Поняття та сутність державного податкового менеджменту

ВСТУП

Управління податковою системою являє  собою складову частину загальної  системи управління фінансами країни. Зазвичай сутність управління розкривається  у функціях, тобто певних видах діяльності в управлінні, що відокремлюються в процесі спеціалізації управлінської праці. До основних функцій управління належать:

• планування;
• організація;
• стимулювання;
• координація;
• контроль.

В економічній літературі поняття  «менеджмент» визначається як сукупність прийомів і методів цілеспрямованого впливу на об'єкт для досягнення конкретного результату. Виходячи з вищезазначеного, об'єктом впливу в податковій сфері є відносини, що виникають між державою і платником з приводу сплати до бюджету податків і обов'язкових платежів. Результатом такого впливу є, з одного боку, формування централізованого фонду грошових коштів держави, а з іншого - створення сприятливих умов для розвитку господарської діяльності, регулювання соціально-економічного життя суспільства.

Такий підхід дає змогу визначити податковий менеджмент як:

- сукупність прийомів і методів  організації податкових відносин  з метою забезпечення формування  дохідної частини бюджету і  впливу податків на розвиток  виробництва й соціальної сфери;

- процес управління шляхом використання  методів впливу податкового механізму  на податкову систему з метою  реалізації.

Складовими елементами податкового  менеджменту є:

• Законодавча діяльність. Саме в процесі цієї діяльності визначаються принципи оподатковування, встановлюються види податків, обов'язкових платежів і їхні елементи (платники, об'єкти, ставки, пільги), розробляється порядок розрахунків з бюджетом.
• Планування податків. Цей вид діяльності має на увазі визначення сум податків і обов'язкових платежів, що повинні надійти в бюджет для фінансування витрат.

Податковий менеджмент - це частина загальної системи управління ринковою економікою, тобто складова загального менеджменту в цілому. У основі податкового менеджменту лежать загальні принципи і фундаментальні положення управління економікою, системного підходу та аналізу. Управління в теорії менеджменту, з одного боку, пов'язане з реалізацією основних функцій управління (плануванням, регулюванням, аналізом і контролем), а з іншого -- трактується як особливий вид діяльності, спрямований на здійснення управління людьми (адміністрування).

Об'єктом фінансової науки і  практики є фінансове господарство держави та підприємств. Податки є найважливішим елементом державних фінансів. Близько 90 % всіх бюджетних (державних і муніципальних) потоків складають податкові. Більше того, фінансова теорія і практика впродовж тривалого періоду, до початку XX ст., розвивалася в основному як наука про податки.

Тому є всі підстави вважати науку про фінанси теоретичним підґрунттям податкового менеджменту. Податковий менеджмент виступає складовою частиною фінансового менеджменту підприємств, системи управління їх фінансовими (грошовими) потоками шляхом ухвалення стратегічних і тактичних рішень. У середньому близько 45 % у валовій доданій вартості підприємств економіки України розподіляється (перерозподіляється) через податки. Вони складають суттєву частину витрат на виробництво реалізованої продукції, прибутку, зарплати та інших доходів.

Тому можна дійти висновку, що податки є важливою складовою  грошових потоків підприємства, яка впливає на мотивацію ухвалення управлінських рішень.

Податковий менеджмент як система  управління має свої об'єкт та суб'єкт  управління.

Об'єктом податкового менеджменту  є податкові потоки, що рухаються  в результаті виконання податками  своїх функцій, а також податкового  процесу на макро- і мікрорівнях.

Суб'єктами податкового менеджменту  є держава в особі законодавчих і виконавчих органів влади (Верховна Рада України, Президент країни, Кабінет  Міністрів України, Міністерство фінансів, Державна податкова служба, митна  служба, органи місцевого самоврядування, інші державні структури і установи).

Мета податкового менеджменту на макрорівні – формування та забезпечення функціонування ефективної податкової політики держави, або забезпечення дохідної частини бюджету та впливу податків на розвиток підприємництва та соціальної сфери; на мікрорівні – своєчасне та повне виконання зобов’язань до чинного законодавства за умов найбільш повного використання податкових стимулів (вигод, пільг і т.д.),які забезпечують зростання підприємницького прибутку.

Розглядаючи суть податкового менеджменту  не можна залишити без уваги його функції. До функцій суб'єкта податкового  менеджменту належать загальні традиційні функції управління з урахуванням  податкової специфіки: організацію  податкового процесу, податкове  планування (прогнозування), податкове  регулювання і мотивацію, податковий контроль. Функціями об'єкта податкового  менеджменту слугують функції податків: сукупного еквівалента цінності суспільних благ, фіскальна, регулююча  і контрольна. Функції об'єкта передбачають потенційну можливість реалізації об'єктивної суті податків, а функції суб'єкта податкового менеджменту пов'язані з діяльністю щодо реалізації функцій об'єкта на практиці.

Завдання податкового менеджменту  містять:

• забезпечення податковими доходними джерелами діяльності суб'єкта управління;
• ефективне використання податкових доходів і податкового прибутку;
• оптимізацію вхідних і вихідних податкових потоків;
• забезпечення зростання податкового прибутку (різниці між податковими доходами і податковими витратами) за допустимого рівня податкових ризиків;
• мінімізацію податкових ризиків при очікуваному обсягу податкового прибутку;
• досягнення фінансової стійкості і платоспроможності суб'єкта управління;
• впровадження в практику управління системи податкового планування і бюджетування;
• підвищення ефективності заходів податкового регулювання і податкового контролю тощо.

Результатом вирішення цих завдань  слугує забезпечення податкової рівноваги і збалансованості податкових потоків, тобто належне виконання податковим менеджментом всіх своїх функцій.

Як будь-яка організаційна структура податковий менеджмент базується на певних організаційних принципах серед яких можна виокремити такі:

• взаємозв'язок із загальною системою управління економікою і фінансами;
• комплексний і стратегічний характер прийнятих управлінських податкових рішень;
• динамізм податкового управління;
• багатоваріантність підходів і управлінських рішень;
• врахування фактора ризику при ухваленні рішень.

Наведені принципи є мінімальними загальними вимогами до побудови раціональної системи податкового менеджменту  на макро- і мікрорівнях.

Поняття та сутність державного податкового менеджменту

На сьогоднішній день розвиток економіки України знаходиться  в нерозривному взаємозв’язку з оподаткуванням. Для підтримки стабільної економіки необхідна ефективна система оподаткування, націлена, з однієї сторони, на покриття державних видатків, а з іншої – на стимулювання ділової активності суб’єктів господарювання. Дана мета входить до сфери державного податкового менеджменту, основними завданнями якого є побудова раціональної податкової системи, належного рівня організації податкової служби, її дієздатності і налагодженості податкової роботи.

У вітчизняній науці нема єдиної думки щодо існування системи державного податкового менеджменту. Адже державний податковий менеджмент являється багатоаспектним та відносно новим поняттям, у зв’язку з чим в теорії і практиці ще не вироблено єдиного підходу до визначення понятійного апарату, методичних і організаційних основ його здійснення [1, с. 9].

Поняття державний податковий менеджмент С.М. Онисько трактує  наступним чином: «Сукупність прийомів та методів організації податкових відносин з метою забезпечення формування дохідної частини бюджету та впливу податків на розвиток виробництва та соціальної сфери». До того ж згаданий вчений стверджує, що основними складовими державного податкового менеджменту є процес законодавчої діяльності, процес планування платежів і процес податкового контролю. Таке припущення нам видається сумнівним, адже процес законодавчої діяльності, планування платежів і податкового контролю варто розглядати як функції державного податкового менеджменту. На думку вчених процес законодавчої діяльності варто замінити на функцію організації, оскільки за допомогою даної функції відбувається практичне втілення розроблених в процесі реалізації функції планування заходів щодо організації й функціонування податкової системи держави [2, с. 254].

Доволі цікавим є тлумачення досліджуваного поняття російським вченим Черником Д.Г. Він розглядає державний податковий менеджмент як процес впливу податків і оподаткування на поведінку суб’єктів господарювання і населення за дапомогою податкового адміністрування і здійснення податкового планування, податкового регулювання і податкового контролю з метою оптимального і ефективного економічного і соціального розвитку суспільства [3, с. 24].

Карп М.В. вважає, що державний  податковий менеджмент – це процес управління шляхом використання методів взаємодії податкового механізму на податкову систему з метою реалізації податкової політики [4, с. 47]. Такої думки з приводу визначення державного податкового менеджменту дотримується деякі вітчизняні науковці, зокрема Г. Ісаншина [5, с. 8]. Під податковим механізмом автори розуміють систему форм і методів управління податковою системою з метою реалізації податкової політики [4, с. 46]. Але деякі вчені вважають, що, запропоноване визначення є недосконалим, адже воно свідчить про тавтологію, оскільки виходить, що податковий менеджмент полягає у використанні методів впливу системи форм і методів управління податковою системою на податкову систему. Процес управління у податковому менеджменті полягає у використанні податкового механізму.

Відома російська дослідниця Т.Ф. Юткіна під державним податковим менеджментом розуміє систему державного управління оподаткуванням, що координує і удосконалює всі аспекти оподаткування [6, с. 140].

О.М. Воронкова трактує  державний податковий менеджмент як адміністративно-розпорядчу діяльність державних органів виконавчої влади щодо організації процесу оподаткування. Згадана дослідниця стверджує, що як і будь-яка управлінська діяльність, державний податковий менеджмент має відповідні характеристики, а саме – мету, функції, принципи та методи. Таке визначення деяким видається некоректним, адже окрім організації процесу оподаткування, державний податковий менеджмент варто розглядати як систему, що займається координацією і вдосконаленням всіх сторін оподаткування [7].

З іншої позиції визначає податковий менеджмент Я. Литвиненко, розуміючи під ним систему принципів і методів розробки та реалізації управлінських рішень, пов’язаних з вибором податкової системи, розрахунком податкових платежів, постійним контролем за їх здійсненням Проте слід зазначити, що визначення управлінського рішення потребує уточнення, оскільки під ним можна розуміти різні поняття [8, с. 49].

Щодо багатьох альтернативних трактувань поняття «державний податковий менеджмент» найбільш повним та логічним є підхід Іванова Ю.Б., Крисоватого А.І., Кізими А.Я. та Карпової В.В., які вважають, що державний податковий менеджмент – це процес управління податковою системою держави з метою реалізації податкової політики.

Підсумовуючи, зазначимо, що можливо виділити два підходи до визначення поняття «державний податковий менеджмент»: процесний та системний.

За процесного підходу об’єктом управління державного податкового менеджменту виступає сам процес оподаткування в державі, за системного – податкова система держави.

За допомогою наданих вище підходів можна охарактеризувати різносторонні аспекти прояву державного податкового менеджменту.

З позиції системного підходу розглядає державний податковий менеджмент М. Карп, яка виділяє підсистему, що управляє, – податковий механізм і підсистему, якою управляють, – оподаткування [4, с. 46].

На думку науковців для впровадження податкової  системи в дію, з додержанням усіх принципів її побудови, необхідно сформувати механізм державного податкового менеджменту. Тобто стає питання про створення системи державного податкового менеджменту.

Основою побудови методики аналізу і синтезу системи  державного податкового менеджменту в конкретних умовах є виконання принципів системного аналізу, що є основною складовою системного підходу.

Універсальні принципи управління, розроблені Анрі Файолем [9, с. 68], які з часом удосконалювалися і є актуальними сьогодні, виходячи із системного аналізу, можна використати для визначення принципів державного податкового менеджменту, до яких слід віднести наступні:

• принцип системності;
• принцип первісної цілі;
• принцип кількісної і якісної оцінки;
• принцип економічності;
• принцип врахування ризиків;
• принцип ієрархії;
• принцип розвитку.

Державний податковий менеджмент є системою управління податковими потоками з боку органів державної влади в межах встановлених процедур і елементів податкового процесу за допомогою ринково- орієнтованих форм і методів з метою фінансового забезпечення виробництва та надання необхідного обсягу і якості суспільних благ (вигод, послуг). У основі державного податкового менеджменту лежать принципи стратегічної оцінки тенденцій та закономірностей формування структури розвитку економічного, фінансового і податкового потенціалу, а також методи забезпечення їх продуктивного впливу на фактори економічного зростання. Така система управління державним фінансовим господарством, включаючи його податкову складову, поки відсутня в Україні, розрізнено функціонують лише окремі її елементи.

Об’єктом державного податкового менеджменту є вхідні і вихідні податкові потоки, які рухаються в межах встановленого податкового процесу від платників податків до бюджетної системи при виконанні податкових зобов’язань та спрямовані на приріст суспільних благ, стимулювання економічного зростання в країні і податкового адміністрування.

Суб’єктами державного податкового менеджменту виступають органи державної законодавчої та виконавчої влади, які безпосередньо здійснюють управління потенційними і фактичними податковими потоками. До таких суб’єктів належать Верховна Рада України, законодавчі і виконавчі органи влади, зокрема, органи місцевого самоврядування, Президент України, Адміністрація Президента, Міністерство фінансів України і підвідомчі йому Державна податкова служба, Державне казначейство, Державна митна служба.

Законодавчі органи влади розглядають та приймають законодавчі акти у сфері оподаткування, бюджети на черговий рік та звіти про їх виконання, а також ведуть іншу діяльність щодо правового забезпечення податкового процесу в країні. Уряд України здійснює загальне керівництво та контроль за розробленням і реалізацією державної податкової політики, надає вказівки міністерствам щодо розроблення конкретних проблем у сфері оподаткування, здійснює нормативне забезпечення податкового процесу і податкової політики.

Міністерство фінансів України (Мінфін України) разом із Міністерством економіки розробляє податкову політику, а також самостійно готує проекти законів з питань оподаткування і розвитку податкової системи.

Мета державного податкового менеджменту полягає в забезпеченні стійкої податкової рівноваги, довгострокової збалансованої реалізації податками всіх своїх функцій на основі раціоналізації процедур і елементів податкового процесу, оптимізації вхідних і вихідних податкових потоків. Центральне місце в структурі державного податкового менеджменту відводиться оптимізації податкових потоків шляхом ухвалення ефективних управлінських рішень у сфері податкових доходів, податкових витрат і використання податкового прибутку.

Державний податковий менеджмент є наукою, мистецтвом і практикою ухвалення багатьох варіантів управлінських податкових рішень на багатоваріантній основі шляхом вибору з них найбільш ефективних. Ухвалення управлінських рішень спрямовується на досягнення мети та вирішення функціональних завдань державного податкового менеджменту. До таких функціональних завдань можна віднести такі:

• оцінка з податкових позицій показників економічного зростання, фінансового стану платників податків, державних доходів і витрат;
• забезпечення оптимальної цінової рівноваги між сукупним податковим тягарем та обсягом і якістю суспільних благ (вигод, послуг), що надаються, раціоналізація структури податкового тягаря і державних витрат;
• розроблення податкової концепції та пріоритетів податкової політики у фіскальному, регулюючому і контрольно-фіскальному напрямах, забезпечення функціональної податкової рівноваги;
• ухвалення довгострокових, стратегічних податкових рішень у сфері визначення оптимальних параметрів і структури системи податків, ухвалення рішень щодо її заміни або заміни окремих їх видів або елементів;
• ухвалення довгострокових, стратегічних рішень щодо вибору найбільш ефективних форм і методів оподаткування та податкового регулювання, які забезпечують необхідний фіскальний і регулюючий ефект;
• розроблення доходної і витратної частини середньострокового і поточного податкових бюджетів, управління їх виконанням та моніторинг;
• інші функції, що стосуються захисту від ризиків податкових надходжень, зниження податкових недоїмок, створення системи внутрішнього контролю і інформаційного забезпечення тощо.

Державний податковий менеджмент у цілому і ухвалення податкових рішень зокрема здійснюються в межах встановленого податкового процесу та його елементів (податкового права, системи оподаткування, податкової політики, податкового механізму). З процесуальних позицій державний податковий менеджмент забезпечує організацію податкового процесу, державне податкове планування (прогнозування), державне податкове регулювання та державний податковий контроль.

Організація податкового  процесу суб’єктами державного податкового менеджменту є всією організаційною діяльністю щодо складання, розгляду і затвердження бюджетів, безпосереднього справляння податкових платежів, правового забезпечення податкового процесу, формування концепції державної податкової політики, державного податкового планування (прогнозування), державного податкового регулювання і державного податкового контролю. До того ж вирішуються такі основні завдання:

• формування доходної частини бюджетів і позабюджетних фондів усіх рівнів шляхом мобілізації податкових доходів;
• оптимальний розподіл податкових ресурсів між ланками бюджетної і податкової систем;
• створення раціональної системи податків на основі оптимізації рівня та структури податкового тягаря по сферах, галузях, групах платників податків;
• розроблення короткострокових, річних, середньострокових та довгострокових планів і програм надходження податків, які слугують основою для ухвалення управлінських рішень, а також їх виконання;
• організація процедур податкового бюджетування і ухвалення до виконання податкових бюджетів;
• організація та здійснення податкового контролю за діяльністю платників податків, моніторингу дій щодо виконання управлінських рішень суб’єктами державного податкового менеджменту.

Державне податкове планування та прогнозування є систематичною діяльністю з розроблення прогнозних податкових доходів та інших показників, а також підготовки рішень, які стосуються майбутньої системи податків, оподаткування і податкового механізму. На стадії планування відбувається розроблення концепції (стратегії і тактики) податкової політики. Податкове планування — це безперервний процес, спрямований на систематичну постановку мети, завдань і підготовку необхідних для їх досягнення заходів в межах наявного або створюваного податкового потенціалу. Останній визначається на основі аналізу податкових надходжень, тенденцій і чинників розвитку баз оподаткування та інших необхідних показників. Різновидом податкового планування є податкове бюджетування, тобто узгодження планових податкових доходів із плановими податковими витратами на альтернативній основі.

Державне податкове регулювання перебуває у тісному взаємозв’язку з податковим плануванням, прогнозуванням і бюджетуванням. Воно передбачає цілеспрямовану діяльність суб’єктів податкового менеджменту щодо впливу на економіку, її окремі сфери, галузі та сегменти, а також на соціальну сферу з використанням податкових методів і інструментів, зокрема, видів податків, методів оподаткування, податкових пільг тощо.

Державний податковий контроль передбачає виявлення та оцінку відхилень фактичних податкових параметрів від запланованих, облік платників податків, перевірку дотримання ними податкового законодавства, відповідальність за податкові правопорушення і злочини, проведення моніторингу виконання суб’єктами державного податкового менеджменту заходів щодо ефективної їхньої діяльності. Державний податковий контроль у сучасній Україні — найбільш розвинений, організаційно і інституційно структурований функціональний елемент державного податкового менеджменту. Система податкового контролю, поряд зі всіма іншими елементами менеджменту перебуває у стані динамічного розвитку.

ВИСНОВОК

Державний податковий менеджмент як управлінська категорія є складовою державного управління і підпорядковується його загальновизнаним принципам. Знання і врахування принципів і функцій державного податкового менеджменту дає можливість краще уявити суттєві сторони проблем пов’язаних з оподаткуванням, врахувати усю сукупність взаємозв’язків і забезпечити створення оптимальної податкової системи. Це, в свою чергу, дасть можливість вирішити цілу низку проблем, а саме:

• мінімізація надмірного податкового тягаря,
• зниження рівня тіньової економіки,
• забезпечення зростання дохідної частини бюджетів усіх рівнів, розвитку підприємництва та ін.

Стосовно проблем державного податкового менеджменту потрібно зазначити:

- по-перше, вирішення теоретичних та суто практичних питань побудови оптимальної податкової системи є предметом державного податкового менеджменту, який реалізується через аналіз стану та прогнозування податкових надходжень, стратегічне бачення закономірностей формування податкового потенціалу країни та регіонів;

- по-друге, побудова оптимальної податкової системи завжди на території України була і залишається донині одним із основних елементів державного податкового менеджменту;

- по-третє, організацію та способи стягнення податків на кожному етапі історичного розвитку податкової системи України найбільш чітко характеризує встановлений державний податковий менеджмент.

Сучасна податкова система – це сукупність елементів, яка складається з науково обґрунтованої кількості податків, оптимального співвідношення між прямими і непрямими податками; визначених окремих спрощених податків, сучасних податкових форм організації нарахування та сплати податків до бюджету.

Сьогодні найболючішими проблемами вдосконалення податкової системи України є: чисельність податків, співвідношення прямих і непрямих податків, ефективність податкової структури, оптимізації оподаткування та ефективний державний податковий менеджмент.

Треба запроваджувати податкову систему з невеликою кількістю податків тому, що вона забезпечує значно більші надходження до дохідної частини бюджету.

Необхідно більше звертати увагу не на види податків, а на рівень податкової ставки, механізм визначення об'єкта оподаткування, спосіб утримання, умови, за яких встановлено даний податок, досконалість закону, що регулює його справляння, узгодженість даного закону з рештою податкових законів, якість інших нормативно-правових актів, нарешті, самі органи стягнення податків.

Ефективною податкова структура може бути за умов забезпечення нею регулюючої податкової політики, оподаткування монопольного прибутку, диференційованого підходу до обкладання прибутку залежно від того, використовується він на споживання чи на капіталовкладення, стимулювання за допомогою податку на прибуток зростання дохідності капіталу внаслідок підприємливості, податкового регулювання структури економіки, обмеження за допомогою оподаткування непродуктивного споживання, стимулювання продуктивного використання доходу. Крім того, для ефективної організації та дослідження способів стягнення податків до дохідної частини бюджету більше уваги слід приділяти державному податковому менеджменту.

СПИСОК ПОСИЛАНЬ

1. Иванов Ю.Б. Налоговый менеджмент : [учебное пособие] / Иванов Ю. Б., Карпова В. В., Карпов Л. Н. – Харьков : ИД "ИНЖЭК", 2006.

2. Онисько С.М. Податкова система : [підручник] / Онисько С.М., Тофан І.М., Грищина О.В. ; [за заг. ред. С.М. Онисько]. – Львів : “Новий світ - 2000”, 2004.

3. Налоговый менеджмент : учебник / [Поршнев А.Г., Черник Д.Г., Замятин Б.И. и др.]. – М. : ИНФА-М, 2003.

4. Карп М.В. Налоговый менеджмент : [учеб. для вузов] / Карп М.В. – М. : ЮНИТИ – ДАНА, 2001.

5. Ісаншина Г.Ю. Податковий менеджмент : [навч. посібник] / Ісаншина Г.Ю. – К. : ЦУЛ, 2003.

6. Юткіна Т.Ф. Налоги и налогообложение / Юткіна Т.Ф. – М. : ИНФА, 1999.

7. Воронкова О. М. Організаційні засади податкового менеджменту / О.М. Воронкова // Наук. вісн. Економіка, право. – Ірпінь, 2005. – № 1 (28). – С. 104 – 109.