  процесу на підприємстві, і є її частиною.

Іншими словами, Система  управління охороною праці (СУОП) –  це частина загальної системи  управління виробництвом, яка сприяє запобіганню нещасним випадкам та професійним  захворюванням на виробництві, а  також небезпеці для третіх осіб, що виникають у процесі виробничої діяльності, і включає в себе комплекс взаємопов’язаних заходів на виконання  вимог законодавчих та нормативно-правових актів з промислової безпеки  та охорони праці.

СУОП була розроблена на підприємстві для виконання таких  завдань:

  1. здійснення адекватного та постійного управління виробничим процесом з урахуванням усіх факторів, що впливають на його наслідки з урахуванням вимог щодо охорону праці, безпеки виробничого процесу, екологічної безпеки та виробничої санітарії, протипожежної безпеки тощо;
  2. проведення запобіжних дій, що унеможливлюють виникнення небезпечних ситуацій;
  3. у випадках виникнення небезпечних ситуацій (факторів) – своєчасного реагування на них з метою усунення причин, яки сприяють їх створенню

Управління роботою з  охорони праці на ПАТ «Укртранс» здійснює директор, який створює умови праці згідно із законодавством про охорону праці і несе відповідальність за забезпечення умов праці, гігієни, виробничого середовища і дотримання прав працівників, гарантованих законодавством.

На підприємстві було створено службу охорони праці, робота якої здійснюється згідно з Положенням про службу охорони  праці.

Основним завданням служби охорони праці є організація  виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних  і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням  і аваріям у процесі праці.

Організаційно-методичне  керівництво діяльністю структурних  підрозділів та відділів з питань охорони праці, аналіз показників про  стан охорони праці та функціонування СУОП, розробку управлінських рішень і контролю за їх реалізацією виконує  заступник директора з технічних  питань, безпеки руху, охорони праці  і техніки безпеки.

Завдання служби охорони  праці з питань впровадження СУОП:

1. Опрацювання ефективної  системи управління охороною  праці на підприємстві спрямоване  на доведення умов праці і  безпеки виробничого середовища  до рівня встановлених чинним  законодавством України вимог  та сприяння удосконаленню діяльності  у цьому напрямку кожного структурного  підрозділу і кожного працівника.

2. Забезпечення фахової  підтримки рішень директора підприємства  з цих питань.

3. Організація проведення  профілактичних заходів, спрямованих  на усунення шкідливих і небезпечних  виробничих факторів, запобігання  нещасним випадкам на виробництві,  професійним захворюванням та  іншим випадкам загрози життю  або здоров'ю працівників.

4. Вивчення та сприяння  впровадженню у виробництво досягнень  науки і техніки, прогресивних  і безпечних технологій, сучасних  засобів колективного та індивідуального  захисту працівників.

5. Контроль за дотриманням  працівниками вимог законів та  інших нормативно-правових актів  з охорони праці, положень розділу  "Охорона праці" колективного  договору та актів з охорони  праці, що діють в межах підприємства.

6. Інформування та надання  роз'яснень працівникам підприємства  з питань охорони праці.

У структурних підрозділах  АТП робота із забезпечення безпечних  умов праці і дотримання законодавства  про охорону праці покладається на заступника та експлуатації та комерційній  роботі, фінансового директора, відповідальних за напрямки діяльності підприємства та безпосередніх керівників структурних  підрозділів.

Для всіх категорій працівників ПАТ «Укртранс» обов'язки з охорони праці складаються із загальних обов'язків та обов'язків, які визначаються інструкціями (для професій працівників, які зайняті на роботах, зазначених у Переліку робіт з підвищеною небезпекою) або специфікою виконуваної роботи згідно з посадою (інструкціями по видам робіт).

Таким чином, СУОП на ПАТ  «Укртранс» розроблена у відповідності  з чинним законодавством та відповідає міжнародним вимогам у галузі охорони праці, проте має деякі  недоліки. Певна частина задекларованих принципів, заходів і завдань  на практиці не реалізовується. До основних проблем функціонування СУОП на даному АТП можна віднести:

1. відсутність ефективної  системи морального і матеріального  стимулювання працівників у сфері  охорони праці;

2. невиконання вимог міжнародного  Стандарту OHSAS 18001 : 2007 «Система менеджменту  професійної безпеки і здоров’я. Вимоги»;

3. недосконала система  внутрішніх і зовнішніх аудитів охорони праці.

4.2.3. Пропозиції щодо удосконалення Системи управління охороною праці на ПАТ «Укртранс»

З метою забезпечення більш  ефективного функціонування СУОП на ПАТ «Укртранс» необхідно вирішити такі основні завдання:

1. забезпечення дієвого  стимулювання охорони праці на  підприємстві;

2. дотримання вимог міжнародного  Стандарту OHSAS 18001 : 2007;

3. розробка та застосування  системної методики оцінки ефективності  СУОП.

Стимулювання охорони  праці – неодмінна умова попередження виробничого травматизму та профілактики профзахворювань. Економічний механізм управління охороною праці повинен  передбачати систему заохочень  для тих працівників, які сумлінно дотримуються вимог охорони праці, не допускають порушень правил та норм особистої та колективної безпеки, беруть активну творчу участь у здійсненні заходів щодо підвищення рівня охорони  праці на підприємстві. Колективний  договір (угода) повинен закріплювати різного роду моральні і матеріальні  заохочення таких працівників: оплата праці, премії (у тому числі спеціальні заохочувальні премії за досягнення високого рівня охорони праці), винагороди за винахідництво та раціоналізаторські пропозиції з питань охорони праці. Велику користь дає преміювання  робітників бригад, дільниць, цехів  за тривалу роботу без порушень правил охорони праці, без травм і  аварій. Крім матеріального заохочення, велике значення має також і моральне стимулювання, яке свого часу використовувалось  в нашій країні і яке успішно  використовують закордонні фірми. Форми  морального стимулювання можуть бути найрізноманітнішими: від оголошення подяки до організації розважальних корпоративних заходів для колективів, що досягли найкращих результатів  з охорони праці. Узагальнена  схема методів стимулювання охорони  праці, які доцільно буде використати  на ПАТ «Укртранс», представлена на рис. 4.3 [55, с. 97-101].





Матеріальні

Моральні

 

1. Систематичне заохочення:

  • преміювання;
  • підвищення розмірів надбавок.

2. Разові заохочення:

  • премії переможцям змагань;
  • подарунки;
  • пільгові путівки у будинки відпочинку;
  • кредитні чеки або інші матеріальні заохочення за роботу протягом певного періоду без порушень вимог охорони праці на підприємстві.

 

1. Подяка (усна чи в  наказі)

2. Визнання зразком поведінки  (в засобах інформації)

3. Першочерговість професійного  зростання

4. Визнання переможцем  змагань чи конкурсів

5. Нагородження відомчими  відзнаками, спеціальними вимпелами,  почесними грамотами, відзнака  на дошці пошани тощо.


Матеріальні

Моральні

 

  • штрафи;
  • зниження виплат на заохочення

 

  • стягнення (усне чи в наказі);
  • критика в засобах інформації;
  • співбесіда чи обговорення в колективі



 

Рис. 4.3. Методи стимулювання дотримання нормативних вимог охорони праці на підприємстві

Впровадження стандарту OHSAS 18001:2007 «Система менеджменту професійної  безпеки і здоров’я. Вимоги» на ПАТ «Укртранс» дозволить значно знизити виробничі ризики. Дієвість стандарту обумовлена тим, що він  системно підходить до вирішення  питань безпеки. Саме система менеджменту  є ефективним інструментом управління ризиками і зниження їх імовірності, оскільки вона заснована не на реагуванні і «гасінні пожеж», а на системному, логічному підході, який дозволяє попереджати  можливі аварійні ситуації.

Наявність сертифікату OHSAS 18001:2007 дозволить АТП «Укртранс»:

  • здійснювати контроль над небезпечними виробничими факторами;
  • управляти ризиками у процесі виробничої діяльності;
  • попереджати виникнення нещасних випадків, аварій, нештатних ситуацій;
  • знизити втрати від невідповідної діяльності;
  • інтегруватися з діючими на підприємстві системами менеджменту (зокрема, з Системою менеджменту якості DIN EN ISO 9001:2000)
  • внести позитивні зміни в імідж підприємства.

Будь-яка система управління може вважатися ефективно функціонуючою  тільки в тому випадку, якщо забезпечено  її безперервне вдосконалення, яке, в свою чергу, досягається через  постійний аналіз і оцінку її якості. Саме на отримання інформації для  подальшого аналізу і коректування системи управління охороною праці  і направлений аудит.

Раціональним буде проведення двох типів аудиту на ПАТ «Укртранс:

  • аудит адекватності (встановлює рівень відповідності системи документів на підприємстві вимогам стандарту OHSAS-18001);
  • аудит відповідності (визначає рівень впровадження і виконання персоналом задокументованої СУОП).

Висновки і рекомендації по результатах аналізу повинні  щоквартально документально оформлюватися  службою охорони праці у звіті  про результати діяльності підприємства в галузі охорони праці, доводитись до відома керівництва організації  на різного роду нарадах.

4.3. Управління  у системі цивільного захисту

4.3.1. Організація  системи цивільного захисту України

Загальне керівництво  Цивільним захистом відповідно до його побудови покладається на: Кабінет Міністрів України, Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду Міністрів АР Крим, місцеві держадміністрації, керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування. Структура Цивільного захисту України наведена на рис. 4.3.1.

Начальником Цивільного захисту України є Прем'єр-міністр України. На місцевому рівні функції начальників цивільного захисту здійснюють керівники відповідних органів виконавчої влади, а в міністерствах, відомствах і на підприємствах – їхні керівники.

Органом повсякденного управління процесами захисту населення  при Кабінеті Міністрів є Міністерство надзвичайних ситуацій. З цією ж  метою при місцевих органах виконавчої влади створюються відповідні управління і відділи. У міністерствах, відомствах, підприємствах і установах також  створюються органи повсякденного  управління.

Однією з найважливіших  ланок у системі цивільного захисту є об'єкти господарської діяльності (далі об'єкти). Об'єкти — це підприємства (незалежно від форми власності), заклади і організації, навчальні установи.

Відповідальність за організацію і стан цивільного захисту на об'єкті, за постійну готовність її сил і засобів до виконання поставлених завдань несе начальник цивільного захисту об'єкта — керівник підприємства.

Начальник цивільного захисту об'єкта підпорядковується відповідному міністерству в підпорядкуванні якого знаходиться об'єкт, а також начальнику цивільного захисту міста (району), на території якого розташовується даний об'єкт. Начальник цивільного захисту об'єкта може мати декілька заступників. Як правило це такі, як з: інженерно-технічного постачання, евакуації, матеріально-технічного постачання та інші.

На об'єкті, в залежності від характеру виробничої діяльності, створюються служби цивільного захисту: оповіщення і зв'язку; медична; радіаційного і хімічного захисту; охорони громадського порядку; протипожежна, енергопостачання і світломаскування; аварійно-технічна; сховищ і укриттів; транспортна, матеріально-технічного забезпечення та інші. На невеликих об'єктах, де бази для створення подібних служб нема, їхні функції виконують структурні органи цих об'єктів.

 







 








 


 

 







СЛУЖБИ ЦЗ




 

 

Рис. 4.4. Структура Цивільного захисту України 
4.3.2. Організаційна структура цивільного захисту ПАТ «Укртранс»

Керівництво цивільним захистом відповідно до принципу її побудови на ПАТ «Укртранс» здійснює адміністрація підприємства. Начальником цивільного захисту є директор автотранспортного підприємства.

Функції начальника штабу  ЦЗ на об'єкті господарської діяльності

- забезпечує постійну  готовність ЦЗ суб'єкта господарської діяльності до виконання покладених па неї завдань;

- забезпечує планування  і здійснення заходів щодо  захисту робітників і службовців  підприємства та населення, яке  мешкає у відомчому житловому  фонді, від наслідків надзвичайних  ситуацій;

- забезпечує створення,  підготовку і підтримання у  стані готовності до застосування  сил і засобів щодо попередження  і ліквідації наслідків НС, навчання  працівників засобам захисту  і діям в умовах НС у складі  формувань ЦЗ;

- організовує планування  і проведення заходів щодо  підвищення сталості функціонування  об'єкту і забезпечення життєдіяльності  працівників в умовах НС;

- забезпечує створення  і підтримання у стані постійної  готовності локальної системи  оповіщення, зв'язку і спостереження  про загрозу виникнення або  виникнення НС;

- забезпечує організацію  і проведення аварійно-рятувальних  та інших невідкладних робіт  на території підприємства і  прилеглій території згідно з  планами попередження та ліквідації  НС;

- фінансує заходи щодо  захисту робітників, службовців  та населення, що мешкає на  прилеглій до об'єкту території,  попередження і ліквідації наслідків  НС;

- створює резерви фінансових  і матеріально-технічних ресурсів  для ліквідації наслідків НС;

- подає у встановленому  порядку інформацію у сфері  цивільного захисту, захисту населення і територій від НС, а також здійснює оповіщення робітників і службовців про загрозу або виникнення НС;

- організовує взаємодію  з вищими органами управління  з питань організації і ведення  ЦЗ в умовах НС;

- забезпечує, здійснення  контролю за виконанням заходів  цивільного захисту суб'єктом господарської діяльності.

На ПАТ «Укртранс» створений  і функціонує штаб цивільного захисту, начальником якого є заступник  директора з технічних питань, безпеки руху, охорони праці і  техніки безпеки. Начальник штабу  є заступником начальника цивільного захисту суб'єкта господарської діяльності.

Функції штабу цивільного захисту:

• розробляє плани дій  у НС, розвитку і вдосконалення  ЦЗ підприємства;

• розробляє і втілює в життя заходи щодо захисту робітників, службовців і населення, що мешкає у  відомчому житловому фонді, від  наслідків НС;

• розробляє і подає  пропозиції щодо фінансового, матеріально  технічного та транспортного забезпечення заходів цивільного захисту в умовах надзвичайних ситуацій;

• відповідає за постійну готовність систем управління, оповіщення і зв'язку, сил і засобів ЦЗ до дій в умовах НС;

• контролює та забезпечує своєчасне і повне інформування робітників, службовців та населення  на прилеглій території при загрозі  або виникненні НС;

• веде облік і звітність  з питань ЦЗ за автотранспортне підприємство;

• формує об'єми заявок на матеріально-технічні засоби та здійснює контроль за їх накопиченням і збереженням;

Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях