Соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві в системі соціального страхування трансформаційного періоду в Україні

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ ТА НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Державний вищий навчальний заклад 

«Національний гірничий університет» 
 
 
 
 

     РЕФЕРАТ

з дисципліни «Соціальне страхування» 

на тему: «Соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві в системі соціального страхування трансформаційного періоду в Україні» 
 
 
 
 
 

                                                                                Виконала: ст. гр. СФ-10

                                                                                                         Кузьменко А.М.

                                                                                  Перевірила: доц. Цуркан І.М. 
 
 
 
 
 

Дніпропетровськ

2011

     ЗМІСТ 

Вступ ................................................................................................................................3

1 Поняття про  соціальне страхування від нещасних випадків...................................4

2 Обов'язки Фонду  соціального страхування від нещасних випадків.......................6

3 Страхові тарифи, розміри та порядок здійснення  страхових 

   внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.......................9 

Висновок.........................................................................................................................13 

Список використаної літератури .................................................................................15 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ВСТУП 

      Перехід України до ринкових відносин супроводжувався глибокою трансформаційною кризою, яка прискорила руйнування системи соціального захисту населення, що існувала в соціалістичній системі, поширенням кола невизначеності та соціальних ризиків, в які потрапляють ті чи інші верстви населення. Цим обумовлена необхідність пошуку шляхів вирішення соціальних проблем безпеки та розвитку особистості. З набуттям незалежності в Україні розпочалася нова історія розбудови системи соціального захисту населення, яка повинна відповідати принципам соціально-орієнтованої економіки, та враховувати соціально-економічні, суспільно-політичні, історичні та демографічні особливості розвитку країни на новому історичному етапі.

      Аналіз  сучасних проблем соціального захисту  свідчить про його перехідний стан та безсистемність у сфері регулювання рівня та якості життя населення в умовах ринкових перетворень. Цим обумовлена подальша необхідність пошуку шляхів вирішення соціальних проблем безпеки та розвитку особистості. Сьогодні створення ефективної системи соціального захисту населення є найактуальнішим і пріоритетним завданням в сфері соціально-економічної політики держави. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1 Поняття про соціальне страхування

від нещасних випадків

      Для реалізації Концепції соціального  забезпечення населення України  були розроблені Основи законодавства України про соціальне страхування, які прийняті у вигляді базового закону основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до Конституції України визначають принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян в Україні. В загалом, загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, передбачених законом. В Україні існує класифікація загальнообов'язкового державного соціального страхування (табл.1).

      Таблиця 1

     Під час здійснення працівником своїх  трудових функцій існує ризик  професійного травматизму та захворювання.

     Відповідно  до Закону України "Про охорону  праці" усі працівники підлягають обов'язковому соціальному страхуванню власником підприємства, організації та установи незалежно від форм власності та видів їх діяльності від нещасних випадків і професійних захворювань. У разі ушкодження їх здоров'я власник зобов'язаний відшкодувати працівникові шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.

     Сучасна економічна криза, скорочення обсягів  виробництва, погіршення умов праці неодмінно призводить до збільшення порушень нормативів з охорони праці та зростання кількості нещасних випадків на виробництві й професійної захворюваності. У нашій країні досі не створено системи медичної, професійної та соціальної реабілітації постраждалих від нещасного випадку на виробництві. Нема механізму для відшкодування збитків постраждалим у разі фінансової неспроможності, банкрутства чи ліквідації їхніх підприємств.

     Страхування від нещасного випадку на виробництві є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їхньої трудової діяльності. За даним видом соціального страхування страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків сплачують тільки роботодавці.

     Нещасним  випадком є обмежена в часі подія  або раптовий вплив на працівника виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть. До професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою. Таким чином, об'єктом страхування від нещасного випадку на виробництві є життя застрахованої особи (працівника), його здоров'я та працездатність.

     Законом визначено дві форми страхування: обов'язкова та добровільна. В обов'язковому порядку страхуванню підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту); учні, студенти, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять, професійного навчання, виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємстві та особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності.

     Добровільно, за письмовою заявою, від нещасного  випадку можуть страхуватися священнослужителі, церковнослужителі та особи, які працюють у релігійних організаціях на виборних посадах; особи, що забезпечують себе роботою самостійно, суб'єкти підприємницької діяльності. 

2 Обов'язки Фонду  соціального страхування 

від нещасних випадків

     У разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від  нещасних випадків зобов'язаний у встановленому  законодавством порядку:  
1) своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні:

а) допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або  встановлення інвалідності;

б) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;

в) щомісяця грошову суму в разі часткової  чи повної втрати працездатності, що компенсує  відповідну частину втраченого заробітку  потерпілого;  
г) пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

д) пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного  випадку на виробництві або професійного захворювання;  
є) допомогу дитині відповідно до статті 9 цього Закону;

2) організувати  поховання померлого, відшкодувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов;

3) сприяти  створенню умов для своєчасного  надання кваліфікованої першої  невідкладної допомоги потерпілому  в разі настання нещасного  випадку, швидкої допомоги в  разі потреби його госпіталізації, ранньої діагностики професійного захворювання;

4) організувати  цілеспрямоване та ефективне  лікування потерпілого у власних  спеціалізованих лікувально-профілактичних  закладах або на договірній  основі в інших лікувально-профілактичних закладах з метою якнайшвидшого відновлення здоров'я застрахованого;

5) забезпечити  потерпілому разом із відповідними  службами охорони здоров'я за  призначенням лікарів повний  обсяг постійно доступної, раціонально  організованої медичної допомоги, яка повинна включати:  
а) обслуговування вузькопрофільними лікарями та лікарями загальної практики;  
б) догляд медичних сестер удома, в лікарні або в іншому лікувально-профілактичному закладі;

в) акушерський  та інший догляд удома або в  лікарні під час вагітності та пологів;  
г) утримання в лікарні, реабілітаційному закладі, санаторії або в іншому лікувально-профілактичному закладі;

д) забезпечення необхідними лікарськими засобами, протезами, ортопедичними, коригуючими  виробами, окулярами, слуховими апаратами, спеціальними засобами пересування, зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів).

     З метою найповнішого виконання функцій, передбачених пунктами 4 і 5 частини  першої цієї статті, Фонд соціального  страхування від нещасних випадків створює спеціалізовану медичну та патронажну службу соціального страхування;  
6) вжити всіх необхідних заходів для підтримання, підвищення та відновлення працездатності потерпілого;

7) забезпечити  згідно з медичним висновком  домашній догляд за потерпілим, допомогу у веденні домашнього господарства (або компенсувати йому відповідні витрати), сприяти наданню потерпілому, який проживає в гуртожитку, ізольованого житла;

8) відповідно  до висновку лікарсько-консультаційної  комісії (далі - ЛКК) або медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК) проводити навчання та перекваліфікацію потерпілого у власних навчальних закладах або на договірній основі в інших закладах перенавчання інвалідів, якщо внаслідок ушкодження здоров'я або заподіяння моральної шкоди потерпілий не може виконувати попередню роботу; працевлаштовувати осіб із зниженою працездатністю;  
9) організовувати робочі місця для інвалідів самостійно або разом з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи з іншими заінтересованими суб'єктами підприємницької діяльності; компенсувати при цьому витрати виробництва, які не покриваються коштами від збуту виробленої продукції, за рахунок Фонду;

10) у  разі невідкладної потреби подавати  інвалідам разову грошову допомогу, допомогу у вирішенні соціально-побутових питань за їх рахунок або за рішенням виконавчої дирекції Фонду та її регіональних управлінь - за рахунок Фонду;  
11) сплачувати за потерпілого внески на медичне та пенсійне страхування;  
12) організовувати залучення інвалідів до участі у громадському житті.

     Фонд  соціального страхування від  нещасних випадків зобов'язаний:  
1) здійснювати облік та вести реєстр платників страхових внесків;  
2) письмово повідомляти страхувальнику умовний клас професійного ризику його підприємства - групу галузей (підгалузей) економіки або видів діяльності, що мають визначений для цієї групи рівень виробничого травматизму та професійної захворюваності;  
3) укладати угоди з лікувально-профілактичними закладами та окремими лікарями на обслуговування потерпілих на виробництві;

4) вивчати  та використовувати досвід управління  охороною праці та страхування  від нещасного випадку в зарубіжних  країнах; 

5) співпрацювати  з фондами з інших видів  соціального страхування у фінансуванні  заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.

     Якщо  після призначення застрахованій  особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат; 

3 Страхові тарифи, розміри та порядок здійснення страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків 

     Страхові  тарифи, диференційовані по галузях  економіки (видах економічної діяльності) залежно від класу професійного ризику виробництва, встановлюються згідно ЗУ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (ст.47).

     Сума  страхових внесків страхувальників  до Фонду соціального страхування  від нещасних випадків повинна забезпечувати:

     фінансування заходів, спрямованих на вирішення завдань, передбачених статтею 1 цього Закону;

     створення відповідно до пункту 9 частини сьомої статті 17 цього Закону резерву коштів Фонду для забезпечення його стабільного  функціонування;

     покриття  витрат Фонду, пов'язаних із здійсненням соціального страхування від нещасного випадку.

     Розміри страхових внесків страхувальників  обчислюються:

     для роботодавців - у відсотках до сум  фактичних витрат на оплату праці  найманих працівників, що включають  витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб;

     для добровільно застрахованих осіб - у відсотках до мінімальної заробітної плати.

     Страхові  внески нараховуються в межах  граничної суми заробітної плати (доходу), що встановлюється щороку на рівні  п'ятнадцяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого законом  для працездатних осіб, та є розрахунковою величиною при обчисленні страхових виплат.

     Страхові  внески нараховуються на суми, зазначені  в частині третій цієї статті, які  не зменшені на суму податків, інших  обов'язкових платежів і внесків, що відповідно до законодавства сплачуються із зазначених сум, та суми утримань, що здійснюються відповідно до законодавства.

     Страхові  внески є цільовим загальнообов'язковим  платежем, який справляється на всій території  України в порядку, встановленому  цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що становлять систему оподаткування. На страхові внески не поширюється податкове законодавство.

     Розмір  страхового внеску залежить від класу  професійного ризику виробництва, до якого  віднесено підприємство, знижки до нього (за низькі рівні травматизму, професійної захворюваності та належний стан охорони праці) чи надбавки (за високі рівні травматизму, професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці).

     Розмір  зазначеної знижки чи надбавки не може перевищувати 50 відсотків страхового тарифу, встановленого для відповідної галузі економіки (виду робіт).

     Розрахунок  розміру страхового внеску для кожного  підприємства провадиться Фондом соціального  страхування від нещасних випадків відповідно до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

     Страхувальник здійснює страховий внесок у Фонд соціального страхування від нещасних випадків у порядку і строки, які визначаються страховиком.

     Залишки сум від можливого перевищення  доходів над витратами Фонду  за підсумками фінансового року використовуються для коригування (зменшення) суми внесків страхувальників.

     Якщо  на страхувальника протягом календарного року накладався штраф за порушення  законодавства про охорону праці, він втрачає право на знижку страхового тарифу.

     Суми  надбавок до страхових тарифів і  штрафів сплачуються страхувальником із суми прибутку, а при відсутності прибутку відносяться на валові витрати виробництва; для бюджетних установ та організацій - із коштів на утримання страхувальника.

     У разі систематичних порушень нормативних  актів про охорону праці, внаслідок чого зростає ризик настання нещасних випадків і професійних захворювань, підприємство у будь-який час за рішенням відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на основі відповідного подання страхового експерта, який обслуговує це підприємство, може бути віднесено до іншого, більш високого класу професійного ризику виробництва. Цей захід може мати і зворотну дію, але з початку фінансового року.

     Органи  Фонду соціального страхування  від нещасних випадків мають право проводити в порядку, визначеному законодавством України, планові та позапланові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності щодо сплати та цільового використання ними збору на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків.

     Щорічні та позапланові аудиторські перевірки  щодо сплати та цільового використання збору загальнообов'язкового державного соціального страхування від  нещасних випадків, що проводяться  за рішенням наглядової ради, здійснюють незалежні аудиторські організації. До перевірки можуть бути залучені державні податкові адміністрації.

     Юридичні  та фізичні особи, що здійснюють операції з коштами загальнообов'язкового державного соціального страхування, зобов'язані представляти контролюючим органам необхідні документи та відомості, що належать до сфери їх діяльності.

     Органи  Фонду соціального страхування  від нещасних випадків мають право:

     1) застосовувати фінансові санкції,  передбачені цим Законом;

     2) порушувати в установленому законом порядку питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків;

     3) у разі виявлення порушень  порядку нарахування, обчислення, сплати страхових внесків та нецільового використання коштів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків звертатися в установленому законом порядку до органів прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки та податкової міліції;

     4) здійснювати інші функції, передбачені законодавством. 
 
 
 
 
 
 

      ВИСНОВОК 

      Трансформація суспільної системи в Україні  створила для населення країни радикально нову ситуацію, що стала характеризуватися незвично високим рівнем соціальних ризиків. Діюча в Україні система соціального страхування зберігає риси, переважно характерні для соціальної допомоги, ніж страхування. При досить високому страховому навантаженні на роботодавців рівень більшості соціальних виплат явно недостатній і не ув'язаний з обсягом внесених страхових засобів. Правове поле цього інституту соціального захисту тільки формується.

     Відсутній реальний поділ системи соціального  страхування і системи соціальної допомоги. Терміни, принципи й інструментарій організації фінансових інститутів і систем соціальних гарантій, широко використовувані в багатьох промислово розвинутих країнах у практиці різних видів соціального страхування - соціальний і професійний ризики, еквівалентність страхових внесків і виплат, ув'язування рівнів соціальних ризиків і страхових тарифів -(ці й інші класичні елементи і механізм даних систем) - усе ще представляються гіпотетичними категоріями, а не життєво важливими регуляторами соціальної захисту населення.

     Це  багато в чому пояснює масову незацікавленість працюючого населення у своєчасній сплаті в повному обсязі страхових внесків (працівниками і роботодавцями) у державні позабюджетні соціальні фонди.

     Доводиться  констатувати серйозне відставання  в створенні економічних умов і інстуційної бази для формування нових механізмів соціального захисту у формі збалансованих між собою економічних відносин та інституту соціального страхування. Так, правове положення (статус) позабюджетних соціальних фондів звужує їхню роль і функції, зводить їх, переважно, до фінансових установ (збирачів внесків і розподільників прибутків).

     Світовий  досвід свідчить, що основні види соціального  страхування (пенсійного, від нещасних випадків на виробництві, по безробіттю), фінансових задач по компенсації  втрати доходів (у зв'язку з тимчасовою і постійною втратою працездатності або місця роботи), виконують цілий ряд інших функцій: оздоровлення трудящих і членів їхніх родин, організацію лікування, проведення великомасштабних національних програм по реабілітації інвалідів (медичної, професійної і соціальної).

     Як  підсумок - єдине поле соціальних ризиків не охоплено рівномірною "сіткою" страхування, у ньому є багато недоліків, що призведе до ослаблення і випадання зі сфери соціального захисту (зі страхової сітки) значних прошарків населення. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 

1. Конституція  України, - Відомості Верховної Ради  України (ВВР), 1996, N 30. // http://www.rada.gov.ua.

2. Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”  Із змінами і доповненнями, внесеними Законами Україн від 21 грудня 2000 року N 2180-III, від 22 лютого 2001 року N 2272-III.

3. Безугла В. О., Загірняк Д. М., Шаповал Л. П. Б 40 Соціальне страхування. Навч. Посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 208 с.

4. Зеленко Н. Соціальне страхування в системі соціального захисту населення України//http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/freu/2009_19/index.htm

5. Бойко М.Д. Право соціального забезпечення України: Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2006. - 378, с.

6. Про соціальний захист в Україні: Збірник законів. - Харків: ПП "ІГВІНІ", 2006. - 351 с.