Світовий банк

План

Вступ

1. Світовий банк. Структура та основні положення

2. Цілі Світового банку

3. Співробітництво України зі Світовим банком 
4. Позиція України у світових рейтингах за дослідженням Світового банку

Висновки

Література.   
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Вступ

    Співробітництво зі Світовим банком є прин-ципово новою  формою фінансово-економічних відносин для України, шо потребує створення  відповідної нормативно-правової бази, інституційної спроможності уряду  своєчасно освоюва¬ти кредитні можливості, знання процедур і пра¬вил, жорсткої виконавчої дисципліни щодо дот¬римання зобов'язань, визначених міжнародними договорами. Тому і постає проблема виявлення місця країни в глобалізаційному процесі, рушієм якого виступають міжнародні фінансові організації. Для України ця проблема особливо актуальна. Діяльність глобальних фінансових інституцій, зокрема Світового банку, є чинником, який суттєво впливає на розвиток її економіки, реалізацію програм, спрямованих на ринкове реформування, структурну перебудову народного господарства та стабілізацію національної валюти. Водночас ця діяльність є чинником і нестабільності української економіки: фінансова заборгованість перед цими організаціями робить економічну систему уразливою, залежною від їх подальших кредитів. Cпівробітництво України із Світовим банком підтримує програму економічних реформ в країні і виступає важливим елементом зовнішнього фінансування, спрямованого на фінансування дефіциту бюджету, підготовку та реа¬лізацію довгострокових інвестиційних проектів, які відповідають пріоритетним напрямам економічного розвитку України, підтримку експор¬ту українських підприємств, страхування імпорту.

    Сучасний  етап розвитку міжнародних економічних  відносин характеризується глобалізацією  світового економічного життя, поглибленням інтеграції економік різних країн в світове господарство. В силу об’єктивних економічних процесів і для України останнім часом важливим пріоритетом її розвитку є плодотворне співробітництво з міжнародними інститутами, особливо з міжнародними валютно-фінансовими установами (МВФ, МБРР, ЄБРР, МФК та іншими), які дають можливість використання і оптимальної комбінації такого ресурсу як капітал. 
 
 
 
 
 
 
 
 

    1. Світовий банк. Структура та основні положення

    Світовий  банк (The World Bank) - заснований в 1944 році, є багатостороння кредитна установа, що об’єднує п’ять інституцій, діяльність яких спрямована на підвищення рівня життя у країнах, що розвиваються, за рахунок фінансової допомоги розвинених країн. Іншими словами світовий банк є однією з найбільших у світі організацій, що надають допомогу з метою розвитку.

    Банк  розробляє стратегії допомоги для  кожної зі своїх країн-клієнтів у  співробітництві з державними органами, неурядовими організаціями й  приватним сектором. На сьогодні членами Світового банку є 183 країни. Представництва Банку в різних країнах світу займаються реалізацією його програм, підтримують зв'язок з урядом і цивільним суспільством і сприяють більше глибокому розумінню проблем розвитку.

    Світовий  банк відрізняється від Групи  Світового банку тим, що до Світового банку входять лише дві інституції:

    1. Міжнародний банк  реконструкції та  розвитку (МБРР) (заснований в 1945 році) - надання кредитів відносно заможнім країнам, що розвиваються;

    2. Міжнародна асоціація розвитку (МАР) (заснована в 1960 році) - надання пільгових кредитів найбіднішим країнам, що розвиваються;

    В той час як до Групи Світового банку входять, крім двох названих, ще три інституції:

    1. Міжнародна фінансова  корпорація (МФК)  (заснована в 1956 році) - сприяння економічному зростанню в країнах, що розвиваються, через підтримку приватного сектору;

    2. Багатостороннє агентство  з питань гарантування  інвестицій (БАГІ) (засноване в 1988 році) - надання гарантій іноземним інвесторам при інвестуванні в країни, що розвиваються, від втрат, які пов’язані з некомерційними ризиками;

    3. Міжнародний центр  з врегулюванню  інвестиційних спорів (МЦВІС) (заснований в 1966 році) - сприяння збільшенню потоків міжнародних інвестицій, шляхом забезпечення юридичної підтримки врегулювання спорів між урядами та іноземними інвесторами, підтримки наукових досліджень, розповсюдження інформації про інвестиційне законодавство.

    Країни-члени  здійснюють керівництво групою Світового  банку за допомогою Ради керуючих на чолі з Президентом та Виконавчими  директорами. Сьогодні Президентом  Світового банку є Роберт Зеллік (Robert Zoellick) (обійняв посаду в липні 2007 року). 

    2. Цілі Світового банку

    Офіційні  цілі усіх членів Групи Світового  банку – зменшення бідності і підвищення життєвих стандартів країн-членів шляхом сприяння економічному розвитку останніх і залучення ресурсів з розвинених країн до країн, що розвиваються. Кожна з установ Групи Світового банку має свої функції і відіграє самостійну, якісно відмінну роль.

    Однією  з цілей Світового банку є  заохочення інвестування країн-членів в інші країни, особливо в такі, що розвиваються. Проте соціально-політична нестабільність в деяких регіонах робить інвестування там ризикованим. Щоб убезпечити своїх учасників від фінансових втрат, Світовий банк формує в 1988 р. організацію, яка б гарантувала відшкодування можливих втрат від некомерційних ризиків, – Багатосторонню агенцію з гарантій інвестицій. З проблемами інвестування пов'язано утворення в 1966 р. Міжнародного центру з урегулювання інвестиційних спорів. Таким чином, сформувалася група Світового банку із п'яти організацій.

    Незважаючи  на певну різницю у функціях, всі  організації Світового банку  тісно зв'язані, перш за все, єдністю  цілей: сприяння стабільному економічному зростанню країн-членів, допомога в  реконструкції господарства країн, що розвиваються, заохочення розвитку приватного сектора, заохочення іноземного інвестування. Група єдина й організаційно: практично всі структури підпорядковані єдиному керівникові – Президенту Світового банку, мають спільну адміністративну систему. Водночас за функціями інститути Світового банку мають специфічні розбіжності.

    Банк  використає свої фінансові ресурси, висококваліфікований персонал і велику базу знань для надання допомоги кожної із країн, що розвиваються, у  процесі забезпечення стабільного, стійкого розвитку, заснованого на принципах соціальної справедливості. Основна увага приділяється наданню допомоги найбіднішим групам населення й найбідніших країн, однак всім своїм клієнтам Банк указує на необхідність вживання наступних заходів:

• інвестування в розвиток людських ресурсів, зокрема шляхом удосконалювання систем охорони здоров'я й утворення;
• концентрація зусиль на соціальному розвитку, залученні широких верств населення до рішення проблем розвитку, удосконалюванні методів керування й нарощуванні інституціонального потенціалу як основних факторах зниження рівня бідності;
• зміцнення здатності урядів надавати якісні послуги, забезпечення ефективності й прозорості їхньої діяльності;
• охорона навколишнього середовища;
• підтримка й стимулювання розвитку приватного підприємництва;
• підтримка реформ, спрямованих на макроекономічну стабілізацію, що забезпечує умови для інвестицій і довгострокового планування.

    Видаючи кредити, проводячи консультації з  питань економічної політики й надаючи  технічну допомогу, Світовий банк сприяє реалізації в країнах широкого кола програм, метою яких є скорочення бідності й підвищення рівня життя населення в країнах, що розвиваються. Завданням глобальної боротьби з бідністю є надання людям в усьому світі шансу поліпшити своє життя й життя своїх дітей. За період життя останнього покоління для скорочення рівня бідності й підвищення рівня життя людей було зроблено більше, ніж за який-небудь інший період в історії. У країнах, що розвиваються:

• середня тривалість життя збільшилася з 55 до 65 років;
• число грамотних серед дорослого населення подвоїлося;
• загальне число дітей, що навчаються в початковій школі, виросло з 411 до 681 мільйона;
• дитяча смертність знизилася на 50 відсотків.

    Незважаючи  на досягнуті успіхи, дуже багато чого ще має бути зробити для рішення завдань розвитку. З 4,7 мільярди людей, що живуть в 100 країнах, що є клієнтами Світового банку:

• 3 мільярди живуть менш нiж на 2 долари США в день, а 1,2 мільярди - менш нiж на 1 долар у день;
• майже 3 мільйони дітей у країнах, що розвиваються, щорічно вмирають від хвороб, якi можна попередити за допомогою вакцинації;
• 113 мільйонів дітей не відвідують школу;
• 1,5 мільярда людей не мають доступу до чистої питної води.

    Найважливішими  коштами рішення вартих перед  Банком завдань є ефективні стратегії скорочення бідності й кредитування на меті боротьби з бідністю. Найбільш пріоритетними завданнями, установлюваними в рамках здійснюваних Банком програм, є забезпечення стійкого соціального розвитку, розвиток людського потенціалу й підвищення ефективності керування економікою, причому усе більше уваги приділяється залученню різних верств населення до рішення завдань розвитку, удосконалюванню керування й інституціональному будівництву.

    Банк  також надає допомогу країнам  у зміцненні й підтримці основних умов, які необхідні для залучення приватних інвестицій і підтримки їх на належному рівні. Опираючись на сприяння Банку у вигляді кредитування й консультацій, уряду проводять всебічне реформування економіки своїх країн і зміцнюють банківську систему. Вони інвестують кошти в розвиток людських ресурсів, в інфраструктуру й охорону навколишнього середовища, що підсилює привабливість країни для приватних інвесторів і підвищує ефективність капіталовкладень. 

    3. Співробітництво України зі Світовим банком 
 
       До Світового Банку Україна вступила в 1992 році (водночас із вступом до МВФ); вона є членом всіх його структур – МБРР, МФК, МАР і БАГІ. Серед міжнародних кредитно-фінансових організацій Міжнародний банк реконструкції та розвитку є другим, після МВФ, кредитором України; його частка становить 32,8% всіх позичок. При цьому спостерігається тенденція зростання частки кредитів МБРР за рахунок зменшення частки МВФ.

    Зі  цільовим призначенням кредити МБРР поділяються на 4 групи:

• інституційні;
• реабілітаційні;
• на розвиток певної галузі економіки;
• на структурну перебудову галузей економіки.

    Інституційні  кредити спрямовані на реформи та розвиток державного управляння фінансами, економікою. Реабілітаційна позика має  інвестиціний характер. Кошти, що надходять  від Світового Банку, на відміну від коштів МВФ, використовуються більш різноманітно. Вони спрямовані не тільки на погашення дефіциту бюджету й платіжного балансу, але й на реалізацію довгострокових інвестиційних проектів, підтримку українських підприємств, страхування імпорту.

    Позики  Світового Банку для України  вигідніші, ніж позики з інших  джерел, оскільки умови надання ним  кредиту більш сприятливі. За класифікацією  СБ Україна належить до III категорії  країн (рівень доходів нижче середнього), тому термін погашення кредитів продовжується до 20 років з пільговим періодом 5 років. Відсотки за кредит сплачуються за плаваючою ставкою і становлять близько 6,5% річних.

    Так, 25 листопада 2008 року було успішно проведено  переговори делегації України з  представниками Світового банку, в ході яких було парафовано текст Угоди про позику між Україною та МБРР щодо проекту «Третя позика на політику розвитку». Також підписано Протокол та Лист Уряду України до Світового банку стосовно політики розвитку, що надає можливість Світовому банку 23 грудня 2008 року винести на розгляд та схвалення Радою директорів Банку цієї позики, що у свою чергу дозволить підписати Угоду про позику та отримання до кінця поточного року коштів у розмірі 500 млн. доларів США на підтримку державного бюджету України, а також здійснення структурних та інституційних реформ.

    Україна зацікавлена в одержанні фінансової підтримки Світового банку для  реалізації інфраструктурних проектів, насамперед у тих напрямах, де Україна  має найбільші потреби, а досвід співпраці є найуспішнішим: це впровадження проектів у сфері розвитку державної міської та транспортної інфраструктури, секторів енергетики та енергозбереження

    2008 рік став переломним для оптимізації  структури портфелю Світового  банку в Україні, його переорієнтації  на підтримку реального сектору економіки та розвитку інфраструктури, а також відбулося покращення стану проектного портфелю. Так, за підсумками 2008 фінансового року (01.07.2007 – 30.06.2008) Україною отримано найкращий на всі роки співробітництва з МБРР показник вибірки коштів в інвестиційних проектах, який склав 13%.

    У 2008 році портфель проектів МБРР, які  знаходяться на всіх стадіях проектного циклу (ініціювання, підготовки та реалізації) сягнув майже 3,5 млрд. доларів США. Так, в активній фазі реалізації знаходилося 9 інвестиційних проектів, сума позик МБРР з яких складає 817,517 млн.доларів США, а також 1 системний проект «Друга позика на політику розвитку».

    У вересні - жовтні поточного року прийнято закони про ратифікацію угод з 3-х  інвестиційних проектів за підтримки коштів МБРР, що дає можливість розпочати реалізацію 2 інфраструктурних та 1 інституціонального проектів на загальну суму 390 млн. доларів США ( триває набуття чинності угодами у проектах):

    - Проект  модернізації державних фінансів;

    - Проект  міської інфраструктури;

    - Проект  з передачі електроенергії.

    Також здійснюється ініціювання та підготовка 4 інвестиційних проектів розвитку інфраструктури, що дозволить залучити додаткові ресурси у сферу  енергетики та транспорту на загальну суму близько 1,4 млрд. доларів США.

    Так, Україна розраховує на проведення переговорів  з Банком та затвердження Радою директорів Світового банку до 30 червня 2009 року наступних проектів:

    1). «Покращення автомобільних доріг  та безпеки руху»;

    2). «Реабілітація гідроелектростанцій»;

    3). «Реабілітація та розвиток системи електропостачання м. Києва»;

    4). «Підвищення пропускної спроможності  залізничного напряму Знам’янка-Джанкой».

    Спільні здобутки зі Світовим банком можуть бути значно суттєвішими а також, що Україна зацікавлена в одержанні фінансової підтримки Світового банку для реалізації інфраструктурних проектів в максимальних обсягах відповідно до Стратегії партнерства Світового банку з Україною на 2008-2011 роки.

    На  думку міністра економіки України ми маємо всі підстави розраховувати на поглиблення співробітництва зі Світовим Банком та з іншими фінансовими організаціями.

    З цією метою розроблено оптимальний  механізм для швидкого та ефективного  використання ерудитних ресурсів МФО  для фінансування пріоритетних проектів соціального та економічного розвитку.

    Так, Урядом 17 жовтня 2008 року схвалено нову постанову Кабінету міністрів України  «Про порядок ініціювання, підготовки та реалізації проектів економічного та соціального розвитку України, які підтримуються міжнародними фінансовими організаціями». Цією постановою передбачено низку змін, впровадження яких дозволить суттєво прискорити процес ініціювання, підготовки та набуття чинності угодами про позики, а також забезпечити своєчасну вибірку коштів на етапі реалізації спільних з МФО проектів. Зокрема, це дозволить синхронізувати цикл ініціювання та підготовки проекту з бюджетним циклом, що дозволить вкластися в 12-нний термін підготовки замість 28-30 місяців в середньому, що на сьогодні існує на практиці.

    Введення  в дію цієї Постанови відповідає нагальним потребам як МФО, так і  України у забезпеченні ефективного  залучення та використання інвестиційних  ресурсів для розвитку та надасть  новий поштовх для розвитку плідного співробітництва між Україною та Світовим банком.

    В контексті розвитку та поглиблення  двосторонньої співпраці Україна  пропонує розглянути можливість надання  фінансової підтримки зі сторони  банку у таких пріоритетних напрямках:

    - Енергетика та енергозбереження: Проект реабілітації ТЕС та Проект з передачі електроенергії 2 фаза.

    - Розвиток транспортної інфраструктури: поліпшення транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг за напрямами Київ-Чернігів-Нові Яриловичі; Кіпті-Глухів-Бачівськ; Київ-Харків-Довжанський; Київ-Луганськ-Ізварине; Київ-Чоп; Київ-Ковель-Ягодин; Харків-Щербаківка;, будівництво та капітальний ремонт доріг за напрямами: Харків-Красноград-Перещепине-Новомосковськ; Дніпропетровськ-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка;, будівництво та поліпшення транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг, які з’єднують пункти пропуску через державний кордон з містами України, в яких передбачається проведення заходів фінальної частини чемпіонату Європи 2012 з футболу.

    - Муніципальний розвиток: забезпечення покращення функціонування та розвитку інфраструктури Північно-Кримського каналу як стратегічного пріоритету у сфері водопостачання АР Крим; Проект розвитку міської інфраструктури (2 фаза) поліпшення теплопостачання міст.

    Україна є і залишається однією з країн  в Європі, яка характеризується стабільністю у проведенні зовнішньої та внутрішньої політики. В той же час успішне вирішення проблем реформування економіки потребує підтримки зі сторони міжнародних фінансових організацій і, в цьому аспекті, для України є дуже важливим розвиток співробітництва зі Світовим банком. 

    На  сьогоднішній день економіка України  знаходиться у важкому стані: гривня знецінюється, величина валового внутрішнього продукту знижується, що, відповідно, тягне за собою масові не виплати заробітної плати державним працівникам, погіршення умов малого і середнього бізнесу, банкрутство багатьох банків і фірм та ін.. Для того щоб витягнути країну з такої ситуації держави залучає додаткові кошти, особливо з зовнішніх джерел. Сьогодні найбільшими кредиторами України є міжнародні фінансові організації, передусім Міжнародний валютний фонд (МВФ) і Світовий банк.

Станом на початок 2010 р. загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну становив 40026,8 млн. дол. США, а в розрахунку на одну особу населення припадало  872,6 доларів США, що у 4,6 разів перевищує показник 2005 року.

      За період з 1993 по 2009 року Україна та МБРР уклали угоди про надання позик на загальну суму більше 5 млрд. дол. США. Значна доля цих коштів, майже 90% від зазначеної суми, були коштами позик на структурну перебудову. Реалізація проектів структурної перебудови, які підтримуються МБРР, є основним інструментом реалізації Стратегії допомоги Світового банку Україні та має на меті розбудову ринкової інфраструктури країни, що включає також реформування фінансового сектора та подальший розвиток банківської системи. Станом на грудень 2009 року Україна отримала близько 4,3 млрд. дол. США.

    При цьому Україна ніколи не розглядала і не реалізовувала членство у Світовому банку лише як засіб отримання відносно дешевих кредитних ресурсів. Взаємодія зі Світовим банком надає доступ до економічних знань, досвіду та експертизи практично всіх країн світу.  

    Уряд та Світовий банк спільно працюють над покращенням якості портфеля проектів, зокрема щодо спрощення та модернізації процедур підготовки та реалізації проектів і переведення фінансових потоків на казначейське обслуговування. В разі покращення рівня вибірки коштів по вже затверджених проектах (зараз він складає 8.3% - один з найнижчих показників в регіоні) Україна може розраховувати на значне розширення програми розвитку інфраструктури.

    Крім того, в Україні активно працюють Міжнародна фінансова корпорація (МФК) та Багатостороннє агентство з питань гарантування інвестицій (БАГІ), зростає кількість затверджених інвестиційних та гарантійних проектів для України, відбувається перехід від переважно проектів технічної допомоги до інвестиційних та гарантійних проектів у багатьох секторах - фінансовому, сільськогосподарському та сфері послуг; сприяння розвитку у сферах корпоративного управління, лізингу, забезпечення прав власності.

    Некредитна діяльність Світового банка в Україні досить різноманітна. За часи співробітництва Світовим банком проведено ряд досліджень та завершено підготовку звітів щодо: пенсійної реформи; реформи міжбюджетних відносин; стратегії розвитку енергетичного сектора; фінансування розвитку сільської місцевості; оцінки бідності; державних витрат; фінансового сектора; стратегії розвитку соціального сектора тощо.

    До 2008 року співробітництво України з Світовим банком здійснювалося в рамках прийнятої банком в жовтні 2003 року Стратегії з питань допомоги Україні на період 2004-2007 років. Ця Стратегія враховувала пріоритетні завдання Уряду України, відображені в його програмних документах, і ґрунтувалася на широкому колі потреб і думок громадянського суспільства в Україні.

    Протягом 2008-2009 років портфель проектів МФО на всіх стадіях проектного циклу (ініціювання, підготовка та реалізація) сягнув 14,4 млрд. дол. США.

    Зокрема, на стадії реалізації знаходиться 24 спільних з МФО інвестиційні проекти в  державному секторі економіки на суму 4,9 млрд. дол. США, серед них розпочато протягом 2008-2009 років 10 проектів на загальну суму 2,57 млрд. дол. США.

    Таким чином, портфель діючих проектів протягом 2 років було збільшено більше ніж  в 2 рази. При цьому, покращено якість та структуру портфелю Світового  банку в Україні за рахунок  переорієнтації допомоги Світового  банку на підтримку проектів в реальному секторі економіки.  
 

    4. Позиція України у світових рейтингах за дослідженням Світового банку

    З часу незалежності України співпраця  зі Світовим банком сприяє подальшому економічному зростанню та фінансовій стабілізації, прискоренню ринкових перетворень, інтеграції в ЄС, а також надає можливість враховувати світовий досвід у впровадженні заходів для подальшого економічного розвитку.

    За  цей період Банком було запропоновано  Україні ресурсів на суму понад 5,56 млрд. доларів США, що складає біля 36,4% від загальної суми фінансових ресурсів МФО за цей період 

    У рейтингу легкості ведення бізнесу  Doing Business-2010, який щороку готують фахівці Світового банку, Україна посідає 142-ге місце зі 183 країн світу – це на чотири позиції краще, ніж у 2009-му, але зовсім не привід для національної гордості, радше, навпаки.

    За  двома ключовими показниками  – простоти реєстрації підприємств та їхньої ліквідації – Україна посіла відповідно 134-те (мінус вісім позицій порівняно з 2009-м) та 145-те місця (без змін) у рейтингу СБ. Лише за офіційними даними, станом на початок 2010 року в вітчизняному законодавстві (йдеться виключно про норми прямої дії) налічувалося 227 видів дозвільних документів.

    Кількість дозволів, запроваджених органами виконавчої влади різних рівнів, невідома навіть досвідченим бюрократам, проте й  цим не обмежується ступінь втручання  держави в підприємницьку діяльність, певні напрями якої вимагають ще й ліцензування.

    Коли  бути точним, то на початку року 2 268 видів робіт не можна було розпочинати  без відповідної державної ліцензії ("лідери" – медична й будівельна галузі, понад 150 видів робіт).

    За  дослідженням Світового банку, насамперед полегшало тим, хто започатковує власну справу, тут оцінка стрибнула вгору аж на 18 позицій. Легше стало працювати будівельним компаніям. Але закрити бізнес, зареєструвати власність, отримати доступний кредит та захистити інвестиції стало важче 
          Нинішня податкова система на дні рейтингу. З українців стягують 135 різноманітних відрахувань, У Східній Європі та Середній Азії їх утричі менше. Нарахування на фонд заробітної плати - 43 відсотки - чи не вдвічі більше , ніж у розвинутих країнах. А ось податок на прибуток в Україні майже однаковий з європейськими та азійськими країнами. 

    Слід  зазначити, що Україна  втрачає потенціал  логістичного центру Європи.

    Також світовий банк дослідив, як організовано торговельну логістику в Україні та дійшов невтішного висновку, що можливість для України стати регіональним логістичним центром у найближчі 5 – 10 років виглядає практично нереальною. Україна не використовує навіть половину свого торгового потенціалу. Ситуація не скоро зміниться через хабарі на митниці та неефективну логістику.

    Згідно  з іншим дослідженням Світового  Банку, Україна опинилася на 102 місці  із 155 країн світу за індексом логістики (Logistics performance index). Хоча 2010 року Україна отримала таку ж кількість балів, що і у попередньому дослідженні 2008-го року, у загальному рейтингу країна опустилась з 78 місця на 102.

    Тобто Україна не змінилась, в той час як інші країни проводили реформи, а значить, Україна програє у конкуренції в торгівлі та транзиті іншим країнам, хоча торговий і транзитний потенціал України величезний.

    У дослідженні порівнювались торгова  логістика різних країн з погляду  прозорості та оперативності митних процедур, інфраструктури, міжнародних перевезень, якості послуг логістичних компаній, в тому числі швидкість і вчасність доставки.

    Зараз, за його словами, ситуація потроху змінюється. Через жахіття на українських  митницях обсяг залізничного транзиту через територію України скоротився майже на 20% за 9 місяців 2010 року, згідно з узагальненими даними Держкомстату. Натомість, обсяг міжнародних вантажних перевезень через залізницю Білорусі за цей самий період збільшився на 12%, згідно з даними аналітичних агентств.