Використання порошко подібних вогнегасників

 

 

Міністерство освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний університет

 

 

 

 

Факультет ТОВАРОЗНАВСТВА Та ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

Кафедра Інженерно-технічних дисциплін

 

Індивідуальне завдання

з дисципліни

“Основи охорони праці”

На тему:

«Особливості застосування вуглекислотних вогнегасників»

 

 

 

                                                                    Виконав:

                                                                                  Студент 4 курсу

                                                                              7 групи, ФТТП,

                                                                                           денної форми навчання

Ксенофонтов О.К.

                                                             Викладач:

                                                                          Шинкаренко О. П.

 

 

 

Київ 2014

ЗМІСТ

1. Сучасні системи гасіння пожеж виробів мистецтва, хутра, коштовних виробів, вибір та особливості застосування вогнегасників для конкретного підприємства……………………………………………...3-5
1. Будова, призначення та недоліки вуглекислотних вогнегасників…5-6
2. Алгоритм використання вуглекислотних вогнегасників…………...6-7
2. Порядок розробки, введення в дію інструкції з охорони праці на підприємстві. Розробити інструкцію з охорони праці для менеджера з постачань………………………………………………………………..7-12

Список використаної джерел…………………………………………...........13

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Сучасні системи гасіння пожеж виробів мистецтва, хутра, коштовних виробів, вибір та особливості застосування вогнегасників для конкретного підприємства.

 

Сучасні системи гасіння пожеж поділяються на:

 

1. Системи автоматичного пожежогасіння 

 

          

Цілий ряд нормативних документів, наприклад, «Норми пожежної безпеки» (НПБ), «Перелік будівель, споруд, приміщень та обладнання, які підлягають захисту автоматичними установками пожежогасіння та автоматичною пожежною сигналізацією» прямо передбачають наявність на певних об'єктах систем автоматичного пожежогасіння.Це найчастіше пов'язано зі специфікою функціонування таких об'єктів (автостоянки закритого типу, архіви, складські та торгові приміщення і т.д.). ГОСТ визначає автоматичну систему для гасіння пожежі як сукупність стаціонарно встановлених спеціальних технічних засобів пожежогасіння, які гасять осередки спалаху за рахунок спеціальної речовини.Саме за типом огнегасящего речовини і виробляють класифікацію автоматичних систем пожежогасіння:

2. Газові системи автоматичного пожежогасіння 

Автоматичні системи газового пожежогасіння є найбільш дорогими, але й одними з найбільш перспективних систем пожежогасіння. Справа в тому, що застосування спеціальних газів завдає мінімальної шкоди майну, яке перебуває в зоні спалаху. Крім того, застосування газів повністю виключає виникнення короткого замикання в системі електропроводки, що також важливо в сучасних будівлях та спорудах. Про те збиток, який може завдати інші системи автоматичного пожежогасіння (водяні, порошкові і т.д.) в результаті помилкового спрацьовування навіть не доводиться говорити.  Газові системи автоматичного пожежогасіння бувають центрального і модульного типу. Складаються такі системи з подаючого газопроводу з спеціальними насадками, системи виявлення вогнища спалаху, ресиверів для зберігання газу, заправної станції, блоків керування системою (датчики, система безперебійного електропостачання, система зв'язку і т.д.). Крім того, що газ витісняє кисень із зони спалаху, він при виході з газової магістралі має властивість знижувати температуру навколишнього середовища, що дозволяє більш ефективно боротися з вогнем. Газові установки пожежогасіння можуть використовуватися при температурі від - 45 до + 55 градусів. Сучасні гази, які розроблені для застосування в системах автоматичного пожежогасіння, дозволяють людям перебувати в зоні використання газу, що дозволяє не тільки проводити евакуацію персоналу із зони спалаху, але і вести боротьбу з вогнем. До таких газів можна віднести інерген. До недоліків подібних систем пожежогасіння можна віднести жорсткі вимоги до герметичності системи пожежогасіння та вимоги до максимальної герметичності приміщень, де змонтовані подібні установки. В іншому випадку дані системи пожежогасіння виявляться не ефективними. Також не ефективні газові системи пожежогасіння в тих місцях, де можуть знаходитися речовини, здатні горіти без доступу кисню, самозаймисті, при гасінні різного роду порошкових металів (титан, натрій і т.д.).

3. Водяна система автоматичного пожежогасіння 

 

Водяні системи автоматичного пожежогасіння є найбільш поширеними в силу їх досить низької вартості і високої ефективності.  Зараз з'явилися спеціальні розпилювачі, які не просто розбризкують воду, а створюють водяний туман, що дозволяє ефективно боротися з вогнищами спалаху. Однак водні системи пожежогасіння мають один недолік - обмеження сфер застосування. Є цілий ряд матеріалів, які не можна гасити водою. Набагато менше обмежень мають піноутворюючі системи. Такими системами обладнають нафтосховища, заводи з виробництва і переробки нафти, спирту, різні хімічні виробництва.

4. Аерозольні та порошкові системи пожежогасіння 

Дані системи використовуються як в автономних системах пожежогасіння, так і в мобільних засобах. Автономні системи пожежогасіння в яких використовується порошок як гасящій складу оснащують високочутливими датчиками, які дозволяють локалізувати вогнище спалаху на самих початкових стадіях. 

До недоліків таких систем відноситься той факт, що після певного періоду часу потрібно міняти порошок, так як він має властивість злежуватися. Так само заборонено встановлювати аерозольні системи пожежогасіння в приміщеннях, які персонал не може покинути до початку роботи подібних установок, в місцях великого скупчення народу, у спорудах 3 та нижче ступенях вогнестійкості.

5. Комбіновані системи автоматичного пожежогасіння 

Саме комбіновані системи пожежогасіння найбільш ефективні в боротьбі з вогнем. Дана система дозволяє максимально повно використати всі позитивні властивості того або іншого способу гасіння вогню і в той же час дозволяє значно економити гроші. До негативних властивостям можна віднести хіба що складність даної системи [1].

 

 

 

1. Будова, призначення та недоліки вуглекислотних вогнегасників.

Вуглекислотні вогнегасники застосовуються для гасіння легкозаймистих та горючих рідин, твердих речовин, електроустановок, що перебувають під напругою. Ними не можна гасити речовини, котрі можуть горіти без доступу повітря (терміт, тощо).

Температурний режим зберігання і застосування вуглекислих вогнегасників від - 25 °С до + 40 °С.

У вуглекислотних вогнегасниках  в якості вогнегасної речовини застосовується діоксид вуглецю (вуглекислота).

Ручні вогнегасники (малюнок) складаються із сталевого високоміцного балона, в горловину якого вкручено замочно-пусковий пристрій вентильного або пістолетного типу, сифонової трубки, яка служить для подачі вуглекислоти з балона до замочно-пускового пристрою, і розтруба-снігоутворювача. У вогнегаснику ВВ-8 розтруб приєднується до замочної головки через броньований шланг завдовжки 0,8 м. Балони вогнегасників заповнені рідкою вуглекислотою під тиском 6-7 МПа.

 

Малюнок. Вуглекислотний вогнегасник ВВ - 5

 

1- балон; 2- запобіжник; 3- маховичок  вентиля-замок; 4- металева пломба; 5- вентиль; 6- поворотний механізм з розтрубом; 7- сифонова трубка.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Одним з головних недоліків вуглекислотних вогнегасників є те, що вони ефективні тільки при гасінні пожеж в невеликих замкнених об'ємах, тобто якщо приміщення велике за розміром або розгерметизоване (вибиті або відкриті вікна, двері, ворота) вони малоефективні.

Суттєвими недоліками вуглекислотних вогнегасників є:

• мала довжина струменя вогнегасниї речовини, яка у більшості зразків складає 1,5м і тільки у деяких досягає 3м;
• в порівнянні з порошковими, хладоновими та пінними вогнегасниками мають найменьшу вогнегасну ефективність, наприклад при гасінні ЛЗР площа гасіння в 2-3 рази меньше ніж у порошкових вогнегасників відповідного об’єму;
• небезпечний тиск в балонах 150-170 атмосфер;
• мають найбільшу питому витрату вогнегасної  речовини, особливо для вогнищ класу В ~ 3,4-7,6 кг/м2;
• непридатні для гасіння електрообладнання під напругою більше ніж 1000В;
• неефективні при гасінні гідрофільних ЛЗР в яких вуглекислота розчиняється, а також речовини здатні горіти без доступу кисню та лужні і лужноземельні метали;
• практично непридатні для гасіння сипких, пористих, тліючих (дерево, зерно, хлопок) матеріалів;
• дуже малий питомий імпульс потоку, тобто вже на відстані 1,5м його кінетичної енергії недостатньо для боротьби з конвекційними потоками;
• перебування рятувальників в приміщеннях з підвищеною концентрацією двоокису вуглеця небезпечно для їх життя [2].

 

2. Алгоритм використання вуглекислотних вогнегасників.

Крок 1: Зняти вогнегасник і піднести до вогнища пожежі.

Крок 2: Перевести розтруб в горизонтальне положення.

Крок 3: Зняти або відірвати пломбу.

Крок 4: Висмикнути чеку.

Крок 5: Узяти вогнегасник.

Крок 6: Перевірити роботу вогнегасника, короткочасно натискує на пусковий важіль.

Крок 7: Приступаємо до гасіння. Натискувати на важіль і направити струмінь заряду на вогнище пожежі, при цьому поступово наближатися до вогнища спалаху до повної ліквідації горіння. Після припинення горіння не припиняючи гасити відійти на безпечну відстань [1, 2, 3].

 

 

 

 

2. Порядок розробки, введення в дію інструкції з охорони праці на підприємстві

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС РОБІТ НА КОПІЮВАЛЬНИХ АПАРАТАХ ТА МНОЖИННІЙ ТЕХНІЦІ

ПРИВАТНЕ МАЛЕ ПІДПРИЄМСТВО «XXX» 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Директора ПМП

«XXX»

від «25». Березня 2014р.

№777

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ №____

ПІД ЧАС РОБІТ НА КОПІЮВАЛЬНИХ АПАРАТАХ ТА МНОЖИННІЙ ТЕХНІЦІ

1. Загальні положення

1.1. Дія Інструкції поширюється  на всіх працівників підприємства, які при виконанні своїх обов'язків  використовують в своїй роботі  копіювальні апарати та множинну техніку (надалі за текстом «Користувач»).

1.2. Інструкція розроблена на  основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок  опрацювання та затвердження  власником нормативних актів  про охорону праці, що діють  на підприємстві", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці", ДНАОП 0.00-4.12-99 "Типове положення про навчання з питань охорони праці ", правил експлуатації копіювальних апаратів різних моделей.

1.3. За даною інструкцією користувач  інструктується перед початком  роботи на підприємстві (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж). Результати інструктажу заносяться в «Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці»; в журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис особи, яка інструктує, та користувача.

1.4. За невиконання даної інструкції  користувач несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та  кримінальну відповідальність.

1.5. До роботи на копіювальних  апаратах та множинній техніці  допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж з питань пожежної безпеки.

1.6. Користувач повинен:

знати шкідливі і небезпечні фактори, які можуть виникнути під час копіювання та розмноження документів;

знати правила будови і безпечної експлуатації апарата, на якому виконує роботу;

знати вимоги до утримання робочого місця (не захаращувати його, утримувати в чистоті і порядку);

знати правила особистої гігієни;

виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;

виконувати роботу тільки на тому апараті, будову якого знає і по якому проінструктований;

знати і вміти подавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків, особливо від ураження електрострумом;

вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння;

пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці і відповідальність за товаришів по роботі.

1.7. Головні шкідливі та небезпечні  фактори, які діють користувача:

дія електроструму;

підвищена запиленість робочої зони;

підвищений рівень шуму на робочому місті;

підвищена температура поверхні обладнання;

дія хімічних речовин, які застосовуються в роботі;

контакт з порошком, який містить у собі селен.

1.8. Копіювальний апарат та множинна  техніка повинні встановлюватись  в приміщенні з обміном повітря 30 м3 на годину на одного працюючого.

1.9. Температура повітря в приміщенні  повинна бути 10-30 °С, а вологість 20-90%.

1.10. Копіювальний апарат та множинну техніку необхідно встановлювати на рівній твердій поверхні. Різниця по вертикалі між переднім і заднім, а також лівим і правим боками повинна бути в межах 3-5 мм.

1.11. Не дозволяється встановлювати  копіювальний апарат та множинну  техніку на поверхні, яка має отвори, порожнини, прорізи, в місцях дії прямих сонячних променів і яскравого світла (більше 1500 люкс), поблизу кондиціонерів, нагрівальних приладів (для уникнення утворення конденсату в апараті), в запилених приміщеннях, в приміщеннях з агресивними газами.

1.12. Двері з приміщення, де встановлені  копіювальні апарати, повинні відкриватись  зовні.

1.13. Приміщення повинно бути  забезпечене засобами пожежогасіння, кількість і тип яких вказано  в документації конкретних моделей  апаратів.

За відсутності цих даних в приміщенні повинно знаходитись не менше одного вуглекислотного і одного пінного вогнегасника.

1.14. Виробнича площа для кожного  апарата, розміщення апаратів і  допоміжного обладнання, відстань  між апаратами та іншим обладнанням, а також апаратами і стінами повинні відповідати нормам, вказаним в експлуатаційній документації.

У разі відсутності таких вказівок повинна бути забезпечена відстань не менше:

0,6 м - між апаратом і стінами  приміщень;

1,0 м - між апаратом та іншим  обладнанням.

1.15. Робочі місця повинні бути забезпечені вогнетривкими шафами для зберігання мінімального (не більше, ніж на одну зміну) запасу витратних експлуатаційних матеріалів, столами, стільцями та іншими виробничими меблями.

1.16. Для збору відходів виробництва  кожне робоче місце повинно бути обладнане відповідним відром з кришкою.

1.17. В приміщеннях щоденно повинно  проводитись вологе прибирання.

1.18. Генеральне прибирання з  очисткою від пилу стін, стелі, вікон та інше не рідше одного  разу на місяць, а побілення  і фарбування стін, стелі, які не піддаються чистці, не рідше одного разу на три роки.

1.19. Живлення апаратів здійснюється  від мережі перемінного струму 220/240 В, частотою 50/60 Гц з силою  струму не менше З А.

1.20. Розетка повинна розміщатись  не далеко від апарату в  легко доступних місцях, щоб в випадках аварійної ситуації апарат своєчасно можна було відключити. Треба уникати користуватися подовжувачами.

1.21. Для захисту від озону  і оксидів азоту повинна бути  змонтована відсмоктуючи вентиляція.

1.25. Забороняється застосовувати спецодяг із синтетичних матеріалів і шовку.

1.22. Забороняється знімати будь-які  кришки чи панелі, які закріплені  гвинтами.

1.23. Так як деякі деталі апарата  знаходяться під високою напругою, то торкатися можна тільки  деталей, які вказані в інструкції по експлуатації кожної моделі апарата.

1.24. Вносити будь-які зміни в  конструкцію копіювального апарату  та множинної техніки не допускається.

1.25. Не допускається ставити  на копіювальний апарат та  множинну техніку металеві предмети, ємності з водою (вази, квіткові горшки, склянки), тому що при попадання їх у середину апарата може статися пожежа або ураження електрострумом.

1.26. При переміщенні копіювального  апарату та множинної техніки  необхідно вимкнути вилку з  розетки, а після установки закріпити фіксаторами.

1.27. Не дозволяється розбирати  і модернізувати кабель живлення  копіювального апарату та множинної  техніки, так як це може привести  до пожежі або ураження електрострумом.

1.28. Не дозволяється ремонтувати, проводити модифікацію копіювального апарату та множинної техніки, бо це може привести до пожежі, ураження електрострумом, вибуху та ін.

1.29. Зберігати пляшки з тонером  необхідно в прохолодному темному  місці.

1.30. Забороняється класти на  тонер важкі предмети.

1.31. Не можна спалювати старий тонер або пляшки з-під тонера, бо в відкритому полум'ї тонерний пил може спалахнути.

1.32. Старі пляшки з-під тонера  необхідно утилізувати.

1.33. Якщо копіювальний апарат  та множинна техніка довгий  час не використовується, їх необхідно  відключити від електромережі, вийнявши вилку з розетки.

2. Вимоги безпеки перед  початком роботи

2.1. Забезпечити провітрюваність  і (вентиляцію) приміщення.

2.2. Перевірити стан робочого  місця, відсутність в середині  апарата сторонніх предметів, а  на самому апараті крім оригіналів щоб нічого не було.

2.3. Перевірити надійність встановлення  копіювального апарату та множинної  техніки на робочому столі. Вони  мають стояти не на краю  стола.

2.4. Перевірити стан сітьового  кабелю, щоб на ньому не було  важких предметів і згинів  більше, ніж потрібно.

2.5. Забороняється:

експлуатація кабелів та проводів з пошкодженою або такою, що втратила захисні властивості за час експлуатації, ізоляцією; залишення під напругою кабелів та проводів з неізольованими провідниками;

застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам Правил будови електроустановок до переносних електропроводок;

користування пошкодженими розетками, з'єднувальними коробками, вимикачами, а також лампами, скло яких має сліди затемнення або випинання;

використання електроапаратури та приладів в умовах, що не відповідають вказівкам (рекомендаціям) підприємств-виготовлювачів.

2.6. Вставити вилку в розетку  і впевнитись, що вона міцно  тримається. Не дозволяється вставляти  і виймати вилку вологими руками.

2.6. У разі виявлення будь-яких несправностей роботу не розпочинати, повідомити про це керівника робіт.

3. Вимоги безпеки під  час роботи

3.1. Під час роботи на копіювальних  апаратах та множинній техниці, крім даної інструкції, необхідно  користуватися інструкціями з  безпечної експлуатації апаратів відповідної моделі.

3.2. 3абороняється експлуатація  апаратів, технічний стан яких, вимоги  безпеки, а також пожежної безпеки  не відповідають встановленій  документації на апарати конкретних  моделей.

3.3. Напруга живлення не повинна коливатись більше, ніж на 10%.

3.4.Під час друку забороняється:

- виключати живлення апарату;

- відкривати дверці чи кришки;

- виймати сітьовий кабель;

- переміщати апарат.

З.5. Щоб уникнути попадання в очі світла від джерела експонентного випромінювання, не допускається включення режиму копіювання при піднятому притиску (кришці).

З.6. Притиск і кришки необхідно відкривати і закривати м'яко, без ударів.

3.7. Під час видалення зім'ятого  паперу не можна торкатись  нагрівального блоку, так як він  може бути дуже гарячим.

Забороняється залишати в апараті обірваний папір.

3.8. Видаляти копії, що застряли, слід не раніше, ніж через 15 секунд  після виключення машини.

3.9. Після видалення паперу необхідно  впевнитись, що всі блоки та  важелі повернуті в першочергове  положення, а всі кришки закриті.

3.10. Під час виконання операцій, пов'язаних з можливим дотиком  до матеріалів, які містять селен, слід користуватися медичними  рукавичками.

3.11. Якщо руки забруднились фарбою:

- уникайте повторного контакту  зі шкірою;

- негайно протріть шкіру вологою ганчіркою або помийте руки теплою водою з милом.

3.12. Треба також слідкувати, щоб  фарба не попадала на одяг.

З.13. Якщо в середину апарата попали метал, рідина чи інші сторонні предмети, необхідно негайно його виключити сітьовим вимикачем, а потім вийняти вилку з розетки і викликати спеціаліста по обслуговуванню апарата.

Включати апарат в такому стані забороняється.

3.14. При обслуговуванні апарата  його необхідно відключити від  електромережі.

3.15. 3абороняється приймати їжу  під час операції копіювання.

Перед прийомом їжі необхідно помити руки з милом і провітрити приміщення.

3.16. Під час виготовлення матриць  не можна відкривати верхню  кришку.

3.17. Забороняється використовувати  алюмінієву фольгу, папір, який містить  вуглець (графіт) або інший провідний папір.

4. Вимоги безпеки після  закінчення роботи

4.1. Відключити апарат від електромережі.

4.2. Прибрати робоче місце; макулатурний  папір прибрати в спеціальний  ящик.

4.3. Прочистити експозиційне скло, верхню кришку, ролик подачі паперу, стіл подачі паперу протерти вологою тканиною і протерти сухою ганчіркою.

4.4. 3няти спецодяг.

4.5. Ретельно помити руки, обличчя  теплою водою з милом, прополоскати  рот, при можливості, прийняти душ.

4.6. Про всі недоліки, які мали  місце в роботі, доповісти керівникові робіт.

5. Вимоги безпеки в  аварійних ситуаціях

5.1. Аварійна ситуація чи нещасний  випадок можуть статися в разі: ураження електричним струмом, загорання  апаратури тощо.

5.2. Якщо в апараті з'явився  сторонній стукіт, дим, неприємний  запах або щось виглядає незвично, слід негайно виключити основний вимикач живлення, а потім вийняти вилку з розетки.

5.3. Не допускати сторонніх осіб  в небезпечну зону.

5.4. Повідомити про те, що сталося, керівника робіт.

5.5. Ні в якому разі не намагатись  ліквідувати несправності самому.

5.5. Якщо є потерпілі, необхідно  подавати їм першу медичну  допомогу, при необхідності, викликати  швидку медичну допомогу.

5.5.1. Надання першої допомоги  при ураженні електричним струмом.

При уражені електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.

При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані оживлення починати необхідно негайно, після чого викликати швидку медичну допомогу.

5.5.2. Надання першої допомоги  при теплових опіках.

При опіках вогнем, парою, гарячими предметами, ні в якому разі не можна відкривати пузирі, які утворюються, та обв'язувати опіки бинтом.

При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.

При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3%-ним марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну.

При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов'язкою та викликають лікаря.

5.5.3. Перша допомога при кровотечі.

Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:

- підняти поранену кінцівку  вверх;

- кровоточиву рану закрити перев'язочним  матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити 2 зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин; якщо кровотеча зупинилася, то не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском);

- при сильній кровотечі, яку  не можна зупинити пов'язкою, застосовується  здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, при допомозі згинання кінцівок  в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

5.6. Якщо сталася пожежа, викликати  пожежну частину і приступити  до гасіння пожежі наявними  засобами пожежогасіння.

5.7. В усіх випадках виконувати  вказівки керівника робіт по  усуненню небезпечної ситуації.