Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Відеоадаптери, апаратне забезпечення ПК

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МІЖРЕГІОНАЛЬНЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ ЗВ’ЯЗКУ

ЗАЛІКОВА РОБОТА

Виконав: учень групи Т-10

Cебистиянович С.Р.

Професія: Оператор з обробки інформації та програмного забезпечення

Викладач: Савінов C.М

Оцінка_______

Київ 2011

Вступ

В сучасному розумінні, комп’ютер – це універсальний електронний пристрій, призначений для автоматизації накопичення, збереження,опрацювання, передачі та відтворення данних, однак було б хибним вважати, що комп’ютер проводить лише обчислення. Враховуючи розширення сфери застосування засобів обчислювальної техніки в практичній діяльності людини, необхідність опрацювання великих об’ємів інформації за досить нетривалий час, збільшення потужностей комп’ютерів та розвиток телекомунікацій, комп’ютери все частіше використовуються як засоби накопичення інформації. Основними завданнями, що вирішуються при цьому, є впорядкування інформації, пошук та фільтрація даних.

Навряд чи вам доводилося бачити ЕОМ другого чи третього покоління. Однак вигляд настільного персонального комп'ютера для вас є звичним. ПК складається з мінімального набору окремих компонентів: системного блока, монітора, клавіатури та миші. До комп'ютера можуть бути підключені інші пристрої: принтер, акустичні колонки, сканер тощо.

Залежно від свого призначення та конструктивних особливостей розрізняють такі категорії ПК: настільні, або desktop (їх вигляд є звичним для більшості користувачів), переносні (portable), наколінні (laptop), блокнотні (notebook) та карманні (pocket) комп'ютери.

Найпродуктивнішими є настільні ПК. Слід зазначити, що продуктивність комп'ютера визначається обсягом операцій, які він виконує за одиницю часу. Настільні комп'ютери, як правило, розраховані для стаціонарного встановлення в офісі, комп'ютерному класі або вдома. Іноді настільні ПК виконуються у напільному варіанті.

Зміст

Відеоадаптер / Video card…………………………………………………………………………3

Графічний процесор / Graphics processing unit (GPU)….……………………………………....4

Video BIOS & Video Memory (відео-пам'ять)………...……………..…………………………..5

Оперативна пам’ять з довільним доступом / RAMDAC………………………….……………6

Виходи / Outputs…………………………….…………………………………………………….7

Інші типи систем зв'язку / Other types of connection systems……………………..…………...8

Материнські плати інтерфейсу / Motherboard inte/……………………………………………..9

Холодильне обладнання та Споживана потужність / Cooling devices & Power demand..…..10

Пристрої / Device………………………………..……………………………………………..…11

Особливості / Features…….……………………………………………………………………...12

Покоління 3D-прискорювачів / Generation of 3D-accelerators………...……………………….13

Основні виробники графічних процесорів / The main producers of GPUs…………………….14

Список використаної літератури / List of Literature………….………………………………...15

Відеоадаптер / Video card

Відеокарта, відеоадаптер, графічний прискорювач або відео карта (англ. Video Card) - це карти розширення, функція яких полягає у створенні виведення зображення на дисплей. Більшість відеокарт пропонують додаткові функції, зокрема пришвидшення відображення 3D-сцен і 2D-графіки, відео-захоплення, ТВ-Тюнер (TV-Tuner) адаптер, MPEG-2/MPEG-4 декодування, FireWire, світлове перо, ТБ-вихід, або можливість підключення декількох моніторів (з кількома моніторами). Інші сучасні високої продуктивності відеокарти використовуються для більш вибагливих цілей, таких як комп'ютерні ігри.

Відеокарта (також відома як графічна карта) - пристрій, що перетворює графічне зображення, яке зберігається у вигляді вмісту пам'яті комп'ютера або сам адаптер, в тій чи іншій формі, призначені для подальшого виходу на екран. В даний час ця функція має втрачені позиції, значення в першу чергу від відеокарти, щоб зрозуміти пристрій з GPU - графічний прискорювач, який розвиває графічне зображення. Зазвичай відеокарта є платою розширення і вставляється в слот розширення, універсальний (PCI-Express, PCI, ISA, VLB, EISA, MCA) або спеціалізований (AGP), але буває і вбудованою (інтегрованою) в плати (як в окремий чіп, і як частина північному мосту, чіпсета і процесора).

Відео обладнання може бути інтегрование на материнській платі. Однак обмеження на цю інтеграцію з графічним чіпом часто відбувається тільки з ранніми машинами. У даній конфігурації це іноді називають відео контролер або графічний контролер. Сучасні відеоадаптери середнього класу плат часто включають в себе графічний чіпсет розроблений розробником північного мосту (тобто NForce чіпсет з графікою Nvidia або чіпсета Intel з графікою Intel) на материнській платі. Цей графічний чіп як правило, має невелику кількість вбудованої пам'яті і має деякі з основного ОЗУ системи, зниження загальної оперативної пам'яті. Це зазвичай називається інтегрованою графікою, зазвичай тих хто користується цим слід чекати низької

продуктивністі і та фактично неможливим для бажаючих запустити 3D-додаткок. Відеокарта з іншого боку, має свою власну RAM і процесор спеціально для обробки відеозображень, і, таким чином розвантажити цю роботу з пам'яті процесора і системи. Майже всі ці материнські плати дозволяють відключення інтегрованого графічного чіпа в BIOS, і слот AGP, PCI або PCI Express для додавання карти високу продуктивність графіки в місці інтегрованою графікою. Незважаючи на обмеження продуктивності, близько 95% нових комп'ютерів продаються з інтегрованими графічними процесорами, залишивши його для окремого користувача, щоб вирішити, чи слід встановити відеокартою.

Сучасні відеокарти не обмежуються простим виведенням зображення, вони мають вбудований графічний процесор, який може виконувати додаткову обробку, видалення цього завдання з центрального процесора. Наприклад, всі сучасні відеокарти Nvidia і AMD (ATi) виносить графічний конвеєр з OpenGL і DirectX на апаратному рівні. В останні роки, також має тенденцію для використання обчислювальної потужності GPU для вирішення не-графічних завдань.

Графічний процесор / Graphics processing unit (GPU)

Графічний процесор (англ. Graphics processing unit (GPU)) - оптимізований для прискорення графіки. Процесор призначений спеціально для виконання обчислень з плаваючою комою, що є основними для 3D візуалізації графіки і 2D зображення малюнка. Основними атрибутами графічного процесора є тактова частота ядра, яка зазвичай становить від 250 МГц до 4 ГГц і числом конвеєрів (вершинних шейдерів і фрагмент), які переводять 3D зображення, утвореного вершинами і лініями, в 2D-зображення та формування пікселів.

Сучасні графічні процесори є повністю програмовані. Їх обчислювальна потужність на порядки вище, ніж у процесорів. Як наслідок, вони кидають виклик процесорам у високопродуктивних обчисленях, і витіснюють провідних виробників, як Intel і AMD, щоб інтегрувати відео, або масовий паралелізм, на процесори.

Історія

Одним з перших графічних карт для IBM PC стала MDA (Monochrome Display Adapter) у 1981 році. Він працював тільки в текстовому режимі з роздільною здатністю 80 × 25 символів (фізично 720 × 350 пікселів) і підтримує п'ять атрибутів тексту:

Звичайний;
Яскравий;
Перевернутий;
Підкреслений;
Миготливий.

Ні кольори і малюнки, він не міг пройти, і колір букв є похідними від моделі використання монітора. Зазвичай вони були чорно-білими, жовтими або смарагдові. В 1982 році випустили Hercules (HGC - Hercules Graphics Controller - графічний адаптер Геркулес) який працював з графічним дозволом 720 × 348 пікселів і підтримує дві графічні сторінки. Але він все ще не дозволяв працювати з кольором.

Першою кольоровою відео картою стала CGA (Color Graphics Adapter), випущена компанією IBM і ставши основою для майбутніх стандартів відеокарт. Він може працювати або в текстовому режимі з роздільною здатністю 40 × 25 і 80 × 25 (символ матриці - 8 × 8), або графічно з роздільною здатністю 320 × 200 або 640 × 200. У тексті режимів до 256 атрибутів символу - 16 кольорів символу і 16 кольорів фону (або 8 фонових кольорів і блимає атрибут), GUI 320 × 200 було доступно чотири палітри з чотирьох кольорів кожна, режим високого дозволу 640 × 200 був монохромним. Потім з’явилася - EGA (Enhanced Graphics Adapter) - Покращувальна графіка, з підвищеною до 64 колірну палітру, і проміжного буфера. Була покращена до 640 × 350, в результаті чого додано у текстовому режимі 80 × 43, з матрицею 8 × 8 символів. У режимі 80 × 25 матриця використовується для більш - 8 × 14, в той час можна було використовувати 16 кольорів, кольорова палітра була розширена до 64 кольорів. Графічний режим також дозволяє використовувати 640 × 350 та 16 кольорів з палітри 64 кольори. Сумісний з CGA і MDA.

Video BIOS

Video BIOS або мікропрограма яка містить основні програми, які, як правило, приховані, він регулює діяльність відеокарти і надає інструкції, які дозволяють комп'ютеру та програмному забезпеченні для взаємодії з картою. Він може містити інформацію про таймінги пам'яті, операційну швидкость і напругу графічного процесора, та іншу інформацію.

BIOS (укр. Базова система введення / виводу [даніх] - Basic Input / Output system) - це набір спеціальних процедур, які використовуються для комп'ютерів x86-платформи, особистих компонентів ініціалізації, необхідних для його первинного завантаження і роботи. Це процесор, системна логіка (чіпсет), пам'ять, клавіатура, VGA-відеокарта та інші. Справді, це - перше програмне забезпечення виконується процесором. З первинного завантаження зовнішніх пристроїв не є, BIOS, в загальному, залишається незалежною від платформи влади персоналізовані шлях - NVRAM пам'ять (від англійського енергонезалежної, -. Не тимчасове). Це звичайно використовується один або кілька спеціальних схем - постійні запам'ятовувальні пристрої, які розташовані на материнській платі. На старих платформ BIOS зберігаються в рівних частинах на двох чіпах: один - непарні адреси даних (навіть BIOS), з іншого - з непарними адресами (Непарний BIOS). У деяких випадках окремі чіпи зберігається VGA або EGA BIOS, або BIOS контролера диска: RLL, MFM, SCSI тощо.

Video Memory (відео-пам'ять)

Обсяг пам'яті більшості сучасних відеокарт варіюється від 128 Мб до 4 Гб. З відеопам'яті повинна бути доступна GPU і відображення схем, він часто використовує спеціальні високошвидкісні або кілька портів пам'яті, таких, як VRAM, WRAM, SGRAM і т.д. До 2003 року всі відеокарти, як правило, булі на основі технології DDR . Після того року, виробники перейшли на DDR2, GDDR3, GDDR4 і GDDR5. Ефективна тактова частота пам'яті в сучасних відеокарт зазвичай становить від 400 МГц і 3,8 ГГц.

Відео-пам'ять може використовуватися для зберігання інших даних, а також зображення на екрані, наприклад, Z-буфер, який управляє глибиною координат у 3D-графіці, текстур, буферів вершин і склав шейдерних програм.

Тип	Частота роботи пам'яті (MHz)	Величина (GB/s)
DDR	166 - 950	1.2 - 30.4
DDR2	533 - 1000	8.5 - 16
GDDR3	700 - 2400	5.6 - 156.6
GDDR4	2000 - 3600	128 - 200
GDDR5	3400 - 5600	130 - 230

Оперативна пам’ять з довільним доступом / RAMDAC

RAMDAC, або Random Access Memory - цифро-аналоговий перетворювач, перетворює цифрові сигнали в аналогові сигнали для виводу зображення на дисплей комп'ютера, який використовує аналогові входи, такі як ЕПТ. RAMDAC - це вид пам'яті чіпа, який регулює функціонування відеокарти. Через зростаючу популярність цифрових комп'ютерних дисплеїв і інтеграції RAMDAC на GPU не пропадуть, в основному зникли дискретні компоненти. Всі сучасні РК-дисплеї, плазмові панелі та телевізори працюють в цифрової області і не вимагають RAMDAC. Є кілька РК спадщини і плазмових дисплеїв, які показують аналогові входи (VGA, SCART і т.д.) тільки вони вимагають RAMDAC, але вони повторно перетворюють аналоговий сигнал назад в цифровтй, перш ніж вони можуть показати його, з неминучою втратою якості…

Виходи / Outputs

Найбільш розповсюджені системи зв'язку між відеокартою і дисплей комп'ютера є:

Video Graphics Array (VGA) (DB-15)

Аналоговий стандарт прийнятий наприкінці 1980-х призначені для ЕПТ-моніторів, яка також називається VGA роз'єм. Деякі проблеми даного стандарту електричного шуму та спотворення зображення, і помилка вибірки оцінки пікселів.

Digital Visual Interface (DVI)

Цифровий стандарт призначений для дисплеїв плоских дисплеїв (LCD, плазмові екрани, широкие високої чіткості телебачення) і відео-проекторів. У деяких окремих випадках високі CRT монітори почали використовувати DVI. Варто відзначити, що більшість виробників включають DVI-I роз'єм, що дозволяє (через простий адаптер) стандартного сигналу RGB вихід на старий ЕЛТ або РК-монітор з VGA входом.

Video In Video Out (VIVO) для S-Video

Слугує для того щоб зв'язки з телевізора, DVD плеєри, відеомагнітофони та ігрові приставки, вони часто бувають двох та 9-ко нтактний міні-DIN варіації роз'єм, і кабель VIVO спліттер звичайно поставляється або з 4 роз'ємами (S-Video і вихід + композитний відео і вихід), або 6 роз'ємів (S-Video і вихід + компонент з PB + компонент з PR + компонент з Y [також композитний] + композитний в).

High-Definition Multimedia Interface (HDMI)

Цифровий аудіо / відео з'єднання випущений в 2003 році і зазвичай використовується для підключення ігрової консолі і DVD-плеєра до дисплея. HDMI підтримує захист від копіювання HDCP.

Display Port

Розширений цифровий аудіо / відео з’єднувач випущений в 2007 році. DisplayPort має намір замінити VGA і DVI для підключення дисплея до комп'ютера.

Інші типи систем зв'язку / Other types of connection systems

Композитний відео:

Аналогові системи з більш низькою роздільною здатністю, він використовує роз'єм RCA.

Компонентний відео:

Вона складається з трьох кабелів, кожен з роз'ємом RCA (YCBCR для цифрових компонентів, або YPBPR для аналогових компонентів), вона використовується в проекторах, DVD-програвачі та деяких телевізорів.

DB13W3:

Аналоговий стандарт колись використовували Sun Microsystems, SGI і IBM.

DMS-59:

Роз'єм, що забезпечує два DVI або VGA виходи на один роз'єм.

Материнські плати інтерфейсу

Хронологічно, систем зв'язку між відеокартою і материнської плати були, в основному:

S-100 шина: розроблена в 1974 році як частина Altair 8800, це був перший стандарт шини для мікрокомп'ютера промисловості.
ISA: Введений в 1981 році IBM, вона стала домінуючою на ринку в 1980-х років. Це була 8 чи 16-бітова шина працює на частоті 8 Мгц.
NuBus: Використовується в Macintosh II, це була 32-розрядна шина з пропускною здатністю середньому від 10 до 20 MB / s.
MCA: Введений в 1987 році IBM стандарт, це була 32-бітна шина працює на частоті 10 МГц.
EISA: Дата виходу в 1988 році, щоб конкурувати з MCA IBM, вона сумісна з раніше шиною ISA. Це була 32-бітна шина працює на частоті 8,33 МГц.
VLB: розширення ISA, вона була 32-бітна шина працює на частоті 33 МГц.
PCI: Замінила шин EISA, ISA, MCA і VESA з 1993 року. PCI дозволило динамічні зв'язки між пристроями, уникаючи коригування перемички керівництва. Це 32-бітова шина частотою 33 МГц.
УПА: Interconnect Bus архітектури введений Sun Microsystems в 1995 році. Вона мала 64-біта та працювала на частоті 67 або 83 Мгц.
USB: Головним чином використано для інших типів пристроїв, та USB-дисплеї.
AGP: вперше використаний в 1997 році, є спеціалізованим на шина-графіки. Це 32-бітова шина працює на частоті 66 МГц.
PCI-X: розширення шини PCI, вона була введена в 1998 році. Це покращує PCI шляхом розширення ширини шини на 64-бітові та тактовою частотою до 133 МГц.
PCI Express: Скорочені PCIe, випущений в 2004 році. У 2006 році за умови подвійної швидкості передачі даних від AGP. Не слід плутати з PCI-X, поліпшена версія оригінальної специфікації PCI.

Холодильне обладнання / Cooling devices

Відео картa може використовувати багато електроенергії, яка перетворюється в тепло. Якщо тепло не розсіюється, відеокарта може перегрітися і вийти з ладу. Холодильне обладнання, включене в передачу тепла в іншому місці. Три типи охолодних пристроїв зазвичай використовуються на відеокартах:

Тепловідведення: радіатор пасивного охолодження пристрою. Він проводить тепло від основної графічної карти, або пам'яті, за допомогою теплопровідного металу (звичайно алюміній або мідь), іноді в поєднанні з тепловими трубками. Він використовує повітря (найбільш поширений), або в екстремальних ситуаціях охолодження, води, для відведення тепла від карти. Використанні повітряного вентилятора часто використовується для збільшення ефективності охолодження.

Комп'ютерний вентилятор: приклад частина активного охолодження. Він зазвичай використовується разом з радіатором. У зв'язку з рухомими частинами, вентилятор вимагає технічного обслуговування і можливість заміни. Швидкість вентилятора або фактичного вентилятор може бути змінено для більш ефективного охолодження або зменшення шуму.

Водоблок: вода блоку «радіатор» підходить для використання води замість повітря. Він змонтований на графічний процесор і порожнистий усередині. Вода прокачується через водоблок, передача тепла у воду, яка потім зазвичай охолоджується в радіаторі. Це найбільш ефективні системи охолодження без крайньої модифікації.

Споживана потужність / Cooling devices & Power demand

Сучасні високопродуктивні відео адаптери, як правило, споживають велику потужність. Хоча виробники процесора і блоку живлення недавно перейшли в бік більш висока ефективність, потужність та вимоги графічних процесорів продовжує зростати, так що відеокарта може бути найбільшим споживачем електроенергії в комп'ютері. Хоча джерела живлення, підвищення їх потужності теж вузьке місце пов'язане з PCI-Express зв'язку, який обмежений до постачання 75 Вт. Сучасні відеокарти з споживають потужність понад 75 Вт, зазвичай включають поєднання шести-контактний (75W) або восьми-контактний (150W) розетки, які підключаються безпосередньо до джерела живлення.

Пристрої / Device

GPU (Graphics processing unit) - займається розрахунками зображення, що виводиться, звільняючись від цього обов'язку процесор виконує обчислення для тривимірної графіки обробки та команд. Це є основою графічної карти, тільки від цього залежить продуктивність і можливості пристрою. Сучасні графічні процесори по складності не набагато поступається центрального процесора комп'ютера, і часто перевершують його як кількістью транзисторів, і в обчислювальній потужності завдяки великої кількісті мейнфреймів одиниць.

Gvideokontroller - відповідає за формування зображення у відеопам'яті, дає команди RAMDAC на формування розгортки сигналу до монітора і може обробляти запити від процесора. Крім того, контролер зазвичай присутній на зовнішньої шини даних (наприклад, PCI або AGP), контролер внутрішньої шини даних і контролер пам'яті. Ширина внутрішньої шини і пам'яті, як правило, вище, ніж зовні (64, 128 або 256 біт до 16 або 32), багато відео контролерів вбудований ще й RAMDAC. Сучасні відеокарти (ATI, NVIDIA), як правило, мають принаймні два відео контролеріа, що працюють незалежно один від одного і можуть працювати разом з однією або більше дисплеїв кожен.

Відео пам'ять (Video Memory / VRAM) - служить в якості буфера кадру в якому зберігаються зображення, створювані і зміни графічного процесора і відображається на екрані монітора (чи декількох моніторів). У відео зберігаються в якості проміжних елементів які видно на екрані та інші дані. Відеопам'ять буває декількох видів, які відрізняються за швидкістю доступу та робочої частоти. Сучасні відеокарти оснащуються пам'яттю типу DDR, DDR2, GDDR3, GDDR4 і GDDR5. Слід також мати на увазі, що на додаток до пам'яті, розташованої на відеокарті, сучасні графічні процесори зазвичай використовують у своїй роботі частину оперативної пам'яті комп'ютера, прямий доступ до яких організовано через драйвера відео або шини AGP чи PCIE . У разі архітектури відеопам'яті UMA використовується як частина оперативної пам'яті комп'ютера.

RAMDAC (цифро-аналоговий перетворювач (ЦАП) RAMDAC - Random Access Memory) - використовується для перетворення зображення, що формується відео контролером, рівні і інтенсивності кольору, застосовується до аналогового монітора. Можливий діапазон кольорів, зображення визначається тільки параметрами RAMDAC. Найчастіше RAMDAC має чотири основні блоки - три цифро-аналоговий перетворювач, по одному на кожний колірний канал (червоний, зелений, синій, RGB), і SRAM для зберігання даних про гамма-корекції. Більшість з них розрядний ЦАП 8-біт на канал - виходить по 256 рівнів яскравості для кожного з основних кольорів, в загальній складності 16,7 млн. кольорів (і в зв'язку з гамма-корекції є можливість відображення оригінальному 16,7 млн.). Для підтримки другого монітора часто встановлює другий ЦАП. Варто відзначити, що монітори і проектори, підключені до цифрових відеовиходом DVI для перетворення цифрового потоку даних з використанням власної Цифро-аналогові перетворювачі, а також характеристики відео ЦАП не є незалежним.

Відео-ПЗП (Video ROM) - постійний запам'ятовуючий пристрій, що записане відео-BIOS, екранні шрифти, обслуговування столиків, відео і т.д. ROM контролер не використовується безпосередньо - вона відноситься тільки до центрального процесора. Збережено в ROM-BIOS забезпечує ініціалізацію відео і відеокарти до завантаження основної операційної системи і містить системні дані, які можна читати і тлумачити по відео драйверу під час роботи (в залежності від застосовуваного методу розподілу відповідальності між драйвером і BIOS). На багатьох сучасних картах встановлені електрично програмований ПЗУ (EEPROM, Flash ROM), що дозволяє переробки відео-BIOS користувачем за допомогою спеціальної програми.

Система охолодження - призначена для підтримки температури GPU управління та пам'яті в допустимих межах.

Правильно і повністю функціональний роботи сучасних відеокарт забезпечена відео драйвер - спеціальне програмне забезпечення поставляється виробником і завантажується в карту при запуску системи. Відео драйвер виконує функції інтерфейсу між системою, яка працює в її додатках і відеокарт. А також відео-BIOS, програмне забезпечення відео драйвер організовує і контролює роботу всіх частин відео через спеціальні регістри управління, доступ до якого через відповідні шини.

Особливості / Features

Ширина шини пам'яті, вимірюється в бітах (bit) - біт інформації, переданої за такт. Важливим параметром у продуктивності карти.

Об'єм пам'яті вимірюється в мегабайтах (mb)- сума його власної карти пам'яті. Більший обсяг не завжди означає більш високу продуктивність.

Тактова частота ядра і пам'яті (MHz) - вимірюються в мегагерцах, більше MHz відеокарта швидше буде обробляти інформацію.

Текстура і піксельна швидкість заповнення, вимірюється у мільйонах пікселів в секунду, показує кількість виведеної інформації в одиницю часу (s).

Висновки карт - відеокарти MDA, Hercules, CGA і EGA мають 9-контактний роз'єми типу D-Sub. Іноді, також був присутній коаксіальний роз'єм композитного відео, що дозволяє відображати в чорно-біле зображення на телевізійний приймач або монітор оснащений низького вхідного відеосигналу. VGA відео, є тільки один роз'єм VGA (15-контактний D-Sub). Іноді, ранні версії VGA-адаптер також попереднього покоління роз'єм (9-контактний) для сумісності зі старими моніторами. Деякі з останнього покоління відеокарт ATI оснащені шістьма виходами: DVI і HDMI порти еволюційного етапу розвитку стандартний сигнал відео, так що підключення пристроїв з цими типами портів можна використовувати адаптери. DVI порт поставляється в двох варіантах. DVI-I також включає в себе аналогові сигнали, що дозволяють підключати монітор через перехідник до роз'єму D-SUB. DVI-D не дозволяє це. Dispay порт дозволяє підключати до чотирьох пристроїв, в тому числі звукові колонки, USB-концентраторів та інших пристроїв введення / виводу. Відеокарта також можливе розміщення композитних і S-Video відео виходи і відео входи (позначається як VIVO)

Покоління 3D-прискорювачів / Generation of 3D-accelerators

Найбільш ранні прискорювачі використовували Glide - API для тривимірної графіки, розроблений 3dfx Interactive відеокарти на базі власних графічних процесорів Voodoo Graphics.

Наступне покоління прискорювачів карти можна вважати версії DirectX.

Розрізняють наступні покоління:

DirectX 7 - карта не підтримує шейдери, всі картинки малюються текстури;
DirectX 8 - Pixel Shader 1.0, 1.1 та 1.2, DX 8.1, і навіть версії 1.4, підтримка Vertex Shader 1.0;
DirectX 9 - Pixel Shader 2.0, 2.0a і 2.0b, 3.0;
DirectX 10 - підтримка єдиної шейдери версії 4.0;
DirectX 10.1 - підтримка Unified Shader 4.1;
DirectX 11 - підтримка єдиної шейдери версії 5.0.

Також покоління прискорювачів у відео може бути розглянуто в рамках версії OpenGL, вони підтримують:

OpenGL 1,0
OpenGL 1.2
OpenGL 1.4
OpenGL 2.0
OpenGL 2.1
OpenGL 3.0
OpenGL 3.1
OpenGL 3.2
OpenGL 4.0
OpenGL 4,1

Основні виробники графічних процесорів / The main

producers of GPUs

AMD: Advanced Micro Devices

Advanced Micro Devices, Inc (AMD) - американський виробник інтегрованої електроніки. Другий за величиною виробник (x86 і x64)-сумісні процесори, а також найбільшим постачальником графічних процесорів (після придбання ATI Technologies в 2006), чіпсетів для материнських плат і флеш-пам'яті.

Виробничі потужності розташовані в США, Німеччини, Канади, Китаю, Сінгапуру і Таїланду.

Стратегічні партнери, ринок ПК AMD є такі компанії, як Acer, Fujitsu, Fujitsu Siemens Computers, SUN і IBM, в області мережевих продуктів: 3Com, Bay Networks, Cabletron, Cisco; ринку телекомунікаційних систем: Alcatel, AT & T, Ericsson, NEC, Siemens AG, Sony. Основними конкурентами для компанії є Intel і Nvidia.

NVIDIA: NVIDIA Corporation

Американська компанія, один з найбільших розробників графічних прискорювачів і процесорів для них, а також чіпсетів. На ринку продукція компанії відома під такими торговими марками як GeForce, NForce, Quadro Tesla, Іона і Tegra.

Компанія була заснована в 1993 році. Станом на серпень 2006 року корпорація більш ніж 6000 співробітників в 16 офісах по всьому світу. Штаб-квартира компанії знаходиться в Санта-Кларі, штат Каліфорнія (США). Основні конкуренти - компанії ATI (AMD), Intel.

NVIDIA не має власного виробництва і розміщують замовлення на об'єктах інших компаній. У ролі постійного партнера для виробництва своїх чіпів NVIDIA використовує компанія TSMC.

Intel: Intel Corporation

Американська корпорація, яка виробляє широкий спектр електронних пристроїв і комп'ютерних компонентів, включаючи напівпровідники, мікропроцесори, набори мікросхем (чіпсети) і ін. Штаб-квартира - в Санта-Кларі, штат Каліфорнія, США.

Список використаної літератури / List of Literature

Скотт Мюллер Модернизация и ремонт ПК = Upgrading and Repairing PCs. — 17 изд.

— М.: «Вильямс», 2007.

IBM Personal Computer Technical Reference manual (First Edition, ed.). IBM Corporation.
Revised March 1983.
Степаненко Олег Степанович Настройка персонального компьютера. Установки BIOS. Самоучитель. — 2 изд.. — М.: «Диалектика», 2007.
How BIOS Work, 2010.

Відеоадаптери, апаратне забезпечення ПК 📙 Реферат → 🆔 52978