Поняття та види функцій держави. Функції української держави в сучасних умовах.

      Львівський  національний

      університет імені І.Я. Франка 
 
 
 
 
 

      КУРСОВА РОБОТА

      На  тему: “Поняття та види функцій держави. Функції української держави  в сучасних умовах.” 
 
 
 
 
 
 

                      Виконав студент  І курсу

                      Юридичного факультету

                      Групи ЮРД 1-Б

                      Мартинюк Б.Р. 
                 
                 
                 
                 

      Львів 2010 
 

      План

Вступ

  1. Поняття та ознаки функцій держави
  2. Класифікація функцій держави

    2.1.Внутрішні функції держави

    2.2.Зовнішіні функції держави

  1. Сучасні функції української держави

Висновок

Список літератури 
 
 
 

ВСТУП

 

        Вивчення держави будь-якого історичного типу обов’язково   ставить за мету розгляд її цілей, задач і функцій, які відображають найголовніші якісні ознаки і орієнтири не тільки власне держави, а й суспільства в цілому.

    Питання про функції держави – це одне із важливих питань не тільки теорії, але й практики державотворення. Це обумовлено, по - перше, тим, що у функціях має місце прояв суті держави, її соціальне призначення. Тому пізнання функцій слугує передумовою пізнання головного і визначаючого у державі. По-друге, функції держави визначають її структуру. Іншими словами, структура державної діяльності визначається системою тих суспільних відносин, на які держава здійснює необхідний вплив, й її не можливо характеризувати у відриві від системи  суспільних відносин, що вона регулює.

    Отже, перед тим як висвітлювати це питання, насамперед треба з’ясувати, що ж саме є “ДЕРЖАВА”, які вона має характеристики й ознаки.

    «Держава» - це організація політичної влади  домінуючої частини населення у  соціальне неоднорідному суспільстві, яка забезпечує цілісність і безпеку суспільства, а також здійснює управління загальносуспільними справами. Перед державою завжди постає коло завдань, на вирішення яких вона спрямовує свої матеріальні ресурси, ідеологічні і політичні зусилля. Основні напрямки діяльності держави, в яких знаходять свій вираз її сутність, завдання і цілі, називають функціями держави.

    У філософській і юридичній літературі можна нарахувати до двох десятків визначень функцій держави. Але  найбільш повним, на мій погляд, є наступне визначення: функції держави – основні напрямки діяльності держави, які розкривають її соціальну сутність і спрямованість, обумовлені об'єктивними потребами розвитку з точки зору її внутрішніх і зовнішніх задач.

        Функції держави тісно пов'язані з завданнями, але не зводяться до них.

    За  допомогою функцій держава реалізує свої завдання і цілі, які стоять перед суспільством, чи можуть бути поставлені.

    У зв'язку з цим функції існують  не тільки реально, але і потенційно, як здатність або можливість здійснення певної діяльності. Держава, яка не має здатності або не може виконувати свої головні функції, є недієздатною повністю або частково.

    Таким чином, мета цієї роботи полягає в авторському розкритті суті функцій держави. В своїй роботі я намагаюсь розкрити цю тему, спираючись у своїх висновках й аналізі на низку правових видань. Також розглядаю питання про функції держави з погляду пріоритетних функцій Української держави на сучасному етапі. 

      
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  1. Поняття та ознаки функцій  держави
 

    Для того щоб у повному обсязі розкрити питання функцій держави я вважаю буде доцільним з’ясувати поняття держави. (Ти вже це робив у вступі!) Це буде непотрібний повтор! Щось зміни! Наприклад:  Говорячи про функції держави, варто ще раз повернутися до самого поняття держави. Отож, держава – це політико-територіальна, суверенна організація політичної влади більшості населення або частини суспільства, що має спеціальний апарат управління і примусу, здатна надавати своїм велінням загальнообов'язкового характеру, здійснює керівництво і управління загальносуспільними справами і виступає як суб'єкт міжнародних відносин.      

    Виникнувши  як продукт суспільства, держава  стає по відношенню до нього керівною системою, дійовою силою, яка впливає на всі найважливіші процеси, які відбуваються в її межах.

    Характеристика  будь-якої держави обов’язково має  на меті розгляд її основних функцій, в яких безпосередньо виявляється  сутність та соціальне призначення  держави. Функції держави тісно  пов’язані з її завданнями і цілями, але не зводяться до них. Аналіз функцій держави повинен з’ясувати таке питання: що повинна робити держава на певному етапі свого розвитку і як; на чому повинні бути сконцентровані зусилля її органів і відомств?

    Отже, ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ - це можливі і реальні напрямки діяльності держави та її органів по забезпеченню потреб та інтересів суспільства, які виражають сутність і соціальне призначення державного управління суспільством. В функціях держави знаходять свій вираз її завдання й цілі, тобто це є певна робота, коло діяльності держави, за допомогою яких вона може повноцінно діяти як найважливіша складова частина політичної системи суспільства. Також, для пояснення поняття функції держави, можна використовувати таке визначення: функція держави - це саме те, що і як держава “робить”1.

    Головні завдання і цілі держави на тій  чи іншій стадії її розвитку обумовлюються економічними, політичними, соціальними та іншими умовами її існування. Тому, основні напрями її діяльності мають об’єктивний характер, обумовлений потребами життя суспільства. Здійснення функції держави має постійний, систематичний характер і відбувається протягом всього часу існування об’єктивно обумовлених завдань, що належить виконувати державі в конкретних історичних умовах. Функції держави взаємопов’язані з тими суспільними відносинами, на які держава намагається активно впливати відповідно до своїх потреб всією своєю політикою.

    Держава ні в якому разі не може бути інертною, вона завжди повинна діяти дуже енергійно по відношенню до тих суспільних відносин, які в ній існують.

      Разом з тим можна запропонувати трактовку (погане слово) функцій держави  не тільки як напрямів її діяльності, але і як механізму державного впливу на суспільні процеси, посилаючись на те, що, виконуючи визначені функції в тих чи інших сферах життя суспільства, держава одночасно за допомогою реформ, різних перетворень, правового регулювання суспільних відносин впливає на стан суспільних процесів.

    Вважаю, що  функції держави не потрібно ототожнювати з функціями її окремих органів, які є частиною апарату держави і відбиваються у компетенції, у предметі ведення, у правах і обов'язках (повноваженнях), закріплених за ними.

    Функції не можуть реалізуватись усередині самою державною організацією, вони реалізуються у дії як суспільні відносини. Водночас не слід розуміти, що в функціях держави відображається тільки її сутність, оскільки часто виникають завдання і функції, зумовлені особливостями моменту, ситуацією політичного володарювання, специфікою управління державно організованим суспільством. Сутність держави знаходить більш конкретне відображення у її функціях, ця конкретизація носить об'єктивний характер, тому що функції держави формуються об'єктивно, завдяки визначальному впливові мети і завдань, які зумовлені економічною та політичною структурами суспільства і пов'язаними з ними інтересами соціальних груп, колективів, усього народу.

    Тому  функції постійно притаманні державі  впродовж усього історичного періоду її існування. Якщо до влади приходять інші політичні сили, то змінюються й функції держави. Разом із тим у відповідні періоди існування держави може проходити зміна пріоритетних інтересів, що зумовлює зміни у функціонуванні держави, на перший план можуть вийти функції, які мають найбільше значення (наприклад, функція оборони нашої країни в період війни).

    Зміст функцій не залишається незмінним  на окремих етапах розвитку держави, що підтверджується їх своєрідністю в періоди радикальних економіко-соціальних змін, революцій у різних галузях життя державно організованого суспільства. Особливо суттєва різниця у змісті функцій держав, які належать до різних суспільно-економічних формацій.

      В суспільстві, де соціальна структура  носить ярко виражений класовий характер, де класи або інші соціальні групи  протистоять один одному перш за все  за економічними ознаками, по відношенню до засобів виробництва, держава виступає в якості політичної організації економічно пануючого класу (класів). Вона обслуговує перш за все інтереси пануючого або домінуючого класу і здійснює організоване насилля по відношенню своїх класових противників.

    В діяльності цивілізованої, демократично організованої держави пріоритетне  значення набувають загальносоціальні  начала, гуманістичні і демократичні принципи, розумне  поєднання національних і інтернаціональних елементів. Сама ж держава виступає як організація, яка набуває загального інтересу і керує суспільством від його імені.

    Таким чином, у науці теорії держави  сформувалась категорія «функції держави», яка, по-перше, відображає реальний життєвий процес існування держави, по-друге, випливає з категорії «сутність держави». В міру розвитку і вдосконалення суспільних відносин, підвищення продуктивності праці та консолідації населення сутність держави поступово змінюється, що в першу чергу виявляється у зміні її функцій.

    У загальному вигляді можна дати таке визначення поняття:

    Функції держави - це основні напрями, сторони та види діяльності держави, у яких відображаються та конкретизуються її завдання і мета, виявляється її сутність, зміст та соціальне призначення.

          Суттєвими ознаками функцій держави є:

      1) стійка предметна діяльність  держави, яка склалася в тій  чи іншій сфері суспільного  життя;

      2) безпосередній зв'язок між сутністю  держави й її соціальним призначенням, яка реалізується з допомогою  відповідних функцій;

      3) спрямованість функцій держави  на виконання конкретних задач і досягнень тих чи інших цілей, які постають на кожному історичному етапі розвитку суспільства;

      4) реалізація функцій здійснюється  у визначених формах (частіше  всього правових) і особливими методами, присутні державній владі.

      Функції держави багатопланові,  їх формування проходить в процесі становлення, укріплення та розвитку держави. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  1. Класифікація  функцій держави

      Здійснення  державних функцій - це складний і  багатоплановий процес впливу держави, її відповідних структур на певне коло суспільних відносин. Багатство і особливості суспільних відносин обумовлюють існування у держави досить широкого кола відповідних функцій. Для зручності їх розуміння та вивчення на основі певних ознак функції держави поділяються на ряд видових груп.

      1. За соціальним значенням державної  діяльності функції поділяються  на:

      а) основні, що характеризують призначення  держави. Найбільш загальні, найважливіші напрямки її діяльності на певному  етапі розвитку. Вони здійснюються не окремими державними органами, а в різній мірі багатьма ланками державного апарату. Крім того, основні функції мають комплексний характер, їх об'єктом є широке коло споріднених суспільних відносин, на які і впливає певна система напрямків державної діяльності.

      До  основних функцій держави відносяться, наприклад, функції оборони країни, захисту правопорядку, законності охорони прав і свобод громадян та інші;

      б) додаткові, що є складовими елементами основних функцій, але самі по собі не розкривають сутності держави. Так, в складі такої основної функції як оборона країни, можна виділити ряд допоміжних: зміцнення збройних сил, розвиток науково-технічного прогресу для забезпечення їх озброєнням, забезпечення відповідних пропорцій військового і цивільного виробництва.

      2. За сферами діяльності держави її основні функції поділяються на:

      а) внутрішні функції, що здійснюються в межах даної держави і  в яких виявляється її внутрішня  політика.

      До  цієї групи відносяться такі функції: регулювання економічних відносин, організація суспільних робіт, охорона правопорядку, законності, прав і свобод громадян, соціальне обслуговування населення, охорона та раціональне використання природних ресурсів;

      б) зовнішні функції, що забезпечують здійснення її зовнішньої політики.

      Сюди  відносяться такі функції, як оборона країни, підтримання міжнародного миру, міжнародного економічного співробітництва.

      Слід  мати на увазі, що в державах різних типів і на різних етапах їх розвитку кількість і зміст як внутрішніх, так і зовнішніх функцій може змінюватися. Виходячи з конкретно-історичних умов їх існування, в деспотичних державах Давнього Сходу існувала функція розподілу і контролю за використанням водних ресурсів.

      В наш час, з переходом до ринкових відносин, зміст цієї державної функції  суттєво звужується. З визначенням курсу на побудову в Україні демократичної правової держави розширюється зміст і значення функції захисту правопорядку, законності, охорони прав і свобод громадян, а також функції соціального обслуговування населення.

      3. За принципом розподілу влади функції держави поділяються на:

          а) законодавчі;

          б) управлінські;

          в) судові.

      Особливість даної класифікації полягає у  тому, що вона відображає механізм реалізації державної влади. Кожна з названих функцій здійснюється, як правило, не одним, а сукупністю органів, які належать до визначеної гілки влади - законодавчої, виконавчої, судової. 

      4. Залежно від сфери суспільного життя державні функції поділяються на:

          а) економічні

          б) політичні

          в) соціальні

          г) гуманітарні;

      д) екологічні;

      ж) культурні.

      5. З точки зору тривалості їх здійснення у часі, державні функції поділяються на:

      а) постійні функції, що здійснюються протягом всього часу існування держави.

      До  цієї групи відносяться, наприклад, функції охорони країни, охорони  правопорядку та інші;

      б) тимчасові функції, що здійснюються лише протягом певного періоду існування держави.

      Прикладом такої функції може бути функція  придушення Радянською державою опору  пануючих класів, які в результаті Жовтневої революції були усунуті  від влади. “функция подавления сопротивления свергнутых эксплуататоров. Однако эта функция осуществляется временно, пока в обществе еще остаются эксплуататорские классы и не достигнуто морально-политическое единство народа”2

      Наприклад сьогодні однією з тимчасових функцій  України є ліквідація наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

      Всі функції держави діалектично  розвиваються, основні стають другорядними (неосновними) і навпаки, одні зникають і з'являються нові, які раніше не існували.

    1. Внутрішні функції

    Внутрішньо-політична  функція

            Внутрішньо-політична  функція – вироблення внутрішньої  політики держави, регулювання сфери  політичних відносин, забезпечення народовладдя.

      Забезпечення  народовладдя через діючу в політичній сфері систему політичних інститутів, установ державних органів - представницькі органи, які вибираються народом і уповноважені від імені народу здійснювати державну владу у державі (наприклад, Верховна Рада України); органи місцевого самоуправління (думаю, правильно буде самоврядування (наприклад, області районні та інші Ради народних!? депутатів - державні органи місцевого самоуправління; домові, вуличні, квартальні та інші комітети - органи територіального суспільного самоуправління – неправильні назви!!! – див. Закон про місцеве самоврядування в Україні, а то з якоїсь радянської книги вписав), референдуми (загальнодержавні, місцеві).

Охоронна  функція

       Це  функція державної діяльності виявляється  у забезпеченні державою громадського та правового порядку, а саме: захист та охорона прав та інтересів громадян та організацій, захист конституційного ладу держави від протиправних дій, забезпечення внутрішньої стабільності у суспільстві, врегулювання суспільних відносин. Ця функція направлена на охорону життя, здоров’я, честі та гідності громадян, а також на охорону державного та громадського майна, на охорону приватної власності. Це закріплено і в Конституції України,а саме в Статті 27  (част.1 та 2), а також в Статті 41(част.4).

       Громадський порядок, який держава повинна забезпечувати, це є система суспільних відносин, які регулюються нормами правового та неправового характеру (нормами моралі, звичаями, традиціями тощо). У більш вузькому розумінні, громадський порядок є системою суспільних відносин, які відбуваються (відносини не можуть відбуватися!) головним чином у громадських місцях і забезпечують свободу та недоторканність особи, громадський спокій, нормальні умови для праці й відпочинку громадян, функціонування та діяльності органів, підприємств, установ, організацій.

  Громадський порядок охороняється державними органами, громадськими організаціями та самими громадянами. Особлива роль у забезпеченні громадського порядку належить органам внутрішніх справ, міліції.

 Дійсно  важлива роль у здійсненні  державних функцій належить правоохоронним органам.

Систему правоохоронних органів в Україні, що здійснюють державні функції, становлять:

а) судові органи;

6) органи прокуратури;

в) Служба безпеки  України;

г) органи внутрішніх справ;

д) нотаріальні  органи та інші.

  Система правосуддя в Україні складається з Конституційного Суду України та судів загальної юрисдикції.

  Функцію нагляду здійснює прокуратура, що включає  Генерального прокурора України та підлеглих йому прокурорів.

  Органи  внутрішніх справ (ОВС) мають власну структуру. До них належать: а) органи міліції;

    б) органи пожежного нагляду  і пожежної охорони;

    в) слідчі апарати;

 г)  внутрішні конвойні війська та  ін.

Міліція виконує:

а) адміністративну;

б) профілактичну;

в) оператнвно-розшукову;

г) кримінально-процесуальну;

д) охоронну;

є) виконавчу  та інші функції.

       ОВС забезпечує реалізацію: а) правопорядку, особистої безпеки громадян, прав, свобод і законних інтересів; б) різних форм власності;

в) екологічної безпеки; г) культурно-виховної діяльності держави та ін.

Отже, слід зазначити, що працівники органів внутрішніх справ безпосередньо здійснюють державні функції або створюють умови для їх здійснення іншими державними органами і посадовими особами. – Відформатуй!

         Економічна функція

      Внутрішньо-економічна функція - регулювання сфери економічних відносин, створення умов для розвитку виробництва; організація виробництва на основі визнання і захисту різних форм власності, підприємницької діяльності; прогнозування розвитку економіки; 

       “Ця функція держави сильно змінилася  у ході історичного існування держави від повного невтручання держави в економіку до повного контролю всієї господарської діяльності та регулювання всіх питань економічного життя (тоталітарні держави соціалістичного типу)”3.

       У сучасних умовах, коли дуже ускладнились господарські зв’язки, держава не залишається стороннім спостерігачем але й не встановлює повний контроль. Вона активно розроблює та проводить економічну політику, яка будується на принципах вільного ринку й вільного підприємництва. Держава впливає на економіку через податкову політику, кредитно-фінансову та валютно-грошову системи. В умовах існування нашої країни у складі Радянської держави, регулювання економічних відносин було абсолютно пануючим і стосувалося всіх сфер економіки: від рівня державних інвестицій в ту чи іншу галузь економіки до встановлення найменувань та цін на продукцію. А зараз що? Напиши кілька слів про сучасність!

       Соціальна функція

       Виконувати  соціальну функцію, це означає, що держава  має своїм важливим завданням  турботу про всіх тих громадян, які через ті чи інші обставини неспроможні забезпечити для себе нормальне існування. Держава проводить заходи, які направлені на захист від безробіття, виявляє турботу про дітей та непрацездатних людей про що свідчить Стаття 46 Конституції України.  (Процитуй шматок) 

       Оподаткування і фінансового  контролю – організація і забезпечення системи оподаткування і контролю за легальністю прибутків громадян та їх об’єднань, а також за витратою податків. І все? А коментар?

       Культурно-виховна  функція

       Держава  і суспільство в цілому зацікавлені в тому, щоб кожен громадянин мав освіту, яка відповідає прийнятим нормам. Без освіти в наш час неможливо уявити активну участь громадян у суспільному житті, у виробництві, у всіх сферах державної діяльності.

       Держава підтримує та розвиває мистецтво, забезпечує для громадян свободу творчої діяльності. В цьому нас переконує Стаття 54 Конституції України. Кожний громадянин повинен усвідомлювати, що не може бути сильної, процвітаючої держави без поваги та збереження історичних традицій і культурної спадщини. Тому, неодмінна складова частина виховного процесу є виховання громадян у дусі поваги до історичного минулого, яке є безцінним надбанням кожної сучасної держави. Також, велике значення має правове виховання. Кожен громадянин зобов’язаний знати закони своєї держави та суворо дотримуватись їх. 

Поняття та види функцій держави. Функції української держави в сучасних умовах.