Особливості обліку придбання іноземної валюти

                                                      ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………3

Особливості обліку придбання іноземної валюти………………………….4

Підстава для  перерахування коштів постачальнику-нерезиденту……....5

Бухгалтерський  облік придбання  іноземної валюти……………………...7

Операції з  купівлі-продажу іноземної валюти на умовних прикладах....9

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….10

Список використаних джерел………………………………………………..11

 

 

   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                    ВСТУП

З огляду на активізацію  міжнародних економічних відносин нашої держави із іншими країнами світового економічного простору, для українських підприємств відкрилися нові можливості виходу на зовнішній ринок та перспективи співпраці з іноземними контрагентами, що передбачає виникнення операцій з використанням іноземних валют. 

У процесі інтеграції у  світовий економічний простір суб’єкти господарювання України відчувають великі труднощі,  які спричинені не лише внутрішніми, але і зовнішніми чинниками. Часто виникають запитання, як визначити ефективність операції, як відобразити її  в бухгалтерському обліку, дотримати чинне законодавство щодо податків та валютного регулювання.

Необхідність вивчення та вдосконалення  регулювання валютних операцій, а також підвищення ролі бухгалтерського обліку та аналізу в процесі управління валютними  операціями  суб’єктів господарювання України зумовлюється насамперед тим, що це є одним із найскладніших і найризикованіших видів підприємницької діяльності. 

Імпортуючи товар, підприємство зобов'язане розрахуватися в іноземній  валюті. В той же час, згідно із ст.5 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» всі підприємства і організації ведуть бухгалтерський облік і складають фінансову звітність у грошовій одиниці України (гривні), яку називають валютою звітності. Тобто іноземною валютою вважається будь-яка інша валюта, відмінна від валюти звітності.

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                          3

Особливості обліку придбання іноземної увалюти

Імпортуючи товар, підприємство зобов'язане розрахуватися в іноземній  валюті.Оскільки на території України розрахунки провадяться у грошовій одиниці України, виникає потреба у купівлі іноземної валюти.

Порядок придбання іноземної  валюти регламентують Правила здійснення операцій на міжбанківському валютному  ринку України, затверджені постановою Правління НБУ від 18.03.99 р. №127.

Здійснення зовнішньоекономічної діяльності підприємствами передбачає виникнення розрахунків між суб’єктом господарювання – резидентом та його закордонним партнером. 

Типи таких розрахунків  можуть бути найрізноманітнішими, проте в бухгалтерському обліку їх можна групувати таким чином:

1) залежно від виду  контрагента: 

- облік розрахунків з  іноземними постачальниками; 

- облік розрахунків з  іноземними покупцями; 

- облік розрахунків з  посередниками при здійсненні розрахунків в іноземній валюті (транспортні, страхові організації, декларанти, митниця).

2) залежно від форми  розрахунків: 

- облік готівкових розрахунків  в іноземній валюті;

- облік безготівковий  розрахунків (бартер, вексельна форма, акредитив, інкасо тощо).

3) залежно від строків  оплати:

- передоплата; 

- наступна оплата;

- часткова оплата.

Підприємство вільне у  виборі форм розрахунків, враховуючи різноманітні економічні фактори та складність здійснення таких розрахунків. Проте, в кожному із перелічених випадків підприємству не обійтися без іноземної валюти.

                                                                                                                         4 

На території України  торгівля іноземною валютою юридичними особами і приватними підприємцями повинна відбуватися виключно на міжбанківському валютному ринку через уповноважені банки та інші фінансові установи, що мають ліцензію НБУ на заняття такою діяльністю.

 Проте, в будь-якому випадку, для купівлі, продажу чи обміну валюти підприємству необхідно відкрити валютний рахунок. Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб’єкту господарювання для:

- зберігання грошей і  проведення розрахунків у межах  законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті;

- для здійснення поточних  операцій, визначених законодавством  України; 

- для здійснення інвестицій  за кордон, розрахунків за купівлю-продаж облігацій зовнішньої державної позики України;

- для зарахування, використання  і погашення кредитів (позик, фінансової допомоги) в іноземній валюті;

- для надходження іноземних  інвестицій в Україну відповідно до законодавства України;

- для проведення операцій, передбачених генеральною ліцензією Національного банку  на здійснення валютних операцій.

Підстава для  перерахування коштів постачальнику-нерезиденту

 Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України при розрахунках з нерезидентами за торговельними операціями є такі документи:

- договір з нерезидентом, оформлений відповідно до законодавства  України;

- вантажна митна декларація, якщо товар ввезено на територію  України (вантажні митні декларації, за якими здійснюється митне  оформлення тимчасово ввезених  вантажів із зобов'язанням про  їх зворотне вивезення, не є  підставою для купівлі іноземної  валюти);

- документи, передбачені  при документарній формі розрахунків  (акредитив, інкасо);

- довідка державної податкової  адміністрації (інспекції), в якій  резидент зареєстрований як платник  податків, із зазначенням інформації  про основний поточний рахунок  резидента в гривнях і поточний  рахунок в іноземній валюті, який визначений резидентом як рахунок, з якого здійснюються всі перерахування з метою виконання зобов'язань резидента перед нерезидентом.

Придбання іноземної валюти здійснюється через уповноважені банки. З цією метою підприємство подає  заявку у вказаний банк, що містить  такі дані:

- повна назва підприємства;

- адреса, телефон (факс);

- ПІБ працівника, уповноваженого  приймати рішення про здійснення  операції;

- назва, МФО банку;

- номер валютного рахунка;

- мета використання валюти;

- сума купованої іноземної  валюти;

- курс на дату купівлі  і сума в гривнях;

- сума комісійної винагороди  банку за придбання іноземної  валюти.

Резиденти, які купують  іноземну валюту через уповноважені банки для забезпечення виконання  зобов'язань перед нерезидентами, зобов'язані перерахувати такі суми протягом 5 робочих днів з моменту  зарахування таких сум на валютні  рахунки резидентів (ст. 3 Закону №185). У разі порушення резидентами  вищезгаданих термінів Законом №185 (ст. 5) передбачено штрафні санкції, а саме: придбану валюту уповноважений  банк продає протягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку  України. При цьому додатна курсова  різниця, яка може виникнути при  здійсненні такої операції, щокварталу спрямовується до Державного бюджету  України, а від'ємна - відноситься  на результати господарської діяльності резидента.

Відповідно до п. 5 ст. 1 Закону "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97 р. №400/97-ВР, особи, які здійснюють операції з  купівлі-продажу валюти, є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Таким чином, особи, які  купують валюту за гривні, зобов'язані  здійснити відрахування в розмірі 1 відсотка від суми операції купівлі-продажу  валюти.

                                                                                                                          6

Бухгалтерський облік придбання іноземної валюти

З метою відображення в  обліку валютних операцій іноземна валюта підлягає перерахуванню у грошову  одиницю України. Таким чином, на рахунках бухгалтерського обліку всі  суми відображаються у двох оцінках: у гривнях та іноземній валюті (в якій здійснюються розрахунки і  платежі).

Крім того, відповідно до п. 20 ПБО 16 "Витрати", у разі реалізації валюти з метою бухгалтерського  обліку визначається її собівартість, що складається з:

- вартості валюти, перерахованої  за курсом НБУ на дату продажу;

- витрат, пов'язаних з  її продажем (комісійна винагорода).

Для бухгалтерського обліку придбання (продажу) іноземної валюти використовуються такі рахунки:

312 "Поточні рахунки  в іноземній валюті";

314 "Інші рахунки в  банку в іноземній валюті".

Ці рахунки призначені для узагальнення інформації про  наявність і рух коштів у іноземній  валюті.

334 "Грошові кошти в  дорозі в іноземній валюті";

332 "Грошові документи  в іноземній валюті".

За дебетом цих рахунків відображається надходження грошових документів до каси підприємства і  коштів у дорозі, за кредитом - вибуття  грошових документів і списання коштів у дорозі після їх зарахування  на відповідні рахунки.

 

Приклад. Підприємство подало заявку до уповноваженого банку на купівлю 2000 доларів для виконання контракту на поставку товару на умовах передоплати. За попереднім розрахунком з поточного рахунка було перераховано 16500,00 грн на купівлю валюти. Комісія банку становить 160 грн, які були включені до попереднього розрахунку. 
Курси НБУ: 
на дату зарахування на валютний рахунок — 7,85 грн/$; 
на дату перерахування коштів нерезиденту — 7,90 грн/$. 
Валюту придбано на МВБУ за курсом — 8,15 грн/$.                                               7

Операція купівлі валюти у бухгалтерському обліку

 
№ з/п

 

Зміст господарської операції

 

Бухгалтерський облік

 

Сума, $/грн

 

Д-т

 

К-т

 

1.

Перераховано гривні згідно з попереднім розрахунком

 

333

 

311

 

16500,00

 

2.

Зараховано валюту на рахунок 
(курс НБУ — 7,85)

 

312

 

333

 

2000,0$ 
15700,00

 

3.

Погашено комісійні витрати банку

 

92

 

333

 

160,00

 

4.

Зараховано на поточний рахунок зайво перераховані кошти

 

311

 

333

 

40,00

 

5.

Визнано втрати між курсами 
(8,15 - 7,85) х 2000 = 600,00

 

945

 

333

 

600,00

 

6.

Перераховано кошти постачальнику (курс НБУ — 7,90)

 

632

 

312

 

2000,0$ 
15800,00

 

7.

Визнано дохід від курсової різниці на дату перерахування коштів постачальнику-нерезиденту (7,90 - 7,85) х 2000 = 100,00

 

312

 

714

 

0,0$ 
100,00


 

Відповідно до П(С)БО 15 «Дохід»  балансова вартість валюти – це вартість іноземної валюти, визначена  за валютним курсом грошової одиниці  України до іноземної валюти на дату здійснення господарської операції або на дату складання балансу. При  цьому під валютним курсом, згідно з П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», слід розуміти курс НБУ. 

Наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. № 1591 внесено ряд змін до П(С)БО. Згідно з новим порядком на сьогодні операції з купівлі-продажу іноземної  валюти відображаються в бухгалтерському  обліку виключно в частині додатних чи від’ємних різниць між ціною  купівлі-продажу іноземної валюти та її балансовою вартістю (тобто, за визначенням  П(С)БО 15, її вартістю за курсом НБУ на дату здійснення господарської операції або на дату складання балансу).

При цьому різниця між  курсом придбання валюти (міжбанком) та курсом НБУ на дату придбання, яка  раніше відображалась на субрахунках 719 «Інші доходи від операційної  діяльності» та 949 «Інші витрати  операційної діяльності», за новими правилами відображається вже на субрахунках 711 «Дохід від купівлі-продажу іноземної валюти» та 942 «Витрати на купівлю-продаж іноземної валюти».

    Операції з купівлі-продажу іноземної валюти на умовних прикладах

Зміст операції

Старі правила

Нові правила

Сума

Дт

Кт

Сума

Дт

Кт

Купівля іноземної валюти (придбано $1000; курс НБУ – 8,0; міжбанк – 8,7 та комісійна винагорода банку – 300):

Перераховано гривні на купівлю валюти

9000

333

311

9000

333

311

Зараховано іноземну валюту на рахунок

$1000

312

333

$1000

312

333

8000

8000

Відображено у складі витрат різницю між курсом міжбанку та курсом НБУ на дату придбання

700

949

333

700

942

333

Відображено комісійну винагороду банку

300

92

333

300

92

333

Продаж іноземної валюти (продано $1000; курс НБУ – 8,0; курс продажу – 7,0; валюта надійшла в цей же день):

Перераховано валюту на продаж

$1000

334

312

$1000

334

312

8000

8000

Зараховано гривні від продажу валюти

7000

311

711

7000

311

334

Списано собівартість реалізованої валюти

8000

942

334

х

Відображено від'ємну різницю між ціною купівлі-продажу іноземної валюти та її балансовою вартістю*

х

1000

942

334

* У разі додатної різниці – Дт 334 Кт 711


 

Підсумовуючи вищевикладене  зазначимо, що наслідком змін в П(С)БО в частині операцій з купівлі-продажу  валюти має стати згорнуте відображення таких операцій в бухгалтерському  обліку та фінансовій звітності та перенесення різниць між офіційним  курсом і комерційним курсом продажу  або купівлі валюти (які в бухгалтерському  обліку раніше відображались на субрахунках 949 «Інші витрати операційної  діяльності» або 719 «Інші доходи від операційної діяльності») на субрахунки 711 «Дохід від купівлі-продажу  іноземної валюти» та 942 «Витрати на купівлю-продаж іноземної валюти».

                                                     ВИСНОВКИ

Отже, всі операції пов’язані  із торгівлею іноземною валютою підприємство здійснює лише через банки та фінансові установи, що мають відповідну ліцензію. З однієї сторони, банки в разі наявності  в їх клієнтів зобов’язань за зовнішньоекономічними договорами в іноземній валюті мають право за дорученням і за кошти підприємства здійснити купівлю такої  валюти; з іншої – в разі отримання виручки від зовнішньоекономічних операцій, банк підприємства зобов’язаний здійснювати продаж іноземної валюти, що належить клієнту, за його дорученням, крім тих надходжень в іноземній  валюті, що згідно з нормативно-правовими актами Національного банку підлягають продажу в  повній сумі протягом строку. Разом з тим, за дорученням підприємства банки можуть здійснювати обмін однієї іноземною валюти на іншу в разі необхідності виконання підприємством своїх зобов'язань за контрактом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                     10

 

                         Список використаних джерел

1. Положення (стандарт) бухгалтерського  обліку 21 "Вплив змін валютних курсів", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 р. № 193, зі змінами та доповненнями.

2. Бондарева О. Податковий і бухгалтерський облік операцій за розрахунками у ЗЕД // Валютні операції: правила, податковий табухгалтерський облік: Збірник систематизованого законодавства. – 2005. – Bип. 11. – С. 206–209.

3. Валютні операції: правила, податковий та бухгалтерський облік: Збірник систематизованого законодавства. – 2005. – Bип. 11. – С. 217–220.

4. Фінансовий облік. Навч. посібник. /За ред. В.К. Орлової, М.С. Орлів, С.В. Хоми. –. 2-ге вид., доп. і перероб. – К.: Центр учбової літератури, 2010. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                                     11


Особливості обліку придбання іноземної валюти