Страхование от несчастного случая и профтравматизма

Вступ

Абсолютної безпеки  в житті людини не існує. Тому не розумно було б стверджувати про  повне виключення виробничого травматизму. Але питання про вжиття заходів  щодо зведення до мінімуму впливу об’єктивно існуючих виробничих небезпек є правомірним.

Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого проводять соціальний захист, охорону життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Прийняття Закону України  «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності» повинно посилити практичну роботу щодо профілактики нещасних випадків на виробництві.

1. Поняття страхування від нещасних випадків на виробництві

Закон визначає такі завдання страхування від нещасного випадку:

• вжиття профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров’ю застрахованих, викликаним умовами праці;
• відновлення здоров’я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань;
• відшкодування матеріальної й моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей.

Найголовнішим завданням  вважається не відшкодування шкоди  від нещасного випадку, як випливає з назви Закону, а завдання щодо вжиття профілактичних заходів, спрямованих  на запобігання нещасним випадкам та профзахворюванням на виробництві.

Закон узаконює низку  конкретних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, зумовленим обставинами виробничого середовища.

Законодавство про страхування  від нещасного випадку складається  з:

• Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
• Кодексу законів про працю України;
• Закону України «Про охорону праці»;
• Закону Україні «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»;
• інших нормативно-правових актів.

Основними принципами страхування  від нещасного випадку (ст. 5) є:

• паритетність держави, представників застрахованих осіб і роботодавців в управлінні страхуванням від нещасного випадку;
• своєчасне й повне відшкодування шкоди страховиком;
• обов’язковість страхування від нещасного випадку осіб, працюючих на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, і громадян-суб’єктів підприємницької діяльності;
• надання державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав;
• обов’язковість оплати страхувальником страхових внесків;
• диференціація страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві;
• формування й витрачання страхових коштів на солідарній основі;
• економічна заінтересованість суб’єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці;
• цільове використання коштів страхування від нещасного випадку.

Обов'язковому страхуванню  від нещасного випадку підлягають:

1) особи, які працюють на умовах  трудового договору (контракту);

2) учні та студенти  навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах;

3) особи, які утримуються  у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та  залучаються до трудової діяльності  на виробництві цих установ  або на інших підприємствах  за спеціальними договорами.

Заподіяння шкоди зародку  внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання жінки під час її вагітності, у зв'язку з чим дитина народилася інвалідом, прирівнюється до нещасного випадку, який трапився із застрахованим. Така дитина відповідно до медичного висновку вважається застрахованою до 16 років або до закінчення навчання, але не більше як до досягнення 23 років, і отримує допомогу Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Дія вказаного закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання, у фізичних осіб, а також на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, і громадян — суб’єктів підприємницької діяльності.

Для страхування працівника від нещасного випадку не потрібні його згода або заява. Страхування здійснюється в безособовій формі. Сам факт вступу на роботу або до навчального закладу людини свідчить про те, що вона застрахована незалежно від фактичного виконання роботодавцем своїх зобов’язань щодо сплати страхових внесків. Застрахованій особі видається свідоцтво встановленого зразка.

Страхування від нещасного  випадку здійснює Фонд соціального  страхування (ст. 15). Управління ним  здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців (ст. 16).

Фонд соціального страхування  від нещасних випадків проводить  заходи, спрямовані на запобігання  нещасним випадкам, усунення загрози  здоров'ю працівників, спричиненої  умовами праці, у тому числі:

1) надає страхувальникам  потрібні консультації, сприяє у створенні ними та реалізації ефективної системи управління охороною праці;

2) бере участь:

— у розробленні центральними органами виконавчої влади національної та галузевих програм поліпшення стану безпеки, умов праці і виробничого  середовища та їх реалізації;

— у навчанні, підвищенні рівня знань працівників, які  вирішують питання охорони праці;

— в організації розроблення  та виробництва засобів індивідуального  захисту працівників;

— у проведенні наукових досліджень у сфері охорони та медицини праці;

3) перевіряє стан профілактичної  роботи та охорони праці на  підприємствах, бере участь у  розслідуванні групових нещасних  випадків, нещасних випадків зі  смертельними наслідками та з  можливою інвалідністю, а також  професійних захворювань;

4) веде пропаганду безпечних та нешкідливих умов праці, організовує створення тематичних кінофільмів, радіо- і телепередач, видає та розповсюджує нормативні акти, підручники, журнали, іншу спеціальну літературу, плакати, пам'ятки тощо з питань соціального страхування від нещасного випадку та охорони праці. З метою виконання цих функцій Фонд соціального страхування від нещасних випадків створює своє видавництво з відповідною поліграфічною базою;

5) бере участь у  розробленні законодавчих та  інших нормативних актів про охорону праці;

6) вивчає та поширює  позитивний досвід створення  безпечних та нешкідливих умов  виробництва;

7) надає підприємствам  на безповоротній основі фінансову  допомогу для вирішення особливо  гострих проблем з охорони  праці;

8) виконує інші профілактичні роботи.

Виконання статутних  функцій та обов'язків Фонду соціального  страхування від нещасних випадків щодо запобігання нещасним випадкам покладається на страхових експертів  з охорони праці. Страховими експертами з охорони праці можуть бути особи з вищою спеціальною освітою за фахом спеціаліста з охорони праці або особи з вищою технічною або медичною освітою, які мають стаж практичної роботи на підприємстві не менше трьох років та відповідне посвідчення, яке видає спеціальний уповноважений центральний орган виконавчої влади.

Головними завданнями Фонду  є:

• компенсація працівникові (або членам його родини) шкоди, заподіяної каліцтвом або ушкодженням здоров’я. Фонд виплачує йому або членам його сім’ї одноразову допомогу, втрачений заробіток у разі тимчасової непрацездатності, пенсію при частковій втраті працездатності, пенсію у разі смерті потерпілого; організовує похорон померлого, оплачуючи пов’язані з цим витрати;
• вжиття необхідних заходів щодо відновлення працездатності потерпілого. Фонд організовує лікування потерпілих, їх перекваліфікацію, працевлаштування осіб з відновленою працездатністю;
• створення умов для перекваліфікації інвалідів; 
  вжиття заходів щодо запобігання нещасним випадкам на виробництві, профзахворюванням.

Основна мета Фонду соціального страхування — сприяння керівництву підприємств у проведенні роботи щодо профілактики травматизму. Якщо ж керівництво нехтуватиме його порадами, рекомендаціями, вимогами, то Фонд (страхові експерти), наділений контрольними функціями (тобто маючи право перевіряти стан охорони праці на свій розсуд), має можливість застосувати до підприємства санкції у вигляді зміни страхового тарифу, притягнення до відповідальності посадових осіб, заборони експлуатувати устаткування тощо.

2. Система фінансування та джерела коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків

Першочергове, пріоритетне  завдання Фонду соціального страхування - адресне і вчасне розрахування з потерпілими.

Фонд соціального страхування  від нещасних випадків виплачує застрахованому страхові виплати (ст. 28). Грошові суми цих виплат складаються із:

• страхової виплати втраченого заробітку (або його відповідної частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності;
• страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім’ї та особам, які перебували на утриманні потерпілого);
• страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому;
• страхової виплати пенсії у зв’язку з утратою годувальника;
• страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом унаслідок травмування на виробництві та професійного захворювання її матері під час вагітності;
• страхових виплат на медичну й соціальну допомогу.

Рисунок 1 –  Структура страхових виплат

Фінансування Фонду  соціального страхування від  нещасних випадків здійснюється за рахунок:

• внесків роботодавців;
• капіталізованих платежів, що надішли у випадках ліквідації страхувальників;
• прибутків, одержаних від стягнення відповідно до законодавства штрафів і пені з підприємств;
• добровільних внесків та інших надходжень.

Працівники не несуть ніяких витрат на страхування від  нещасного випадку.

Кошти на здійснення страхування  від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України, використовуються виключно за їх прямим призначенням і зараховуються на єдиний централізований рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків в установах банків, визначених Кабінетом Міністрів України для обслуговування коштів Державного бюджету України, або спеціалізованого банку, який обслуговує фонди соціального страхування. 
За наявністю факту заподіяння моральної шкоди потерпілому проводиться страхова виплата за моральну шкоду.

Умови, порядок обслуговування, гарантії збереження коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків визначаються договором між банком, виконавчою дирекцією цього Фонду та Кабінетом Міністрів України.

Рішення про перерахування  тимчасово вільних коштів, у тому числі резерву коштів Фонду, на депозитний рахунок приймає правління Фонду.

Порядок розміщення тимчасово  вільних коштів, у тому числі резерву  коштів Фонду, на депозитному рахунку  визначається Кабінетом Міністрів  України, а умови, порядок обслуговування та збереження цих коштів визначаються договором між банком і виконавчою дирекцією Фонду за погодженням з правлінням Фонду. Прибуток, одержаний від тимчасово вільних коштів, у тому числі резерву коштів Фонду, на депозитному рахунку, використовується в порядку, визначеному правлінням Фонду.

3. Страхові  тарифи, розміри та порядок здійснення  страхових внесків до Фонду  соціального страхування від  нещасних випадків

Страхові тарифи, диференційовані  за групами галузей економіки (видами робіт) залежно від класу професійного ризику виробництва, встановлюються законом.

Розмір страхового внеску для кожного підприємства обчислює Фонд соціального страхування від  нещасних випадків відповідно до Порядку  визначення страхових тарифів для  підприємств, установ та організацій  на загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Фонд також визначає порядок і строки внесення страхових внесків страхувальниками.

Для контролю за додержанням фінансової дисципліни щодо нарахування, сплати та цільового використання збору органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків мають право проводити в порядку, визначеному законодавством України, планові та позапланові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності.

Страхові тарифи, диференційовані  по групах галузей економіки (видах  робіт) залежно від класу професійного ризику виробництва, встановлюються законом.

Сума страхових внесків  страхувальників до Фонду соціального страхування від нещасних випадків повинна забезпечувати:

• фінансування заходів, спрямованих на вирішення завдань, передбачених статтею 1 цього Закону;
• створення відповідно до пункту 9 частини сьомої статті 17 цього Закону резерву коштів Фонду для забезпечення його стабільного функціонування;
• покриття витрат Фонду, пов'язаних із здійсненням соціального страхування від нещасного випадку.

Розміри страхових внесків  страхувальників обчислюються:

• для роботодавців - у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян;
• для добровільно застрахованих осіб - у відсотках до мінімальної заробітної плати.

Страхові внески нараховуються  в межах граничної суми заробітної плати (доходу), що встановлюється Кабінетом Міністрів України та є розрахунковою величиною при обчисленні страхових виплат.

Розмір страхового внеску залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено  підприємство, знижки до нього (за низькі рівні травматизму, професійної захворюваності та належний стан охорони праці) чи надбавки (за високі рівні травматизму, професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці).

Розмір зазначеної знижки чи надбавки не може перевищувати 50 відсотків  страхового тарифу, встановленого для відповідної галузі економіки (виду робіт).

Розрахунок розміру  страхового внеску для кожного підприємства провадиться Фондом соціального  страхування від нещасних випадків відповідно до Порядку визначення страхових  тарифів для підприємств, установ  та організацій на загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Страхувальник здійснює страховий внесок у Фонд соціального  страхування від нещасних випадків у порядку і строки, які визначаються страховиком.

Залишки сум від можливого  перевищення доходів над витратами  Фонду за підсумками фінансового  року використовуються для коригування (зменшення) суми внесків страхувальників.

Якщо на страхувальника протягом календарного року накладався штраф за порушення законодавства про охорону праці, він втрачає право на знижку страхового тарифу.

Суми надбавок до страхових  тарифів і штрафів сплачуються  страхувальником із суми прибутку, а при відсутності прибутку відносяться на валові витрати виробництва; для бюджетних установ та організацій - із коштів на утримання страхувальника.

У разі систематичних  порушень нормативних актів про  охорону праці, внаслідок чого зростає  ризик настання нещасних випадків і  професійних захворювань, підприємство у будь-який час за рішенням відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на основі відповідного подання страхового експерта, який обслуговує це підприємство, може бути віднесено до іншого, більш високого класу професійного ризику виробництва. Цей захід може мати і зворотну дію, але з початку фінансового року.

Органи Фонду соціального  страхування від нещасних випадків мають право проводити в порядку, визначеному законодавством України, планові та позапланові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності щодо сплати та цільового використання ними збору на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків.

Щорічні та позапланові аудиторські перевірки щодо сплати та цільового використання збору загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків, що проводяться за рішенням наглядової ради, здійснюють незалежні аудиторські організації. До перевірки можуть бути залучені державні податкові адміністрації.

Юридичні та фізичні  особи, що здійснюють операції з коштами  загальнообов'язкового державного соціального  страхування, зобов'язані представляти контролюючим органам необхідні  документи та відомості, що належать до сфери їх діяльності. Фонд соціального страхування від нещасних випадків з додержанням вимог законодавства за погодженням з спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади та Національним банком України розробляє інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів, здійснення платежів, ведення бухгалтерського обліку і звітності та іншої документації, що стосується його діяльності.

Фонд соціального страхування  від нещасних випадків у встановленому  порядку складає звіт про свою страхову діяльність, стан охорони праці в народному господарстві, соціальний захист потерпілих на виробництві, використання страхових коштів і щорічно до 1 березня подає його відповідним спеціально уповноваженим центральним органам виконавчої влади та публікує у пресі.

Висновки

Отже, страхування від  нещасного випадку є необхідним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою  якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності. Держава гарантує усім застрахованим громадянам забезпечення прав у страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в деяких випадках - члени їхніх сімей та інші особи, страхувальники та страховик. Відповідно, страхувальниками, тобто платниками збору, є роботодавці, а в деяких випадках - застраховані особи. Страховиком виступає Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Що ж до об'єкту страхування від нещасного випадку то ним виступає життя застрахованого, його здоров'я та працездатність.