Планування кар’єри менеджера

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

“КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”

Реферат

з дисципліни: «Основи менеджменту»

на тему: «Планування кар’єри менеджера»

Виконала:

студентка II курсу ФММ

групи УВ-92

Горбаченко Анастасія

Перевірила:

асистент кафедри менеджменту

Клюквіна М. С.

Київ - 2010

Зміст

Вступ                                                                                                             2

1. Планування кар’єри менеджера                                                                     4

а) цілі кар’єри                                                                                                4

б) критерії кар’єрних орієнтацій особистості                                             6

в) етапи кар’єри                                                                                            8

2. Основні напрями успішного планування і управління кар'єрою          9

а) фактори, що перешкоджають успішному розвитку кар’єри               13

б) 10 правил досягнення успіху                                                                 17

Висновки                                                                                                     23                           

Список використаних джерел                                                                    24                

Вступ

Байдужих до кар’єри людей немає. Будь-яке життя проходить у безперервних змінах, у пристосуваннях людини до подій, у вдос­коналенні способу діяльності, у прагненні досягти більш висо­кого статусу. Але для одних це життя є важким тягарем боротьби за фізичне самозбереження, для інших — стихійним процесом життєустрою, треті шукають свій життєвий шлях і реалізують його методом проб та помилок і, як правило, ціною суттєвих втрат.

Стратегічний задум будь-якої людини, яка починає розвивати кар´єру, повинен проходити поетапно, тому що відносно чітко можна визначити тільки близькі цілі. Не­можливо передбачити події, які можуть бути на кар´єрному шля­ху і впливати на його успішність. Кар´єрна стратегія є мистецтво послаблення або усунення дії гальмуючих факторів для досягнення поетапних цілей соціаль­ного або посадового статусу людини у стратегічному періоді.

Кар’єра — це динамічне явище, тобто процес, який постійно змінюється і розвивається. Кар’єра може розглядатися як в вузькому, так і в широкому розумінні. В широкому розумінні поняття “кар’єра” визначається як загальна послідовність етапів розвитку людини в основних сферах життя (сімейній, трудовій та іншій). Кар’єра – це не тільки просування на посаді.

В вузькому розумінні кар’єру пов’язують з трудовою діяльністю людини, з його професійним життям. Під кар’єрою розуміють цілеспрямоване посадове і професійне зростання, поступове просування за службовою драбиною, зміну навичок, кваліфікаційних можливостей і розмірів винагороди, пов’язаних з діяльністю працівника. Це має відношення до організаційного аспекта кар’єри. Особистісний аспект зумовлює перегляд цього явища з позиції  особистості, розкриває особливості бачення кар’єри її діячем. З цим пов’язане вираження індивідом суб’єктивної оцінки (самооцінки) характера протікання свого кар’єрного процесу, окремих результатів розвитку його кар’єри, особистих почуттів, які з’являються з цього приводу. Кар’єра - це суб’єктивно зрозумілі власні судження працівника про своє трудове майбутнє, очікувані шляхи самовираження і задоволення працею, це індивідуально обізнані позиції і поведінка, пов’язані з трудовим досвідом і діяльністю протягом робочого життя людини.

Нарешті, можна виділити соціальний аспект уявлення про кар’єру з точки зору суспільства. По-перше, це відпрацьовані в процесі розвитку суспільства кар’єрні маршрути, шляхи досягнення певних висот в тій чи іншій сфері професійної діяльності, в тій чи іншій сфері суспільного життя. По-друге, це нерухомі уявлення про характер руху за цими шляхами, пов’язані зі швидкістю, стрімкістю, траекторією кар’єри.

Отже, кар'єра — це ширше поняття, ніж просто просування по службових сходах в процесі роботи на одному підприємстві. Сучасна кар'єра включає серію різноманітних робіт, що виконуються в результаті переміщення між різними організаціями. Кар'єра вимагає активного управління, інакше великі шанси, що ви не досягнете в ній особливого успіху.

Планування кар’єри

Головна задача планування і реалізації міститься в забеспеченні взаємодії професійної і внутрішньоорганізаційної кар’єри. Ця взаємодія обумовлює здійснення низки задач, а саме:

- досягнення взаємозвязку цілезабеспечення організації і окремого працівника;

- забезпечення напрямку планування кар’єри на окремого працюючого з метою обліку його специфічних потреб і ситуацій;

- забезпечення відкритості процесу управління кар’єрою;

- усунення "кар’єрних перешкод", в яких практично не з’являються можливості для розвитку працівника;

-підвищення якості процесу планування кар’єри;

- формування наочних та сприймаємих критерієв службового зростання, які використовуються в конкретних кар’єрних рішеннях;

- вивчення кар’єрного потенціалу працівників;

- забезпечення обгрунтованої оцінки кар’єрного потенціалу працівників з метою скорочення невирогідних очикувань;

- визначення шляхів службового зростання, використання яких могло задовільнити кількісну та якісну потребу в персоналі в потрібний момент часу і в потрібному місці.

Цілі кар’єри

Припустимо, людина добре знає ринок праці, шукає перспективні галузі застосування своїх сил та дізнається, що для його знань та навичок роботу знайти важко, так як дуже багато охочих працювати саме в цій галузі, в результаті чого тут має місце сильна конкуренція. Володіючи здатністю до самооцінки і знаючи ринок праці, вона може успішно знайти область та регіон, де хотіла б жити та працювати. Правильна самооцінка своїх навичок і ділових якостей вимагає знання себе, своїх сил, слабкостей та недоліків. Тільки при цій умові можна правильно поставити цілі кар’єри. Метою кар’єри не можна назвати область діяльності, визначену роботу, посаду, місце на службовій драбині. Вона має більш глибокий зміст. Цілі кар’єри проявляються в причині, з якої людина хотіла би мати конкретну роботу, займати визначену щаблинку на ієрархічній драбині посад. Деякі цілі кар’єри:

- займатися видом діяльності чи мати посаду, які співпадають з самооцінкою і тому доставляють моральне задоволення;

- отримати роботу чи посаду, які відповідають самооцінці в місцевості, природні умови якої сприятливо діють на стан здоров’я і дозволяють організувати гарний відпочинок;

- займати посаду чи роботу, які підвищують ваші можливості і розвивають їх;

- мати роботу чи посаду, які носять творчий характер;

- працювати за фахом чи обіймати посаду, які дозволяють досягти певного ступеня незалежності;

- мати роботу чи посаду, добре оплачувані або дозволяючи одночасно отримувати великі побічні доходи;

- мати роботу чи посаду, які дозволяють продовжувати активне навчання;

- мати роботу чи посаду, які дозволяють займатися вихованням дітей чи домашнім господарством.

Цілі кар’єри змінюються з віком, а також по мірі того, як змінюємося ми самі, з ростом нашої кваліфікації і т.д. Формування цілей кар’єри – це за суттю справи процес постійний.

Для ефективного планування кар’єри менеджера також необхідно виділяти критерії кар’єрних орієнтацій особистості.

Критерії кар'єрних орієнтацій особистості багато в чому визначаються інтересами і нахилами особистості до того чи іншого типу професійної діяльності. Урахування цих факторів, значно збільшує ймовірність вибору індивідуумом тієї кар'єри, яка буде приносити йому нейбільше моральне задоволення і дозволить максимально реалізувати свій особистісний потенціал.

У науковій літературі виділено декілька типів кар'єрних орієнтацій.

1. Професійна компетентність — орієнтація пов'язана з наявністю талантів і здібностей у певній сфері діяльності. Вона визначає прагнення людини стати майстром своєї справи, домогтися успішності у професійній сфері, здобути визнання своїх талантів.

2. Менеджмент — орієнтація особистості на інтеграцію зусиль інших людей, на управління різними сторонами діяльності виробництва.

3. Автономія (незалежність) — орієнтація з яскраво вираженою потребою все робити по-своєму, звільнитися від організаційних правил, приписів обмежень.

4. Стабільність — орієнтація, обумовлена потребою в безпеці, стабільності, передбачуваності майбутніх подій. Розрізняють два типи стабільності - стабільність місця роботи (гарантований термін служби, гарантована зарплата, велика пенсія), стабільність місця проживання (відмова від підвищення, пов'язаного з ризиком і тимчасовими незручностями).

5. Служіння — орієнтація, спрямована на реалізацію головних цінностей життя таких, як, наприклад, робота з людьми, служіння людству, допомога людям, бажання зробити світ кращим,

6. Виклик — орієнтація, пов'язана з такими цінностями, як конкуренція, перемога над іншими, подолання перешкод, вирішення важких завдань.

7. Інтеграція стилів життя — орієнтація на інтеграцію різних сторін способу життя. Прагнення до того, щоб все було збалансовано — і сім'я, і кар’єра, і саморозвиток.

Планування кар´єри в організаціях здійснюється шляхом порівняння особистих бажань у галузі своєї кар´єри з можливостями їх задоволення доступними захо­дами.

Регулювання просування — це наслідок особливого виду діяльності, пов´язаної з такими можливостями.

Планування кар´єри передбачає визначення засобів для досяг­нення бажаних результатів. Процеси, що проходять при плануванні кар´єри наведені на схемі. Відповідальність за виконання плано­вих заходів лежить як на організації, так і на працівникові.

Схема 1. Процес планування кар ´єри в організації

Етапи кар’єри

Порядок розробки етапів кар´єри

      Спочатку вивчається зміст роботи на окремих рівнях служ­бового просування.

      Визначаються умови вхідних параметрів на кожному рівні посад.

      Деталізуються вимоги для зайняття кожної вищої посади при необхідному освітньому рівні, кваліфікації, віку.

      Визначається необхідність ділового досвіду для переходу на вищий етап.

Нові вимоги до етапів кар´єри

      Надання дійсних можливостей для просування, не пов´я­заних з досягненням обов´язкового віку або технічної спеціалі­зації.

      Підвищується увага до розвитку змісту робіт, нових пріори­тетів, організаційних моделей, різних потреб управління.

      Гнучка оцінка працівника з урахуванням компенсуючих фак­торів (недолік в одному компенсується досягненнями в іншому).

      Визначення специфічних знань і навичок, необхідних для кожного етапу просування по службі без обмеження формаль­ного освітнього цензу, віку і досвіду. Це знімає перешкоди при просуванні здібних і знаючих працівників.

Планування ділової кар´єри має велике значення в роботі з молодими спеціалістами.

Кар´єра працівника, як об´єкт планування та управління, має суттєвий вплив на стабільність персоналу, спеціалізацію нових працівників до оволодіння новими професіями і до підвищен­ня кваліфікації.

Планування ділової кар´єри може бути загальним і конкрет­ним. При загальному плануванні розробляються кар´єрограми шляхом підбору декількох можливих напрямків службового рос­ту спеціаліста або групи спеціалістів.

При конкретному плануванні кар´єри розробляється графік заміщення посад і встановлюються строки відповідного навчан­ня.

Основні напрями успішного планування і управління кар'єрою

Спочатку ви повинні зрозуміти, де Ви зараз знаходитесь, потім вирішити, куди хочете рухатися, а потім необхідно не просто визначити мету, а й сформулювати і прямо-таки накреслити шлях, по якому Ви туди дістанетесь, тобто встановити цілі кар'єри і виявити, як Ви їх досягнете. Слід брати до уваги, що існують відомі обмеження планування кар'єри, оскільки багато чинників майбутнього є практично непередбачуваними.
Тим не менше Ви можете провести власний аналіз, виявивши свій нинішній рівень навичок і компетентності, тобто інструментів, які або приведуть Вас до мети, або завадять її досягти. Можливості визначаються при оцінці навколишнього середовища, тобто того, що є в наявності зараз і чого можна очікувати в довгостроковому розрізі, за допомогою вивчення існуючих трендів. Загрози — перешкоди також виявляються в навколишньому середовищі, і їх розпізнавання дозволить вам мінімізувати ризики.
Далі треба визначити свої сильні сторони, те, що Ви робите краще за інших, що забезпечує Вам конкурентну перевагу на ринку праці. Але і для цього може знадобитися внесок з боку оточуючих Вас людей. Виявлення сильних сторін має на увазі краще розуміння ваших інтересів і переваг: пам'ятайте, що неможливо досягнути успіху в роботі, яка Вам не подобається.

Існують чотири правила, які допоможуть в плануванні успішної кар’єри:
• розширювати кругозір. Прагнути випробувати себе в чомусь новому, що хоча б опосередковано може бути корисним для просування вперед;
• довіряти власній інтуїції і не слухати песимістів;
• робити ставку на кращий результат, налаштовуватися на перемогу;
• бачити в будь-якому досвіді, навіть провальному, позитивні моменти.

Важче визначити власні слабкості, тобто області, де потрібно поліпшення ваших знань і навичок.
Після проведення ретельного аналізу Ви повинні на його базі сформулювати стратегію своєї кар'єри. Варіанти вибору можуть включати наступне:
• збільшення відповідальності на існуючій посади;
• горизонтальне переміщення;
• просування нагору на посаду з підвищеною відповідальністю;
• перепідготовка для оволодіння новим набором знань.

Існують і альтернативні шляхи розвитку кар'єри. Якщо в минулому шлях кар'єри зазвичай позначав рух вгору з управлінських посад, то зараз існують додаткові варіанти, які надають можливості тим людям, які не зацікавлені в традиційному шляху. Можна виділити кілька груп співробітників, що успішно розвивають свою кар'єру різними шляхами:

• лінійні менеджери, що просуваються вгору традиційним шляхом через управлінські посади. Тут особливу роль може зіграти здатність стратегічного бачення проблем організації;

• менеджери проектів, що вносять важливий внесок в успіх організації. Чим більш розвинена в компанії проектна форма організації робіт, тим більше значення мають люди, здатні ефективно керувати проектними командами;
• джерела ресурсів, співробітники, видобувні фінансові та людські ресурси, необхідні для роботи організації. Чим більше різноманітних ресурсів, треба для ведення бізнесу, тим більше значення мають люди, здатні налагодити ефективну взаємодію з постачальниками цих ресурсів;

• золотий фонд талантів, група співробітників, які реально виконують критично важливу роботу в організації (фахівці, що володіють знанням, навичками і здатністю втілювати в життя стратегічні установки, шляхом конкретної щоденної роботи).

Не існує універсальних, придатних на всі випадки життя рецептів створення успішних кар'єр. Але є ряд принципів, яких корисно прагнути дотримуватися за будь-яких обставин:

• будьте унікальні, розвивайте Ваші конкурентні переваги, знання і навички;

• визнайте, що саме Ви в першу чергу відповідальні за розвиток своєї кар'єри;

• знайте, куди Ви рухаєтесь;

• налагоджуйте зв'язки, які можуть допомогти Вашій кар'єрі;

• знайте, що потрібно для досягнення Ваших цілей;

• визнавайте важливість політичних аспектів;

• знайдіть хорошого наставника, щоб він був Вашим радником з розвитку кар'єри;

• зберігайте позитивний настрій.

Сценарний аналіз також один із способів, що допомагають людині подивитися на себе з боку і вирішити — треба щось міняти чи ні. Можна продовжувати грати все ту ж роль, якщо сценарій цілком влаштовує, а можна взяти на себе режисерські функції — перебудувати мізансцени, а то й зовсім поставити нову виставу з іншим сюжетом. Людині, що вирішила змінитися і прийняти на себе управлінські функції , є сенс зробити наступні кроки:

• усвідомити свій сценарій («запрограмованість» на ситуацію);

• розлучитися з однозначними установками. Усвідомити, що варіантів існує безліч.

• побачити різні шляхи зміни своєї «сценарної програми»

• розібратися зі своїми «провокаторами». Це можуть бути слова чи вчинки, що визначають звичайний шлях. Можна спробувати зробити щось принципово нове в звичній ситуації;

• скласти особистий звід обмежень і ніколи не брати участь у певних ситуаціях, які можуть обернутися повторенням негативної програми.

Однак, не варто сприймати сценарій як щось негативне, адже без сценаріїв наше життя стало б суцільною імпровізацією. Деяким затишно навіть у своїх негативних сценаріях. Несвідоме проходження сценарію допомагає економити час і сили.

У процесі планування карєри  рано чи пізно постає питання, що робити з «непрофільними активами». Дотримуючись фінансової аналогії, профільними активами будуть ті навички й цінності, які безпосередньо пов'язані з основною діяльністю. Вважається, що успішний менеджер повинен вміти виділити свої профільні активи і концентруватися саме на їхньому розвитку. А як бути з непрофільними навичками і захопленнями? Чи слід від них позбавлятися?

На перший погляд — так: більшого успіху в житті досягає той, хто зосереджується на певній лінії розвитку, сфокусованість на одній справі краще відбивається на його професійні досягнення. У той же час непрофільні активи можуть сильно підживлювати людину, розширювати її кругозір і сформувати те єдине, що зробить її унікальним професіоналом, ціна якого зростає багаторазово.

Pозумна диверсифікація допомагає мінімізувати ризики і в періоди криз, коли саме непрофільні активи можуть стати основою нового бізнесу. У сучасному бізнесі, коли всі ноу-хау живуть недовго, чим більше диверсифіковані погляди на бізнес та управління ним, тим більше шансів виграти в конкурентних перегонах. Ця теза справедлива і для розвитку особистісних навичок. Орієнтуючись тільки на вузкопрагматичну мету, людина збільшує ризик потрапляння в певну пастку. Розвиток професійних навичок у певний момент може стати безплідним: людина досягає «межі компетентності» у своїй області, переступити які йому може допомогти тільки капітальний «ремонт» своїх знань і навичок, що супроводжується оновленням «фундаменту» своїх трудових досягнень.

Будування карєри процес складний, багатопрофільний і неоднозначний. Є безліч різних стратегій.

На будь-якій стадії кар'єри необхідними якостями є завзятість і віра в те, що ти робиш.

Будь-яка невдача може зробити людину мудрішою і сильнішою. Непохитна рішучість неможлива без оптимізму, без віри в кінцевий успіх.

В плануванні кар'єри важливо визначити, які фактори можуть стати на перешкоді успішного розвитку кар’єри . Для більшості людей кар'єра в першу чергу асоціюється з підвищенням посади і, відповідно, із зростанням доходів і практично не зв'язується з ускладненням функцій і зростанням відповідальності. Як і будь-яка боротьба, кар'єрна боротьба пов'язана з використанням різних прийомів. Розуміння найбільш популярних з них дозволить уникнути серйозних промахів при побудові своєї кар'єри. Розглянемо кар'єрні «пастки», які найбільш часто зустрічаються.

• Зростання зарплати. Отримання нової посади не завжди супроводжується підвищенням зарплати. В окремих випадках можливе навіть її тимчасове зниження. Деякою гарантією істотного підвищення заробітної плати може послужити різкий «ривок вгору».

• Кар'єра як спосіб звільнення. Коротко цю пастку можна описати приблизно таким чином. Вам пропонують посаду «трохи вище» з незрозумілими повною мірою обов'язками і повноваженнями. Ви не справляєтеся, а з вашими клієнтами працює вже хтось інший. Ви стаєте не потрібні в даній компанії.
• Зростання зусиль. Ваше бажання зайняти «позицію вище» можуть використовувати в невиправданих для вас «мотиваційних цілях». На шляху до отримання підвищення перед вами ставлять завдання, що вимагають набагато більших зусиль. Ви витрачаєте зусилля, але їх недостатньо для вашого підвищення. І зростання не відбувається.

• Формальний статус. Для багатьох зміна в назві позиції може бути мотиваційним, проте це не несе розширення кола повноважень, відповідальності і змін в області мотивації. Точне розуміння ймовірних причин вашого підвищення дозволить не допустити ситуації дисбалансу між доходами, відповідальністю і повноваженнями.

• Ви на черзі. У даному випадку мається на увазі ситуація, коли ваш кар'єрний застій із змінним успіхом розбавляється обіцянками «поки не час» або «скоро твій час настане». У реальності ніякої черги просто не існує. Часто вас просять зачекати тільки для того, щоб максимально відстрочити звільнення з компанії або поступово привчити до думки про те, що ви не гідні підвищення.

• Політика. В окремих ситуаціях кар'єрне зростання неможливе без входження в різні корпоративно-політичні альянси. Тут необхідно розуміти: або ви вступаєте до альянсу як самостійна сила, або він вас поглинає. Від цього багато в чому залежить перспектива кар'єри.

Ілюзія «Кар'єра залежить тільки від мене»

Зовсім ні. Готовність витрачати багато власних зусиль ще не є гарантією успішної кар'єри. Тут важливо розуміти, в якій ситуації і скільки «витрачати» своїх зусиль для досягнення вражаючого результату. Віра в себе (особливо стосовно кар'єри) повинна бути прагматичною і виражатися в готовності діяти. Віра в своє кар'єрне майбутнє — це чітке розуміння того, в чому ви сильні (повноваження, знання, вміння та можливості тощо), в чому ще треба бути сильніше, в якій ситуації сила вимагає демонстрації, як слід демонструвати свою силу, кому, з якою періодичністю.

Що цінується у тих, від кого залежить ваша кар'єра?

Є кілька варіантів відповідей:

• Ваша надлояльність.

•Ваша рухливість: генерування ідей і швидке вирішення завдань.
• Ваша результативність: вміння досягати потрібних результатів.

• Ваша здатність відповідати очікуванням: це головний і найбільш часто зустрічаючийся аспект.

З певними застереженнями можна стверджувати, що вміння відповідати очікуванням - є основа успішної кар'єри.

          Справа в тому, що факторів, що впливають і визначають кар'єру багато: керівник і ваші успіхи, частота складних ситуацій у роботі, знання професії та корпоративної політики і т. д. Віра в свої можливості — це непогано, але також важливо знати зовнішні обмеження. Наприклад, схильність керівника просувати родичів або товаришів по службі, сприйняття керівником вас як конкурента, особливості розподілу ключових клієнтів і сегментації.

Ілюзія «Кар'єра - це вдача, випадковість»

Досягнення власних кар'єрних цілей не допускає пасивної позиції. Чекати випадку або сподіватися на вдачу — це верх легковажності. Побудова кар'єри - це паралельна робота, щоденна праця і багатоходова партія з десятками гравців. Результат такої партії часто називають удачею або випадковістю. Планування кар'єри — це постановка і досягнення важливих для просування цілей. Крім того, що цілі повинні бути реалістичними, вони повинні припускати способи їх досягнення.

           Нижче наведено список найбільш важливих якостей для кар'єрного просування. Завдання полягає в тому, щоб постаратися максимально об'єктивно оцінити їх і поставити завдання саморозвитку.
• Переконлива самопрезентація. Як Вас сприймає людина, від якої залежить ваше кар'єрне просування? Як ви на це впливаєте? Що ви свідомо робите для того, щоб на це впливати в майбутньому?

• Уміння підкреслювати власну значущість в очах керівництва. Уміння створювати ситуації, коли в вас потребують. Висувати на перший план цінність того, що ви робите.

• Інтернальність і помірний оптимізм. Більшою мірою Ви залежите від подій, чи події від Вас? Як Ви впливаєте на ситуацію у відділі, компанії? Як багато від Вас залежить? Що Ви маєте намір робити в майбутньому, щоб знизити свою залежність від зовнішніх обставин? Стриманий оптимізм і внутрішня позиція, що виражається в установці «велика частина подій залежить від мене, і я створюю більшість подій» — це і є ефективна інтернальність менеджера.
• Послідовність і передбачуваність. Як часто Ви даєте дрібні (і не дуже) обіцянки, а потім їх не виконуєте? Що Ви маєте намір робити в майбутньому, щоб підвищити свій рейтинг «послідовності і передбачуваності»? Імовірність того, що Ви отримаєте підвищення багато в чому залежить від того, наскільки Вас сприймають як послідовну і передбачувану людину. Тільки послідовна людина «найімовірніше показує очікуваний результат». Крім того, послідовність асоціюється у більшості з досягненням цілей і вдумливістю.
• Результативність. Як Ви розумієте результат своєї професійної діяльності? Як Ви оцінюєте результативність свого професійного розвитку? Як сприймають результати вашої діяльності Ваші колеги і менеджмент? Як Ви повідомляєте про свої результати? Як Ви маєте намір змінювати свою результативність? За рахунок чого? Результативність діяльності багато в чому залежить від рівня здібностей. Але результат очікується на певному рівні і з певною швидкістю. Є важлива відмінність між результатом діяльності і результатом його сприйняття керівником. Останнє є найбільш важливим для кар'єри.

• Швидке взаєморозуміння. Як часто виникає нерозуміння того, що від Вас чекає керівник? У чому це проявляється? Які практичні кроки Ви робите, щоб підвищити взаєморозуміння? Як Ви збираєтеся змінювати ситуацію, що склалася? У процесі спільної роботи завжди виникає маса складнощів і проблем, продиктованих низьким взаєморозумінням (узгодженість дій, виправданість очікувань і т.п.). Той, хто швидко досягає спільної мови з босом, розуміє його очікування, демонструє лояльність і узгодженість, той найімовірніше досягне поставлених кар'єрних цілей.

Ілюзія «Кар'єра - це вміння подобатися»

Багато в чому це правда, тому що згідно з результатами досліджень саме соціально привабливі люди імовірніше досягнуть кар'єрних висот, ніж менш привабливі. Але як бути з тим, що не найпривабливіші люди інколи стають керівниками? Справа в тому, що якщо людина часто вдається до «інструменту краси» у своєму кар'єрному просуванні, то вона автоматично стає залежною від емоційного стану інших людей. В окремих випадках людина спеціально розвиває «вміння подобатися». Але при цьому вона неминуче мало приділяє уваги самонавчанню та питанням саморозвитку у професійній сфері.