Причини появи місцевих фінансів та їх еволюція

ВСТУП

Будь-яка держава не в змозі контролювати централізовано усі питання економіки та фінансів у всіх регіонах країни. Саме тому місцеві фінанси дають змогу делегування деяких функцій та повноважень зверху до низу для більш раціонального, швидкого та усестороннього контролю економічних процесів та розподілу фінансів у країні.

Так, у сучасних правових державах місцеві органи влади входять до загальної системи організації державної влади, і їхня компетенція визначається центральною владою. Але й сьогодні залишається і зростає перелік таких справ, які правова держава вважає за доцільне передати для розв'язання місцевим органам влади. Для цього потрібні відповідні ресурси. Це і є об'єктивною причиною для функціонування місцевих фінансів.

Об'єктивні причини функціонування місцевих фінансів мають свої корені ще в общині, котра з'явилася як інститут раніше, ніж держава, і відіграла важливу роль в організації суспільного життя.

Окремі, властиві общині функції, викликані особливими місцевими інтересами, зберігаються і в сучасних умовах. Забезпечення цих інтересів - головна мета діяльності місцевої влади, що в кінцевому підсумку визначає її функції, а значить, і об'єктивну потребу, закономірність функціонування місцевих фінансів.

Тобто причиною появи місцевих фінансів є створення територіальних громад, на відміну від причини появи фінансів взагалі - створення держави,  штучних союзів людей та розвитку товарно-грошових відносин.

При цьому розвиток товарно-грошових відносин є умовою існування місцевого фінансового господарства або місцевих фінансів, проте створення держави, як свідчить історичний досвід, не було обов’язковою умовою їхнього існування.

Причини появи місцевих фінансів та їх еволюція

Загальне значення місцевих фінансів можна охарактеризувати визначенням, у якому вони характеризуються як система економічних відносин за допомогою яких кошти розподіляються і перерозподіляються на економічний і соціальний розвиток територій.

У свою чергу за своєю економічною сутністю місцеві фінанси – це система формування, розподілу і використання фінансових ресурсів для забезпечення місцевими органами покладених на них функцій і завдань, як власних, так і делегованих.

Історично склалося так, що спочатку виникли державні фінанси, а потім від них відокремилися в самостійну економічну категорію — місцеві фінанси.  У зв’язку з цим місцеві фінанси, як і державні, є також складовою частиною базису суспільства, оскільки являють собою певну частину виробничих відносин.

Тобто місцеві фінанси є об’єктивною формою економічних відносин, що пов’язані з розподілом і перерозподілом вартості валового внутрішнього продукту, у процесі яких відбувається формування та використання фондів грошових коштів, призначених для задоволення потреб регіонів країни. При цьому місцеві фінанси є важливою складовою фінансової системи країни, оскільки вони беруть участь у розподілі та перерозподілі вартості валового внутрішнього продукту держави і забезпечують фінансування значної частини витрат, пов’язаних з функціонуванням виробничої і соціально-культурної сфери.

Об’єктивними передумовами виникнення місцевих фінансів є розвиток продуктивних сил, який відбувається відповідно до об’єктивних законів діалектики та законів розвитку суспільства, що неминуче впливає на формування фінансових відносин і приводить до виникнення їх нових сфер і ланок. Крім того, важливими передумовами виникнення місцевих фінансів є розвиток демократичних засад будівництва держави та розвиток ринкових відносин.

Функціонування та подальший розвиток системи місцевих фінансів став можливим за рахунок правового забезпечення світового масштабу, та виокремленно для України - основами законодавства даної країни, які показано на рисунку 1 [6].

Рис. 1. Правові основи розвитку місцевих фінансів

Згідно з принципами Європейської хартії про місцеве самоврядування та на основі узагальнення практики побудови місцевих органів влади у переважній більшості зарубіжних країн приходимо до висновку: сучасна система місцевої влади будується на ідеях, близьких до громадсько-господарської теорії місцевого самоврядування. Доцільно у зв'язку з цим нагадати, що саме на засадах громадсько-господарської теорії закликав будувати в Україні місцеве самоврядування у 1992 році її перший Президент Л. Кравчук. Важливість обох видів завдань і функцій місцевих органів влади як автономних керуючих своїми територіями і як помічників центральної влади, підкреслюють також і експерти Ради Європи.

Слід відмітити, що сфера місцевих фінансів виділилась із загальнодержавних фінансів майже 200 років тому. У той же час починають своє формування перші теорії місцевого управління, які подано у таблиці 1, та які характеризують суть та природу місцевого самоврядування [1].

Таблиця 1

Теорії місцевого самоврядування та місцевих фінансів

У середньовічних державах міста (общини) могли мати повну автономію і не входити до загальної системи організації державної влади. У сучасних правових державах місцеві органи влади входять до загальної системи організації державної влади, і їхня компетенція визначається центральною владою. Але й сьогодні залишається і росте перелік таких справ, які правова держава вважає за доцільне передати для розв'язання місцевим органам влади. Для цього потрібні відповідні ресурси. Це і є об'єктивною причиною для функціонування місцевих фінансів. Місцеві фінанси необхідно розглядати лише в контексті ролі та функцій, що покладаються на місцеві органи влади. Якщо в державі роль та функції місцевих органів влади не визначено і чітко не окреслено, а управління в центрі та на місцях здійснює центральна влада, то в такій державі місцевих фінансів немає. Залежно від того, який обсяг функцій та завдань покладається на місцеві органи влади, відповідно такими ж будуть (мають бути) роль і значення місцевих фінансів у фінансовій системі держави.

Також з відповідних теорій було покладено початок становлення типів організації місцевих фінансів, які вказано у таблиці 2 [5], та які розмежовуються

Таблиця 2

Теорії становлення місцевих фінансів

згідно територіальних ознак притаманних певним державам.

Формування місцевих органів влади та їхніх фінансів у різних країнах відбувалося в кінці XVIII – на початку XIX століття під впливом цих та інших варіацій теорій місцевого самоврядування та місцевої влади. В Англії, СІЛА та в деяких інших англомовних країнах місцеві органи влади формувалися в основному на засадах, близьких до тих, на яких ґрунтується теорія природних прав общини. У Франції домінувала державна теорія місцевого самоврядування. У Німеччині та Росії місцеве самоврядування базувалося на ідеях громадсько-господарської теорії.

У Росії місцеві фінанси почали формуватися після земської реформи і створення органів земського самоврядування в 1864 році. Подальший розвиток місцевих фінансів у Росії відбувався до 30-х років ХХ століття. Після революції 1917 року радянський уряд розробляв деякі заходи щодо подальшого розвитку місцевих фінансів, але зміни, що відбулися у сфері економіки і політики країни, призвели до змін у структурі власності на засоби виробництва, згортання демократичних основ розбудови держави, скасування поділу бюджету на державний та місцевий (у червні 1920 року), централізації фінансів і ліквідації значної частини прав, якими були наділені органи місцевого самоврядування.

Практично відродження місцевих фінансів розпочалося в період перебудови і переходу до ринкових відносин у 1990 році, коли в СРСР були відновлені основи демократичного будівництва держави та значно розширені права місцевих органів самоврядування.

У свою чергу процес формування місцевих фінансів України, як засвідчує практика 1991–1997 років, супроводжується значними труднощами, пов'язаними з численними факторами. Один із них – необхідність ліквідації деформацій у фінансовій системі, що сформувалася в попередній період. Ще один важливий фактор, який стримує формування місцевих фінансів, – це те, що немає сучасного управлінського досвіду організації фінансової системи, не сформовано правового поля, немає політичної культури і традиції, без яких не може бути фінансів місцевих органів влади.

Найскладніше питання – визначення переліку функцій і завдань, котрі покладаються на місцеві органи влади України, що має стати основою для вибору моделі місцевих фінансів. У зв'язку з цим зазначимо: завдання та функції місцевих органів влади може бути розділено на дві основні групи:

1) завдання та функції, які взагалі  передано місцевим органам влади  в межах місцевих інтересів  і вони є їхньою невід'ємною  власною компетенцією;

2) завдання та функції, доручені місцевим органам влади центральною владою, або так звані делеговані повноваження.

Місцеві фінанси, які функціонують в Україні на сучасному етапі її розвитку, потребують певного вдосконалення. Так, виникла необхідність реформування бюджетної системи, що має відбутися в напрямі зміцнення фінансової незалежності місцевих бюджетів, чіткого розподілу функцій між окремими ланками місцевих бюджетів, а відповідно і розподілу доходів. Потребує свого вдосконалення процес бюджетного регулювання, який являє собою частковий перерозподіл фінансових ресурсів між бюджетами різних рівнів, при цьому передбачається розроблення наукових підходів до визначення норм відрахувань до місцевих бюджетів від регулюючих загальнодержавних податків та обов’язкових платежів, установлення обґрунтованого розміру бюджетної дотації, бюджетних субсидій і субвенцій бюджетам нижчого рівня. Слід зазначити, що при фінансуванні соціально-культурних закладів у розрахунку на душу населення по регіонах країни спостерігаються значні розбіжності, тому вирішення цієї проблеми потребує розроблення науково обґрунтованих норм видатків у розрахунку на душу населення.

Загальну ж еволюцію місцевих фінансів можна показати у вигляді      рисунку 2, який характеризує їх за поділом місцевого самоврядування та його еволюції у країнах [4].

Важливо зазначити, що фінансова політика держави і місцевих органів самоврядування реалізується через фінансовий механізм, який пронизує всі рівні місцевого самоврядування - від сільських до обласних рад, і держадміністрацій. Він являє собою сукупність методів і форм, інструментів і важелів впливу на економічний і соціальний розвиток регіонів у процесі розподільних і перерозподільних фінансових відносин.

Рис. 2. Характеристика еволюції місцевих фінансів у розрізі напрямків

Особливістю дії фінансового механізму на рівні місцевого самоврядування є те, що він пов’язаний з формуванням та використанням цільових централізованих та децентралізованих фондів грошових коштів і дає змогу місцевим органам самоврядування на практиці реалізувати стратегію та тактику фінансової політики.

Таким чином було сформовано саме ту структуру місцевих фінансів, яка є сьогодні.

ВИСНОВКИ

Основні дослідження суті, ролі, принципів існування місцевих фінансів здійснюються з кінця ХІХ сторіччя. Саме тоді сформувалося вчення про фінансове господарство громади-союзу. Його західні та вітчизняні науковці тих років визначили як місцеві фінанси.

Існування місцевих фінансів передбачає передачу фінансових ресурсів та повноважень від центральної державної влади до місцевого самоврядування в особі їхніх органів, рідше, первинне формування фінансових ресурсів на рівні територіальних громад за їхніми рішеннями з подальшою централізацією фінансових ресурсів у державному уряді.

Цей висновок не змінився з кінця ХІХ сторіччя. Росія ХІХ сторіччя надто відрізнялася від розвинутих країн Заходу мізерною децентралізацією фінансових ресурсів та повноважень на рівні територіальних союзів та усуненням основного класу жителів від рішення місцевих справ. Самоврядування та його Вісник соціально-економічних досліджень фінансової основи в Росії так і не було створено.

 Місцеві фінанси було організовано  без місцевого самоврядування. Під  час панування радянської влади в країні навіть не було спроби побудувати місцеве самоврядування. Місцеві фінанси сприймалися вороже й були ліквідовані.

З утворенням незалежної України та обранням курсу демократії в країні відновлюються місцеві фінанси, проте постійно гальмується розвиток місцевого самоврядування. Державна влада досі не готова передати повноваження, стосовно місцевих справ жителям територіальних громад, а останні не готові їх на себе взяти.

Специфічною рисою місцевих фінансів є те, що вони зумовлюють не просто взаємодію таких елементів, як місцеві бюджети, місцеві податки, місцеві позички, пільги, місцеві збори, а й механізм специфічних багаторівневих фінансових відносин, які виникають між різними гілками державних і місцевих органів влади й управління. Характерною рисою місцевих фінансів є те, що в процесі розподілу та перерозподілу грошових коштів бере участь значна кількість суб’єктів розподілу, причому кожен із них прагне задовольнити свої власні потреби якомога більшою мірою, навіть за рахунок зменшення коштів іншого суб’єкта, тому ці відносини носять суперечливий характер.

Виконуючи свої функції, місцеві органи самоврядування не можуть обійтися без централізації частини вартості, створеної в процесі виробництва валового внутрішнього продукту. Така централізація відбувається з допомогою формування бюджетів, які створюються на різних рівнях місцевого самоврядування.

Проаналізувати в доходах місцевого бюджету склад та структуру міжбюджетних трансфертів за звітний рік

Аналізуючи склад та структуру доходів місцевого бюджету виконуються за даними щодо виконання місцевого бюджету відповідної території, за допомогою використання прийомів вертикального аналізу.

При цьому складом визначається перелік відповідних статей, які складають перелік міжбюджетних трансфертів, структурою ж є питома вага кожної відповідної статті у загальній сумі міжбюджетних трансфертів місцевого бюджету.

Аналіз проведено за даними виконання місцевого бюджету за 2013 рік міста Красноград Полтавської області.

У таблиці 1 показано дані, які відображають міжбюджетні трансферти у доходах місцевого бюджету.

Таблиця 1

Таким чином, згідно отриманих даних можна зробити висновок, що загальна частина міжбюджетних трансфертів склала трохи більше за 66%, що свідчить про достатню залежність бюджету міста Красноград від дотацій та субвенцій, які надаються бюджету міста з бюджетів вищих рівнів.

У складі міжбюджетних трансфертів найбільшу питому вагу займають субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасовоє державноє допомоги, які склали майже 20% від загальної суми доходів бюджету, що свідчить про високу частку населення, яке потребує соціального захисту у вигляді відповідних виплат з державного бюджету.

Також високими показниками відмічаються дотації вирівнювання з державного бюджету, які займають 13,8%, що у грошовому еквіваленті складає 124530 тис. грн. Отримані дані є свідченням певних дій з вирівнення дохідної частини бюджету міста для достатності ресурсів розвитку відповідної території. Це стає можливим для тих територій, які є соціально та економічно необхідними для розвитку країни.

8,5% займають субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергіє, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати. Це вказує на соціальну направленість та допомогу населенню у зв'язку з доволі високими тарифами на житлові послуги, які не дають спроможності достатнього насичення бюджету при несплаті комунальних послуг.

З цієї ж причини 9,6% складають субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, які у грошовому еквіваленті дорівнюють 87103 тис. грн.

Невисокі відсотки у питомій вазі займають додаткові дотації, проте їх сукупність у сумі складає 6,62%, що відповідає сумі розміром 59752 тис. грн. Дані кошти надають змогу вирівняти фінансове забезпечення місцевого бюджету, підтримати населення, яке є за законом найуразливішою його частиною. Також до них належать додаткові виплати працівникам бюджетних установ та стимулювання місцевих органів влади.

За рахунок субвенцій також здійснюються реконструкція, ремонт, додаткові супсидії населенню. Також до даної суми, яка склала 57558,2 тис. грн та зайняла від загальної суми доходів питому вагу 6,37%.

Для бюджету дані виплати є необхідними у зв'язку з потребою вирівнювання, покриття тимчасових касових розривів та удосконалення соціальної функції держави на місцях через місцевий бюджет. Їх  висока питома вага відзначається позитивною тенденцією розвитку місцевого бюджету міста Краснограду.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Василик О. Д. Державні фінанси України. Підручник / О. Д. Василик // К.: Вища школа, 2009. – 326 с.
2. Василик О. Д. Теорія фінансів. Підручник / О. Д. Василик // К.: НІОС, 2010. – 275 с.
3. Волохова І. С. Історичні аспекти теорії та практики місцевих фінансів /   І. С. Волохова // Вісник соціально-економічних досліджень 1 (11). - 2012. - с. 289-296
4. Кравченко В. І. Місцеві фінанси. Навч. посіб. / В. І. Кравченко // К. : КНЕУ. - 2011. - 234 с.
5. Рау К. Г. Основи фінансової науки / К. Г. Рау // К. : Спб — 2010. - 305 с.
6. Сутність місцевих фінансів та причини їх появи [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ukr.vipreshebnik.ru/finans/338-sutnist-mistsevikh-finansiv-ta-prichini-jikh-poyavi.html