Організація оперативної доставки споживачам
Організація оперативної доставки продукції споживачам
Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретичні аспекти організації оперативної доставки
1.1. Оперативна доставка та її елементи
1.2. Організація оперативної доставки
Розділ 2. Управління оперативною доставкою на прикладі підприємства
2.1. Оперативна доставка споживачам на підприємстві
2.2. Управління оперативною доставкою.
Розділ 3. Розробка методів покращення оперативної доставки споживачам.
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Актуальність теми. Дуже важливим у логістичних послугах є організація доставки продукції споживачам. Товар, придбаний покупцем, може бути вивезений ним самостійно або доставлений постачальником. Доставка товару покупцеві може здійснюватися як власним транспортом постачальника, так і за допомогою сторонніх транспортних організацій. Звичайно, кожен виробник зацікавлений у якісній та оперативній доставці свого товару замовнику. З іншого боку, відмінно налагоджена робота з постачальниками, вважається вагомим плюсом і забезпечує чітку і налагоджену роботу будь-якої організації, яка за родом своєї діяльності залежить від виробника.
Основний зміст процесу доставки товару від місця його виготовлення до місця споживання включає виконання широкого спектру операцій в рамках системи товароруху, яка визначається як технічні засоби, комунікації та облаштування всіх видів транспорту, складське господарство промислових фірм, їхніх філій, торгово-посередницьких і інших компаній; матеріально-технічна база брокерських і агентських фірм; облаштування транспортно-експедиторських компаній для здійснення операцій по угрупованню, комплектації відправлень і т.п.; матеріально-технічна база лізингових компаній, що здають в оренду контейнери, технічні засоби інформаційно-управлінських систем. При цьому необхідно вирішити такі питання, як розмір вантажопотоків, їх напрям, особливості переробки, організації управління, а також синхронізацію процесів виробництва і логістики.
На сьогоднішній день кількість компаній, що надають транспортні послуги на ринку перевезень, є досить великою, при цьому за рахунок конкуренції вартість доставки вантажів стає досить прийнятною.
Зважаючи на вищезазначене, вивчення організації оперативної доставки споживачам стає актуальною, що дасть можливість підвищити якість організації послуг доставки підприємства та допоможе підняти загальну ефективність роботи підприємства.
Зважаючи на актуальність та нагальність вивчення організації та управління оперативною доставкою підприємства, темою курсової роботи було обрано «Організація оперативної доставки продукції споживачам».
Мета дослідження – всебічне вивчення специфіки процесу оперативної доставки продукції споживачам та розробка методів підвищення її ефективності.
В ході написання курсової роботи були вирішені такі завдання:
1) Дослідити процес оперативної доставки та її елементи;
2) Охарактеризувати організацію оперативної доставки;
3) Дослідити процес оперативної доставки споживачам на підприємстві;
4) Проаналізувати специфіку управління оперативною доставкою;
5) Розробити методи покращення оперативної доставки споживачам.
Об’єктом дослідження курсової роботи є процес оперативної доставки, предметом – специфіка організації оперативної доставки продукції споживачам.
Структурно курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури. В першому розділі проведено аналіз теоретичних аспектів процесу оперативної доставки. Другий розділ роботи присвячений вивченню процесу управління оперативною доставкою на прикладі підприємства. У третьому розділі запропоновані методи покращення оперативної доставки споживачам.
Розділ 1. Теоретичні аспекти організації оперативної доставки
1.1. Оперативна доставка та її елементи
Товаропостачання роздрібних торговельних підприємств є необхідною передумовою доведення товарів від виробництва до споживання, задоволення попиту населення та реалізації товарів. Тільки за умови, коли вся товарна маса, закуплена від постачальників торговельним підприємством з метою продажу населенню, буде доведена до пунктів роздрібного продажу товарів (роздрібних торговельних підприємств або їх структурних підрозділів – торговельних одиниць) в необхідному обсязі та асортименті, можна буде задовольнити попит населення згідно з його грошовими доходами. Завдяки раціонально організованому товаропостачанню торговельні підприємства мають можливість підтримувати повноту асортименту в магазинах, регулювати рівень і структуру товарних запасів, активно впливати на процеси реалізації товарів і рівень соціально-економічної ефективності власної торговельної діяльності загалом. Від організації товаропостачання залежить повнота і стабільність асортименту товарів на роздрібних торговельних підприємствах, розмір товарних запасів, швидкість обігу товарів, розмір витрат з доведення товарів до торговельної мережі, фінансово-економічні показники діяльності торговельних підприємств [2].
Швидке виконання замовлення та доставки покупки на сучасному етапі розвитку збутової політики споживачі ставлять на перше місце у власній ієрархії вимог. Для того, щоб ця вимога була задоволена, роздрібні торговці мають володіти достатніми товарними запасами товарів та людськими ресурсами (збутовий персонал, що здійснює поставку). У той же час організація доставки товару і контроль за її виконанням не є основним видом діяльності зовнішньоторговельних підприємств. Мета їх діяльності полягає в отриманні прибутку за рахунок ефективної реалізації товарних операцій, а не в забезпеченні транспортування товару. Хоча мінімізація транспортних витрат часом в значній мірі впливає на ефективність товарних операцій. У зв'язку з цим у більшості випадків продавці і покупці, які здійснюють свою основну діяльність на товарних ринках, вважають за краще передоручати свої зобов'язання по організації доставки проданих або куплених ними товарів суб'єктам, що спеціалізуються на виконанні посередницьких функцій. В якості останніх найчастіше виступають транспортно-експедиторські компанії, які є посередниками в угодах купівлі-продажу транспортних послуг, пов'язаних з транспортуванням товарів. На сьогодні більше 80% перевезень на всіх видах транспорту здійснюється при безпосередній участі міжнародних експедиторів [6].
Якщо до недавнього часу в Україні цих вимог майже не ставилося, то зараз, за високого рівня конкуренції на ринку товарів та послуг, такі вимоги споживачів, як і в усьому світі, є найважливішими. Близько 30% замовників продукції поряд із якісними та ціновими характеристиками ставлять умову швидкого виконання замовлення та доставки готової продукції. Приблизно 25% покупців із цієї вибірки готові заплатити вищу ціну, але таки отримати бажаний товар в обумовлений термін [1].
При продажі товарів за зразками, поштою, а також у випадках, коли час укладання договору купівлі-продажу і час передачі товару споживачеві не збігаються, гарантійні терміни обчислюються від дня доставки товару споживачеві, а якщо товар потребує спеціальної установки (підключення) чи складання – від дня їх здійснення. Якщо день доставки, установки (підключення) чи складання товару, а також передачі нерухомого майна встановити неможливо або якщо майно перебувало у споживача до укладання договору купівлі-продажу – від дня укладання договору купівлі-продажу [7].
За способом організації вантажні перевезення поділяють на децентралізовані й централізовані, що бувають прямими, змішаними та комбінованими, а також контейнерними і пакетними.
При децентралізованій організації перевезень доставку вантажів здійснює одержувач, який замовляє транспорт, виконує навантаження, експедирування та розвантаження вантажу. При цьому постачальник не зацікавлений у механізації вантажних робіт, скороченні простоїв рухомого складу та ефективному його використанні.
Централізовані перевезення є прогресивним способом виконання транспортного процесу та експлуатації рухомого складу. Перевезення вантажів у такий спосіб дає змогу поліпшити використання рухомого складу, підвищити продуктивність праці на всіх стадіях переміщення вантажів, звільнити вантажовідправників та вантажоодержувачів від турбот стосовно транспортування вантажів. При централізованих перевезеннях істотно скорочуються невиробничі простої транспортних засобів. Довші простої за умов «самовивезення» пояснюються такими причинами: вантаж не готовий до перевезення; не готові товарно-транспортні документи; відсутній чіткий графік, внаслідок чого виникають стихійні черги для завантаження [3, c. 248].
Централізоване завезення товарів може відбуватися з використанням різних форм експедиційних операцій:
силами автотранспортних підприємств, які беруть на себе виконання всіх експедиторських функцій (приймання товарів від постачальника, оформлення транспортних документів, завезення і здавання товарів у магазини із взяттям на себе матеріальної відповідальності під час транспортування);
силами постачальників, які виконують експедиторські функції, а автотранспортне підприємство лише надає на підставі договору з постачальником відповідні транспортні засоби [8].
Організація централізованих перевезень дає змогу вчасно підготувати вантаж і документи на нього для перевезення, а також скласти графік черговості подання і навантаження транспортних засобів. Скорочення приблизно утричі простоїв забезпечує зростання втричі кількості їздок за один день.
Усі перелічені вище чинники роблять рухомий склад більш продуктивним при централізованих перевезеннях у тоннах за годину приблизно у 4 рази, а в тонно-кілометрах за годину – більш ніж у 6 разів, що сприяє зниженню собівартості перевезень у 2,5 рази.
Існують також інші чинники більш ефективного і якісного перевезення вантажів. Централізоване перевезення дає змогу широко використовувати контейнери й пакети, забезпечуючи цим такі переваги: скорочення кількості перевантажувальних операцій за рахунок поєднання дрібних вантажних місць в одне; спрощення приймання, сортування та видачі вантажів; механізація вантажно-розвантажувальних робіт. При цьому скорочується час на навантаження та розвантаження, а отже зменшуються простої транспортних засобів, підвищується їх продуктивність, знижуються витрати вантажів при транспортуванні [3, c. 248-249].
Розглянемо можливості найбільш розповсюджених видів транспорту як засобів оперативної доставки.
Автомобільний транспорт. Традиційно використовується для перевезень на короткі відстані – 100-300 км. Одна з основних переваг – висока маневреність. За допомогою автомобільного транспорту вантаж може доставлятися «від дверей до дверей» із необхідною ступенем терміновості. Цей вид транспорту забезпечує регулярність поставки, а також можливість поставки малими партіями. Тут, у порівнянні з іншими видами, пред’являються менш жорсткі вимоги до упаковки товару. Основним недоліком автомобільного транспорту є порівняно висока собівартість перевезень, плата за які зазвичай стягується по максимальної вантажопідйомності автомобіля. До інших недоліків цього виду транспорту відносять також терміновість розвантаження, можливість розкрадання вантажу і викрадення автотранспорту, порівняно малу вантажопідйомність. Автомобільний транспорт екологічно несприятливий, що також стримує його застосування.
Залізничний транспорт. Цей вид транспорту добре пристосований для перевезення різних партій вантажів за будь-яких погодних умов. Залізничний транспорт забезпечує можливість порівняно швидкої доставки вантажу на великі відстані. Перевезення регулярні. Тут можна ефективно організувати виконання погрузочно-розгрузочних робіт. Істотною перевагою залізничного транспорту є порівняно невисока собівартість перевезення вантажів, а також наявність знижок. До недоліків залізничного транспорту слід віднести обмежену кількість перевізників, а також низьку можливість доставки до пунктів споживання, за відсутності під'їзних шляхів залізничний транспорт повинен доповнюватися автомобільним.
Морський транспорт. Є найбільшим перевізником у міжнародних перевезеннях. Його основні переваги – низькі вантажні тарифи та висока провізна спроможність. До недоліків морського транспорту відносять його низьку швидкість, жорсткі вимоги до упаковки і кріплення вантажів, малу частоту відправок. Морський транспорт істотно залежить від погодних і навігаційних умов і вимагає створення складної портової інфраструктури.
Внутрішній водний транспорт. Тут також низькі вантажні тарифи. При перевезеннях вантажів вагою понад 100 т на відстань більше 250 км цей вид транспорту – найдешевший. До недоліків внутрішнього водного транспорту, крім малої швидкості доставки, відносять також низьку доступність в географічному плані. Це обумовлено обмеженнями, які накладає конфігурація водних шляхів, нерівномірність глибин і мінливі навігаційні умови.
Повітряний транспорт. Основні переваги – найвища швидкість, можливість досягнення віддалених районів, висока схоронність вантажів. До недоліків відносять високі вантажні тарифи і залежність від метеоумов, яка знижує надійність дотримання графіка поставки.
Трубопровідний транспорт. Забезпечує низьку собівартість при високій пропускній спроможності. Ступінь схоронності вантажів на цьому виді транспорту висока. Недоліком трубопровідного транспорту є вузька номенклатура які підлягають транспортуванні вантажів (рідини, гази, емульсії) [4, c. 218-220].
Звичайно, що кожен покупець хотів би, щоб вартість перевезення складала невеликий відсоток від вартості товару. Крихке й дорогоцінне обладнання краще перевозити повітряним транспортом. Товари, що мають високий ступінь ризику, відносно крадіжки (запчастини автомобілів, офісне обладнання, фармацевтичні товари і т.п.), як правило, доставляються морським транспортом, в основному в контейнерах, хоч це коштує дорожче. Названі обставини важливо враховувати при виборі виду транспорту. Однак, вид транспорту багато в чому залежить від того, що в першу чергу цікавить відправника вантажу. Якщо його цікавить швидкість доставки вантажу, він вибирає між повітряним і автомобільним транспортом. Якщо його мета – мінімальні витрати, робиться вибір між водяним і трубопровідним транспортом. В західних країнах більш вигідно використовувати автомобільний транспорт. Але слід зазначити, що сучасні технології доставки вантажів примушують відмовлятися від міжвидової конкуренції транспорту на користь тісної координації зусиль із залучення додаткових вантажопотоків [11].
Важливою організаційною перевагою централізованих перевезень є чіткий розподіл зобов’язань та відповідальності між вантажовідправником, вантажоодержувачем та автотранспортною організацією. Це є передумовою організації ефективного технологічного процесу, у якому кожен з учасників доставки спеціалізується на конкретних видах робіт, несе за них матеріальну відповідальність, а отже заінтересований у підвищенні якості та ефективності кожної операції. Все це зменшує сумарні витрати на переміщення вантажів від виробників до споживачів.
Централізоване перевезення організаціями посередників здійснюється на основі договорів. При цьому своєчасно виконується план реалізації продукції і, в свою чергу, вдосконалюється сам процес перевезень, знижуються витрати на транспортування.
За системою централізованих перевезень транспортні організації є організаторами процесу доставки вантажу одержувачам і виконують усі пов’язані з процесом перевезення транспортно-експедиційні операції (приймання вантажу та одержання товарно-транспортних та інших супроводжувальних документів, охорона його на шляху прямування, здача вантажоодержувачам і оформлення товарно-транспортних та інших супроводжувальних документів). Вони також приймають на себе матеріальну відповідальність за збереження вантажу, що перевозиться [3, c. 249-250].
Важливою складовою сучасної торгівлі також є Інтернет-торгівля, що доставляє товари поштою. Розглянемо переваги та недоліки доставки товарів поштою України. Ця форма торгівлі сприяє скороченню витрат по доведенню товарів до покупців, оскільки куплений товар надходить йому безпосередньо від виробників, минаючи оптових посередників, а в ціну товару, як правило, входить вартість його транспортування (вартість посилки) та послуг, що надаються поштовими відділеннями. Строк виконання замовлення на продаж товарів поштою визначається суб'єктом господарювання самостійно, але він не повинен перевищувати 5 робочих днів з дня одержання заяви-замовлення. Строк виконання замовлення зазначається у каталозі (проспекті, спеціальному переліку товарів тощо). Основною ж негативною рисою продажу товарів поштою є тривалий час доставки товару. [2]. Але з появою таких служб доставки, як «Нова пошта», термін поштової доставки товарів значно скоротився і становить 2-3 календарних дні [5]. Головним недоліком доставки товарів поштою є те, що такій доставці підлягають лише непромислові товари, а вартість доставки залежить від ваги товару. Тож такий вид доставки є оптимальним лише для роздрібної торгівлі.
Як бачимо, головними при організації оперативної доставки є вибір засобів доставки, які змогли б гарантувати не лише найнижчу вартість на найвищу якість, але й найкоротші терміни доставки товарів споживачеві.
1.2. Організація оперативної доставки
Функціональна структура системи товаропостачання є складним багатоетапним процесом взаємодії суб'єктів торгівлі, який включає різноманітні заходи із задоволення потреби споживача в товарах споживчого призначення, що послідовно виконуються учасниками системи товаропостачання [2].
Усі транспортно-експедиційні операції виконуються, як правило, централізовано, без участі представників роздрібної торговельної мережі; обов'язком постачальника є завантажування товарів на транспортний засіб, їх перевезення, забезпечення збереження і вчасної доставки у кожен магазин. Централізоване завезення товарів здійснюється згідно з поточними заявками магазинів.
Централізоване завезення товарів дає можливість: організувати планомірне завезення товарів відповідно до затверджених графіків, маршрутів, технологічних карт; покласти відповідальність за доставку товарів на постачальників або транспортні підприємства; звільнити споживача від пошуку транспорту, від поїздок та експедирування товарів; ритмічно організувати завезення товарів, забезпечити широкий вибір і стійкість асортименту товарів та прискорення оборотності товарних запасів; зменшити потребу в складській площі; впровадити комплексну механізацію вантажно-розвантажувальних робіт, розвивати перевезення товарів у контейнерах, тарі-обладнанні, пакетні (пакетно-модульні) перевезення, скорочувати простої транспортних засобів і ефективніше їх використовувати; прискорити і спростити документообіг і розрахунки між постачальниками та покупцями [8].
Основними учасниками системи доставки є експедитори, перевізники, склади і т. д.
При виконанні замовлення від товаровиробника фірма виступає в ролі організатора процесу доставки, підбираючи і координуючи роботу учасників процесу, і при цьому несе відповідальність перед товаровиробником та учасниками системи. Розподіл продукції включає в себе роботу з руху товарів від виробників до кінцевих або проміжним споживачам.
Система розподілу базується на: узгодженості окремих виробництв і фірм, що беруть участь в процесі руху продукції від виробника до споживача; сукупності підприємств та організацій, через які проходить товар з моменту його виготовлення до моменту його споживання; злагодженості діяльності юридичних і фізичних осіб у просуванні продукції як логістичних провайдерів між виробником і споживачем продукції.
Сукупність каналів розподілу становить розподільну мережу. З розвитком економіки збільшується обсяг зовнішньої торгівлі, а разом з цим збільшується обсяг перевезень зовнішньоторговельних вантажів, кількість пасажирських перевезень [13, c. 518]
Управління доставкою є досить складним процесом, пов'язаним з деякими юридичними складнощами, значними фінансовими витратами і певною специфікою транспортування вантажів. У завдання грамотного управління в цілому входить пошук шляхів вирішення таких процесів, як прискорення перевезення, визначення кращого маршруту та мінімізація грошових витрат. Всі ці та ще цілий ряд завдань вирішується відділом логістики транспортної фірми. Будь-яке оперативне перевезення вантажів не може бути здійснене якісно, якщо її не контролювати. Транспортна логістика дозволяє управляти даним процесом на шляху від виробника до споживача [12, c. 154].
За договором експедиції одна сторона (експедитор) зобов’язується за винагороду і за кошти іншої сторони (клієнта – вантажовідправника або вантажоотримувача) виконати чи організувати виконання передбачених договором експедиції послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедування можуть передбачатися зобов’язання експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, обраним експедитором або клієнтом, а також зобов'язання експедитора укласти від імені клієнта чи від свого імені договір (договори ) перевезення вантажу, інші зобов'язання, пов’язані з перевезенням. Серед інших послуг договір транспортної експедиції може передбачати виконання експедитором таких необхідних для доставки вантажів операцій, як перевірка кількості та стану вантажу, його завантажування та вивантажування, зберігання вантажу, його отримання в тих чи інших географічних пунктах, оформлення відповідних перевізних та інших документів тощо.
При цьому клієнт зобов'язаний надати експедитору всю необхідну документацію та інформацію про властивості вантажу, особливості його перевезення, а також іншу інформацію, необхідну для виконання експедитором зобов'язань з доставки вантажу за договором.
У сучасних економічних умовах в Україні послуги з транспортного експедування можуть надавати найрізноманітніші суб’єкти господарювання, статутними документами яких передбачена діяльність з надання транспортних послуг. Серед них, зокрема, можна відокремити багаточисельну мережу АТП, АТК, ТЕП, ТЕК, товарні станції, станції контейнерних перевезень та ін.
Тому одним із найбільш складних завдань у випадку прийняття рішення до залучення в систему доставок товарів подібних підприємств необхідно обрати оптимального перевізника [9, c. 292-293]. На перший план виходить оператор змішаного (комбінованого) перевезення - компанія, що забезпечує доставку «точно в строк», «від дверей до дверей» і що має відповідні технології і корпоративні зв’язки [11].
Важливо також пам’ятати, що кожен учасник процесу доставки вантажу від відправника до одержувача переслідує тільки свою вигоду, не завжди погоджуючи свої дії з суміжниками. Навіть у рамках одного виду транспорту важко організувати перевезення в інтересах вантажовласника з найменшими витратами і з оптимальною вигодою для усіх учасників процесу, по найкоротшому маршруту і в мінімальні терміни.
Ситуація, що склалася в економіці країни, вимагає створення принципово нової системи управління вантажопотоками, заснованою на сучасній технології і логістичних принципах переміщення вантажів. Основні завдання, що стоять перед транспортними організаціями, передбачають зниження вартості перевезень, поліпшення їх якості, скорочення термінів доставки, гармонійне поєднання на ринку транспортних послуг усіх видів сучасного транспорту на основі нормальної міжвидової і внутрівидової конкуренції, їх координацію при змішаних перевезеннях, створення у транспортній галузі загального інформаційного простору [11].
Широке використовування в процесі руху товару тари-устаткування дозволяє не тільки виключити важкі ручні процеси, істотно підвищити продуктивність праці і культуру торгівлі, але і добитися значного економічного ефекту від її упровадження. Так, витрати на доставку і реалізацію 1 т вантажу знижуються на 40-45%, продуктивність автотранспорту збільшується в 1,8 рази, час на вантаження і розвантаження автомобілів скорочується в 5 разів. Крім того, використовування тари-устаткування для доставки і продажу товарів дозволяє скоротити до 8 технологічних операцій в торгівлі і до 13 операцій на транспорті і підприємствах постачальників [10].
Транспортна логістика повинна оптимізувати процес доставки вантажів. Кожен його етап проводиться під суворим контролем фахівців, що стежать за неухильним дотриманням умов вантажоперевезення. Однією з найбільш важливих завдань логіста є обчислення вартості вантажів. Плата транспортної компанії за надання послуг складається з декількох складових, серед яких обсяг і маса перевезеного вантажу, відстань до місця призначення, тип і вантажопідйомність транспортного засобу, специфіка вантажу, місцевість, в якій здійснюється перевезення [12, с. 154]
15

- Організація операцій на міжбанківському валютному ринку України
- Організація організму людини, як цілісної живої системи
- Організація охорони банків
- Організація охорони праці
- Організація охорони праці в поштовому відділенні
- Організація охорони праці на виробництві
- Організація охорони праці на підприємстві
- Організація обліку грошових коштів, розрахунків та дебіторської заборгованості
- Організація обліку поточної дебіторської заборгованості
- Організація обслуговування банкет- коктейль, банкет- чай
- Організація обслуговування в готелі «Radisson Blu» (Київ)»
- Організація обслуговування в ДІС
- Організація обслуговування туристів
- Організація обслуговування учнів у загальноосвітніх школах