Історія створення і можливості IBM

ОДЕСЬКИЙ  ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Міністерство  аграрної політики України 
 
 
 

РЕФЕРАТ

На тему : Історія створення і можливості IBM  
 
 
 

                                                                                         Виконав студент :   

Селівестров Є 

Перевірив викладач: 
 
 
 
 
 
 

Одеса  2011 р. 

План 
 
 

1. Історія розвитку  IBM.

2.Модернізація IBM.

3.Можливості  IBM. 

Використана література 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Історія розвитку  IBM. 

Історія компанії сходить до кінця 19 століття, коли німецький  іммігрант Герман Холлеріт, який працював в американському Бюро перепису населення, запропонував автоматизувати статистичний облік іммігрантів за допомогою  перфорованих карток. Винайдена їм електрична машина для обробки даних  виявилася вдалим зразком, і в 1896 Холлеріт заснував фірму під назвою Tabulating Machine Co.

15 червня 1911 ця  компанія була об'єднана з двома  іншими фірмами, що спеціалізувалися  на автоматизації обробки статистичних  даних. Об'єднана компанія стала  називатися Computing Tabulating Recording (CTR). Вона  зуміла завоювати свій сектор  ринку і через деякий час  у Вашингтоні, Детройті, Торонто  і Дейтоні відкрилися її філіали.

У 1914 генеральним  менеджером CTR став Томас Уотсон-старший, з ім'ям якого пов'язані основні  досягнення компанії в 1920-1940-і роки. До 1919 оборот компанії подвоївся і  досяг 2 млн. доларів. Оскільки машини від CTR знайшли збут в Європі, Південній  Америці, Азії та Австралії, в 1924 CTR була перейменована в International Business Machines (IBM).

Велика депресія 1930-х років завдала істотної шкоди  і корпорації IBM. Незважаючи на спад виробництва, Уотсон продовжував фінансувати  наукові розробки, оплачував вимушені відпустки співробітників. У результаті до 1935, коли уряду США знадобилися  системи автоматизованого обліку зайнятості на 26 млн. чоловік, IBM була готова виконати це замовлення в найкоротші терміни. З цього часу корпорація IBM постійно виконує замовлення на поставку обладнання для урядових установ. У тому ж 1935 інженери IBM створили першу електричну друкарську машинку.

Перші електронно-обчислювальні  машини

У роки Другої світової війни виробничі потужності корпорації були переорієнтовані на виконання  оборонних замовлень. Проте саме в лабораторіях IBM спільно з ученими  Гарвардського університету (серед  них був Говард Ейкен) йшла робота над створенням однієї з перших електронно-обчислювальних машин - автоматичного послідовного керованого калькулятора (Automatic Sequence Controlled Calculator). Така машина була зібрана в 1944 і отримала назву «Марк-1». Ця ЕОМ, що важила більше п'яти тонн, незважаючи на невисоку швидкість, могла здійснювати  досить складну послідовність математичних обчислень. У 1946 IBM запропонувала першу  комерційну модель електронно-обчислювальної машини - IBM 603 Multiplier.

У 1952 була випущена електронно-обчислювальна машина IBM 701, яка використовує електронно-вакуумні лампи. На відміну від електромеханічних  перемикачів, що використовувалися  в «Марк-1», електронні лампи в  цій машині легко замінялися у  разі несправності, а головне - дозволили  збільшити швидкість обчислень  до 17 тис. операцій в секунду. Створений  в 1954 на основі нової технології комп'ютер NORC в тому ж році поступив на озброєння  морської артилерії США. З його допомогою  здійснювалися складні балістичні обчислення, які дозволяли ефективно  управляти вогнем берегової артилерії  на наддалекі відстані. У 1957 річний оборот корпорації IBM перевищив 1 млрд. доларів.

При використанні електронно-обчислювальних машин гостро постало питання про зберігання вихідних даних і результатів  обчислень, і в 1957 була створена машина IBM 305 RAMAC (Random Access Method of Accounting and Control), комп'ютер з системою зберігання результатів  обчислень. RAMAC набув широкого поширення  в комерційних фірмах, а в 1960 використовувався на зимовій Олімпіаді в Скво-Веллі (США). У тому ж 1957 інженерами IBM була розроблена мова програмування фортран. У 1952 Уотсон-старший, який перебував  біля керма компанії майже 40 років, поступився місцем своєму синові Томасу Уотсону-молодшому.

З появою транзисторів лампові комп'ютери морально застаріли. У 1959 IBM створила свій перший повністю транзисторний мейнфрейм (великий  універсальний комп'ютер) моделі 7090, здатний виконувати 229 тис. операцій в секунду. Такі мейнфрейми дозволили  військово-повітряним силам США  створити систему раннього попередження про напад балістичних ракет. У 1964 на основі двох 7090-х мейнфреймів  американська авіакомпанія SABRE вперше застосувала автоматизовану систему  продажу і бронювання авіаквитків  в 65 містах світу.

IBM-сумісні комп'ютери

У квітні 1964 року було оголошено про випуск перших шести програмно сумісних моделей  сімейства IBM System-360 на інтегральних схемах. Вони мали загальний набір периферійних і зовнішніх запам'ятовуючих пристроїв, єдину систему стандартних структур даних і команд, відрізнялися один від одного об'ємом використовуваної пам'яті і продуктивністю. У центральному процесорі була введена система  переривань, а пам'ять будувалася за блоковим принципом.

Перші зразки комп'ютерів сімейства IBM/360 поклали початок ЕОМ  третього покоління. Вони надійшли до замовників у другій половині 1965 року, а до 1970 року було розроблено 15 моделей, з яких найменша (IBM/360-20-10) була приблизно  в 50 разів дешевше і в 100 разів  менш продуктивна в порівнянні з  найбільшою IBM / 360-95. Модульна операційна система OS/360 мала рівні, призначені для  найрізноманітніших конфігурацій апаратної  частини. Головний розробник операційної системи OS/360 Фред Брукс порівняв важливість її появи з тим значенням, яке мали розщеплення атома і запуск супутника.

У розробку сімейства  з універсальної масштабованої  архітектурою керівництво IBM вклало за 4 роки 5 млрд. доллларов - суму, що перевищує  витрати уряду США на реалізацію Манхеттенського проекту і безпрецедентну для приватної компанії часів 1960-х  років. Цей проект повністю змінив галузеві стандарти, та й усю комп'ютерну індустрію, зробивши позиції Блакитного гіганта  на ринках мейнфреймів практично  невразливими. Логічна структура System-360 послужила основою для розробки в 1967 році сімейства бортових машин 4Pi і майже десятка систем стратегічного  призначення. Найбільш знамениті бортові  комп'ютери IBM для космічних апаратів Gemini і Apollo, а також машини для систем управління польотами в Х'юстоні. У 1969-1971 роках комп'ютери IBM забезпечували  висадку американських астронавтів  на Місяць, в 1973 IBM виконав замовлення NASA на поставку комп'ютерного обладнання для програми «Союз-Аполлон». Згодом IBM взяв участь і в програмі польотів космічних човників «Шаттл».

Власники System-360 могли в разі необхідності модернізувати  устаткування і програмне забезпечення по частинах, що давало істотну економію коштів. До кінця 1960-х років IBM панувала на комп'ютерному ринку, обсяг збуту  її продукції перевищив 3 млрд. доларів.

У 1971 компанія представила  гнучкий диск, який став стандартом для зберігання даних. У 1973, коли президентом IBM став Френк Кері, випуск комп'ютерів істотно виріс і збільшився термін їх служби. У тому ж 1973 IBM випустила  систему автоматичного зчитування ціни виробів за допомогою лазера, призначену для універсамів, а також  комп'ютер IBM 3614, за допомогою якого  клієнти банків почали здійснювати  операції за рахунками.

У 1980 керівництво IBM прийняло революційне рішення  про створення персонального  комп'ютера. При його конструюванні  був застосований принцип відкритої  архітектури: його складові частини  були універсальними, що дозволяло  модернізувати комп'ютер по частинах. Для зменшення витрат на створення  персонального комп'ютера IBM використовувала  розробки інших фірм як складових  частин для свого дітища, зокрема, мікропроцесор фірми Intel та програмне  забезпечення фірми Microsoft. Поява IBM PC в 1981 породило лавиноподібний попит на персональні комп'ютери, які стали  тепер знаряддям праці людей  самих різних професій. Поряд з  цим виник гігантський попит  на програмне забезпечення та комп'ютерне периферійне устаткування. На цій  хвилі виникли сотні нових  фірм, які посіли свої ніші на комп'ютерному ринку.

Сьогодення та майбутнє IBM

Незважаючи на величезне значення ринку персональних комп'ютерів, інтереси IBM простягаються  набагато ширше. Традиційно сильні позиції  корпорації у виробництві мейнфреймів. У 1995 IBM отримала престижне замовлення американського уряду на створення самого потужного в світі суперкомп'ютера для Ліверморської лабораторії - центру ядерних досліджень в США. У 1996-97 дітище IBM - шаховий комп'ютер Deep Blue вступив у двобій з чемпіоном світу з шахів Гаррі Каспаровим. IBM випускає також власні мікропроцесори, а її операційна система OS / 2 застосовується в кожному третьому банку США.

Лідируючі позиції  компанія IBM займає і в області  проектування і виробництва серверів. Модель IBM eServer iSeries 400 (AS/400) - найбільш популярний у світі сервер бізнес-додатків. На сьогоднішній день в 150 країнах працюють понад 700 тисяч систем IBM iSeries 400 (AS/400). Система IBM iSeries 400 володіє унікальними  можливостями масштабування. Молодші  моделі серверів призначені для потреб невеликих компаній і працюють на одному процесорі. Старші, більш потужні  моделі, побудовані на 64-х бітної технології. Вони можуть нарощуватися до 32-х процесорів і обслуговувати великі організації.

Дослідження вчених у наукових лабораторіях IBM виходять далеко за рамки суто комерційних  інтересів і мають значення для  всієї світової науки. У 1986 співробітники IBM Г. Бінніг і Г. Рорер були удостоєні  Нобелівської премії з фізики за створення  растрового тунельного мікроскопа, а  в 1987 Нобелівськими лауреатами також  з фізики стали співробітники IBM Й. Г. Беднорц і К. А. Мюллер за відкриття  нових надпровідних матеріалів . IBM займає перше місце серед компаній США за кількістю отриманих патентів на винаходи. У 1996 IBM запатентувала 1867 винаходів. На наукові дослідження корпорація витрачає близько 5 млрд. доларів на рік.

У 1993 новий голова ради директорів Луїс Герстнер обрав  в якості нового стратегічного напряму  корпорації створення мережевого комп'ютера  і розвиток мережевих технологій. Перший зразок такого комп'ютера з'явився в 1996, а 31 грудня того ж року IBM, Mastercard і Датська платіжна система оголосили  про першу транзакції (платежі) через Internet з використанням протоколу SET. Найближчими своїми завданнями IBM бачить створення надійних систем для  електронного бізнесу. IBM належить 95% ринку  програмного забезпечення для роботи банкоматів. Будучи найбільшим провайдером  послуг Інтернет, компанія обслуговує більше 30 тис. корпоративних клієнтів у 850 містах в більш ніж 100 країнах  світу.

Доходи IBM в 1999 перевищили 87 млрд. доларів. Чистий прибуток компанії склав 7,7 млрд. доларів. У 1999 штат співробітників компанії налічував близько 300 тис. чоловік. 
 
 
 
 

2.Модернізація ibm. 

У ibm pc була закладена  можливість удосконалення окремих  частин комп'ютера і використання нових пристроїв. Фірма ibm забезпечила  можливість зборки комп'ютера з незалежно  виготовлених частин.

Принцип, при  якому методи сполучення різних пристроїв  з ibm pc був стандартизований і відомий  і доступний усім бажаючим, був  названий Принципом відкритої архітектури.  Реалізація цього принципу така.

 На основній  електронній платі комп'ютера  (системної, чи материнської) розміщені  тільки ті блоки, що здійснюють  обробку інформації. Схеми, що  керують всіма іншими пристроями  комп'ютера - монітором, дисками  і т.д., реалізовані на окремих  платах, що вставляються в стандартні  рознімання на системній платі.  При такому підході фірми ibm до розробки комп'ютерів інші  фірми одержали можливість розробляти  різні додаткові пристрої, а користувачі  - самостійно модернізувати і  розширювати можливості комп'ютерів  за своїм розсудом. Зараз багато  фірм роблять ibm- сумісні комп'ютери  і комплектуючі до них. (жовта  зборка, біла зборка, червона зборка) . Принцип відкритої архітектури  - принцип побудови персонального  комп'ютера: 

-1- регламентуючий  і стандартизирующий тільки опис  принципу дії комп'ютера і його  конфігурації, що дозволяє збирати  комп'ютер з окремих вузлів  і деталей, розроблених і виготовлених  незалежними фірмами-виготовлювачами; 

-2- предусматривающий  наявність у комп'ютері внутрішніх  розширювальних гнізд, у які  користувач може вставляти різні  пристрої, що задовольняють заданому  стандарту. Принципи взаємодії  відкритих систем Під відкритою  системою розуміють таку систему,  яка у випадку дотримання певних  вимог (правил відкритості), може  бути без будь–яких доповнень  та змін під'єднана до іншої  відкритої системи. Вимоги до  відкритих систем визначені стандартом Open System Interconnection (OSI), що був введений  у 1977 році Міжнародною організацією  стандартів (ISO) та отримав код  ISO7498.

Розглянемо дві  системи А та В, які обмінюються  даними через деяке середовище передавання. Цей процес можна розділити на фізичний (яким чином дані передаються  в середовище передавання системою, що їх надсилає, та передаються із середовища до системи, що їх приймає) та логічний обмін (яким чином система, що передає  дані, формує їх та забезпечує, щоб система, яка їх приймає, розуміла ці дані). Отже, фізично кожна система взаємодіє  із середовищем передавання; логічно  кожна система взаємодіє з  іншою системою.  

Рис. Логічна  та фізична взаємодія систем.

При спрощеному розгляді вважають, що мережа містить  три основні компоненти:

1. з'єднання –  складаються з фізичних елементів  апаратури, необхідних для під'єднання  комп'ютера до мережі, а також  із середовища передавання інформації  між вузлами; 

2. зв'язок –  визначає правила, за якими  вузли з'єднуються один з одним  для обміну інформацією; 

3. послуги –  визначають функції, які вузли  можуть виконувати в мережі.

Для того, щоб  мережа працювала, з'єднання, зв'язок та послуги мають бути об'єднані з  дотриманням таких вимог:

· з'єднання забезпечують магістраль, по якій сигнали переміщаються  між вузлами;

· зв'язок працює так, щоб один вузол міг надсилати  повідомлення, а інший – приймати та розуміти його;

· вузли уміють працювати спільно так, щоб користувач одного комп'ютера міг використовувати  послуги, що їх надають інші комп'ютери  чи периферійні пристрої.

Отже, ми розділили  процес комунікації двох користувачів комп'ютерів у мережі на три рівні. Модель OSI визначає сім рівнів та завдання кожного з них. Усередині кожної системи взаємодія відбувається між рівнями по вертикалі. Міжсистемна  взаємодія логічно відбувається по горизонталі – між відповідними рівнями. Реально ж, за відсутності  безпосередніх горизонтальних зв'язків, відбувається спуск до нижнього рівня  в системі, що відправляє повідомлення, зв'язок через середовище передавання  та підйом до відповідного рівня в  системі, що приймає повідомлення.

Перелічимо основні  принципи архітектури відкритих  систем, при побудові технології яких за основу взято поділ комунікаційного  програмного забезпечення на певну  кількість рівнів:

· потрібно створити стільки рівнів, щоб процес передавання  та обробки інформації можна було розбити на частини, достатні для  легкого розуміння;

· рівнів має  бути не надто багато, аби уникнути труднощів їх інтеграції та опису;

· межу між рівнями  слід провести в таких точках, де опис сервісу може бути коротким, а  кількість взаємодій через цю межу мінімальною;

· аналогічні функції  мають зосереджуватись в одному рівні;

· поділ слід зробити так, щоб кожний рівень був  незалежним і давав змогу модернізувати  та замінити його, не змінюючи інших  рівнів.

Перш ніж розглянути основні рівні моделі взаємодії  відкритих систем OSI, зауважимо, що еталонна модель має на меті визначити абстрактні рівні, всередині яких можуть розроблятись свої стандарти. Модель OSI визначає сім  рівнів, кожний з яких є достатньо  автономним і виконує чіткий набір  своїх завдань. Сукупність правил та форматів, які визначають взаємодію  об'єктів на n–рівні, називають n–протоколом. Важливо також усвідомлювати  різницю між абстрактною моделлю  та конкретною реалізацією, в якій декілька еталонних рівнів нерідко об'єднуються  спільною реалізацією. 
 

3.Можливості  IBM.

АРМОНК, штат Нью-Йорк, 1 вересня 2009 р. - Корпорація IBM (NYSE: IBM) сьогодні анонсувала нове програмне забезпечення категорії Enterprise Content Management (ECM), призначене для управління корпоративними інформаційними ресурсами (контентом). Нові пропозиції IBM розроблені, щоб допомогти клієнтам впоратися із зростаючими обсягами інформації та зменшити час її обробки, скорочуючи витрати і підвищуючи ефективність. Клієнти сьогодні продовжують шукати розумніше застосування своїм інвестиціям у технології, і програмне забезпечення IBM сприяє оптимізації їхніх процесів, надаючи інструменти та можливості для поліпшення управління і використання інформації при одночасному досягненні більшої ефективності.

Новий портфель ECM-рішень IBM містить вичерпну пропозицію для управління бізнес-процесами  із засобами аналізу; нові функції в  програмних продуктах для управління контентом; а також повнофункціональні ECM-пакети початкового рівня (Starter Packs), орієнтовані на клієнтів, які шукають  економічно ефективні рішення для  розгортання систем ECM відносно невеликого масштабу.

Скориставшись новими пропозиціями IBM, клієнти зможуть  досягти вищих рівнів ефективності в управлінні своїми бізнес-процесами  і забезпечити швидший та легший доступ до інформації, яка їм необхідна. Так, страхові компанії змушені мати справу із зростаючими обсягами даних, наприклад форми заяв про виплату  страхового відшкодування і страхові поліси, які потрібно своєчасно та швидко обробляти. Якщо клієнти стали жертвами стихійних лих, наприклад урагану, вкрай важливо, щоб страхові компанії реагували на це максимально оперативно. В результаті автоматизації бізнес-процесів з великою часткою ручної праці і потенційних помилок страхові компанії тепер зможуть істотно зменшити час обробки даних, що, в свою чергу, може допомогти їм поліпшити ефективність і підвищити рівень задоволеності своїх клієнтів завдяки швидшому реагуванню на їхні потреби. Не менш важлива доступність потрібної інформації в потрібний час і для персоналу лікарень. Використання ручних процесів для обробки персональних даних і медичних записів пацієнтів стає дуже дорогим та трудомістким. За допомогою оптимізації бізнес-процесів персонал лікарень може бути забезпечений миттєвим доступом до потрібної інформації – для більш оперативного реагування на потреби пацієнтів – що, в результаті, сприятиме скороченню витрат і поліпшенню якості медичного обслуговування. «Наші нові програмні пропозиції розроблені для того, щоб спростити клієнтам отримання максимальної віддачі від їхніх інвестицій у засоби управління контентом, — підкреслив Кен Бісконті (Ken Bisconti), віце-президент підрозділу IBM Enterprise Content Management з продуктів і стратегії. — Об'єднуючи повний набір інструментів управління бізнес-процесами, орієнтованих на інформаційні ресурси, в єдиній комплексній пропозиції, IBM значно поліпшила постачання можливостей ECM. Це дозволить клієнтам спростити інтеграцію, оптимізувати свої бізнес-процеси і зменшити витрати».Розширення портфеля програмного забезпечення IBM ECM  Нові функціональні можливості для управління корпоративними інформаційними ресурсами полегшують організаціям підтримку великих пулів користувачів і сприяють зменшенню сукупної вартості володіння їхніх ECM-інфраструктур:

Об'єднуючи п'ять  продуктів в одній пропозиції, новий пакет програмних засобів  управління бізнес-процесами (Business Process Management, BPM), орієнтованих на інформаційні ресурси, пропонує клієнтам вищі рівні  функціональності і простоти використання у вигляді вичерпного комплексного BPM-рішення з наголосом на ефективному  управлінні корпоративним контентом. Серед цих п'яти продуктів, що увійшли до комплексного пакета під  назвою IBM FileNet Business Process Manager, прикладні  програми IBM FileNet Process Monitor, IBM FileNet Business Process Framework, IBM FileNet Connector for Microsoft Visio і IBM FileNet eForms, а також програмне забезпечення IBM Cognos Now!, яке пропонує клієнтам інструменти  для моніторингу в реальному  часі ділової активності та візуалізації бізнес-операцій підприємства.

IBM FileNet Business Process Manager використовує технології Web 2.0, такі, наприклад, як інструментарій IBM для створення корпоративних  «ситуаційних» прикладних програм  або «машапів» (mashups), а також  набір стандартизованих віджетів (widgets, графічні інформаційно-керуючі  елементи інтерфейсу). В даному  випадку ці віджети є візуальними  сервісами, що надають корисні  функції для управління корпоративним  контентом і бізнес-процесами.  Об'єднання віджетів і компонентів  машапів у єдиному пакеті розширює  можливості організацій у використанні ECM-програм і в той же час  скорочує час розробки, що сприяє  поліпшенню гнучкості та динамічності  бізнесу.

IBM Content Manager та IBM FileNet Content Manager є захищеними і відкритими  репозитаріями контенту, призначеними  для надання інформаційних сервісів, таких як забезпечення безпеки,  пошук та інтеграція даних,  а також управління документообігом.  Серед нових удосконалень в  IBM Content Manager: розширені можливості  маніпулювання даними; покращення  таких характеристик, як продуктивність  і «consumability» (споживча цінність  продукту, що стимулює його повторне  придбання); автоматизація процесів, виконання та управління через  інтеграцію функцій BPM; повнотекстовий  пошук (для операційного середовища z/OS) і можливість пакетного завантаження  великих обсягів даних (для  z/OS). Удосконалення в IBM FileNet Content Manager включають значне поліпшення  процесів установки та оновлення,  а також зниження вартості  розгортання функцій обробки  і управління контентом корпоративного класу. Нові версії IBM Content Manager і IBM FileNet Content Manager також включатимуть попередній технічний огляд специфікації CMIS (Content Management Interoperability Services, «Сервіси взаємодії при управлінні контентом»). CMIS – це проект стандарту, який дозволяє клієнтам використовувати прикладні програми, користувацькі інтерфейси та інструменти третіх фірм спільно з корпоративними інформаційними сховищами (репозитаріями) від IBM через стандартизовані web-сервіси або інтерфейси REST/AtomPub. Це полегшує отримання користувачами доступу до потрібної інформації та в потрібний час із середовища їхніх прикладних програм. Специфікація CMIS була представлена в організацію OASIS, міжнародний консорціум з просування відкритих стандартів для структурованої інформації, у вересні 2008 р., і в даний час CMIS готується до розгляду широким загалом. Крім того, продуктовий портфель IBM ECM тепер містить чотири т.з. стартових пакети ECM початкового рівня (ECM Starter Packs). Це повнофункціональні набори інструментів для управління корпоративним контентом, які призначені для обмеженого розгортання або для впровадження в невеликих компаніях і окремих підрозділах великих підприємств. Ці стартові пакети дозволяють клієнтам отримувати лише ту кількість ліцензій, яка необхідна і достатня для задоволення їхніх поточних потреб, що допомагає їм підвищити рентабельність своїх інвестицій і при цьому забезпечує можливість розширення до повномасштабного розгортання рівня підприємства у будь-який час. 
 
 
 
 

Використана література: 

1. Беньяш Ю.Л.  «Освоєння персонального комп'ютера  і роботи з документами»

2. Джек Мінго.  Як компанії стали великими. М. 2001.

3. Інформатика:  базовий курс. Під. ред. Симоновича  С.В. - СПб.: Питер, 2001.

4. Могильов А.В., Пак Н.І., Хеннер Є.К. «Практикум  з інформатики»

5. Платонов Ю.  М. «IBM PC»

6. Ендрю Ротбом  «ПК для« чайників »». 4-е видання  М. 2000.

http://www.ibm.com/software/data/content-management/starter-pack

http://www.ibm.com/software/data/content-management/agile-ecm