Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Транснаціональні корпорації

Національний університет державної податкової служби України

Обліково-економічний факультет

Кафедра міжнародної економіки

Наукова доповідь на тему:

«Транснаціональні корпорації»

Виконала:

студентка

групи ОБД 13-4

Мороз Ангеліна

Ірпінь

2014

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1.Тенденції розвитку транснаціональних корпорацій в Україні

РОЗДІЛ 2. Лідерство транснаціональних корпорацій у світовому створенні інновацій

РОЗДІЛ 3. Стратегія управління фінансовими потоками транснаціональних корпорацій

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Основою глобалізації та її головною рушійною силою є транснаціональні корпорації (ТНК), які завдяки прямим закордонним інвестиціям (ПЗІ) постійно посилюють свій вплив як на розвиток міжнародних економічних відносин, так і на конкурентно здатність національних економік. Масштаби операцій та могутність сучасних транснаціональних корпорацій обумовили інтерес суспільства до них, що сприяло появі значної кількості поглядів на діяльність ТНК та її наслідків для економіки України.

При цьому більшість існуючих поглядів все ж є досить однобічними, бо майже апріорно вважається, що прямі закордонні інвестиції ТНК є безсумнівним благом, та від їх залучення залежить структурна перебудова економіки України, технічна і технологічна модернізація як самого виробництва, так і всієї економічної та соціальної інфраструктури.

Однак, слід зазначити, що за останні роки у світовій економіці відбулися знакові події (насамперед, валютно-фінансові кризи у Південно-Східної Азії, країнах Латинської Америки і СНД, довгострокова економічна стагнація в Японії, значні коливання курсів провідних світових валют), які свідчать про появу в епоху глобалізації нових чинників, що вже почали суттєво впливати на стійкість як окремих національних фінансових систем, так і міжнародних валютно-кредитних відносин.

Отже, можна констатувати, що на початку ХХІ сторіччя у світі, завдяки глобалізації виробничої та інвестиційної діяльності й значного підсилення ролі ТНК, сформулювалась дійсно нова міжнародна економічна система. Нові реалії обумовлюють переосмислення багатьох аспектів розвитку міжнародного господарства, спонукають дослідників по-новому подивитися на наслідки інвестиційної діяльності транснаціональних корпорацій та на причини нерівномірного розподілу доходу у світовій економіці.

РОЗДІЛ 1.Тенденції розвитку транснаціональних корпорацій в Україні

Однією з найважливіших стратегічних цілей, яку ставить перед собою Україна є інтеграція до світової економічної системи. Цю мету можна досягти шляхом створення українських транснаціональних компаній. Розвиток власних транснаціональних компаній дасть нашій державі змогу підвищити свій статус на світовій арені, налагодити взаємовигідну співпрацю з більшістю країн світу та закріпити вплив України на розвиток світової економіки. Головною рушійною силою в цьому процесі виступають транснаціональні корпорації (ТНК). У наш час провідні транснаціональні компанії світу визначають напрям розвитку міжнародної економіки. Бюджети деяких ТНК, наприклад компанія Coca-Cola, лише вартість торгової марки якої оцінюється в $67 млрд. (більш ніж вдвічі перевищує річний бюджет України за 2012 рік), хоча має практично нульові (менше 4%) матеріально-виробничі ресурси. Виходячи з цього, зміцнення Україною своїх позицій на світовій арені не можливо без створення власних транснаціональних компаній, які б впливали на розвиток окремих галузей світового господарств. Отже, створення національних ТНК сприятиме піднесенню української економіки і зміцненню ринкових позицій на міжнародній арені.

Щоб будувати конкурентну економіку, потрібні потужні компанії, які будуть здатні співпрацювати з ТНК як в Україні, так і на світових ринках, необхідно створювати власні, українські транснаціональні структури, як це зробили раніше Китай, Росія, Індія, Індонезія, Мексика, Венесуела та ін. (не враховуючи промислово розвинені країни, де існують сотні крупних ТНК).. Разом з тим, як виявляється, створити корпорації повного замкнутого циклу Україна здатна лише в окремих галузях, на що необхідно багато часу. В Україні з огляду на це, до перших ТНК, що почали формуватися в Україні можна віднести ФПГ «СКМ», «DCH» Холдінг, НВГ «Інтерпайп», ВАТ «Укрнафта», NEMIROFF Холдинг, ЗАТ «ВО «КОНТІ», «КК «ROSHEN». Найбільшою фінансово-промисловою групою України є СКМ (System Capital Management), її діяльність сконцентрована в чотирьох основних сферах: металургія й видобуток вугілля, виробництво електроенергії; банківська справа і страхування; телекомунікації.

Великою компанією, яка має ознаки ТНК, на нашу думку, є науково- виробнича група «Інтерпайп» (Interpipe Group), яка є однією з найбільших приватних компаній України, четвертою за рівнем потужностей трубною компанією світу, третьою в світі з виробництва і постачання залізничних коліс, найбільшим світовим постачальником силікомарганцю. Частка компанії на світових ринках безшовних труб складає 4,1%, залізничних коліс – 10%, марганцевих феросплавів – більше 11%. Продукція підприємств «Інтерпайпу» поставляється більш ніж в 70 країн світу, частка експорту в структурі продажів складає близько 70%. Головний офіс корпорації «Інтерпайп» розташований у Дніпропетровську, представництва й агентські служби – у Росії, Білорусі, Азербайджані, Казахстані, Узбекистані, Швейцарії, США та інших країнах. До складу групи входить цілий ряд виробничих, торгових, сервісних та інших компаній. Так, у повній або частковій власності «Інтерпайпу» знаходяться ВАТ «Нижньодніпровський трубний завод», ВАТ «Новомосковський трубний завод», ЗАТ «Нікопольський завод безшовних труб NIСO TUBE», ВАТ «Нікопольский завод феросплавів», цукрові заводи (Сумсько-Степанівський, Воронезький, Низовський, Буринський, Чупахівський, Півненківський), Акціонерний банк «Кредит-Дніпро», банк «Дельта», «Укрсоцбанк», телеканали ICTV, СТБ, «Новий канал», газета «Факти і коментарі». Корпорація також управляє активами дніпропетровського ВАТ «Втормет» і Нікопольського ЗАТ «Ремонтний завод» Наступним претендентом на роль вітчизняних ТНК є група компаній ООО «DCH» (Development Construction Holding) - інтеграційне об’єднання підприємств різних галузей економіки.

Найбільшими вітчизняними компаніями на кондитерському ринку є наступні: ДП «Кондитерська корпорація «РОШЕН», ЗАТ «ВО «КОНТІ», ЗАТ «АВК», Корпорація «Бісквіт-Шоколад». Лише компанії «РОШЕН» і «КОНТІ» мають явні ознаки транснаціональних компаній, адже частка їх виробничих потужностей розташована закордоном, а управління виробничими потужностями здійснюється з головних офісів, котрі розташовані в Україні. З 2002 року до складу ДП «Кондитерської корпорації «РОШЕН» увійшла Ліпецька кондитерська фабрика «Ліконф» (Росія), у 2006 році до складу корпорації увійшла Клайпедська кондитерська фабрика (Литва). В свою чергу, ЗАТ «ВО «КОНТІ» у 2004 р. збільшило свої виробничі потужності за рахунок придбання Курської кондитерської фабрики. У Росії «КОНТІ» інвестує більш ніж $200 мільйонів в широку відбудову Курської фабрики, що у перспективі включатиме новий логістичний центр та ще одну сучасну фабрику, яка оперуватиме сімома збудованими за останнім словом техніки лініями виробництва

Більше ознак ТНК проявляється у ДП «КК «РОШЕН», яка має 2 фабрики закордоном, натомість ЗАТ «ВО «КОНТІ» має кондитерську фабрику лише у Російській Федерації. Тому, виходячи з кількості фабрик та країн, в яких вони розташовані, слід зазначити, що корпорація ДП «КК «РОШЕН» має більш високий транснціоналізаційний потенціал, тобто у коротший проміжок часу може значно збільшити об’єм виробленої та реалізованої продукції закордоном. Ще однією перевагою корпорації ДП «КК «РОШЕН» є те, що до країн ЄС компанія пробивається через литовську кондитерську фабрику «Klaipedos», придбану саме з цією метою.

РОЗДІЛ 2. Лідерство транснаціональних корпорацій у світовому створенні інновацій

Основним стимулом виробництва та освоєння інновацій є забезпечення більш високого рівня віддачі, ніж просте залучення додаткових ресурсів. Потужними суб’єктами світової економіки, що перебувають у постійному пошуку інноваційних рішень та процесі впровадження передових технологій, є транснаціональні корпорації. У стратегіях ТНК інновації виступають основою конкурентоспроможності й визначають напрями розвитку компанії, окремих галузей та національної економіки в цілому.

Створення найновіших передових технологій зосереджено в розвинутих країнах світу і відбувається переважно в найбільших корпораціях. Багато з них має значну економічну та політичну вагу, і тому є більш впливовими, ніж деякі держави. Особливо це актуально для високотехнологічних галузей економіки.

Важливим моментом є те, що ТНК не вступають у конкурентну боротьбу між собою, а навпаки – свідомо розподіляють сфери впливу. Приміром, компанії США займають провідне становище на світовому ринку авіа- та ракетобудування, нафтопереробки, комп’ютерної техніки, фармацевтики і програмного забезпечення. Японські промислові корпорації посідають передові позиції в металургії, електроніці та електротехніці. Компанії Європейського Союзу досягнули лідерства у хімічній, харчовій промисловості й автомобілебудуванні.

Про значення ТНК у світовому створенні нововведень свідчить той факт, що їм належить більш ніж 2/3 приватних коштів та половина світових витрат на проведення науково-технологічних розробок.

Насамперед, саме ТНК часто стають виконавцями державного замовлення на виробництво інноваційної продукції, в основному в галузях оборонно-промислового комплексу. Наприклад на початку 2012 р. компанії “Lockheed Martin Corp.” та “Space System” (США) отримали від Міністерства оборони США контракт на суму $238 млн. на виробництво космічних апаратів терміном до 2016 р.

Іншим чинником зростання ролі ТНК у створенні інновацій є те, що постійне зростання доходів великих корпорацій та зниження вартості менш потужних компаній, що сформувалася внаслідок криз, сприяють активним процесам їх поглинання. Характерною ознакою купівлі транснаціональними корпораціями підприємств, які готуються до виходу на ринок з інноваційним продуктом або технологією, полягає в тому, що фінансування всіх витрат на наукові розробки забезпечила компанія, що поглинається, а ТНК використовує свої ресурси лише для кінцевої стадії комерціалізації нововведення – організації масового виробництва.

Одним із таких прикладів є поглинання компанією “Intel” (США) набагато меншої компанії “Nvidia” (США), що відбулося у 2012 р. В результаті компанія “Intel” відмовилася від власних розробок графічного чіпа, використавши досвід компанії, яку було поглинуто. Крім того, стратегією розвитку об’єднаних корпорації є перехід від виробництва комп’ютерів і ноутбуків до кишенькових електронних записників та смартфонів .

Ще одним способом отримання досвіду, мінімізації високих дослідних витрат є створення стратегічних альянсів. Переважно вони утворюються на стадії, що передує комерціалізації нововведень, з метою більш ефективного використання знань, наявних у всіх учасників союзу. Для стратегічних альянсів як форми науково-технічної кооперації між промисловими компаніями різних країн характерні такі ознаки:

• отримання нових наукових і технологічних знань у рамках обраної для співробітництва сфери діяльності або здійснення обміну наявними для партнерів технологіями;

• розподіл між учасниками вигод від співпраці та використання права контролю за її здійсненням;

• збереження самостійності й незалежності, створення союзу із партнером тільки в тій сфері, де необхідна підтримка.

За даними ЮНКТАД, у світі у 2012 р. існувало близько 30 тис. стратегічних альянсів у різних сферах. Понад чверть із них пов’язана зі спільною реалізацією проектів у галузі мікроелектроніки, обчислювальної техніки, автоматизації промислового виробництва, технологій і телекомунікацій. Вони активно використовуються в галузі біотехнології та створенні нових матеріалів. Наприклад, метою утворення стратегічного альянсу між компанією “Hitachi” (Японія) та “Теxas Instruments” (США) є розширення досвіду в розробці оперативної пам’яті. Вигоди обох компаній полягають в отриманні знань, необхідних для розробки нової продукції. Іншим прикладом слугує альянс компанії “Hitachi” (Японія) з компанією “Mоtorola” (США), створений для скорочення витрат на НДДКР та зниження ризиків. При розробці швидкого процесора в галузі електроніки було створено кілька альянсів: “Toshiba” (Японія) – “IBM” (США), “Fujitsu” (Японія) – “AMD” (США), “Sharp” (Японія) – “Intel” (США), ціллю яких є отримання стратегічних знань для закріплення основних компетенцій і перегляд напрямів проведення інноваційної політики в майбутньому.

У географічному контексті переважають альянси між компаніями США та Західної Європи. Прикладом такого альянсу є створений у 2011 р. союз між корпораціями “Nokia” (Фінляндія) та “Microsoft” (США). Його мета – побудова нової стратегії виробництва смартфонів, де кожна зі сторін має певні надбання.

Корпорації можуть мати по кілька окремо створених венчурних фірм. Приміром, компанія “General Electric” (США) налічує 30 таких підприємств, загальний фонд яких сягає понад $100 млн.

Вибір створення окремої венчурної компанії не є випадковим. Висока ефективність НДДКР та інноваційних процесів у цілому обумовлена в малих фірмах низкою факторів, серед яких:

1) прийняття державами законодавчих актів із надання податкових та інших пільг малому підприємництву;

2) державна підтримка фінансування ризикового бізнесу;

3) максимальна інтенсивність ведення наукових розробок у малих компаніях, де протягом нетривалого періоду часу всі зусилля зосередженні на одному проекті;

4) невеликий апарат управління, що дозволяє знизити накладні витрати, уникнути бюрократичних контактів та отримання дозволів, які в результаті знижують ефективність НДДКР у лабораторіях великих промислових корпорацій;

5) вища гнучкість виробництва, що характерна для малих фірм, де краще можна відстежити тенденції розвитку ринку;

6) вдвічі вища ефективність кінцевих результатів інноваційної діяльності малих підприємств і швидша віддача від інвестицій.

Багато компаній стимулює створення фірм-новачків, надаючи їм необмежену самостійність. Материнська компанія виступає як основний власник нової компанії, встановлюючи таким чином повний фінансовий контроль, отримуючи ексклюзивні права на впровадження інноваційних досягнень у своїй діяльності.

До п’ятдесяти найуспішніших венчурних підприємств 2012 р. на чолі з “Castlight Health Inc.” (США) належать майже всі компанії, які знаходяться на території США і залучені у такі сфери діяльності, як охорона здоров’я, інформаційні технології, обслуговування населення, бізнес та фінансове обслуговування. Інвестиції цих компаній належать корпоративному капіталу “Microsoft” (США), “Hewlett-Packard” (США), “Vodafone” (Великобританія), “AT&T” (США) і “Samsung” (Південна Корея) .

Серед факторів формування лідерських позицій ТНК у світовому створенні та освоєнні інновацій слід також виділити збільшення витрат на наукові розробки. Особливо яскраво це спостерігається у фармацевтиці.

РОЗДІЛ 3. Стратегія управління фінансовими потоками транснаціональних корпорацій

На сучасному етапі розвитку світо господарських зв'язків практично всі національні економічні системи (НЕС) в тій або іншій мірі охоплені процесом глобалізації: інтернаціоналізацією виробництва і капіталу, розвитком єдиної системи соціально-економічних зв'язків, зміною ролі держави, активізацією діяльності суб'єктів світового господарства. Процесу інтернаціоналізації виробництва і капіталу набувають характер експансії шляхом створення стратегічних альянсів і перетворення національних компаній в транснаціональні, стаючи одним з потужних інструментів корпоративного управління. ТНК, що складаються з головних підприємств і зарубіжних філій, як один з основних чинників глобалізації світової економіки, розміщують окремі стадії відтворювальних процесів на території різних країн і регіонів, при цьому головні підприємства контролюють активи своїх філій за межами країни базування, як правило, через володіння частиною капіталу. У своєму розвитку ТНК промислово-розвинених країн пройшли певний шлях еволюційного розвитку.

Також, як відомо, головною метою ТНК є максимізація прибутку на інвестований капітал. А. Кирєєва відзначає, що кожна з крупних ТНК США має в середньому підприємства в 10 галузях промисловості, а найбільш потужні охоплюють від 30 – 50 галузей. Що стосується країн ЄС, то у Великобританії з 100 провідних промислових фірм, багатогалузевими є 96, в Германії – 78, Франції – 84, Італії – 90, причому, кількість і характер діяльності підприємств, що входять в ТНК, визначається в першу чергу їх економічною доцільністю. При розробці фінансових стратегій ТНК в першу чергу враховуються динаміка макроекономічних процесів, тенденції розвитку регіональних ринків, і можливість диверсифікації виробничої діяльності за кордоном.

У формуванні внутрішніх фінансових ресурсів ТНК широко використовується законодавча база країни-реципієнта. Це пояснюється тим, що при внутрішньо фірмовому планеруванні фінансових ресурсів корпорації необхідно враховувати курсові різниці валютних курсів в країні базування і країні-реципієнтові (дохід від виникнення курсових різниць), податкове законодавство приймаючої сторони має фінансові обмеження. Світова практика діяльності ТНК показала, що акумуляція фінансових коштів в головному фінансовому центрі (країні базування) дозволяє швидко реагувати як на позитивні, так і на негативні ситуації, що виникають при формуванні грошових потоків ТНК і ефективно справлятися з виникаючими диспропорціями, також вона дозволяє істотно економити на витратах по переказу цих коштів. Як відомо, ТНК є основним чинником інвестиційно-інноваційного розвитку. Це пояснює, високою концентрацією фінансових потоків усередині корпорації і можливістю самостійного їх перерозподілу, володінням значного кадрового потенціалу, а також інтернаціоналізацією інноваційної діяльності. Як відмічено у роботі «… інтернаціоналізація інноваційної діяльності приводить до формування глобальної інноваційної системи, які є сукупністю суб'єктів і інститутів, що належить до різних національних економік, які спільно і кожен окремо вносять свій вклад у відтворення, зберігання, розподіл і використання знань з метою здобуття нових продуктів, технологій і послуг». Так, сучасна сегментація світового ринку інновацій виглядає таким чином: США – 36%, Японія – 20%, Німеччина – 16% (Україна – 0,2%, Росія – 1%), об'єм ринку науково ємкої продукції складає 2 трлн. 300 млрд. дол. США. Доля продукції США в загальному об'ємі складає – 39%, Японії – 30% .Оскільки, важливу роль в становленні ТНК грає держава, заохочуючи їх діяльність на світовій арені і забезпечуючи тим самим корпораціям ринки збуту шляхом укладення договорів політичного, економічного характеру, а також організації торгівельних союзів, можна констатувати, що найбільша доля фінансування інновацій належить саме міжнародним корпораціям. Ще одним елементом внутрішньо фірмового планування є внутрішньо фірмові кредити, які використовуються при: − наявності високих процентних ставок в країнах-реципієнтах; − існуванні суворого валютного контролю; − наявних відмінностях в податковому законодавстві країни базування і країни-реципієнта. Необхідно відзначити, що корпоративні кредити надаються за пільговою схемою, відмітними характеристиками яких є: − низька (пільгова) процентна ставка або її відсутність; − вільні терміни погашення; − простота оформлення; − низький рівень кредитної риски.

Відмінною рисою ТНК є те, що вони створюються у вигляді акціонерних товариств з багатонаціональним акціонерним капіталом і керівним центром, що знає національні умови країн-реципієнтів.

ВИСНОВКИ

Таким чином, можна зробити наступні висновки: На сьогоднішній день ТНК є одним з найефективніших суб'єктів інтернаціоналізації економік НЕС, що інтегруються в глобальний світовий економічний простір. Відмінною рисою ТНК є те, що вони створюються у вигляді акціонерних товариств з багатонаціональним акціонерним капіталом і керівним центром, що знає національні умови країн-реципієнтів.Збільшення темпів зростання міжнародної торгівлі і фінансових потоків ТНК зумовили розробку фінансових стратегій управління грошовими потоками, як основи фінансового планерування діяльності корпорації з використанням інструментів фінансового управління і ринку фінансових послуг, які приведуть до оптимізації основних і оборотних активів і розподілу прибутку корпорації.

Також я б хотіла сказати що перші кроки на шляху транснаціоналізації українськими компаніями вже зроблені: побудовані вертикально інтегровані виробничі ланцюги великими фінансово-промисловими групами, відомі випадки придбання українськими компаніями активів за кордоном, за допомогою міжурядових угод створюються перші державні транснаціональні компанії. Разом з тим процес створення українських ТНК може бути значно прискорений та розширений в галузевому спектрі у випадку залучення іноземних партнерів. Для цього компанії, що співпрацюють з іноземними фірмами на основі спеціалізації та кооперування, можуть сформувати з ними спільні структури, вступати в стратегічні альянси шляхом створення міждержавних корпорацій. Так і для збільшення їх фінансових показників, що, в свою чергу, буде сприяти подальшій диверсифікації виробництва, нарощуванню темпів та обсягів продукції, що виготовляється, а також дозволить інтегрувати двосторонній економічний простір на порядок вище, ніж десяток міждержавних угод.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бахчеванова Н. В. Міжнародні економічні відносини / Н. В. Бахчеванова, С. М. Макуха; за заг. ред. проф. А. П. Голікова. – 2010. – 389 с.

2. Волоснікова Н.М. Міжнародні економічні відносини: Навчальний посібник. – Харків: НТУ «ХПІ», 2010. – 272 с.

3. Економіка зарубіжних країн / А. О. Старостіна, А. О. Длігач, Н. В. Богомаз. – К. : Знання, 2009. – 454 с.

4. Интерпайп [Електронний ресурс]: Ліга. Досье. – [Цит. 2012, 6 липня]. – Режим доступу: http://file.liga.net/company/4.html

5.Інформація про обсяги виробництва та реалізації основних видів продукції [Електронний ресурс]: Smida. – Режим доступу: http://www.stockmarket.gov.ua/ua_UA/year_2010/showform/6 9/630181

6. 5. Правове регулювання міжнародних економічних відносин : навч. посіб. / І. Д. Шутак. – К. : Алерта, 2012. – 412 с.

7. Білоцерківець В.В. Міжнаролна економіка: Навчальний посібник / В.В. Білоцерківець, О.О. Завгородня, В.К. Лебедєва // за ред .А.О. Задої. – Д,: Видавництво ДУЕП, 2010. – 340 с.