Види і класифікація електронних грошей

Зміст

     Вступ

1. Види і класифікація електронних грошей
2. Переваги електронних грошей
3. Недоліки електронних грошей
4. Принципи функціонування електронних грошей в Україні

     Висновки

    Список використаної  літератури

Вступ

Електро́нні гро́ші (також відомі як e-money, e-гроші, електронна готівка, електроні обміни, цифрові гроші, цифрова готівка чи цифрові обміни) — означення грошей чи фінансових зобов'язань, обмін та взаєморозрахунки з яких проводяться за допомогою інформаційних технологій.Електронні гроші  є важливим концептом електронної комерції та електронного урядування.

Для користування ними потрібна інфраструктура — комп'ютерні мережі, Інтернет та електронні платіжні сервіси.

Електронні гроші  завжди пов'язані з певною платіжною системою, яка виступає їх емітентом та яка або сама виступає їх екваєром, або підписує договір еквайрингу з іншими компаніями.

Система електронних  платежів це приклад електронних  грошей. З електронними грошима також  можуть виникати деякі проблеми. Їх дві, і обидві вони сидять усередині людини. Перша — немає персонального комп'ютера, або він є, але його тримають більше для меблів. Друга- в уявленні комп'ютерні гаманці і різноманітна екзотика у вигляді цифрових грошей не для кожного. Як правило, присутній такий чинник, як необхідність платити за карти, за допомогою яких поповнюється гаманець: за готівку, наче дешевше буде.Також Електронні гроші  — це збірне означення фінансової криптографії та технологій, на яких вона базується.

В Україні найбільш розповсюдженою системою електронних грошей є Web Money. З 2010 року Національний банк України запровадив процес регулювання сегменту, узгоджуючи правила систем електронних грошей. Узгодження пройшли три системи – MoneyXy, ГлобалМані та Максі .

1.Види і класифікація електронних грошей

Юридично важливо розрізняти електронні гроші:

а) звертаються в рамках систем електронних грошей, що функціонують на базі банківських карт,

б) обертаються в рамках систем електронних грошей, що функціонують на базі комп'ютерних мереж.

До першого виду електронних  грошей відноситься грошова вартість, виражена в електронній формі, що зберігається на банківських пластикових картах (смарт-картах - smart cards) або картках з збереженої вартістю (stored-value cards, SVC - те ж саме, що передплачені (prepaid) карти ) або електронних гаманцях (e-purses), що мають вбудований мікропроцесор з записаним на ньому в результаті передоплати грошовим еквівалентом. Строго кажучи, до електронних грошей такого виду слід відносити лише багатоцільові карти (тобто використовуються для платежів на користь не тільки самих емітентів карток, але й інших юридичних і фізичних осіб).

Найпоширенішими електронними грошима на базі пластикових карт слід визнати Mondex і Visa Cash. У якості емітентів  та платників за цими картами виступають банки, а основа зберігається із переміщуваного з їх допомогою грошового еквівалента - банківські депозити. Принципово нове явище в цій групі - карти чи інші платіжні засоби, що випускаються телефонними, транспортними та іншими компаніями (тобто не банками) і прийняті до оплати як емітентами, так і іншими компаніями (наприклад, карти Управління міського транспорту Нью-Йорка чи карти деяких телефонних компаній у Російській Федерації та Японії, а також російські карти e-port).

Класифікація електронних  грошей виходить з відмінностей, що лежать в основі емісії:

• електронні гроші, випущені в рамках відкрито циркулюючих систем (ОЦС)
• електронні гроші, випущені в рамках закрито циркулюючих систем (ЗЦС)

Розглянемо докладніше особливості емісії в кожному  випадку.

Електронні гроші у відкрито циркулюючих системах мають можливість звернення вартості між господарюючими суб'єктами, при цьому емітент веде тільки емісійну базу даних, не втручаючись у проведення трансакцій. Здебільшого електронні гроші цього виду - це теоретична умовність, так як на міжнаціональному рівні немає прикладів успішно функціонуючих систем даного типу (на національному рівні прикладом служать електронні гроші системи Mondex, Ultimus та ін, але вони не набули широкого поширення). Також видно, що даний вид електронні гроші включає в себе електронні гроші на основі смарт-карт з першої класифікації, але є більш широким і відображає сутність електронні гроші в повній мірі. Основні властивості електронних грошей цього типу:

1. Вони емітуються для здійснення послідовних операцій між агентами в рамках платіжної системи;
2. Для їх звернення не потрібні наявність тристоронньої зв'язку типу "Клієнт-Емітент-Клієнт";
3. Вони існують окремо від емітента до моменту їх повернення до нього;
4. Можуть вільно звертатися;
5. Неоднорідні;

Другий тип електронних грошей зароджується в рамках закрито циркулюючих систем - електронні гроші в такому випадку повинні після кожної трансакції бути повернуті емітенту для перевірки і знищення. Вони, у свою чергу, поділяються на три типи:

• електронні гроші з необмеженою купівельної здатність;
• електронні гроші з обмеженою купівельної здатність;
• Передплачені електронні гроші;

електронні гроші з  необмеженою купівельною спроможністю - це електронні гроші, в основі емісії яких лежать банківські депозити - найбільшого поширення набули електронні гаманці Chipknip, GeldKarte, Moneo, Proton, Quick та інші. Для забезпечення цілісності та безпеки платежів тут емітент повинен контролювати кожну трансакцію для кожного з користувачів - тобто тут є тристороння залежність інформаційних потоків. Основні властивості електронних грошей в рамках ЗЦС:

1. Емітуються для здійснення окремого платежу;
2. Вимагають тристоронньої зв'язку для здійснення платежу;
3. Існують тільки в межах окремого платежу;
4. Не можуть вільно звертатися між користувачами;
5. Не є однорідними;

Остаточний платіж в  такій системі здійснюється за допомогою "справжніх" грошей, а електронні використовуються лише як рахункові  гроші. Таким чином, даний вид  електронних грошей, по суті, повинен  розширити трактування депозитів  до запитання, або виступити в якості нової форми депозиту.

Розглянемо електронні гроші з обмеженою купівельною спроможністю. Ці електронні гроші є нетиповими для закрито циркулюючих систем, так як тристоронній зв'язок порушується - з'являються набагато більш велика мережа зв'язків. Зрозуміти даний тип електронних грошей можна на прикладі союзу підприємств та магазинів, де частина зарплати видається "справжніми" грошима, а частина - завантажується на карту як електронні гроші, які можна витратити тільки в рамках цього союзу підприємств і магазинів. Мета даних електронних грошей - збільшення збуту власної продукції та залучення додаткових коштів на безвідсотковій основі.

Останній вид електронних грошей - це передоплачені електронні гроші, де емітент є одночасно єдиним виробником продукції. Як приклад можна розглянути телефонні картки, транспортні картки. Тут функція платежу здійснюється ще на етапі покупки, тобто передоплати карти.

Таким чином, електронні гроші, випущені в рамках різних емісійних систем, різняться за своєю природою. Електронні гроші знаходяться на початковому етапі свого розвитку, їх величезна і різноманітна кількість і ще більша кількість систем організації розрахунків з їх використанням.

Дослідження сутності електронних  грошей показало, що не можна розглядати електронні гроші тільки як продаж пасивів емітента, а їх самих - як грошовий актив, так як це характерно тільки для вузького кола платежів в рамках відкрито циркулюючих систем.

У закрито циркулюючих системах електронні гроші є лише рахунковими грошима, а функцію платежу виконують суми, розміщені в емітента, тобто електронні гроші тут - це номінальні гроші.

У системах з обмеженою купівельною  спроможністю електронні гроші - це фінансовий актив для обмеженого кола емітентів. Попередньо оплачені системи взагалі не є за своєю природою грошовими, так як існує передоплата конкретної послуги чи товару.

2.Переваги електронних грошей

Основна перевага електронних  грошей перед звичайними безготівковими розрахунками - надзвичайно низька вартість транзакцій, особливо внутрішніх (перерахування з гаманця на гаманець). Низька вартість транзакцій робить можливим застосування електронних грошей для здійснення мікроплатежів, для чого звичайні безготівкові кошти мало пристосовані. Ця перевага з плином часу стає все більш і більш важливою.

Найбільш відоме перевага електронних грошей - анонімність  їхнього використання, порівнянна з  готівковими коштами, а також  дуже просте входження в систему. Вам не потрібно йти в банк, укладати будь-які договори, надавати документи, і т. д. Обзавестися власним гаманцем і отримувати або відправляти платежі можна практично миттєво, не встаючи з-за комп'ютера. Це перевага в основному і привело до широкого поширення електронних грошей. Операції з електронними грошима, на відміну від безготівкових платежів, мають істотно більш низькі вимоги до забезпечення безпеки, що дозволяє легко використовувати їх, наприклад, у мобільній комерції.

Ще одна значуща перевага електронних грошей в тому, що майже всі операції з ними відбуваються в режимі он-лайн, і займають дуже мало часу. Перекази коштів з одного гаманця на інший відбуваються практично миттєво, час вчинення зовнішніх платежів визначається тільки швидкістю роботи платіжної системи.

3. Недоліки електронних грошей

Недоліки електронних  грошей в якійсь мірі є продовженням їхніх переваг. Основний недолік  полягає в тому, що емісія електронних  грошей гарантується виключно емітентом, держава не дає ніяких гарантій збереження їхньої платоспроможності. Це призводить до того, що електронні гроші не рекомендується використовувати для здійснення великих платежів, а також для накопичення значних сум протягом тривалого часу. Тобто електронні гроші в першу чергу платіжний, а не накопичувальний засіб.

Інший недолік в тому, що електронні гроші існують лише в рамках тієї системи, в рамках якої вони емітовані. Крім того, електронні гроші не є загальноприйнятим  платіжним засобом, обов'язковим  до приймання. Через це всі платежі, які ви можете зробити за допомогою ваших електронних грошей, зводяться до того набору, який надає вам оператор системи, довільні платежі в рамках системи неможливі. Це дуже обмежує застосування електронних грошей досить спеціальними випадками, втім, розвиток систем призвело до того, що покривається досить широкий спектр побутових платежів.

Крім того, переказ  коштів з однієї системи електронних  грошей в іншу може бути досить незручною  і дорогою операцією, подібний переклад обходиться істотно дорожче, ніж переклад всередині системи.

Ще недоліки електронних  грошей:

• відсутність усталеного правового регулювання, - багато держав ще не визначилися у своєму однозначному відношенні до електронних грошей;
• незважаючи на відмінну портативність, електронні гроші потребують спеціальних інструментах зберігання та обігу;
• як і у випадку готівкових грошей, при фізичному знищенні носія електронних грошей, відновити грошову вартість власникові неможливо;
• відсутня впізнаваність - без спеціальних електронних пристроїв не можна легко і швидко визначити, що це за предмет, суму і т. д.;
• засоби криптографічного захисту, якими захищаються системи електронних грошей, ще не мають тривалої історії успішної експлуатації;
• теоретично, зацікавлені особи можуть намагатися відслідковувати персональні дані платників та обіг електронних грошей поза банківською системою;
• безпеку (захищеність від розкрадання, підробки, зміни номіналу і т. п.) - не підтверджена широким зверненням і безпроблемної історією;
• можливі розкрадання електронних грошей, за допомогою інноваційних методів, використовуючи недостатню зрілість технологій захисту.

4.Принципи функціонування електронних грошей в Україні 

В останні десятиліття  в Україні, як і в усьому світі, запроваджуються у різні сфери  суспільного життя новації інформаційних технологій. Функціонування всесвітньої мережі Інтернет на декілька порядків збільшила швидкість збору, переробки, санкціонованого доступу та передачі інформації. Враховуючи прогресивні тенденції електронізації, уряди провідних країн світу проголосили основним напрямом соціально – економічного прогресу побудову так званого інформаційного суспільства. Серед технічних новацій потрібно виділити електронізацію товарно – грошового обміну, ділової практики, побутового зв’язку, запровадження нових засобів обміну.  

Електронні  гроші – це малодосліджений об’єкт для наукової економічної літератури, разом із тим їх уже тривалий час використовують у системі розрахунків за товари і послуги в глобальній мережі Інтернет, тобто вони стають основним платіжним засобом, важливим інструментом функціонування інфраструктури електронного бізнесу.

В цілому, питанням, які пов’язані з обігом електронних  грошей, присвячені праці В. Міщенка, М. Савлука, М. Александрової, Н. Дмитрика, А. Лебедєва, С. Маслової, І. Свиридук. Вони загалом характеризували зміст та особливості електронних грошей. У публікаціях відображається, як правило, правовий або технічний аспект новацій .

25 червня 2008 року  Національним банком України  затверджено Положення про електронні  гроші в Україні, яким регламентовано діяльність, пов’язану з випуском електронних грошей в Україні, та запроваджено моніторинг за такою діяльністю. Згідно із цим Положенням: електронні гроші – це одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими, ніж емітент, особами і є грошовим зобов’язанням емітента. Поняття «електронні гроші» має три складові: економічну, технічну та юридичну.

З економічного погляду електронні гроші прив’язані до певної традиційної грошової одиниці або мають установлений фіксований курс обміну, тому їм властиві функції, які притаманні традиційним грошам, а саме міра вартості та засіб обігу.З технічного погляду електронні гроші – це електронний запис про певний обсяг вартості, який захищений відповідними криптографічними алгоритмами. Відповідно до сучасного стану розвитку інформаційних систем і технологій електронні гроші можуть функціонувати на основі карток та на програмній основі.З юридичного погляду електронні гроші є грошовим зобов’язанням емітента, який повинен обміняти їх на традиційні гроші за вимогою пред’явника .

Електронні  гроші наділені рядом особливостей у порівнянні з готівкою:

- після втрати або викрадення, попередивши кредитну установу, можна отримати нові електронні гроші з відновленням первісного балансу;

- електронні гроші можуть мати обмежений обсяг.

Крім того, важливою особливістю електронних грошей як чинника процесу визначення вартості є здатність до виконання таких  вимог ринку: портативність, економічна подільність та однорідність в своїй масі, відносна міцність, дешевість у виготовленні та здатність до швидкого відтворення в будь-якій кількості.

У період 2005-2006 років спостерігалося постійне збільшення обсягу електронних грошей, проте  фінансова криза вплинула на цей  процес і за 2008 рік обсяг не збільшився і коливався біля позначки 640 млн. євро.

Найпоширенішою  системою електронних грошей є WebMoney Transfer, що створена в 1998 році з метою забезпечення користувачів універсальним засобом розрахунків за товари та послуги, які пропонують у мережі Інтернет, емітентом у гривнях є ТОВ «Українське гарантійне агенство» (м. Київ).

На сьогодні НБУ визначив основні умови функціонування електронних грошей в Україні, зокрема виділено п’ять учасників у системі обігу електронних грошей:

1) регулятор – НБУ, який встановлює правила і контролює обіг електронних грошей в Україні;

2) емітент –  банківська установа,яка здійснює  випуск електронних грошей;

3) держатель  – уповноважена банком особа,  яка може здійснювати всі узгоджені  з емітентом операції з електронними грошима, крім емісії;

4) торговець  – сторона, яка відповідно  до договору з емітентом або уповноваженою ним особою, має отримувати електронні гроші за товари і послуги;

5) користувач  – особа, яка здійснює платіж  за придбані товари, надані послуги та може передавати електронні гроші іншим користувачам .

Отже, можна  сказати, що електронні гроші є результатом  генезису домінуючих в суспільстві  знаків вартості, результатом перетворення кредитних грошей з матеріальної в нематеріальну форму, це новий об’єкт, який потребує вивчення особливостей його функціонування, обліку, контролю та аналізу.

Таким чином  дослідження застосування електронних  грошей має здійснюватися в аспекті  використання їх як засобів обміну в соціальній та економічній системі з метою підвищення швидкості й розширення сервісу в забезпеченні потреб споживачів у товарах та послугах.

Висновок

Очевидно, що електронні гроші - це дуже гнучкий інструмент, що дозволяє розширити сферу застосування готівкових грошей. З їх допомогою також легко позичити гроші другу (причому на відстані) і використовувати їх у повсякденному «неелектронному» житті, як і оплатити покупку в Internet або влаштувати там свій власний бізнес.

Вартість транзакції з використанням електронних  грошей та їх обробка та облік значно дешевше вартості обробки традиційних грошей, кредитних карт і чеків та інших засобів платежу. Обробка електронних грошей простіше, і їх використання може серйозно змінити структуру банків і скоротити персонал.

Електронні гроші, на відміну від чекових і кредитних систем, дозволяють підтримувати анонімність транзакцій (в тій чи іншій мірі), так як не вимагають при їх використанні посвідчення особи платника і його кредитоспроможності. На відміну від традиційних готівкових грошей оплата за допомогою електронних грошей не вимагає присутності платника та одержувача, так як передача може здійснюватися дистанційно з Internet або по телефону.

Існує величезна кількість  різних послуг, що надаються через  Інтернет: Ви можете вибрати, написати і послати вітальну листівку практично до будь-якого знаменного дня, можете замовити вино чи торт з придуманою Вами написом і відправити їх адресату; купити CD, відео, книги, Ви можете відвідати віртуальне казино, і навіть купити машину. Для серйозних людей -численні можливості з купівлі-продажу акцій, аналітична інформація, консультації.

Кабінет Міністрів  України

Національний  університет біоресурсів і природокористування  України

Реферат на тему:

"Електронні  гроші в Україні"

Виконала:студентка  ІІ курсу 6 групи

економічного  факультету

відділення "Фінанси  і кредит"

Третяк Юлія Анатоліївна

Київ – 2012 р

Список  використаної літератури

1.Гроші та кредит: Підручник / М.І. Савлук, А.І. Мороз та ін. – К., 1992. – 386 с.

2.Гусев А. WEB-технология. Опыт создания банковскоого WWW-сервера // Банковские технологии. – 1997. – № 9.

3. Гальчинський А. Теорія грошей. – К., 1998.

4. Мрочко М. Розвиток банківських послуг у всесвітній мережі 
Інтернет // Фінанси України. – 2001. - №9.

5. Лагутін В. Гроші та грошовий обіг. – К., 1999.