Особливості обліку МШП на будівельних підприемствах

Міністерство  внутрішніх справ України 

Харківський національний університет внутрішніх справ 

Навчально-науковий інститут підготовки фахівців

кримінальної  міліції 

Кафедра бухгалтерського обліку та аудиту 
 
 
 
 

Реферат  
 

з дисципліни «Управлінський облік»

на тему:

«Особливості обліку МШП на будівельних підприемствах» 
 
 
 

Виконав:

курсант групи ІКМ 07-16

рядовий міліції

Чабаненко М.О. 

Перевірив:

Доцент, К.Н.Д.У.

Кіданова  Н.Б. 
 
 
 
 
 
 
 

Харків 2010 
 

Облік будівництва  господарським способом

Витрати будівельно-монтажних робіт, які виконуються господарським способом, забудовник обліковує по кожному об'єкту окремо.

Витрати за будівельним  контрактом включають:

1) витрати, безпосередньо  пов'язані з виконанням даного  контракту (прямі) (Д-т субрахунка 231 "Виконання будівельних контрактів" рахунка 23);

2) загальновиробничі  витрати (Д-т рахунка 91 "Загальнови-робничі  витрати").

До витрат за будівельним контрактом включають  витрати за період від дати підписання будівельного контракту до дати завершення цього контракту, а також витрати, які поніс підрядчик

при підписанні будівельного контракту (якщо є вірогідність його підписання та достовірної оцінки таких витрат). Витрати, понесені при  підписанні будівельного контракту, який не підписаний до дати балансу, визнають витратами звітного періоду без включення до витрат за будівельним контрактом у наступних звітних періодах.

До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з виконанням будівельного контракту, належать:

• прямі матеріальні  витрати;

• прямі витрати  на оплату праці;

• інші прямі витрати.

Прямі матеріальні  витрати: вартість сировини, матеріалів, будівельних конструкцій, комплектуючих  виробів і напівфабрикатів, допоміжних та інших матеріалів, придбаних у  сторонніх організацій та виготовлених у підсобних виробництвах підрядчика, які використані на будівництві об'єкта.

Облік запасів. У будівельних монтажних підприємствах матеріальними ресурсами виступають виробничі запаси, склад і структура яких залежать від характеру робіт, що виконуються. Запаси, згідно з П(С)БО 9 "Запаси" визнаються як "активи, які зберігаються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності, перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва, зберігаються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством".

Для бухгалтерського  обліку запаси включають:

• сировину, основні  та допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;

• незавершене  виробництво у вигляді не закінчених обробкою та складанням деталей, вузлів виробів і незакінчених технологічних  процесів;

• готову продукцію, виготовлену на підприємстві, призначену для продаж, що відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом;

• товари у вигляді  ТМЦ, що придбані (отримані) та зберігаються підприємством з метою подальшого продажу;

• малоцінні  та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він триває понад один рік.

У зв'язку із різноманітністю  видів запасів, які використовуються у будівництві, виникає необхідність їх класифікувати. Всі запаси на будівельних підприємствах поділяються на такі групи:

• будівельні матеріали;

• конструкції  та деталі;

• обладнання до встановлення;

• малоцінні  та швидкозношувані предмети;

• інші запаси.

До будівельних  матеріалів належать запаси, що використовуються безпосередньо у процесі виконання будівельних і монтажних робіт для виготовлення будівельних деталей, для зведення і обробки конструкцій, частин будівель і споруд. Зокрема це: лісоматеріали (ліс круглий, пиломатеріали, фанера тощо); металовироби (цвяхи, гайки, болти, залізні вироби тощо); силікатні матеріали (цемент, пісок, гравій, вапно, камінь, цегла тощо); санітарно-технічні вироби (крани, муфти, трійники, фланці тощо) та інші подібні матеріали.

До конструкцій  і деталей належать завезені на будівельний майданчик готові до встановлення будівельні конструкції та деталі: металеві, залізобетонні та дерев'яні конструкції; блоки та збірні частини будівель тощо.

Обладнання до встановлення включає обладнання, яке  потребує прикріплення до фундаменту або несучої частини конструкцій, після чого стає можливим введення його в дію.

Будівельні матеріали, конструкції, вироби, деталі, запасні  частини надходять від постачальників, підзвітних осіб, які придбали матеріали  за готівковим розрахунком, внаслідок списання основних засобів та інших необоротних матеріальних активів, що стали непридатними, власного підсобного виробництва тощо.

Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються  на баланс підприємства за первісною  вартістю. Первісною вартістю виробничих запасів, придбаних за плату, згідно з П(С)БО 9 "Запаси" є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

• суми, що сплачується  згідно з договором постачальникові (продавцеві) за вирахуванням непрямих податків;

• суми ввізного мита;

• суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються  підприємству;

• транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ) (затрати на заготівлю  запасів, оплату тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів  усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів). Сума ТЗВ, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. Сума транспортно-заготівельних витрат, яка належить до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка ТЗВ і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. Середній відсоток ТЗВ визначається діленням суми залишків ТЗВ на початок звітного місяця і ТЗВ за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць;

• інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням запасів та доведенням їх до стану, в якому вони придатні до використання у запланованих цілях.

Запаси, що надходять  на підприємство, оформляють бухгалтерськими документами у такому порядку. Разом з відвантаженням продукції постачальник передає покупцю розрахункові та інші супровідні документи — накладні, товарно-транспортні та податкові накладні, квитанцію до залізничної накладної тощо, оформлення яких перевіряється бухгалтерією як з точки зору правильності їх оформлення, так і за суттю відображених у них операцій.

У результаті такої  перевірки на розрахунковому або  іншому супровідному документі роблять  відмітку про повний або частковий  акцепт (згода на оплату).

Перевірені документи  з відділу постачання передають  до бухгалтерії, а квитанції транспортних організацій — експедитору для  одержання і доставки запасів. Для  одержання запасів зі складу постачальників, що знаходяться в інших містах, експедитору видають наряд і довіреність, в яких зазначають перелік і кількість матеріалів, які належить одержати.

Прийняті вантажі  експедитор доставляє на склад підприємства і здає завідувачу складу, який перевіряє  відповідність кількості і якості запасів даним супровідних документів. Прийняті комірником запаси оформляють прибутковими ордерами, які підписують завідувач складу і експедитор.

У тих випадках, коли кількість і якість оприбуткованих на склад запасів не відповідають даним супровідних документів, приймання  запасів здійснюється комісією, у складі якої обов'язково повинен бути представник постачальника. За наслідками перевірки кількості та якості запасів складається акт про приймання запасів, який є підставою для пред'явлення претензії постачальнику. Акт складається також при прийманні запасів, що надійшли на підприємство без документів (невідфактуровані поставки).

На будівельно-монтажних  підприємствах переважно застосовується оперативно-бухгалтерський метод обліку запасів, який прийнято називати сальдовим  методом обліку. При цьому методі облік на складі ведеться матеріально відповідальною особою в кількісно-сортовому вираженні. Для цього на кожне найменування матеріалів заводиться картка складського обліку матеріалів форми М-12, яка оформлюється в бухгалтерії і видається матеріально відповідальній особі під розписку. Крім цього, для характеристики матеріалів кожного номенклатурного номера заповнюється матеріальний ярлик, який знаходиться в місцях зберігання матеріальних цінностей.

Записи в картці складського обліку здійснюються матеріально відповідальною особою на підставі належним чином оформлених первинних документів (прибуткових ордерів, накладних тощо) з надходження і витрачання матеріалів у момент здійснення операції.

Протягом місяця у встановлені на підприємстві строки матеріально відповідальна особа на підставі даних карток складського обліку складає реєстр приймання-здачі документів форми М-13 в одному примірнику. В реєстрі записується кількість первинних документів, які належить здати до бухгалтерії, та їх номери.

Для щомісячної звірки даних складського обліку про залишки матеріалів у грошовому  вираженні з даними бухгалтерії  матеріально відповідальна особа  заповнює Відомість обліку залишків матеріалів, тобто Матеріальний звіт.

Протягом мiсяця вiдомiсть залишкiв матерiалiв зберігається в бухгалтерiї i використовується для довiдкових цiлей. У кiнцi кожного мiсяця матерiально вiдповiдальна особа на пiдставi даних карток форми М-12 переносить залишки по матерiалах до вiдомостi форми М-14.

Надходження на склад запасiв власного виготовлення вiд пiд-собних виробництв, вiдходiв будiвельного виробництва, внаслiдок лiквiдацiї основних засобiв, розбирання тимчасових будiвель i споруд тощо, оформляють накладними на внутрiшнє перемiщення матерiалiв форми М-11.

Обладнання, що надійшло на склад будiвельно-монтажної органiзації, оприбутковується шляхом складання акта про приймання обладнання (ф. М-15). При надходженнi обладнання на вiдповiдальне зберiгання складається окремий акт.

Облiк матерiалiв, будiвельних конструкцiй здiйснюється згідно з П(С)БО 9 “Запаси” за первiсною вартiстю з використанням таких видiв оцінок при вiдпуску запасiв у виробництво, продажу чи iншому вибуттi:

• iдентифiкованої  собiвартостi вiдповiдної одиницi запасiв;

• середньозваженої собiвартостi;

• собiвартостi перших за часом надходження запасiв (ФІФО);

• собiвартостi останнiх за часом надходження  запасiв (ЛІФО);

• нормативних  затрат;

• цiни продажу.

Метод ідентифікованої  собівартості передбачає особливу маркірування кожної одиниці запасів, що дозволяє у будь-який момент визначити її вартість, а також установити дату продажу кожної одиниці конкретного виду запасів: собівартість проданого запасу, собівартість запасів, що залишилися на підприємстві. Це єдиний метод (ідеальний), який поєднує фізичний і вартісний вид запасів.

Метод середньозваженої собівартості передбачає оцінку запасів  по кожному їх виду. Середньозважена  собівартість при цьому методі розраховується за формулою

Середньозважена собівартість розраховується у кінці  місяця.

Метод собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО): у його основу покладено принцип, згідно з яким при використанні ТМЗ із їх загальної вартості у першу чергу вираховується вартість тих запасів, які хронологічно надійшли на підприємство першими, раніше від усіх інших.

Метод собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО): у його основу покладено принцип, згідно з яким при використанні або продажу ТМЗ із їх загальної вартості вираховується вартість тих ТМЗ, які хронологічно надійшли на підприємство останніми.

Метод нормативних  затрат: оцінка по цьому методу складається із застосування норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей та діючих цін. Для забезпечення максимального наближення нормативних витрат до фактичних норм витрат повинні регулярно перевірятися та переглядатись.

Фактичні витрати  матеріалів на виконання будівельно-монтажних робіт по об'єктах обліку відображаються в облікових регістрах на підставі матеріальних звітів.

Будівельні матеріали  відпускаються у виробництво  на підставі правильно оформлених первинних  облікових документів за вагою, обсягом, площею або на підставі рахунка з вказівкою кодів замовлень, об'єктів, видів робіт, для виконання яких вони відпущені, у суворій відповідності до норми витрачання ресурсів, що безпосередньо розробляються будівельним підприємством і щорічно затверджуються його керівником.

Відпуск запасів  з центрального складу на приоб'єктні  в обліку повинен відображатися  не як списання запасів на виробництво, а як їх переміщення всередині  будівельного підприємства.

У будівництві  використовуються різні види запасів, що зберігаються на відкритих майданчиках, зокрема, окремі види каменю, пісок, гравій, щебінь, блоки, дошки тощо. При використанні запасів відкритого зберігання на будівництво об'єктів видаткові документи не складаються, а фактична наявність і витрачання запасів у такому разі визначаються шляхом проведення щомісяця їх інвентаризації за станом на останнє число кожного місяця. Результати інвентаризації, а також кількість використаних у виробництві запасів визначаються заданими акта інвентаризації на списання запасів відкритого зберігання. Згідно з даними інвентаризації фактичне витрачання запасів визначається як різниця між сумою залишку на початок місяця і надходженнями запасів за місяць з вирахуванням їх фактичного залишку на кінець місяця і кількості запасів, проданих і відпущених на сторону.

Необґрунтовані  перевитрати матеріалів на собівартість будівельних робіт не відносяться, а підлягають відшкодуванню винними  особами у порядку, встановленому  чинним законодавством.

Для оформлення відпуску матеріальних цінностей внутрішнім підрозділам і господарствам підприємства, що розташовані за межами його території, а також стороннім організаціям використовуються накладні вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів форми М-11.

При систематичному відпуску матеріальних цінностей для виконання будівельно-монтажних робіт використовуються лімітно-забірні картки форми М-8 — при багаторазовому відпуску одного виду матеріалів протягом місяця, форми М-9 — для чотириразового відпуску матеріалів, форми М-28 — для відпуску матеріалів на будівельні потреби протягом усього періоду будівництва, які зберігаються у виконавця робіт (при цьому одночасно складається лімітно-забірна картка форми М-28а строком на місяць, що зберігається на складі).

Лімітно-забірні  картки виписує відділ постачання у двох примірниках на один або на кілька видів матеріалів і, як правило, терміном на 1 місяць. Можуть застосовуватися квартальні і піврічні лімітно-забірні картки з відривними місячними талонами на фактичний відпуск. У них зазначається вид робіт, номер складу, що відпускає матеріали, ділянка-одержувач, шифр витрат, номенклатурний номер і найменування матеріалів, що відпускаються, одиниця виміру і ліміт місячного витрачання матеріалів, який обчислюється відповідно до виробничої програми на місяць і діючих норм витрачання.

Один примірник  лімітно-забірної картки передається  ділянці -одержувачу, другий — складу. Комірник записує кількість відпущеного  матеріалу і залишок ліміту в  обох примірниках картки і ставить  підпис у картці ділянки-одержувача. Представник ділянки підтверджує підписом одержання запасів у картці, що знаходиться на складі.

Замість первинних  документів з витрачання будівельних  запасів можна використовувати  картки складського обліку (ф. №  М-12). Для цього представники ділянок-одержувачів розписуються в одержанні матеріалів у самих картках складського обліку, які, таким чином, стають виправдальними документами. У картках проставляють шифр виробничих витрат з метою подальшого групування записів за об'єктами калькуляції та статтями витрат.

Отже, при оперативно-бухгалтерському  методі обліку матеріальних цінностей  існує безпосередній взаємозв'язок аналітичного і синтетичного обліку запасів, обліку запасів на складі підприємства з їх обліком у бухгалтерії.

Для обліку запасів  у будівництві застосовуються такі синтетичні рахунки: 20 "Виробничі запаси"; 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети", а також позабалансовий рахунок 02 "Активи на відповідальному зберіганні".

В межах договору підряду замовники можуть передавати матеріали, які у підрядному підприємстві будуть обліковуватися на позабалансовому рахунку 023 "Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні". При цьому вартість цих матеріалів не включається до загального обсягу виконаних будівельно-монтажних робіт.

На субрахунку 205 "Будівельні матеріали" підприємства-за-будовники відображають рух будівельних матеріалів, конструкцій і деталей, обладнання і комплектуючих виробів, які підлягають монтажу, та інших матеріальних цінностей, необхідних для виконання будівельно-монтажних робіт, виготовлення будівельних деталей, конструкцій тощо.

Наданому субрахунку обліковується обладнання, яке не потребує монтажу: транспортні засоби, будівельні механізми, сільськогосподарські машини, виробничий інструмент, вимірювальні та інші прилади, виробничий інвентар тощо.

Витрати на придбання  обладнання, що потребує монтажу, відображаються безпосередньо на рахунку 15 "Капітальні інвестиції" в міру їх надходження  на склад або інше місце зберігання чи експлуатації.

Устаткування  і будівельні матеріали, передані підрядчику для монтажу та виконання будівельних робіт, списуються з субрахунка 205 на рахунок 15 "Капітальні інвестиції" після документального підтвердження їх монтажу і використання.

Обладнання, придбане і доставлене на будівельний майданчик, підрядна організація приймає та обліковує на позабалансовому рахунку 021 "Устаткування, прийняте для монтажу". Після його встановлення замовник відносить його вартість до витрат будівництва, а підрядне підприємство списує його з обліку на позабалансовому рахунку 021.

При надходженні  виробничих запасів дебетують рахунок 20 (22) і кредитують:

• рахунок 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" — на вартість матеріалів, що надійшли, за цінами постачальників зі всіма  націнками збутових і постачальницьких організацій та транспортно-заготівельними витратами, які входять у рахунки постачальників, включаючи оплату послуг посередників і оплату відсотків за придбання в кредит, наданий постачальником;

• рахунок 68 "Розрахунки за іншими операціями" — на вартість матеріалів і МШП, що надійшли, також послуг, пов'язаних з доставкою запасів;

• рахунок 372 "Розрахунки з підзвітними особами" — на вартість матеріалів, МШП, оплачених  із підзвітних сум;

• рахунок 23 "Виробництво" — на витрати по доставці матеріалів власним транспортом і на фактичну собівартість матеріалів власного виробництва та на вартість зворотних відходів;

• рахунок 232 "Допоміжні  виробництва" — на вартість матеріалів, що надійшли від допоміжних виробництв;

• рахунок 11 "Малоцінні  необоротні активи" — на вартість відходів, отриманих унаслідок розбирання тимчасових (нетитульних) споруд і пристосувань, а також списання МШП.

По кредиту  рахунків обліку виробничих запасів  відображаються операції, пов'язані  з вибуттям (списанням) матеріальних цінностей, в кореспонденції з дебетом:

• рахунок 231 "Основне  виробництво" — на вартість матеріалів, відпущених в основне виробництво  для будівництва об'єктів;

• рахунок 232 "Допоміжні  виробництва" — на вартість матеріалів, відпущених допоміжним виробництвам;

• інших рахунків.

Будівельні підприємства згідно із договором можуть передавати окремі види матеріалів у переробку на сторону. В бухгалтерському обліку матеріали, передані в переробку, обліковуються на субрахунку 206 "Матеріали, передані в переробку". Після повернення

готового виробу він оприбутковується залежно від його виду — в дебет рахунка 20 (22) в кореспонденції з кредитом рахунків 206 "Матеріали, передані в переробку" у частині вартості матеріалів, використаних як ресурси, 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядчиками", 68 "Розрахунки за іншими операціями" у частині вартості послуг переробки тощо.

Рахунок 15 "Капітальні інвестиції" використовують будівельні підприємства, що мають власні кар'єри, ділянки для заготівлі нерудних матеріалів (глини, піску, вапна, щебеню, лісу круглого). Ці матеріали заготовлюються для наступної їх переробки і випуску цегли, будівельних конструкцій і виробів для власних допоміжних виробництв або для передання іншим організаціям у переробку. В дебет рахунка 15 відносять і купівельну вартість матеріальних цінностей, по яких на будівельне підприємство надійшли розрахункові документи постачальника, та інші витрати з придбання матеріалів з кредиту рахунків 63, 23, 372 залежно від того, звідки надійшли матеріальні цінності, від характеру витрат на заготівлю і доставку матеріальних цінностей на підприємстві. Матеріальні цінності, що фактично надійшли на підприємство, списують за обліковими цінами з кредиту рахунка 15 в дебет рахунків 20 (22).

Залишок на рахунку 15 на кінець місяця відображає наявність матеріалів у дорозі.

При реалізації будівельних матеріалів іншим підприємствам  складають такі бухгалтерські проведення:

1. Д-т pax. 943 "Собівартість  реалізованих виробничих запасів", К-т pax. 201 "Сировина і матеріали" — на вартість матеріалів за обліковими цінами.

2. Д-т pax. 36 "Розрахунки  з покупцями та замовниками", К-т pax. 712 "Дохід від реалізації  інших оборотних активів" —  на продажну вартість матеріалів.

3. Д-т pax. 712 "Дохід  від реалізації інших оборотних активів", К-т pax. 641 "Розрахунки за податками" — на суму ПДВ по реалізованих матеріалах.

Фінансовий результат  від реалізації матеріалів визначають таким чином:

1. Д-т pax. 791 "Результат  основної діяльності", К-т pax. 943 "Собівартість реалізованих виробничих запасів".

2. Д-т pax. 712 "Дохід  від реалізації інших оборотних  активів", К-т pax. 791 "Результат  основної діяльності".

3. За pax. 791 визначається  результат від реалізації виробничих  запасів, який в кінці звітного  періоду списується на pax. 44 "Нерозподілені прибутки, непокриті збитки".

Будівельні матеріали  відносять до витрат виробництва  на підставі накладних або лімітно-забірних карток. Будівельні матеріали оцінюють франко-приоб'єктний склад, включаючи  заготівельно-складські витрати. До них відносять утримання апарату із заготівлі, матеріальних складів на будівництві, зберігання матеріалів, оплату зборів за повідомлення про прибуття вантажів, їх зважування, а також витрати матеріалів у дорозі та на складах у межах природних втрат, віднесені за рахунок підприємства. Втрати з доставки матеріалів від приоб'єктного складу до місця призначення на вартість матеріалів не відносять. Ці витрати включають у вартість будівельно-монтажних робіт за відповідними статтями.

Не включаються  до первісної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, в якому були здійснені (встановлені):

• понаднормові втрати і нестачі запасів;

• проценти за користування позиками;

• витрати на збут;

• загальногосподарські та інші подібні витрати, безпосередньо  не пов'язані з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні до використання у запланованих цілях.

Матеріали, які  виготовляють власними силами, оцінюють за фактичною собівартістю згідно з  П(С)БО 16 "Витрати".

Облік придбаних  матеріалів, як і власного виробництва, а також устаткування, яке підлягає встановленню, проводять на рахунку 205. Обладнання, яке не підлягає монтажу, на 205 рахунок не відносять, а обліковують його на рахунок 15.