Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Використання програмних засобів при виконанні дисертаційної роботи

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІКИТИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет менеджменту

Кафедра кібернетики та інформатики

РЕФЕРАТ

“ Використання програмних засобів при виконанні дисертаційної роботи ”

аспірантки першого року навчання

кафедри ветсанекспертизи, мікробіології, зоогігієни та безпеки і якості продуктів тваринництва

Сенченко Анастасії Леонідівни

Викладач:

к. е. н., доцент

Смоляров Геннадій Андрійович

Суми - 2013р.

Зміст

		стор.
	Вступ	3
1.	Обґрунтування і задачі наукового дослідження	4
2.	Умови та схеми проведення дисертаційних дослідів	7
3.	Огляд програмних засобів та оформлення дисертаційних досліджень	9
4.	Результати експерименту та попередня обробка даних	10
5.	Висновок	36
6.	Література	37

Вступ

Перед птахівництвом України стоїть дуже важливе завдання – за короткий час збільшити обсяги виробництва продукції птахівництва м’яса та яєць. На заваді цьому стоять хвороби птиці інфекційної та незаразної етіології. Актуальними на сьогоднішній день є хвороби, які викликані бактеріальною мікрофлорою. Якщо вірусні захворювання профілактуються вакцинаціями птахо-поголів’я, то бактеріальні інфекції, які наносять великі економічні збитки птахівництву, вимагають постійного контролю з боку спеціалістів ветеринарної медицини.

Актуальним для держави є посилення захисту здоров’я населення України шляхом удосконалення системи контролю за якістю та безпечністю продуктів харчування і забезпечення дотримання стандартів ЄС в галузі ветеринарної медицини.

Контроль якості та безпечності продукції тваринництва та птахівництва актуальна проблема у більшості країн світу. З огляду на всесвітню тенденцію боротьби "За здорове та безпечне харчування" міжнародної програми Продовольчої і сільськогосподарської організації об’єднаних націй (FAO) та Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) з питань щодо безпечності харчових продуктів особлива увага приділяється захворюванням, збудники яких виділяються від хворих людей, тварин та птиці, продукції тваринного походження та широко розповсюджені в навколишньому середовищі.

Оформлення та проведення дисертаційних даних буде проводитися з використанням програмних засобів Microsoft office: Microsoft office Exel; Microsoft office PowerPoint; Microsoft office Word.

Обґрунтування і задачі наукового дослідження

Птахівництво - це галузь тваринництва, завданням якої є розведення сільськогосподарської птиці. Сучасні темпи виробництва м’яса птиці дозволяють прогнозувати збільшення цього показника. Перед птахівництвом України стоїть дуже важливе завдання – за короткий час збільшити обсяги виробництва продукції птахівництва м’яса та яєць. На заваді цьому стоять хвороби птиці інфекційної та незаразної етіології. Актуальними на сьогоднішній день є хвороби викликані бактеріальною мікрофлорою. Якщо вірусні захворювання профілактуються вакцинаціями птахопоголів’я, то бактеріальні інфекції, які наносять великі економічні збитки птахівництву, вимагають постійного контролю з боку спеціалістів ветеринарної медицини.

Стурбованість щодо безпечності та якості харчових продуктів відчувається значною мірою в усьому світі. Якість харчових продуктів у життєдіяльності людей відіграє важливу роль. Проблема якості і безпеки харчових продуктів, це проблема не тільки національна, а і міжнародна. Як в розвинених країнах, так і в Україні щорічно сотні мільйонів людей хворіють на харчові токсикоінфекцїї та токсикози, зумовлені патогенними та токсикогенними мікроорганізмами. Особливу біологічну небезпеку для здоров'я споживача несуть продукти тваринного походження, контаміновані такими мікроорганізмами як Е. соlі О157:Н7, Listeria monocytogenes, Саmруlobacter jejuni, Саmруlobacter fetus, Vibrio vulnificus, Vibrio parahaemolyticus, роду Salmonella тощо, які останнім часом набули значної резистентності до антибіотиків.

З теперішніми темпами розвитку розширюється асортимент харчових продуктів, вдосконалюються або запроваджуються нові технології у виробництво та зберігання харчових продуктів, змінюється характер харчування, значна частина харчових продуктів зазнає змін і псується. Це явище поставило перед ветсанекспертизою дуже відповідальні і складні задачі, які вимагають сурового дотримання контролю якості та безпеки продуктів харчування в процесі їх виробництва, транспортування і зберігання. На всіх стадіях продукція тваринництва може піддаватися контамінації біологічними, хімічними або фізичними агентами.

Теперішні темпи виробництва м’яса птиці дозволяють прогнозувати збільшення цього показників до 2015 року більше ніж на 30%[1].

Відділом наукових досліджень Інституту птахівництва НААН проведено рейтинговий аналіз чисельності поголів’я сільськогосподарської птиці в Україні станом на 1 вересня 2011 р. в порівнянні з аналогічним періодом 2010 р. Встановлене поголів’я сільськогосподарської птиці по всім категоріям господарств України склало 234,943 млн. голів, що на 0,6% більше від поголів’я птиці за аналогічний період попереднього року. [2,3]

Виробництво яєць с.-г. птиці по всім категоріям господарств України склало 12916,9 млн. штук, що на 12,2% більше від виробництва за аналогічний період попереднього року. При цьому, в 20 областях Україниі АР Крим відбулось зростання об’ємів виробництва яєць на 1584,9 млн. штук., а в 4 областях – зменшення на 178,2 млн. штук. [9,11].

При відсутності контролю за обігом реалізації готових харчових продуктів, виникає необхідність звертати увагу на стан екологічної безпеки виготовленої продукції. Неякісна або небезпечна продукція при наявності збудників харчових токсикоінфекцій, інфекційних захворювань, хімічних або біологічних забруднень становить небезпеку для потенційних споживачів даної продукції[7,8].

Особливо актуальні питання ветеринарно-санітарного контролю виробництва продуктів тваринництва в сучасних умовах, перебудова агропромислового комплексу з метою збільшення виробництва м'ясопродуктів. Для отримання безпечної продукції надзвичайно важливим є дотримання гігієнічних вимог у процесі первинної переробки птиці[1,13,11].

У зв’язку Актуальним для держави є посилення захисту здоров’я населення України шляхом удосконалення системи контролю за якістю та безпечністю продуктів харчування і забезпечення дотримання стандартів ЄС в галузі ветеринарної медицини.

Мета дослідження:

визначення факторів, що впливають на санітарну якість та безпеку продуктів птахівництва;
удосконалення системи ветеринарно – санітарного контролю для отримання якісної та безпечної продукції птахівництва;
розробка комплексу заходів щодо підвищення санітарної якості та безпеки продуктів птахівництва на основі системи критичних точок ветеринарно-санітарного контролю;
вивчення джерела бактеріального обсіменіння продуктів птахівництва;

Для досягнення мети необхідно вирішити наступні завдання:

вивчити та порівняти систему забезпечення якості та безпечності продукції в птахівництві;
провести епізоотологічний моніторинг хвороб бактеріальної етіології у птахо-господарствах;
провести комплексний аналіз ветеринарно-санітарного контролю в птахівництві;
проаналізувати вплив схем контролю якості та біобезпеки продуктів птахівництва на епізоотичне благополуччя продуктів птахівництва;
розробити систему ветсанконтролю та моніторингу бактеріальних захворювань з метою підвищення біобезпеки продуктів птахівництва та ефективності протиепізоотичних заходів.

Предмет дослідження: ветеринарно-санітарні показники; бактеріальне обсіменіння продуктів птахівництва та їх патогенність;; органолептичні та фізико-хімічні показник.

Об’єкт дослідження – бактеріальною мікрофлора птиці, тушки та продукти забою птиці на етапах переробки продукції птахівництва.

Предмет дослідження – аналіз моніторингу ізоляції збудника бактеріальної мікрофлори з продукції птахівництва, біологічні властивості ізолятів, розробка стратегій контролю бактеріальної мікрофлори птиці на основі засобів діагностики, профілактики, лікування та отримання якісної і безпечної продукції птахівництва.

Умови та схеми проведення дисертаційних дослідів

Експериментальна частина досліджень буде проводиться в період 2013-2015 р.р. в лабораторії кафедри ветсанекспертизи, мікробіології, зоогігієни та безпеки і якості продуктів тваринництва Сумського НАУ, в Державному науково-контрольному інституті біотехнології і штамів мікроорганізмів (м. Київ), в умовах науково-контрольної лабораторії ТзОВ НВФ "Бровафарма", в Сумській регіональній державній лабораторії ветеринарної медицини та підприємств, що здійснюють забій та переробку птиці в Київській, Чернігівській, Сумській та Харківській областях.

Схема досліджень щодо розробки системи контролю бактеріальної мікрофлори птиці та отримання якісної продукції птахівництва представлена на рис. 1.

Рис. 1 Схема розробки системи контролю бактеріальної мікрофлори птиці

3. Огляд програмних засобів для обробки та оформлення проведених досліджень

Весь текст дисертаційної роботи буде набиратися з використанням відповідних стилів, шрифтів програми MSWord, вставка відповідних знімків, побудова таблиць буде виконуватися за допомогою комп’ютерної програми MSWord.

Для оформлення наступних показників (оформлення відповідних таблиць та графіків): 1) Таблиця №1- Питома вага ізоляції Campylobacter spp. із продукції птахівництва в умовах забійних цехів країн-членів Європейського Союзу у 2008 році; 2) Рис. 1. - Дані щодо рівнів ізоляції Campylobacter spp. за видами із тушок птиці в країнах-членах Європейського Союзу у 2008 році, %; 3) Рис. 2 - Питома вага кількісних рівнів контамінації Campylobacter spp. тушок птиці в країнах Європи у 2008 році, %; 4) Таблиця .2- Захворюваність на кампілобактеріоз серед населення країн-членів ЄС станом 1.01 2008 р. (EFSA, 2010c); 5) Рис. 5Питома вага підприємств, що здійснюють забій та переробку птиці в адміністративних одиницях (областях) України, %; 6) Таблиця 3 - Регіональне розташування підприємств України, що займаються забоєм та переробкою птиці; 7) Таблиця 4 -Результати мікробіологічних досліджень тушок птиці до патрання в умовах забійних цехів України (2006-2010 р.р.); 8) Таблиця 5 - Результати ізоляції Campylobacter spp. із сліпих кишок бройлерів в умовах забійних цехів Північно-Східного регіону України (2006-2010 р.р.); 9) Таблиця 6 - Результати виділення кампілобактерій з тушок здорової та хворої птиці після патрання, відібраних в умовах забійних цехів (2006-2010 р.р.); 10) Таблиця 7 - Результати виділення кампілобактерій з тушок здорової птиці, відібраних в умовах забійних цехів; 11) Рис. 6 Співвідношення Campylobacter spp. за видами, ізольованих із тушок птиці після етапу патрання; 12) Рис. 7 Співвідношення культур Campylobacter spp. за видами, ізольованих із тушок птиці після етапу охолодження; 13) Рис. 8 Частота ізоляції Campylobacter spp. із тушок птиці та з вмісту сліпих кишок на різних технологічних етапах переробки. – використовувалось програмне забезпечення Microsoft office Exel .

Результати експерименту та попередня обробка даних

Моніторинг поширення патогенних мікроорганізмів серед поголів’я бройлерів та тушок птиці в країнах-членах Євросоюзу

Загальносвітова тенденція посилення контролю за збудниками зоонозів пов’язана зі щорічним збільшенням кількості харчових токсикоінфекцій серед населення в країнах Європи та світу.

Протягом останніх років в Європейському Союзі різко посилилася увага до проблем мікробіологічної безпечності продуктів харчування, в тому числі і до продукції птахівництва. Особливий контроль здійснюється за сальмонелами, кампілобактеріями і лістеріями.

Щорічні доповіді ESFA (Європейського Агентства з безпеки продуктів харчування) за період 2006-2009 рр. констатують достовірне збільшення кількості випадків виявлення цих патогенів у м'ясі птиці, виробленому в ЄС. За даними ВООЗ, в залежності від географічного положення регіону і сезонності, кампілобактерії спричиняють від 3 до 73 % ГКІ серед населення. Кампілобактеріоз підлягає обов’язковій реєстрації в США, Великобританії, Франції, Німеччині і в інших європейських країнах.

За результатами базового обстеження, проведеного в 2012 році було досліджено на предмет контамінації 10132 партій бройлерів, що направлялися на забій на 561 бійнях країн-членів ЄС (EFSA, 2010a). Від кожної партії птиці було досліджено вміст сліпих кишок, відібраних від 10 тушок. Від тієї ж партії відбирали 1 тушку птиці після охолодження для дослідження шкіри шиї і нагрудної шкіри на наявність патогенних мікроорганізмів. За результатами широкомасштабного моніторингу встановлено, що рівень колонізації ШКТ забійних партій бройлерів коливається в різних країнах ЄС від мінімального 0,5% в Естонії до максимального рівня 100% в Люксембурзі (табл. 1.).

Таблиця 1.

Питома вага ізоляції Campylobacter spp. із продукції птахівництва в умовах забійних цехів країн-членів Європейського Союзу у 2010 році

Країна	ЗЦ	Забито бройлерів, голів	Питома вага колонізації ШКТ бройлерів, %	Питома вага контамінації тушок бройлерів в партії, %
Австрія	5	63000000	41,5 – 54,2	76,7 – 83,9
Бельгія	9	242231046	23,6 – 39,4	44,8 – 60,5
Болгарія	16	35748456	21,9 – 38,6	38,9 – 51,7
Кіпр	25	11131064	25,7 – 36,0	14,0 – 14,2
Чехія	12	130294615	56,1 – 66,3	65,5 – 71,5
Данія	4	101966833	15,9 – 22,6	26,1 – 37,2
Естонія	1	8268180	0,5 – 7,5	2,1 – 11,2
Фінляндія	3	55233189	3,8 – 4,0	5,4 – 5,5
Франція	58	706342387	70,4 – 81,0	84,3 – 91,9
Німеччиина	21	438467495	40,3 – 57,7	53,6 – 67,7
Венгрія	44	107948558	44,5 – 55,7	48,9 – 61,6
Ірландія	4	65398718	75,2 – 88,8	98,0 – 98,5
Італія	48	400000000	54,5 – 71,3	39,5 – 39,7
Латвія	2	13906030	17,0 – 70,2	11,3 – 66,7
Литва	6	8228000	40,7 – 42,2	42,0 – 49,6
Люксембург	4	45000	73,5 – 100	75,3 – 100
Мальта	4	3118190	95,0 – 98,0	93,6 – 95, 0
Нідерланди	157	451544937	20,3 – 29,0	31,8 – 43,7
Польща	15	557329015	74,1 – 83,0	75,8 – 84,3
Португалія	16	173068852	76,3 – 86,6	58,7 – 79,7
Румунія	7	160743265	63,9 – 86,4	51,9 – 75,0
Словакія	3	52995538	63,6 – 81,6	68,8 – 86,7
Словенія	38	34086375	78,1 – 78,2	70,7 – 83,6
Іспанія	7	594734107	84,0 – 91,2	89,8 – 94,7
Швеція	17	76108463	8,0 – 21,0	8,4 – 24,2
Великобританія	25	816216431	69,9 – 73,7	79,6 – 91,0
Всього	551	5308154744	68,5 – 73,7	73,2 – 78,3

Для оформлення показників використовувалось програмне забезпечення Microsoft office Exel.

Для визначення даних показників використовувалось програмне забезпечення Microsoft office Exel .

Незначний рівень колонізації шлунково-кишкового тракту партій бройлерів зареєстровано в Норвегії, де даний показник складав 2,1 – 4,8% (в середньому 5,1%), Естонії – 0,5 – 7,5% (в середньому 2,5%) Швеції – 8,0 – 21,0% (в середньому 14,6%), Фінляндії – 3,8 – 4,0% (в середньому 3,9 %).

Середні показники колонізації сліпих кишок Campylobacter spp. серед доставлених на забій партій бройлерів виявлено в Нідерландах – 20,3 – 20,9% (в середньому 24,4%), Литві – 40,7 – 42,2% (в середньому 41,5%), Латвії – 17,0 – 70,0 % (в середньому 41,0%), Данії – 15,9 – 22,6 % (в середньому 19,0%), Болгарії – 21,9 – 38,6% (в середньому 29,6%), Бельгії – 23,6 –39,4% (в середньому 31,0%), Кіпрі – 20,3 – 29,0% (в середньому 30,6%).

Слід зазначити, що в більшості країн-членів Європейського Союзу зареєстровано високі середні показники колонізації бактеріальних мікроорганізмів шлунково-кишкового тракту бройлерів.

Питома вага колонізації сліпих кишок бройлерів кампілобактеріями складала (середні показники): в Швейцарії – 59,6%, Великобританії – 75,3%, Іспанії – 88%, Словенії – 77,8%, Словаччині – 78,2%, Румунії – 77,0%, Португалії – 82,0%, Польщі – 78,9%, Мальті – 96,8%, Ірландії – 83,1%, Німеччині – 48,9%, Франції – 76,1%, Чехії – 61,3% та в Австрії – 47,8%, Італії – 63,3%, Угорщині –50,1% та в Люксембурзі –100%.

Серед ізолятів Campylobacter spp. домінували кампілобактерії виду C. jejuni на рівні 30,7%; мінімальний рівень колонізації кишковика даними культурами складав 2,0% в Естонії.

Середній показник колонізації Е. сoli партії забійної птиці був на рівні 20,7%; при цьому в Естонії, Фінляндії та Швеції кампілобактерій даного виду не виявлено, проте, серед забійних партій бройлерів рівень колонізації шлунково-кишкового тракту в Люксембурзі досягав 91,9%.

Результати досліджень EFSA демонструють достатньо високі рівні забруднення тушок птиці в країнах Європи. Рівень поширення бактеріальних мікроорганізмів серед тушок бройлерів складає 73,2 – 78,3%. Рівні мікробіологічного забруднення тушок птиці в різних країнах Європи варіабельні: від мінімального рівня забруднення 2,1% в Естонії до 100% позитивних зразків в Люксембурзі. Дані щодо ізоляції бактеріальних мікроорганізмів із тушок птиці за видами представлені на рис. 1.

Результати широкомасштабного моніторингу щодо поширення Campylobacter, проведеного в 2008 у всіх країнах-членах ЄС підтверджують прямопропорційну залежність між рівнем колонізації кишковика забійної птиці і рівнем контамінації тушок після забою (EFSA, 2010b). Високі рівні забруднення тушок птиці кампілобактеріями експерти EFSA пов'язують з недотриманням гігієнічних вимог забою та переробки птиці з високим рівнем поширення Campylobacter spp. серед поголів’я.

Мінімальний рівень поширення C. jejuni встановлено в Естонії – 4,9%, а максимальний рівень ізоляції даного збудника із тушок птиці було зареєстровано у Франції – 72,0% .

Рис. 1. Дані щодо рівнів ізоляції Campylobacter spp. за видами із тушок птиці в країнах-членах Європейського Союзу у 2008 році, %

Для оформлення показників використовувалось програмне забезпечення Microsoft office Exel.

Узагальнений показник рівня контамінації C. jejuni тушок птиці в країнах ЄС складає 73,2 – 78,3%. Рівень поширення C. coli в тушках птиці значно коливався в різних країнах: мінімальні рівні ізоляції зареєстровано в Латвії – 2,5%, Данії – 2,8%, Кіпрі – від 4,2%. В Естонії, Фінляндії, Швеції та Норверії кампілобактерій даного підвиду не виявлено.

Також в економічно розвинених країнах світу проводяться моніторингові дослідження щодо кількісного рівня контамінації Campylobacter spp. тушок птиці. В процесі збору і обробки інформації встановлені дози забруднення продукції птахівництва термофільними кампілобактеріями. Результати моніторингових досліджень проведених Європейським агентством з безпеки харчових продуктів EFSA в країнах-членах ЄС за звітний період січень-грудень 2008 року проаналізовані, узагальнені та представлені на рис. 2.

Аналіз результатів рівнів контамінації тушок птиці Campylobacter spp. вказує на значну варіабельність інфікуючих доз збудників в різних країнах. Питома вага виявлення контамінації тушок птиці нижче рівня 10 КУО/г характеризуються значною варіабельністю: від 3,8% в Ірландії до 98,7% в Норвегії. В більшості країн показники рівня мікробіологічного забруднення тушок птиці Campylobacter spp. в межах 100 – 1000 КУО/г.

Рис. 2 Питома вага кількісних рівнів контамінації Campylobacter spp. тушок птиці в країнах Європи у 2008 році, %

Для оформлення показників використовувалось програмне забезпечення Microsoft office Exel.

Питома вага випадків виявлення даного рівня мікробіологічного забруднення в різних країнах коливається від 9,6 % до 33,5%. Понад 30% зареєстрованих випадків вищезазначеного рівня контамінації продукції птахівництва реєструють у Франції – 36,5%, Польщі – 32,2%, Іспанії – 33,4% та Великобританії – 31,2%.

За даними звіту EFSA в країнах ЄС постійно проводиться моніторинг захворюваності населення на кампілобактеріоз (табл. 2).

Найвищі показники захворюваності людей на 100.000 тис. населення зареєстровано в Чехії – 194,3 %; Швейцарії – 103,7%; Великобританії – 90,9%; Люксембурзі – 90,7 %; Фінляндії – 84,0 %; Швеції – 83,8%; Німеччині – 78,7%.

Таблиця .2

Захворюваність на кампілобактеріоз серед населення країн-членів ЄС станом 1.01 2008 р. (EFSA, 2010c)

Країна	Населення, млн.	Випадки захворюваності людей на кампілобактеріоз
Країна	Населення, млн.	млн.	(на 100.000, %)
Австрія	8,319	4,301	51,7
Бельгія	10,667	5,111	47,9
Болгарія	7,64	19	0,2
Кіпр	0,789	23	2,9
Чехія	10,381	20,174	194,3
Данія	5,475	3,470	63,4
Естонія	1,341	154	11,5
Фінляндія	5,300	4,453	84,0
Франція	63,753	3,424	5,4
Німеччина	82,218	64,731	78,7
Греція	11,214	–	–
Угорщина	10,045	5,563	55,4
Італія	59,619	265	0,4
Латвія	2,271	0	0
Литва	3,366	762	22,6
Люксембург	0,484	439	90,7
Мальта	0,410	77	18,8
Польща	38,116	257	0,7
Португалія	10,618	–	–
Румунія	21,529	2	0
Словакія	5,401	3,143	58,2
Словенія	2,026	898	44,3
Іспанія	45,283	5,160	11,4
Швеція	9,182	7,692	83,8
Нідерланди	16,468	3,341	20,3
Великобританія	61,194	55,609	90,9
Всього ЄС-27	497,528	190,820	40,8

Для визначення даних показників використовувалось програмне забезпечення Microsoft office Exel.

Стратегічними напрямками в системі контролю кампілобактеріозу птиці є: розробка національних програми управління ризиками і контролю Campylobacter; стандартизація методів відбору проб, часу між відбором проб та тестуванням; контроль якості лабораторних методів дослідження, а також продовження дослідження чутливості методів виявлення Campylobacter та проведення моніторингових досліджень антибіотикорезистентності циркулюючих штамів.

Ветеринарно-санітарне дослідження м’яса птиці проводили згідно "Правил ветеринарного огляду та ветеринарно-санітарної експертизи м’яса і м’ясопродуктів", 2002 .

Відбір проб м'яса птиці і субпродуктів та підготовку їх до мікробіологічних досліджень проводили згідно ГОСТ 77302.20-95. Для мікробіологічного аналізу тушок та півтушок птиці з ділянки грудної частини, гомілки й стегна вирізали на всю глибину м'яза проби в рівних кількостях, загальною масою 150 – 200 г, подрібнювали їх з дотриманням правил асептики за допомогою ножиць, гомогенізатора протягом 2-2,5 хв. або використовували порцелянову ступку з товкачиком, перемішували і одержували об'єднану пробу однієї тушки або півтушки. Для приготування вихідного розведення з об'єднаної подрібненої проби відбирали наважку 10-20 г .

Мікробіологічні дослідження змивів тушок птиці проводили за показниками згідно "Обов’язкового мінімального переліку досліджень сировини продукції тваринного та рослинного походження, комбікормової сировини, комбікормів, вітамінних препаратів та ін., які слід проводити в державних лабораторіях ветеринарної медицини і за результатами яких видається ветеринарне свідоцтво (ф-2): КМАФАнМ (КУО/г), патогенні мікроорганзми, у т.ч. сальмонели, додатково також проводили дослідження на наявність кампілобактерій.

Ізоляцію та визначення кількості Campylobacter spp. проводили за методом визначення найбільш імовірного числа, що регламентовано ДСТУ ISO 10272 - 1:2007 Мікробіологія харчових продуктів i кормів для тварин. Горизонтальний метод виявлення i підрахунку кампілобактерій (Campylobacter spp. ).

Ідентифікацію ізольованих культур мікроорганізмів здійснювали, використовуючи визначник бактерій Берджі (1997).

З метою диференціації та ідентифікації свіжовиділених культур кампілобактерпій на основі вивчення їх біологічних властивостей в якості контролю в роботі використовували контрольні еталонні тест-штами кампілобактерій, отримані із колекцій Федеральної державної установи "Всероссийский государственный центр качества и стандартизации лекарственных средств для животных и кормов" (ФГУ "ВГНКИ", г. Москва).

Використання програмних засобів при виконанні дисертаційної роботи 📙 Реферат → 🆔 52068