Утримання території підприємств галузі

План

1. Територія підприємства

2. Виробничі і підсобні  будівлі та споруди

3. Допоміжні підрозділи. Загальні вимоги до робіт

4. Складські приміщення

5. Санітарно-побутові приміщення

6. Допоміжні приміщення

7. Водопостачання та каналізація

8. Список використаної  літератури

Утримання території підприємств галузі

1. Територія підприємства

Прилегла до підприємства територія і розташування на ній  будівель та споруд повинні задовольняти вимогам технологічного процесу  виробництва, СНиП П-80-75 Нормы проектирования. Предприятия бытового обслуживания населения та СНиП П-89-80 Генеральные  планы промышленных предприятий.

Територія підриємства з  усіма розміщеними на ній виробничими  будівлями і допоміжними спорудами  огороджується огорожею не нижчою за 2 м.

Для входу на територію  підприємства і виходу з неї спеціально обладнується контрольно-пропускне  приміщення.

Усі виробничі та службово-побутові приміщення потрібно використовувати  тільки за призначенням згідно з проектом.

Територія підприємства повинна  бути рівною без заглиблень та горбів. Ями, колодязі та інші заглиблення, які  використовують з технічною та господарчою  метою, слід надійно та щільно закривати  або надійно огороджувати.

В'їзд транспорту на територію  підприємства і виїзд з неї  здійснюється через ворота, що відчиняються всередину території і мають  пристрій для утримування їх у відчиненому положенні.

Проїзди для автотранспорту та доріжки для пішоходів розділяються. Проїзди та пішохідні доріжки покриваються удосконаленими (твердими) покриттями.

Територію підприємства необхідно  упорядковувати та утримувати в чистоті; проходи, проїзди, входи та виходи будівель забороняється захаращувати або  використовувати для зберігання відходів виробництва, будматеріалів, тари, металобрухту тощо. Сміття та відходи  виробництва слід збирати у спеціальні баки (контейнери) або ящики з  кришками, які щільно закриваються. Розміщують їх у відведених для них місцях і регулярно (не рідше одного разу на тиждень).

У літній період проходи  та проїзди систематично поливаються; у зимовий період – очищуються від снігу та льоду, а під час  ожеледиці – посипаються піском або дрібним шлаком.

Узимку дахи та карнизи  будівель необхідно своєчасно очищувати  від снігу та льоду. Для виконання  цієї роботи призначаються спеціально навчені робітники.

Матеріали, деталі та інші грузи  на території зберігаються на спеціально підготовлених площах, розвантажуються  і складаються згідно з інструкціями, розробленими адміністрацією підприємства. Загромаджувати проїзди, проходи та безладно складати матеріали забороняється.

Резервуари, баки, бочки та інші ємкості для зберігання горючої  і вибухонебезпечної рідини розміщуються на території підприємства згідно з  діючими правилами зберігання цих  рідин.

Ділянки території, вільні від  забудов, доріг, проходів, площадок, водостічних  канав тощо, озеленюються.

Вимоги до системи пожежного  захисту території наведені у  відповідних розділах Правил.

2. Виробничі і  підсобні будівлі та споруди

До основних виробничих підрозділів  відносяться підрозділи, у яких провадяться  основні технологічні процеси виробництва.

Об'ємо-планувальні та конструктивні  рішення приміщень виробничих підрозділів повинні відповідати вимогам  СНиП П-80-75 Предприятия бытового обслуживания населения. Нормы проектирования, СНиП 2.09.02-85 Производственные здания, СНиП 2.09.03-85 Сооружения промышленных предприятий та СНиП 2.09.04-87 Административные и бытовые здания.

Підприємства можуть розміщуватися  в окремих будівлях або входити  в комплексні підприємства служби побуту.

Для своєчасного виявлення  дефектів будівель та споруд провадяться  періодичні огляди. Порядок та терміни  оглядів установлює керівництво  підприємств згідно з СНиП Ш-4-80.

Виявлені дефекти слід негайно усунути, застосовуючи при  цьому необхідні заходи безпеки.

Об'єм виробничих приміщень  на одного працюючого повинен складати 15 куб. м і більше. 

Типи покриття підлоги  приміщень повинні відповідати  умовам механічного впливу підлогового  цехового транспорту, який використовується на підприємстві. Підлога повинна  бути щільною, рівною, не слизькою, стійкою  до руйнування. Усі канави та заглиблення  у підлозі щільно і міцно закриваються або огороджуються. Підмостки, площадки, переходи та інші споруди, які виступають над рівнем підлоги на 50 см і більше, повинні мати огорожу (перила) заввишки 1 м і більше. 

До опоряджування стін та стель виробничих приміщень підприємств індпошиву і ремонту одягу спеціальні вимоги не ставляться. Для фарбування стін та стель рекомендується використовувати водоемульсійні фарби. При цьому кольорове рішення інтер'єрів слід приймати з урахуванням психофізіологгічного впливу кольору на людину та кліматичного району розташування підприємства.

Площі основних виробничих приміщень повинні мати розміри, які визначають, виходячи з норм, які встановлено для одного робочого місця.

Ширина коридорів (проходів, технологічних проїздів) у приміщеннях з використанням виробничих возиків повинна бути не меншою 1,8 м. 

Усі вихідні двері виробничих приміщень повинні відчинятися  назовні. Щоб запобігти протягам та різкому коливанню температури  двері повинні бути такими, що самі зачиняються. Зовнішні входи та виходи обладнуються тамбурами або повітряними  тепловими завісами. Винятком є запасні пожежні виходи. Сходи і площадки будівель необхідно надійно огороджувати поручнями заввишки 1 м із суцільною зашивкою знизу на висоту від підлоги при металічній зашивці не меншою за 10 см, при деряв'яній - не меншою за 20 см. 

Вікна повинні відчинятися  всередину приміщення, щоб скло можна  було протирати та ремонтувати як з внутрішнього, так і з зовнішнього  боку безпосередньо з приміщень.  

Вікна та фрамуги, що відчиняються і знаходяться на висоті 2 м і  більше від підлоги, обладнуються пристроєм  для відчинення іх з підлоги. Вікна, які розміщені на рівні підлоги, треба огороджувати перилами заввишки 1 м і більше.

Віконні прорізи приміщень  відділень обробки водними розчинами  та фарбування замість підвіконних  дощок повинні мати відкоси з  нахилом, які облицьовують глазурованими  або іншими водостійкими плитками.

Підлогу у відділеннях  обробки водними розчинами та фарбування необхідно виготовляти  із водонепроникних матеріалів, стійких  до впливу кислот, лугів і гарячої  води. Поверхня підлоги повинна бути неслизькою. 
Рівень чистої підлоги в цих приміщеннях повинен бути на 30 мм нижчим за рівень підлоги інших суміжних приміщень і мати нахил у бік дренажних каналів. 

Дільниці або робочі місця, на яких виконуються технологічні процеси, що супроводжуються значним виділенням тепла та вологи, а також шкідливої  пари (газів) та пилу.

Основні виробничі приміщення забороняється захаращувати сировиною, напівфабрикатами, готовими виробами, відходами виробництва. Для збирання відходів виробництва та сміття у  виробничих приміщеннях у зручних  місцях встановлюються ящики для  сміття та урни, які необхідно щомісячно  в міру накопичення очищувати.

Будівлі підприємств заввишки 12 м і більше у відповідності  з вимогами СНиП 2.09.03-85 Сооружения промышленных предприятий обладнуються пасажирськими і, в разі необхідності, вантажними ліфтами.  

3. Допоміжні підрозділи. Загальні вимоги до робіт

Основною умовою безпечного виконання робіт слюсарями-ремонтниками є, насамперед, чітке знання ними правил та інструкцій з охорони праці  при виконанні самих різних за характером та об'ємом слюсарних та складальних операцій.

Не менш важливою умовою виконання вимог охорони праці  при виконанні слюсарно-ремонтних  робіт є справний стан інструменту, обладнання, засобів особистого захисту, а також правильна організація  робочого місця. 

Передачі (ременні, ланцюгові, зубчасті тощо), розташовані за межами корпусів металообробних верстатів  та які можуть викликати небезпеку  травмування, обладнуються захисними  огорожами (суцільними або з жалюзі) забезпечуються пристроями (рукоятками, скобами тощо) для зручного та безпечного відкривання їх або зняття, переміщення  або установлювання. 

Захисні пристрої (екрани), які  огороджують зону обробки, повинні  захищати працюючого від відлітаючої  стружки та мастильно-охолоджуючої рідини. 

Захисні пристрої не повинні  обмежувати технологічні можливості верстата і викликати незручності при  роботі, прибиранні, налагодженні, приводити  при відкриванні до забруднення  підлоги мастильно-охолоджуючою рідиною. Кріплення захисних засобів повинне  бути надійним, виключати випадки  самовідкривання. 

Поверхня верстатів, захисних засобів, органів управління, верстатного  приладдя і пристроїв не повинні  мати гострих країв та задирок, здатних  травмувати працюючого. 

Верстати обладнуються пристроями, які запобігають самовільному опусканню  шпинделів, кронштейнів, головок, бабок, рукавів, поперечин. 

Органи ручного управління (в тому числі ті, що знаходяться  на пультах електричного управління) виконуються та розміщуються так, щоб  користування ними було зручним, не призводило до випадків затиснення і наштовхування  руки на інші органи управління або  частини верстата та виключало випадковий вплив на них. 

Закріплення на верстатах  патронів, планшайб, оправок насадкових головок інструментів і інших  зйомних елементів повинне виключати  довільне ослаблення їх закріплення  при роботі та згвинчування при реверсуванні обертання. 

Пристрої для закріплення  заготовок, які обертаються, інструменти, бортштанг (поводки, планшайби, патрони, оправки з гайками тощо) повинні  мати гладкі зовнішні поверхні. При  наявності на зовнішніх поверхнях  виступаючих частин, заглиблень, які  при роботі можуть травмувати працюючих, ці пристрої огороджуються.

Деревообробне обладнання забезпечується запобіжними та захисними пристроями, які виключають:

· небезпечне зіткнення людини з елементами, що рухаються, та з  ріжучими інструментами; 

· виліт ріжучого інструмента  або інших деталей, що рухаються;  

· викидання ріжучим інструментом заготовок, що обробляються, і відходів;  

· можливість травмування  людей при установленні та зміні  ріжучих інструментів; 

· можливість виходу за установлені  межі рухомих частин обладнання (кареток, салазок, возиків, рамок, столів, супортів).  

Деревообробне обладнання оснащується  надійно діючими пристроями для  пуску і зупинення його безпосередньо  з робочого місця верстатника. 

Інструменти, які використовують при слюсарно-ремонтних роботах, повинні бути в повній справності та використовуватись за призначенням.  

Інструменти необхідно правильно  насаджувати та надійно закріплювати на дерев'яних рукоятках. Рукоятки для  молотків і тому подібних інструментів пропилюються та розклинюються сталевими  клинками. Рукоятки повинні бути овальної форми з ретельно обструганою  поверхнею і поступовим потовщенням  до вільного кінця. 

Напилки, стамески, викрутки та інші інструменти з загостреними неробочими кінцями міцно закріплюються  в точених, гладких і рівно  зачищених рукоятках. Рукоятки повинні  мати довжину у відповідності  з розмірами інструменту , але  не менше 150 мм і стягуються металевими кільцями. 

Гайкові ключі повинні  відповідати розмірам гайок і  головок та не повинні мати тріщин, задирок. Губки ключів повинні бути паралельні. 

Поверхня бойка слюсарних  молотків повинна бути трохи опуклою. Використання молотків з розбитими  бойками, які мають задирки або  збитими убік, не допускається. 

Розвідні ключі повинні  мати легкий хід розвідної щоки паралельно до нерухомої. 

Слюсарні лещата та трубкові притискачі слід міцно прикріплювати  болтами до верстата. 

Губки лещат повинні бути паралельні і мати гостру насічку.

Усі абразивні інструменти, а також кінці шпинделя, що обертаються, та кріпильні деталі огороджуються  захисними кожухами. Кожух міцно  закріплюється на верстаті. 

У паспорті верстата, який працює абразивним інструментом, крім повної характеристики верстата вказуються матеріал та основні розміри захисного  кожуха, а також форма і максимальні  розміри інструмента. 

Біля кожного верстата на видному місці вивішується  табличка з указанням граничної  робочої окружної швидкості інструментів, що використовуються, та число обертів  за хвилину шпинделя верстата. 

На кожному верстаті вивішується  табличка з указанням особи, відповідальної за експлуатацію верстата. 

Установлювати інструмент на шліфувальний верстат повинен спеціально навчений робітник або наладчик. Використовувати  круги без відміток про випробування не допускається. Перед установленням  на верстат інструмент ретельно оглядають  та перевіряють на відсутність тріщин.  

Перед початком роботи круг, який установлено на верстат, підлягає короткочасному обертанню вхолосту при робочій швидкості. 

Усі види обладнання підлягають періодичному огляду та ремонту згідно з графіком планово-попереджувального  ремонту. 

При виконанні ремонту  швейного обладнання необхідно до його початку перевести машину (механізм) з робочого положення в неробоче, відключити електроживлення і вивісити попереджувальний плакат, зняти всі  приводні паси з робочих шківів. Ступінь розбирання машини визначається характером несправностей. 

Розбирання виконується  послідовно, за допомогою інструментів та пристроїв. Усі вузли і деталі, які знімаються при ремонті, укладаються  на попередньо підготовлені місця (підставки, стелажі). Ремонт машин на необладнаних та непристосованих для цього  робочих місцях забороняється. 

До експлуатації відремонтоване швейне обладнання допускається тільки після ретельної перевірки правильності складання, перевірки всіх елементів  електроприводу, заземлюючих пристроїв, встановлення захисних та запобіжних пристосувань, регулювання і контрольної  обкатки. 

Виконувати змащування і  усунення несправностей під час  роботи машин та механізмів не допускається.

4. Складські приміщення

Усі матеріали, фурнітура, напівфабрикати та готові вироби на підприємствах  індпошиву і ремонту одягу  зберігаються в спеціально обладнаних складах (коморах). 

Площа складських приміщень  визначається відповідно до СНиП П-80-75, виходячи з слідуючих типових  норм: 1,5 кв.м на кожного робочого при кількості виробників до 40 чоловік; 1 кв.м на кожного наступного робочого понад 40. 

Приміщення складів (комор) забезпечуються електричним освітленням  у вибухобезпечному виконанні з  установленням вимикача біля вхідних  дверей. Підлога в приміщеннях  має бути рівною, не слизькою, без  щілин та отворів. 

Обладнання порогів у  дверних отворах не допускається.  

Усі матеріали, напівфабрикати, готові вироби тощо розміщуються так, щоб до кожного штабелю, стелажу, вішалки, шафи був вільний доступ.  

Способи та висота укладки  різних матеріалів, які визначаються, коли необхідно, стандартами підприємства, не повинні допускати обвалів, розкочування, а також псування їх. 

Для піднімання робочих на штабелі і стелажі необхідно  використовувати драбини з гумовими башмаками або гострими металевими наконечниками знизу і гачками  зверху або іншими пристосуваннями  для запобігання сковзання. 

Для зберігання, сушіння  та очищення прибирального реманенту  та обладнання слід передбачати на кожному поверсі будівлі, якщо вона багатоповерхова, господарчі комори з  підводами холодної і гарячої  води.

Вантажопідйомні і транспортні  засоби

Загальні вимоги до улаштування, розміщення та експлуатації підйомно-транспортного  обладнання викладені в ГОСТ 12.3.009-76 ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности, Правилах будови і безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів та в СНиП Ш-4-80 Техника безопасности в строительстве. 

Спостереження за станом підйомно-транспортних засобів покладається на спеціально навчених слюсарів та електромонтерів, які не рідше одного разу на 10 днів повинні детально оглядати та перевіряти справність дії механізмів. 

Усі підйомно-транспортні  засоби, що використовуються, необхідно  підтримувати у справному стані.  

Категорично забороняється  розгін порожніх і завантажених возиків  та їзда на них. Ручки возиків мають  бути захищені ефесами,які охороняють руки від травм при проїзді у дверях, отворах або поблизу обладнання. 

Привід транспортних механізмів обладнується огорожею. 

Транспортні механізми обладнуються пристосуваннями для автоматичного зупинення їх у випадку перевантаження, обриву, спадання або буксування ланцюга, стрічки. При цьому після вимкнення електродвигуна транспортера, повинен автоматично вмикатися світлозвуковий сигнал, який попереджує персонал про аварійний стан транспортера.  

Перед початком роботи транспортних механізмів необхідно перевірити направлення  руху тягового органу (стрічки, ланцюга) короткочасним вмиканням та вимиканням, справність заземлення металоконструкцій  та електродвигуна, справність огорожі.  

Транспортери завдовжки 30 м і більше обладнуються пристосуваннями  для їх зупинення з місць, розташованих в кінцях і вздовж транспортера. Відстань між пунктами зупинок уздовж транспортерів не повинна перевищувати 15 м. 

Стрічкові транспортери обладнуються пристосуваннями для автоматичного  натягання стрічки. Натяжний пристрій обладнується огорожею. 

Усі транспортери обладнуються пристроями (борти, лотки, стінки) для  огородження виробів та матеріалів,що переміщуються. Огороджуючі борти  у стрічкових транспортерів повинні  перекривати робочі барабани не менше, як наполовину. Туєри, зірочки ланцюгових транспортерів обладнуються захисними  засобами, які перекривають їх від  вісі на 1 м і більше. 

У стрічкових транспортерів  під робочою частиною плоскої  стрічки по всій довжині та ширині між роликами настилається суцільний  гладкий настил. 

Місця з'єднання транспортної стрічки за допомогою заклепок, болтів та інших пристосувань не повинні  мати виступаючих контурів з'єднуючих деталей. 

Підвісні транспортери (монорейки) необхідно надійно закріплювати, щоб при русі вантажонесучих підвісок і навішаних на них возиків  та вішалок з виробами не було небезпечних  коливань. Монорейки необхідно заземлювати.  

Для запобігання аварій при  випадковому обриві тягового органу (ланцюга) підвісні конвеєри обладнуються уловлювачами ланцюга. 

Під ланцюговим транспортером  з вантажними захватами встановлюються сітчаті захисні засоби по всій довжині  транспортера. В кінцевих пунктах  встановлюються кінцеві упори, а  в місцях відгалужень приймальних  штанг від основного шляху  конвеєра необхідно встановити зчитуючий  пристрій адресоносія та пневмомеханічний важільний пристрій, який забезпечує безпеку транспортування виробів  на робочі місця.

Підвісні конвеєри монтуються на такій висоті, щоб вантаж, який транспортується, знаходився над обладнанням  на висоті не меншій за 0,5 м. 

Керування транспортними  механізмами здійснюється з пульту керування, який розміщено на робочих  місцях. 

По нахиленій частині  ланцюгових транспортерів з нахилом  більшим за 6 необхідно встановлювати  на шарнірах упори такі, що гойдаються, і які дозволяють ланцюгові рухатися в робочому напрямку, але не дозволяють йому рухатись у зворотньому напрямку або падіння у випадку розриву.

Експлуатацію автомобільного транспорту на підприємстві потрібно здійснювати відповідно до правил техніки  безпеки для автомобільного транспорту.  

На шляхах руху автотранспорту в межах території підприємства встановлюються дорожні знаки. 

Автомобілі, призначені для  перевезення виробів з приймальних  пунктів на спеціальні підприємства та зворотньо, обладнуються фургонами  з кронштейнами.

5. Санітарно-побутові приміщення

Санітарно-побутові приміщення в залежності від групи виробничих процесів повинні відповідати вимогам  СНиП 2.09.03-85 Сооружения промышленных предприятий  та СНиП 2.09.04-87 Административные и бытовые  здания.

6. Допоміжні приміщення

Площа невиробничих приміщень  на підприємствах індпошиву і  ремонту одягу визначаються відповідно до СНиП П-80-75 Нормы проектирования. Предприятия бытового обслужывания населения. 

На підприємствах з  числом робочих місць до 40 слід передбачити комори з площею із розрахунку 1,5 кв.м на кожного працюючого і 1 кв.м – на кожного наступного працюючого понад 40. 

На підприємствах з  числом робочих місць менше за 20 допускається об'єднувати комори матеріалів готових і щойно прийнятих замовлень.  

У приймальних пунктах  – 20 кв.м на кожного приймальника.  

У сільських приймальних  пунктах при сумісництві прийому  замовлень по різних видах обслуговування одним приймальником площа приміщення комори не повинна бути меншою за 20 кв.м. 

Площі приміщень для відвідувачів слід визначати із розрахунку 2,5 кв.м  – до 10 робочих місць; 1,5 кв.м –  на кожного наступного працюючого понад 10.

7. Водопостачання та каналізація

Водопостачання та каналізація  будівель і споруд підприємств індпошиву  і ремонту одягу повинні відповідати  вимогам СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация зданий, СНиП П-34-76 Горячее водоснабжение. 

Улаштування водопроводу  і каналізації у виробничих, допоміжних та побутових приміщеннях підприємств  необхідно передбачити для постачання води на виробничі, господарчо-питні потреби та пожежотушіння, а також для відведення стічних вод. 

Для забезпечення підприємств  гарячою водою передбачаються системи  централізованого або місцевого  гарячого водопостачання.

Вода, яка подається на господарчо-питні потреби, 
повинна відповідати вимогам ГОСТ 2874-82 Вода питьевая.

Протипожежне водозабезпечення для підприємств провадиться  із існуючої водопровідної мережі.

Внутрішні пожежні крани  слід установлювати біля входів, на площадках сходових кліток та інших  найбільш доступних місцях. 

На внутрішньому водопроводі  передбачаються на кожні 30-70 м периметру  будівлі по одному поливальному кранові, які розміщуються в нішах зовнішніх  стін будівель.

Спускання господарчо-фекальних  та виробничих стічних вод в поглинаючі колодязі забороняється.

Для неканалізованих дільниць території підприємства допускається з дозволу місцевих органів санітарного нагляду використання вигребних ям обмеженого користування з пристроями, які перешкоджають забрудненню грунту.

Враховуючи особливу специфіку, складу стічних вод 
підприємств хімічної чистки, питання про спускання їх у каналізацію розглядається для кожного окремого випадку і узгоджується з органами комунального господарства та санітарно-епідеміологічною службою.

 Лабораторія підприємства  повинна щомісячно контролювати склад стічних вод, які спускаються в каналізаційну мережу або відкриті водойми.

Список використаної літератури

1. Довідник з управління  охороною праці для керівників  підприємств і організацій. –  К.: Основа, 2003. – 308 с.

2. Документація з охорони  праці та пожежної безпеки:  Рекомендації / За редакцією Д.В.  Зеркалова. – К.: Основа, 2008. –  28 с.

3. Законодавство України  про охорону праці. Збірник  нормативних документів у 4-х  томах. – К.: Основа, 2010.

4. Зеркалов Д.В. За безпечну  працю. Охорона праці: Науково-виробничий  щомісячний журнал, 2008, № 9, с. 30-31.

5. Основи охорони праці.  Підручник. К.Н. Ткачук, М.О. Халімовський, В.В. Зацарний, Д.В. Зеркалов, Р.В. Сабарно, В.С. Коз’яков, О.І.Полукаров, Л.О.Митюк. 2-ге видання. –К.: Основа, 2006.– 444 с.