Туристський потенціал країн Західної Європи
міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
національний транспортний університет
Реферат
на тему:
«Туристський потенціал країн Західної Європи»
Зміст
1. Вступ;
2. Загальна характеристика;
3. Німеччина;
4. Норвегія;
5. Великобританія;
6. Франція;
7. Італія;
8. Австралія;
9. Швейцарія;
10. Греція;
11. Бельгія;
12. Нідерланди;
13. Швеція;
14. Данія;
15. Люксембург;
16. Ісландія;
17. Іспанія;
18. Португалія;
19. Монако;
20. Висновок;
21. Список літератури
1.Вступ
Туристичний потенціал території - ємне,багатоаспектне поняття, що охоплює сукупність природних,етнокультурних та соціально-історичних ресурсів, а також наявної господарської і комунікаційної інфраструктури території, що служать чи можуть служити передумовами розвитку певних видів туризму.
Актуальність теми. Туризм є однією з найбільших і динамічних галузей світової економіки. Високі темпи його розвитку, великі обсяги валютних надходжень активно впливають на різні сектори економіки, що сприяє формуванню власної туристичної індустрії. На сферу туризму припадає близько 6% світового валового національного продукту, 7% світових інвестицій, кожне 16-е робоче місце, 11% світових споживчих витрат.
З дослідження туристичного (рекреаційного) потенціалу територій розпочинається майже кожна наукова праця, присвячена проблемам розвитку туризму, а оцінка рівня рекреаційного потенціалу регіонів та їх забезпеченості рекреаційними ресурсами є проблемою, що чи не найбільш часто піднімається у наукових виданнях з географії, економіки, медицини та екології. Це свідчить про беззаперечну актуальність даного питання, а також, як це не парадоксально звучить, його невивченість. Принаймні, не зважаючи на велику кількість наукових розробок, досі залишається невивченим ряд важливих теоретичних та практичних питань, зокрема, немає кадастру рекреаційних ресурсів.
2. Загальна характеристика країн Західної Европи.
Омивана водами двох океанів та його морів, Європа повністю лежать у межах Північного півкулі. Вона менш велика (10 млн. км2), як Азія, довжина її із півночі на південь набагато менше, ніж в Америки, вона так компактна, як Австралія, менш экзотична, ніж Океанія і Африка. Але саме Європа нерідко виступає тим еталоном, з яким порівнюють й інші частини світу. Навіть без терені Росії, європейська частину якого становить понад 1/3 її площі, клімат, рельєф і тваринний світ Європи надзвичайно разнообразны. Європа - одне з найважливіших фінансових і видача торговельних центрів світу: згадати знамениті швейцарські банки, найвідомішу біржу кольорових металів у Лондоні, квіткову біржу Нідерланди. На Європу припадає понад половину світового обсягу торгівлі, хоча її частка у світовому валовому внутрішньому продукті становить 30 %. Багато країни, особливо мови у Франції, Іспанії і, істотну роль економіці грає туризм: загалом 70 % всіх туристів у світі їдуть саме у Европу.
Середземне море відокремлює Європу від Африки, гірські ланцюга Уралу і Кавказу - Азію, Атлантика - від Америки. У міру просування на південь від півночі Європи - Скандинавського півострова, вкритого великими просторами тундр і таёжных лісів, природні зони змінюють одне одного - субарктика поступається місце помірної зоні з океанічним помірковано континентальним кліматом, а та своєю чергою - середземноморським субтропикам.
Пласкі вершини скандинавських гір (фьельды) згладжені ледником, довге час хозяйничавшим тут. Гірські схили і прибережні скелі також несуть на собі сліди льодовикової обробки: вони ніби вкриті шрамами. Глибоко вдаються в суходіл вузькі затоки — фьорды. На схилах гір передгір'ях ростуть хвойні і змішані лісу. Найбільш низька частина Фенноскандии - Фінляндія і з півдня Швеції - рясніє озёрами і болотами.
Вздовж усього південного узбережжя Балтійського моря тягнеться смуга низовин: Среднегерманская, Великопольская та інших. Восточно-Европейская (чи Російська) рівнина - саме велике рівне простір Європи - простирається практично до Уралу. Великі річки, такі, як Одру (Одер), Вісла, Німан, Даугава (Західна Двіна) несуть свої води в Балтію; Рейн і Ельба – в Північне море; Рона - у Середземне. Найбільша ріка Європи - Волга занурюється у Каспійське море; Дунай, Дністер, Дніпро належать басейну Чорного моря; Дору і Тежу впадають у Атлантичний океан, а Гаронна і Луаро - в Біскайський затоку Атлантичного океана.
Від узбережжя Атлантики
і майже Східно-Європейської
Продовженням Альпийско-
Найзначніші зниження зосереджені узбережжя Нідерландів. Ця частина Європейського півострова лежить у зоні постійного опускання земної кори. І коли не дамба, «запирающая» затоку Эйсселмер (Зёидер-Зе), столиця Нідерландів Амстердам була б під водою, оскільки перебуває нижчий рівня моря. Аналогічна картина була на Паданской низовини: тут виникла загроза підтоплення низовий долини річки По, і навіть міста Венеции.
Гори Балканського
півострова - Дінара, Стара-Планина,
Рила, Пірін, Пінд переважно немає
великими висотами, тим щонайменше
деякі з частини мають
Вздовж усього Апеннінського півострова тягнеться ланцюг невисоких гір Апеннін. Тут, у південного узбережжя Італії, височіє напівзруйнований конус чинного вулкана Везувій. На острові Сицилія перебуває ще одне активний вулкан Європи - Этна.
Пиренейские гори хіба що відтинають від «Великої Європи» маленький Пиренейский півострів. Найзначніші масиви тут - Кантабрийские гори і плоскогір'я Месета.
Біля кожної частини нової Європи «свій» колір. Якщо Фенноскандия - це країна блакитних фіордів і суворих сірих скель, то північ материковій Європи нагадує розкреслений на геометричні фігури полів пёстрое ковдру, пересекаемое каналами, в обрамленні сіро-блакитної Балтійського моря, з цяточками золотавого бурштину білому прибережному піску. Альпи – це буйство білого снігу, зелених лук, яскраво-синього гірського неба; Піренеї розцвічені помаранчевими і жёлтыми фарбами, а Криму та Апеннины - бузковими і бежевыми.
Північний Захід Європи відрізняють суворіші і спокійні тону. Вони ніби підкреслюють стиль життя людей, її які населяють. Колірну гаму тут визначають білі скелі Нормандії і Дувра північ від Німеччині й на острові Великобританія, смарагдові луки Ірландії і сірі Кембрійські гори Уельсу, оттеняющие рожеві вересковые пустищі Шотландии...
Сучасна політична до Європи в основному результаті Першої та Другої світових війн. Останні штрихи до неї додали розпад СРСР і Югославії, і навіть об'єднання Німеччини, поделённой на частини в 1949 р. після перемоги над німецьким фашизмом.
Європа - одне з найважливіших фінансових і видача торговельних центрів світу: згадати знамениті швейцарські банки, найвідомішу біржу кольорових металів у Лондоні, квіткову біржу Нідерланди. На Європу припадає понад половину світового обсягу торгівлі, хоча її частка у світовому валовому внутрішньому продукті становить 30 %. Багато країни, особливо мови у Франції, Іспанії і, істотну роль економіці грає туризм: загалом 70 % всіх туристів у світі їдуть саме у Европу.
Ділити сучасну Європу у регіони - невдячна заняття. Майже завжди думка географа суперечитиме поглядам етнографа, лінгвіста чи економіста - настільки тісно все переплетено щодо них світла. Традиційно ж географи виділяли Північну Європу (Швеція, Норвегія, Фінляндія, Данія й Ісландія), Західної Європи (Франція, Великобританія, Ірландія, Бельгія й інших країн, і навіть Німеччина, хоча часом її з сусідніми державами зараховували до Європі), Південної Європи (Іспанія, Португалія, Італія, Греція, країни колишньої Югославії й ін.) і Східній Європі (остаточно 80-х рр. у неї включали соціалістичні країни і європейську територію СССР).
3.Німеччина
На півночі омивається
Північним і Балтійським
Природні умови. На півночі – Північно-Німецька низовина з горбами і озерами, південніше – височини і середньовисотні гори (Рейнські Сланцеві гори, Шварцвальд, Тюрінгенській Ліс, Гарц, Рудні гори), що чергуються з плато і рівнинами. На півдні – відроги Альп заввишки до 2963 м. Клімат помірний, на півночі і північному заході – морський, в решті районів перехідний від морського до континентального. Середні температури січня на рівнинах від 0 до -3 °С, у горах до -5 °С, у липні відповідно 16-20 °С і 12-14 °С. Опадів – 500-800 мм в рік, в горах – 1000-2000 мм.
Транспорт. Авіатранспорт. Аеропорт Шенефельд знаходиться в межі Берліна
Автомобільний транспорт. Довжина автодоріг – 496,6 тис. км. Залізничний транспорт. Довжина залізниць – 91,4 тис. км. Водний транспорт. Головні морські порти: Гамбург, Бремен, Бремерхфен, Вільгельмсхафен, Любек, Росток-Варнемюнде. Розміщення. У Німеччині багато готелів від однієї до п’яти зірок, є можливість орендувати кімнату або квартиру або поселитися в кемпінгу. Засоби розміщення готельного типа діляться на чотири категорії: Hotel, Gasthof, Pension, Hotel Garni.
Курорти Німеччини.
Берлін- Франкфурт-на-Майні ; Гамбург- Штутгарт; Бремен- Мюнхен; Любек і Кіль, Нюрнберг; Ганновер, Лейпціг; Кельн, Дрезден; Дюсельдорф.
Ті, хто віддають перевагу
романтичним подорожам, можуть зробити
круїз Везером в оточенні порослих
лісами гір, починаючи з Ганноверіш-
Балтійське побережжя чарує своєю красою. Суворий ландшафт з піщаними дюнами і будиночками, дахи яких покриті очеретом, неспокійне море, кораблі на рейді – все це має свою неповторну красу.
Баварські Альпи відомі як популярне місце туризму і зимового відпочинку.
У долині Рейну є безліч мінеральних джерел, тому тут знаходяться знамениті бальнеологічні курорти: Вісбаден, Бад Зальциг, Бад Брайзіг, Бад Хеннінген, Бад Хоннуф, Бад Годсберг, Баден-Баден.
4.Норвегія
Норвегія – високорозвинена індустріальна країна. Основні галузі економіки: нафтова і газова, харчова, кораблебудування, паперова, металургійна, хімічна, текстильна та легка промисловість, гірнича, рибна. Осн. види тр-му – автомобільний, залізничний, морський. Мор. порти: Осло, Берґен.
У Норвегії представлені майже всі можливі види туризму. Це й екскурсійний, гірськолижний, багато видів активного відпочинку (риболовля, полювання, піші й гірські походи, верхова їзда nf ін.) і екстремального туризму (рафтинг, дайвінг, сноубордінг, гірські лижі). З екзотичних видів туризму варто окремо сказати про сафарі, участь у якому дозволить ближче ознайомитися з норвезькою фауною.
У Норвегії добре розвинена інфраструктура туризму. Ця сфера економічної діяльності стоїть на наступному місці після видобутку нафти, рибальства й деревообробки.
Основними туристичними містами є Осло, Берген, Ставангер, Тронхейм і Тромсе. Значна частина природи Норвегії залишилася недоторканою, залучаючи численних туристів і лижників.
Згідно «Звіту про конкурентоспроможність з подорожей і туризму» Всесвітнього економічного форуму, в 2009 році Норвегія займала 19 місце світі по даному показнику, тобто Норвегія входить в 20 країн з найкращими показниками по туризму.
Отже, можна узагальнити, що Норвегія має розвинутий рекреаційно-туристичний комплекс.
5.Великобританія
Вона є острівною країною, що розташована на північному заході Європи (рис. 46), має різнобічні зв’язки з більшістю країн світу, відіграє особливу роль в ЄС. Лондон є одним із провідних світових торгових, фінансових, страхових і транспортних центрів. Нині вона переживає революційні зрушення в розвитку продуктивних сил: Країна посідає провідні позиції в багатьох напрямках науково-технічного прогресу. Сільське господарство є одним із найпродуктивніших та найоснащених у світі, у ньому зайнято лише 2 % населення. Високорозвиненими є практично всі сфери господарської та соціальної інфраструктури. Провідна роль у зовнішніх перевезеннях належить морському транспорту, у внутрішніх — автомобільному.
6.Франція
Серед галузей нематеріальної сфери діяльності Франції виділяється туризм. Ще до другої світової війни за кількістю іноземних туристів Франція посіла перше місце в світі, зараз — третє (майже 40 млн чол. щороку), трохи поступаючись Італії та Іспанії. Природні й соціально-економічні умови Франції сприятливі як для екскурсійно-пізнавального, так і для лікувально-оздоровчого та спортивного туризму.
Серед природних рекреаційних факторів — теплий, помірний і субтропічний клімат, три морські узбережжя з пляжами, гірські масиви Альп і Піренеїв, численні джерела цілющих вод. Країна славиться своїми приморськими і гірськими курортами, спортивними базами.
Франція з її двотисячолітньою історією багата на пам'ятки історії, культури, архітектури і мистецтва. Вони охоплюють стародав¬ню римську епоху, середньовіччя, нові часи і сучасність. Насиченість території соборами, монастирями, палацами, фортецями і різноманітними музеями є однією з найвищих у світі. Ці споруди майже не зазнали руйнувань у XX ст. На охорону культурної спадщини витрачаються великі кошти, вона активно використовується для організації всіляких ювілеїв, свят, фестивалів тощо.
Франція має добре розвинену туристичну інфраструктуру, яка включає транспорт, заклади харчування, готелі, а також організацію турів, забезпеченість інформацією, картами, сувенірами тощо. Останнім часом усе більшого значення набувають об'єкти для проведення конференцій, нарад, симпозіумів, а також індустрія розваг.
Найважливішу роль у розвитку іноземного туризму відіграє зовнішній фактор — наявність спроможної клієнтури. Поруч з Францією розташовані багаті північно-західні європейські держави. Більш як 4/5 іноземних туристів у Франції — це німці, англійці, бельгійці, голландці, швейцарці та скандинави, решта — американці, японці й араби.
Визначні пам'ятки
Країна є справжнім заповідником пам'яток історії, архітектури і культури. У Парижі — палац-музей Лувр, острів Сіте з собором Нотр-Дам, палац Пале-Рояль, Люксембурзький палац, Опера, Ейфелева вежа і багато іншого; палацово-парковий комплекс Версаль, Сен-Дені (усипальня французьких королів), монастир Сен-Мішель. Собор Сен-Пьер в Ангулемі, собор в Реймсі, церква Нотр-Дам в Ле-Моньяле, собор у Везон-ла-Ромен, церква Сен-Маклу в Руані і дуже багато інших. Ніцца — міжнародний центр туризму, один з найбільш відомих курортів — славиться своїми пляжами, щорічними фестивалями квітів, карнавалами, фестивалями книги.
7. Італія
Майже 4 / 5 території Італії займають гори і височини, менш ¼ її площі припадає на Паданську рівнину і вузькі прибережні низовини. У материковій частині Італія відокремлена від решти континенту найвищої в Європі гірською системою Альп, яка тягнеться із заходу на схід на 1200 км. Найвищі вершини: Монблан (4807 м), Монте-Роза (4634 м), Червінія (4478 м). Вершини цих гір покриті потужними льодовиками. Гірські ланцюги Альп перерізані численними долинами і перевалами, доступними протягом усього року або закриваються лише на короткий час взимку. За перевалів проходять автомобільні і залізні дороги, в багатьох місцях гори пронизані тунелями.
У мальовничих альпійських долинах з їх благодатним кліматом здавна селився людина, і зараз там багато міст (Аоста, Сондріо, Больцано і ін).
На південному заході
Альпи переходять в Апенніни, які,
облямований Лігурійські
У Альпах знаходиться одна з найглибших печер світу - Антрім-дель-Корк (805 м). Всього в Італії налічується близько 70 великих печер і декілька сотень гротів. У всьому світі відомий Блакитний грот на березі острова Капрі. Здавна печери і гроти служили в Італії місцями поселень, храмів, поховань. У наш час вони приваблюють численних туристів. Деякі печери завдяки постійній вологості повітря, наявності мінеральних джерел, парів, грязей, мають лікувальне значення.
Єдина велика низовина Італії - Паданська рівнина, займає більшу частину басейну річки По. Паданская рівнина не тільки головна житниця країни, але і найбільш розвинутий в промисловому відношенні район країни.
Італія - одна з небагатьох європейських країн, де часто бувають землетруси, які нерідко носять катастрофічний характер. Італія - єдина країна в Європі, де є вулкани різних типів і в різних стадії розвитку: є згаслі вулкани (Евганейскіе пагорби, Альбанскіе гори) і діючі (Етна, Везувій, Стромболі).
Рельєф Італії має сприятливий вплив на розвиток туризму в країні. Його різноманітність дозволяє розвивати в Італії різні види туризму:
• гірськолижний
туризм в Альпах (курорти, розташовані
в італійських Альпах
• наявність протяжної
берегової лінії, велика
• наявність морських
портів допомагає організувати
зручні туристичні морські
• наявність унікальних природних об'єктів (вулкани Везувій, Етна, Стромболі), мальовничі гори і пагорби, печери, Озера додатково приваблює туристів.
Італія має першокласну
туристичну інфраструктуру і стабільну
клієнтуру — жителів Північно-
До найпомітніших відмінних рис італійських готелів варто віднести їх невеликі розміри (50-80 номерів). Як правило, маленькі готелі рідко претендують на високу категорію й відповідають двозірковому рівню, хоч на альпійських курортах зустрічаються невеликі готелі, оснащеність і рівень обслуговування яких відповідають найвищим вимогам.
Чотиризіркові готелі відрізняються
від тризіркових більшою
Деякі недоліки італійських готелів цілком компенсуються певними перевагами, до яких можна віднести наявність великої кількості добре оснащених конференц-залів.
8.Австралія
Природно-рекреаційні ресурси.Орографічні ресурси. Австрія – одна з найбільших гірських країн Європи. Середня висота території країни – 900 м. Більшу частину країни займають Альпи та їх передгір’я. Найпотужніший гірський масив в Австрії – Високий Таеурн, де знаходиться найвища вершина країни Ґросглокнер («Великий звонар», 3798 м). На горі знаходиться один із найбільших в Європі та найбільший в австрійських Альпах льодовик Пастерзе (площа 32 км2, довжина 10 км). У горах трапляються численні прояви карсту (печери із сталактитами, сталагмітами, льодяними напливами, підземними озерами та ручаями), які приваблюють туристів. Найвідомішою є печера Айсризенвельт («Світ льодяних велетнів») у Тенненгебірге, на південь від Зальцбурга. Для туристів цікаві міжгірські западини, особливо Клагенфуртська в Каринтії та Грацька у Штирії. Низовинні території в основному зосереджені в долині Дунаю.
Кліматичні ресурси. Клімат – помірно континентальний. Зима м’яка, із частими снігопадами, найхолодніший місяць – січень, температура у долинах знижується до –20С, у гірських районах до –140С. Літо тепле та сонячне, найжаркіші місяці – липень і серпень, температура близько +200С.
Основні центри туризму (міста, курорти, маршрути).Відень. В австрійській столиці напевно більше цікавих музеїв, аніж у будь-якому іншому місті світу. Найбільший музейний комплекс Європи - Музеумсквартьє (площа 60 тис. кв. м.), перебудований з військових казарм у самому центрі Відня. Музеї: Австрійський етнографічний музей, Музей військової історії, Музей образотворчих мистецтв (великі зібрання Дюрера і Тиціана), Музей сучасного мистецтва в палаці Ліхтенштейн (XVII ст.), Віденський Музей годинників, Музей історії Відня на Карлплатц, Технічний музей промисловості і ремесел, Історичний художній музей, Музей олова (частка зібрань Р.М. Феттера), колекція стародавніх музичних інструментів "Музикверейн" при Музеї історії мистецтв, славнозвісний музей графіки - галерея Альбертіна (понад 1,5 млн. робіт), музей-квартира Зиґмунда Фрейда на Берггассе 19, Державний єврейський музей у Ейзенштадті (50 км. на південний схід від Відня) і безліч інших, не менш цікавих колекцій. Ґрац. Средньовічний замок (XI ст.) із музеєм, єпископський палац (ХІІІ – XVIII ст.), Готичний собор (1438–1462 pp.), Ландгауз (1557–1565 pp.), монастир міноритів, францисканський монастир із церквою, церква Штіґенкірхе, євангелічна церква, мавзолей імператора Фердінанда ІІІ (XVII ст.), палац Аттемс (1702–1716 pp.), палац Герберштейн, палац Заурау, Музей народного мистецтва, Музей міста, музей провінції Штирія «Йоаннеум». Зальцбург («соляний замок») розташований у долині р. Фальцах. Резиденція архієпископа. Фортеця Гоензальцбург (1077–1519 pp.), собор (1611–1628 pp.), абатство Ноннберґ, монастир бенедиктинців, монастир францисканців, монастир капуцинів, замок Монат, замок Гельбрунн, замок Клесгайм, замок Мирабель, резиденція архієпископа; музеї: Кароліни-Авґусти, Міський, Народного мистецтва, Будинок природи, Будинок-музей Й.Гайдна, Музей В.Моцарта (розташований у будинку, де 27 січня 1756 р. народився майбутній композитор). Місто щорічних музичних («Тиждень Моцарта») і театральних фестивалів. У місті жив видатний диригент ХХ століття Герберт фон Кароян.
Інсбрук («міст через Інн») – центр землі Тіроль, найбільше місто Східних Альп, один із найбільших гірськолижних центрів Європи (1964, 1976 рр. – столиця зимових Олімпійських ігор). Початок розвитку міста – кінець ХІІ ст. При Максиміліані І – центр Габсбурзької імперії, будівництво (1502 р.) найбільшого в Європі арсеналу. 1553–1653 рр. – будівництво церкви Хофкірхе, де похований імператор Максиміліан І. Міська вежа (1358–1560 pp.), палац Гофбурґ (XIV–XVІІI ст.), церква Гофкірхе (1553–1563 pp.), єзуїтська церква (1627–1640 pp.), колона св. Анни (1706 p.), тріумфальна арка (1765 p.), імператорський палац (1766–1770 pp.); церква Якобскірхе (XVIII ст.), музеї: Краєзнавчий, Історичний, Етнографічний.
Лінц – центр землі Верхня Австрія, третє за величиною місто Австрії, великий порт на Дунаї. Колонна Трійці (1723 р.), Ландхауз (Ратуша, XVI ст.), собор Альтер Дім (XVII ст.), Народний сад Кефермаркт і замок Вайнберг (XV ст.); Музей Верхньої Австрії, Міський музей, Нова галерея та Єпархіальний музей.
Курорти. Країна має розвинену мережу курортних центрів. Основні курорти Австрії: озера Каринтії – Вертер-Зее (курорти Фельден, Пьортчах, Марія-Верт, Крумпендорф), Клопайнер-Зее (курорт Сант-Канціан), Мілльштеттер-Зее, Оссіахер-Зее, Фаакер-Зее; озера Зальцкаммергута – Вольфган-Зее (курорти Санкт-Вольфганг, Санкт-Гільген, Штробль), Монд-Зее, Траун-Зее, Аттер-Зее та Хальштаттер-Зее; Зальцбургерленд – Целлер-Зее (курорт Цель-ам-Зее). До інших відомих курортів відносяться Баден, Лех, Сант-Антон, Заальбах-Хінтерглемм, Майерхофен, Кітцбюель, Капрун, Бадгастайн, Зеефельд, Бад-Гаштайн, Бад Ішль, Бад Халл. Зупинимось на деяких із них більш детально.
Основні галузі промисловості:
- машинобудування (транспортне, сільськогосподарське, електротехнічне) — найважливіші центри: Відень, Штейр, Лінц, Грац;
- металургія та виробництво алюмінію — найважливіші центри: Лінц, Донавіц, Капфенберг (У 1958 році було виплавлено 1,8 млн. тон чавуну та 2,4 млн. тон сталі.);
- харчова промисловість;
- текстильна промисловість — зосереджена у Відні, Форарльбергу і Нижній Австрії, базується на імпортній сировині;
- хімічна промисловість (азотні добрива, сірчана кислота, штучне волокно та інші хімічні продукти) — Відень, Нижня та Верхня Австрія;
- електротехнічна промисловість — компанії нім. AKG Acoustics, нім. Zumtobel Lighting Group;
- лісова промисловість — лісові райони Штірії і Верхньої Австрії, важлива експортна галузь;
- гірнича промисловість — найбільше значення має видобуток залізної руди (3,4 млн. тон, 1958 рік) і магнезиту (1,2 млн. тон, 1957 рік);
- виробництво стрілецької зброї — компанії Глок (нім. Glock), Штайр Манліхер (нім. Steyr Mannlicher);
- виробництво штучних кришталевих кристалів — Сваровські (нім. Swarovski).
Понад 30 % промислової
продукції створюється в
Австрія — альпійська країна і тому найбільших успіхів добивалася в зимових видах спорту, особливо в гірськолижному. Країна славиться своїми гірськолижними курортами. Місто Інсбрук двічі приймало зимові Олімпійські ігри — в 1964 та 1976 роках. На зимовій Олімпіаді в Турині австрійська команда в неофіціному командному заліку була лише третьою, поступившись Німеччині та США.
У Формулі-1 Австрія мала в минулому столітті зіркового пілота — Нікі Лауду, триразового чемпіона світу.
Архітектура:
1. собор в місті Гурк ;
2. собор Святого Стефана у Відні (1340—1433);
3. церкви Карла Барромея у Відні (1716—1737),;
4. палаци Шенбрунн;
5. палаци Бельведер, Даун-Кінських — архітектор Й. Л. Гільдебрандт (1668—1745);;
6. Віденська опера;
7. Бургтеатр у Відні..та інші.
Австрійські Альпи.
Знаменитий гірськолижний
9.Швейцарія
У Швейцарії виражені кліматичні відмінності, зумовлені висотами і впливом сонця і вітрів. Клімат вологий, на плоскогір'ї - помірно теплий, в горах - холодний. Добові температури у низинах в середньому коливаються протягом року від 10 до 16° С, влітку вони підвищуються до 27° С і більше. Найспекотніший місяць - липень, найхолодніший - січень.
Туризм
Будучи традиційною країною туризму, Швейцарія утримує в цій сфері міцні позиції в Європі. Наявність розвиненої туристичної інфраструктури, мережі залізних і автомобільних доріг у поєднанні з живописною природою і вигідним географічним розташуванням забезпечує приток в країну значної кількості туристів, перш за все німців, американців, японців, а останніми роками також росіян, індійців, китайців.
15 % національного доходу поступає за рахунок туризму.
Найбільші міста:
Цюріх (Zurich) - 337,9 тис. осіб (28,7% іноземців).
Женева (Geneva) - 175,0 тис. осіб (43,8% іноземців).
Базель (Basel) - 166,0 тис. осіб (29,1% іноземців).
Берн (Berne) - 122,5 тис. осіб (22,0% іноземців).
Лозанна (Lausanne) - 114,9 тис. осіб (35,3% іноземців).
Найвідрміший музеї : Художній музей (Базель).
- Туристські ресурси Криму та областей Чорноморсько Азовського узбережжя
- Туристські ресурси України
- Туристтік қызмет көрсетулер
- «Туркестанская автономия» ее образование и разгром
- Туркестанская автономия и ее деятельность
- Туркестанские ведомости
- Туркестанское генерал-губернаторство
- Туристско-рекреационные ресурсы Крыма
- Туристско-рекреационный потенциал Греции
- Туристско-рекреационный потенциал и современный туризм Франции
- Туристско-рекреационный потенциал Красноярского края
- Туристско-рекреационный потенциал России на примере Иркутской области
- Туристско - рекреационный потенциал Японии
- Туристско-страноведческая характеристика Македонии
