Сучасні принципи побудови та завдання системи вищої освіти в Польщі

Міністерство освіти і  науки, молоді та спорту України

Національний транспортний університет

Кафедра теорії та історії держави і права

 

 

 

 

Реферат

на тему

"Сучасні принципи побудови та завдання 
системи вищої освіти в Польщі"

 

 

 

 

 

Виконав

студент групи МТ-V-1

Кравцов О.В.

 

Перевірив

викладач Язвінська О.М.

 

 

 

 

Київ-2012 

Зміст

Вступ 3

1. Історія формування системи вищої освіти в Польщі 4

2. Сучасні принципи побудови вищих навчальних закладів в Польщі 5

3. Участь у Болонському процесі 6

4. Доступ громадян до вищої освіти 8

5. Характеристика кваліфікацій 9

6. Навчання студентів-іноземців 11

Висновок 14

Список використаних джерел 15

 

 

Вступ

Актуальність проблеми

В зв’язку з бажанням України  приєднатися до Європейського Союзу, в ній проводяться фундаментальні реформи, одна з яких стосується системи  освіти. Участь України в Болонському  процесі і досі викликає досить багато питань у пересічного студента. Тому я вважаю корисним навести приклад однієї з країн, яка вже накопичила деякий позитивний досвід в цій царині – Польщі.

Предмет дослідження

В даній роботі розглядається  історія формування вищої освіти Польщі, участь її у Болонському процесі, система освіти Польщі та доступність освіти студентам з інших країн.

Мета

Даний реферат має на меті дати читачеві уяву про процес, успіхи та особливості впровадження засад Болонського процесу в Польщі.

Завдання

Сучасні принципи побудови та завдання системи вищої освіти в  Польщі.

 

 

В основі Болонського процесу лежить переконання, яке поділяється багатьма європейськими країнами та міжнародними академічними організаціями, що в епоху глобалізації слід прагнути максимальної сумісності систем вищої освіти. Це дозволить усім учасникам процесу повною мірою скористатися перевагами культурної різноманітності, відмінностей у традиціях викладання, постійно підвищувати якість освіти, полегшити мобільність студентів та викладачів.

Польща приєдналася до Болонського процесу в 1999 році, розвиваючи двоступеневу систему освіти та систему  пунктів ЕСТS, впровадивши додатки  до диплому, створивши Державну Акредитаційну  Комісію, промотуючи мобільність в  рамках міжнародних програм обміну. Польща, як і інші європейські країни, займається впровадженням болонських норм і стандартів в освіті, науці  і техніці. В межах цієї роботи будуть детально розглянуті різні аспекти  адаптації вищої освіти Польщі до умов Болонського процесу. 

  1. Історія формування системи вищої освіти в Польщі

Польські традиції освіти беруть початок у 14 сторіччі. Перший університет у м. Кракові було засновано ще 1364 р.; за часів розквіту країни у XVI-XVII століттях відкрилися університети у Вільно (1578 р.) та Львові (у 661 p.), які тоді належали до Польщі. У Варшаві університет діє з 1816 р, політехнічний інститут — з 1826р. Періодами досить значного розвитку вищої школи двічі стали повоєнні роки ХХ ст., хоча першого разу модель освіти була німецькою, а другого - радянською. За соціалістичного ладу державна вища освіта була безкоштовною. До недержавного сектору належав Люблінський католицький університет, який був чи не єдиним великим недержавним закладом освіти в усьому колишньому «соцтаборі».

Політичні та суспільні зміни  в державі, впровадження ринкової економіки  спонукали і до реформи вищої  освіти: ВНЗ отримали значно вищий  рівень автономії, право приймати частину  студентів з оплатою навчання; урізноманітнився перелік спеціальностей; виникло чимало приватних ВНЗ. Навчання у державних закладах безкоштовне  для вступників за конкурсом у  межах лімітів.

Польща має 11 державних та 1 приватний університети класичної моделі, 15 технічних університетів і 2 інститути, 6 академій економіки, ї і медичних академій, 17 шкіл мистецтв і 6 вищих закладів навчання з фізкультури і спорту. Список недержавних закладів вищої освіти включав вже 84, з яких 9 мали право надавати кваліфікацію «магістр».

Все більше і більше іноземців, цікавляться навчанням у Польщі. Можливості котрі пропонують польські університети стають все більш різноманітними та повністю відповідають усім нормам системи вищої освіти країн Європейського  Союзу.

Польські вищі навчальні  заклади мають багату історію  навчання іноземців. З політичних причин польські коледжі і університети в основному мали програми обміну зі своїми колегами з колишнього комуністичного блоку та приймали студентів з  країн, що розвиваються. Проте з 1989 року почав зростати інтерес до Польщі серед студентів із країн Північної  Америки та Західної Європи. Як і  всі сфери життя в Польщі, університетська  освіта пережила великі перетворення та трансформації. Навчальні програми було адаптовано для задоволення вимог ринку праці в Польщі, а також можливості працевлаштування за кордоном. Створено нові факультети, які були або невідомі або непотрібні в рамках старої комуністичної системи. Лекції стали більш цікавими та інтерактивними, все більше і більше курсів викладаються англійською мовою. Польські навчальні заклади все частіше звертаються до потреб і очікувань іноземних студентів. Створюються нові приватні інституції, в яких європейські стандарти викладання вже є нормою з перших днів роботи таких вузів.

  1. Сучасні принципи побудови вищих навчальних закладів в Польщі

Система вищої освіти в  Польщі представлена державними та недержавними вищими навчальними закладами. Недержавні навчальні заклади існують з 1989 року. Державні і недержавні ВНЗ  мають однакові стандарти організації  навчального процесу та викладання. Форма власності навчального  закладу не впливає на якість, престижність диплому. Навчальні заклади за своєю  спеціалізацією поділяються на технічні, бізнесові, суспільно-економічні, медичні, спортивні та інші.

Статус вищих навчальних закладів мають технікуми, коледжі, інститути, академії, університети.

Третій і четвертий  рівні акредитації мають інститути (вищі школи), консерваторії, академії, університети.

Системою вищої освіти керують міністерства, яким підпорядковані найбільші (державні) заклади. З ними співпрацює Центральна Рада з вищої  освіти, що складається з обраних  представників ВНЗ і наукової громадськості (3-5 професорів, 10 вчителів, 5 студентів), яким закон надав чималі наглядові права, адже без згоди  ради не розподіляються кошти бюджету  і не виходять міністерські накази.

Система вищої освіти Польщі включає як державні, так і приватні вищі навчальні заклади. Існують  дві основні категорії: навчальні  заклади університетського і  неуніверситетського (професійна освіта) типів.

До неуніверситетського  рівня вищої освіти (після середньої  освіти) належать численні училища, технікуми, вищі профшколи з дипломами і  сертифікатами відповідного рівня (техніка, вихователя дошкільних закладів та ін.), які за правами вступу до ВНЗ не перевищують диплома загальноосвітніх ліцеїв (matura).

До структури університетського  рівня вищої освіти Польщі входять: університети (практично автономні  в усіх питаннях внутрішньої і  зовнішньої діяльності, включаючи введення нових факультетів чи спеціальностей); політехнічні і вищі технічні університети, медичні академії; сільськогосподарські академії; економічні академії; вищі педагогічні  школи; вищі академії мистецтв (музичні, театральні, художні, кіно); академії фізичного  виховання; морські школи; теологічні академії; неурядові і приватні заклади.

Університетський навчальний заклад повинен надавати, як мінімум, одну програму докторантури.

  1. Участь  у Болонському процесі

Система вищої освіти в  Польщі перебуває в Європейській зоні вищої освіти. Разом з 29 іншими країнами, Польща підписала Болонську  Декларацію, метою якої є створення  європейського простору вищої освіти. Актуальні реформи в системі  вищої освіти в Польщі направлені на останні розробки Болонського  процесу.

Важливим кроком у реформуванні структури вищої освіти Польщі стала  робота над стандартизацією навчання за трансферною системою європейських кредитів (ECTS), спрямована на підвищення мобільності навчання – як у часі (мається на увазі можливість вибору індивідуального темпу навчання), так і у просторі (послідовне навчання у різних ВНЗ), тобто принцип мобільності, який пропагується Європейською комісією, має надати студентам можливість одержання знання за обраною спеціальністю  в різних навчальних центрах (у країні поселення і за кордоном) на тому ж самому рівні освіти.

Гнучкість системи вищої  освіти у часі надзвичайно важлива  для студентів вечірньої і  заочної форми навчання. Справа в  тому, що у Польщі близько 50% студентів (у 2001/2002 р. – 65,6%) – вечірники і заочники, рівень їхньої підготовки за загальним визнанням, нижчий, ніж у студентів стаціонару. Студенти цієї категорії просто не встигають у короткий термін якісно опанувати пропонований обсяг матеріалу. Подібна ж проблема стоїть і в Україні. Застосування загальноєвропейської системи ECTS дозволяє збільшити (навіть індивідуально) тривалість навчання для вечірньої і заочної форми, що сприятиме більш якісному опануванню предметів програми навчання.

Гнучкість системи вищої  освіти у просторі (принцип мобільності) у Польщі теж активно впроваджується. Але за цим показником країна тільки починає наближатися до рівня  західних партнерів по ЄС. Дані Міністерства освіти Польщі показують суттєве  щорічне зростання кількості  студентів і викладачів ВНЗ, які  скористалися програмами міжнародних  обмінів. Так, у 2001-2002 навчальному році 4323 польських студента отримали грант  програми ERASMUS – але це лише 0,28% всіх студентів Польщі. Існують й інші програми обмінів, приватні виїзди, якими  користуються польські студенти. Водночас рівень мобільності студентів західних країн Євросоюзу – 2,3 %.

Таким чином, система ECTS активно  впроваджується в Польщі. Ще у 2002 р. вона застосовувалася у 68 % державних  і 35 % недержавних вузів.

Послідовне впровадження системи ECTS спрощує для Польщі розв’язання  питання запровадження спеціального "Додатку" до диплому. Цей додаток  виконує дуже важливу функцію, зокрема  інформує про дисципліни, які вивчалися  у ВНЗ, спеціалізацію, яку отримав  фахівець. Особливо це важливо для  осіб, що мають намір продовжувати навчання на батьківщині або за кордоном. Міністерство освіти та спорту Польщі планувало повсюдно впровадити Додаток  до Диплому ще у 2004/2005 році.

Ще один важливий напрямок реформ у освіті Польщі – адаптація  системи оцінки власне ВНЗ до принципів  Болонського процесу. Упродовж багатьох років в академічному середовищі в Польщі велися дискусії над розробленням за зразком європейських країн і  американської системи формули  ліцензування та акредитації програм  і центрів освіти, яка була б  надійною основою контролю за якістю навчання. Розглядалися дві моделі: перша – "галузевої" акредитації  при професійних організаціях і  друга – акредитація при міжвишівських комісіях. Через незначну зацікавленість професійних і наукових асоціацій системою освіти перше рішення в Польщі було важким для запровадження. Друге рішення почали реалізовувати наприкінці 1997 р. із укладенням з п’ятнадцятьма значними ВНЗ "Угоди польських університетів щодо підвищення якості освіти".

У 2002 році у галузі акредитації  ВНЗ зроблено наступний, якісно новий  крок: при Міністерстві освіти та спорту Польщі утворена Державна акредитаційна  комісія. Її компетенція розповсюджується як на державні, так і на приватні ВНЗ. Загальні позиції оцінки ВНЗ  такі:

- наявність внутрішньої  системи оцінки якості освіти;

- впровадження системи  залікового обсягу освоєння дисциплін  за ECTS;

- дотримання формальних  вимог щодо кадрів ВНЗ. 

Крім того, обов’язковою умовою акредитації ВНЗ сьогодні є його участь у програмі SOCRATES-ERASMUS.

Процес міжнародної інтеграції освіти пов’язаний також із взаємним визнанням дипломів. Польща дещо пізніше (у 1997 р.) приєдналася до Лісабонської Конвенції, яка є головним документом Болонського процесу у цій  сфері. Правова основа визнання іноземних  дипломів у Польщі має двосторонній характер. До вступу у ЄС країна мала понад 30 таких угод, але тільки 2 –  з країнами ЄС (Німеччиною та Австрією). Але цей процес у зв’язку зі вступом Польщі до ЄС пришвидшився.

  1. Доступ  громадян до вищої освіти

Для вступу до вищих навчальних закладів абітурієнту необхідно  мати атестат про середню освіту. Правила прийому визначаються кожним вузом автономно. Найчастіше проводяться  письмові чи усні вступні іспити за програмою середньої освіти, аналізуються шкільні оцінки І проводиться  співбесіда для визначення загального розвитку і здібностей. Фахові перевірки  проводять і для майбутніх  митців та спортсменів. Винятком є переможці  і призери всепольських предметних олімпіад, які зараховуються без вступних екзаменів.

Згідно з новими нормами, що наберуть чинності від жовтня 2012 року, навчатись безкоштовно одночасно  на двох спеціальностях зможуть лише найкращі 10% студентів, і відбиратимуть  їх за результатами сесії. Міністр освіти і спорту Польщі апелює до конкурсного принципу: безкоштовне навчання отримують найкращі абітурієнти, і відтепер за таким же принципом можна буде отримувати й безкоштовну другу одночасну спеціалізацію. Такої ж думки дотримується і Студентський парламент Польщі, який разом із Державним представництвом аспірантів підтримав освітні реформи польського уряду.

  1. Характеристика  кваліфікацій

В польській системі освіти існує чотири етапи університетської освіти.

Перший етап університетської освіти: Licencjat. Навчання на першому етапі організується як вузами університетського типу, так і навчальними закладами вищої професійної освіти (Wyzsze szkoly zawodowe). Випускникам присвоюється професійне звання Licencjat (через три роки навчання) або Inzyneir (через три з половиною чи чотири роки навчання) після захисту дипломної роботи.

Другий етап університетської освіти: Magister. Навчання на другому етапі організовується університетськими і неуніверситетськими вузами у вигляді єдиної програми, яка триває від п'яти до шести років, і додаткових курсів строком від півтора до двох років. Після захисту дисертації чи дипломної роботи випускникам присвоюється ступінь Magister або один з її еквівалентів (за винятком медичних дисциплін). Професійні звання, еквівалентні ступеню Magister, присвоюються різними вищими навчальними закладами другого рівня після закінчення п'ятирічного курсу навчання.

Третій етап університетської освіти: Doktor. Академічну ступінь Doktor можна отримати двома способами: за допомогою післядипломної освіти третього рівня, яке, як правило, триває чотири роки, або шляхом об'єднання професійної робочої діяльності з академічним дослідженням, а також написанням дисертації. Всі кандидати повинні мати професійний ступінь Magister або його еквівалент. Для отримання ступеня Doktor кандидат повинен подати й успішно захистити докторську дисертацію.

Четвертий етап університетської освіти: Doktor Habilitowany. Ступінь Doktor Habilitowany присвоюється кандидатам, які вже мають ступінь Doktor. Цей ступінь присвоюється викладацькому складу вищих навчальних закладів і дослідницьких організацій, а також окремим особам, котрі поєднують дослідницьку роботу з професійною діяльністю. Володарі ступеня Doktor Habilitowany можуть займати посаду професора вузу та отримати академічне звання професора, що присвоюється Президентом Республіки Польщі.

Варто зазначити,що докторантура ще не повністю впроваджена у Польщі. Більшість докторантів і надалі готуються як екстерни. Тому польський  докторат як науковий ступінь має  низький статус. Крім того, надалі має  місце практика габілітації (процедура, яка йде після присудження  докторського ступеня. Після проходження  габілітації претенденту присвоюється титул габілітованого доктора (doctor habilitatus, Dr. habil.), яка дає право обіймати посаду професора в університеті.) . Корені такої системи підготовки вищих наукових кадрів – так звана "гумбольтівська модель університету", яка проіснувала останні 200 років. Але на сьогодні вона вже застаріла і неефективна.

Випускники університетів  і коледжів Польщі можуть отримати такі ступені:

- бакалавр (BA, licencjat) - надається після закінчення 3-3,5 років навчання в професійному або технічному коледжі;

- бакалавр (BSc, Inzyneir) - надається після 3,5-4 років навчання в технічному, сільськогосподарському або економічному коледжі;

- магістр (MA, MSc, magister) або ідентична ступінь: магістр мистецтв, магістр інженерної справи, магістр архітектури, лікар, зубний хірург, ветеринар, надається після 5-6 років навчання в університеті. Ступінь MSc можна отримати також після 2-2,5 років додаткового навчання на магістра, яке можуть здійснювати випускники коледжу.

- доктор наук (PhD, doktor) - надається тим, хто здав іспит на ступінь доктора наук і успішно захистив дисертацію. Щоб почати навчання на отримання докторського ступеня, необхідно мати ступінь магістра або ідентичний ступінь.

Навчання розпочинається 1 жовтня і закінчується у червні, маючи зимовий і весняний семестри та екзаменаційні сесії в лютому і червні/липні. Додаткові екзамени проводяться наприкінці вересня. Студенти сільськогосподарських і частини технічних ВНЗ часто мають улітку виробничу практику.

Для того, щоб успішно закінчити  семестр, студентові необхідно отримати прохідні бали на всіх іспитах, які  включають письмові або усні іспити з предметів даної програми. Кожен  навчальний заклад визначає систему  оцінювання самостійно. Найпоширеніша  система оцінювання має такий  вигляд: відмінно (5); добре з плюсом (4,5); добре (4); задовільно з плюсом (3,5); задовільно (3); незадовільно (2). Відповідно до Європейської Кредитної Системи ECTS, повна кількість кредитів надається за кожний предмет, незалежно від оцінок, отриманих на іспиті.

Увесь період навчання поділяється  на цикли, які закінчуються присудженням відповідних кваліфікацій. З часу трансформації вищої освіти студенти отримали набагато ширші можливості для навчання за індивідуальними  навчальними планами. З метою  створення міцнішої бази для такої  форми планується перехід на систему  підрахунку виконання програми через  кредити.

  1. Навчання  студентів-іноземців

У минулому, за часів надвисокої державної централізації, більшість  звернень про прохання навчатися  у Польщі проходили через амбасади і контингент студентів-іноземців  формувався переважно у результаті міждержавних домовленостей та угод про обміни студентами чи про прийом на навчання. Демократизація початку 90-х  років супроводжувалася істотною децентралізацією. Сьогодні ВНЗ часто здійснюють міжнародні контакти і проекти поза міністерствами. Нова Польща докладає значних зусиль для об'єднання і підтримки  своєї діаспори.

Українці впевнено відправляються на навчання до Польщі. Значною перевагою  є те, що у Польщі можна отримати доступну європейську освіту недалеко від рідного дому.

На сьогодні вища освіта Польщі має багато переваг. Дипломи польських  навчальних закладів визнаються у всіх країнах Європи і в більшості  країн світу, при цьому не потрібне додаткове їх підтвердження. Сама ж  система освіти в Польщі функціонує відповідно до норм загальноєвропейської схеми (ECTS). Також освіта в Польщі відповідає Міжнародним нормам класифікації освіти (ISCED).

Засади вступу у вищий  навчальний заклад у Польщі значно відрізняються від засад, прийнятих  в Україні. Іноземці зараховуються  до вищого навчального закладу на дещо інших умовах, ніж громадяни  Польщі.

Обов’язковою умовою вступу до ВНЗ є наявність свідоцтва  про закінчену середню освіту.

Головною мовою навчання у польських вузах є польська. Але на деяких спеціальностях можна вчитися й англійською, причому, зі вступом Польщі до Євросоюзу, їх стало набагато більше. Вартість навчання англійською мовою здебільшого є вищою. Для того щоб навчатись у польському ВНЗ, на момент вступу потрібно знати мову, принаймні, на початковому рівні. Польська мова не є складною для вивчення і є близькою до української. Після російської, це найлегша у вивченні та розумінні мова для українців. Мову можна вивчити за 50 лекцій, відвідуючи курси та самостійно читаючи літературу. Перебуваючи у мовному середовищі, студенти-іноземці швидко адаптуються і вдосконалюють рівень володіння мовою. Під час навчання в деяких навчальних закладах іноземні студенти можуть відвідувати заняття з польської мови.

Деякі вищі навчальні заклади  проводять власний тест на володіння  польською мовою перед тим, як прийняти на навчання іноземного студента. Якщо рівень вважатимуть недостатнім, рекомендуватимуть додаткові курси. Польську мову легко можна вивчити в університетах для іноземців, де є підготовчі курси, на яких навчають польської мови.

В державних навчальних закладах навчання для громадян Польщі є безкоштовним, а для іноземців – платним. Натомість в недержавних навчальних закладах на платній основі навчаються громадяни Польщі і іноземці.

За деяких умов існує можливість безкоштовного навчання або отримання  знижки.

Зазвичай при університеті є фонди та організації, що допомагають  талановитим студентам. Паралельно з фондами знизити оплату може керівництва вузу. Можна також отримувати стипендію, засновану вузом. У великих вузах буває навіть кілька видів стипендій: соціальна, академічна і індивідуальна. Найпрестижніша - академічна стипендія. Її дають кожен семестр тим, хто краще за всіх вчився. Але в конкурсі середніх балів можна брати участь тільки після першого року навчання. Крім того, у студентів є можливості отримати стипендію від Міністерства. Якщо студент має польські корені, він може розраховувати на стипендію від польського уряду.

Вищі навчальні заклади  Польщі, як і інших європейських країн, беруть участь у програмах  обмінів. Це означає, що студенти польського ВНЗ можуть їхати у навчальні  заклади інших країн на стажування, практики, навчання.

Вищі навчальні заклади  Польщі велику увагу приділяють тому, щоб студенти під час навчання здобували практичні знання та проходили  практики.

Для українських студентів  в Польщі Європа є відкритою, адже іноземні студенти отримують карту  тимчасового проживання, що дає їм можливість безвізового в’їзду до країн Шенгенського простору.

Студенти проходять обов’язкові  практики під час навчання та в  період літніх канікул. В рамках практик  студенти виїжджають до багатьох європейських країн.

Після закінчення вищого навчального  закладу студент отримує європейський диплом, який визнається та дає можливість працевлаштування за спеціальністю у країнах Європейського Союзу, Україні, Росії та інших країнах.

 

Висновок

Україна приєдналася до Болонського  процесу і тим самим поклала  на себе зобов’язання з впровадження і закріплення на своїй території  частини єдиного загальноєвропейського  освітянського простору. Для виконання цих зобов’язань досить розумно та доречно було б ознайомитись та перейняти досвід європейських країн, які вже раніше стали на цей шлях. Однією з таких країн є Польща. Вона має досить довгу історію розвитку вищої освіти, досить гарну репутацію в Європі та світі, все частіше іноземні абітурієнти звертають на неї увагу. Все це свідчить про те, що Польща йде вірним шляхом, і Україна могла б дещо у неї запозичити. Адже складнощі, які вже давно подолані на шляху становлення польського варіанту Болонського процесу, у нас тільки з'являються. Обмін досвідом допоміг би Україні безболісно і швидко наблизитися до рівня європейських країн. Стосовно Польщі, цьому сприяє і географічне положення, і схожість мов, і відносно невисока ціна навчання, і прагнення освітян до розвитку. Польські університети з кожним роком все лояльніше ставляться до українських абітурієнтів. Сподіваюсь, українські великорозумні політики нарешті візьмуться за голову, і якісно доведуть розпочату справу до кінця.

 

 

Список  використаних джерел

1. Вища освіта Польщі в умовах Болонського процесу. http://coolreferat.com/Вища_освита_Польщи_в_умовах_Болонського_процесу

2. Система вищої освіти в Польщі: http://osvita-pl.at.ua/ /publ/osvita_v_polshhi/sistema_vishhoji_osviti_v_polshhi/2-1-0-22

3. Система вищої освіти в країнах Європи та Америки. http://knowledge.allbest.ru/pedagogics/2c0a65635a3ac68a5c43b89521216c37_0.html

4. На навчання до Польщі. Правила прийняття іноземців до польських вузів. http://www.ukraine-poland.com/u/dosvid/molod.php?id=INOZ.TXT

5. Навчання за кордоном. Система освіти Польщі. http://premiumstudy.com.ua/navchannja_za_kordonom._sistema_osviti_polshi.html

 


Сучасні принципи побудови та завдання системи вищої освіти в Польщі