Основні напрямки діяльності аварійних комісарів в Україні

2

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКА ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА АКАДЕМІЯ

Кафедра фінансів суб’єктів господарювання

Індивідуальне науково-дослідне завдання

з навчальної дисципліни

«Страхові послуги»

на тему:

“ Основні напрямки діяльності аварійних комісарів в Україні ”

Виконав:

студент 405-Ф групи

Мисак А.Я.

Перевірила:

Мельник О. М..

ЛЬВІВ 2011

Зміст

Вступ………………………………………………………………………….3

1.                 Аварійний комісар: поняття, функції………………………....4

2.                 Організація діяльності аварійних комісарів в Україні…….....6

3.                 Основні проблеми діяльності аварійних комісарів та шляхи

                     їх   вирішення………………………………………………….10

Висновок……………………………………………………………………..12

Задача………………………………………………………………………...13

Список використаної літератури…………………………………………...17

Вступ

Сьогодні розвиток страхового ринку відбувається на фоні позитивних змін макроекономічної ситуації в державі при зростанні добробуту населення і посиленні державного регулювання і нагляду за страховою діяльністю.

Проте, незважаючи на позитивні зрушення у вітчизняній економіці, яке спостерігається  на протязі останніх років, страхування у нашій країні не привертало належної уваги держави. Це пояснюється тим, що страховий ринок України є досить молодим, а отже і потребує державного врегулювання. Зокрема, великої уваги потребують страхові посередники, які обслуговують страховий ринок України.

       Актуальність проблеми.  В світлі стрімкого розвитку страхових правовідносин в Україні, постала необхідність забезпечення правових гарантій законності та підвищення рівня обслуговування в цій сфері.  Одним із ефективних і необхідних інструментів в цьому напрямку став інститут аварійних комісарів.  Діяльність аварійних комісарів в України сьогодні залишається явищем відносно новим і недостатньо врегульованим,  тому виникає потреба в детальному дослідженні інституту аварійних та визначенні основних проблем їхньої діяльності на страховому ринку України.

Мета та завдання дослідження. В рамках даної статті хотілося б визначити правовий статус сторін договору про надання послуг аварійного комісара, посилаючись на аналіз чинного законодавства, практичні матеріалів в

сфері діяльності аварійних комісарів України та зарубіжний досвід.  Особливу

увагу необхідно звернути на правове закріплення статусу сторін договору саме

в спеціальному законодавстві,  з метою більш детального розкриття змісту досліджуваного явища.

1.      Аварійний комісар: поняття, функції.

Визначення розміру збитку при виникненні страхового випадку здійснюють аварійні комісари і експерти. Аварійний комісар (від фр. commissaire d'avaries) - це довірена фізична або юридична особа, що володіє відповідними знаннями і досвідом, до послуг якого удаються страхові компанії для організації одного з найважливіших елементів технології врегулювання претензій (збитків) - організації процедур документального оформлення страхового випадку, оцінки збитку, підготовки матеріалів для обгрунтування і доведення страхової вимоги страхувальника у зв'язку з настанням страхового випадку. [3]

Цей уповноважений експерт страховика проводить розслідування обставин події, що заявлена клієнтом як страховий випадок, визначаючи її відповідність умовам страхування, оцінює й узгоджує з клієнтом розміри збитку, вживає заходи до його зменшення, оформлює і подає відповідний висновок (аварійний сертифікат). При потребі аварійний комісар може залучатись до вивчення ризику на стадії розробки умов договору страхування..

Аварійний комісар діє відповідно до інструкцій страховика. Він проводить огляд застрахованого майна, настання страхової події, що торкнулося наслідками, встановлює причини, характер і розмір збитку, понесеного страхувальником, визначає наявність сторони, винної в спричиненні збитку, складає і видає аварійні сертифікати. За дорученням страховика він може також здійснювати розшук зниклого майна (наприклад, зниклого вантажу), оплачувати збитки за рахунок страховика в межах повноважень (лімітів), наданих йому страховиком, і ін. Правову основу закріплення правовідносин між аварійним комісаром і страховою організацією, як правило, складає договір доручення. [6]

Особливість договірних відносини щодо надання послуг аварійного комісара полягає в тому, що підставою їх виникнення є страхові відносини. Ця особливість впливає на визначення суб’єктного складу договору про надання послуг аварійного комісара.  Відповідно,  виконавцем є аварійний комісар,  а замовником – суб’єкти страхування (страховик та страхувальник). 

Серед найважливіших чинників, що впливають на якість надання послуг аварійного комісарства, мають значення територіальний і професійний аспекти.
          Оскільки застраховане майно часто віддалене від місця розташування страхової компанії або її підрозділу, компанії досить складно терміново направити свого фахівця в район знаходження пошкодженого майна, і, крім того, не виключено, що знань такого фахівця буде недостатньо для вирішення завдань по врегулюванню збитків, то дуже поважно, аби був партнер, якісними і професійними послугами якого можна було б скористатися в місці виникнення збитку. Аварійні комісари, як правило, мають в своєму розпорядженні обширну географічну присутність і(або) значні партнерські (агентськими) стосунки зі своїми колегами по всьому світу.
         Що стосується професійного аспекту, то не кожна страхова компанія в силах дозволити собі мати в штаті висококваліфікованих і високооплачуваних фахівців, що володіють обширними знаннями, досвідом і навиками в різних областях життєдіяльності. У структурі професійного аварійного комісара, як правило, працюють люди самих різних професій з багатим досвідом діяльності в своїй основній професії: капітани судів, висококласні інженери, будівельники і так далі Проте навіть їх знань і досвіду деколи недостатньо, аби відповісти на поставлені страховиком питання. [4]              

2.      Організація діяльності аварійних комісарів в Україні.

В Україні діяльність аварійних комісарів регулюється згідно Постанови КМУ «              Про організацію діяльності аварійних комісарів». В цьому положенні визначені основні вимоги щодо діяльності аварійних комісарів.

Згідно з кваліфікаційними вимогами аварійний комісар повинен:

- мати вищу освіту і бути бакалавром, спеціалістом або магістром відповідного напряму діяльності;

- мати спеціальну кваліфікацію (володіти знаннями для з´ясування обставин і причин настання страхового випадку та визначення розміру збитків), підтверджену сертифікатом навчального закладу, який готує аварійних комісарів відповідно до ліцензії Міністерства освіти і науки на право провадження освітньої діяльності;

- мати стаж практичної діяльності за спеціальністю не менше, ніж три роки.

Кожні три роки аварійний комісар повинен проходити атестацію як експерт певної спеціальності. [12]

Підготовку, перепідготовку та атестацію аварійних комісарів проводять навчальні заклади, які мають спеціальну ліцензію Міністерства освіти і науки на підготовку аварійних комісарів.

Діяльність аварійного комісара щодо з´ясування обставин і причин настання страхового випадку та визначення розміру збитків провадиться на підставі договору зі страховиком.

Аварійний комісар, відповідно до договору зі страховиком, має право:

1) визначати форми і методи виконання зобов´язань на підставі законодавства й умов договору;

2) з дозволу особи або органу, які проводять розслідування, знайомитися з матеріалами слідства, бути присутнім під час проведення слідчих дій і порушувати клопотання стосовно обставин і причин настання страхового випадку;

3) отримувати необхідні пояснення в письмовій чи усній формі від сторін, причетних до настання страхового випадку;

4) надавати на запити Міністерства фінансів, а також слідчих органів інформацію про обставини і причини настання страхового випадку та заподіяну шкоду.

Аварійний комісар, відповідно до договору зі страховиком, зобов´язаний:

1) кваліфіковано, неупереджено, об´єктивно і в зазначений термін виконувати свої зобов´язання;

2) не розголошувати жодної інформації про об´єкт страхування без згоди на це страховика і страхувальника.

Аварійний комісар не може з´ясовувати обставини і причини настання страхового випадку та визначати розмір збитків:

1) на замовлення осіб, з якими він знаходиться у прямих родинних стосунках або перебуває у службовій чи іншій залежності від них;

2) на об´єктах, до яких аварійний комісар має особистий майновий інтерес;

3) за договорами із суб´єктами, в яких він є засновником, має паї, акції або бере участь в управлінні ними.

У договорі зі страховиком на виконання робіт зі з´ясування обставин і причин настання страхового випадку та визначення розміру збитків можуть передбачатися додаткові права та обов´язки, які не суперечать законодавству.

Аварійний комісар, відповідно до договорів зі страховиком, може залучатися до справи за бажанням страховика або страхувальника.

Підставою для з´ясування обставин і причин настання страхового випадку та визначення розміру збитків є заява страховика (страхувальника). З´ясування обставин і причин настання страхового випадку проводиться на підставі заяви страховика (страхувальника), наданих ним матеріалів, а також матеріалів і документів, які аварійний комісар має право вимагати.

У заяві в обов´язковому порядку зазначають:

—дату і місце настання страхового випадку;

—відомості про настання страхового випадку;

—дату і місце страхування, номер полісу;

—завдання, яке повинен виконати аварійний комісар;

—дату і місце складання заяви;

—перелік матеріалів, що додаються.

У разі потреби аварійний комісар може робити запити про відомості, пов´язані зі страховим випадком, до правоохоронних органів, банків, медичних закладів та інших підприємств, установ, організацій, які володіють інформацією про обставини страхового випадку, та отримувати пояснення у письмовій формі про причини і розмір заподіяної шкоди від фізичних осіб, причетних до цього страхового випадку.

В окремих випадках для з´ясування обставин і причин настання страхового випадку та визначення розміру заподіяної шкоди аварійний комісар проводить або організовує проведення необхідної експертизи.

На підставі проведеного дослідження і зібраних документів аварійний комісар складає аварійний сертифікат.

Аварійний сертифікат — це документ, в якому зазначають обставини і причини настання страхового випадку та розмір заподіяної шкоди. У ньому зазначають достовірні дані, які підтверджують об´єктивну інформацію про обставини і причини настання страхового випадку та розмір заподіяної шкоди.

Аварійний комісар, який складає аварійний сертифікат, несе персональну відповідальність за достовірність відомостей, зазначених у ньому.

Аварійний сертифікат підписується аварійним комісаром, який з´ясовував обставини і причини настання страхового випадку, і завіряється штампом. Складається у двох примірниках, один з яких видають страховикові (страхувальнику), а другий зберігається в аварійного комісара. Зібрані матеріали (довідки, акти експертиз, малюнки, схеми тощо) видають як додаток до аварійного сертифіката. [1]

У разі потреби аварійний комісар складає рапорт, в якому детально описує обставини та причини настання страхового випадку.

3. Основні проблеми діяльності аварійних комісарів та шляхи їх вирішення.

Однією з основних проблем діяльності аварійних комісарів є рівень їх кваліфікації. Відповідно до частини другої статті 25 Закону України „Про страхування” аварійні комісари повинні відповідати кваліфікаційним  вимогам, встановленим актами чинного законодавства України.

Разом з тим, Типове положення про організацію діяльності аварійних комісарів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 5 січня 1998 року № 8, не передбачало встановлення Держфінпослуг кваліфікаційних вимог до аварійних комісарів та проведення і координацію Держфінпослуг навчання (підготовки) аварійних комісарів.

Підготовка осіб, які мали певні освіту та стаж роботи, здійснювалась навчальними закладами без взаємодії з Держфінпослуг. Крім цього, навчальні заклади не зобов’язані були надавати Держфінпослуг інформацію щодо осіб, яким видані відповідні свідоцтва (сертифікати) про проходження підготовки та атестації (через кожні три роки). [1]

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.10.2010 № 981 „Деякі питання діяльності аварійних комісарів” внесені зміни до Типового положення про організацію діяльності аварійних комісарів, згідно з якими аварійний комісар повинен відповідати кваліфікаційним вимогам, установленим Держфінпослуг.

Відстеження результативності Кваліфікаційного мінімуму буде здійснюватися шляхом державного контролю за дотриманням аварійними комісарами положень цього регуляторного акта.

Відстеження результативності регуляторного акта здійснюватиметься шляхом аналізу статистичних даних щодо кількості осіб, які отримали право на здійснення діяльності з визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків за певним напрямом діяльності (вперше та повторно) та щодо кількості анульованих Свідоцтв.

Базове відстеження результативності регуляторного акта здійснюватиметься протягом одного року з дня його оприлюднення.

Повторне відстеження буде проведено через рік після набрання чинності регуляторним актом.

Періодичне відстеження результативності регуляторного акта буде проводитися кожні три роки після проведення повторного відстеження.

Відстеження результативності регуляторного акта здійснюватиметься його розробником.

Відстеження результативності регуляторного акта не потребує додаткових організаційних заходів Держфінпослуг.

Відстеження результативності регуляторного акта проводитиметься відповідними структурними підрозділами Держфінпослуг протягом усього терміну його дії шляхом аналізу статистичних даних щодо осіб, які отримали Свідоцтво, а також шляхом  розгляду пропозицій та зауважень до регуляторного акта, які надійшли до Держфінпослуг.

Висновок

Визначення розміру збитку при виникненні страхового випадку здійснюють аварійні комісари і експерти. Аварійний комісар – фізична особа, що спеціалізується на визначенні розмірів збитків, що наступили в результаті страхових подій.

Аварійний комісар діє відповідно до інструкцій страховика. Він проводить огляд застрахованого майна, настання страхової події, що торкнулося наслідками, встановлює причини, характер і розмір збитку, понесеного страхувальником, визначає наявність сторони, винної в спричиненні збитку, складає і видає аварійні сертифікати.

В Україні діяльність аварійних комісарів регулюється згідно Постанови КМУ «Про організацію діяльності аварійних комісарів». В цьому положенні визначені основні вимоги щодо діяльності аварійних комісарів.

Оскільки, в Україні інститут аварійних комісарів ще недостатньо розвинутий, Кабінетом Міністрів України було прийнято ряд нормативних та інструктивних положень, які врегульовують основні вимого до аварійних комісарів.

Також, Україні слід тісно співпрацювати із зарубіжними страховими ринками для перейняття цінного досвіду.

Задача №13

              Страхова компанія, яка надає послуги зі страху­вання життя, здійснює вкладення коштів сформованих резервів у дозволені активи. Активи, які приймаються для представлення коштів страхових резервів із страхування життя, відповідають умовам безпечності, прибутковості, ліквідності та диверсифіко­ваності.

Дайте відповіді на такі запитання:

1) активами яких категорій мають бути представлені кошти страхових резервів зі страхування життя?

2) чи існують обмеження обсягів вкладень у банківські депо­зити, нерухоме майно та цінні папери, що емітуються державою?

3) яким вимогам повинні відповідати акції, облігації укра­їнських та іноземних емітентів, якщо страхова компанія обирає зазначені категорії активів для представлення страхових резервів?

4) чи має право страхова компанія розміщувати кошти стра­хових резервів у правах вимоги до перестраховиків?

5) чи можуть прийматися для представлення страхових ре­зервів зі страхування життя акції, емітовані будь-яким страхови­ком?

Відповіді:

1). Кошти страхових резервів із страхування життя мають бути
представлені активами таких категорій:

     - Грошові кошти на поточному рахунку.

     - Банківські вклади (депозити).

     - Валютні вкладення згідно з валютою страхування.

     - Нерухоме майно.

     - Акції,   облігації   підприємств   (крім   цільових
облігацій), іпотечні сертифікати, іпотечні облігації.

     - Цінні папери, що емітуються державою.

     - Права вимоги до перестраховиків.

     - Інвестиції   в   економіку   України   за   напрямами,
визначеними Кабінетом Міністрів України.

     - Банківські метали.

     - Кредити   страхувальникам  -  громадянам,  що  уклали
договори страхування життя, у межах викупної суми на момент видачі
кредиту та під заставу викупної суми.

     - Готівка в  касі  в  обсягах  лімітів  залишків  каси,
установлених Національним банком України. [3]

2) Так, існують, а саме:

Банківські вклади (депозити) -   разом   сума   грошових   коштів  не більше 70 відсотків страхових резервів.

Обсяг банківських  вкладів  (депозитів)  в  іноземній валюті, який приймається для представлення коштів страхових резервів, може бути  збільшений  на величину,  яка відповідає розміру сформованих страхових резервів  за  договорами  страхування  життя,  за  якими страховики несуть відповідальність в іноземній валюті.

     При цьому в кожному банку -  разом  не  більше  20  відсотків страхових резервів.

       Нерухоме майно -  не  більше  30  відсотків  страхових
резервів,  при цьому вкладення в один об'єкт нерухомого майна - не більше 10 відсотків страхових резервів.

Цінні папери,  що емітуються державою  -  разом  не  більше  80  відсотків  страхових резервів.

3) Акції та облігації українських та іноземних емітентів повинні відповідати таким вимогам:

Акції  українських  емітентів,  облігації  підприємств
українських  емітентів  та  облігації   місцевих   позик   повинні
відповідно  до законодавства пройти процедуру лістингу на фондовій
біржі,  перебувати у біржовому реєстрі  та  в  обігу  на  фондовій
біржі. У разі делістингу акцій,  облігацій підприємств або облігацій
місцевих    позик   зазначені   цінні   папери   приймаються   для
представлення коштів страхових резервів у розмірі 75 відсотків від
найменшого значення таких величин:  біржового курсу цінних паперів
на дату розрахунку або біржового курсу на  останній  робочий  день
перебування цінних паперів у лістингу.

     Акції,  облігації іноземних емітентів та цінні  папери
іноземних  держав-емітентів включаються до суми прийнятних активів
за умови відповідності вимогам щодо допуску таких  цінних  паперів
до обігу їх на території України,  встановленим Державною комісією
з цінних паперів та фондового ринку,  а також відповідності  таким
вимогам:

● суверенні рейтинги в національній валюті, в іноземній валюті,
за    короткостроковими    зобов'язаннями,    за   довгостроковими
зобов'язаннями країни,  в якій державою  здійснено  випуск  цінних
паперів,  мають  бути  не нижчі за один із таких:  "A3" - "Moody's
Investors Service"  (США),  "A"  -  "Standard  &  Poor's"   (США),
"A" - "Fitch Ratings" (Великобританія);

● кредитний рейтинг іноземного емітента облігацій має  бути  не
нижчий за один із таких: "A3" - "Moody's Investors Service" (США),
"A"  -  "Standard  &  Poor's"  (США),  "A"   -   "Fitch   Ratings"
(Великобританія);

  ● іноземний емітент акцій  має  провадити  свою  діяльність  не
менше ніж 2 роки;

  ● акції, облігації іноземних емітентів мають перебувати в обігу
протягом  останніх 12 місяців до дати розрахунку величини активів,
що приймаються для представлення  коштів  страхових  резервів,  на
організованих  фондових ринках та пройти лістинг на одній із таких
фондових бірж:  Нью-Йоркська  фондова  біржа   (New   York   Stock
Exchange Inc.),  Лондонська фондова біржа (London Stock Exchange),
Токійська фондова     біржа      (Tokyo      Stock      Exchange),
Німецька біржа  /Франкфуртська  фондова біржа/ (Deutsche Borse AG)
або на фондовій біржі НАСДАК (National Association  of  Securities
Dealers Inc.). [2]

4) Мають, але на таких умовах:

 Права вимоги до перестраховиків - не більше 40 відсотків загального розміру резервів, з них права вимоги до перестраховиків-нерезидентів - не більше 25% загального розміру резервів.

Не приймаються до структури активів права вимоги до перестраховиків-нерезидентів за ризиками, пов'язаними з дожиттям застрахованої особи до певного віку, події чи закінчення дії договору, крім ризиків, які пов'язані зі смертю застрахованої особи в будь-якому випадку та/або з нещасним випадком, що трапився, та/або в разі стійкої непрацездатності (інвалідності) унаслідок хвороби застрахованої особи.

5) Акції, емітовані будь-яким страховиком, не приймаються для представлення страхових резервів зі страхування життя.

Список використаної літератури

1. Типове положення про організацію діяльності аварійних комісарів. Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 5 січня 1998 р. / Офіційний вісник України. - 1998. - №1

2. Розпорядження Про затвердження Правил розміщення страхових  резервів із страхування життя від 26.11.2004  N 2875

3. Страхові послуги: Підручник / С.С. Осадець, Т.М. Артюр, О.О. Гаманкова та ін.; Кер. Авт. Кол. Й наук. Ред.. проф.. С.С. Осадець і доц.. Т.М. Артюр. – К.: КНЕУ, 2007. – 464 с.

4. Яворська Т.В. Страхові послуги: Навч. Посіб. – К.:Знання, 2008. – 350с.

5. Внукова Н.М., Временко Л.В., Успаленко В.І. та ін. Страхування: теорія та практика: навчальний посібник / за загальною редакцією д.е.н., проф.. Н.М. Внукової. – 2-ге видання, перероблене та доповнене. = Харків: бурун Книга, 2009. – 656с.

6. Ткаченко Н. В. Страхування : навч. посіб. / Ткаченко Н. В. – К. : Ліра-К, 2007. – 376 с.

7. Мачунський В. В. Правові основи срахування : навч. посіб. /Мачунський В. В. – К. : КНЕУ, 2003. – 302 с.

8. Страхування. Термінологічний словник / за заг. ред. А. Г. Загородного,Г. Л. Вознюка. – Вид. 2-ге, перероб. та доп. – Львів : Вид-во «Бескид Біт», 2002..

9. Грищенко Н. Б. Основы страховой деятельности : учеб. пособие / Грищенко Н. Б. – Барнаул : Изд-во Алт. ун-та, 2001. - 274 с.

10. Райзберг Б. В. Современный экономический словарь / Б. В. Райзберг, Л. Л. Лозовский, Е. В. Стародубцева [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vocable.ru/dictionary/88.

11. Экономика и право: словарь-справочник / Л. Куракова [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vocable.ru/dictionary/80.

12. Как стать аварийным комиссаром? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rkc.org.ua/news/id.29.