Соціальні інтернет – мережі їхні функції та роль у формуванні громадянського суспільства

Соціальні інтернет – мережі їхні функції  та роль у формуванні громадянського суспільства.

 

Поняття класичних  соціальних мереж у соціологічній науці є достатньо розробленим та актуальним. Починаючи з 1954 р., коли вперше цей термін був введений у науковий обіг, це поняття аналізувала значна кількість дослідників. Так, визначний вплив у теоретичну розробку теорії соціальних мереж внесли А. Турен та М. Кастельс. Саме їхні дослідження є базовими в цій галузі соціологічного знання. В подальшому це поняття активно вивчали П. Ердос, А. Раньї , Г. Градосельска.

У ході соціальних змін у суспільстві набували великого значення інформаційно-інноваційні чинники. Це сприяло тому, що інформація стала одним із найвагоміших ресурсів, а сучасне суспільство можна вважати таким, у якому важлива роль  належить інформації та інформаційно-комунікативним технологіям.

Із появою глобальної комп’ютерної мережі Інтернет комунікація між індивідами набула нових обрисів. Це, в свою чергу, сприяло більшій територіальній розгалуженості соціальних зв’язків. Фактично з появою соціальних Інтернет-мереж у 2005 р. ці зміни набули ще більш виразних форм, що можна висловити наступним чином.

  1. Соціальні зв’язки в соціальних Інтернет-мережах для одного соціального актора є практично необмеженими.
  2. Соціальні зв’язки не є територіально або темпорально обмеженими.
  3. Соціальні Інтернет-мережі використовують інноваційні ресурси Інтернету для обміну інформацією, соціальним досвідом та комунікації.

Більшість із вищезазначених дослідників класичних соціальних мереж оминають увагою цей новітній інформаційно-комунікативний феномен. Недостатньо розробленими є питання, пов’язані зі структурою, функціями та поширенням соціальних зв’язків через соціальні Інтернет-мережі. Ще менша увага приділяється ними питанням входженню соціальних Інтернет-мереж у структуру класичних соціальних мереж,  їхній специфіці та соціальним функціям.                                  

Звідси метою  статті є визначення місця та ролі віртуальних соціальних мереж у загальній структурі соціальних мереж, а також визначення їхнього впливу на формування громадянського суспільства та на протестні практики населення. Серед завдань назвемо потребу виділення основних ознак соціальних Інтернет-мереж; виокремлення характерних функцій такого типу соціальних мереж; виявлення характерних особливостей впливу віртуальних соціальних мереж на формування громадянського суспільства та протестні практики населення сучасної України.

Уперше термін “соціальні мережі” було згадано Д. Барнсом у 1954 р. в роботі “Класи і збори в норвезькому острівному приході”, яка увійшла до збірки “Людські стосунки” [1]. Він охарактеризував коло друзів певної людини як мережу. Ця мережа, згідно автора, існує як система точок, з’єднаних  між собою. Точками такої системи є люди, а лінії, які з'єднують точки, вказують, як люди взаємодіють один з одним. Цей принцип діє і в сучасних дослідженнях соціальних мереж. Вузли відображають акторів всередині мережі, а зв'язки − стосунки між акторами. В найпростішій формі мережа є відтворенням усіх зв’язків між вузлами, які мають відношення до дослідження. Варто згадати найбільш вагомі дослідження в галузі соціальних мереж. Так, в роботі Б. Велмана “Аналіз мереж: деякі базові принципи” [2] розроблено методологію мережевого аналізу. А. Барабазі у своїй монографії ”Взаємопов'язаність, нова наука про мережу “довів складну внутрішню структуру соціальних мереж і показав, що вони не є хаотичним утворенням [3]. Автор стверджує, що усі соціальні структури мають тією чи іншою мірою властивості соціальних мереж. М. Кастельс запропонував поняття мережевого простору, основою якого є ресурси, якими обмінюються актори всередині мережі [4].

 Із плином часу  соціальними мережами стали називати   соціальні Інтернет-мережі, які дають змогу людям встановлювати зв’язки між собою, обмінюватись інформацією та соціальним досвідом, використовуючи ресурси глобальної мережі. Соціальні Інтернет-мережі – це платформа, онлайн сервіс чи веб-сайт, призначені для побудови та організації соціальних взаємовідносин. За більш вузьким технологічним визначенням соціальні Інтернет-мережі – це інтерактивний, з великою кількістю користувачів веб-сайт, контент якого наповнюється самими учасниками. Сайт є автоматизованим соціальним середовищем, яке дає змогу спілкуватися групі користувачів, об’єднаних загальним інтересом [5]. Оскільки глобальна мережа Інтернет, як і її структурні елементи, належить до віртуальної реальності.

Соціальні Інтернет-мережі від часів свого створення набули якісних змін. Спочатку вони виконували функції базової взаємодії, а сьогодні ці мережі виконують різноманітні завдання для вирішення проблем пов’язаних з відновленням соціальних контактів, швидким обміном інформацією та багатьма іншими.

Характерними  ознаками цього нового типу соціальних мереж   є:

- спілкування у реальному часі без просторових обмежень;

- локалізація цих мереж за певними спеціалізованими чинниками;

- існування певного характерного типу мовлення (скорочення слів, широковживані фрази в середовищі цих мереж);

- здатність до конформізму деяких учасників віртуальних соціальних мереж;

- створення віртуального образу власного “я” завдяки  графічним та текстовим засобам;

- можливість формування власної громадянської позиції учасників цих мереж завдяки активному поширенню інформації або ж маніпулюванням нею.

Але слід зазначити, що деякі ознаки можуть як доєднатись до цих, так і зникнути в ході часу. Тим паче, що віртуальна реальність, до якої відносяться такого типу мережі, поступово набуває нових рис, які не завжди легко передбачити.

 Як будь-яке утворення, що претендує на цілісність, соціальні Інтернет-мережі повинні бути в певній структурі. Тому доцільно виділити структуру класичних соціальних мереж і місце, яке в ній посідають соціальні Інтернет-мережі  відповідно до своїх характеристик. Г. Градосельска пропонує типологію мережевих структур, яка, в свою чергу, складається з систем(рис.1)

1- з високою комунікативністю і низькою домінантністю;

2- з низькою комунікативністю і низькою домінантністю;

3- з низькою комунікативністю і високою домінантністю [6].

Ми вважаємо, що соціальні Інтернет-мережі можуть бути віднесені до першого типу системи з високою комунікативністю та низькою домінантністю, оскільки:

1) в соціальних Інтернет-мережах  не передбачено контролю центру  над периферією, що є характерним  для цього типу соціальних мереж;

2) в соціальних  Інтернет-мережах  існує гіпертекстова комунікація;

3) загальне число зв’язків  у такій структурі розподілено  відносно рівномірно.

 

                                                     Рис.1

 

Цей тип схеми відрізняється  від інших перш за все своєю гіпертекстуальністю, низьким контролем (хоча прихований контроль можливий) і спрямований на високу комунікативну активність при низькому контролі.

Разом з тим, відносно цієї системи можна висловити наступні зауваження:

- схема, запропонована Г. Градосельською, в тому періоді часу не передбачала віртуальних соціальних мереж, оскільки їхнє широке розповсюдження було констатовано дещо пізніше;

- у цій схемі не передбачена можливість поєднання елементів структури один з одним;                                                                                                          - не передбачено, що самі соціальні мережі можуть бути як локального  характеру(спрямовані на певну галузь суспільного життя), так і глобального характеру;

-у випадку  віртуальних соціальних мереж у цій структурі може зявитись новий тип з високою комунікативністю та прихованою домінантністю. Це можна пояснити певними підозрами стосовно втручання певних спецслужб у роботу віртуальних соціальних мереж.

Як бачимо, мережі віртуального характеру можуть мати своє місце у загальній структурі соціальних мереж, проте можна висловити припущення, що для більш глибокого розуміння віртуальних соціальних мереж слід сформулювати структуру нового типу, яка більшою мірою відповідала б характеристикам цього нового типу мереж.

 

У глобальній мережі існує своя структура веб-сайтів, у якій своє місце посідають соціальні Інтернет-мережі. Вона виглядає таким чином (див. Табл.1)

Структура Інтернету  за видами сайтів

 Інтернет - представництва:

- сайти-візитки

- корпоративні сайти

- інтернет-вітрини

- промо-сайти

 Інформаційні  ресурси

- тематичні сайти

- інтернет-портали

- блоги

- каталоги сайтів

 Веб-сервіси

- пошукові системи

- поштові системи

- інтернет-форуми

- фото-, відео-, аудіохостинги

- дошки оголошень

- соціальні Інтернет-мережі [7]

 

 


       Тепер більш детально зупинимось  на кожному типі сайтів.

Сайт – візитка - найпростіший вид сайту, який зазвичай містить від однієї до п’яти сторінок. Сайти такого типу включають в себе переважно загальну  контактну інформацію про свого власника.

Корпоративні  сайти – це повноцінні представництва компаній в Інтернеті. Корпоративні сайти містять повну інформацію про компанію та її діяльність.

Інтернет –  вітрини - це тип сайтів, основним призначенням яких є надання інформації про певний продукт, відображати відгуки стосовно характеристик продукту,та контактну інформацію продавця.

Інтернет –  магазини – це сайти, аналогічні інтернет – вітринам,проте мають додаткову можливість заказати товар прямо через сайт.

Промо- сайти  – сайти призначені для реклами  певного товару чи бренду.

Тематичні сайти  – це сайти призначені для збереження інформації за певною чітко визначеною тематикою. До цього типу належать також інтернет – енциклопедії.

Інтернет-портали – це сайти, схожі з тематичними, проте мають більш розвинуту структуру і більшу кількість сервісів та розділів.

Блоги- це тип  сайтів, на яких власник блогу пише тексти зі своїми коментарями, міркуваннями, ідеями та іншою постійно змінюваною інформацією.

Каталоги сайтів –це сайти основною ціллю яких - посилання на інші сайти та їхній короткий опис.

Пошукові системи-це сайти для пошуку інформації в  Інтернеті по певним критеріям.

Поштові сервіси  – це сайти основна ціль яких робота з електронною поштою.

Інтернет – форуми – на такого типу сайтах користувачі можуть створювати певну тему для обговорення та коментувати її.

Сайти – хостінги - на сайтах такого типу існує можливість зберігання файлів для подальшого їх використання.

Дошки оголошень – це сайти, де користувачі мають можливість шукати або публікувати певну інформацію у вигляді оголошень.

Соціальні мережі – тип  сайтів створених для спілкування  користувачів між собою.як правило  на таких сайтах є рейтинги, групи  по інтересах та інші сервіси [7].

З усіх вищеназваних типів сайтів соціальні мережі, на нашу думку, найбільшою мірою мають схожих аспектів  з блогами, тематичними сайтами, пошуковими системами та інтернет – хостінгами. З блогами соціальні мережі схожі в тому, що (як і в блогах) в соціальних мережах користувач може висловлювати  думку стосовно певних подій свого життя, показувати свою творчість та формулювати ідеї стосовно певних суспільних подій. З тематичними сайтами схожість проявляється в тому, що є соціальні мережі як загальнотематичного спрямування, так і за певним типом інтересів. Зрештою навіть у загально тематичних соціальних мережах є групи створені для обговорення певних тем.  Пошукові сайти мають схожість у фундаментальній ознаці соціальних мереж, а саме у пошуку соціальних контактів. В соціальних мережах нового типу можна шукати не тільки людей але і певну мультимедійну інформацію (музику, відео, фото).

З Інтернет –  хостінгами соціальні мережі сходяться  у такій якості, як збереження файлів, оскільки в мережах соціального типу існує можливість зберігання інформації, зокрема фотографій аудіо- та відеофайлів.                       АбзацРазом із побудовою структури доцільно також виділити основні, на нашу думку, функції, які  сьогодні виконують соціальні Інтернет-мережі як сучасний різновид класичних соціальних мереж.

Окреслимо ці функції  за критерієм соціальної значимості.

1. Комунікативна функція – можливість спілкування в реальному часі внаслідок створення людиною власного віртуального образу в текстовій формі, а останнім часом це спілкування може здійснюватись у цих мережах за допомогою відео- та аудіозв’язку.                                                                                                                          2. Інформаційна функція – чи не найважливіша функція, яка дає можливість якісного і достатньо швидкого обміну інформацією між користувачами. Також в соціальних Інтернет-мережах існує система оцінювання інформації.

3. Функція збереження соціальних зв'язків – такого типу мережі надають можливість відновити соціальні зв’язки людей, які через певні причини обірвались, наприклад, через просторовий чинник.                                               4.Нормотворча функція – у соціальних Інтернет-мережах існують певні, хоча й не формалізовані норми, які поширюються серед користувачів. Ці норми проявляються як у стилях спілкування всередині цих мереж, так і у певній поведінці у цій площині.                                                                                       5.Функція самопрезентації та самовираження  –  будь-який користувач може за допомогою ресурсів Інтернету створити в таких мережах своєрідний образ власного “Я”. В соціальних Інтернет-мережах є можливість вести дискусії стосовно певних питань, створити власний візуальний образ, поділитись власною творчістю навіть тим особистостям, які мають певні психологічні чи соціальні комплекси в повсякденному житті.                                                                          

6. Розважальна функція – в деяких людей існує потреба використати свій вільний час для розваг. Розваги у віртуальній реальності і соціальних Інтернет-мережах надають можливість релаксації завдяки сучасним інформаційним можливостям. Також це надає людям, які мають певні соціально-психологічні комплекси, можливість замінити розваги у соціальній реальності розвагами у віртуальної реальності.                                                                                                         Найбільш соціально значимими функціями віртуальних соціальних мереж слід вважати комунікативну, оскільки вона передбачає комунікацію користувачів без територіальних рамок; інформаційну, яка окреслює обмін інформацією та соціальним досвідом між користувачами та функцію відновлення соціальних зв’язків. Остання є чи не найважливішою характерною рисою віртуальних соціальних мереж, оскільки надає користувачам можливість відновлювати втрачені соціальні зв’язки та зберігати їх.

Можна стверджувати, що  у соціологічній науці для специфіки вивчення віртуальних соціальних мереж найбільшою мірою відповідає галузева соціологічна теорія – кіберсоціологія. Кіберсоціологія – це міждисциплінарна галузь знань, яка використовує веб-технології і має за мету здійснювати критичний аналіз проблем, повязаних з Інтернетом, кіберпростором, кіберкультурою та Інтернет- спільнотами. Інші назви галузевих дисциплін – соціологія Інтернету, веб – соціологія та віртуальна соціологія [8]. Ця галузь використовує досягнення  Інтернет – технологій для емпіричних досліджень соціальних явищ. Віртуальна соціологія, як вважає А. Давидов, була створена для пояснення певних соціальних явищ, виявлення принципів функціонування соціальних процесів завдяки комп’ютерному моделюванню.

Ця галузь соціології найбільш ефективна для вивчення віртуальних соціальних мереж, оскільки:

- віртуальні соціальні мережі  повною мірою підпадають під предметне поле вивчення віртуальної соціології;

- інтернет- технології, які використовує ця галузь соціології, повною мірою відображають процеси та характерні ознаки мереж віртуального типу.

Соціальні мережі віртуального типу можуть мати вплив  на процеси формування громадянського суспільства. Це може проявлятись в наступних аспектах:

- віртуальні  соціальні мережі вибудовуючи  горизонтальні зв’язки поступово  обмежують панування вертикальних  мереж (фінансово – промислових груп і владних кіл);

- віртуальні соціальні мережі налагоджують зв’язки між малими та середніми соціальними групами завдяки такого типу мережам;

- в віртуальних соціальних мережах є більша якість інформації та швидкість її обміну;

- віртуальні соціальні мережі сприяють налагодженню зворотного зв’язку та оперативне реагування чиновників на запити громадян;

- віртуальні соціальні мережі створюють умови для прозорих економічних та політичних процесів.

З допомогою  мереж віртуального типу здійснюється представництво не тільки соціальних груп, але й цілих соціальних верств населення – роботодавців, найманих працівників, споживачів тощо.

Особливо слід підкреслити роль віртуальних соціальних мереж в протестних практиках, які останнім часом активно розповсюджуються у світі. Наведемо декілька прикладів. Поширення інформації про самопідпал безробітного громадянина, а також матеріалів про корумповану владу цієї країни викликали низку активних протестів і на початку 2011 року призвело до відставки президента Тунісу. ХХХХХВ січні 2011 року розгін демонстрацій в Єгипті активно транслювався в соціальних мережах, внаслідок чого було створено 32 тисячі груп в соціальній мережі Facebook. Опозиційні сили протестуючі проти режиму тодішнього президента Хосні Мубарака закликали висловлювати своє незадоволення владою використовуючи можливості цього онлайн ресурсу. Зрештою це призвело до безпрецендентного відключення інтернету по цілій країні, проте  не відвернуло відставки президента Єгипту. Основна тенденція арабських революцій полягала в тому, що переважна більшість протестуючих була віком до 30 років і активними користувачами соціальних мереж[10].

Охарактеризувати  основні причини впливу віртуальних  соціальних мереж на протестні практики на нашу думку можна наступним  чином:

- швидкість  та мобільність організацій протестів  через такого типу соціальні  мережі;

- характерний  плюралізм думок та відсутність  цензури у переважній більшості  держав;

- можливість спілкування та обміном в реальному часі цілих груп населення;

-обмін інформацією різного типу.

Тому можна припустити, що віртуальні соціальні мережі можуть вдало функціонувати в державах з демократичним вектором політики і розвинутим громадянським суспільством, оскільки в більш авторитарних режимах, зокрема в Китаї, Кубі та Північній Кореї, існують тенденції  повного або часткового контролю Інтернету державою.

Попри те, що соціальні  Інтернет-мережі з часів свого виникнення в 2005 р. активно розвиваються і створюють комунікативно-інформаційне середовище, цей соціокультурний феномен ще не дістав свого теоретичного опрацювання.  Соціальні Інтернет-мережі мають своє унікальне місце в структурі класичних соціальних мереж. Хоча слід зазначити, що мережі віртуального типу мають в певною мірою ознаки макрорівня,  а це означає, що не усі індекси, які використовуються для виміру класичних соціальних мереж, можуть бути використані для аналогічних вимірів віртуальних мереж. Також можна відзначити різноманіття функцій, які можуть виконувати соціальні Інтернет-мережі у суспільстві. Найважливіші з них ті які відповідають за комунікацію,поширення та обмін інформацією та відновлення втрачених соціальних зв’язків. Крім цього віртуальні соціальні мережі відіграють в сучасних суспільствах роль певного фактору формування громадянського суспільства в його інформаційно- комунікативній частині, і у формуванні прозорого контролю громадськості за економічним та політичним життям.в світлі останніх світових подій завдяки зручному обміну масовими повідомленнями свій вплив віртуальні соціальні мережі мають і на протестні практики населення.

В загальному можна  виділити найважливіші напрямки для  досліджень соціальних Інтернет-мереж:

1.Соціальні Інтернет - мережі як один з інформаційних інструментів побудови громадянського суспільства;

2.Рівень довіри громадськості до соціальних Інтернет - мереж та їхні характерні особливості.

3.Вплив віртуальних  соціальних мереж на протестні  практики у суспільстві.

     На нашу думку, дискусії навколо ролі та місця соціальних Інтернет-мереж в соціологічній науці та в теорії соціальних мереж варто розвивати більш активно для більш кращого розуміння цього сучасного інформаційно-комунікативного феномену.

                                   

 

                               Список літератури

1. Barnes J. A. Class and committees in a Norwegian island parish. Hum. Relat.// 1954. //London School of Economics. University of London. England

2. Wellman B. Network Analysis:Some basic principes // Sociological theory p.155-199//San Francisco: Jossey – Bass 1983

3. Barabasi A. Linked: The New Science of Networks //229 p. Perseus Publishing, 2002

4. Castells M. The rise of the network society // Wiley-Blackwell, 2000 – p. 594

5. Википедия. Свободная энциклопедия. //Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/

6. Градосельская  Г. В. Сетевые измерения в  социологии: Учебное пособие // Под ред. Г. С. Батыгина. — М.: Издательский дом «Новый учебник», 2004. – 248 с.

7. Классификация  веб-сайтов: типы и виды интернет  сайтов. Какие бывают сайты. //Режим доступу: http://www.yanajy.com/sdelay-sam/vidy-sajtov.html

8.Соколова И.В.  Структура и функции социологии  информатизации как новой специальной  социологической теории // Информационное  общество, 1999. Вып.5. С. 30 – 33.

9. Давыдов А.А. Компьютерная  социология: обзор зарубежного опыта // Социс, 2005. №1. с. 131–138.

10.Tsotsis Alexia. To Celebrate The #Jan25 Revolution, Egyptian Names His Firstborn "Facebook"//Techcrunch, February 19th, 2011//Режим доступу http://techcrunch.com/2011/02/19/facebook-egypt-newborn

 

 


Соціальні інтернет – мережі їхні функції та роль у формуванні громадянського суспільства