Причини та наслідки світової фінансової кризи 2008 року

Зміст роботи:

ВСТУП

1.Витоки і причини

1.1 Іпотечна криза  в США 2007 року

1.2 Деривативи фінансового ринку

1.3 Кредитна експансія, розгорнута в 80-х,90-х і на початку 2000-х

1.4Високі ціни  на сировинні товари

1.5Альтернативні погляди на кризу

2.Наслідки

      2.1 Економічні наслідки. Глобальна рецесія

      2.2 Політекономічні і геополітичні наслідки 

Висновки

Список використаних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Світова фінансова криза 2008-го року (яку іноді називають «велика рецесія») - це фінансово-економічна криза, що проявилася у вересні - жовтні 2008 року у формі дуже сильного погіршення основних економічних показників у більшості розвинених країн, і слідуюча за нею,в кінці того ж року глобальна рецесія. 
Попередником фінансової кризи 2008 року була іпотечна криза в США, перші ознаки якої з'явилися в 2006 році у формі зниження числа продажів будинків і на початку 2007 року переросли в кризу високоризикових іпотечних кредитів (англ. subprime). Досить швидко проблеми з кредитуванням відчули і надійні позичальники. Влітку 2007 року поступово з іпотечної криза почала трансформуватися у фінансову і торкнулася не ліше США . Почалися банкрутства великих банків, порятунок банків з боку національних урядів. Котирування на фондових ринках різко знизилися протягом 2008 року та на початку 2009 року. Для компаній істотно скоротилися можливості отримання капіталів при розміщенні цінних паперів. У 2008 році криза набула світової характер і поступово почав проявлятися в повселюдному зниження обсягів виробництва, зниження попиту і цін на сировину, зростання безробіття.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Витоки  і причини

 

Виникнення кризи пов'язують з наступними факторами:

 

• дисбаланс міжнародної торгівлі та руху капіталів.

• знецінення долара США протягом 2002-2008 років породило зменшення його використання низкою країн в якості резервної валюти, і навіть спроби переходу на 

     інші валюти в міжнародних розрахунках, що призвело до

виникнення кризових явищ в окремих сферах економіки США, 

перегріву економік в інших країнах і аномальному ціноутворення на товарних ринках.

• загальна циклічність економічного розвитку;

• перегрів кредитного ринку і в наслідок якого відбулась іпотечна криза;

• високі ціни на сировинні товари (в тому числі, на нафту);
• перегрів фондового ринку;

 

Деякі з причин розглянемо більш детально:

 

1.1 Іпотечна  криза в США 2007 року

Безпосередньою  попередницею загальної фінансової та банківської кризи в США  була криза високоризикових іпотечних  кредитів (subprime) в 2007 році, тобто іпотечного кредитування осіб з низькими доходами і поганою кредитною історією. Внаслідок 20%-го падіння цін на нерухомість американські власники житла збідніли майже на $ 5000000000000 (5 триліонів). 
Американський фінансист Джордж Сорос в Die Welt від 14 жовтня 2008 року визначив роль «іпотечного мильного міхура» як «лише спускового механізму, який привів до того, що луснув більший міхур». Згодом Фінансова криза в США стала детонатором глобальної кризи. На думку аналітиків, американські інвестиційні структури, що зіштовхнулися з проблемами на внутрішньому ринку, почали скидати свої зарубіжні засоби, що викликало відтік коштів з ринків нових країн, що розвиваються. В результаті чого від кризи, що виникла в США, почав страждати весь світ.  
Американські офіційні особи і частина економістів намагаються покласти провину за міхур на американському ринку нерухомості на інші країни. Так голова Федеральної резервної системи США Бен Бернанке в січні 2009 року винними вважав величезні банківські вклади населення Китаю та інших країн. Через рік аналогічна версія була висловлена ​​економістом з Массачусетського технологічного інституту Рікардо Кабальєро.Він вважає, що живильним середовищем збою у фінансовій системі США стали іноземні капіталовкладення, зокрема - з Китаю і Саудівської Аравії.Китай закуповував все більше і більше довгострокових облігацій Казначейства США, що призвело до зниження їх прибутковості. В результаті американські банки кинули свої активи на іпотечний ринок.У відповідь на це, китайська газета Женьмінь Жибао нагадує, що в США грошово-кредитна політика з низькою процентною ставкою проводиться з 90-х років минулого століття, а в той час у Китаю та інших нових країн не було ні великого активного сальдо, ні величезної суми заощаджень. Тому ні Китай, ні будь-які інші азіатські країни не «винні» в активному використанні дешевих споживчих кредитів населенням США.13 січня 2010 року розпочала роботу комісія, створена Конгресом США, з розслідування причин кризи.

 

 

 

1.2 Деривативи фінансового ринку

 
Істотним фактором виникнення кредитної кризи в США, на думку ряду експертів, стало широке використання з початку 1990-х 

років похідних фінансових інструментів, деривативів (англ. derivatives) і прагнення підвищити прибутковість за рахунок збільшення ризиків. При цьому немає аналізу, який би показав, що саме деривативи наблизили кризу, чи не настала би криза в будівництві ще раніше, якби деривативи не сприяли розширенню платоспроможного попиту на нерухомість і дорогі товари.

Тим не менш варто  зазначити,що існують такі цифри і вони говорять самі за себе.

У 2008 році деривативи склали $ 694 триліони,що :

в 11 разів перевищило обсяги світового ВВП;

в 10 разів капітал  торговельних ринків;

в 7 разів обсяг  емітованих цінних паперів;

в 6 разів обсяг  банківських активів;

 

З них позабіржові угоди склали $ 592 триліони:

• валютні - $ 50 триліонів;
• відсоткові - $ 419 триліонів,з яких:

свопові - $ 328 триліонів;

угоди на акції - $ 6 триліонів;

 

Біржові угоди склали $ 60 триліонів:

• валютні - $ 0,2 триліонів
• відсоткові - $ 54 триліонів

 опціонні - $ 35 триліонів;

 угоди на індекси та акції - $ 5 триліонів.

 

Також показовою  є різниця між сумою дериватив  :

2004 рік -  $ 6 триліонів;

2006 рік - $  42 триліони.

В зв’язку з тим, що ринок дериватив не регулюється,а більшість торгів є міжнародними,також враховуючи те ,що американський долар виступає основною валютою, в якій виражаються фінансові деривативи,можна зробити висновок, що такий аналіз був потрібний і саме фінансові дериватитви могли стати однію з найголовніших причин світової кризи.

 

 

1.3 Кредитна експансія розгорнута в 80-х, 90-х і на початку 2000-х

 

На думку експертів  австралійської економічної школи  передумовою виникнення кризи стали  високі ціни на сировину обумовлені кредитною експансією, що викликає інфляцію. Також має місце інший механізм: з нічого створені банками  гроші направляються не в реальний сектор економіки, а на різні біржі (у тому числі товарні), і за допомогою цих величезних кредитних коштів інвестиційні фонди та інвестиційні банки маніпулюють цінами на товари. 
Циклічність економічного розвитку також обумовлена ​​кредитною експансією і являє собою наступний цикл: кредитна експансія, бум, крах.Під кредитною експансією мається на увазі видача коштів з рахунків до запитання (також з поточних рахунків) в кредит, що суперечить загальним нормам права про 

неприпустимість використання речей, що знаходяться наз беріганні.

 

 

 

1.4 Високі ціни на сировинні товари

 

У 2000-х роках спостерігався  бум споживання, що супроводжувався  неухильним зростанням цін на сировину - після Великої депресії товарів  споживання в 1981-2000 роках. Але в 2008 році ціни багатьох товарів, особливо нафти і продуктів харчування (агфляція), досягли такого рівня, що стали наносити відчутний економічний збиток . У січні 2008 року ціни на нафту перевищили $ 100 за барель . 11 липня 2008 ціна нафти марки WTI досягла рекордних за всю історію $ 147,27 за барель, після чого почалося зниження - до $ 61 24 жовтня того ж року і до $ 51 в листопаді. Харчові та паливні кризи обговорювалися в липні на 34-му саміті Великої вісімки. 
Дані опубліковані ФАО показали, що в грудні 2010 року індекс цін на харчові продукти в світі склав 215 пунктів. У період з червня по грудень 2010 року цей показник виріс на 32%. А в січні 2011 року продовольчий індекс цін ФАО досяг вже 231 пункту - це найвищий показник з тих пір, як ФАО почала вимірювати індекс в 1990 році. В результаті вже на початку 2011 року світ опинився на межі продовольчої кризи, яка може привести до глобальних політичних змін. Наприклад в січні 2011 року через низький рівень життя і частково через продовольчої кризи відбулися революції в Тунісі та Єгипті. 
Скоротився попит на автомобілі: в серпні 2008 року продажі автомобілів в Європі скоротилися на 16% , в США у вересні продажі автомобілів знизилися на 26%, в Японії - на 5,3% . Це призвело до скорочення виробництва металу і скорочення робочих місць в автопромі і суміжних галузях.

 

 

 

 

1.5 Альтернативні погляди на кризу

Звісно ,з економічної точки зору це не суттєво,проте цікавим буде розглянути абсолютно альнернативні погляди на кризу , а саме погляди представників двух релігійних конфесій.

 

Від Римо-католицької  церкви 
6 жовтня 2008 Папа Римський Бенедикт XVI зазначив, що глобальна фінансова криза свідчить про марність грошей і даремність нагромадження матеріальних цінностей, а «єдиною твердинею є слово Боже»: «Крах великих банків показав, що гроші зникають, вони ніщо. Всі речі, що здаються реальними, фактично виявляються другорядними ». 
25 грудня 2009 Понтифік закликав Захід «відмовитися від егоїзму і почати поважати слабких і обділених ... Криза моралі, більш ніж економічний, вразив світ» - сказав Папа Римський Бенедикт XVI . 
24 жовтня 2011 стало відомо, що Ватикан пропонує негайно розпочати реформу світової фінансової системи і заснувати єдиний центральний банк, який буде боротися з кризою. Підлеглі Папи Римського Бенедикта XVI вважають, що «єдиний центральний банк» візьме на себе функції з контролю над валютними ринками і кредитною політикою національних фінансових організацій. У Ватикані вважають, що якщо реформа фінансових інститутів не почнеться найближчим часом, то постраждає не тільки економічна, а й політична система регіону.

 

 Від  представників Православної церкви 
У жовтні 2008 року на нараді в Стамбулі в підсумковому посланні Предстоятелів Помісних Православних Церков, економічна криза названий породженням «збоченій економічної діяльності, позбавленої людського виміру», результатом «погоні фінансистів за наживою, часто набуває маніакального характеру». 
У травні 2009 році Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил сказав: «Нас довго запевняли, що головне в економіці - це капітал, засоби виробництва, теорії і технології. Однак розвиток кризи спростувало ці постулати ». 
27 березня 2009 на зустрічі з членами Синоду БПЦ Президент Республіки Білорусь Олександр Лукашенко заявив: «Я наполягаю на тому, що в основі цієї кризи лежать не економіка і фінанси. У його основі - свідомість, моральність нинішнього населення всього світу. Це більше психологічний, моральний кризу, а не фінансовий, економічний »

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Наслідки

 

2.1 Економічні наслідки. Глобальна рецесія

 
Опублікованими 13 листопада 2008 року економічне огляд Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) констатував, що розвинені економіки світу вступили в рецесію. Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings вважало, що рецесія буде найсуворішою з Другої світової війни, і вперше розвинений світ вступає в неї синхронно. 25 листопада 2008 повідомлялося, що, згідно з розрахунками Міністерства економічного розвитку Росії, вперше з моменту початку світової кризи зафіксовано зниження ВВП в Росії в одному місяці по відношенню до попереднього: у жовтні ВВП знизився на 0,4% по відношенню до вересня, хоча в річному вираженні, порівняно з жовтнем 2007 року, виріс на 5,9%. 
За оцінкою глави "General Electric" Джеффрі Іммельт ("Ведомости", 11.08.2011): «Рецесія була швидкою, важкої і в тій чи іншій мірі торкнулася всіх бізнес-напрямку. Деякі виходять з кризи і до цього дня ... особливо сильно постраждали США, Західна Європа, Японія. В Бразилії було щось на зразок робочої рецесії. В країні продовжувалося зростання, як і в Китаї.Росія відчула кризу через падіння цін на нафту, а деякі регіони світу криза взагалі не торкнулася. В основному удар припав на США і Європу ».

 
Оцінка чутливості до макроекономічної нестабільності показала, що з 73 країн, проаналізованих у травні 2008 року, Україна посіла друге місце серед найуразливіших країн. Саме тому національна економіка України в момент світової фінансової кризи перебувала в стані спаду. Внаслідок спаду активності та збільшення витрат на заходи стимулювання бюджетні дефіцити в країнах із розвиненою економікою досягли близько 6–7% від ВВП. Найбільший дефіцит за підсумками 2009 р., за даними МВФ, зафіксовано: серед країн зони євро – в Ірландії (-14,6%), Греції (-13,6%) та Іспанії, серед інших розвинених країн Європи – у Великобританії (-10,3%). При цьому дефіцит бюджету для розвинених країн Європи збільшився в період кризи щонайменше у 2–3 рази[3].

За даними Міністерства фінансів сукупний державний (прямий) і гарантований борг України в листопаді 2010 року зріс на 2%, або на 1,033 млрд дол, - до 52,264 млрд дол. Згідно з ними, в січні-листопаді держборг збільшився на 31,3%, або на 12,541 млрд дол. У жовтні 2010 року сукупний держборг зріс на 0,3%, або на 140 млн дол, у вересні - на 2,785 млрд дол, в серпні - на 2,47 млрд дол. В 2011 році  уряду доведеться виділити на ці потреби близько $ 2 млрд. А от наступні три роки стануть для України дуже напруженими - з 2012 по 2014 рік Мінфіну доведеться заплатити за зовнішніми боргами - $ 15,7 млрд.[1,2].

В Польщі приріст виробництва промислової продукції за підсумками 2009 р. знизився на 3,2%, у 2008 р.  було підвищення на 9,7%. Натомість, таке зниження відбувалось на фоні низької інфляції, показник якої протягом 2009 р. коливався у межах 3,1% - 3,5% та помірних темпів зростання заробітної плати, що підтверджує показник середньої заробітної плати у виробничому секторі  - 3 403,9 злотих (близько 1 220,0 дол. США). Криза торкнулася і показників занятості населення. Рівень безробіття за 2009 рік склав 11,9 %. Кількість зареєстрованих безробітних станом на кінець 2009 року склала 1 893,0 тис. осіб (підвищення в середньому на 30% у порівнянні з 2008 роком).

Зовнішній борг Республіки Польща за результатами 11 місяців 2009 р. склав 169 343,2 млн. злотих, тобто 62 719,7 млн. дол. США (станом на кінець 2008 р. - 149 743,8 млн. злотих, тобто 62 393,25 млн. дол. США)[4] .

Після значного спаду протягом четвертого кварталу 2008 р. – першого кварталу 2009 р., завдяки ефективним заходам федерального уряду почався процес поступового виходу економіки Німеччини з кризи. Реальний ВВП у 2009 р. зазнав спаду на 4,9%, у 2010 р. зріс на 1,6%, а протягом 2011 р. прогнозують зростання на 1,2%. Слід зазначити, що падіння кон’юнктури у другий половині 2008 – першому кварталі 2009 р., на відміну від Польщі, не вплинуло кардинально на ринок робочої сили Німеччини. За цих умов кількість безробітних може зрости з 3,4 млн. у 2009 р. до 3,8 млн. у 2010 р. та 4,2 млн. у 2011 р. Це означає зростання квоти безробітних з 8,2 до 10,1%, що, з врахуванням обсягів падіння німецької економіки, може розглядатися у якості тільки помірного зростання рівня безробіття. Одночасно, очікується, що така ситуація на ринку робочої сили буде сприяти уповільненню підвищення тарифної плати з 2,25% у 2009 р. до 1,5% у 2011 р. Передбачається також, що реальний ВВП на одну працюючу особу після помітного скорочення на 5% у 2009 р. протягом 2010-2011 років збільшуватиметься щорічно на 2,5%. Слід відзначити, що це буде відбуватися не тільки за рахунок збільшення робочого часу, а і завдяки підвищенню продуктивності праці, що у цілому означатиме скорочення витрат на зарплату у 2010 та 2011 рр. на 2,5%.  Бачимо, що на відміну від інших країн Європи в Німеччині фінансова криза не  суттєво вплинула на ринок праці. Але все ж таки здешевлення робочої сили не для всіх є позитивним моментом.

Зростання споживчих цін у Німеччині за експертними оцінками відбуватиметься досить повільно і складе 0,9% у 2010 р. і 1,0% у 2011 р. Так, як у Польщі ріень цін в 2009 році склав 103,5% [4].

Для зменшення негативних наслідків світової економічної  кризи уряд кожної країни розробляє  відповідні заходи. Так, наприклад, уряд Польщіприйняв «План стабільності і розвитку», в якому передбачив наступні кроки:  призначити 40 млрд. злотих на збільшення лімітів і гарантій Державного казначейства РП для банків; виділити 20 млрд. злотих для малого і середнього бізнесу з метою забезпечення їхньої кредитної спроможності (в основному за посередництвом Державного економічного банку РП профінансованого на суму 2 млрд. злотих); використати фінансові інвестиції з бюджету ЄС на суму 16,8 млрд. злотих; сума вартістю 1,14 млрд. злотих буде становити т.зв. резерв суспільної солідарності для багатодітних сімей та старших осіб.  Подолання наслідків фінансово-економічної кризи має здійснюватися за умов інтеграції країн світу, міжнародної координації щодо розповсюдження кризи.

Економісти стверджують, що важливим елементом механізму саморегулювання ринкової економіки є саме криза. А основною характеристикою економічної кризи є те, що вона негативно впливає на народне господарство і зароджує руйнівні процеси фінансових та економічних систем. Кризові ситуації не тільки призводять до спаду, але й дають імпульс розвитку економіки, виконуючи стимулюючу функцію. 

 

2.2 Політекономічні  і геополітичні наслідки

 
13 жовтня 2008 The Times писала, що в світі  піде поступовий відхід від  однополярної глобальної валютної  системи, заснованої на доларі.Посилаючись  на «Женьмінь жибао» газета  привела думку китайського економіста  Ши Цзяньсюнь, який закликав  до «диверсифікації валютної  і фінансової системи і справедливому  фінансовому порядку, який не  буде залежати від Сполучених Штатів». 
Американський фінансист Джордж Сорос в Die Welt від 14 жовтня 2008 року пророкували відносне послаблення економіки і занепад США і піднесення Китаю: «<...> У той час як у нас накопичувалися борги, вони [китайці] заощаджували і збирали багатство. Китайцям через якийсь час буде належати більша частина світу, оскільки вони переведуть свої доларові резерви та вклади в США в справжні активи. Це змінить розстановку сил. Зрушення влади у бік Азії відбудеться в результаті скоєних Америкою за останні 25 років гріхів. ». 
В інтерв'ю російському журналу The New Times від 18 листопада 2008 року професор міжнародної політичної економіки Університету Джона Хопкінса філософ Френсіс Фукуяма сказав: «<...> це не кінець капіталізму. Я думаю, це кінець "рейганизма". У Рейгана було кілька ідей, одна з яких полягала в тому, щоб скоротити податки, але витрати залишити на колишньому рівні: вважалося, що це призведе до економічного зростання. І привело, але це ж породило і безліч проблем. Інша ідея полягала в дерегуляції, в тому числі і в дерегуляції фінансових ринків. І саме тут таїлися найбільші помилки, ці ідеї необхідно докорінно переглянути. Саме зараз у американської політичної системи з'явилася можливість розглядати нові шляхи і нові ідеї. <...> В останні два місяці, коли розвертався криза, долар насправді зміцнювався.Чому? Тому що в умовах погіршення ситуації в економіках багатьох країн інвестори проте вважають, що Сполучені Штати найкраще збережуть їх заощадження. Я думаю, що вірогідність того, що США втратять позицію світового економічного лідера, дуже мала. » 
Деякі російські економісти (Михайло Хазін, Михайло Леонтьєв) і режисери фільмів вважають, що одним з варіантів виходу з економічної кризи можливо є світова війна. Вони припускають, що у розв'язанні третьої світової війни можуть бути побічно зацікавлені США, які будуть розглядати нову світову війну як ефективний вихід зі світової фінансової кризи кінця 2000-х років, за сценарієм, спрацював під час другої світової війни як вихід зі стану великої депресії.

 

 

 

 

 

 

Висновки:

Світова фінансова криза  розпочалась у 2007 році з обвалу ринку  іпотечних кредитів у США. Обвал  ринку нерухомості, стрімке зростання  кількості неповернених кредитів, банкрутство  кредитних фондів, списання світовими  банками сотень мільярдів доларів  збитків, обвал фондових ринків, ріст цін на енергоносії, прискорення  темпів світової інфляції та зниження темпів росту світової економіки  – всі ці події є взаємопов’язані  і відбулися за період менше 1 року. Фактично, надзвичайно тісна взаємопов’язаність та переплетеність фінансових систем призвела до того, що криза на американському ринку переросла у кризу світової економіки.

Як бачимо причин було достатньо, і фінансова криза була лише питанням часу.Циклічність,як одна з передумаов розвитку економіки відзначилась і у цій ситуації.Важким питанням на сьогодні є те ,чи закінчилась криза сьогодні у 2012 році?

На сьогодні світ все ще перебуває в рецесії. Європа,яка стояла дещо осторонь в 2008,сьогодні відчуває відголоски кризи на собі.Їх локальні проблеми поєдналісь із глобальними і не відомо чи всі країни вийдуть із такого коловороту з найменшими втратами.

        Відповідно, криза такого масштабу не могла не зачепити економіку України, яка інтегрована у світову економіку. Незважаючи на заяви багатьох експертів, що світова фінансова криза не вплинула на економіку нашої державі, насправді криза призвела до відчутних наслідків. По-перше, українські банки зіштовхнулися із кризою ліквідності через обмеження доступу до закордонних кредитів, які кілька останніх років були основним джерелом збільшення обсягів кредитування. По-друге, криза в житловому будівництві, викликана значним скороченням іпотечного кредитування банками та побоюванням щодо повторення американської іпотечної кризи в Україні. По-третє, ріст цін на енергоносії надзвичайно серйозно впливає на всю економіку України, оскільки автоматично призводить до зростання цін на більшість товарів та послуг, вироблених в Україні. І по-четверте, через досить значний рівень інтегрованості економіки України в загальносвітову економіку, зростання рівня світової інфляції суттєво вплинули на ріст інфляції в Україні.

Наслідки такої  кризи ми зможемо спостерігати ще тривалий час,тому залишається лише чекати на зміни та проводити ці зміни починаючи з власної держави.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел:

 

1.                 Досвід країн світу щодо подолання наслідків світової фінансової кризи – [Електронний ресурс].- Режим доступу:http://uaforeignaffairs.com/article.html?id=576

2.                 П. Порошенко Кризис подкрался незаметно.-Кореспондент.-2008, №37.

3.                 Приріст державного боргу України– [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.kapitalizator.com/pryrist-derzhavnoho-borhu-ukrayiny

4.                 Повідомлення прес-служби Державного казначейства України: Україна вчасно розрахувалася з боргами у 2010 році – [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.newsru.ua/finance/10jan2011/borg.html

5.                Вугальтер А.Л. Витоки фінансової кризи і "мильні бульбашки" економічноїтеорії. / / Науково-технічна інформація 3 (49). УкрІНТЕІ-К., 2011.-С. 25-30.

6.                Георгій Дерлугьян Кінець прекрасної епохи. Експерт (6 жовтня 2008). - «Інтерлюдія фінансової глобалізації під американським парасолькоюзакінчилася. Світ вступає в період нового індустріального ривка третіх країн. ».

7.                Подсветова Т. В. Особливості сучасного фінансово-економічної кризи / / Електронний журнал «Знання. Розуміння. Уміння ». - 2009. - № 8 - Економікаі право.

8.               http://ru.wikipedia.org

9.            http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/mpz/docs/898_rez_1651.htm

10.             http://www.rusnauka.com/5_SWMN_2011/Economics/15_79752.doc.htm

11.                 http://www.uintei.kiev.ua/viewpage.php?page_id=4273