Патент як форма охорони об’єктів промислової власності. Правила складання та подання заявки на видачу патенту України на винахід, корисну

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ  ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ 

«Київський  Політехнічний Інститут»

РЕФЕРАТ

з предмету «Інтелектуальна  власність»

на  тему:

 «Патент як форма охорони об’єктів промислової власності. Правила складання та подання заявки на видачу патенту України на винахід, корисну модель та промисловий зразок.»

Виконала:

Студентка 5 курсу

ФММ, УІ-81м

Чачуа Юлія

Перевірила:

Пермінова С.О.

Київ 2012 

Зміст

Вступ 3

1. Патент як форма охорони об’єктів промислової власності. 4

1.1 Проблеми патентування в Україні 7

2. Правила складання та подання заявки на видачу патенту України на винахід, корисну модель та промисловий зразок. 11

Висновок 20

Література 21

Вступ

Стрімке зростання ролі та значення інтелектуальної діяльності у соціально-економічному розвитку суспільства, утвердження  творчої розумової праці як найважливішого чинника успішного виробничого  та комерційного функціонування сучасних високотехнологічних підприємств, підвищення їхньої конкурентоспроможності на внутрішньому і зовнішньому ринках загострює проблему створення надійної та ефективної системи охорони та захисту прав на об'єкти інтелектуальної  власності.

Результати інтелектуальної діяльності охороняються у зв'язку з існуванням їхньої ринкової цінності; їх залученням до ринкового обігу, що потребує специфікації відповідних прав власності. Поза системою ринкових відносин така охорона є  неможливою і недоцільною.

За сучасних умов охорона та захист прав інтелектуальної власності  є найважливішою інституцією  регулювання відносин у цій сфері.

Світовий досвід переконує, що ефективний механізм охорони прав інтелектуальної  власності: є важливим елементом  економічної політики, спрямованої  на стимулювання та розвиток наукових досліджень, упровадження інновацій  та прискорення науково-технічного прогресу; сприяє залученню інвестицій до інноваційних проектів, зростанню  зайнятості, підвищенню економічного добробуту населення тієї чи іншої  країни; стимулює розвиток міжнародної  торгівлі, відіграє важливу роль у  підвищенні конкурентоспроможності національних економік у глобальному ринковому  середовищі; перетворюється на глобальну  проблему, пов'язану з економічною  безпекою окремих держав, що вимагає  стратегічних підходів до її вирішення  на наднаціональному рівні.

1. Патент як форма охорони об’єктів промислової  власності.

Перший  патентний закон було прийнято у  США у 1790 р. Згідно з цим законом  держава гарантувала захист прав творців шляхом видачі спеціального охоронного документа — патенту. З цією метою запроваджувалась державна реєстрація винаходів, попередня експертиза заявок тощо.

Найважливішим механізмом захисту інтелектуальної  власності за сучасних умов є патентна система, покликана забезпечити  баланс інтересів суспільства і  творців таких об'єктів промислової  власності, як винаходи, корисні моделі, промислові зразки тощо.

Водночас  розвиток відносин інтелектуальної  власності приводить до урізноманітнення об'єктів патентного права. На сьогодні у розвинених країнах патентним  правом охороняються штами мікроорганізмів, продукти програмного забезпечення і навіть ділові методи, відображені  у вигляді комп'ютерних програм.

В основі цієї системи лежить патентне право — сукупність правових норм, що регламентують систему охорони  об'єктів промислової власності  шляхом видачі патентів.

За  своєю природою патентне право є  виключним правом, що належить до науково-технічної  сфери творчої інтелектуальної  діяльності. Його носій може сам  використовувати об'єкти інтелектуальної  власності, що охороняються, давати дозвіл на використання цих об'єктів певним особам і водночас забороняти усім іншим суб'єктам господарювання використовувати цей об'єкт без  дозволу патентовласника. Патентне право характеризується:

• територіальним принципом охорони, згідно з яким патент видається відповідно до національного законодавства  і всі пов'язані з ним права  географічно обмежені кордонами  країни чи регіону;
• видачею патентними органами відповідно до передбаченої законом процедури спеціального охоронного документа (патенту, свідоцтва), який діє протягом певного терміну, по закінченні якого об'єкт інтелектуальної власності переходить у суспільну власність.

Таким чином, продукти людської творчості  перетворюються на об'єкти патентного права у випадках, пов'язаних з  прикладними аспектами використання результатів науково-технічних досліджень за умов об'єктивної ймовірності створення  ідентичних об'єктів різними особами  незалежно одна від одної, що зумовлює необхідність формальної процедури  встановлення пріоритету (першості) творця того чи іншого інтелектуального продукту.

Статистика  засвідчує тенденцію до постійного зростання кількості патентних  заявок у різних країнах. Відтак патентний  захист перетворюється на стратегічну  мету як окремих компаній, так і  держави в цілому. На сьогодні лідерами у сфері патентування є США, Західна  Європа, Японія. Наприклад, на Японію та Німеччину нині припадає більше 60 % виданих у світі патентів. Водночас значення патентного захисту є різним для різних галузей промисловості. Так, патентний захист відіграє надзвичайно  важливу роль у фармацевтичній галузі, однак в електронній промисловості, де життєвий цикл продукції є відносно коротким, більш поширеним є засекречення інформації.

Американські  фахівці зазначають, що в США провідні компанії намагаються отримати патенти  з метою: блокування конкуренції; отримання  роялті; зміцнення свого становища  лідерів; здійснення перехресного ліцензування; активного просування своїх товарів  на ринок.

За  цих умов патентування виконує дві  основні функції:

1) оборонну, спрямовану на захист  від конкурентів завойованих  сегментів ринку;

2) агресивну, спрямовану на завоювання  нових сегментів ринку.

Патент — це державний охоронний документ на нове технічне рішення у певній галузі, що засвідчує його першість (пріоритет) та авторство і встановлює виключні права патентовласника, дійсні на території держави, де був виданий цей охоронний документ, протягом законодавчо встановленого терміну.

Термін "патент" походить від латинського  слова "patentis", що означає "свідоцтво, грамота". Водночас є версія, згідно з якою в основі походження цього  терміна лежить англійське словосполучення "Letters Patend", що в перекладі означає "відкрита грамота". Ця назва пов'язується з історичними обставинами зародження патентування, коли охоронні документи, які видавались авторам новацій  і забезпечували їх виключні права, не скріплювались печаткою як звичайні листи. Як правило, печатка ставилась  у нижній частині аркуша паперу, що був охоронним документом.

Згідно  з визначенням Всесвітньої організації  інтелектуальної власності "Патент є виключним правом, наданим на винахід, який може бути продуктом чи способом, які дозволяють зробити  будь-що по-новому або пропонують нове техніч­не рішення задачі. Патент надає тому, хто ним володіє охорону на винахід. Охорона надається на обмежений термін, який, як правило, становить 20 років".

Шляхом  надання власнику юридичного захисту  на певний термін патенти формують специфічні правила ринкового обігу  відповідних об'єктів інтелектуальної  власності. Патентна система захисту  прав інтелектуальної власності: стимулює індивідів до заняття творчою  розумовою діяльністю; створює можливості для широкого використання нових  винаходів, корисних моделей, промислових  зразків тощо; є своєрідним механізмом недопущення несанкціонованого  використання об'єктів інтелектуальної  власності.

У сучасній науковій літературі сформувались такі основні економічні концепції  патентів: стимулювання винахідництва, згідно з якою патентування спонукає винахідників до творчості; розкриття, згідно з якою патентний захист забезпечує широкий доступ до інформації про  винаходи та їх використання, стимулюючи винахідників не тримати в таємниці результати їх творчої праці; розвитку та комерціалізації, згідно з якою патентування стимулює інвестиції, необхідні для  розвитку та комерціалізації інтелектуальної  власності; розвитку перспективних  досліджень, згідно з якою патентування породжує кумулятивний ефект розвитку похідного винахідництва.

Характеризуючи  економічну роль патентів, дослідники звертають увагу на таке: патентування стимулює інтелектуальну творчу діяльність з метою отримання монопольного прибутку (теорія обмеженої монополії  патенту); патентування породжує конкурентні  стимули до винахідництва з метою  недопущення втрат за умов, якщо не провадиться інноваційна діяльність (теорія конкретної ролі патенту).

Порушення виключних прав на об'єкти патентного права передбачає їхній захист шляхом застосування до порушника таких  санкцій: заборони подальшого неправомірного використання об'єкта промислової власності  у практиці господарювання; відшкодування  патентовласнику зазнаних збитків (як прямих витрат, так і втраченої  вигоди); накладання на порушника зобов'язань  щодо виплати штрафу; публікації рішення  суду з метою захисту ділової  репутації власника патенту.

Об'єктами патентного права є винаходи, корисні  моделі, промислові зразки, штами мікроорганізмів, комп'ютерні програми тощо.

Охорона патентів на винаходи передбачає, що будь-який суб'єкт господарювання, який бажає  використовувати той чи інший  винахід повинен отримати дозвіл на його використання у власника патенту.

Патентна  система більшості країн регламентує  набуття статусу власника патенту  особою, яка першою зареєструвала  винахід. Виняток становлять США, чиє  законодавство передбачає можливість видачі патенту тому, хто зможе  довести, що саме він є автором  винаходу.

1.1 Проблеми патентування в Україні

У порівняні з патентними системами  західних країн, які формувалися  сотні років, українська перебуває  лише на етапі розвитку, однак її поступ є досить впевненим. До Укрпатенту надходять заявки реєстрації патентів на об’єкти інтелектуальної власності  не лише від національних винахідників, а й від іноземців, частка яких становить десь 40%. З-поміж країн  у цьому процесі найактивніше беруть участь Німеччина, США, Російська  Федерація.

Для того щоб запатентувати свій винахід, автор повинен вивчити близько  десятка вітчизняних законів, нормативно-правових актів і міжнародних договорів, ратифікованих Верховною Радою  України (Закони України «Про власність», «Про основи державної політики у  сфері науки і науково-технічної  діяльності», «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» [2], «Про охорону  прав на топографії інтегральних мікросхем», «Про захист від недобросовісної  конкуренції», Положення про Державне патентне відомство України, міжнародні договори – Мадридська угода про  міжнародну реєстрацію знаків, Європейська  патентна конвенція, Паризька конвенція  про охорону промислової власності  та ін.) і аж тоді з’ясувати, що, коли і як треба для цього зробити. Це одна з перешкод до спрощеного юридичного оформлення патенту. У нашій державі  відсутня єдина система законів, що регулювали б право інтелектуальної  власності взагалі і патентування зокрема. Це питання регламентується  законами, що прийняті в різний час  і нерідко суперечать одне одному.

Так, Закон України «Про охорону прав на сорти рослин» встановлює кримінальну  відповідальність за порушення його норм. Частина 1 ст. 177 Кримінального  кодексу України [3] передбачає санкції  лише за незаконне використання сорту  рослин, проте тільки тоді, коли задана матеріальна шкода у великому розмірі, а дії, внаслідок яких авторові була спричинена інша суттєва, в тому числі і моральна, шкода складу злочину не утворюють. Відповідальність за незаконне розголошення відомостей про цей об’єкт інтелектуальної  власності, не вказування автора сорту  або присвоєння авторства на сорт також не передбачена Кримінальним Кодексом України.

А такий інститут, як непряма охорона  прав, яка надається володільцеві патенту, в українському законодавстві  взагалі не врегульований. Скажімо, у Російській Федерації дія патенту, виданого на спосіб отримання продукту, поширюється і на сам продукт. А в Україні лише ст. 419 ЦК України  встановлює, що право інтелектуальної  власності та право власності  на річ не залежать один від одного, і перехід права на об’єкт права  інтелектуальної власності не означає  переходу права власності на річ.

У зв’язку з цим постає запитання: яким же чином володільцеві патенту  захистити своє право на винахід? Адже за сучасного рівня розвитку новітніх технологій є можливим відтворення  і розповсюдження предметів, що виготовляються з використанням запатентованого  власником способу.

Також необхідною є детальна регламентація  порядку стягнення моральної  шкоди і упущеної вигоди, чого, на жаль, нема в ЦК України. І у жодному  нормативно-правовому акті законодавець не передбачив можливості такого відшкодування. Проблемним питанням є також розроблення  механізму здійснення обов’язку  порушника усунути з товару, його упаковки незаконно використаного  знака або позначення, схожого  з ним настільки, що їх можна сплутати.

З огляду на викладене, з метою подальшого вдосконалення існуючого законодавства, що забезпечує регулювання права  інтелектуальної власності, було б  доцільно:

1) розробити і прийняти єдину  систему захисту права інтелектуальної  власності – підготувати Основи  законодавства України про інтелектуальну  власність, де б чітко вказувалось,  які дії визнаються порушенням  патентних прав і якого виду  відповідальність за них настає, почавши, наприклад, з розроблення  проекту Закону України «Про  охорону прав на торговельні  марки, географічні зазначення  і комерційні найменування»;

2) встановити конкретні санкції  за ті чи інші порушення  в чинному законодавстві України  про промислову власність та  привести їх у відповідність  з нормами Кримінального Кодексу  України, Кодексу України про  адміністративні правопорушення;

3) у цій єдиній системі захисту  права інтелектуальної власності  повинен бути детально визначений  механізм компенсації моральної  шкоди, а також відшкодування  упущеної вигоди. Порядок стягнення  матеріальної шкоди може бути  таким як, наприклад, при порушенні  авторських прав – тобто звернення  до суду з позовом про відшкодування  моральної (немайнової) шкоди. А  упущена вигода може відшкодуватись  хоча б за правилами п.2 ч. 3 ст. 22 ЦК України, де йдеться про  те, що коли особа, яка порушила  право, одержала у зв’язку  з цим доходи, то розмір упущеної  вигоди, що має відшкодуватись  особі, право котрої порушено, не може бути меншим від  доходів, одержаних особою, яка  порушила право.

Далі  на рис.1 наведено тенденцію патентування винаходів в Україні.

Рисунок 1 – «Динаміка патентування винаходів в Україні»

З динаміки видно, що з роками кількість  поданих заявок зменшується. Також  дуже велика різниця між кількістю  поданих заявок та зареєстрованих патентів.

Далі  на рис.2 наведена динаміка патентування корисних моделей в Україні.

Рисунок 2 – «Динаміка патентування корисних моделей в Україні»

З динаміки видно, що кількість патентування корисних моделей помітно збільшується з кожним роком.

2.Правила складання та подання заявки на видачу патенту України на винахід, корисну модель та промисловий зразок.

Для реалізації права на патент особа  повинна подати заявку до компетентного  державного органу, який здійснює видачу патентів, заявку. В Україні видачу патентів проводить Державний департамент  інтелектуальної власності, що діє  у складі Міністерства освіти і науки  України. Проте заявка безпосередньо  подається чи надсилається на адресу Державного підприємства «Український інститут промислової власності» («Укрпатент»), яке здійснює експертизу заявки. Заявка може бути подана особисто заявником  або через представника у справах  інтелектуальної власності (патентного повіреного) чи іншу довірену особу.

Заявка  на винахід чи заявка на корисну  модель складається з таких документів:

• заяви про видачу патенту на винахід чи патенту на корисну модель;
• опису винаходу (корисної моделі);
• формули винаходу (корисної моделі);
• креслень (якщо на них є посилання в описі);
• реферату.

Оформлення  документів заявки:

Документи заявки,  а саме:  заяву про  видачу  патенту, опис  і  формулу  винаходу (корисної моделі),  креслення  і реферат подають у трьох  примірниках.  Документи, які потребують подальшого перекладу, можуть бути подані мовою оригіналу в одному примірнику, а їх переклад - у трьох примірниках.

Усі  документи заявки на винахід (корисну  модель) слід оформляти таким чином,  щоб можна було зберігати їх тривалий час і безпосередньо репродукувати  в необмеженій кількості копій.

Документи заявки друкують  на  аркушах  білого  паперу  форматом  210  х  297  мм.  Кожний  документ  заявки  починають на окремому аркуші,  при цьому другий  і  наступні  аркуші  нумерують арабськими цифрами. Кожний аркуш використовують лише з  одного боку з  розміщенням  рядків паралельно меншому боку аркуша.

Мінімальний розмір полів  аркушів  опису,  формули,  реферату

становить, мм:

• ліве  - 25;
• верхнє - 20;
• праве і нижнє - 20.

Креслення виконують   на   аркушах   білого  паперу  форматом

210 х 297 мм.

Мінімальний розмір полів аркушів креслень становить, мм:

• ліве - 25;
• верхнє - 25;
• праве - 10;
• нижнє - 15.

Усі документи друкують шрифтом чорного  кольору.  Текст  опису,  формули  винаходу  (корисної  моделі)  і  реферату друкують  через 2 інтервали  або через 1,5 інтервалу при комп'ютерному наборі з  висотою  літер  не менше  ніж 2,1 мм.

Латинські назви,  латинські і грецькі літери, графічні символи,  математичні  і  хімічні  формули  допускається вписувати  чорнилом, пастою або тушшю чорного кольору.

Бібліографічні  дані  джерел  інформації  в документах заявки наводяться таким чином,  щоб можна було знайти  це  джерело інформації.

Графічні   зображення   (власне   креслення,    схеми, діаграми)  виконують відповідно до правил креслення,  на щільному, білому, гладкому папері чорними чіткими лініями і штрихами, які не витираються, без розтушовування і розмальовування.

Масштаб і чіткість зображень вибирають  такими, щоб при репродукуванні  з лінійним зменшенням розмірів до 2/3 можливо було розпізнати всі деталі.

Висота  цифр  і  літер  має  бути не менше 3,2 мм.  Цифрові та літерні позначення мають бути чіткими,  товщина їх  ліній  повинна відповідати  товщині  ліній  зображення.  Цифри  та літери не слід брати в дужки та лапки.

На   кресленнях  використовують  переважно  прямокутні (ортогональні) проекції (у різних видах,  розрізах й перерізах), в окремих  випадках  допускається також використання аксонометричної проекції.

Кожний  елемент  на кресленні виконують пропорційно всім іншим елементам, за  винятком  випадків,  коли  для  чіткого  зображення елемента необхідне розрізнення пропорцій.

Розміри на кресленнях не позначають,  їх наводять,  за потреби, в описі.

Креслення виконують  без  будь-яких  написів,   за   винятком необхідних слів,  таких як "вода",  "пара", "відкрито", "закрито", "розріз за А-А".

Окремі  фігури розміщують таким чином,  щоб аркуші були максимально  заповненими  і  креслення  можна  було   читати   при вертикальному розташуванні довших боків аркуша.

Якщо  фігури,  що розміщені на двох і більше аркушах,  являють собою частини єдиного креслення, то їх розміщують таким чином, щоб це креслення можна було скомпонувати без пропусків будь-якої  із зображених на різних аркушах фігур.

На  одному аркуші креслення можна розміщувати декілька  фігур, при цьому слід чітко відмежовувати їх одну від одної.

Елементи   фігур   позначають    арабськими    цифрами відповідно  до посилань на них у описі винаходу (корисної моделі). Одні й ті самі елементи на декількох фігурах позначають  одними  й тими ж цифрами.

Позначення,  про  які  не згадують в описі винаходу (корисної моделі),  на  кресленнях не проставляють і навпаки

Якщо  графічні зображення представлені у вигляді схеми, то  при  її виконанні застосовують стандартизовані умовні графічні позначення.

Якщо  схема  представлена у вигляді  прямокутників як графічних позначень  елементів,  то крім цифрового позначення безпосередньо в прямокутник,  якщо  це  можливо,  вписують і назву елемента.  Якщо розміри  графічного  зображення  елемента  не   дозволяють   цього зробити,  то  назву елемента можна зазначити на виносній лінії (за потреби, у вигляді напису під цим елементом).

На  схемах   одного   виду   допускається  зображення  окремих елементів  схем  іншого  виду  (наприклад,  на  електричній  схемі допускається зображення елементів кінематичних,  гідравлічних схем тощо).

Кожне   графічне   зображення  нумерується  послідовно арабськими цифрами (фіг.  1, фіг. 2 тощо) незалежно від виду цього зображення (креслення,  схема,  діаграма тощо) і нумерації аркушів відповідно до черговості наведення їх у тексті  опису.  Якщо  опис винаходу  (корисної моделі) пояснює лише одне графічне зображення, то  воно  не  має  нумерації.У документах заявки можуть бути використані хімічні формули. Структурні формули хімічних сполук подають (як і креслення) з нумерацією   кожної   структурної формули як  окремої фігури  і

наведенням  посилань на відповідні позначення.При написанні     структурних     хімічних     формул    слід використовувати  загальновживані   символи   елементів   і   чітко вказувати зв'язки між елементами і радикалами.

В описі, формулі і рефераті винаходу (корисної моделі) можуть бути використані математичні вирази (формули) і символи.Форма подання математичного виразу не регламентується.

Усі літерні позначення,  які є  в математичних формулах, мають бути розшифровані.  При  цьому  розшифрування  літерних  позначень подають у порядку їх використання в формулі. Для позначення   інтервалів   між   величинами   допускається використання  знаку  "-" (від і до),  в інших випадках слід писати словами "від" і "до".

При вираженні  величин  у  відсотках  знак  відсотка (%) слід ставити після числа.  Якщо  величин декілька,  то  знак  відсотка ставлять перед їх переліком і відокремлюють від них двокрапкою. Математичні позначення ">", "<", "=" та інші використовуються лише  в  математичних формулах,  а в тексті їх слід писати словами (більше, менше, дорівнює тощо). Перенос у математичних формулах допускається лише по знаку. Пояснення до математичної  формули  слід  писати  стовпцем  і після кожного рядка ставити крапку з комою.

Важливе правове значення у патентному праві  має дата подачі заявки. Так, на дату подання заявки визначається новизна  винаходу, корисної моделі чи промислового зразка, від дати подання заявки починає спливати строк чинності патенту, дата подання заявки береться до уваги при застосуванні правил про право першого заявника, право  попереднього користувача тощо.

Датою подання заявки на винахід чи заявки на корисну модель є дата одержання  Установою матеріалів, що містять  принаймні:

• заяву в довільній формі про видачу патенту, викладену українською мовою;
• відомості про заявника та його адресу, викладені українською мовою;
• матеріал, що справляє враження опису винаходу (корисної моделі), викладений українською або іншою мовою. В останньому випадку для збереження дати подання заявки переклад цього матеріалу українською мовою повинен надійти до Установи протягом 2 місяців від дати подання заявки.

Заявка  на видачу патенту – комплект документів, що включає в себе:

• карту, схему, або креслення об'єкту (у разі необхідності);
• заяву про видачу патенту на промисловий зразок;
• опис промислового зразка.

Загальні  вимоги до змісту документів заявки :

Заявку  складають українською мовою.

Документи  заявки,  які потребують подальшого перекладу, можуть  бути  подані  мовою  оригіналу  в  одному  примірнику,  їх переклад - також  у одному примірнику. Якщо опис промислового зразка викладено іншою мовою,  то  для збереження   дати   подання   його  переклад  повинен  надійти  до Укрпатенту протягом двох місяців від дати подання заявки.

Заявка  не  повинна  містити  матеріалів, що суперечать публічному  порядку,  принципам  гуманності  і моралі, зневажливих висловлювань   стосовно   промислових   зразків   та   результатів діяльності  інших  осіб,  а  також  відомостей  і  матеріалів, які вочевидь   не   стосуються  або  не  є  необхідними  для  визнання документів такими, що відповідають вимогам  цих Правил

В  описі  промислового зразка і пояснювальних  матеріалах до опису використовують,  як правило,  стандартизовані  терміни  і скорочення,  а  за  їх  відсутності - загальновживані в науковій і  технічній літературі.

При використанні    термінів    і    скорочень,   що   не   є загальновживаними,  необхідно  пояснити  їх  значення  при  першому вживанні в тексті.

В  описі промислового зразка необхідно  зберігати єдність термінології,  тобто одні й  ті  самі  ознаки  повинні  називатися однаково.

Для промислових зразків датою подання  заявки є дата одержання Установою  матеріалів, що містять принаймні:

• клопотання у довільній формі про видачу патенту, викладене українською мовою;
• відомості про заявника та його адресу, викладені українською мовою;
• зображення виробу, що дає уявлення про його зовнішній вигляд;
• частину, яка зовнішньо нагадує опис промислового зразка, викладену українською чи іншою мовою. В останньому випадку для збереження дати подання заявки переклад цієї частини українською мовою повинен надійти до Установи протягом 2 місяців від дати подання заявки.

З датою подання заявки пов'язана  категорія патентного права —  пріоритет. У патентному законодавстві  України пріоритет заявки (пріоритет) визначається як першість у поданні  заявки. За загальним правилом пріоритет  визначається за датою подання заявки до Установи.

Експертизу  заявок проводить заклад експертизи — державне підприємство «Український інститут промислової власності» («Укрпатент»). Експертиза заявки має статус науково-технічної  експертизи.

Експертиза  заявок на об'єкти промислової власності  — це науково-технічне дослідження  спеціально уповноваженим органом  відповідності або невідповідності  заявленої пропозиції умовам патентоздатності заявлених об'єктів, результат якого  є підставою надання правової охорони або відмови в наданні  такої.

Більшість правових систем закріплює два види експертизи:

• формальна;
• кваліфікаційна.

Формальна експертиза (експертиза за формальними  ознаками) — експертиза, в ході якої встановлюється належність зазначеного  у заявці об'єкта до переліку об'єктів, які можуть бути визнані винаходами (корисними моделями), і відповідність  заявки та її оформлення встановленим вимогам (ст. 1 Закону України «Про охорону  прав на винаходи і корисні моделі»).