Професійна періодика для видавців: від друкованого до мережевого варіанту

Сошинська Вікторія Євгенівна,

старший викладач Видавничо-поліграфічного інституту НТУУ «КПІ»

Професійна періодика  для видавців: від друкованого до мережевого варіанту

Фахівці видавничо-книготорговельної  сфери час від часу піднімають питання про зникнення із видавничого обігу власне науково-практичних та масових часописів, які, як і збірники наукових праць, містили хоча б нерегулярні спеціальні рубрики з видавничої тематики. До таких часописів належали “Книжковий огляд”, “Книжник review”, “Палітра друку”, “Друкарство” тощо. Зокрема, Л.Й. Дмитрів у своєму дисертаційному дослідженні зазначає, що це лише поглибило кризу спеціальної періодики із видавничої справи та редагування. Відповідно, на сьогодні, за відсутності в Україні єдиного періодичного органу для видавців, який би популяризував досягнення видавничої справи та редагування як науки й був зорієнтований на читача-фахівця, акумулював результати науково-дослідної діяльності фахівців галузі та сприяв веденню ними наукової комунікації, обґрунтованим та актуальним є заповнення вільного сегменту української фахової періодики [3, с. 4]. Частково ця проблема може бути вирішена завдяки появі або веб-сайтів зі знайомими назвами часописів, або спробам «відродження» цих видань у мережевому варіанті. Розглянемо результати такої трансформації детальніше.

Науково-практичний журнал «Друкарство» був заснований у 1994 р. як видання, призначене для фахівців видавничої справи, поліграфії та книгорозповсюдження, свідоцтво про реєстрацію КВ 4062. Науковість, об’єктивність неупередженість, оперативність були незмінним кредом «Друкарства», а сприяння розбудові видавничо-поліграфічного комплексу та виховання грамотного покоління поліграфістів – його основними орієнтирами.

Засновники видання: Державний комітет інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України, Український науково-дослідний інститут спеціальних видів друку, ЗАТ «Видавництво «Бліц-Інформ». До редакційної колегії увійшли відомі науковці та громадсько-культурні діячі: Степан Гунько, Віталій Дончик, Анатолій Дорош, Богдан Дурняк, Микола Жулинський, Роман Іванченко, Іван Ковба, Едуард Лазаренко, Богдан Никифорук, Анатолій Петрук, Анатолій Погрібний, Олександр Полюдов, Володимир Різун, Олег Розум (головний редактор, голова редколегії), Микола Сенченко, Микола Тимошик, Ярослав Чехман, Анатолій Шевчук.

Постановами президії ВАК України журнал «Друкарство» було включено до переліку наукових фахових видань у галузі філологічних та технічних наук. Це дозволяло аспірантам і здобувачам, які готуються до захисту дисертацій, публікувати тут свої наукові статті.

Часопис виходив раз на 2 місяці обсягом 96 сторінок. Передплатний індекс за каталогом «Укрпошти»: 74130. Основні рубрики видання - «Держава і книга», «Поліграфічна справа», «Видавнича справа», «Науковий пошук», «Устаткування», «Витратні матеріали», «Виставки, форуми, конференції», «Обличчя», «Фахова підготовка», «Книжкова полиця», «Історія», «Новини». Публікації охоплювали всі аспекти й етапи редакційно-видавничого та друкарського процесів, а також висвітлювали нагальні потреби законотворення, оновлення галузевої нормативної бази, запровадження на поліграфічних підприємствах прогресивних методів управління та контролю якості продукції, підвищення культури видань тощо.

На жаль, часопис  припинив своє існування, а в серпні 2011 р. запрацював веб-сайт «Друкарство» (http://drukarstvo.org.ua), в підзаголовку якого зазначено: «Новини видавничої справи та поліграфії. Спеціалізований інтернет-журнал». Ресурс має «Головну сторінку» та «Карту сайту». Заявлено такі рубрики: «Видавнича справа», «Закордонні новини», «Поліграфія», «Устаткування», «Форуми-виставки-конференції». Впродовж 30 липня - 15 вересня ц.р. інформацію на ньому вже переглянули 84 відвідувачі.

Замітки, які  розміщені на «Головній сторінці»  або в рубриках, мають дату оприлюднення, назву і 1-2 абзаци тексту, існує можливість ознайомитися детальніше з повним текстом статті, який, як правило, є передруком з інших інтернет-ресурсів. Рубрика «Видавнича справа» містить 2 дописи: «Почали оцифровування українських «стародруків» («Друг читача») та «Forbes: найбільш високооплачувані письменники світу» («Українська правда»). Рубрика «Закордонні новини»: «Французькі видавці помирилися з Google», «Водонепроникні книги з’являться в продажу вже через рік” (обидві статті - «Друг читача»). Рубрика «Поліграфія»: “Tronox Incorporated підвищує ціни на діоксин титану», «DuPont підвищить ціни в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні» (обидві статті - поліграфічний портал tipografia.com.ua). Рубрика «Устаткування»: «Epson L800 – перший фотопринтер Epson без картриджів з сенсаційно низькою собівартістю друку!» (портал поліграфічної індустрії «Печатник.com»). Рубрика «Форуми-виставки-конференції»: «На 18 Форумі видавців у Львові зберуться культові письменники» (http://zaxid.net).

Сторінка «Карта сайту» - це перелік всіх рубрик і назв матеріалів, що в них розміщені, з можливістю з цього місця одразу завантажити повний текст матеріалів.

Журнал «Книжковий Клуб +» - найкраще періодичне видання книжкової тематики. Саме так означили часопис члени журі Форуму видавців у Львові, присудивши це почесне звання тричі поспіль у 2002, 2003 та 2004 роках. За кілька років свого існування журнал об’єднав кращі сили книжкової журналістики України, та й загалом сформований авторський колектив, яким навряд чи міг би похвалитися будь-який інший спеціалізований часопис.

Основна аудиторія  «Книжкового Клубу +» - видавці, книгорозповсюджувачі та всі небайдужі до книги. Відтак на шпальтах журналу можна було віднайти найрізноманітнішу інформацію, що стосується видавничої справи й реалізації книжкового продукту – від новин до виваженого фахового аналізу. Не випадково ж часопис вважався гарним помічником та порадником у веденні галузевого бізнесу. Тут і видавничий практикум, і поради юриста, своєрідні рецепти успіху, апробовані вітчизняними й зарубіжними книгарями, оцінки фахівців, а ще - можливість обговорити у клубному товаристві актуальні питання та знайти оптимальні шляхи розв’язання проблем.

Окрім того, «Книжковий Клуб +» - міг стати в нагоді як для заповнення дозвілля, так і пошуку нових перспективних проектів. До уваги читачів була найсвіжіша інформація щодо перебігу літературного процесу в Україні, Європі, Америці та решті світу, актуальні інтерв’ю, бесіди з письменниками й уривки їхніх творів, огляди найрезонансніших подій, книжкових новинок та сегментів ринку. Рубрики журналу змінювалися, залежно від наповнення: «Хроніка подій», «Дайджест», «Тема номера», «Видавничий практикум», «Оцінка фахівців», «Моральний кодекс», «Проблема», «Чужий досвід», «Дискусія», «Sinoptikos», «Пароплав сучасності», «Особистості», «Правове поле», «Зустріч у книжковому клубі», «Рукописи не горять», «Професія», «Бібліо-fashion», «Притчі», «Регіони», «Ретроспектива», «Nostalgie», «Журнальний огляд», «Ярмарки», «Виставки». Власне, «Книжковий Клуб +» був орієнтиром у книжковому світі. Адже на всі запитання – що, де й коли – можна було віднайти відповіді на сторінках саме цього часопису.

Головний редактор Юлія Поцілуйко, потім – Станіслав Вишенський, заступник головного редактора Ростислав Мельників, художній редактор Оксана Баратинська, потім – Олексій Жупанський, літературний редактор Ганна Кравченко. Телефон/факс: (044) 494-47-36, e-mail: [email protected]. Видання було зареєстровано в Державному комітеті інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України, реєстраційні свідоцтва: КВ 5625 від 20.11.2001, КВ 8677 від 22.04.2004. Передплатний індекс: 23444, видавець: ТОВ «Книжковий клуб», а потім – ТОВ «Журнал «Книжковий клуб плюс», співзасновниками були: ДП «Видавничий дім «САММІТ-КНИГА» та ТОВ «Видавничий дім «Орфей-1», наклад: 5000 примірників, розповсюджувався за передплатою і вроздріб, ціна вільна.

Часопис припинив своє існування, але його «сліди»  можна відшукати у мережі Інтернет на веб-сайті «МАЙДАН». В надрах форуму «Культура» цього інтернет-ресурсу зародилася ідея проекту «Українські видання – в інтернеті». Метою проекту було розширення українського культурного простору і зміцнення комунікації: читач знаходить більше різноманітних текстів, автори і видання – знаходять нових читачів. Організатори проекту на добровільних засадах допомагали створити інтернет-версію тим виданням, які досі її не мали. Щоб розмістити (безкоштовно) своє видання, потрібно було написати на адресу: [email protected].

Кожне видання, що тут розміщене, самостійно визначає, які матеріали давати у вільний доступ (всі статті повністю, чи деякі статті, чи тільки зміст, чи тільки контактну інформацію чи будь-які інші варіанти). Звісно, рекомендується подача по можливості найповнішої інформації (http://www2.maidan.org.ua/culture/index.htm). Отже, в межах вказаного проекту можна знайти посилання на зміст журналу «Книжковий Клуб +», № 9, 2004 р. (частковий доступ до повних текстів) та № 10, 2004 р. (можливість переглянути майже всі матеріали) (http://www2.maidan.org.ua/culture/kk/about.htm).

Журнал «Книжник review» декілька років аналізував, прогнозував, досліджував, вивчав стан книжкового ринку України, відслідковував знакові події, рецензував книжкові новинки, а також висвітлював процес визначення переможців Всеукраїнського рейтингу «Книжка року». Перше число «Книжника» побачило світ у серпні 2000 р. З часом з газетного формату «Книжник» еволюціонував у повноколірний журнал «про всі книжки і всіх письменників». За роки свого існування «Книжник» встановив добрі стосунки з видавцями і чи не найпершим отримував свіжі друковані книжкові новинки, які перманентно рецензувалися авторами «Книжника», а також брали участь у Всеукраїнському рейтингу «Книжка року» (http://uabooks.info/ua/toolbox/media/?pid=1725).

Родик К.К. був головним редактором тижневика «Друг читача» (з 1992 р.) і в той же час (з 1993 р.) – головним редактором журналу «Книжник review», з 1993 до 1999 рр. вів оглядові для літератури рубрики у ряді українських і російських періодичних видань, а також радіо- і телепередачі, присвячені літературі. Керівник рейтингу «Книжка року» нині веде рубрику на сторінках газети «Україна молода».

В.М. Шейко в  своїй статті пригадує «Книжник review» як спеціалізований двотижневий огляд. За його словами, «Книжник» - це спеціалізована газета (у форматі журналу), в якій аналізуються книжковий ринок, літературний процес і, перш за все, тенденції в масовій літературі, відстежується та рецензується поточна видавнича продукція. Однак, «Книжник» для дослідження автора цікавий тим, що концептуальне кредо газети становить тематика про основну роль маскульту в сучасній українській культурі, крім того, своєрідним напрямом діяльності «Книжника» стало проведення щорічного конкурсу-рейтингу «Книжка року» [1, с. 18].

Проект «Книжник review» закрили після ребрендингу і заяв про значні інвестиції в розвиток журналу. На початку 2007 р. видання отримало нового інвестора – компанію ECEM Media. Загальний обсяг інвестицій планувався на суму 1,2 млн. доларів, а прибутковим проект повинен був стати через 2 роки, була також проведена масштабна рекламна кампанія журналу. Причиною закриття, за словами ідеолога і головного редактора журналу К. Родика, стало нерозуміння колективом кінцевої мети проекту і небажання інвесторів продовжити роботу [2].

За деякий час з’явився сайт журналу «КНИЖНИК-REVIEW» (http://k-r.com.ua). Перші матеріали датовано 22 лютого 2009 р., останні – 16 квітня того ж року, які й зараз можна переглянути в режимі онлайн і які містять інформацію за попередні роки. Серед рубрик: «Внесок в культуру», «Думка», «Книжка Року», «Константин Родик, главный редактор», «Про журнал», «Публікації в журналі», «Рецензії». Саме допис від 11.03.2009 р. знайомить нас з тим, як «Журнал Книжник змінив зовнішність» - як 28 червня 2007 р. з’явився перший номер оновленого видання під назвою «kr: КНИЖНИК-review». Зміни торкнулися дизайну, наповнення, поліграфії. Була доповнена сама назва журналу, в якому важливим елементом стало скорочення kr, що стало і новим логотипом. Крім того, повнокольоровий журнал «потовщав» удвічі – до 64 сторінок, він мав виходити частіше – кожні два тижні щочетверга. Було сформовано новий склад редакції, відділів збуту, маркетингу і продажу реклами. Головний редактор К. Родик сподівався, що «єдиний в Україні журнал про книги і книжковий ринок», розрахований на широке коло читачів, займе незаповнену нішу якісної книжкової преси для масового читача і згадував при цьому відомі видання Німеччини, Британії, Австрії, Польщі, США, Росії. Планувалося розширити територію дистрибуції журналу з можливістю його придбання в газетних кіосках і у приватних розповсюджувачів, в книжкових магазинах і за передплатою, журнал мав бути представлений у всіх обласних центрах України. На жаль, ці плани так і не стали реальністю.

Журнал «Книжковий огляд» - часопис про книгу, видавничу справу та літературу - було засновано в 1998 р., реєстраційне свідоцтво: КВ 3322 від 25.06.1998 р., засновник і видавець – «Агенція «Стандарт», головний редактор – Михайло Сидоржевський, телефон редакції – (044) 249-24-75, передплатний індекс у каталозі «Укрпошти» 79084, періодичність - щомісяця. З січня 2000 р. журнал безкоштовно розсилався за адресами вищих навчальних закладів України, в найбільші книготорговельні фірми та видавництва. Рубрики, як правило, змінювалися з часом: «Видавниче життя», «Законодавство», «Книга і ринок», «Презентації», «Тема номера», «Проекти», «Книжкові новини», «Гримаси ринку», «Тенденції», «Ринок поліграфії», «Літературна вітальня», «З історії книгодрукування», «Книжковий дизайн», «Ілюстрація слів», «Перед очима діло», «Інтернет-тема», «Дискурс», «По діагоналі», «Фантастичні обрії», «Коло літератури», «Що читаємо?», «Дух і літера», «Nota bene», «По той бік», «Профі», «Не для еліти», «Пряма мова», «Екзистенційні монологи», «Культреванш», «Палітра фантастики», «Аванси». В друкованому вигляді журнал припинив випускатися.

Наразі агентство «Стандарт» на своєму сайті має архів журналу «Книжковий огляд» (http://www.web-standart.net/magaz.php?sid=6) за 2001-2004 рр.: 2001 р. – 11 номерів, 2002 р. – 9, 2003 р. – 10, 2004 р. – 9. Існує можливість переглянути вказані номери онлайн повністю або за рубриками: «Книга і ринок», «Пряма мова», «Видавниче життя», «Рецензії», «Фантастичні обрії», «Дискурс», «Коло літератури», «Маскульт», «Інтернет-тема», «Крупним планом».

Як бачимо, жоден з  названих фахових часописів не отримав свого достойного продовження у новому, мережевому варіанті. Тому вважаємо цілком слушною пропозицію Л.Й. Дмитрів з розробки моделі українського часопису для видавців «Ab Scriptum», яка полягає у: розробці формату часопису та формулюванні основних засад його типологічної моделі як ядра усього видання; визначенні основних тематичних напрямів змістової моделі часопису “Ab Scriptum” та авторського активу часопису як складових його типологічної моделі; доборі жанрового складу часопису відповідно до його тематичного наповнення; виборі оптимальних, згідно з економічними та фінансовими чинниками, які визначають розвиток видавничої справи і редагування в Україні, формальних ознак часопису для видавців; визначенні основних засад роботи редактора над фаховим часописом “Ab Scriptum”, враховуючи динамічний розвиток видавничої справи у світі та зміщення акцентів у специфіці редакторських професій; розгляді та врахуванні сучасних тенденцій ведення маркетингової політики пропонованого видання з метою розширення кількості читачів групами потенційних та стабільного виходу часопису на цільові ринки; наголошенні на актуальності та доцільності створення однойменного веб-сайту із частково вільним доступом до ресурсів часопису “Ab Scriptum” [3, с. 15-16].

Маючи таке теоретичне підґрунтя, доцільно було б об’єднати зусилля фахівців у відновленні знаних друкованих українських фахових часописів видавничо-книготорговельної сфери у мережевому варіанті.

Список використаної літератури

1) Шейко В.М. Літературні періодичні видання України в роки незалежності: культурологічний аспект / В.М. Шейко // Вісник ХДАК. – 2009. – Вип. 28. – С. 12-28.

2) Заславская Е. Журнал «Книжник review» закрыли / Елена Заславская. – Спосіб доступу: http://tisk.org.ua/?p=471. - Рубрика «Новости культури» від 30.08.2007.

3) Дмитрів Л.Й. Фаховий часопис для видавців: основні засади функціонування в контексті розвитку сучасної видавничої справи (світовий та український досвід) : автореф. дис. ... канд. наук з соціал. комунікацій : 27.00.05 / Дмитрів Л.Й. ; Класичний приватний ун-т. — Запоріжжя, 2009. — 18 с.

4) Блоги // http://blogs.yandex.ru.

5) Веблог // http://uk.wikipedia.org/wiki.

6) Сизов Д.  НАША ЦЕЛЬ –  СЕТЕВИЗМ // http://www.internetua.com/in/368.

7) Шадная О.  О Web-e 2.0  замолвите слово… // http://www.GLAVRED.INFO /archive/ 2006/03/23/155254-0.html.

8) Леонтьев В.  Большая энциклопедия компьютера и Интернета. –  С.Пб.:  Издательский дом 'ПИТЕР', 2005. – 1121  с. 15.  

1. Акопов, А.І. Текст як сутність  і форма мережевих публікацій. / / Http://www.relga.ru/Environ/WebObjects     

2. Акопов, А.І. Електронні мережі  як новий вид ЗМІ / / Філологічний  вісник РГУ. 1998, № 3 с. 17-25     

3. Березін, В.М. Масова комунікація:  сутність, канали, дії. М., 2003. - 214 с.     

4. Володіна, М.М. Мова ЗМІ як об'єкт  міждисциплінарного дослідження.  М., 2003. - 187 с.     

5. Шарков, Ф. І. Основи теорії  комунікації: Підручник. - М.: Видавничий  Дім «Соціальні відносини», вид-во  «Перспектива», 2002. - 246 с.     

6. Колесникова, М.М. Основні види  мережевих ЗМІ та деякі аспекти  їх функціонування / / Філологічний  вісник РГУ. 2000, № 1 с. 25-31      

7. Громов, Г.Р. Національні інформаційні  ресурси: Проблеми промислової  експлуатації. - М., 2004. - 146с.     

8. Сидоров, А., Байн, В. Інформація  як економічна категорія / / ЕКО. - СПб., 2000. - № 8 - С. 7-14.     

9. Давидов І. Мас-медіа російського  інтернету. Основні тенденції  розвитку та аналіз поточної  ситуації / / Російський Журнал. - 2007. - 28 верес.     

10. Новини світу комп'ютерних технологій, № 4. - М., 2007. - С. 8-15     

11. Юр'єва А. Інформаційна журналістика  як майбутнє комунікації / / http://www.seocontent/page5/page5_1.html      

12. Стюфляева, М.І. Образні ресурси  публіцистики. М., 1982     

13. Особливості сприйняття мережевих  ЗМІ / / Open.by / / http:www.open.by     

14. Голядкин, Н. Країна електронних  джунглів / / Арсенал. 1997, № 1 с. 17-22     

15. Тертичний, А.А. Жанри періодичної  преси. М., Аспектпресс, 2002. - 311 с.     

16. Шостак, М.І. Тижневик як тип  видання. М., 1986. - 284 с.

Українська Асоціація Видавців Періодичної Преси (УАВПП) є добровільною, недержавною неприбутковою організацією – асоціацією видавців, які об’єднали зусилля для того, щоб сприяти розвитку ринку друкованих ЗМІ, та докладати зусиль до збільшення його рекламної ємності, спрощення правил та регулювань, покращення умов для ведення бізнесу, підвищення його інвестиційної привабливості. З моменту створення (у 2001 році) УАВПП послідовно докладає зусиль як до покращення законодавства та норм, які регламентують ведення бізнесу, так і передає видавцям знання та технології, необхідні для розвитку видавничих компаній.

УАВПП є со-ініціатором  та співорганізатором Європейської Конференції Видавців та Розповсюджувачів Преси, співзасновником та співорганізатором «Газетного Клубу», засновником та організатором «Юридичного Медіа Клубу» со-ініціатором та співорганізатором Конкурсу професійної журналістики «Честь Професії», ініціатором розробником Класифікатора друкованих ЗМІ.

УАВПП докладає постійних зусиль до покращення рівня  професійної освіти працівників  галузі, підвищення стандартів професійної  журналістики, створення рівних та сприятливих умов для ведення  видавничого бізнесу в Україні. Окрема велика увага приділяється до підвищення якості аналітичних даних та досліджень аудиторій ЗМІ, вимірюваності та прозорості друкованих ЗМІ як каналу розповсюдження інформації. У травні 2009 року УАВПП оголосила про розробку та запуск в експлуатацію «Класифікатора ЗМІ».

УАВПП виконує  проекти за підтримки організації  «Міжнародна підтримка ЗМІ», Фонду  розвитку українських ЗМІ Посольства США в Україні, Міжнародного фонду  «Відродження», проекту «У-Медіа», постійно організовує та проводить тренінги для працівників видавництв.

Фінансування  організації здійснюється за рахунок  членських внесків, добровільних пожертв  та благодійних внесків, цільових внесків  на проведення конференцій, тренінгів  та інших заходів, а також за рахунок  донорської підтримки.

УАВПП послідовно збирає, відстежує та аналізує дані про галузь друкованих ЗМІ в Україні, готує щорічні статистичні та аналітичні довідки та звіти, в тому числі, для розміщення у світових професійних аналітичних збірках – наприклад, World Press Trends (видає WAN – Всесвітня Газетна Асоціація) та World Magazine Trends (видає FIPP – Міжнародна Федерація Періодичної Преси). 

З портфоліо події та проектів УАВПП 2007 -2010 ви можете ознайомитись, завантаживши файл: «Події та проекти УАВПП 2007-2010» 

Місія УАВПП

Об'єднати видавців газет і журналів з метою створення  цивілізованого ринку преси і  розвитку видавничого бізнесу за рахунок лобіювання загальних інтересів  і якісного сервісу для кожного члена Асоціації.  

Стратегічні цілі УАВПП

- Створення  цивілізованого ринку преси в  Україні.

- Забезпечення  якісного сервісу для членів  УАВПП. 

Члени УАВПП

- Станом на 1 січня 2010 року членами УАВПП  є 98 видавничих компаній, серед  яких 47 компаній з Києва, 51 – регіональні компанії.

- Загалом члени  УАВПП видають більше 350 видань, серед  яких щоденні та щотижневі  газети, Інтернет видання, ділові, спеціалізовані та розважальні  журнали, газети безкоштовних  оголошень, довідники, тощо.

- Членами УАВПП є компанії з 21 регіонів України. 

 
Міжнародна співпраця  та партнери в Україні

- З листопада  2001 року УАВПП представляє Україну  у Всесвітній Газетній Асоціації  (WAN)

- З 2003 року  УАВПП є членом Міжнародної  Федерації Періодичної Преси  (FIPP).

- Партнери в Україні: компанія «Моніторинг ЗМІ», Академія Української Преси (АУП), Асоціація Незалежних Регіональних Видавців України (АНРВУ), Незалежна Медіа Профспілка України (НМПУ), Національна Спілка Журналістів України (НСЖУ), Інститут Розвитку Регіональної Преси (ІРРП), Інститут Медіа Права (ІМП), Інститут Міжнародної Інформації (ІМІ), Асоціація Медіа Юристів (АМЮ), Незалежна Асоціяція телерадіоМовників (НАМ), Індустріальний Телевізійний Комітет (ІТК), Всеукраїнська Асоціація Видавців та Розповсюджувачів Преси (ВАВРП), Всеукраїнська Рекламна Коаліція (ВРК), Всеукраїнська Асоціація Директ-Маркетингу (УАДМ), Українська Асоціація Маркетингу (УАМ), компанія «Міжнародна підтримка ЗМІ»

- Партнери в  Росії: ГИПП (Гильдия Издателей  Периодической Прессы), НСП (Некоммерческое Партнерство Союзпечать), АНРИ (Ассоциация Независимых Региональных Издателей). 

Статистичні дані про кількість працівників  у галузі

В галузі друкованих ЗМІ сьогодні задіяне, орієнтовно, 50 тис. працівників. Одна видавнича компанія, в середньому, видає 3 видання. В одній видавничій компанії, в середньому, працює 11 осіб. 
Видавничі компанії є замовниками та покупцями для компаній ще з 6 суміжних галузей: (1) імпортери паперу, (2) друкарні, (3) логістичні компанії, (4) агенції з продажу тиражу вроздріб та/або за передплатою, (5) рекламні та PR-агенції, (6) інформаційні агенції та фотостудії.  
Отже, загалом, у друкованих ЗМІ та суміжних із ними компаніях працює понад 200 тис. осіб.

Проекти та гранти УАВПП 2007-2010

Березень, Червень 2007 –УАВПП за підтримки мобільного оператора UMC провела 2 модулі проекту «Школа якісної журналістики»

Серпень 2007 - УАВПП за підтримки Internews Network та Міжнародного Фонду «Відродження» провела серію «круглих столів» з метою надання практичних консультацій видавцям друкованих ЗМІ під час виборів. Дискусії були спрямовані на обговорення проблемних питань, передачу знань та досвіду ведення видавничого бізнесу у передвиборчій період, слугували застереженню від головних помилок, також надавались юридичні консультації про специфіку політичної реклами.

Січень – червень 2008 – УАВПП за підтримки проекту «Гідна Україна» провела серію тренінгів за проектом «Підвищення привабливості використання журналістських розслідувань в практиці сучасних українських ЗМІ». Метою була популяризація жанру журналістських розслідувань в практиці сучасних українських ЗМІ. Впродовж січня – червня 2008 року серію з 6 дводенних тренінгів «Журналістське розслідування як жанр. Роль менеджменту» відвідало більше 115 редакторів, видавців і телепродюсерів з усієї України. Тренінги проходили в 3 містах: Полтава, Одеса, Львів.

Лютий 2008 - УАВПП та Національна Медіа Профспілка України (НМПУ) провели узагальнення діючої редакторської практики та розробили рекомендації в рамках проекту «Розробка рекомендацій по нормуванню праці і кваліфікаційних вимог в області періодичних ЗМІ», який був реалізований за підтримки координатора проектів ОБСЄ в Україні.

Березень 2008 - УАВПП за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» (МФВ) видала та розповсюдила авторську книгу для представників комунальних ЗМІ - «Реформування державних та комунальних газет. Практичні пораді щодо переходу на самофінансування».

Червень – грудень 2008 -УАВПП за підтримки Міжнародного Фонду "Відродження" (МФВ) виконала комплекс робіт за проектом «Сприяння забезпеченню прозорості і законності діяльності органів державної влади у сфері друкованих ЗМІ і відповідність діяльності друкованих ЗМІ високим стандартам журналістики». Мета проекту – юридична і практична допомога видавцям, редакторам і журналістам друкованих ЗМІ в отриманні доступу до офіційної інформації. Послуги, які надавались в рамках проекту – консультації по юридичній гарячій лінії, випуск юридичного бюлетеня, створення і підтримка бібліотеки медіа-права на сайті www.uapp.org

Вересень 2008 – Лютий 2009 - Українська Асоціація Видавців Періодичної Преси (УАЇПП) спільно з проектом «Гідна Україна» розпочали виконання нового циклу робіт за проектом «Підвищення привабливості використання журналістських розслідувань в практиці сучасних українських ЗМІ».

В період з вересня 2008 по лютий 2009 року в рамках проекту  виконуються: майстер-клас Наталії  Лігачової (Телекритика), три візити в редакції, які практикують журналістські  розслідування, шість онлайн-конференцій з редакторами-розслідувальниками на сайті http://redactor.uapp.org , функціонує професійний форум редакторів, випущена серія перекладів, авторських матеріалів та практичних прикладів з тематики журналістських розслідувань.

Жовтень 2008 - УАВПП за підтримки Системи Компаній Кока-Кола в Україні провела перший модуль проекту «Університет Журналістської Майстерності». У проекті взяли участь 20 журналістів з 12 міст України. Конкурс склав 3 людини на 1 місце. Тема першого вченого модуля - «Сучасна журналістика. Світовий досвід, українські реалії і шлях до професійного розвитку». Тренер першого модуля – Зоя Казанжи. Ведучі майстер-класів - Сергій Рахманні (Дзеркало Тижня) та Ольга Чумак (Кока-Кола).

Грудень 2008 -  Грудень 2009 – УАВПП за підтримки представництва IMS в Україні заснувала профільне галузеве об'єднання медіа-юристів видавничих компаній - Юридичний Медіа Комітет (ЮМК). Завдання ЮМК - обмін досвідом, надання експертній інформації, загальні рішення з правових питань, лобіювання. Кожне засідання має свою тематику. Засідання ЮМК проводяться 1 раз на місяць

Червень – Листопад 2009 – УАВПП за підтримки Фонду розвитку українських ЗМІ Посольства США в Україні виконала проект «Сучасні стратегії видавничого бізнесу для регіональних видавців» - провела серію дводенних тренінгів для співробітників регіональних медіа компаній. Завдання проекту - надати якісну та професійну освіту 120 працівникам регіональних ЗМІ. Тематика тренінгів - від антикризового менеджменту до професійних навичок написання цікавих матеріалів (копірайтингу).

Вересень  – Грудень 2009 – УАВПП за підтримки компанії «Джей Ті Інтернешнл Компані Україна» реалізовала веб-проект в рамках якого було відкрито та почалось систематичне наповнення інформацією спеціалізованого порталу для редакторів та інших професіоналів видавничої галузі - «Редакторський портал»

Вересень 2009 – Травень 2010 - УАВПП та НАМ за підтримку проекту «У-Медіа» проводять національний конкурс серед всіх видів ЗМІ, метою якого є встановити і винагородити кращі приклади якісної журналістики і якісної роботи у сфері медіа і широко розповсюдити успішні приклади

Жовтень 2009 - УАВПП за підтримки Системи Компаній Кока-Кола в Україні провела другий модуль проекту «Університет Журналістської Майстерності».  У проекті взяли участь 20 журналістів. Тема другого навального модуля - «Практичні навички написання цікавих для читача матеріалів. Фокус – екологія, клімат та корпоративна соціальна відповідальність (КСВ)»