Судовий розгляд справ

  1. Суть, завдання і значення стадії розгляду кримінальнї справи судом першої інстанції.

 

Судовий розгляд — це стадія кримінального процесу, наступна після  таких важливих стадій, як досудове слідство та попередній розгляд справи суддею. Під час судового розгляду суддя, відправляючи правосуддя, розглядає  справу в судовому засіданні, досліджує  всі істотні обставини справи, перевіряє докази і постановляє  вирок. Лише цим процесуальним актом  особу може бути визнано винуватою  у вчиненні злочину і призначено покарання, або ж визнано невинуватою  у вчиненні злочину, і тоді особу  звільняють від кримінального покарання. Отже, під час судового розгляду, на основі суворого дотримання демократичних  принципів правосуддя, суд першої інстанції постановляє вирок  — найважливіший акт правосуддя.

Завдання цієї специфічної  процесуальної форми здійснення правосуддя збігаються з завданнями правосуддя. Судовий розгляд повинен  забезпечити встановлення обставин справи відповідно до тих, які мали місце в дійсності, правильно  оцінити ці обставини з точки  зору кримінального закону. В судовому розгляді є великі можливості для  всебічного, повного та об'єктивного  дослідження всіх обставин кримінальної справи. Це зумовлено тим, що на цій  стадії найбільш повно втілюються всі  принципи кримінального процесу, що гарантують максимально можливу  достовірність результатів дослідження  та охорону прав громадян при вирішенні  кримінальної справи.

Завдання судового розгляду, коло питань, що розглядаються, характер рішень, які приймаються, та сама його проце­дура свідчать про те, що це —  основна, центральна стадія кримінального  процесу.

Загальні положення судового розгляду визначено в главі 24 КПК. Це закріплені в законі правила, що відображають характерні риси судового розгляду та забезпечують здійснення та реалізацію на цій стадії всіх принципів  кримінального процесу. До загальних  положень судового розгляду належать правила про його безпосередність, усність та незмінність складу суду, про роль головуючого .в судовому розгляді, та його учасників, розпорядок судового засідання, межі судового розгляду, вирішення питання про запобіжні  заходи, про зміну обвинувачення  в суді та про заходи, які застосовуються до порушників порядку в судовому засіданні тощо.

Правильне здійснення правосуддя є основним завданням судового розгляду, яке реалізується в процесі розгляду судом кримінальної справи.

Завдання судового розгляду в суді першої інстанції є загальними як при одноособовому, так і колегіальному  розгляді кри­мінальної справи.

Судовий розгляд має велике виховне і запобіжне значення. Застосовуючи заходи кримінального  впливу, суд не лише ка­рає злочинців, а й має на меті їх виправлення  і перевиховання, а також запобігання  злочинам.

 

  1. Сторони у судовому розгляді.

КНИГА СТ.189-190.

  1. Процесуальні права і обов’язки учасників судового розгляду.

КНИГА СТ.189-190.

  1. Межі судового розгляду.

КНИГА СТ.195.

    1. Змагальність у кримінальному судочинстві на стадії судового розгляду.

 

Судовий розгляд - це четверта, основна і найважливіша стадія кримінального  процесу. У попередніх стадіях обставини  справи з'ясовуються для того, щоб  вирішити питання, чи є законні приводи, і достатні підстави для порушення  кримінальної справи, пред'явлення  обвинувачення конкретній особі  і ведення її до суду. У цій  стадії суд, здійснюючи правосуддя, розглядає  і вирішує справи по суті, тобто  остаточно досліджує всі її важливі  обставини, перевіряє докази і виносить вирок - процесуальний акт; яким підсудний  визнається винним у вчиненні злочину  і йому призначається покарання, чи невинним. Зазначені питання є  основними в процесі всього провадження  в справі. Тому стадія судового розгляду і займає центральне місце в системі  стадій кримінального процесу. Судовий  розгляд є однієї з 8 основних стадій кримінального процесу, саме в ній  найбільш повно реалізуються принципи правосуддя в кримінальних справах  і весь комплекс його процесуальних  гарантій.

Усі 8 стадій кримінального  процесу є взаємозалежними, тому стадії: порушення кримінальної справи, що передує розслідування і попередній розгляд справи суддею служать необхідними  етапами для підготовки до судового розгляду і вирішення справи по суті, а всі наступні стадії (апеляційне проведення, виконання вироку, касаційне  провадження, перегляд судового рішення  в порядку виключного провадження  за нововиявленними обставинами) є  засобами контролю за вірністю винесеного вироку й організація його виконання.

Сутність стадії судового розгляду полягає в тому, що суд  детально розглядає всі обставини  конкретної справи і приймає по ньому  кінцеве рішення відповідно до закону. Суд безпосередньо досліджує  наявні докази й оцінює їх, встановлює факт вчинення злочину чи наявність  відсутність складу злочину в  діях підсудного.

Його винність чи невинність, призначає чи покарання закриває справа.

На відміну від інших  стадій кримінального процесу при  судовому розгляді дослідження матеріалів ведеться судом з одночасною й  активною участю прокурора, підсудного, захисника, потерпілого, інших учасників  судового засідання. Суд має можливість вислухувати і враховувати при  ухваленні рішення думки і  пропозиції інших учасників судового розгляду, що висловлюються в судових  дебатах. Маючи матеріали попереднього розслідування суд зобов'язаний перевірити всі зібрані докази, правомірність  дій по їхньому збиранню. В умовах гласності судового засідання він  досліджує також ті докази, що отримані за клопотаннями учасників судового розгляду ( підсудного, захисника, потерпілого, цивільного позивача, прокурора і  т.д. ) чи за ініціативою суду .

Умовами винесення законного  й обґрунтованого акта правосуддя є  забезпечення під час судового розгляду всіх обставин кримінальної справи і  всіх доказів.

Ідея судового розгляду пов'язує всі стадії процесу в єдину  систему кримінального судочинства.

Попередні стадії кримінального  процесу виконують задачі підготовчого характеру. Попереднє розслідування  і доведення злочинних дій  обвинуваченого, залучення винного  до кримінальної відповідальності, а  також підготовчі дії до розгляду справи в судовому засіданні здійснюються для того, щоб зібрати для суду необхідні матеріали по яких він  міг би більш глибоко розібратися  і прийняти відповідне рішення.

Судовий розгляд проводиться  не для підтвердження матеріалів і висновків органі попереднього розслідування чи прокурора, а для  встановлення об'єктивної істини в  справі і винесення законного, обґрунтованого вироку. Досліджуючи матеріали кримінальної справи, суд може погодитися з висновками органів попереднього розслідування, чи може скасувати їх. Судження цих органів виражені в процесуальних документах (актах), не повинні впливати на суд. Суд незалежний від їхніх висновків. Він зобов'язаний ретельно перевірити обґрунтованість рішень прийнятих слідчим чи органом дізнання, законність усіх проведених процесуальних дій і складених по них документів.

У такий спосіб судовий  розгляд при рішенні справи по суті є єдиним способом здійснення правосуддя, одним з найважливіших  засобів рішення, задач кримінального  судочинства, ефективною гарантією  права і законних інтересів громадян. У стадії судового розгляду найбільшою мірою виявляється попереджувально-виховне  значення кримінального судочинства  і формування правосвідомості громадян. Усе це жадає від суду неухильного  дотримання норм кримінально-процесуального законодавства, що регламентують судовий  розгляд, високої професійної і  загальної культури його проведення.

Сам процес судового розгляду строго регламентований у кримінально-процесуальному законодавстві з урахуванням  необхідності забезпечення умов для  вірного й об'єктивного рішення  справи судом. В інтересах встановлення істини в справі й ухвалення вірного  рішення повинні точно дотримувати  усі вимоги законодавства при  проведенні судового розгляду; також  необхідна відповідна організація  і висока культура судового розгляду. У кримінально - процесуальному законодавстві  сформовані загальні умови судового розгляду . Усі вони цілком відповідають принципам кримінального процесу, загальні умови судового розгляду до винесення вироку.

Загальні умови відображають особливості судового розгляду, вони постійні і незмінні при провадженні  по будь-якій кримінальній справі й  у будь-якому суді 1-ї інстанції.

 

 

6.Підстави та порядок зміни обвинувачення в суді.

КНИГА СТ.206

 

7.Протокол судового засідання, його зміст та значення.

Протокол судового засідання, його складання і зміст. Зауваження на протокол судового засідання.

 Вимоги, яким повинен  відповідати протокол судового  засідання щодо складання, оформлення, змісту, подання зауважень на  протокол та їх вирішення регулюються  гл.21 ЦПК (ст.198-201). Протокол веде  секретар судового засідання.  Протокол ведеться тільки у  судах, які розглядають справу  у суді першої інстанції.

 Гл.21. Протоколи. Ст.198. Складання протоколів та їх  зміст. Про кожне судове засідання  і про кожну окрему судову  дію, проведену поза засіданням, складається протокол. У протоколі  судового засідання зазначається: 1) рік, місяць, число і місце,  а також час початку судового  засідання; 2) найменування і склад  суду; 3) прізвища секретаря, прокурора,  сторін та інших осіб, які беруть  участь у справі, представника  громадської організації або  трудового колективу, свідків,  експерта і перекладача; 4) розглядувана  справа; 5) відомості про вручення  повісток і причини неявки  викликаних до суду сторін  та інших осіб, які беруть участь  у справі, свідків, експерта, перекладача; 6) всі розпорядження головуючого; 7) роз'яснення судом сторонам  та іншим особам, які беруть  участь у справі, їх процесуальних прав і обов'язків, зокрема права заявляти відводи, а також роз'яснення представникові громадської організації або трудового колективу його процесуальних прав (ст.161 цього Кодексу); 8) заяви і клопотання сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, а також представника громадської організації або трудового колективу; 9) основний зміст пояснень сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, думка громадської організації або трудового колективу, викладена їх представником, а також показання свідків, усне роз'яснення експертом свого висновку і відповіді на поставлені йому додаткові запитання; 10) подані в судовому засіданні письмові і речові докази, про їх огляд, а якщо ці докази не додаються до справи - номер, дата, зміст письмових доказів, а також ознаки і властивості речових доказів; 11) ухвали суду, постановлені під час розгляду справи без виходу до нарадчої кімнати; 12) зміст судових дебатів; 13) (виключено); 14) про проголошення рішення; 15) час закінчення судового засідання в даній справі. Ст.199. Порядок складання та оформлення протоколів. Протоколи судового засідання веде секретар. По складній справі протокол судового засідання повинен бути остаточно оформлений і підписаний протягом трьох днів після закінчення судового засідання. Протоколи підписують голова судового засідання і секретар. Ст.200. Зауваження на протокол. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право знайомитися з протоколом судового засідання і протягом трьох днів після підписання протоколу подавати свої зауваження з приводу допущених в протоколі неправильностей або неповноти протоколу. Ст.201. Розгляд зауважень на протокол. Головуючий розглядає зауваження на протокол і, в разі згоди з зауваженнями, посвідчує їх правильність. В разі незгоди головуючого з поданими зауваженнями вони вносяться на розгляд судового засідання у тому ж складі суду, який розглядав справу, а якщо це неможливо, зауваження розглядаються судом, у складі якого повинні бути двоє з суддів, які брали участь у розгляді справи. В необхідних випадках викликаються особи, які подали зауваження на протокол. Розглянувши зауваження, суд постановляє ухвалу, якою посвідчує правильність зауважень або відхиляє їх. В разі пропуску строку для подання зауважень головуючий залишає їх без розгляду, якщо не знайде підстав для поновлення строку. Якщо справа розглядалась суддею одноособово, він розглядає зауваження на протокол одноособово. Зауваження на протокол у всіх випадках приєднуються до справи. Зауваження на протокол повинні бути розглянуті протягом п'яти днів з дня їх подання.

 

 

8. Фіксування судового процесу технічними засобами.

ФІКСУВАННЯ СУДОВОГО ПРОЦЕСУ  ТЕХНІЧНИМИ ЗАСОБАМИ - - процес, форма  закріплення інформації про хід  суд. розгляду відповід. справ. Застосовується поряд з веденням протоколу судового засідання. Передбачено ст. 198 ЦПК  України у ред. Закону України  від 21.VI 2001 і ст. 871 КПК України. Повне  фіксування судового процесу з допомогою  звукозаписувальної апаратури чи ін. тех. засобів здійснюється на вимогу хоча б одного з учасників суд. розгляду справи в суді першої інстанції  при розгляді справи по суті чи в  апеляц. суді або за ініціативою  суду. Таке фіксування процесу здійснює секретар суд. засідання або під  його керівництвом ш. працівник суду. Факт застосування тех. засобів у  процесі з метою його повного  фіксування, а також дані про їх тех. характеристики зазначаються у  протоколі суд. засідання. До протоколу  додається звіт секретаря суд. засідання, в якому зазначаються відомості  про процес, дії, виконані в суд. засіданні. Сторони можуть вимагати відтворення  тех. запису суд. процесу. Таке відтворення  можливе також за ініціативою  суду.

Аудіокасета чи ін. носії  інформації, на якому зафіксовано  суд. процес, зберігається при справі. Фіксування суд. процесу звукозаписувальною апаратурою чи ін. тех. засобами є гарантією  забезпечення принципу гласності суд. процесу, його законності й встановлення істинності обставин по справі та постановлення  справедливого рішення на захист прав гр-н, юрид. осіб і д-ви.

 

 

 

Теоретична частина:

 

1. Процесуальні  засоби діяльності стадії судового  розгляду.

Процесуальні засоби діяльності в стадії

Для вирішення завдань  стадії судового розгляду кримінальної справи законодавець передбачив специфічні процесуальні засоби Діяльності суду. Як і в стадії досудового слідства, стрижнем кри-мінально-процесуальної  діяльності під час судового розгляду є доказування обставин злочину. З огляду на це переважна більшість  процесуальних засобів — це засоби пізнавальної діяльності, а саме:

•              судові слідчі дії:

допит підсудного (ст. 300 КПК);

допит свідка (статті 303—305, 307 КПК);

допит потерпілого (ст. 308 КПК);   '      '

пред'явлення для впізнання (ст. 309 КПК);

проведення експертизи (статті 310, 312 КПК);           ;'

допит експерта (ст. 311 КПК);

огляд (речових доказів  — ст. 313; документів — ст. 314; місцяподії-ст. 315 КПК);

оголошення протоколів та інших документів (ч. 1 ст. 257 КПК);

прийняття доказів, поданих  сторонами (ст. 261 КПК);

витребування доказів (п. 4 ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 280, частини 1 і 2ст. 296 КПК);

судові доручення органам  розслідування на провадження слідчихдій у порядку, передбаченому главами 11—18 КПК (ст. 315-1 КПК).

Окрім пізнавальних у стадії судового розгляду застосовують суто процесуальні засоби:

процесуальні дії (роз'яснення  прав учасникам судового розгляду; ознайомлення заінтересованих учасників  із матеріалами кримінальної справи; відкриття судового засідання; перевірка  явкиучасників судового розгляду; видалення свідків із зали судового засідання; встановлення особи підсудного і часу вручення йому копіїобвинувального висновку тощо);

процесуальні рішення (про  відкладення розгляду справи; прообрання запобіжного заходу тощо).

 

 

2. Етапи  стадії.

Етапи стадії        14.;   ;      сг

! Якщо розглядати судовий  розгляд кримінальної справи  як систему процесуальних дій,  що їх провадять у певній  послідовності, то можна виокремити  кілька етапів, які в Кримінально-процесуальному  кодексі та в теорії процесу  називають частинами судового  розгляду.

Завданням 1-го етапу —  підготовчої частини судового засідання  — є остаточна перевірка наявності  умов для:

проведення судового слідства;

належного дослідження та оцінки доказів;

постановлення законного  й обгрунтованого вироку.

Якщо суд встановить перешкоди  для проведення судового слідства, він зобов'язаний вжити заходів  щодо їх усунення.  ;Послідовність (порядок) дій у підготовчій частині:/. Відкриття  судового засідання:— головуючий оголошує, яку справу розглядатимуть;

—           суд з'ясовує у підсудного (якщо слухають справу про злочин,за який передбачено  покарання у вигляді позбавлення  волі строкомбільше, ніж на 10 років), чи погоджується він на розгляд справисуддею одноособово, чи бажає, щоб суд розглядав  справу у складіЗ судців.

2.             Перевірка явки учасників судового  розгляду:

головуючий оголошує, хто  із учасників з'явився, а хто —  ні, іповідомляє про причини неявки відсутніх, якщо вони йому відомі;

після цього учасники процесу  можуть поставити запитанняголовуючому чи секретареві судового засідання  для уточнення оголошеної інформації;

у разі необхідності суд (суддя) вживає заходів до явки учасника до суду (якщо це можливо).

 Роз'яснення перекладачеві  (якщо він бере участь у розглядісправи) його обов'язків і попередження  про кримінальну відповідальність  за ст. 384 КК за завідомо неправильний  переклад.

Встановлення особи підсудного:

 головуючий з'ясовує  анкетні дані підсудного;

ставить підсудному запитання  про те, чи вручено йому і якщотак, то коли, обвинувальний висновок (повістку у справах приватного обвинувачення), постанову прокурора про зміну  обвинувачення;

якщо ці документи не вручено (або вручено менше ніж за Здні до початку судового засідання), то суд вручає їх і відкладаєрозгляд справи на 3 дні (але якщо підсудний  просить про розглядсправи без  її відкладення, то суд може розпочати  розгляд і занесвоєчасного вручення цих документів).

5.             Оголошення складу суду іроз 'яснення  права відводу. Головуючий:

оголошує склад суду (в  тому числі і прізвище запасного  народного засідателя);

називає прізвища прокурора, захисника, перекладача, експерта,спеціаліста, секретаря судового засідання;

роз'яснює сторонам їх право  на відвід цих учасників (у разізаявлення  відводу суд (суддя) вирішує це питання  у нарадчій кімнаті, оформляючи рішення  ухвалою (постановою).

6.             Вирішення питання про можливість  розгляду справи у випадкунеявки  кого-небудь із учасників. Якщо  хтось із учасників судовогорозгляду  або інших викликаних у судове  засідання осіб не з'явився,то  суд:

з'ясовує причини неявки;

вислуховує думку учасників  судового розгляду;

вирішує питання про можливість розгляду справи, тобто пройого продовження  або відкладення.

7.             Видалення свідків із залу  суду. Після того, як суд визнає  можливим почати слухання справи, головуючий:

дає розпорядження про  видалення свідків із зали судовогозасідання  до окремої кімнати;

вживає заходів, щоб допитані свідки не спілкувалися з недо-питаними.

Роз 'яснення прав і обов 'язків учасникам судового розгляду. Головуючий спочатку роз'яснює права  підсудному, а потім потерпілому,цивільному позивачеві, спеціалістові, експертові.

Заявленая і розв'язання клопотань  учасників. Головуючий опитує учасників  судового розгляду, чи не мають вони клопотань провиклик нових свідків  і експертів та витребування і  приєднання досправи нових доказів (документів, речових доказів та ін.).

Якщо клопотання заявлено, то учасник, який їх заявив, має пояснити, на встановлення яких обставин вони спрямовані.

Після цього суд (суддя) вислуховує думку прокурора та інших учасників  судового розгляду з приводу заявлених  клопотань і розв'язує їх своєю  ухвалою (постановою). Відхилення клопотання не позбавляє учасника розгляду справи права заявити його під час  судового слідства. Заявлені клопотання не можна залишати "відкритими" або відкладати їх вирішення. Своєчасне  вирішення клопотань є гарантією:

забезпечення прав учасників  стадії судового розгляду;

повного, всебічного й об'єктивного  дослідження обставинсправи.

Суд може і з власної  ініціативи винести ухвалу про виклик у судове засідання нових свідків, витребування документів та інших доказів, про призначення експертизи тощо.

2-й етап стадії судового  розгляду — судове слідство.

Судове слідство — це частина  судового розгляду, в ході якої суд  з участю сторін досліджує докази, необхідні для вирішення питання  про винність і покарання підсудного. Це найбільша за обсягом виконуваної  роботи частина судового розгляду, в ході якої формуються підвалини  майбутнього вироку.

Судове слідство є самостійним  глибоким, повним, всебічним, об'єктивним дослідженням обставин справи. Воно відрізняється  від досудового за змістом і за обсягом.

Відмінність судового слідства від досудового за змістом полягає  в тому, що перше:

не є повторенням дослідження, проведеного в стадії досудового слідства;

не можна розглядати як просту перевірку матеріалів досудового слідства;

відбувається у зовсім нових, відмінних від тих, що існували вдосудовому слідстві, умовах (активна  участь сторін — право допитувати підсудного, свідка, потерпілого має  не тільки суд, а й

представники сторін; відкритий  судовий розгляд; повне фіксування судового процесу технічними засобами тощо).

Судове слідство не збігається з досудовим і за обсягом. У  суді зазвичай не досліджують:

версії, що відпали на досудовому слідстві;

окремі докази, які "відсіялися" в цій стадії.

Однак в окремих випадках судове слідство може вийти за межі досудового. Це має місце у разі, якщо:

1)            у суді з'являться нові дані  на підтвердження версій, що уже,здавалося  б, відпали (тоді їх піддають  повній, глибшій перевірці іззалученням  як тих доказів, що "відсіялися", так і нових);

2)            виникають нові версії, нові обставини,  нові докази.Судове слідство охоплює  багато судових (процесуальних)  дій,

які об'єднують у три  порівняно самостійні групи. Оскільки кожна наступна група дій послідовно змінює попередню, їх можна вважати  підетапами етапу судового слідства.

1-й підетап. Початок  судового слідства.

Початок судового слідства —  це його підетап, на якому визначають:

дослідницькі завдання, що ставляться перед судом і сторонами;

порядок дослідження доказів.Послідовність  дій у цьому етапі:

1)            початковий момент:

оголошення прокурором обвинувального висновку (за згодоюсторін — тільки його резолютивної частини) або

потерпілим чи його представником  — скарги у справах приватного обвинувачення;

цивільним позивачем чи його представником — позовної заяви;

2)            роз 'яснення підсудному сутності  обвинувачення і з 'ясування  у нього:

чи зрозумів сутність обвинувачення;

чи визнає себе винним;

чи бажає давати показання.

Якщо у справі заявлено цивільний позов, то суд з'ясовує у цивільного позивача, чи підтримує  він його, а у підсудного і цивільного відповідача — чи визнають вони цей позов;

3)            з 'ясування думки учасників  судового розгляду щодо того, які докази та в якому порядку  треба дослідити. Обсяг доказів  і порядок їхДослідження визначаються  постановою судді (ухвалою суду).

Суд вправі, якщо проти цього  не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження  доказів щодо тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніхто не оспорює. При цьому  суд з'ясовує, чи правильно розуміють  підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також  роз'яснює їм, що у такому випадку  вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову в апеляційному порядку.

Якщо для визначення обсягу доказів, які досліджуватимуть, необхідно  допитати підсудного, суд вирішує  це питання після такого допиту. Підсудного допитують обов'язково, якщо тільки він не відмовляється  від дачі показань.

2-й підетап. Дослідження  доказів.

Порядок дослідження доказів  кримінально-процесуальним законом  не встановлено. Законодавець надає  судову можливість самостійно після  з'ясування думки учасників судового розгляду визначити порядок дослідження  доказів. Однак практика йде таким  шляхом:

якщо підсудний визнає себе винним і бажає давати показання,то дослідження доказів починають  із його допиту;

якщо ж не визнає себе винним і показань давати не бажає, тосуд  починає дослідження з допиту потерпілого, потім досліджує іншідокази, а вже потім заслуховує показання  підсудного, якщо він побажає їх давати;

—           у складних, багатоепізодних справах  дослідження доказівпровадять поепізодно (за хронологічною, предметною або іншимиознаками);

—           у справах із кількома підсудними першими зазвичай допитуютьтих, хто  визнає вину і бажає давати показання.

Суд досліджує докази із застосуванням  пізнавальних засобів процесуальної  діяльності (див. вище).

3-й підетап. Закінчення  судового слідства.

Суд (судді), закінчуючи судове слідство, діють у такій послідовності:

головуючий запитує в  учасників судового розгляду, чи бажаютьвони  доповнити судове слідство і чим  саме;

у разі заявлення клопотань  суд (суддя) обговорює їх і вирішує,про  що складає ухвалу (постанову);

після виконання додаткових дій із вирішення клопотань головуючий оголошує судове слідство закінченим.

3-й етап стадії судового  розгляду — судові дебати.

Судові дебати — це самостійна частина судового розгляду кримінальної справи, в якій його учасники дають  оцінку діям підсудного, аналізують досліджені в суді докази, висловлюють висновки щодо винуватості чи невинуватості  підсудного, щодо кваліфікації дій, міри покарання та інших питань, що їх повинен вирішити суд при постановленні  вироку.

Судові дебати провадять  за такими правилами:

1 Учасники судових дебатів  виступають у визначеному порядку,  що передбачений ст. 318 КПК: прокурор, потерпілий і його представник,  цивільний позивач, цивільний  відповідач або їх представ-

ники, захисник, підсудний. Порушення  цього порядку, так само, як і позбавлення  учасника судового розгляду (підсудного) слова у дебатах, є істотним порушенням процесуального закону і зумовлює скасування вироку (п. 13 ч. 2 ст. 370 КПК).

Якщо у справі беруть участь кілька захисників, то послідовність  їх виступів у дебатах визначають ці особи за домовленістю між собою. Якщо такої домовленості не досягнуто  — це питання вирішує головуючий.

Учасники судового розгляду мають право в судових дебатахпосилатися  тільки на ті докази, які було досліджено в судовомузасіданні. Якщо під час  судових дебатів виникне потреба  податинові докази, суд за клопотанням  учасника судового розгляду або звласної ініціативи відновлює судове слідство. Останнє провадитьтільки в межах  дослідження того доказу, у зв'язку із яким його буловідновлено (провадити  додаткову перевірку інших доказів  суд невправі). Після закінчення відновленого судового слідства суд  зновувідкриває судові дебати з приводу  додатково досліджених обставин інадає можливість виступити із промовою всім учасникам судовогорозгляду (як тим, що вже виступили раніше, так  і тим, які не встиглицього зробити).

Суд не вправі обмежувати тривалість судових дебатів певнимчасом. Головуючий зупиняє учасників судових дебатів  лише у разі,якщо вони:

у промовах виходять за межі розглядуваної справи;              '

неетично висловлюються  на адресу окремих осіб;

розголошують інтимні  сторони життя тощо.

Закон не дозволяє встановлювати  регламент судових дебатів. Однак  їх учасники у значних за обсягом  справах вправі повідомити головуючому  для планування проведення наступних  частин судового розгляду свою думку  про час, який потрібен для їхньої промови.

4.             Підсудний, якого видалили із  зали судового засідання за  порушення його розпорядку, у  судових дебатах участі не  бере.

5.             Після закінчення промов учасники  судових дебатів маютьправо обмінятися  репліками.

Судовий розгляд справ