Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Патентні війни

Реферат

з дисципліни: «Інтелектуальна власність»

на тему: «Патентні війни» - сутність, історія, приклади

Зміст

Вступ ………………………………………………………………………. 3

1. Сутність патентних війн……………………………………………...…4

2. Патентні війни в сучасності……………………………………….……7

3. Історія Патентних війн………………………………………………...11

Висновок …………………………………………………………………13

Список використаної літератури………………………………………………14

Вступ

Невід’ємною складовою підприємницької практики компаній є такі її компоненти, як здійснення патентування, що блокує, з метою підриву виробничої стратегії конкурентів, патентне прикриття при вторгненні в прибуткові ринкові сегменти з інтенсивною конкуренцією і тому подібні прийоми конкурентної боротьби, безпосередньо не зв’язані з класичним застосуванням патентної системи для стимулювання і забезпечення правової охорони інновацій. І такого роду прийоми (коли незабаром вони не вступають у протиріччя з чинним законодавством) прийнято іменувати не «кримінальними патентними технологіями» — як це часом зустрічається в нас, — а патентною стратегією компанії. Сутичка за патентні права досягла особливої запеклості в переживаючих стадію становлення галузях промисловості, зв’язаних з електронною торгівлею в Інтернеті. Причому битва за онлайнову інтелектуальну власність перебуває ще на самому початку, оскільки багато з найбільш фундаментальних і особливо спірних патентів, що охороняють методи підприємництва, маркетингові стратегії та інші абстрактні інновації, усе ще знаходяться в стадії розгляду. Однак уже зараз у цій сфері виявилися деякі дуже небезпечні тенденції.

Розпочинаючи патентну війну, варто визначитися з об'єктом, який компанія прагне запатентувати, а згодом — також із забороною його використання конкурентами. Патентувати можна кілька видів об'єктів промислової власності — це винахід, корисна модель, промисловий зразок, компонування мікросхем і навіть сорт рослини або порода тварини. А от як промисловий зразок можна запатентувати нові форми, малюнки, інтегральні схеми, сорти рослин, що зазнають мутацій, забарвлення або їхнє сполучення — тобто те, що визначає зовнішній вигляд промислового виробу. При цьому головною умовою патентування є новизна об'єкта.

Для кожного з перелічених видів об'єктів існують особливі умови патентоспроможності і строки охорони. Відповідно до Цивільного кодексу й Закону «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» винаходами і корисними моделями можуть бути виключно продукти (пристрої, речовини тощо) або процес у будь-якій сфері технології. Тому просто нематеріальну ідею або, наприклад, управлінський процес запатентувати в Україні неможливо. Умовою патентоспроможності винаходу є його новизна, наявність винахідницького рівня та промислової придатності. Тимчасом корисна модель має бути просто новою і промислово придатною. Так що просунутої інноваційності від корисних моделей очікувати не потрібно.

1.Сутність патентних війн.

Протягом останніх 15-ти років патентування нових технологій стало важливим напрямком діяльності компаній, від якого залежать їхні конкурентні пози-ції на ринку. Особ ливо це стосується компаній у сфері комп’ютерних та біологічних технологій. Великі корпорації прагнуть конт ролювати якомога більшу кількість винаходів. Компанії з меншими фінансовими ресурсами, побоюючись судових процесів у справах про патенти, змушені платити високі роялті, а іноді – просто відмовлятися від планів щодо розробки і запровадження певного винаходу.

В сучасному світі неабиякою проблемою стали надмірно розширені формули винаходів, що заявляються, що готові «усмоктати» у себе чи ледве не всі наступні рішення в даній предметній області

Прагнення компанії до завоювання лідерства на ринку зумовлює необхідність визначення нею стратегії патентування. Від її вибору залежить не тільки рівень доходів певної компанії, а й процес обміну інформацією і технологіями в суспільстві та темпи інноваційної ді-яльності

Деякі компанії використовують патенти як зброю проти конкурентів. Метою одержання патенту на винахід суб’єкти господарювання часто ставлять запобігання одержанню конкурентом патенту на подібний винахід.

У разі стратегії стримування конкурента суб’єкт господарювання прагне якнайшвидше захистити нову технологію патентом для запобігання витрат, які б йому довелося здійснити у разі використання ним винаходу на умо-вах ліцензії конкурента. Для багатьох великих компаній (у т. ч. «Digital Equipment», «IBM», «Texas Instruments», «Wang Laboratories») застосування цієї стратегії є звичним способом ведення бізнесу. Ці компанії заснували патентні бюро, основною функцією яких стало укладання ліцензійних угод та збір роялті від конкурентів. Наприклад, доходи американської компанії «Texas Instruments» від роялті за ліцензійними угодами з конкурентами протягом кількох років поспіль складали 1 млрд. доларів США щорічно. За результатами деяких років прибутки від цих надходжень навіть перевищували прибутки від продажу продукції

Одна з цих стратегій викликана зростаючою лавиною так званих «сміттєвих» патентів, за яких найчастіше ховаються не унікальні винаходи, а помилки перевантажених чи недосвідчених експертів патентного відомства, позбавлених до того ж відповідної інформаційної бази. Такі патенти стали використовуватися інтернетовськими авантюристами для залякування конкурентів і вибивання грошей з підприємців, що побоюються руйнівних витрат на дороге патентне судочинство. Багато хто з них вважають: краще платити роялті, чим йти в суд.

Як приклад звичайно приводять патент, отриманий фірмою «Sightsound», що заявила про виключні права на будь-яке вивантаження музики чи відеозаписів з Інтернету. Суди відкидають подібні домагання, але потік «сміттєвих» і «широкозахватних» патентів як і раніше великий.Патенти усе більш активно і по-різному використовується в конкурентній боротьбі.

На відміну від вітчизняних винахідників, західні компанії намагаються не баритися з патентуванням своїх розробок. Крім того, так звані патентні програми є частиною маркетингової стратегії з виведення нового товару на ринок. Улюбленим інструментом підриву виробничої стратегії конкурента стало блокуюче патентування. Суть його полягає в тому, щоб встигнути запатентувати власну розробку раніше, ніж конкурент встигне розпочати виробництво подібного товару. Таким чином, можна буде подавати позов і забороняти випуск конкурентної продукції. З іншого боку, якщо у компанії–власника патенту не вистачає виробничих потужностей для випуску продукції, можна продати патент або надати ліцензію в обмін, наприклад, на частку в підприємстві.

Сутність ще одного з прийомів укладається у виборі перспективного, хоча й уразливій справі, посиленні огороджуваної його «патентної стіни», пред’явленні конкуренту погрози подачі дорогого судового позову і при успішному результаті суперечки — у розгортанні широкомасштабного підприємництва. Чимало й інших прийомів. Можна, наприклад, витягати прибуток, користаючись безпрецедентною патентною залежністю фармацевтичних фірм: вишукувати популярні ліки з терміном патентної охорони, що минає, і, одержавши патент на модифікований препарат, продати його виробнику вихідних ліків, а можна просто виявляти уразливі патенти і заперечувати їх у суді, що нерідко і робиться — у тому числі і дуже солідними фірмами. Компанія «Xerox» створила спеціальну лабораторію для експертизи продукції інших фірм порушенням патентів, що стосується кольорового струминного друку. Вигравши кілька справ, позивач здобуває репутацію компанії, що не бажає миритися з утратою своїх технологій. А виплата солідних штрафів першими правопорушниками змушує інших справно робити відповідні ліцензійні відрахування.

Іншою проблемою сучасної патентної системи є поши-рення практики укладення угод про взаємне ліцензу-вання (cross-licensing). Відповідно до них, сторони нада-ють одна одній права на використання патентів, якими вони володіють. Якщо портфоліо компаній, що укладають таку ліцензійну угоду, є близькими за кількістю та вартістю патентів, ліцензійна угода не передбачає грошових зобов’язань сторін. В іншому разі положеннями такої уго-ди може передбачатися обов’язок однієї сторони сплатити іншій грошову компенсацію, яка становить різницю між вартістю патентів сторін. Положення ліцензійних угод дозволяють компаніям створювати інновації та не турбуватися про порушення прав на патенти. Якщо для підприємств у певних галузях угоди про взаємне ліцензування є вдалим рішенням, то значення їх на макроекономічному рівні викликає певні сумніви. Адже якщо компанії можуть обмінюватися пра-вами на патенти, в них зникає мотивація до інноваційної діяльності. Утім, компанії прагнуть поповнювати свої портфоліо, щоби посісти найсильніші позиції у перегово-рах з приводу укладення угод про взаємне ліцензування. Це пов’язано з тим, що успішність переговорів залежить від обсягу їхнього портфоліо. Небезпека угод про взаємне ліцензування криється ще й у тому, що іноді вони пере-слідують мету розподілу ринку між конкурентами.

Якщо патенти не вдається одержати чи відсудити, то їхній можна придбати разом з компанією — патентовласником. При цьому процес придбання може являти собою досить складну комбінацію. Так, компанія «Guidant», що контролювала ринок збуту пристроїв по швидкій зміні катеторів, була змушена уступити відповідний блок патентів за 550 млн. доларів компанії «AVE», що, у свою чергу, була придбана за 3,7 млрд. доларів компанією «Medtronic», а їй довелося поділитися правами з компанією «Boston Scientific». У результаті ринок, ще недавно що безроздільно контролювався однією компанією, був поділений на три частини. В основі ж усієї цієї історії лежала боротьба за патентні права.

Нарешті, деякі компанії, що самостійно не створюють і не патентують винаходи, проте перетворили патенти у свій єдиний товар, купуючи, освоюючи і ліцензуючи чужі технології. Для них патенти — усього лише об’єкт купівлі-продажу, що потрібно вигідно придбати і реалізувати.

В остаточному підсумку, усі суперечки навколо патентів зводяться до питання про те, сприяють вони чи перешкоджають інноваційному процесу. І які би думки ні висловлювалися — включаючи і ті, що згадувалися спочатку — патенти продовжують існувати, стаючи усе більш важливим коштом визначення переможців і переможених у підприємницькій конкуренції.

Щоб вигравати в сучасних корпоративних війнах, IT-компаніям треба мати цілий арсенал патентів. Власних наробітків для «бойових дій» у судах катастрофічно не вистачає, а тому застосовується простий, але дорогий спосіб — скуповування патентів.

Патентними війнами займаються не тільки корпорації, які дійсно вкладають працю й гроші у свої наробітки, нехай і патентують найчастіше очевидні речі на зразок ковзання пальців по екрану, як Apple, а й так звані патентні тролі. Це великі інвестиційні компанії із приватним капіталом, які, як правило, нічого не виробляють і гроші заробляють на тому, що дехто може назвати здирством. Скуповуючи права на патенти в маленьких фірм або на аукціонах за результатами банкрутств, вони пізніше позивають на ті ж Microsoft, Apple, HTC і Google, які, на їхню думку, використовують технологію, патент на яку належить їм. Доходить до абсурду: один такий троль — компанія Gooseberry Natural Resources — недавно заявив, що має патент на новинний Інтернет-сайт. І подав позови до безлічі найрозкрученіших інформаційних порталів. Серед жертв цього хижака — Techcrunch і навіть Yahoo.
Патентний «тролінг» уже фактично не поступається оборотами продажу наркотиків і зброї. Наприклад, Apple наприкінці минулого року остаточно програла в суді компанії-тролю Mirror Worlds більше $600 млн. Схожа історія із тролем i4i, що засудив Microsoft за її офісний пакет програм. На кожного всесвітньо відомого виробника знайдеться свій троль, і не один.
Зовсім не всі позови компаній-паразитів є успішними для них. Швидше навпаки, частіше вони справи програють. Але тут як у венчурному бізнесі — одне вдале вкладення може окупити 100 невдалих. Патент, придбаний за декілька тисяч доларів, дозволить вибити з великих виробників сотні мільйонів.!
Фахівці Бостонського університету підрахували, що за останні 20 років збиток від дій компаній, які називають патентними тролями, складає колосальну суму — близько $500 млрд. Останніми роками апетити тролів зростають, і з 2006-го світова економіка щорічно втрачає близько $83 млрд. 2010 року тролі подали 2600 позовів тільки проти американських компаній — це в 5 разів більше, ніж у 2004-му.

2.Патентні війни в сучасності.

Найгучнішими судовими справами наразі є юридичні війни між Apple і Samsung, а також претензії Microsoft і Oracle до виробників смартфонів на базі ОС Android (від Google). Не відстає від лідерів і Sony, котра бореться з LG. Інші патентні «розбірки» не такі близькі вітчизняному гаджетоману.

Суть претензій корпорацій одна до одної в тому, що Apple, успішно продаючи свої iPad, побачила в Galaxy Tab від Samsung серйозного конкурента на ринку планшетів. У суди різних країн полетіли клопотання юристів «яблучної» корпорації про заборону продажу цих пристроїв у зв’язку з тим, що Samsung у своїх продуктах нібито копіює запатентований Apple дизайн пристроїв і навіть спосіб керування сенсорним екраном.

Претензії висуваються до не лише до корейських планшетів, а й до смартфонів. Результат — тимчасова судова заборона на продажі Galaxy Tab у Німеччині й падіння акцій Samsung на 19%.
Корейці теж довели, що не з лика шиті, і подали відповідний позов проти Apple, стверджуючи, що та порушує їхні технологічні патенти на безпровідне передання даних. Під загрозою — продажі нової версії iPhone і iPad у Австралії: корейська корпорація має декілька ключових патентів зі стандарту мобільного зв’язку 3G.
Але найбільше нападають на новомодну ОС Android від Google. Завдяки своїй безкоштовності та частковій відкритості вона дуже швидко завоювала популярність як у великих виробників, так і в користувачів. Смартфони на Android розлітаються, немов гарячі пиріжки, і щодня у світі активується понад 500 тис. пристроїв під керуванням цієї ОС. Понад 40% ринку смартфонів уже належить Android.
Microsoft і Apple не могли проігнорувати наближення загрози. Перша корпорація активно просуває свою ОС Windows Phone, друга не хоче втрачати велику частку на ринку смартфонів. Жертвою вибрали успішну тайваньську компанію HTC. У суди полетіли претензії від Apple до HTC стосовно порушення патентів на технології, пов’язані з обробкою мультимедійних даних і автоматичним визначенням даних (наприклад телефонних номерів) у тексті електронних листів.
Суд розглядає й інші претензії «яблучників» до HTC. Зі свого боку Microsoft вимагає в HTC ліцензійні відрахування за використання своїх технологій у Google Android у розмірі $7,5-12,5 за кожен пристрій. І під час досудового розгляду HTC погодилась на виплати. Судові витрати занадто великі, і деякі корпорації вважають за краще заплатити відрахування. І не треба думати, що корпорації виділяють на це кошти зі своїх прибутків. Платить завжди споживач, але про це — далі.
До Android має свої претензії й корпорація Oracle. Голова компанії Ларрі Еллісон вимагає від Google $2 млрд, бо вважає, що та використовувала захищені патентами технології Java під час розробки своєї операційної системи. Засновник Google Ларрі Пейдж спробував урегулювати конфлікт із головою Oracle мирним шляхом, але переговори ні до чого не привели. Юристи Google уже роблять необхідні розрахунки й відзначають: $2 млрд — сума завелика й обчислена неправильно. Вони визнають: їхні розробники порушили деякі патенти, але вважають, що збиток не може бути більшим за $100 млн.
Oracle же думає, що тільки 2012 року вона зазнає шкоди в розмірі 1,2 млрд. Треба сказати, що Еллісон уже й так частково відступився. Ще в липні він вимагав від Google $6,1 млрд.
Юристи, опитані Bloomberg, вважають, що загроза з боку Oracle для Google набагато більша, ніж від претензій Apple. Аналітики Citigroup говорять, що було б справедливо, якби Google платила компанії-позивачеві по 15 доларів за кожен проданий Android-пристрій. Якщо ж суд ухвалить щось подібне, Android може втратити значну частку ринку: Google і її партнери-виробники не погодяться на такі витрати. Тим більше, що на вендорів чинить тиск і Microsoft, підбадьорена успіхом у боротьбі з HTC.

Фірма «Avery Dennison Corp.», наприклад, що розробила нову стрічку для маркірування товарів і вже уклала важливий контракт про використання своєї продукції з компанією «Procter & Gambles», знайшла, що хімічний гігант «Dow Chemical» також вторгається в цю сферу. Установивши наявність у себе ключових патентів на дану технологію, що підкріплена і новими заявками, «Avery» звернулася до «Dow» з обґрунтованою вимогою припинити виробництво аналогічної продукції. У результаті «Dow» згорнула свій бізнес і залишила цей сегмент ринку.

Найгучнішим продажем останнього часу став аукціон із реалізації патентного портфеля збанкрутілої компанії Nortel. Остання виставила на продаж понад 6 тис. патентів, які охоплюють майже всі галузі, пов’язані з телекомунікаціями, — від методів організації передання даних, мобільних технологій 3G, 4G і LTE, способів організації оптичних мереж, методів організації голосового зв’язку й побудови обчислювальних мереж до програмних технологій, використовуваних у побудові соціальних мереж, мережевих сервісів і пошукових систем.
Портфель патентів Nortel дуже хотіла викупити компанія Google, сподіваючись сформувати на їхній базі щит для відбиття патентних атак не тільки проти себе, а й проти партнерів і співтовариства розробників відкритого ПЗ, залучених до роботи над відкритими проектами Android і Chrome. Корпорація запропонувала Nortel $900 млн за цей портфель, але він пішов з молотка консорціуму, до якого ввійшли Apple, EMC, Ericsson, Microsoft, Research In Motion (RIM) і Sony: він запропонував набагато вищу ціну — $4,5 млрд. Після купівлі патентів компанії, що входять до консорціуму, ліцензують отримані патенти між собою. Для Google це було великою невдачею.

Укладення ними угод про взаємне ліцензування з великими компаніями, чиї позиції на ринку є сильними, видається малоймовірним з огляду на нерівні можливості.

Сплата роялті за користування патентами для компанії-початківця також є недоступною.

З труднощами укладення угоди про взаємне ліцензування зіткнулася компанія «Lexar Media Inc.», яка однією з перших розробила компактну картку флеш-пам’яті для

цифрового фото. В 1993 р. «Sandisk Corporation» подала

заявку на патент щодо приладу, призначеного для використання разом із флеш-пам’яттю. У 1997 р. було видано патент на цей винахід. Більшість великих компаній у цій сфері підписали угоди про взаємне ліцензування з корпорацією «Sandisk Corporation». Переговори щодо укладення такої самої угоди між «Sandisk Corporation» та «Lexar Media Inc.» успіхом не увінчалися. Причини цього залишаються невідомими. Деякі дослідники, втім, припускають, що причиною поразки компанії «Lexar Media Inc.» у переговорах стало її мале портфоліо. В 1998 р. «Sandisk Corporation» подала позов проти «Lexar Media Inc.» з приводу порушення прав на патент. У 2000 р. суд постановив,

що дії відповідача сприяли порушенню прав інтелектуальної власності позивача. На думку суду, картка флеш-пам’яті «Lexar Media Inc.» дозволяла споживачам порушувати права на патент «Sandisk Corporation». У 2000 р., відповідно до рішення суду, компанії все-таки уклали угоду про взаємне ліцензування

3.Історія Патентних війн

З часу виникнення патенту його концепція докорінно змінилася. Ранні передвісники патентів, так звані привілеї, мали небагато спільного із сучасними патентами, які є ефективним інструментом заохочення інноваційної діяльності. Спочатку видавалися патентні листи. Пізніше,в Італії часів Ренесансу, патенти стали «інтелектуальною власністю». З XIV ст. їх почали використовувати для передачі технологій із розвинутих країн. Наприклад, у XIV ст. Англія видавала патенти іноземцям в обмін на їхні знан-ня й навички у галузі певних ремесел. У XVIII ст. законодавство про патенти набуло значного розвитку в США, де було закладено основи сучасної патентної системи. У другій половині XX ст. відбулося значне розширення переліку об’єктів патентної охорони. Врешті, наприкінці XX ст. під тиском США відбулося становлення глобальної системи охорони прав інтелектуальної власності.

1986 року компанія Polaroid подала позов до Eastman Kodak, котра побудувала завод із виробництва апаратів і видаткових матеріалів для моментальної фотографії. На думку Polaroid, таким чином було порушено патентні права, які належали компанії. Суд задовольнив позов Polaroid. Eastman Kodak довелось закрити завод, звільнити тисячі працівників і виплатити Polaroid $900 млн на відшкодування збитку.
British Telecom (BT) 1976 року запатентувала технологію гіперпосилань, що згодом знайшла широке застосування в Інтернеті. Торік компанія заявила про намір примусити, у тому числі й у судовому порядку, 2000 американських Інтернет-провайдерів сплатити ліцензійні збори за право використання технології. За найскромнішими оцінками, в Інтернеті зараз близько 200 млрд гіперпосилань; якщо

«Qualcomm», компанія в галузі комунікаційних технологій, заснована у 1985 р., винайшла технологію ефективного використання радіоспектру мобільними телефонами та іншими пристроями мобільного зв’язку, відому як CDMA. Технологія CDMA охороняється патентом, одержаним «Qualcomm» у 1992 р. На його підставі «Qualcomm» виготовляє власну продукцію, а також на дає іншим компаніям ліцензії на використання прав на CDMA. Доходи «Qualcomm» сягали близько 3 млрд. доларів США щорічно (800 млн. із них – надходження відроялті за ліцензійними угодами). Для досягнення таких результатів «Qualcomm» мала вистояти у конкурентнійборотьбі з такими компаніями, як, зокрема, «Motorola». Переваги «Qualcomm» у конкурентній боротьбі пов’язані з її патентом на технологію CDMA.

Іншою компанією, яка досягла лідерства завдяки патентам, є фармацевтична компанія «Biogen», заснована групою вчених у 1978 р. «Biogen» однією з перших застосувала нові технології генної інженерії (genetic engineering) для виробництва фармацевтичних препаратів. Для фінансування проектів з розробки альфа- і бетаінтерферону та вакцини від гепатиту В «Biogen» налагодила партнерські відносини з кількома світовими фармацевтич ними корпораціями. Вкладення інвестицій у створення нових фармацевтичних препаратів було б неможливим, якби «Biogen» не запатентувала свої винаходи. Протягом перших 15-ти років свого існування «Biogen» не виготовляла власної продукції. Вона успішно передавала права на свої патенти іншим компаніям, які застосовували нові технології для виробництва фармацевтичних препаратів. Охорона винаходів патентами дозволила «Biogen» і «Qualcomm» комерціалізувати свої винаходи і посилитипозиції бізнесу.

Успіх компанії «Xerox» також пов’язувався з активною політикою патентування винаходів. Зазначають, що система охорони її винаходів патентами була настільки надійною, що на початку 1970-х рр. Федеральна торговельна комісія (Federal Trade Commission) ініціювала проти «Xerox» справу у зв’язку з монополізацією ринку фотоко-

піювальних машин. Розгляд справи завершився тим, що комісія зобов’язала «Xerox» видавати ліцензії на використання прав на деякі винаходи

Висновок

У «патентних» перегонах виживають найсильніші компанії. Найскладніше доводиться малим підприємствам, які намагаються зайти на ринок певних технологій. У перебігу розробок нового винаходу вони ризикують бути звинуваченими у порушенні прав на чийсь патент.

Але,то ж зрештою стає жертвами патентних війн? Тільки не корпорації. Споживач — от хто платить за всіма рахунками. І йдеться не тільки про подорожчання пристроїв, а й про недоотримані технології. Сотні мільярдів доларів — це нереалізовані ідеї, нестворені продукти, недороблені гаджети. Власне, це втрати виключно споживачів.
Ескалація патентних конфліктів змушує замислитися і гравців ринку, і сторонніх спостерігачів про те, що наявна система патентів вже не працює на користь ринку. У нинішньої патентної системи дійсно безліч недоліків. Час дії патенту, як правило, перевищує десять років — це занадто великий термін за стрімкого розвитку нашого світу.
Провідна технологія через 10-15 років уже нікому не потрібна. Крім того, немає чіткого визначення, як має здійснюватись доступ до актуальних технологій, захищених патентами. Час якось змінити наявну систему. І таких зусиль вже докладають.
Зокрема, як панацея для IT-компаній пропонується ідея використання патентів за системою FRAND (прийнятний і не дискримінаційний доступ). Це означає, що умови використання патентів не мають містити в собі нездійсненних умов. А недискримінаційний доступ означає, що всі компанії можуть одержати доступ до технології, захищеної патентом, за схожу ціну.
Чи приймуть великі корпорації нові правила гри й чи погодяться піти на поступки одна одній — покаже час. Поки ж нам залишається стежити за повідомленнями про «бойові дії» з патентних фронтів і витягувати все більше грошей зі своєї кишені.

Основними недоліками сучасної патентної системи є їїнезбалансованість з інтересами суспільства, постійна тенденція до підвищення рівня охорони винаходів патентами (збільшення строку дії патенту і розширення переліку об’єктів охорони), розповсюджена практика використання патентів для обмеження конкуренції на ринку та високі фінансові витрати на адміністрування патентів.

Негативний вплив патентів на макроекономічному рівні полягає також у тому, що деякі компанії викорис-товують їх для обмеження конкуренції на ринку. Це проявляється у стратегії, що має на меті патентування суб’єктами господарювання винаходів для запобігання одержанню конкурентом патенту на подібний винахід.

Список використаної літератури

Потєхіна В. Інтелектуальна власність / За ред. Дахна І. І. – Київ: ЦУЛ, 2008 – 413 с.
Е.Голодницький «Владою,наданою патентом» ,щотижневик «Власть денег»

№ 316 від 26.08 2011

Цибульов П.М. Основи інтелектуальної власності – К., 2005