Туристські ресурси Криму та областей Чорноморсько Азовського узбережжя

Туристські ресурси  Криму та областей Чорноморсько-

Азовського узбережжя 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

План 

1.   Особливості   фізико-географічного  положення     Криму та  областей Чорноморсько-Азовського

узбережжя (Одеської, Миколаївської, Херсонської областей).

2.   Характеристика  природних туристських ресурсів  Криму та областей,  що розташовані  на

узбережжі Чорного  та Азовського морів.

3.  Об'єкти  природно-заповідного фонду на  території південних областей  України та Криму. 

4   Туристські  центри, райони та зони Криму.

5.  Екологічна  ситуація в регіоні та її  вплив на розвиток туризму. 

 

Рекомендована література:

1. 100 великих  чудес света / Сост. Н.А. Ионина  – М.: Вече, 2005. – 528 с. 

2. Атлас.  Географія  України (8-9  кл.) –  К.:  Міністерство екології та природних ресурсів України.

Державне науково-виробниче  підприємство «Картографія. – 2002. –  С.26-27.

3. География  туризма/Н.П. Крачило. – К.: Вища  шк. Головное изд-во, 1987. – 208 с. 

4. Заставний  Ф.Д. Географія України: У 2-х  книгах. – Львів: Світ, 1994. – 472  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Характеристика  природних туристських ресурсів Криму та областей, що

розташовані на узбережжі Чорного та Азовського морів.

Район розташований у південній та південно-західній частинах України,  має вихід до Чорного

моря.

Більшу частину  району займає Причорноморська низовина.  На північному заході та півночі

знаходяться відроги  Подільської і Придніпровської  височин. Крим за особливостями рельєфу  поділяється

на три частини: рівнинну, гірську і південнобережну.

У районі немає значних корисних копалин.  Невеликі поклади бурого вугілля залягають в

Єланецькому районі Миколаївської області та біля міст Рені і Болград на Одещині. Торф трапляється  в

Херсонській і  Миколаївській областях.  У рівнинній  частині Криму відомі родовища газу (Глібівське,

Джанкойське та ін.) і нафти. Перспективними щодо видобутку  нафти і природного газу є шельф  Чорного

моря. В районі є лікувальні грязі та мінеральні джерела. Велике значення мають залізні  руди Керченського

півострова. Солоні озера і Сиваш містять кухонну сіль, йодобромну і магнієву сировину. Є сировина для

виробництва цементу  (біля Бахчисарая),  черепашник,  будівельні  (Білокам'янськ)  та флюсові вапняки

(Балаклава, Старий  Крим). До цінного облицювального  матеріалу належать мармуровидні вапняки.

Клімат району помірно континентальний і досить посушливий. Влітку бувають зливи, трапляються

суховії,  посухи,  чорні бурі.  Дуже тепле літо.  Зима нестійка і коротка.  Відлиги  змінюються різкими

похолоданнями. Невелика кількість опадів 300-350 мм на рік, велика кількість сонячних днів. Пересічна

температура січня  на ПБК становить +4, липня +24, а к-ть годин сонячного сяяння досягає 2300 на рік.

Незважаючи на те, що через територію району протікають такі великі річки Європи,  як Дунай  і

Дніпро, водні  ресурси його недостатні.

Для покращання водопостачання і зрошення полів  тут збудовано кілька каналів.

Чорне і Азовське моря багаті на рибу, водорості й  інші морепродукти.

Багатство Причорномор'я  — родючі чорноземні і каштанові  ґрунти. 

Західне Причорномор'я:  піщані пляжі,  лікувальні мулові грязі лиманів Алібей,  Куяльницький,

Хаджибейський, Шагани (Одеська обл.), Березанський, Тилігульський, Бузький (Миколаївська обл.), 

Огляд об'єктів  пізнавального туризму на території  Криму та областей

Чорноморсько  — Азовського узбережжя.

Одеса - міжнародна курортно-туристична перлина України.

^  класичні  заклади туристичного дозвілля:  театри:  Державний академічний  опери і балету,

Український музично-драматичний  ім.Василько,  Російський драматичний ім.Іванова та ін.;  музеї:

Художній  (у  палаці Потоцьких),  Літературний  (у палаці князів Гагариних),  Археологічний,  Музей

морського флоту,  Західного і східного мистецтва;  аквапарк  "Посейдон";  планетарій;  зоопарк;  парки,

бульвари, сквери, оригінальні пам'ятники тощо.

^  історико-культурне  "обличчя"  міста:  ансамбль  Приморського бульвару, XIX  ст.;  Приморські

(Потьомкінські)  сходи;  театр опери та балету, 1884-1887 рр.; Бельведер, 1826-1842 рр.; Троїцька  церква,

1808  р.;  кірха  св.Павла, 1897  р.;  аркада карантину з баштою, 1803-1807  рр.;  будинок історичного

факультету Одеського  університету, 1899-1902 рр.; наукова бібліотека, 1904-1906 рр.; стара біржа, 1829-

1837  рр.; нова  біржа, 1894-1899  рр.; будинок морського  музею, 1841  р.;  архітектурний комплекс центру

міста (Стара  Одеса); морський порт тощо.

^ щорічна гуморина; молодіжна Фієста (1 червня); карнавал  боді-арту на Дерибасівській тощо.

Бальнеологічні  й морські курорти:

Одещина:  Сасицький (оз.Сасик -  с.Татарбунари,  с.Глибоке,  с.Лиман);  Шагани (озеро-лиман

Шагани - с.Приморське); Алібей (озеро-лиман Алібей - с.Тузли, с.Весела Балка); Білгород-Дністровський

(будинок відпочинку "Зелений мис"); Курортне; 

Кароліно-Бугаз  (Затока) -  Шаболатський лиман з  лікувальними грязями.  Куяльницький

(с.Куяльник); Хаджибейський

Миколаївщина:

Екотуризм:  біосферні  заповідники Асканія Нова  (Музей  флори і фауни Південної України,

дендропарк, зоопарк), Чорноморський і Дунайський, а  також Азово-Сиваський національний парк, Одеські

катакомби  (карстові печери).  Регіональні ландшафтні парки: "Кінбурнська коса", "Гранітно-степове

Побужжя".

Центри культурно-історичного  туризму:

Миколаїв (річковий порт, Музей суднобудування та флоту, споруди Морського відомства, сер. XIX

ст., зоопарк, обсерваторія, парк водних атракціонів "Водолій" й ін.). Херсон (порт, фортеця XVIII  ст., Спаський собор 1806  р., Святодухівський собор 1836  р., Греко-

Софійська церква 1780 р.).

Каховка (міжнародний  молодіжний естрадний фестиваль, водний туризм - Каховське водосховище;

неподалік у  с.Нові Лагері Корсунський монастир 1794 р.).

Вилкове - місто,  яке називають "українською або  дунайською Венецією" (основний транспортний

засіб пересування  міських мешканців - човни).

сПарутине (історико-архітектурний  заповідник  "Ольвія"-  місто-держава,  що проіснувало понад

тисячу років);  о.Бере-зань (археологічний комплекс найдавнішої на терені України еллінської колонії

м.Бористен);

м.Білгород-Дністровський (археологічний комплекс еллінського  м.Тіра, Акерманська фортеця, ХІІ-

ХУ ст. - одна з найвеличніших середньовічних фортець України, Підземна церква св.  Іоана Сучавського,

ХІУ-ХІХ ст., Вірменська церква св. Богородиці, ХУ-ХІХ ст., Грецька  церква, ХУ-ХУІ ст.).

м.Берислав (Введенська церква, 1726р. - перевезена із запорозької фортеці Переволочної в 1784.

Архітектурні  комплекси: Ізмаїл, Кілія, Болград.

Крим - курортна "перлина" України: 135 санаторіїв та пансіонатів з лікуванням та 118 будинків і

пансіонатів відпочинку. Кизил-Яр, Узунгарське, Тобечицьке й  ін. солоні озера, мулові грязі, сопкові грязі

Керченського  п-ва.

Ялта - міжнародна курортно-туристична столиця Криму.

Набережна,  морський вокзал;  Поляна Казок;  Боткінська стежка; Штангеєвська стежка;  водоспад

"Учан-Су", висота 98 м.; гора "Ай-Петрі" (1233 м.) тощо.

Севастополь -  Площа Нахімова;  бульвари:  Приморський,  Матроський,  Історичний;  Графська

пристань; Константи-нівський і Михайлівський форти, 1846—1847 рр.; пам'ятник Затопленим кораблям;

башта Вітрів;  панорама "Оборона Севастополя 1864—1855  рр.";  діорама "Штурм Сапун-гори 7  травня

1944 р."; Малахів  курган; Братське кладовище; музей  Чорноморського флоту; акваріум  Інституту біології

південних морів  НАН України; Володимирський собор  та ін.

Алушта - Башти  візантійської фортеці Алустон VI ст., Демерджі-яйла з Долиною привидів, масив

Чатир-Даг з  Мармуровою, Аянською та ін печерами

Алупка -Алупкінський палацово-парковий заповідник. Підвісна канатна дорога на г.Ай-Петрі.

Євпаторія -  Історико-архітектурні пам'ятники: давньогрецьке  городище "Керкінітіда" (на території

Центрального  дитячого санаторію)  та Фортечна стіна  м.Керкінітіда, IV  ст. до Р.Х. (уздовж набережної);

монастир дервішів і мечеть Шукулай-ефенді, XVII-XIX ст., Велика і Мала кенаси; Турецькі бані XV і XVI

ст.; мечеть Джума-Джамі, 1552 р.

Інші морські курорти Криму:

Лівадія - Лівадійський палац.

Форос (Форосський парк; церква Христового Воскресіння  на прямовисній скелі-стрімчаку, 1892 р.;

пер.Байдарські ворота).

Кацівелі (г.Кошка, Кучук-Койський кам'яний хаос).

Сімеіз (скелі: Діва, Крило Лебедя).

Кореіз (палац  Дюльбер, санаторій "Місхор").

Місхор (санаторії "Україна" і "Марат", унікальний археологічний комплекс Ай-Тодору).

Гаспра (Гаспринський замок, 1831-1836 рр.; Харакський парк; Ластівчине гніздо на прямовисному

стрімчаку - Аврориній  скелі Ай-Тодорського мису). Ореанда - модерна перлина елітарного відпочинку в

Криму. На славнозвісному Золотому пляжі розташовані санаторії "Золотий пляж", "ім. Пальміро Тольятті"

і "Годний", міжнародний центр відпочинку "Дружба".

Массандра (Масандрівський палац російського імператора Олександра III і парк).

Гурзуф (генуезька  фортеця Гурзувіта,  УІ-ХУ ст.;  Гурзуф-ський парк;  скелі Адалари;  будинок

Рішельє, 181,1 р.; г.Аюдаг (Ведмідь-гора); мис Суук-Су, де є морські гроти).

Міжнародний дитячий  центр "Артек".

Партеніт (г.Аюдаг)

Новий Світ.

Феодосія (приватний  сектор;  історико-архітектурний  заповідник Тенуезська фортеця" (церкви:

Іоанна Предтечі 1348  р.,  св.Стефана,  св.Геогргія,  Івана Богослова, XIV  ст.);  Міська фортеця XIV  ст.;

Генуезський міст XIV ст. та ін пам'ятки).

Золотий пляж -  узбережжя Феодосійської затоки (турбаза "Золотий пляж",  пансіонати,  будинки

відпочинку.

Центри історико-культурного  туризму:

- Національний  заповідник "Херсонес Таврійський". 

Державний історико-культурний заповідник у м. Керчі. ("Пантікапей" -  археологічний комплекс

столиці Боспорського царства, що проіснувало понад тисячу років +  археологічні комплекси  еллінських

міст Німфей, Мірмекій, Порфеній і Тірітака).

^ Державний історико-культурний  заповідник у м.Бахчи-сараї. (палацовий комплекс/палати, гарем,

мечеть,  некрополь.../  столиці Кримського ханства (з плакучим Бахчисарайським фонтаном) + фортеця  і

печерне місто  Чуфут-Кале, Х-ХІІ ст., + скельний Успенський монастир) ^ Державний палацово-парковий

музей-заповідник у м. Алупці.

^  Державний  архітектурно-історичний заповідник  "Су-дацька фортеця" -  мури,  башти Якобо

Торсело, Бернардо Пагана, Пасквале Джудиче, Корадо Чикало, Лукині Лавані, Джіовані Маріоні, Гварко

Румбальдо, Дозорна, Кругла, Кутова, Консульська та ін. атракційні об'єкти, музей).

^ Державний історико-археологічний  заповідник "Калос Лімен".

^  Історико-культурний  заповідник "Старий Крим" (монастир  Сурп-Хач 1338  р., мечеть і медресе

1314 р.).

^  М.Сімферополь  ("Неаполь Скіфський" -  археологічний комплекс столиці Пізньоскіфського

царства з усипальницями  скіфських царів).

^  с.Залісне  (печерне місто  "Мангуп"  ІУ-ХУІІ ст. -археологічний комплекс  столиці Готського

царства й середньовічного  гірського князівства "Феодоро").

^  Інкерман  (фортеця Каламіта на Монастирській скелі,  УІ-ХУ ст.;  Інкерманський печерний

монастир УШ-ІХ ст.).

Давньоісторична спадщина: с.Кріпке (скельне городище Ескі-Кермен УІ-ХШ ст. + печерний храм

Донаторів XIII  ст.);  с.Кудрине  (печерне місто  Тепе-Кермен);  с.Скалисте  (печерне місто Бакла);

Перекопський  рів і вал (тягнеться від Каркі-нітідської затоки до Сивашу, протяжність 8475 м., висота 8-Ю

м., ширина 20 м., глибина 10 м.); Аккосів вал (східна оборонна лінія  Боспорського царства, що тягнеться

від Казантипської  затоки Азовського моря до Узунларського озера (у минулому затоки) Чорного моря).

Спелеотуризм:  Кизил-Коба (Червона печера - 13,7  км., 6  поверхів).  Данильча-Коба,  Кіік-Коба,

Скельська, Мармурова, Аянська, Сюрень, Холодна, Казка, Віола, Ювілейна, Крубера, Великий Бузулук,

Солдатська шахта, шахта Максимовича та багато ін.

Екотуризм: Нікітський і інші ботанічні сади; каньйони: Великий, Бельбекський, Чорноріченський;

Роман-Кош (найвища  вершина Кримських гір - 1545 м.); Демерджі (Долина Привидів та мальовничі руїни

фортеці  "Фуна");  Чатирдаг;  Карадаг;  Кучук-Койський кам'яний хаос;  вулканічна сопка  Джуатепе;

водоспади:  Учан-Су,  Джур-Джур;  заповідники:  Кримський,  Ялтинський гірсько-лісовий,  Карадазький,

Казантипський, Опуцький, Мис-Мартьян, Лебедячі острови. 

4.  Об'єкти  природно-заповідного фонду на  території південних областей

України та Криму.

Чорноморський біосферний заповідник розташований на територіях Голопристанського району

Херсонської області  та Очаківського району Миколаївської  області, на північно-західному узбережжі Чор-

ного моря. Заповідник заснований у 1927 р., а з 1933 р. став самостійною  природоохоронною та науково-

дослідною установою, з 1975 р.— віднесений до водно-болотних угідь міжнародного значення. У 1984 р.

його включено у міжнародну мережу біосферних заповідників. До складу Чорноморського біосферного

заповідника входять  ділянки на Кінбурнському півострові (Івано-Рибальчанська, Солоно-озерна, Волижин

ліс),  ділянки  приморського степу (Ягорлицький Кут  і Потіївська),  східна частина Тендрівської затоки з

островами Тендрівська  Коса, Бабин, Смалений, Орлів тощо, а  також острови Довгий, Круглий  і Кінські в

Ягорлицькій затоці.  Загальна площа заповідника становить 87 348  га.  Рослинність різноманітна. На лі-

состепових ділянках збереглися невеликі гаї з дуба звичайного, берези дніпровської, осики, вільхи клейкої.

У підліску та на узліссях гаїв ростуть бузина, терен, жостір тощо. У трав'яному ярусі  — конвалія звичайна,

проліска дволиста, чина лісова, купина пахуча, валеріана  лікарська. Гаї поєднуються з піщаними степами,

для яких характерні костриця,  кипець пісковий,  ковила дніпровська,  житняк,  а також  ендемічні види

(волошка короткоголова,  цибуля савранська, кермек, юринея  пухка, козельці дніпровські). Степові  ділянки

Потіївська та Ягорлицький Кут розташовані  на другій терасі Дніпра,  мають рівнинний,  місцями

слабохвилястий  рельєф з блюдцеподібними зниженнями, іноді заповненими водою. Велику площу займає

солончакова рослинність,  представлена солонцем європейським,  сарсазаном, меншу —  засолені луки та

опустелені типчаково-полинові степи.

Всього у флорі  Чорноморського біосферного заповідника  налічується близько 600  видів  вищих

рослин,  з  них 13  занесено до Червоної книги  України (зозуленцеві,  ковили,  тюльпан  Шренка,  білоцвіт

літній та ін.).  Багатий і різноманітний тваринний  світ заповідника,  особливо численні птахи.  Тут їх

налічується близько 300 видів. Понад 145 видів гніздяться, решта — зимують або залітають  на відпочинок

під час міграцій; 22  види —  рідкісні,  зникаючі.  У чагарникових насадженнях заповідника водяться

горобині,  кулик,  чапля, фазан;  з хижаків — шуліка чорний,  боривітер,  кібчик,  чеглок,  лунь болотяний,

сова вухата. З рідкісних видів зимує орлан-білохвіст, занесений до Червоної книги України. На відкритих

просторах водяться жайворонок,  перепел,  куріпка  сіра,  лежень,  дерихвіст степовий,  трапляються  (на

прольоті) дрофа, стрепет, журавель степовий, а також  журавель сірий, занесені до Червоної книги України.

Найбільш численні і різноманітні водно-берегові птахи: понад 60  видів гніздиться та близько 190 — на

прольоті. На островах Тендрівської і Ягорлицької заток  переважають мартини і крячки. Гніздяться качки,

багато куликів.  На островах Довгий та Крутий гніздиться гага звичайна.  На прольоті трапляється

чорноголовий  реготун.  Затоки Чорноморського біосферного  заповідника —  місця зимівлі  та линяння

водоплавних птахів, зокрема лебедя-шипуна,  лебедя-кликуна,   крижня,   гагари,   норця,   крохаля, черні.

Ссавці представлені 44  видами,  серед яких — козуля європейська,  свиня дика,  лисиця,  куниця

кам'яна,  заєць-русак,  їжак, єнотовидний собака; трапляється  тхір степовий,  занесений до Червоної книги

України. 

На Херсонщині в посушливому типчаково-ковиловому степу розміщений знаний у світі і

найстаріший у  державі біосферний заповідник Асканія-Нова, який у 1921 р. отримав статус державного.

У 1985  р.  його трансформовано в біосферний заповідник. Фактично цей заповідник як зоопарк  був за-

снований у 80-х  роках XIX ст. на землях і за кошти великого природолюба Ф.Е.Фальц-Фейна. Уся площа

заповідника становить 33,3 тис. га, з них третина —  степова цілина.

Надзвичайно багата флора Асканії-Нової.  За кількістю  видів рослин (1860)  вона посідає  перше

місце в Україні.  Тут росте 33  види рідкісних рослин.  Багата фауна.  У заповіднику триває робота з

акліматизації близько 50  видів звірів,  завезених  сюди з різних частин світу.  Тварини  здебільшого

утримуються на волі —  на території плоского,  краще зволоженого заглиблення,  оточеного невисокими

схилами Великого Чапельського поду. Тут є бізони, зебри, зебу, антилопи гну, коні Пржевальського, лами,

муфлони,  страуси,  фламінго,  лебеді,  фазани та ін.  Проводяться комплексні дослідження  з

природоохоронної  проблематики, зокрема зі збереження біоценозів сухого степу, акліматизації корисних

тварин, поліпшення їх порід шляхом схрещування, одомашнення  диких тварин тощо.

У південно-західній частині Херсонщини та на південному сході Миколаївщини розміщений

Чорноморський біосферний заповідник площею 89,1 тис. га. Він складається з більшої морської і меншої

материкової частин. Заповідник заснований у 1927 р., а з 1985 р. отримав статус біосферного. За кількістю

видів птахів біосферний заповідник посідає перше місце  серед усіх природно-заповідних об'єктів України

(300 видів). Основне  його призначення — охорона  птахів, які тут масово гніздяться, а також відпочивають

під час сезонних перельотів.

На південному заході Одеської області у пониззі  Кілій-ського гирла Дунаю у 1998  р.  створений

Дунайський біосферний заповідник (46,4 тис. га). Основна площа заповідника припадає на водно-болотні

угіддя плавнів  і дельти Дунаю. Невелика територія  вкрита лісом. Тут налічується багато видів птахів. Для

частини з них  заповідник є місцем гніздування; особливо чисельність птахів зростає тут під час осінніх і

весняних перельотів.  Важливого значення набувають дослідження  впливу забруднених вод Дунаю  на

функціонування  біоценозів нижньої течії Дунаю, прибережних акваторій Чорного  моря і прилеглих лучно-

болотних рослинних  угруповань.

На крайньому  південному сході Херсонської області  у    1993  р.  створено Азово-Сиваський

національний  природний парк,  що має площу 3  тис.  га.  Більша частина поверхні парку —  водойми.

Територія розташована  в прибережній частині і охоплює  острови і півострови північної частини   затоки 

Сиваш.   Охорона  і дослідження  прибережних  природних  біоценозів  південного  присиваського  степу — 

основне завдання цього національного парку.

На півдні Керченського півострова у 1998 р. створено Опукський природний заповідник площею

1,6  тис.  га. Його поверхня високо (на 183 м)  і стрімко здіймається над  Чорним морем. Головна гірська

порода —  вапняки. Заповідник — місце гніздування  рідкісних птахів (баклана, сокола-сапсана  та ін.). Тут

ростуть посухостійкі рослини. Головне призначення заповідника — охорона і вивчення природи довкілля.

На півночі  Керченського півострова в районі мису Ка-зантип у 1998 р. організовано невеликий (450

га) Казантипський  природний заповідник. Його підвищена  скеляста поверхня вкрита петрофітною (що

пристосувалась  до життя на камінні)  рослинністю;  у зниженнях ростуть посухостійкі чагарники.

Досліджується рослинність і тваринний світ заповідника,  охороняється його природа. 

6.  Екологічна  ситуація в регіоні та її  вплив на розвиток туризму.

Найважливішими  для Причорноморського району є  проблеми екології,  раціонального

використання  природних умов і ресурсів,  зокрема  води.  Вода в посушливі області  Причорномор'я

надходить каналами.  Але вони дуже недосконалі,  це призводить до великих її втрат.  Через погану

дренажну систему, надмірність використання відбуваються засолення зрошуваних земель,  їх підтоплення