Поняття та принципи переміщення товарів, транспортних засобів та інших предметів через митний кордон України

ПЛАН

ВСТУП

1. Поняття та принципи переміщення товарів, транспортних засобів та інших предметів через митний кордон України
2. Заборони та обмеження щодо переміщення окремих товарів через митний кордон України
3. Особливості переміщення через митний кордон україни окремих видів товарів, транспортних засобів та інших предметів Переміщення через митний кордон України гуманітарної допомоги

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Поняття та принципи переміщення товарів, транспортних засобів та інших предметів через митний кордон України

Митне регулювання є одним  з основних інструментів державного впливу на зовнішньоторговий оборот. С його допомогою держава, з одного боку, забезпечує вільний доступ української економіки до системи світового господарства, а з іншого боку – шляхом встановлення заборон і обмежень на ввіз та вивіз окремих товарів, ліцензування, квотування і застосування ряду інших мер забезпечує захист інтересів українських споживачів, економічної безпеки держави, суспільного порядку, життя і здоров’я людей, моральних засад і культурних цінностей суспільства, а також поповнення прибуткової частини державного бюджету шляхом стягнення митних платежів при переміщенні товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

У зв’язку з тим, що об’єктом митних правовідносин є порядок, який складається в зв’язку з  переміщенням через митний кордон товарів  і транспортних засобів, саме визначенню та аналізу даної правової категорії слід приділити особливу увагу.

Не дивлячись на те, що нормами чинного законодавства  у галузі митної справи, врегульовано певний механізм митного оформлення та митного контролю операцій, пов’язаних з переміщенням через митний кордон товарів та транспортних засобів, понятійний апарат категорії «переміщення через  митний кордон» у Митному кодексі  України на теперішній час відсутній. Але, у нормах спеціальних законодавчих та нормативних актів України, в тому чи іншому вигляді зроблена спроба його визначення.

Під переміщенням через митний кордон України варто розуміти сукупність дій, пов’язаних із ввезенням на митну територію України, вивезенням із цієї території або транзит через територію України товарів, транспортних засобів та інших предметів у будь-який спосіб, будь-якими засобами та видами транспорту, включаючи використання з цією метою трубопровідного транспорту та ліній електропередачі.

Таким чином поняття «переміщення через митний кордон» характеризується наступними ознаками:

1. наявністю фактично  здійснених вольових дій фізичних  та юридичних осіб, зокрема суб’єктів  ЗЕД, спрямованих на досягнення  кінцевого, конкретного результату  з ввезення на митну територію  України, вивезення із цієї  території або транзиту через  територію України товарів, транспортних  засобів та інших предметів;

2. здійсненням вказаних  дій у правовому режимі ввезення товарів, транспортних засобів та інших предметів на митну територію України або їхнім вивезенням з митної території України, або транзитом через митну територію України;

3. наявністю певних засобів та способів, завдяки яким здійснюються перелічені вище дії;

4. здійснення зазначених  дій відносно товарів, транспортних  засобів та інших предметів,  які підлягають пропуску через митний кордон України;

5. фактичним перетином  митного кордону України товарами, транспортними засобами та іншими  предметами.

Розкриваючи зміст кожної з перелічених характерних ознак варто зазначити наступне.

1. В галузі митної справи  об’єктом правовідносини є дії  суб’єктів із приводу переміщення  товарів і транспортних засобів  через митний кордон. Виникнення  зв’язків між митними органами  й учасниками зовнішньої торгівлі опосередковано ввезенням або вивезенням вантажів, тому правовідносини даного роду націлені на здійснення такого переміщення. При цьому дії митного органу носять публічний характер, а дії суб’єкта переміщення характеризуються як приватно-правові.

До фактично-здійснених вольових дій фізичних та юридичних осіб, зокрема суб’єктів ЗЕД, відносяться:

1. Ввезення товарів і  транспортних засобів на митну територію України.

2. Вивезення товарів і  транспортних засобів за межі митної території України.

3. Транзит через територію  України товарів, транспортних  засобів та інших предметів.

Ввезенням товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезенням товарів і транспортних засобів за межі митної території  України є сукупність дій, пов’язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України  у відповідному напрямку14.

Переміщенням транзитом  через територію України товарів  та інших предметів є сукупність дій, пов’язаних із переміщенням товарів  і транспортних засобів по митній території України під митним контролем за умов, що товари, які переміщуються транзитом, залишаються у незмінному стані, крім природних втрат, не використовуються з іншою метою, крім транзиту, і повинні бути доставленими до митного органу призначення у строк, визначений митним органом відправлення.

Розрізняють два види транзитних перевезень, які здійснюються як:

· прохідний митний транзит;

· внутрішній митний транзит.

Прохідний митний транзит  – це переміщення товарів під митним контролем від одного пункту пропуску, розташованого на митному кордоні України, -пункту ввезення на митну територію України – до іншого пункту пропуску, розташованого на митному кордоні України, -пункту вивезення за межі митної території України.

2. Заборони та обмеження щодо переміщення окремих товарів через митний кордон України

Одним із напрямів діяльності держави у сфері забезпечення своїх економічних інтересів  та економічної безпеки є встановлені  митним законодавством заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, які у Митному кодексі іменуються як заборони та обмеження при переміщенні окремих видів товарів через митний кордон України. Шляхом обмеження або зборони переміщення через митний кордон тих чи інших товарів відбувається регулювання зовнішньоекономічної діяльності у відповідності з економічною політикою держави, забезпечення її національних інтересів, зокрема:

· дотримання суспільної моралі та правопорядку;

· охорона життя та здоров’я людей, тварин, рослинного світу та навколишнього середовища;

· збереження культурної спадщини;

· виконання зобов’язань України в рамках міжнародних договорів та угод тощо.

Залежно від обсягу прав особи щодо проведення митного оформлення з метою переміщення товарів, предметів, транспортних засобів обмежувальні заходи можуть класифікуватися на такі види як заборона та обмеження. Заборона переміщення товарів через митний кордон України передбачає відсутність  права особи на здійснення митного  оформлення визначених у законі товарів.

Обмеження переміщення товарів  через митний кордон України передбачає здійснення митного оформлення товарів  лише за наявності визначених у законі додаткових умов (порівняно з загальним  порядком).

Як обмеження, так і  заборони встановлюються диференційовано  за такими критеріями:

· вид товарів, предметів, транспортних засобів;

· правовий режим переміщення (ввезення, вивезення, транзит);

· суб’єкти переміщення;

· засоби та способи переміщення.

У митному законодавстві  відсутній єдиний повний перелік  товарів, предметів, транспортних засобів, переміщення яких заборонено або  обмежено.

Ст. 96 МК має банкетний  характер та передбачає можливість встановлення зазначених заборон законами України. Загальний перелік товарів, що не можуть бути пропущені через митний кордон України включає товари:

1) заборонені до ввезення  в Україну;

- будь- яких товари, про  які заздалегідь відомо, що вони  можуть завдати шкоди здоров’ю  або становити загрозу життю  населення та тваринного світу,  або призвести до руйнування  навколишнього середовища (забраковані  продукти харчування, клоновані  ембріони людини, );

- продукція та послуги,  що містять пропаганду ідей  війни, расизму та расової дискримінації,  геноциду і т. П., які суперечать  відповідним нормам Конституції  України;

- товари, переміщення яких  здійснюється з порушенням прав  інтелектуальної власності (ст.17 Закону України «Про зовнішньоекономічну  діяльність»).

- клоновані ембріони людини (ст.3 Закону України «Про заборону  репродуктивного клонування людини»  вiд 14.12.2004);

- у міжнародних поштових  відправленнях – культурні цінності (ст.96 МК) 2) заборонені до вивезення  з України;

- предмети, які становлять  національне, історичне або культурне  надбання українського народу, що  визначається згідно із законами  України;

- товари, переміщення яких  здійснюється з порушенням прав  інтелектуальної власності (ст.17 Закону України «Про зовнішньоекономічну  діяльність»);

- клоновані ембріони людини (ст.3 Закону України вiд 14.12.2004 «Про заборону репродуктивного  клонування людини») 3) заборонені  до транзиту через митну територію  України;

- транзит будь- яких товарів,  про які заздалегідь відомо, що  вони можуть завдати шкоди  здоров’ю або становити загрозу  життю населення та тваринного  світу, або призвести до руйнування  навколишнього середовища (ст.17 Закону  України «Про зовнішньоекономічну  діяльність»);

4) щодо яких не було  здійснено митне оформлення;

5) які переміщуються через  митний кордон України з порушенням  вимог цього Кодексу та інших  законів України.

Обмеження щодо переміщення  окремих товарів через митний кордон України.

У випадках, передбачених законом, на окремі товари можуть запроваджуватися обмеження у разі їх переміщення  через митний кордон України. Пропуск  таких товарів через митний кордон України здійснюється на підставі дозволів уповноважених органів державної  влади, що виконують відповідні контрольні функції.

Переліки товарів, переміщення  яких через митний кордон України  здійснюється на підставі дозволів органів  державної влади, а також порядок  видачі таких дозволів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Органи державної влади, уповноважені видавати такі дозволи, визначаються Кабінетом  Міністрів України.

Порядок переміщення через  митний кордон України валютних цінностей  встановлюється Національним банком України. Порядок здійснення митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів, щодо яких встановлено  обмеження, встановлюється Кабінетом  Міністрів України.

Закон України вiд 16.04.1991 № 959- XII „Про зовнішньоекономічну діяльність”  у ст. 17 встановив заборону на експорт  та імпорт окремих видів товарів: в Україні забороняється експорт  з території України предметів, які становлять національне, історичне або культурне надбання українського народу, що визначається згідно із законами України; – імпорт або транзит будь-яких товарів, про які заздалегідь відомо, що вони можуть завдати шкоди здоров’ю або становити загрозу життю населення та тваринного світу, або призвести до руйнування навколишнього середовища; – імпорт продукції та послуг, що містять пропаганду ідей війни, расизму та расової дискримінації, геноциду і т. П., які суперечать відповідним нормам Конституції України;

- експорт та імпорт  товарів, які здійснюються з  порушенням прав інтелектуальної  власності.

Конкретний перелік товарів, що підпадають під дію цієї статті, затверджується Верховною Радою  України за поданням Кабінету Міністрів  України.

Контроль за виконанням вимог, що містяться в цій статті, покладається на митні органи України та центральний  орган виконавчої влади з питань економічної політики.

3. Особливості переміщення через митний кордон україни окремих видів товарів, транспортних засобів та інших предметів Переміщення через митний кордон України гуманітарної допомоги

Митне законодавство не містить  визначення поняття “гуманітарна допомога”, хоча встановлює особливості митного  контролю та митного оіоформлення цього  виду товару.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про гуманітарну допомогу”  від 22.10.1999 р. гуманітарна допомога –  це цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання  робіт, надання послуг, що надається  іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам  гуманітарної допомоги в Україні  або за кордоном, які потребують її у зв’язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров’я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб.

Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об’єктивних  потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог ст. 4 ЗаконуУкраїни  “Про благодійництво та благодійні організації” від 16.09.1997 р.32 Відповідно до ст. 79 МК України  у разі переміщення через митний кордон України товарів гуманітарної допомоги, їх митне оформлення здійснюється першочергово у спрощеному порядку.

Аналогічні приписи містяться  і у міжнародних нормативно-правових актах і у спеціальних законах, що регулюють здійснення митної справи інших країн. Так, відповідно до п.2 гл.5 Спеціального додатку J “Вантажі допомоги”  Міжнародної конвенції по спрощенню  і гармонізації митних процедур (Конвенція  Кіото) від 01.01.1973 р. (у редакції Протоколу 1999 р.) “митне оформлення вантажів допомоги для вивозу, транзиту, тимчасового  ввозу та вивозу повинно здійснюватися  у пріоритетному порядку”.33 Пріоритетний порядок митного оформлення вантажів гуманітарної допомоги передбачений також  й нормою ст.67 МК Російської Федерації34.

Необхідність митного  оформлення гуманітарної допомоги у  спрощенному та першочерговому порядку  пов’язана зі строковим та особливим  характером даного виду товарів, а саме: їх спеціфічним цільовим призначенням; наявністю обєктивних факторів, обставин, суспільного інтересу, що зумовили переміщення даних вантажів через  митний кордон України; необхідністю їх термінової доставки адресатові.

Порядок переміщення через  митний кордон України товарів гуманітарної допомоги та здійснення їх митного  оформлення врегульовано також низкою підзаконних нормативних актів, основними із яких є Порядок митного оформлення вантажів гуманітарної допомоги, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2000 р. № 544, Інструкція про першочергове безкоштовне спрощене декларування гуманітарних вантажів, затверджена наказом ДМСУ від 24.12.1999 р. № 852, Положення про порядок контролю за пропуском через митний кордон України вантажів гуманітарної допомоги, затверджене наказом ДМСУ від 27.08.2000 р. № 466.

Гуманітарна допомога або  гуманітарний товар переміщується  через митний кордон без застосування попереднього повідомлення, попередніх вантажних митних декларацій за умови  наявності його одержувача у Єдиному  реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги, який ведеться Комісією з  питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України, комісією з питань гуманітарної допомоги при Раді міністрів  Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських  державних адміністраціях.

Підставою для здійснення митницею митного оформлення гуманітарного  товару без сплати митних зборів є  рішення Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів  України про визнання певних товарів  гуманітарною допомогою або про  підтвердження інформації регіональних комісій про визнання товарів  гуманітарною допомогою.

У випадках стихійного лиха, аварій, епідемій та епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для  життя і здоров’я населення, або  в разі тяжкої хвороби конкретних фізичних осіб дозволяється здійснювати  умовний пропуск через митний кордон України гуманітарної допомоги за супровідними документами. При цьому  отримувач гуманітарної допомоги зобов’язаний здійснити декларування цих вантажів (самостійно або за участю підприємства, що здійснює декларування вантажів на підставі договору) у 30-денний термін після  умовного пропуску через митний кордон України.

Спрощений порядок передбачає спрощення процедури митного  оформлення і скорочення часу його проведення, але в рамках і з  дотриманням основних принципів митного оформлення, визначених Митним кодексом.

Переміщення через митний кордон культурних та історичних цінностей  Відповідно до ч. 5 ст. 54 Конституції  України держава забезпечує збереження історичних пам’яток та інших об’єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в  Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами. Культурними  цінностями є об’єкти матеріальної і духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне чи наукове  значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні державою відповідно до законодавства України (п.11 ст.1 МК).

У законодавстві встановлюються особливості переміщення такого виду товарів через митний кордон України. До них можна віднести наступні:

Детальне правове регулювання  на законодавчому рівні особливостей переміщення через митний кордон України культурних цінностей. Крім Митного кодексу України, до важливих законів у цій сфері необхідно  віднести Закон України „Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей” від 21.09.1999 р., Закон України „Про охорону культурної спадщини” від 8.06 2000 р., Закон України „Про Національний архівний фонд і архівні установи”  від 24.12.1993 р.

Конкретизація та диференціація  культурних цінностей по видах безпосередньо  у законодавстві та встановлення різного правового режиму їх переміщення  через митний кордон України залежно  від виду.

Встановлення у законодавстві  спеціальних умов щодо переміщення  культурних цінностей через митний кордон України залежно від виду митного режиму.

Уніфікація порядку переміщення  культурних цінностей різними категоріями  осіб: суб’єкти ЗЕД, громадяни, державні органи.