Розвиток електронної торгівлі в Україні

Міністерство освіти і науки України

Український державний  університет фінансів та міжнародної  торгівлі

Кафедра світового господарства і міжнародної економічної інтеграції

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

з дисципліни “Внутрішня торгівля”

На тему: «Розвиток електронної торгівлі в Україні»

 

 

 

 

Виконали:

Студенти факультету міжнародної економіки і менеджменту

3 курсу 1 групи

Хіміч А. Ю. 
Пелишенко Д. Отчество не знаю)

Громадський А. Ю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ-2013

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП………………………………………………………………………………3

1. Електронна торгівля в Україні………………………………………………….5

2. Особливості розвитку українського сегменту електронної комерції……....12

3. Перспективи розвитку електронної комерції в Україні……………………..17

ВИСНОВКИ………………………………………………………...…………….19

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ………………………………………………..21

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Розвиток інформаційних  технологій за останнє десятиліття  докорінно змінив підхід бізнесменів до своєї діяльності. Доступ до ресурсів глобальної інформаційної мережі Інтернет відкрив нові можливості для комерції. Сьогодні функціонування єдиної інформаційної мережі – Інтернет - обумовлює утворення мережевих співтовариств, що значно впливають на економічне життя суспільства: наступає ера міжнародної електронної торгівлі. Міжнародна електронна торгівля – це один з новітніх феноменів у світовій економіці: перші акти купівлі-продажу через Інтернет, - а на нього нині припадає більше 90% угод у сфері електронної торгівлі,- відбулися в 1996 р.

Завдяки своїм перевагам  у порівнянні із традиційними формами  обміну для всіх

контрагентів торгівлі, електронна торгівля з моменту свого зародження переживає процес бурхливого росту й уже зайняла видне місце в системі світогосподарських відносин, сприяючи глобалізації економіки, підвищенню ефективності національних господарств і більш повному задоволенню потреб споживачів. Авторитетні українські й закордонні експерти практично одноголосно визнають за нею значні перспективи подальшого розвитку.

Разом з тим, в Україні  міжнародна електронна торгівля –  на відміну від розвинених країн  – тільки переходить від зародження до початкового етапу свого розвитку, що вимагає поглибленого вивчання закордонного досвіду в даній області для стимулювання її розвитку. Оскільки проблематика електронної торгівлі дійсно нова й уже тому недостатньо досліджена, а трактування цілого ряду її аспектів різними українськими й закордонними вченими часом помітно розходяться між собою, для розробки такої концепції необхідне більше глибоке проникнення в сутність міжнародної електронної торгівлі, адекватна оцінка її ролі у світовій економіці й процесі її глобалізації.

Метою роботи є розробка науково обґрунтованих методів  удосконалення та розвитку міжнародної електронної торгівлі в Україні, за рахунок перенесення тих сторін закордонного досвіду, за допомогою яких електронна торгівля у розвинутих країнах досягла свого сучасного стану.

Для реалізації мети поставлені й вирішені наступні завдання:

узагальнено теоретичні погляди на міжнародну електронну торгівлю;

визначено соціально-економічну сутність міжнародної електронної торгівлі, виражено її у відповідній дефініції даної категорії, а також у сукупності корінних, невід'ємних характеристик (атрибутів) і переваг цієї форми організації сфери обміну;

оцінено роль міжнародної  електронної торгівлі у сучасній світовій економіці;

виявлено фактори, що впливають на розвиток міжнародної електронної торгівлі в Україні та закордоном;

дано характеристику сучасного стану, тенденцій розвитку електронної торгівлі в Україні;

розроблено стратегії  розвитку міжнародної електронної  торгівлі в Україні;

розкриті основні ризики електронної форми розрахунків;

показано основні перспективи  розвитку електронних грошей в Україні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Електронна торгівля  в Україні

Сьогодні ні у вітчизняних  ні у зарубіжних спеціалістів немає єдиної думки, щодо того які форми людської діяльності треба включати в поняття «електронна торгівля». Значна кількість Українських вчених приділяють увагу ролі інформаційних технологій у розвитку сучасної економіки, поглибленні міжнародного співробітництва, побудові постіндустріального суспільства в цілому, і лише декілька авторів, таких як А. Чухно, В. Новицький, Н. Меджибовська, О. Чубукова, аналізують нові сфери підприємництва, які розвиваються в Україні на основі новітніх інформаційних технологій. А із зарубіжних Хубаев Г., Кобелев О., Разуваєв Д., Ушанов П. та інші.

Так Хубаев Г.Н вважає що «електронна комерція» – така форма постачання продукції, при  якій вибір і замовлення товарів  здійснюється через комп'ютерні мережі, а розрахунки між покупцем і постачальником здійснюються з використанням електронних документів і / або засобів платежу.

При цьому в якості покупців товарів (або послуг) можуть виступати як приватні особи, так і організації [5, с. 28].

О. Кобелев під електронною  комерцією розуміє «технології  вдосконалення комерційних операцій та управління виробничими процесами з допомогою електронних засобів обміну інформації» [4, с. 23-24].

UNCTAD дає таке твердження: «під «електронною комерцією» мають на увазі всі форми угод, пов'язані з комерційною діяльністю організацій та фізичних осіб, які засновані на обробці та передачі цифрової інформації, включаючи тексти, звуки і візуальні дані»[2, с. 26].

Отже, проаналізувавши  визначення поняття «електронної торгівлі»  низки  авторів, введемо своє бачення даного поняття: міжнародна електронна торгівля - це сфера реалізації товарів у формі матеріального продукту та послуг за допомогою всесвітньої глобальної мережі Інтернет.

У даній роботі поняття  «електронна торгівля» та «міжнародна  електронна торгівля» вважаємо синонімами, оскільки при електронній торгівлі використовується Інтернет, а так як він не належить нікому, тобто є міжнародний, то і відповідно електронна торгівля стає міжнародною.

До основних ознак  електронної комерції можна віднести:

- факт здійснення операції електронним шляхом, тобто з використанням комп'ютерно-мережевих технологій;

- поширення права власності на активи, які продаються або купуються, включаючи як традиційні, так і принципово нові;

- частота вчинення однорідних операцій, яка може бути об'єктивно виміряна провайдером і підтверджена незалежними аудиторами;

- обставини реалізації активу, в тому числі і електронним способом.

Якщо розглядати електронну торгівлю в усьому її багатогранному змісті, то варто виділити шість головних каналів (інструментів) її реалізації:

Інтернет (включаючи електронну пошту);

інтерактивне телебачення;

телефон (при цьому  в області електронної торгівлі останнім часом усе більш активно  використається технологія ІР-телефонії);

факс;

електронний обмін даними (EDI, Electronic Data Interchange).

системи електронних платежів і переказів коштів [1, с. 12-13].

Соціально-економічна суть електронної торгівлі проявляється через характерні риси (атрибути). Таких  характерних рис можна виділити чотири. Електронна торгівля втілює в собі особливий, сформований на основі інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ), тип інфраструктури ринку товарів у формі матеріального продукту й послуг.

По-друге, електронна торгівля як особливий різновид ринкових інститутів (інституціональних форм), що включають  в себе у першу чергу наступні моменти:

-  сукупність ринкових суб'єктів, зв'язаних між собою на основі ІКТ;

- сукупність правил, на основі яких взаємодіють ринкові суб'єкти з використанням ІКТ.

По-третє, електронна торгівля є частиною «електронної економіки», що є одним з напрямків формування та найважливішим елементом так званої нової економіки. Електронна економіка (e-Economy) — в широкому розумінні —  економіка, заснована на широкому та інтенсивному використанні інформації, знань та інформаційних технологій. У дещо вужчому розумінні — мережева економіка, тобто економіка, що базується на мережевих технологіях і моделях ―бізнес-бізнес (Business 2 Business) і ―бізнес-споживач (Business 2 Consumer) [3, с. 29-31].

І по-четверте, міжнародна електронна торгівля виступає як особлива соціально-економічна форма ринку.

Також треба зазначити  що термін «міжнародна електронна торгівля»  і  «міжнародна електронна комерція» треба вважати синонімами, оскільки семантично це одне й те саме. Але треба розрізняти поняття «електронна торгівля» і «електронний бізнес», який можна розглядати як сферу ділових операцій, що включає електронний документообіг, електронну систему платежів й електронну торгівлю. Таким чином, електронний бізнес як сфера діяльності охоплює електронну торгівлю, а також інші бізнес-операції між компаніями головним чином через Інтернет, а також інші електронні засоби масових комунікацій.

До основних переваг  електронної торгівлі, у порівнянні з оф-лайн або  традиційною торгівлею, можемо віднести наступні:

- практично необмежене коло потенційних клієнтів;

- низька вартість трансакцій;

- малий обсяг первісних вкладень, пов'язаний з відсутністю необхідності купівлі або оренди торговельних площ й торговельного устаткування;

- запобігання несумлінності або недосвідченості продавців;

- простота обліку руху товару;

- зручність проведення маркетингових досліджень;

- великий потенціал розвитку системи роботи із клієнтами, без ризику, що система «знайде» собі інше місце роботи, як це нерідко відбувається із продавцями, що набрали досвід.Але і електронна торгівля має свої недоліки, які пов’язані з її технічною частиною, що сьогодні ще перебуває у стадії розробки.

У системі електронної  торгівлі упускається ефект, можливий тільки при особистому контакті покупця  й продавця і, що досягає за рахунок чарівності продавців, їхніх інтуїтивних здатностей й уміння продати навіть не занадто бажаний для покупця товар.

По-друге, далеко не всі компанії, що є присутнім на цьому ринку, надають  повноцінний набір послуг, що включає  в себе можливість одержання повної інформації про товар, про умови покупки й доставки, можливість он-лайн розміщення замовлення й оплати, інформацію про програми заохочення клієнтів.

Проаналізувавши ринки Центральної  та Східної Європи, можна спостерігати специфічний он-лайн пейзаж.

У цілому, на ринку Центральної  та Східної Європи Інтернет, як і  раніше не відображається проникнення  швидкісного Інтернету до рівня, порівнянного з країнами із розвиненою економікою, але показники зростання  мають велике значення. Очевидно, що існує великий потенціал на ринку Центральної та Східної Європи.

У січні 2010 року п'ять країн Центральної  та Східної Європи, зареєстрували  більше 50 відсотків населення, які  мають доступ до Інтернету - Естонія, Чехія, Латвія, Словенія і Литва. Серед них Естонія була лідером, в якій Інтернет користувачів є близько 68 відсотків населення. Схоже, що розвиток Інтернету в Естонії почався раніше, ніж у більшості інших країн Центральної та Східної Європи. Показники 2007 року вже показали 58 відсотків населення з доступом до Інтернету. Для всіх інших ринках Центральної і Східної Європи, рівень проникнення складає менше 50 відсотків, і слід зазначити, що це значно менше, ніж у країнах Західної Європи, таких як Німеччина, Франція і Велика Британія - де він коливається в межах 70 відсотків (рис. 1.)

Рис. 1. Проникнення Інтернету в  Центральній і Східній Європі 2007-2010рр. (створено на основі [6, с. 18])

 

 Угорщина, Болгарія, Словенія та Литва складають наступну групу після України, Румунії та Росії в країнах з найвищими темпами зростання проникнення, а середній результат перевищує 30 відсотків. В інших країнах коливається навколо рівня 20 відсотків зростання. Тільки на естонському ринку Інтернету залишається на колишньому рівні, що може бути пов'язане з тим, що ця країна має відносно високий рівень проникнення, що вказує на насиченому ринку.

В Україні електронна комерція розвивається по сценарію, багато в чому подібному з новими індустріальними країнами другого покоління (Бразилія, Мексика, Аргентина, Малайзія, Індонезія й ін.). Для цього сценарію насамперед характерно бурхливе, стрибкоподібне формування й розвиток національної мережі Інтернету як найважливішого елемента матеріально-технічної бази й інфраструктури електронної торгівлі, а також інших інформаційно-комунікаційних засобів і технологій, застосовуваних у даній сфері.

Найбільше українців стримує купувати товари в Інтернеті –ризикованість таких покупок (50%), а четверта частина  українців, а саме 18%, вважають такі покупки надто складними. Але більше половини покупців, вважають що покупки в Інтернет магазинах та аукціонах займають менше часу ніж покупки в простому магазині (35%), і товари в Інтернеті є дешевшими ніж в простому магазині - 30%.

Значна частка не довіри пов’язана  з менталітетом українців – ми завжди хочемо пощупати, побачити товар наяву перед тим як його купити. Другою причиною такого страху, можна вважати що при появі будь-чого нового, завжди появляється люди, які будуть шахраювати і старатися заробити гроші нечесним шляхом, що і відлякує людей від покупок в Інтернеті.

Проблем і питань в українському секторі міжнародної електронної  комерції поки що більше, ніж відповідей і готових схем та рішень, що працюють на практиці. Можна сказати, що міжнародна електронна комерція в України (як і  багато інші економічні, правові, політичні та інші реалії) описується і виявляється через свою проблематичність, тоді як на Заході, зокрема в США, опис йде в контексті досвіду та досягнень.

Для української електронної комерції характерний також невисокий  рівень підготовленості до участі в економічних процесах, однобокі знання про них.

Часткове вирішення проблеми нестачі  кваліфікованих кадрів в українському Інтернеті професіонали бачать у  поширенні Інтернет-інкубаторів:

концентрації менеджерських і  маркетингових кадрів в рамках однієї компанії для розробки перспективних ідей. При цьому технічна реалізація проектів відбувається поза рамками компанії (аутсорсинг). Така форма розвитку Інтернет бізнесу дозволяє надавати оригінальним перспективним ідеям ділове "оформлення", створювати з сайтів Інтернет-компанії.

 

Через нерозвиненість фондового ринку  і труднощів з акціонуванням  українські Інтернет компанії не можуть залучати кошти за рахунок первинного розміщення акцій. Це найдешевші гроші, а за їх відсутності зростає роль оцінки перспектив окупності проекту. Тут основні стратегії розділяються. Одні націлені на отримання доходів від реклами, інші роблять ставку на електронну комерцію, треті – на комплексні проекти.

Рекламна бізнес-стратегія розрахована  на створення різного роду популярних ресурсів, що надають безкоштовні послуги. Строки окупності таких проектів – рік-два (рекламний ринок зростає стрімко).

Горизонти окупності проектів, орієнтованих на електронну комерцію (мається на увазі торгівля і маркетинг через  Інтернет), представляються більш  віддаленими з ряду причин. У їх числі нерозвиненість необхідної для  електронної торгівлі інфраструктури, брак довіри. У перспективності  електронної комерції не сумнівається ніхто, але неможливість швидкої окупності стимулює компанії до залучення доходів від реклами.

Серйозною проблемою, що асоціюються  з міжнародною електронною комерцією  в Україні став неякісний сервіс в українських Інтернет магазинах.  Нездатність надавати якісні послуги  багато в чому стала наслідком  ажіотажу. В  Інтернет компаній немає часу (та й необхідності), щоб замислитися над  перспективами бізнесу та потребами споживачів. Більшість компаній прагне

скоріше "застовпити ринок", не зволікати, зробити хоч якийсь проект і хоч  якось його запустити. Компанії витрачаються на розкручуванні Інтернет магазину, не займаючись серйозними вкладеннями в відповідну інфраструктуру.

Отже, в результаті аналізу наявних  матеріалів можна дійти до наступних  висновків.

Міжнародна електронна торгівля не являє собою нічого принципово нового, а є лише найбільш утилітарною формою торгівлі. Всі її переваги –наслідок використання Інтернету, а не нової торговельної концепції. У той же час, саме завдяки своїй утилітарності перед електронною торгівлею відкриваються найбільш значні перспективи в столітті глобалізації й високих технологій. Глобалізація ринків неможлива без електронної торгівлі як сполучного інструмента. А технологічний розвиток поступово приведе до витиснення електронною торгівлею більшості видів традиційної торгівлі в усьому світі.

Безсумнівно, у міжнародної електронної торгівлі в Україні є майбутнє.

Більш того, у сучасного бізнесу  без активного використання Інтернету  майбутнього просто немає. І українські компанії це розуміють.

 

2. Особливості розвитку українського сегменту електронної комерції

В Україні відбувається постійне підвищення технологічного рівня  Всесвітньої мережі. За данимикомпанії IKS Consulting число домогосподарств із широкосмуговим підключенням до Інтернету заперіод з початку 2009 року до третього кварталу 2010 року зросло на 83,5 % і склало понад 2,87 млн. Рівень проникнення широкосмугового доступу до Інтернет в Україні досяг 16,3% від загальної чисельності домогосподарств. На середину листопада 2010 року Україна увійшла до Топ-30 країн світу за швидкістю Інтернет - з'єднання. А за якістю "швидкого" Інтернету Україна знаходиться на 36-му місці у світі. Щорічні дослідження рейтингу «електронної готовності», що здійснюють організації Economist Intelligence Unit та IBM Institute for Business Value, у 2010 році віддали Україні 64 місце із 70-ти можливих. Порівняно з 2009 роком Україна опустилася на дві позиції. Зараз прийнято рішення цими організаціями змінити назву рейтингу – на «рейтинг розвитку електронної економіки». Ця зміна булла спричинена тим, що по більшості країн, які досліджувались, вчені вже констатували факт досягнення стану «електронної готовності», тобто постійний доступ до Інтернет в цих країнах є нормою. Відповідно акцент дослідження змістився в бік максимального використання інформаційних технологій на користь економіки та суспільства.

 

В Україні сфера електронної  комерції розвивається не так швидко, як інші сегменти вітчизняного Інтернет-ринку, і має більш скромні інвестиції. Інтернет-магазини ще не отримали масового визнання українських покупців. Проте за останні 10 років кількість Інтернет-магазинів зросла у понад 60 разів, а обіг онлайн-торгівлі перевищив 1 мільярд доларів [11].

В першій декаді ХХІ ст. Інтернет вже не є екзотикою для  українців. В 2005 р. аудиторія

українського Інтернету  перевищила 5 мільйонів користувачів. Це й стало початком динамічного  росту онлайн-торгівлі. В 2005 році кількість  Інтернет-магазинів зросла в п’ять  разів порівняно із 2000 роком і  склала 500. В 2008 році нараховувалось уже майже 3000 сервісів онлайн-торгівлі, в 2009 р. – 5500, а в 2010 р. ця цифра перетнула межу в 6000 електронних магазинів .

В даний час в авангарді  української електронної комерції знаходяться магазини Rozetka,

Bambook, Azbooke, Webshop, Kiev.ua тощо. Через український Інтернет (UA.net) сьогодні добре продаються товари, що не потребують контакту з покупцем: книги, аудіо та відео диски, інтимні товари, картки поповнення мобільного зв’язку, комп’ютери та комплектуючі. Багатообіцяючим залишається ринок туристичних послуг, ринок продажу та оренди житла, реалізації автомобілів, коштовностей, рідкісних товарів.

До основних мотивів, що спонукають все більшу кількість  українських покупців віддавати  перевагу покупкам онлайн, слід віднести такі:

- економія часу на пошук, вибір та замовлення вподобаного товару;

- економія грошей, адже  електронні торговці на відміну  від реальних не утримують  власного

торгівельного майданчика, а тому мають реальну можливість продавати товари дешевше за конкурентів;

- можливість купувати оригінальні та рідкісні для України товари у зарубіжних магазинах та на аукціонах, резервувати місця в готелях різних країн та отримувати інші послуги іноземних компаній (йдеться про операції В2С та С2С).

У процесах міжнародної  електронної комерції сьогодні Україна виступає більше в ролі покупця, а ніж продавця. Зокрема, за спостереженнями автора найбільш активно споживчі товари пропонyються на електронному аукціоні еBay фізичними та юридичними особами США, Китаю, Південної Кореї та Австралії.

Дуже перспективною в Україні є і така форма організації інформаційної та торгівельної взаємодії між компаніями через Інтернет як е-комерція В2В. В умовах поглиблення поділу праці, активного розвитку спільної комерції, коли підприємства не лише купують одне в одного продукцію, але і спільно працюють над виробництвом нових товарів і послуг, міжнародна е-комерція набуває особливого значення, оскільки вона передбачає формування тривалих партнерських відносин між підприємствами, які здійснюються через комунікаційні мережі. В Україні вже почали створюватись корпоративні портали, в межах яких систематизується корпоративна інформація та надається доступ до неї сертифікованим користувачам. Прикладом є корпоративні системи компаній KM Core та

Softline [12]. Постійно зростає кількість Інтернет-сайтів, що є технологічною базою для розвитку В2В е-комерції. Український сегмент Інтернету нараховує понад 390 тисяч Web-сайтів, очікується щомісячне зростання відвідувачів на них до 150% [7].

В Україні формуються електронні ринки, створюються і запроваджуються системи управління ланцюжком комплектації, управління взаємовідносинами з клієнтами. Важливим кроком у напрямі впровадження систем «business-to-business» в економіку є використання відкритих міжнародних стандартів, створено національний електронний каталог товарів. Нарощуючи свою присутність в системах міжнародної електронної комерції, Україна вписується у загальносвітові тенденції, що спостерігаються наразі, і відчуває на собі їх вплив, зокрема:

- останніми роками  у зв’язку і зниженням цін на комп’ютерні системи та програмне забезпечення спостерігається бум у продажах комп’ютерів;

- провайдери зменшують  ціни на Інтернет-послуги; 

- відбувається невпинне  зростання кількості Інтернет-користувачів  по всіх країнах і регіонах  світу, де рівень проникнення ще не досяг максимальних значень;

- зростання обсягів  покупок онлайн з $8 млрд. у 1999 році до понад $1,5 трлн. у 2010 р. [7].

 

Для активного включення  України в міжнародний електронний  бізнес необхідне: активне

впровадження комп’ютерів та телекомунікацій в усі сфери соціального та економічного життя країни, у тому числі і в сільській місцевості, що забезпечить розширення комп’ютерної грамотності населення і належний рівень розвитку інфраструктури; стимулювання швидкого розвитку інфраструктури мережі:

розвиток Інтернет-магазинів, мережевих бізнес-структур, операторів мережі та створення великих Інтернет-порталів; навчання професійним та загальним  навичкам роботи з Інтернетом на всіх рівнях освітньої системи; підвищення купівельної спроможності населення на основі стабільного економічного росту.

 

3. Перспективи розвитку  електронної комерції в Україні

На межі третього тисячоліття  людство реально відчуває прихід інформаційної революції, яка кардинально  змінила обличчя світу, привівши до нових можливостей розвитку людської цивілізації. Серед основних тенденцій розвитку інформатизації суспільства, що стосується практично всіх сфер життєдіяльності, включаючи економіку, державне управління, науку, мистецтво, слід зазначити стрімкий розвиток інформаційної мережі Internet. Сьогодні, звернувшись до всесвітньої мережі, можна отримати цілий спектр послуг. Internet стає головним каналом обміну товарами і послугами завдяки своїй високій пропускній здатності, що дає змогу швидко переміщувати в просторі значні масиви інформації. Водночас такий інтенсивний розвиток сприяє виникненню сучасних бізнес-структур, які за допомогою інформаційної мережі встановлюють партнерські відносини і здійснюють свою діяльність у будь-якій точці земної кулі. Сучасний ринок Internet - розрахунків розширюється з дивовижною швидкістю і все більшого значення набуває електронна комерція [9].  

 Кількість українців, що мають постійний доступ до Internet, збільшується з кожним днем. За оцінками деяких експертів, на сьогодні вона становить близько 2 млн осіб. Цілком логічно, що разом із зростанням абонентської бази розвивається і вітчизняний сегмент всесвітньої мережі: стає більше Internet - магазинів, все частіше навіть не пов'язані з мережею компанії приймають рішення про прийом платежів on-line за свої товари і послуги.   Отже, незважаючи на те, що темпи розвитку інформаційних технологій в Україні через соціально-економічні проблеми ще відстають від інших країн світу, наша держава сміливо входить у світовий інформаційний простір. Тому актуальність цієї теми викликає значне зацікавлення як вчених, так і практиків [8].   

 Аналіз досліджень  та публікацій. Проблема побудови  і використання перспектив розвитку  електронної комерції в Україні  привертає увагу науковців. Питання  розвитку і удосконалення перспектив розвитку електронної комерції в Україні розглядали в своїх роботах вітчизняні та зарубіжні вчені, серед яких А. Чухно, A.B. Сладков, A.B. Нефьодов, В. Новицький,А.В. Чучковська., В.М Желіховський, Н. Меджибовська, О. Чубукова та інші. Віддаючи належне роботам вищезгаданих вчених слід зазначити, що метою дослідження є розробка теоретичних і практичних пропозицій щодо перспектив розвитку електронної комерції в Україні [10].  

 Метою дослідження є висвітлення майбутніх перспектив виявлення сучасних світових тенденцій розвитку електронного бізнесу та аналіз можливостей і перспектив участі України у всесвітній електронній торгівлі шляхом:  

- визначення основних негативних  чинників та їх вплив на  вітчизняний електронний бізнес;   

- вивчення можливостей європейського ринку інформаційних технологій та його розвиток у найближчі роки.  

 Формування вітчизняного ринку Internet -платежів в Україні почалося весною 2001 р., а саме тоді магазин Bambook.com.ua першим заявив про прийом оплати за допомогою карт Visa i MasterCard.Вже через три місяці частка замовлень Bambook.com.uа,оплачуваних через мережу,досягла 10-15 %. Водночас щоб реалізувати подібну систему необхідно було докласти неймовірних зусиль. Всі банки були стурбовані захистом від шахрайства, і навіть готовність деяких Internet- магазинів узяти на себе 100%-ву компенсацію збитків у разі виникнення яких-небудь проблем,не гарантувала відкриття торгового рахунку для on-line-продавців. Сьогодні ситуація змінилася,і практично на кожному сайті, що займається торгівлею в мережі,реалізована можливість оплати on-іте [9]. 

 Швидкість роботи  сайтів і зручність використання  у багатьох випадках залишає  бажати кращого. Це визначається, мабуть якістю устаткування, на якому працює компанія, і програмним забезпеченням.