Сім'я як соціальний інститут
Зміст
- Вступ
3 - Сім'я як соціальний інститут
4 - Неповні сім¢ї та джерела їх формування
7 - Труднощі існування неповної сім'ї
8 - Проблеми неповних сімей
13 - Особливості психологічного розвитку особистості дитини у неповній сім’ї
17 - Основи соціальної роботи з неповною сім'єю
21 - Аналіз соціалізації дітей із неповних сімей
23 - Висновки
26 - Список використаної літератури
28
Вступ
Проблематика сім’ї – її соціально-психологічні характеристики, що пов’язані з динамікою сімейних відносин, особливостями їх впливу на розвиток особистості дитини, надання психологічної допомоги сім’ям у важких ситуаціях є стабільно актуальною у психолого-педагогічній науці від початку ХХ ст.
Питання типології сімей, їх специфіка, основні проблеми та види психологічної допомоги перебували у центрі уваги багатьох видатних і відомих психологів. Їх дослідження стали теоретичною й методологічною базою фундаментальних і прикладних розробок проблематики сім’ї.
В умовах розбудови української державності надзвичайно актуальною є проблема формування особистості дитини, а особливо підлітків, їх соціалізації, що зумовлено пошуком оптимальних шляхів підготовки їх до самостійного життя. На сьогодні в Україні спостерігаються негативні тенденції в усіх сферах життєдіяльності людини: високий рівень безробіття, деградація моральних цінностей, соціальна дезадаптація, низька правова захищеність дітей, підлітків та їх сімей, що призводить до низького рівня соціальної компетентності підлітків.
З огляду на те, що сім’я – основний осередок виховання та формування особистості дитини неможливо не враховувати її специфічні соціальні обставини. За останні роки спостерігається тенденція до зростання розлучень, позашлюбних народжень, смертності населення, що збільшує кількість неповних сімей. За даними Державної доповіді про становище сімей в Україні, неповні сім’ї складають 24,8%, переважна більшість яких є материнськими. За таких умов визначення психологічних особливостей дітей саме з неповних сімей є актуальною проблемою.
Перспективи духовного та
соціально-економічного прогресу нації,
розвиток демократії і громадянського
суспільства в Україні
На сьогодні в наукових дослідженнях недостатньо уваги ще приділяється питанню визначення психологічних особливостей дітей з неповних сімей. Актуальність проблеми, її недостатня теоретична розробленість та потреби практики.
Сім'я як соціальний інститут
Сім'я - соціальна група, що має історично певною організацією, члени якої пов'язані шлюбними чи родинними відносинами (а також відносинами з узяття дітей на виховання), спільністю побуту, взаємною моральною відповідальністю та соціальною необхідністю, яка обумовлена потребою суспільства у фізичному і духовному відтворенні населення.
Відповідно до визначення з філософського словника: «Сім'я - це комірка (мала соціальна група) суспільства, найважливіша форма організації особистого побуту, заснована на подружньому союзі і родинних зв'язках, тобто на багатосторонніх відносинах між чоловіком і дружиною, батьками і дітьми, братами і сестрами та іншими родичами, котрі живуть разом і провідними спільне господарство »
Слідуючи за цим визначенням, можна зробити висновок, що сім'я - це складне багатоаспектне утворення, в якому виявляється 4 характеристики:
- Сім'я - осередок (мала соціальна група) суспільства.
- Сім'я - найважливіша форма організації особистого побуту.
- Сім'я - подружній союз.
- Сім'я - багатосторонні відносини подружжя з родичами: батьками, братами і сестрами, дідусями і бабусями і т. д., котрі живуть разом і провідними спільне господарство.
При комплексному вивченні сімейного структури вони розглядаються в комплексному поєднанні.
У сучасному
суспільстві найбільшого
- елементарна - сім'я з трьох членів: чоловік, дружина і дитина. Така сім'я може бути, у свою чергу: повної (в складі є обоє батьків і хоча б одна дитина) та неповної (родина тільки з одного з батьків з дітьми, або сім'я, що складається тільки з батьків без дітей);
- складова - повна нуклеарна сім'я, в якій виховуються кілька дітей. Складову нуклеарную сім'ю, де трохи дітей, слід розглядати як кон'юнкцію декількох елементарних.
Соціолог А.Г. Харчев визначав сім'ю як «малу соціальну групу, члени якої пов'язані шлюбом або кровною спорідненістю, спільністю побуту і взаємною моральною відповідальністю і соціальна необхідність у якій обумовлена потребою суспільства у фізичному і духовному відтворенні населення. Сім'я є відношення, через яке і завдяки якому здійснюється відтворення людини, суспільний механізм цього відтворення ». Але в останні два десятиліття в області сімейно-шлюбних відносин спостерігається ряд негативних тенденцій, які не можуть дати цьому визначенню реалізувати себе повною мірою. Вони виражаються в наступному:
- зменшення цінності шлюбу, сім'ї і особливо дітей у порівнянні з цінностями матеріального благополуччя і достатку;
- збільшення так званих «легковажних», необдуманих шлюбів;
- нерозуміння деякої частини молоді проблем і труднощів сімейного життя, взаємних прав та обов'язків у сім'ї;
- зростання кількості сімей з однією дитиною, що не забезпечує навіть простого відтворення населення;
- збільшення числа абортів і всіх наслідків, пов'язаних з ними;
- зростання неповних сімей, в яких діти виховуються одним з батьків;
- збільшення числа чоловіків і жінок, які потім не можуть повторно вступити у повторний шлюб;
- зростання алкоголізму, який сильно підриває сімейні підвалини і веде до народження дітей з різними вродженими дефектами і аномаліями;
- значне зростання розлучень по етико-психологічним мотивам і причин сексуальної безграмотності подружжя, а, отже, незадоволеності інтимною стороною подружнього життя .
У зв'язку з цим, стан сім'ї як соціального інституту можна оцінити як кризовий.
Незважаючи на всі зміни, яких зазнала родина за все своє існування, незмінними залишилися дві її характеристики:
1) Сім'я як соціальний інститут суспільства. Суспільство зацікавлено як сім'ї і організації цього соціального інституту.
2) Сім'я як мала соціальна група. Члени сім'ї зацікавлені в її організації впродовж усього життя.
Таким чином, можна зробити висновок про те, що положення інституту сім'ї в сучасному суспільстві дуже нестабільно, тому що відбувається процес диференціації родини і суспільства в цілому. Зміни зачіпають всі сторони суспільного життя, в тому числі і шлюбно-сімейні відносини. Змінюється і роль сім'ї у суспільстві: сім'я починає розглядатися не як виробничий осередок, а як сукупність функціонування соціально-економічного, виховного, духовного та інших факторів, що впливають на життєдіяльність людини.
Неповні сім¢ї та джерела їх формування
Сім¢я грає винятково важливу роль у формуванні й розвитку особистості дитини. З перших митей життя вона розвивається як соціальна істота. Батьки здобувають статус життєво важливих фігур автоматично, тому що фізичне життя в самому буквальному значенні залежить від них; надалі потреби в їхній любові й схваленні здобувають для дитини таке ж значення. У взаєминах з родителями дитина черпає й освоює поведінкові навички, навички міжособистісного спілкування, статево-ролеві зразки поводження багато чого іншого. Родительське відношення — один з найбільш важливих аспектів міжособистісних відносин у сім¢ї.
Сім¢я за всіх часів перебувала в центрі уваги громадськості. Особливої уваги заслуговує положення в нашому суспільстві неповних сімей. Неповна сім¢я — це один з основних соціально-демографічних типів сучасної родини. Неповна сім¢я — це мала група із частковими неповними зв'язками, де немає традиційної системи відносин мати-батько-дитина.
Причин збільшення числа сімей з одним родителем в сучасному житті більш ніж достатньо. Ріст неповних сімей безпосередньо зв'язаний зі сферою шлюбно-сімейних відносин:
- зміна моральних норм в області статевих взаємин;
- поширення дошлюбних зв'язків,
- зміна традиційних ролей (сімейних) чоловіків й жінок;
- втрата сім¢єю своєї виробничої функції;
- непідготовленість молоді до шлюбу;
- завищені вимоги стосовно шлюбного партнера;
- алкоголізм і наркоманія.
Виділяють кілька джерел формування неповних сімей. Найбільш масове з них пов'язане з розпадом сім¢ї внаслідок розлучення чоловіка й жінки. Накопичена дослідниками соціологічна інформація свідчить про те, що найпоширенішими причинами розлучень є алкоголізм, несхожість характерів, зрада або створення іншої сім¢ї. Звертає на себе увагу той факт, що в переважній більшості випадків ініціатором розлучення виступає жінка. Що стосується ранніх шлюбів, то вони виявляються менш життєстійкими, ніж звичайні. Цей процес, безсумнівно, стимулюється соціальною й цивільною незрілістю чоловіка й жінки, їх безвідповідальним, легковажним відношенням до сім¢ї, а також збільшенням числа змушених шлюбів, внаслідок вагітності й народження дитини. Формуванню неповних сімей значною мірою також сприяє спостережуваний в останнє десятиліття непропорційний ріст смертності чоловіків у працездатному віці від неприродних причин (отруєння, виробничі травми, воєнні дії й т.д.).
В зв'язку зі зміною моральних норм в області статевих взаємин, поширенням дошлюбних зв'язків, непідготовленості молоді до шлюбу, завищенні вимог до шлюбного партнера, збільшується число дітей, народжених поза шлюбом.
У сучасний час спектр неповних сімей поповнюється, крім названих вище, сам¢ями фактично роздільно проживаючих чоловіка й жінки (наприклад заробітчан); за рахунок практики всиновлення дитини самотньою матір'ю, а також встановленням опіки або піклування у випадку сирітства.
Труднощі існування неповної сім'ї
Існує ряд проблем, що стосуються неповних сімей, до яких відносяться соціально - економічні, педагогічні, медичні та психологічні.
Серед проблем неповних сімей у більшості випадків особливо гостро стоїть проблема економічного характеру (матеріальні труднощі, випробовувані родиною). Сукупний бюджет сім'ї складається з індивідуального трудового доходу, посібників, пенсій, компенсаторних виплат і пільг, визначених державою, аліментів на дітей після розлучення, подарунків в грошах або речами, продуктів від родичів і друзів.
Так як, частіше за все, головою такої сім'ї є жінка, то варто звернути увагу на політику зайнятості в країні в даний час. Сьогодні йде витіснення жінок з робочих місць на біржу праці, або у сферу низькооплачуваних бюджетних установ. Необхідність утримання та виховання дитини / дітей частіше спонукають жінок бути більш активними і підприємливість в пошуках більш оплачуваної роботи або додаткового заробітку.
Останнім часом значно скоротився перелік соціальних гарантій і знизився рівень соціального захисту. Жінка - мати, яка виховує дитину без батька, сама повинна нести відповідальність за добробут своєї сім'ї. Особливу потребу відчувають неповні сім'ї, в яких ростуть діти з відхиленнями від норми у фізичному або нервово - психічному розвитку, а тим більше діти-інваліди. Якщо дитина-інвалід потребує постійного нагляду і догляду, то жінка не має ніякої можливості поліпшити матеріальний добробут, їм доводиться жити на пенсію по інвалідності дитини та дитячу допомогу.
Необхідність догляду за дитиною в відсутність допомоги з боку, руйнування сфери побутових послуг не дозволяють жінці проявити себе у професійній сфері: вирішальне значення на їх вибір і формування поведінки надає матеріальна відповідальність. Багато жінок вважають виховання і догляд за дітьми своїм головним призначенням і відсувають на другий план професійний успіх і кар'єру. У той же час матеріальне благополуччя і нерідко зайнятість на двох роботах усуває самотню матір від виховання та догляду за дитиною, і він наданий самому собі.
Навіть сама турботлива жінка в неповній сім'ї, фізично не має достатньо часу для виховання своєї дитини. Через надмірну зайнятості та трудової перевантаженості матері діти надані самі собі.
Серед проблем неповних сімей особливо гостро стоїть проблема її функціонування як інституту виховання та соціалізації дітей. Варто вважати, що витрати виховання дітей у неповній родині пов'язані, перш за все, з впливом негативних економічних чинників Специфічний спосіб життя сім'ї з одним батьком відчутно відбивається на виховному процесі. Відсутність одного батька в сім'ї може стати причиною неповноцінного, невдалого виховання дітей. У материнських неповних сім'ях хлопчики не бачать приклад чоловічої поведінки в сім'ї, що сприяє формуванню в процесі їх соціалізації неадекватного уявлення про рольові функції чоловіка, чоловіка, батька. Поведінка незаміжньої матері в сім'ї багато в чому обумовлено відсутністю другого батька. Це впливає і на соціалізацію виховуються в материнських неповних сім'ях дівчаток, спотворює їхні уявлення про рольових функціях жінки, дружини, матері.
Діти, що виховуються в сім'ях монородітельскіх, позбавлені прикладу стосунків чоловіка та жінки в родині, що негативно впливає на їх соціалізацію в цілому і на підготовленість до майбутнього сімейного життя зокрема. Педагогіка оцінює показник ідентифікації дітей зі своїми батьками одним з основних критеріїв ефективності сімейного виховання. При цьому дитина висловлює прийняття моральних та ідеологічних норм своїх батьків. Здійснення цієї складової виховного процесу в неповній сім'ї деформується у зв'язку з відсутністю одного з батьків.
У батьківських неповних сім'ях до перерахованих вище проблем додається відсутність материнської ласки, без якої виховання дітей теж не може бути повноцінним.
У рамках виховної діяльності одному з батьків складно здійснити повноцінний контроль за дитиною і в цілому впливати на їх поведінку. Ефективному вихованню заважає ряд об'єктивних причин: руйнується звична тріада в сім'ї: «батько + мати + діти»; основна причина - надмірна зайнятість на роботі, що не дозволяє приділяти дітям достатньої уваги.
Наступна соціальна характеристика, яка потребує уваги суспільства до неповній сім'ї з неповнолітніми дітьми, пов'язана з якістю здоров'я останніх. Вчені-педіатри, що досліджують рівень здоров'я дітей, приходять до невтішного висновку: діти з неповних сімей значно частіше схильні до гострих та хронічних захворювань. Жінка змушена, перш за все, виконувати функції матеріального забезпечення сім'ї на шкоду традиційно материнським обов'язків виховання і зміцнення здоров'я дітей. Статистично значуща частота наявності в неповній родині шкідливих звичок (куріння, вживання алкоголю), соціально-побутова і житлова невлаштованість, недотримання гігієнічних норм життя, Незвернення до лікарів у разі хвороби дітей, самолікування і т.п.
Соціально-економічні проблеми властиві не всім неповним сім'ям, в усякому разі, їх вирішити простіше, ніж соціально-психологічні проблеми, присутні у внутрішньоособистісної сфері та міжособистісних стосунках членів неповних сімей, насамперед дітей.
Це, по-перше, образа, пригніченість
і почуття власної
Найбільша ж складність - труднощі у правильній поло-рольової ідентифікації та орієнтації дітей. Дитина формує стереотипи свого сприйняття і поведінки, керуючись зразком, яким для нього є дорослі, в першу чергу батьки .
Хоча полоролевое поведінку людей в різних культурах вивчено далеко не повно, в сімейних взаєминах воно проявляється найвиразніше. Соціально-психологічний стереотип наказує соціальної ролі чоловіка такі риси і ознаки, які не притаманні соціальної ролі жінки. Сама по собі жорстка визначеність цих ролей може мати несприятливий вплив, якщо людина слабка, а стереотип вимагає від нього домінування, сили, мужності або навпаки. Але в неповній родині (тим більше, якщо вона стала такою на ранніх стадіях соціалізації дитини або спочатку була неповною) дитина позбавлена зразка того, як повинні вести себе чоловіки і жінки в різних рольових ситуаціях, тому в майбутньому, у своїй власній сім'ї людина далеко не завжди зможе продемонструвати адекватне полоролевое поведінку; це призводить до дисфункциональности і конфліктів і, можливо, теж до розпаду сім'ї. Основна причина статистично значущою зв'язку неблагополуччя розпадається молодої сім'ї з неблагополуччям сім'ї батьків одного з молодих подружжя (чи обох подружжя) - їх неадекватна полоролевая соціалізація.
Хоча неповних сімей, в яких батько сам виховує дітей, значно менше, ніж неповних сімей, в яких дітей виховує одна мати, їм притаманні ті ж проблеми статеворольової орієнтації. Крім того, батько з дитиною має більше шансів створити нову сім'ю, чому мати з дитиною. Тому однією з проблем такої сім'ї буде формування відносин між дитиною (дітьми) і новою дружиною батька (можливо, з її дітьми).
В даний час поширена нова категорія неповних сімей - неповні розширені сім'ї, які утворюються, як правило, в результаті якої-небудь соціальної катастрофи: загибель батьків малолітніх дітей, знаходження батьків у в'язниці, позбавлення їх батьківських прав, пияцтво - найчастіше саме це змушує покоління прабатьків брати онуків на утримання і виховання. Такі сім'ї, зрозуміло, мають низький рівень доходів; ряд складнощів викликаний поганим станом здоров'я літніх людей, їх більш слабкими адаптаційними здібностями, невмінням пристосуватися до реалій сучасності: на жаль, інколи вони не можуть використовувати свій авторитет, здатності контролювати ситуацію, тому часто діти демонструють девіантні форми поведінки.
Таким чином, можна сказати, що кількість неповних сімей з кожним роком збільшується, росте число розлучень і, необхідні конкретні заходи щодо вирішення проблем такої слабкозахищеній сімейної групи, як неповна сім'я.
Проблеми неповних сімей
Сім¢я виконує наступні функції:
- виховна функція;
- економічна − полягає в бажанні членів сім’ї задовольнити свої матеріальні потреби;
- емоційна функція − задоволення базових психологічних потреб (потреба у визнанні, повазі, симпатії, емоційній підтримці);
- функція духовного спілкування − спільне проведення дозвілля, взаємне духовне збагачення (дана функція відіграє значну роль духовному розвитку людини);
- функція первинного соціального контролю − забезпечення виконання соціальних норм членами родини й ін.
Зрозуміло, що в сім’ї з одним родителем перераховані функції не можуть реалізовуватися в повному обсязі.
Існує ряд проблем, які стосуються неповних сімей, до яких відносяться соціально - економічні, педагогічні, медичні й психологічні.
Серед проблем неповних сімей в більшості випадків особливо гостро стоїть проблема економічного характеру (матеріальні труднощі, випробовувані сім’єю). Сукупний бюджет сім’ї складається з індивідуального трудового доходу, пенсій, компенсаторних виплат і пільг, обумовлених державою, аліментів на дітей після розлучення, подарунків у грошах або речами, продуктів від родичів і друзів.
Через те, що найчастіше, главою
такої сім’ї є жінка, то варто
звернути увагу на політику зайнятості
в країні в цей час. Сьогодні йде
витиснення жінок з робочих місць
на біржу праці або в сферу
низькооплачуваних бюджетних
Останнім часом значно скоротився перелік соціальних гарантій і знизився рівень соціального захисту. Жінка - мати, що виховує дитину без батька, сама повинна відповідати за добробут своєї родини. Особливий нестаток відчувають неповні сім’ї, у яких ростуть діти з відхиленнями від норми у фізичному або нервово-психічному розвитку, а тим більше діти - інваліди. Якщо дитина - інвалід має потребу в постійному догляді, то жінка не має ніякої можливості поліпшити матеріальний добробут, їм доводиться жити на пенсію по інвалідності дитини.
Навіть найтурботливіша жінка в неповній сім’ї, фізично не має досить часу для виховання своєї дитини. Через надмірну зайнятість і трудову перевантаженість матері діти надані самі собі.
Серед проблем неповних сімей
особливо гостро стоїть проблема їх функціонування
як інституту виховання й
У рамках виховної діяльності одному родителю складно здійснити повноцінний контроль за дитиною й у цілому впливати на її поводження. Ефективному вихованню заважає ряд об'єктивних причин: руйнується звична тріада в родині: «батько + мати + діти»; основна причина - надмірна зайнятість на роботі, що не дозволяє приділяти дітям достатньої уваги.
Наступна соціальна
У неповній сім’ї родителю, що залишився, неважко створити у дитини негативне уявлення про відсутнього родителя, особливо якщо розставання було пов'язане з розлученням, просто уходом або чимсь, що заподіює сильний біль. Жінка, що залишилася з дітьми без чоловіка, повинна дуже постаратися, щоб її дитина не подумала, що всі чоловіки погані. Хлопчику, який це чує, важко повірить, що бути чоловіком добре.
Через те, що діти в неповній родині не можуть спостерігати відносини між чоловіками й жінками, то вони виростають, не маючи цілісної моделі цих відносин.
Однак всі ці проблеми розв'язуються.
Жінка - мати цілком може мати адекватну,
приймаючу установку стосовно чоловіків
і бути досить зрілою, щоб не створювати
в дітей негативного уявлення
про їх. Вона може допомогти своїм
дітям встановити добрі й близькі
відносини з дорослими
Хлопчики в неповній сім’ї,
де з родителів одна мати, зіштовхуються
з більш серйозною проблемою,
заголублені матір'ю або
Дівчинка в неповній сім’ї теж може одержати перекручене уявлення про відносини між чоловіками й жінками. Вона або готова на роль прислуги − дає все й нічого не одержує або відчуває, що може все робити самостійно й бути зовсім незалежною.
Особливості психологічного розвитку особистості дитини у неповній сім’ї
На розвиток особистості дитини впливають багато факторів. Один з основних − клімат у родині, атмосфера сімейних відносин, якими дихає дитина. У взаєминах з родителями вона знаходить досвід спілкування з людьми. Дитина сприймає сімейні цінності, намагається відповідати певним умовностям, вдачам і традиціям, що затвердилися в сім’ї її батьків.
Діти дуже чуйно й швидко вловлюють навіть найменші нюанси у відносинах родителів між собою. Взаємини матері й батька для дитини поступово стають зразком для наслідування. Якщо родителі між собою доброзичливі, дружні, допомагають один одному, то подібні відносини в них формуються й з дітьми, які у свою чергу так само будуть ставитися до всіх оточуючих їх людей. Якщо родителі ворогують, постійно сваряться за лідерство в сім’ї, то й діти, як правило, поводяться так само.
Коли батько владний і строгий, а мати лагідна й добра, то зразком для наслідування може стати "чоловічий ідеал". Особливо це відноситься до хлопчиків. Однак у наш час при рівноправності між статями і дівчата цілком можуть додержуватися чоловічого зразка поводження. Взаємини між родителями − це та підстава, на якій найчастіше базується в людини вибір її власного життєвого стилю. Найбільш загальні характерні риси дітей однієї сім’ї є відбиттям тієї атмосфери, що панувала в їхньому рідному домі. Хоча, діти однієї й тієї ж сім’ї зовсім не подібні один на одного. Найчастіше вони бувають зовсім різними.
- Сім’я як соціальний інститут
- Сінгапурський морський порт
- Сінтез метанола та його перероботка
- Сістэма жанраў сучаснай навуковай літаратуры
- Сіткове планування й управління стратегічних комплексних робіт
- Сітьове планування
- Сказ (2)
- Сім'я і шлюб. Функції сім'ї
- Сім’я у сучасному суспільстві
- Сім*я як інститут соціалізації особистості
- Сім’я як мала соціальна група
- Сім’я як об’єкт соціального аналізу
- Сім'я як один з головних інститутів соціалізації та становлення особистості
- Сім’я як первинний виховний колектив
