Принципи побудови системи оподаткування

     Зміст: 

   Вступ

1. Сутність податків і їх функція
2. Система оподаткування підприємств та її становлення в Україні

     3. Принципи побудови системи оподаткування

     Висновок 

     Список використаної літератури 
   Вступ 

     Податкова система відіграє провідну роль у формуванні державних доходів, відчутно впливає на доходи юридичних та фізичних осіб.

     Історичними передумовами виникнення в суспільстві  податків були

переважно, перехід від натурального господарства до грошового,

зародження  й формування інституту держави.

     Сучасна форма податків є відносно новою, хоча основні елементи механізму оподаткування зародилися ще в давнину.

     Першим  в історії людства поняття  податку розкрив Адам Сміт у роботі

Дослідження про природу і причини багатства  народів" (1776 р.), який

написав: "Податок - це тягар, який накладається державою у формі закону,

що передбачає і його розмір, і порядок сплати".

     Економічна  природа податку полягає у  з'ясуванні його призначення об'єкта оподаткування й джерела сплати, а також визначенні впливу на суб'єктів оподаткування і на економіку в цілому. За економічним змістом податки - це форма фінансових відносин між державою й членами суспільства.

     Законом України "Про систему оподаткування" визначено, що під податком ізбором (обов'язковим платежем) до бюджетів та державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

     Сукупність  податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та

державних цільових фондів, що справляються встановленими  законами

України порядку, становить систему оподаткування.

     Система оподаткування - це нормативно визначені  платники податків, їхні обов'язки та права, об'єкти оподаткування, види податків; зборів і

платежів, а також порядок їх стягнення. 

     Система оподаткування характеризується її елементами - суб'єкт, об'єкт

оподаткування, податкова ставка, джерело сплати (схема 1).

     Суб'єкти оподаткування - це платники (фізичні  чи юридичні особи), які

безпосередньо сплачують податки.

     Об'єкт  оподаткування - це доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), спеціальне

використання  природних ресурсів, майно юридичних  і фізичних осіб, інші

об'єкти, визначені законодавством про оподаткування.

Податкова ставка - розмір податку з одиниці  об'єкта оподаткування.

Джерело сплати - дохід (заробітна плата, прибуток тощо), із якого

сплачується податок; собівартість; частина виручки  від реалізації

продукції. 
1. Сутність податків і їх функції 

     Податки є важливою ланкою фінансових відносин у суспільстві і як форма фінансових відносин виникають одночасно з  появою держави. З розвитком товарно-грошових відносин оподаткування здійснюється в основному в грошовій формі. Податки - це обов'язкові платежі, що їх встановлює держава для юридичних і фізичних осіб з метою формування централізованих фінансових ресурсів, які забезпечують фінансування державних витрат.

     Обов'язкові платежі перераховуються до бюджету  держави, а також до інших цільових державних фондів. Вони можуть здійснюватися в кількох формах: податки, плата за ресурси, цільові відрахування.

     Суспільне призначення податків виявляється  в тих функціях, які вони виконують. У спеціальній літературі автори називають різні функції податків. Найбільш поширеним є погляд, що податки виконують дві основні функції - фіскальну та регулюючу.

     Фіскальна функція податків полягає в мобілізації  коштів у розпорядження держави  та формуванні централізованих фінансових ресурсів для забезпечення виконання функцій держави. Вона реалізується через розподіл частини валового національного продукту.

     Фіскальна функція є дуже важливою для характеристики податків, їхнього суспільного призначення. Для реалізації цієї функції важливе  значення має постійність і стабільність надходження коштів в розпорядження держави.

     З підвищенням ролі держави зростає  значення регулюючої функції податків. Ця функція реалізується через вплив  податків на різні напрямки, показники  діяльності суб'єктів господарювання (рис. 5.1). Використання податків у цій функції є достатньо складним процесом і залежить від правильного вирішення таких питань:

     1. Установлення об'єкта оподаткування  та методики його визначення. Згідно з чинним законодавством  оподатковуються валовий дохід, прибуток, вартість майна, сума виплаченої заробітної плати, вартість товарної продукції, обсяг реалізації та ін.

     2. Визначення джерел сплати податків. Такими джерелами можуть бути: прибуток (за стягнення податку  на прибуток); собівартість (відрахування в цільові державні фонди, сплата місцевих податків і зборів); частина виручки від реалізації продукції (сплата мита, акцизного збору, податку на додану вартість).

     3. Установлення розміру ставок  податків і методики їх розрахунку. Розмір ставок податків є дуже складною проблемою оподаткування, що істотно впливає на здійснення фіскальної і регулюючої функцій податків. Податкові ставки можуть бути універсальними і диференційованими. Вони можуть встановлюватися в грошовому вираженні на одиницю оподаткування або у відсотках до об'єкта оподаткування. Відсоткові ставки оподаткування можуть бути: пропорційними (не залежать від розміру об'єкта оподаткування), прогресивними (зростають зі збільшенням об'єкта оподаткування), регресивними (знижуються зі збільшенням об'єкта оподаткування).

     4. Установлення термінів сплати  податків. Для різних податків  вони різні і залежать від  об'єкта оподаткування, розміру  податків і джерел сплати. Для  уникнення негативного впливу  податків на фінансово-господарську  діяльність важливе значення має запобігання тимчасовій іммобілізації оборотного капіталу підприємства для сплати податків.

     5. Надання податкових пільг. Пільги  істотно впливають на здійснення  регулюючої функції податків  і можуть надаватися окремим  платникам податків, а також визначатися для окремих об'єктів оподаткування.

     6. Застосування штрафних санкцій  за порушення податкового законодавства  суб'єктами господарювання. Штрафні  санкції застосовуються за таких  порушень: неподання або несвоєчасне  подання необхідних документів, форм звітності до податкової адміністрації; несплата в установлений термін податків та інших обов'язкових платежів державі; приховування об'єктів від оподаткування, умисне заниження суми податку. При цьому регулююча функція податку залежатиме від розміру фінансових санкцій та джерела їх сплати.

     У процесі реалізації регулюючої функції  податків виявляється її вплив на такі показники фінансово-господарської  діяльності підприємств: собівартість продукції, прибуток від реалізації, прибуток підприємства, обсяг реалізації, виручка від реалізації, чистий прибуток, швидкість обертання оборотних коштів, платоспроможність, фінансова стійкість, іммобілізація оборотних коштів, обсяг залучення кредитів. 
 
 

2. Система оподаткування  підприємств та  її становлення  в Україні 

     Система оподаткування - це продукт діяльності держави, її важливий атрибут. Кожна  держава формує свою систему оподаткування  з урахуванням досвіду інших  країн, стану економіки, розвитку ринкових відносин, необхідності вирішення конкретних економічних і соціальних завдань, власних національних особливостей.

     Становлення системи оподаткування в Україні  почалося з ухваленням 25 червня 1991 р. Закону "Про систему оподаткування". У ньому було визначено принципи побудови і призначення системи  оподаткування, дано перелік податків, зборів, названо платників та об'єкти оподаткування. Таким чином було закладено основи системи оподаткування, створено передумови для її наступного розвитку.

     Ураховуючи  зміни в податковій політиці держави, необхідність дальшого вдосконалення оподаткування, 2 лютого 1994 р. було ухвалено другий варіант Закону "Про систему оподаткування". Третій варіант цього закону Верховна Рада України ухвалила 18 лютого 1997 р.

     В останньому варіанті закону дано більш  повне і чітке визначення принципів  побудови системи оподаткування, а також понять системи оподаткування, платників податків і зборів, об'єкта оподаткування; обов'язків, прав і відповідальності платників податків; видів податків, зборів і порядку їх зарахування до бюджету та державних цільових фондів.

     Система оподаткування - це сукупність податків і зборів, (обов'язкових платежів) до бюджетів різних рівнів, а також  до державних цільових фондів, що стягуються в порядку, установленому відповідними законами держави.

     Законом "Про систему оподаткування" визначено такі важливі принципи її побудови:

     - стимулювання підприємницької виробничої  діяльності та інвестиційної  активності;

     - стимулювання науково-технічного  прогресу, технологічного оновлення  виробництва, виходу вітчизняного  товаровиробника на світовий  ринок високотехнологічної продукції;

     - обов'язковість;

     - рівнозначність і пропорційність;

     - рівність, недопущення будь-яких  проявів податкової дискримінації;

     - соціальна справедливість;

     - стабільність;

     - економічна обгрунтованість;

     - рівномірність сплати;

     - компетентність;

     - єдиний підхід;

     - доступність.

     На  жаль, не всі з перелічених принципів  достатньо реалізуються за здійснення податкової політики, у законодавчих актах щодо окремих податків.

     У системі оподаткуванняможна виділити дві підсистеми: оподаткування юридичних  осіб (підприємств) та оподаткування  фізичних осіб.

     Підприємства - суб'єкти господарювання повинні сплачувати загальнодержавні, а також місцеві податки і збори. Загальнодержавні податки і збори включають:

     - прямі податки [податок на прибуток, плата (податок) за землю, податок  з власників транспортних засобів  та інших самохідних машин  і механізмів, податок на нерухоме майно (нерухомість)];

     - непрямі податки [податок на  додану вартість (ПДВ), акцизний збір, мито];

     - збори (на обов'язкове державне  пенсійне страхування, на обов'язкове  соціальне страхування, до державного  інноваційного фонду; за геологорозвідувальні  роботи, виконані за рахунок державного бюджету; за забруднення навколишнього середовища; рентні збори; гербовий збір);

     - державне мито, плата за торговий  патент на деякі види підприємницької  діяльності.

     Місцеві податки і збори включають:

     - два податки (комунальний податок і податок з реклами);

     - різні збори (за право використання  місцевої символіки; за пар-ковку  автотранспорту; за проїзд територією  прикордонних областей транспортом,  що вирушає за кордон; за видачу  дозволу на розміщення об'єктів  торгівлі та сфери послуг; ринковий збір; готельний збір; за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей; за право проведення кіно- і телезйомок та ін.).

     Аналіз  системи оподаткування в Україні, її становлення й розвитку дає  змогу зробити висновок про серйозні недоліки, що їй притаманні. По-перше, це нестабільність податкової системи. Часті зміни в законодавчих актах щодо окремих податків негативно впливають на розвиток підприємницької діяльності. По-друге, основним є фіскальне спрямування податкової системи, недостатнє виявлення регулюючої функції основних податків. По-третє, система в цілому надто громіздка, розрахунки окремих податків невиправдано ускладнено. 

3. Принципи побудови системи оподаткування 

стимулювання  науково-технічного прогресу, технологічного оновлення

виробництва, виходу вітчизняного товаровиробника  на світовий ринок

високотехнологічної продукції; 

стимулювання  підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної

активності - введення пільг щодо оподаткування  прибутку (доходу),

спрямованого на розвиток виробництва; 

обов'язковість - впровадження норм щодо сплати податків і зборів

(обов'язкових  платежів), визначених на підставі  достовірних даних про

об'єкти оподаткування за звітний період, та встановлення

відповідальності  платників податків за порушення податкового

законодавства; 

рівнозначність  і пропорційність - справляння податків з юридичних осіб

здійснюються  у певній частці від отриманого прибутку і забезпечення

сплати  рівних податків і зборів (обов'язкових  платежів) на рівні

прибутки і пропорційно більших податків і зборів (обов'язкових платежів)

- на  більші доходи; 

рівність, недопущення будь-якихпроявівподаткової  дискримінації -

забезпечення  однакового підходу до суб'єктів  господарювання (юридичних і

фізичних  осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні обов'язків щодо

сплати  податків і зборів (обов'язкових  платежів); 

соціальна справедливість - забезпечення соціальної підтримки

малозабезпечених  верств населення шляхом запровадження  економічно

обгрунтованого  неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та

застосування  диференційованого і прогресивного  оподаткування громадян,

які отримують  високі та надвисокі доходи; 

стабільність - забезпечення незмінності податків і зборів (обов'язкових

платежів) і їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного

року; 

економічна  обгрунтованість - встановлення податків і зборів

(обов'язкових  платежів) на підставі показників  розвитку національної

економіки та фінансових можливостей з урахуванням  необхідності

досягнення  збалансованості витрат бюджету з його доходами; 

рівномірність сплати - встановлення строків сплати податків і зборів

(обов'язкових  платежів) виходячи з необхідності  забезпечення своєчасного

надходження коштів до бюджету для фінансування витрат; 

компетенція - встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових

платежів), а також пільг їх платникам  здійснюються відповідно до

законодавства про оподаткування виключно Верховною  Радою України,

Верховною Радою Автономної Республіки Крим і  сільськими, селищними,

міськими  радами; 

єдиний підхід - забезпечення єдиного підходу до розробки податкових

законів з обов'язковим визначенням платника податку і збору

(обов'язкового  платежу), об'єкта оподаткування,  джерела сплати податку і

збору (обов'язкового платежу), податкового  періоду, ставок податку і збору (обов'язкового платежу), строків та порядку сплати податку,

підстав для надання податкових пільг; 

доступність - забезпечення дохідливості норм податкового  законодавства

для платників  податків і зборів (обов'язкових  платежів). 

      Висновок 

     Поєднання в єдиній системі оподаткування  різноманітних за об'єктами

оподаткування й методами обчислення податків дозволяє державі

реалізувати на практиці основні функції податків: фіскальну, регулюючу,

розподільчу, стимулюючу, контрольну. 

     Фіскальна функція - є найважливішою, оскільки згідно з цією функцією

податки виконують своє головне призначення - наповнення доходної частини

бюджету, доходів держави для задоволення  потреб суспільства. Основна

ознака  цієї функції - її стабільність, що дозволяє формувати надходження

податків  до бюджету на постійній, стабільній засаді. 

     Регулююча функція виявляється в наданні  пільг з оподаткування окремим галузям та виробникам, враховуючи їх перспективи, діяльність, рівень прибутковості та інше. 

     Розподільча функція - своєрідне відображення фіскальної функції -

наповнити скарбницю держави, щоб потім  розподілити одержані кошти. Ця

функція дуже щільно переплітається з регулюючою; наприклад, через

непрямі податки створюються умови для  перерозподілу коштів одних

платників іншим (акцизи). 

     Стимулююча  функція створює орієнтири для  розвитку або згортання

виробництва, діяльності. Як і регулююча, ця функція  може бути пов'язана

із застосуванням  пільг, зміною об'єкта оподаткування, зменшенням бази

оподаткування. 

     Контрольна  функція забезпечує нагляд та контроль за своєчасністю,

повнотою  сплати податків платниками в Україні. 

     Кожний  вид податків має свої специфічні риси та функціональне

призначення і посідає окреме місце в податковій системі. Роль того чи

іншого  податку характеризується його приналежністю до певної групи у

відповідності з існуючою класифікацією податків. 

     Класифікація  податків проводиться за кількома ознаками: заформою оподаткування, за економічним  змістом об'єкта оподаткування, залежно від рівня державних структур, які їх установлюють. 
   Список використаної літератури: 

1. Закон  України "Про підприємства  в Україні" від 27 березня  1991 р.

2. Закон  України "Про господарські  товариства" від 19 вересня 1991 р.

     3. Закон України "Про підприємництво" від 7 лютого 1992 р.

     4. Закон України "Про систему оподаткування" від 18 лютого 1997 р.

     5. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22 травня 1997 р.

     6. Закон України від 22 лютого 2000 р. "Про внесення змін до Закону України "Про підприємництво".

     7. Постанова Кабінету Міністрів України та НБУ від 19.04.94 р. № 279 "Про нормативи запасів товарно-матеріальних цінностей державних підприємств та організацій та джерела їх покриття".

     8. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про порядок санації державних підприємств" // Зібрання постанов Уряду України. - 2005. - № 5.

     9. Типове положення по плануванню обліку і калькулюванню собівартості продукції (робіт, послуг) в промисловості. Затверджено постановою КМУ 26.04.06 p., №473.

     10. Типове положення по плануванню, обліку і калькулюванню собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств. Затверджено постановою КМУ 23.04.06 р. № 452.

     11. Типове положення по плануванню, обліку і калькулюванню собівартості продукції будівельно-монтажних робіт. Затверджено постановою КМУ 9.02.05 р. №186.

     12. Типове положення по плануванню, обліку і калькулюванню науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт. Затверджено постановою КМУ 20.06.03 р. № 830.