МІНІСТЕРСТВО  ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ 

ІНСТИТУТ  ПІДГОТОВКИ КАДРІВ

ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ УКРАЇНИ 
 
 
 
 
 

ВИПУСКНА  РОБОТА 
 

                                                  на тему: 

“ ПРАКТИКА ТА ДОСВІД РОБОТИ НОВОМИРГОРОДСЬКОГО

РАЙОННОГО ЦЕНТРУ ЗАЙНЯТОСТІ ЩОДО

СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ БЕЗРОБІТНИХ”

Київ 2007 
 
 

ЗМІСТ

Вступ

Розділ I. Активні заходи соціального захисту незайнятого населення в  

                   в контексті ринкових перетворень                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                    

1. Переваги  та особливості страхової системи  соціального захисту від 

                безробіття.

2. Програма зайнятості - посилення соціального захисту безробітних.
3. Спектр соціальних послуг і матеріального забезпечення, які надає

                служба зайнятості громадянам, що  втратили роботу. 

Розділ II. Практика роботи Новомиргородського районного центру

                 зайнятості щодо соціального  захисту безробітних. 

1. Сприяння  працевлаштуванню громадян.
2. Професійна орієнтація та професійне навчання незайнятого населення.
3. Організація оплачуваних громадських робіт.
4. Інформаційно - роз’яснювальна робота.
5. Матеріальне забезпечення безробітних

Розділ III. Шляхи підвищення якості надання соціальних послуг незайнятим

                  громадянам. 

1. Нові технології та індивідуалізація роботи з безробітними.
2. Налагодження співпраці із соціальними партнерами та роботодавцями

Висновки 

Список використаної літератури 

Додатки 
 
 
 

Вступ

     Україна, набувши статусу незалежної держави, рішуче відмежувалася від державного соціалізму, тоталітарної системи господарювання й проводить глибокі суспільні перетворення. Характерною особливістю цих перетворень є ринкова парадигма та демократичні засади розвитку. Як свідчить більш ніж десятирічна вітчизняна практика, перехід до нової суспільно-економічної системи супроводжують глибокі кризові явища, падіння виробництва, безробіття, різке розшарування суспільства, втрата значною частиною громадян звичних соціальних гарантій і життєвих стандартів. У ході ринкових перетворень в Україні її громадяни, вся соціальна сфера чутливо реагують на похибки, кризові явища, характерні для етапів становлення нової суспільно-політичної системи й практики господарювання.

     У роки незалежного поступу нашої держави одночасно із соціально-економічними перемінами суспільство змушене трансформувати існуючі, формувати й розвивати нові владні інститути й структури та постійно дбати про ефективність їхньої діяльності. Ринкові перетворення спонукали країну проводити належну політику, формувати відповідні служби, діяльність яких має тією чи іншою мірою запобігти наростанню кризових явищ і можливих соціальних катаклізмів чи вибухів.

     З огляду на безробіття імперативним  завданням є проведення активної  політики, спрямованої на створення передумов для підвищення рівня зайнятості населення, сприяння безробітним у підвищенні їх конкурентоспроможності на ринку праці та інституціоналізації даного напряму діяльності. Дієвою відповіддю на ці виклики часу стали: формування необхідного політико-правового поля, відповідна політика та налагодження діяльності нових інституцій. Закон України „Про зайнятість населення” діє з березня 1991р., Закон „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” - з січня 2001р. Чинна законодавча база сприяє належній діяльності системи підтримки відповідних верств населення. Так, відповідно до ст.11 Закону України „Про зайнятість населення”  - „громадяни мають право на соціальний захист у сфері зайнятості. Особи, визнані у встановленому порядку безробітними, мають право на одержання допомоги по безробіттю”[1].

     Для підвищення соціального захисту  осіб з особливими потребами  Верховною Радою України від  23.02.2006р. прийнято Закон України  „Про внесення змін до деяких законів України щодо реалізації інвалідами права на трудову діяльність” та постанова Кабінету Міністрів України „Про реалізацію статті 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інваліді в Україні” від 27.12.2006р. № 1836. 
 
 
 

1. АКТИВНІ ЗАХОДИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ

НЕЗАЙНЯТОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ  РИНКОВИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ 
 

1. Переваги  та особливості страхової системи  соціального захисту від 

безробіття 
 

     Перед державною службою зайнятості  стоять невідкладні завдання  щодо подальшого розвитку не лише соціальної допомоги, а що важливіше - активних форм та відповідних програм сприяння зайнятості населення. В центрі уваги - питання підвищення мотивації безробітних до праці та рівня працевлаштування соціально-незахищених категорій населення на заброньовані робочі місця, запровадження сучасних методів співпраці з роботодавцями та розв’язання проблем, що виникають на ринку праці.

     Важливим напрямом діяльності  державної служби зайнятості  є підвищення ефективності заходів  щодо сприяння незайнятим громадянам у працевлаштуванні, підвищення рівня їхньої фахової підготовки або сприяння їх перепідготовці для забезпечення конкурентоспроможності цих осіб на ринку праці.

     Страхова система соціального  захисту від безробіття має  свої переваги та особливості:

- по-перше,  для громадян - це впевненість  у матеріальній підтримці в  разі безробіття на підставі  чинного законодавства і незалежного  від стану державного та місцевих  бюджетів;

- по-друге,  це справедливість щодо отримання  матеріального забезпечення у разі втрати роботи залежно від трудового стажу і заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески до фонду;

- по-третє,  це солідарність працюючих громадян  у випадках втрати окремими  з них роботи і можливість  мати відповідний соціальний  захист.

     Цілеспрямована політика України,  прийняття законів щодо соціального  страхування та відповідного  захисту населення, а також  налагодження діяльності системи  служби зайнятості є показниками  активної позиції держави. 
 
 
 
 
 
 
 
 

2. Програма  зайнятості населення - посилення соціального захисту безробітних

     Держава реалізує свою політику  в галузі зайнятості та соціального  захисту населення через Міністерство  праці та соціальної політики  і підпорядковану йому Державну  службу зайнятості. Однак, зайнятість  населення є проблемою комплексною і осторонь від неї не можуть бути і інші структури державного управління. Принципи державної політики зайнятості безпосередньо реалізовуються через прийняття програм зайнятості населення.

     З метою здійснення умов для  повної реалізації громадянами права на працю держава передбачає заходи інвестиційної та податкової політики, спрямовані на раціональне розміщення продуктивних сил, підвищення мобільності працівників, створення нових технологій, застосування гнучких режимів праці та інші заходи щодо збереження і розвитку мережі робочих місць. Все це і є державна політика зайнятості населення, основним і безпосереднім провідником якої є Державна служба зайнятості, а основним комплексним документом, котрий відображає її політику є Державна програма зайнятості населення.

     Обов’язкова розробка цієї програми обумовлена статтею 14 Закону України „Про зайнятість населення”.  Відповідно до цієї статті з метою сприяння зайнятості населення і задоволенні громадян у праці Кабінетом Міністрів України і виконавчими органами влади в регіонах розробляються річні та довгострокові державна та територіальні програми зайнятості. Державна  та територіальні програми зайнятості населення спрямовані на:

- сприяння  розвиткові структурній перебудові  економіки, створення умов для направлення вивільнюваних працівників у першу чергу на рентабельні виробництва і в пріоритетні галузі економіки;

- запобіганню  розвитку безробіття та його  скорочення шляхом підвищення  економічної зацікавленості підприємств  у створенні додаткових робочих місць переважно з гнучкими формами зайнятості;

- поліпшення  системи відтворення робочої  сили у поєднанні з розвитком  робочих місць, професійної орієнтації, підготовки, перепідготовки і підвищення  кваліфікації населення, ефективне використання трудових ресурсів;

- захисту  безробітних та їх сімей від  негативних наслідків безробіття  та забезпечення зайнятості громад, які потребують соціального захисту  та нездатні на рівних умовах  конкурувати на ринку праці;

- формування  матеріальної, кадрової, інформаційної, фінансової та науково-методичної бази державної служби зайнятості; 
 
 
 

- заходи  сприяння зайнятості населення,  яке проживає в сільській місцевості .     Головною метою програми  є сприяння забезпечення продуктивної  зайнятості населення в умовах економічних перетворень в суспільстві, запобігання масовому безробіттю, зменшення тривалості безробіття та посилення соціального захисту безробітних.

     Основні завдання Програми зайнятості  населення спрямовані на:

- зниження  рівня та тривалості безробіття шляхом розгортання активних форм сприяння зайнятості;

- збалансування  пропозиції робочої сили з  потребою в ній, підвищення  ефективності її використання;

- оптимізація  рівня і структури зайнятості  у галузевому розрізі;

- розширення  сфери прикладання праці за рахунок створення нових робочих

місць в усіх сферах економічної діяльності;

- сприяння  зайнятості та забезпечення надійних  державних гарантій працевлаштування  найменш захищених верств населення  - молоді, жінок, інвалідів;

- подолання  бідності та підвищення зайнятості.

     Реалізація заходів Програми  зайнятості населення дозволить  забезпечити керованість процесами  на ринку праці, недопущення  застійного безробіття, посилення  соціального захисту безробітних,  покращання матеріального стану працюючих.

     Програма зайнятості населення  Новомиргородського  району та 

на 2006-2007рр. є підрозділом Програми економічного і соціального розвитку району. Програма включає такі ключові напрями: посилення  соціальної орієнтації економіки, створення  умов для подальшої стабілізації та впровадження структурних зрушень, підтримка вітчизняного товаровиробника за рахунок поступового зниження податкового тиску, зростання обсягів кредитування економіки  району, оновлення виробництва, нарощування експортного потенціалу, розв’язання комплексу питань щодо соціального захисту населення.

          Для послаблення дії негативних  явищ, що виникають в зв’язку  з ростом безробіття, потрібно  вдосконалити відповідно до вимог  часу механізм соціального захисту  населення з тим, щоб посилити вплив соціальних витрат на зменшення напруженості на ринку праці.

     Створення нових робочих місць  є одним із головних напрямів  Програми діяльності Кабінету  Міністрів України „Назустріч  людям”. Програмою зайнятості на 2007 рік передбачено створення          нових робочих місць за рахунок усіх джерел фінансування. Реалізація заходів активної політики зайнятості  у районі дозволить працевлаштувати за допомогою служби зайнятості у 2007 році  1320 чол., в т.ч. 40 чол. на додаткові робочі місця, створенні шляхом надання дотацій роботодавцям, 70 безробітним буде здійснена одноразова виплата допомоги по безробіттю для заняття підприємницькою діяльністю, 60 безробітних планується працевлаштувати на заброньовані робочі місця, 225 безробітних залучити до трудової діяльності через професійну підготовку і перепідготовку, 620 чол. - через участь в оплачуваних громадських роботах.

1.3 Спектр  соціальних послуг і матеріального  забезпечення, які 

      надає служба зайнятості громадянам, що втратили роботу 
 

     Основні завдання, які визначені  Указом Президента України №  1073/2005 від 12.07.2005р. „Про вдосконалення  державного регулювання у сфері  зайнятості населення на ринку  праці в Україні” спрямовані  на створення належних умов для гідної праці, як основи зростання добробуту населення, розвитку трудового потенціалу, підвищення ефективності соціального захисту населення від безробіття.

      Відповідно до статті 7 Закону  України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” заходами  соціального захисту в разі безробіття розподіляються на види забезпечення та соціальні послуги: 

- пошук підходящої  роботи та сприяння у працевлаштуванні. у тому числі шляхом надання  дотації роботодавцю на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних; 

- фінансування  організації оплачуваних громадських  робіт для безробітних; 

- професійна  підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація; 

- інформаційні  та консультаційні послуги, пов’язані з працевлаштуванням; 

- допомога по  безробіттю, у тому числі одноразової  виплата для організації безробітним  підприємницької діяльності ; 

- допомога по  частковому безробіттю; 

матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного[2]. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2. ПРАКТИКА  РОБОТИ НОВОМИРГОРОДСЬКОГО РАЙОННОГО  ЦЕНТРУ ЗАЙНЯТОСТІ ЩОДО СОЦІАЛЬНОГО  ЗАХИСТУ БЕЗРОБІТНИХ

     Заходи, що здійснює Новомиргородський  районний центр зайнятості, передбачають надання безробітним цілого комплексу соціальних послуг, спрямованих на якнайшвидше їх повернення до трудової діяльності. Серед них: працевлаштування та інформаційно-консультаційні послуги, пов’язані з ним, спрямування на започаткування власної справи, профорієнтація, професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації, громадські роботи.

     Чисельність незайнятих громадян, залучених до відповідних заходів,  щорічно збільшується. Відповідно  і підвищувався рівень охоплення  незайнятого населення активними заходами по відношенню до загальної чисельності громадян.

     Так, у 2006 році до активних  форм сприяння зайнятості залучено 2391шукача роботи, що на 249 осіб  більше порівняно з 2005 роком  та на 438 осіб порівняно з 2004 роком. Рівень охоплення незайнятого населення  активними заходами зріс на 4,8% у 2006р. в порівнянні з 2005р. та на 4,9 % в порівнянні з 2004 р.

     Упродовж 2006 року за сприянням  служби зайнятості отримали роботу 1384 чол. незайнятих громадян, проходили  професійне навчання, перенавчання, підвищення кваліфікації - 220 чол., брали участь у оплачуваних громадських роботах - 787 чол .[Додаток А].

   2.1. Сприяння працевлаштуванню громадян. 
 

     Одним із пріоритетів служби  зайнятості є працевлаштування незайнятого населення, яке здійснюється за наступними напрямами: працевлаштування на вільні та новостворювані робочі місця, неконкурентоспроможних верств населення - на заброньовані робочі місця, а також з наданням дотацій з Фонду,  сприяння самозайнятостісшляхом надання одноразової виплати допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності, організація сезонних робіт.

     В результаті тісної співпраці   служби зайнятості з роботодавцями  району чисельність працевлаштованих  щорічно збільшується. У 2006 році чисельність працевлаштованих зросла проти попереднього року в 1,06 рази (75 чол.), та в 1,2 рази  в порівнянні з 2004 роком ( на 232 чол.).

     Значних труднощів щодо працевлаштування зазнають громадяни, які не здатні на рівних конкурувати на ринку праці, а саме: жінки з дітьми, молодь, що вперше шукає роботу, особи передпенсійного віку тощо. В нинішній економічній ситуації діючий механізм бронювання робочих місць в рівній мірі не забезпечує державних гарантій зайнятості цим категоріям громадян.

     У 2006 році на обліку в службі  зайнятості перебувало 623 особи,  яким законодавчо визначені додаткові  гарантії зайнятості, з них працевлаштовано  129 чол., у тому числі 45 чол. - на заброньовані робочі місця (використано 75% заброньованих робочих місць).

     Особлива увага приділяється  працевлаштуванню неповнолітніх  громадян, які звертаються до  служби зайнятості у пошуках  роботи. Так, у 2006 році  на обліку  в центрі зайнятості перебувало 39 неповнолітніх, з них станом  на 01.01.2007р. працевлаштовано 13 чол. ( в т.ч. 8 чол. - працевлаштовано неповнолітніми, 5чол. - яким вже виповнилось 18 років).

     Із загальної кількості працевлаштованих  більшість громадян була працевлаштована  на робочі місця - 52,5% та місця,  що не потребують кваліфікації - 32,2% громадян, посади службовців отримали 15,0%.

     Найбільша кількість громадян  у 2006 році пішла працювати у  сільське господарство (43,6%), переробну  промисловість (27,4%), торгівлю та  громадське харчування (8,2%), освіту (3,0%).

     Ситуація на ринку праці зумовила необхідність економічного заохочення, зацікавленості, насамперед економічної, роботодавців у співпраці з нею,

стимулюванні  підприємств, які створюють робочі місця. Районним центром зайнятості для працевлаштування безробітних, насамперед, з числа неконкурентноспроможних на ринку праці та безробітних,  які тривалий час перебувають на обліку в центрі зайнятості надаються дотації з Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття для створення додаткових робочих місць. Так, протягом 2006 року 35 безробітних були працевлаштовані на дотаційні місця,  що на 3 особи більше проти аналогічного періоду 2005 року.

     Районний центр зайнятості послідовно реалізує курс на підтримку і розвиток малого підприємництва, самозайнятості населення. Сформовано банк даних громадян, які бажали отримати одноразову допомогу по безробіттю для відкриття власної справи. Також організувано навчання на курсах цільового призначення "Підприємець-початківець" з проведенням тренінгів "Як розпочати власну справу". У 2006 році 37 безробітних отримали одноразову виплату допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності.

     Одним із пріоритетних напрямків діяльності центру зайнятості на 2006 рік стало проведення комплексу заходів щодо підтримки осіб з обмеженими можливостями. Протягом  2006 року на обліку в центрі зайнятості перебувало 6 інвалідів. Завдяки тісній співпраці з роботодавцями та соціальними партнерами (проведено міні-ярмарку вакансій для осіб з обмеженою працездатністю, День відкритих дверей ) 3 особам з особливими потребами було надано допомогу у працевлаштуванні. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2.2. Професійна орієнтація та професійне навчання

       незайнятого населення 
 

     Сучасні підходи до професійної орієнтації базуються на концепції професійного розвитку та сприйнятті клієнта як суб’єкта професійного вибору, активного будівника власного життя та професійної кар’єри. Професійна орієнтація – це комплекс соціально - економічних заходів, що сприяють людині у вирішенні професійного самовизначення та вибору оптимального виду зайнятості з урахуванням індивідуальних можливостей та потреб ринку праці.

     Що  стосується професійної орієнтації дорослого населення, то можна сказати, що вона являє собою переорієнтацію, адже йдеться про людей, які мають вже певну професію (спеціальність), певний життєвий та професійний досвід, але змушені змінити вид професійної діяльності.  

           У спектрі послуг, пропонованих  службою зайнятості незайнятому  населенню, чільне місце посідають послуги з професійної орієнтації та інформаційні, спрямовані на швидку адаптацію безробітних на сучасному ринку праці.  Районний центр зайнятості проводить профорієнтаційну роботу і забезпечує професійну підготовку та перепідготовку незайнятого населення для підвищення їх конкурентоспроможності та мобільності на ринку праці в умовах реформування економіки.

     У галузі профорієнтації набувають значного поширення активні форми роботи з незайнятим населенням. Профконсультаційне обслуговування, сприяння професійному, конкурсному відбору на замовлення роботодавців та психологічна підтримка безробітних забезпечується різноманітними сучасними технологіями.      Характерними рисами профорієнтаційної роботи стало адресне надання відповідних послуг, широке застосування різноманітних джерел інформування, спрямування діяльності безробітних щодо самостійного пошуку роботи та організації власної справи.

     За 2006 рік профорієнтаційні послуги отримали 4097незайнятих громадян (що складає 86 % до ринку праці),  та на 548 осіб більше, ніж за аналогічний період 2005 року.

     Центром зайнятості упродовж даного періоду проведено 503 семінари (в т. ч. 111 - тематичних, 392 - інформаційних), в яких прийняло участь 3164 осіб. Після проведення семінарів працевлаштувались 642 чол., виявили бажання набути нової спеціальності 116 чол., започаткувати власну справу 37 чол., направлено на громадські роботи  118 чол.                                            

          Протягом 2006 року в проводились також різні заходи за участю соціальних партнерів, такі як:

- тренінг-семінар  „Робота жінок за кордоном: ризики  сьогодення” за участю представників  відділу у справах сім”ї та молоді райдержадміністрації, центру соціальних служб для молоді;

- тренінг-семінар“ Основні принципи організації власної справи на селі” за участю спеціалістів Кіровоградської Торгово-промислової палати .

     В умовах ринкової економіки підвищуються вимоги до якості робочої сили , яка  зараз є недостатньою через:

     -  невідповідністю обсягів та напрямів  професійного навчання потребам  економіки та ринку праці;

     - недостатній рівень професійної  підготовки кадрів навчальними  закладами;

     - недостатній рівень підтримки  належного кваліфікаційного рівня  зайнятого населення. 

     Серед заходів дієвої підтримки безробітних, підвищення їх конкурентоспроможності та сприяння більшій мобільності  їх на сучасному ринку праці є  організація центром зайнятості професійного навчання:  підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації . Адже ринок праці дедалі настійніше вимагає якісної професійної підготовки, що диктується попитом роботодавців на працівників високого рівня компетентності та професійної мобільності. Сьогодні цінується швидка адаптація робітника до технологічних і організаційних нововведень, наявність почуття високої відповідальності, гнучко застосовувати функціональні обов’язки, самостійно приймати рішення тощо. Тобто, працівник повинен мати достатній фаховий рівень, який дозволяв би змінювати місце роботи в широкому діапазоні видів діяльності. Це можливо лише тоді, коли професійна підготовка матиме випереджуючу складову і формуватиметься не стільки під конкретні професії, скільки під робоче місце, виконувані функції, реальні потреби ринку праці. В районі склалася певна система в роботі з організації професійного навчання: запроваджено системний моніторинг вивчення попиту на окремі професії та доцільність підготовки за ними безробітних, запроваджено конкурсну систему відбору навчальних закладів з урахуванням їх здатності сприяти працевлаштуванню незайнятого населення після закінчення навчання.