Виробнича санітарія та гігієна праці

ЗМІСТ

ВСТУП

Важливішим етапом навчальної підготовки студента є виконання випускної роботи бакалавра, що дозволяє перевірити якість отриманих знань з обраної спеціальності та здатність застосовувати їх для вирішення практичних завдань. Успішний захист бакалаврської роботи є доказом досягнення студентом освітнього рівня «базової вищої освіти», який характеризує сформованість інтелектуальних якостей, що визначають розвиток людини як особистості і є достатнім для присвоєння йому кваліфікації бакалавра, як визначеного освітньо-кваліфікаційного рівня.

Випускник вищого навчального закладу з дипломом про базову вищу освіту повинен бути здатним забезпечити необхідний рівень безпеки як для себе, так і для осіб, за яких він відповідає на виробництві. Тому однією з важливих складових випускної роботи є розділ «Охорона праці». Державна політика в області охорони праці базується на пріоритеті життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування збитків особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, використання економічних методів управління, виконання нормативів охорони праці незалежно від форм власності і видів діяльності підприємства. Це закріплюється Конституцією України, Законом України «Проохорону праці», іншими нормативно-правовими актами. Зокрема, стаття 155«Кодексу законів про працю України»свідчить: «Жодне підприємство, цех, ділянка виробництва не мають бути прийняті і введені в експлуатацію, якщо на них не створені безпечні і нешкідливі умови праці».

 При виконанні розділу  «Охорона праці» випускної роботи бакалавра студент повинен залучити знання і навички, які були отримані ним при вивченні нормативної дисципліни «Основи охорони праці», виявити здатність ефективно використовувати їх задля організації безпечного трудового процесу на робочих місцях і в робочих зонах, що пов’язані з темою випускної роботи.

1. МЕТА ТА ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОЗДІЛУ «ОХОРОНА  ПРАЦІ» У ВИПУСКНИХ РОБОТАХ БАКАЛАВРА

Враховуючи пріоритет життя і здоров’я людини, метою розділу «Охорона праці» є розробка питань щодо створення безпечних і здорових умов праці на відповідних до теми бакалаврської роботи робочих місцях та в робочих зонах, виключення можливості виробничого травматизму, професійних захворювань, отруєнь, пожеж, вибухів. Досягається це глибоким опрацюванням питань техніки безпеки, виробничої санітарії та ергономіки, пожежної безпеки в умовах, органічно пов'язаних з темою роботи.

Виконання розділу вимагає від студента вміння вирішувати конкретні технічні та організаційні задачі забезпечення безпечних та комфортних умов праці та дозволяє, завдяки цьому, виявити відповідність його підготовки з цих питань сучасним вимогам до освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра.

Індивідуальне завдання з розділу «Охорона праці» студент одержує у викладача-консультанта кафедри ІЕ та ОП з урахуванням особливостей виконуваної бакалаврської роботи та умов її виконання. Це може бути базове підприємство або організація; технологія виробництва та обладнання, що вдосконалюється; науково-дослідна або навчальна лабораторія, клас ПЕОМ або інше приміщення, де студент виконував свою роботу, а саме теоретичні та експериментальні дослідження, фізичне або математичне моделювання, патентно-літературний пошук та аналіз джерел і т. ін.

Завдання може видати водночас з темою керівник роботи від спец. кафедри з наступним погодженням цього завдання з викладачем-консультантом кафедри ІЕ та ОП. Спец.кафедразобов’язана забезпечити явку студента до викладача-консультанта кафедри ІЕ та ОП для отримання або погодження завдання не пізніше, ніж через тиждень після отримання теми бакалаврської роботи. При цьому студент повинен надати викладачу-консультанту вичерпну інформацію щодо предмета майбутньої бакалаврської роботи та завдань, що вирішуються при її виконанні.

У залежності від специфіки роботи розділ може дещо відрізнятися від вимог даних вказівок при умові погодження з викладачем-консультантом.

Розділ студент виконує самостійно; за необхідності отримує консультації з окремих питань у викладача кафедри ІЕ та ОП за встановленим розкладом. Чернетка розділу зі списком використаної літератури подається консультанту для перевірки та із зауваженнями (або без них) повертається студенту протягом тижня для доопрацювання і оформлення. Задовільне виконання розділу «Охорон апраці» консультант-викладач підтверджує підписом у пояснювальній записці, яку студент представляє у відповідностіі з графіком виконання бакалаврської роботи разом з чернеткою. Оцінку за розділ консультант визначає за якістю його виконання та результатами співбесіди. Без підпису та оцінки викладача-консультанта з даного розділу робота до захисту не допускається.

Під час виступу на захисті бакалаврської роботи необхідно передбачити час для стислого висвітлення розділу «Охорона праці».

2 ВИМОГИ ДО  ЗМІСТУ РОЗДІЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ»  У ВИПУСКНИХ РОБОТАХ БАКАЛАВРА

Розділ є складовою частиною бакалаврської випускної роботи, тому його зміст має бути узгоджений з темою роботи та враховувати вимоги з охорони праці, спрямовані на те, щоб заходи та засоби, що пропонуються, усували або зменшували вплив можливих небезпечних і шкідливих чинників.

Усі питання з охорони праці слід розглядати з точки зору усунення або зменшення впливу небезпечних і шкідливих виробничих чинників на організм працюючих. При цьому необхідно використовувати новітні досягнення науки й техніки з питань охорони праці.

Не допускається підміна проробки конкретних питань охорони праці переліком обов'язків працюючих, заборон або закликів до необхідності дотримання обережності, компіляцією правил, інструкцій, навчальних посібників, наукових робіт та інших джерел без самостійної творчої проробки стосовно до питань, що розглядаються у роботі.

За своїм змістом розділ «Охорона праці» має бути оригінальним у кожній роботі, при цьому не допускається текстуального збігу в матеріалах загального призначення.

У висновках пояснювальної записки необхідно зазначити, що конкретно зроблено в бакалаврській роботі з питань охорони праці.

Література, що використовувалася в процесі розробки питань охорони праці, наводиться у загальному переліку посилань, при цьому посилання на нормативні джерела треба наводити прямо у тексті розділу.

За змістом розділ має відповідати діючій системі стандартів безпеки праці (ССБТ), міжгалузевим і галузевим правилам з охорони праці. При його виконанні необхідно використовувати терміни та визначення за  
ГОСТ 12.1.009-76, ГОСТ 12.0.003-83, ДСТУ 2293-99. Оформлення повинно цілком відповідати вимогам ЄСКД, ЄСТД, Державних стандартів України ДСТУ 3008-95, методичних вказівок спеціальної кафедри щодо виконання випускних робіт бакалавра.

З СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ РОЗДІЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ»

3.1 Структура розділу

Розділ «Охорона праці» починається зі вступної частини, у якій вказується мета розділу і для яких умов розробляються питання охорони праці, тобто для виробничого приміщення, технологічного процесу, офісу чи для приміщення, в якому виконувалася робота, а також соціальне значення рішення задач охорони праці. Обсяг вступної частини до 0,5 сторінки; вона йде безпосередньо після назви розділу без назви і нумерації; у змісті її наявність як окремого підрозділу не відображується.

Основну частину розділу «Охорона праці» складають підрозділи:

- аналіз умов праці  - 1-2 с.;

- виробнича санітарія та гігієна праці -1-2 с.;

-техніка безпеки- 1-2 с.;

-пожежна профілактика  -1-2 с..

Загальний обсяг розділу «Охорона праці» до 8 с.

3.2 Аналіз умов праці

Аналіз умов праці необхідно проводити з точки зору виявлення можливих (потенційних) небезпечних і шкідливих виробничих чинників (фізичних, хімічних, біологічних, психофізіологічних і т. і.), що створюються технічними засобами, технологічними процесами, невірною організацією праці у виробничих приміщеннях та на робочих місцях.

Аналіз умов праці розпочинається з опису виробничого приміщення. Необхідно вказати найменування приміщення, в якому будинку і на якому поверсі воно знаходиться, орієнтація стосовно боків світу, з яких матеріалів виконана будівля, скільки робочих місць і яка відстань між ними, яке є обладнання, його розміщення. Вказати площу та висоту приміщення, розміри віконних та дверних прорізів, наявність та ширину евакуаційних виходів, площу і обсяг на одного працюючого відповідно до СН 245-71, ДСанПіН3.3.2.007-98; вказати оформлення інтер'єру приміщення; забарвлення стін, стелі, підлоги, обладнання.

Потім визначають у відповідності до ДСН 3.3.6.042-99, ГОСТ 12.1.005-88 категорію важкості робіт у приміщенні за енерговитратами.

Розгляд потенційно небезпечних та шкідливих виробничих чинників починають за ГОСТ 12.0.003-74 з аналізу санітарно-гігієнічних умов у виробничому приміщенні та на робочих місцях: мікроклімату, загазованості, запиленості, освітленості робочих поверхонь, шумів, випромінювань і т. ін. При цьому встановлюють за фактичними або літературними даними можливі джерела небезпечних та шкідливих виробничих чинників, їх характеристику.

Оптимальні та припустимі параметри метеорологічних умов - температуру, відносну вологість, швидкість руху повітря встановлюють для теплої та холодної пори року за ДСН 3.3.6.042-99, ГОСТ 12.1.005-88, СН 2527-82 для визначеної категорії важкості робіт та типу приміщення (виробниче або допоміжне, суспільне).

При аналізі шкідливих та небезпечних чинників встановлюють:

- місця можливого виділення до приміщення шкідливих речовин (процеси, обладнання); види шкідливих речовин (гази, пари, пил), які з них володіють ефектом сумації; дію на організм, гранично допустиму концентрацію (ГДК) та клас небезпеки кожної з них згідно з ГОСТ 12.1.005-88 і ГОСТ I2.1.007-76; 

- джерела генерації механічного, аеродинамічного, гідродинамічного, електромагнітного  шуму у приміщенні, ультразвуку, інфразвуку, виникнення вібрації; вплив шуму, ультра - та інфразвуку, загальної та локальної вібрації на здоров′я та працездатність людини; гранично допустимий рівень (ГДР) шуму за ГОСТ 12.1. 003-83, СН 3223-85, ультразвуку за ГОСТ 12.1.001-89, інфразвуку за СН 22-74-80, параметрів локальної та загальної вібрації за ГОСТ 12.1.012-90, СН 3044-84;

- наявність теплових  випромінювань від розплавленого металу, нагрітих матеріалів, полум'я, гарячих поверхонь і т. ін., їх дію на організм та ГДР за ГОСТ 12.1.005-88;

- систему освітлення у приміщенні у світлий і темний період доби; характеристику зорової роботи у приміщенні; вплив недостатнього та неякісного освітлення на персонал; нормативні значення коефіцієнту природного освітлення (КПО) та освітленості на робочих поверхнях при штучному освітленні згідно з ДБН В.2.5-28-2006, СНиП II-4-79/8;нормовану освітленість для аварійного, евакуаційного та охоронного освітлення;

- наявність електромагнітних полів промислової частоти та електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону; вплив їх на людину; ГДР напруженості ЕМП частотою 50 Гц згідно з ГОСТ 12.1.002-84, ДСанПіН2.2.4.1191-03 та гранично допустимі значення енергетичної експозиції для персоналу за електричною та магнітною складовою, за густиною потоку енергії згідно з ГОСТ 12.1.006–84, СанПіН 2.2.42.1.8.055-96, 
СанПіН2.2.4/2.1.8.058-96;

- застосування ультрафіолетового та лазерного випромінювання у приміщенні; їх дію на людину; допустимі норми УФ-випромінювання за  
СН4557-88 (ДНАОП 0.03-3.17-88), енергетичну експозицію і лазерне випромінювання (ЛВ) згідно з СанПіН 5804-91(ДНАОП 0.03-3.09-91);

- використання іонізуючих  випромінювань у технологічному  процесі, при виконанні досліджень  або у приладах контролю; їх  біологічну дію; граничні еквівалентні  дози згідно з ″Нормами радіаційної безпеки України″ (НРБУ-97);

- джерела іонізації повітря  у приміщенні; дію негативних  та позитивних аероіонів на  людину; мінімально та максимально  припустимі рівні іонізації повітря за показником полярності згідно з СН 2152-80 та коефіцієнтом уніполярності згідно з СанПіН 2.2.4.1294-03;

- можливе виділення до  приміщення речовин з неприємним  запахом, їх джерела та види, вплив  на організм.

Потім необхідно розглянути потенційно небезпечні чинники властиві даним умовам праці:

- види електричного струму  та напруга мережі, частота, основні  електроспоживачі; категорія приміщення за небезпекою ураження електричним струмом згідно з «Правилами устрою електроустановок»(ПУЕ), 
НПАОП 40.1-1.32-01, умовно безпечна напруга для цієї категорії; можливі причини та види електротравм; ГДР напруги дотику та струмуза  
ГОСТ 12.1.038-82;

- незахищені частини машин і механізмів, що обертаються та рухаються; і транспортні пристрої; вантажопідйомні машини і пристрої; посудини і устаткування, що працюють під тиском; робота на висоті; завантажувально-розвантажувальні роботи; гострі кромки, задирки,шорсткість на поверхнях заготівель, інструментів та обладнання; потенційна небезпека отримання механічних травм, їх види;

- розжарений і розплавлений  метал, гарячі матеріали та поверхні  обладнання, установок, відкрите полум′я, іскри; потенційна небезпека отримання термічних травм, їх види;

- хімічні реактиви та матеріали, що використовуються у технологічному процесі або у лабораторних дослідженнях; імовірність отримання хімічних опіків, гострих отруєнь від їх дії;

- з'ясувати наявність у приміщенні інших небезпечних виробничих чинників.

Слід також проаналізувати можливість фізичних та нервово-психічних перевантажень (розумове та емоційне перевантаження; перевантаження аналізаторів; монотонність праці) при виконанні робіт. Для цього треба охарактеризувати умови праці за показниками напруженості трудового процесу:

- інтелектуальні навантаження (зміст роботи; сприймання інформації  та її оцінка; ступінь складності завдання; характер виконуваної роботи);

- сенсорні навантаження (тривалість зосередженого спостереження, щільність сигналів та повідомлень, кількість об'єктів одночасного  спостереження, розмір об'єкта розрізнення, робота з оптичними приладами, спостереження за екранами відеотерміналів, навантаження на зоровий та слуховий аналізатор);

- фізичні навантаження (ступінь відповідальності за помилку, ступінь ризику для власного життя та за безпеку інших осіб);

- монотонність навантажень, режим праці.

3.3 Виробнича санітарія  та гігієна праці

Для приміщення, яке розглядається, визначають основні джерела виділення надмірного тепла, характеризують систему загальнообмінної вентиляції або кондиціонування повітря, необхідну для приміщення відповідно до СНіП 41-01-2003 систему його опалювання для забезпечення нормативних параметрів мікроклімату; аналізують необхідність використання у приміщенні повітряного душування або повітряних завіс.

Для захисту від теплових випромінювань у відповідності з 
ГОСТ 12.4.011-89, ГОСТ 12.4.123-83, СНіП 2.04.14-88 передбачають теплоізоляцію поверхонь, застосування екранів, динамічний теплозахист, організацію місць відпочинку, раціональний режим праці та відпочинку, застосування засобів індивідуального захисту.

У разі виділення шкідливих газів, пари або пилу, слід вказати які заходи передбачені щодо зниження їх вмісту у повітрі робочої зони; за необхідності запропонувати місцеву витяжну вентиляцію у приміщенні: витяжні шафи й укриття, витяжні зонти, відсмоктувальні панелі, бортові відсмоктувачі; встановлюють необхідність аварійної вентиляції та вимоги до неї.

Для забезпечення нормативної освітленості на робочих місцях пропонується система освітлення, тип освітлювачів і ламп, їх розміщення у відповідності до ДБН В.2.5-28-2006. Необхідний рівень і якість освітлення  досягається також за рахунок очищення засклених світлових прорізів у стінах і витяжних ліхтарях, світильників від пилу; своєчасної заміни джерел освітлення, що вийшли з ладу; застосуванням стабілізаторів напруги для системи штучного освітлення.

Для зниження рівнів звукового тиску в приміщенні у відповідності з ГОСТ 12.1.029-80передбачають заходи з поліпшення шумового режиму: зменшення шуму у джерелі його утворення, застосування глушників, екранування, облицювання стелі та стін звукопоглинаючим матеріалом, архітектурно-планувальні рішення, використання засобів індивідуального захисту –навушники, шоломи, каски з навушниками, антифони.

Заходи щодо запобігання дії вібрації призначають за ГОСТ 12.1.012-90.Це може бути зниження віброактивності машин; відстроювання від резонансних частот; вібродемпфірування; віброізоляція; віброгасіння, а також індивідуальні засоби захисту (антивібраційні рукавиці та взуття); обмеження роботи з віброінструментом, тривалості неперервної дії вібрації; перерви; водні процедури та самомасаж кінцівок.

Для захисту від електромагнітних випромінювань та полів може бути запропоновано екранування джерела або робочого місця, обмеження часу роботи, збільшення відстані між джерелом випромінювань та працівником, засоби індивідуального захисту.

Захист від іонізуючих випромінювань здійснюється за рахунок використання джерел з мінімальним випромінюванням та переходу на менш активні джерела, зменшення кількості ізотопу; скорочення часу роботи з джерелом випромінювання; віддалення робочого місця від джерела та його екранування; використання засобів індивідуального захисту.

Боротьбу із неприємними запахами здійснюють у джерелі їх утворення, на вводі до приміщення або безпосередньо в ньому, не допускаючи дії запахів на людей. Для цього здійснюють очищення повітря у фільтрах, озонування, хлорування, адсорбцію, абсорбцію, промивання водою, інтенсивну вентиляцію приміщень чистим повітрям.

Підтримання оптимальної концентрації аероіонів може бути забезпечено штучною іонізацією в іонізаторах.

Сучасний  стан розвитку  суспільства вимагає, щоб будь-який фахівець,  в якій би галузі він не працював, розумів  сутність  технічної  естетики, володів методами художнього конструювання та ергономічним аналізом розробки або модернізації промислових виробів. З питань технічної естетики висвітлюються такі питання:

-  вказати об′єкти естетичного оформлення приміщень, обладнання та робочих місць;

-  вказати можливість  підвищення продуктивності праці  в результаті естетичного оформлення  приміщень (лабораторій);

-  розглянути взаємовідношення  людини, машини та виробничого  середовища з точки зору розвитку  духовних  та  фізичних  сил  людини, збереження його здоров′я.  Як  правило,  там,  де  виробниче  середовище перетворене на основі наукових принципів естетики, різко знижується травматизм;

-  показати зв′язок технічної естетики з культурою праці, культурою виробництва  (охайність робочого місця, його правильну організацію); достатнє місцеве та загальне освітлення; оптимальне фарбування обладнання та інвентарю; очищене і кондиційоване повітря і весь комплекс  санітарно-гігієнічних  заходів;  соціальний клімат;  архітектурно-планувальні рішення усього  ансамблю виробничих елементів, висока культура працюючих;

-  показати тісний взаємозв′язок культури виробництва з науковою організацією праці. Це процес системного і планомірного удосконалення праці на основі новітніх досягнень  науки  і  передового досвіду.

При розробці заходів щодо покращення умов праці необхідно враховувати «Вказівки по проектуванню кольорового оздоблення інтер′єрів  виробничих споруд» СН 181-70 та ГОСТ 12.4.026-76.

Організація та облаштування робочого місця користувача ПЕОМ повинна забезпечувати відповідність всіх елементів робочого місця і їхнього розташування ергономічними вимогам ГОСТ 12.2.032.-78 та  
ДНАОП 0.00-1.31-99.

Режим праці і відпочинку працюючих з ПЕОМ визначається в залежності від виконуваної категорії роботи.

Тому необхідно визначити належність виконуваних робіт до однієї з трьох груп трудової діяльності: група А – діяльність, яка характеризується виконанням одноманітних, ритмічних, легких у виконанні операцій, що не вимагають значної розумової напруги; група Б – діяльність, пов'язана зі здійсненням повторюваних логічних операцій; група В – творчі види діяльності, що вимагають прийняття у процесі роботи рішень за відсутністю заздалегідь відомого алгоритму. Також необхідно визначити рівень навантаження за робочу зміну: кількість знаків за робочу зміну (у тисячах) або тривалість роботи за зміну (годин). На підставі цього встановлюється раціональний режим праці та відпочинку, додаткові перерви, що має привести психофізіологічні виробничі чинники до норми.

Слід також вказати, які компенсації за роботу в шкідливих умовах передбачаються (пільгове пенсійне забезпечення; доплати до тарифної ставки; додаткова відпустка), які виплати передбачені за шкоду здоров’ю від шкідливих умов праці (допомога з тимчасової непрацездатності; одноразова допомога; види та розміри страхових виплат).

3.4 Техніка безпеки

Треба вказати види інструктажів, що проводяться; коли і хто повинен їх проводити; основні питання інструктажів, де фіксувати факт інструктажу.

Для забезпечення захисту людей від випадкового торкання до струмоведучих частин використовують захисні огородження, безпечне розташування та ізоляцію струмоведучих частин, використання малих напруг, блокувальні пристрої, електричний розподіл мереж, попереджувальну сигналізацію та знаки безпеки, подвійну або підсилену ізоляцію, контроль ізоляції, засоби індивідуального захисту. Захист від поразки при торканні до металевих неструмовіднихчастин, що можуть опинитися під напругою в наслідок руйнування ізоляції, здійснюється захисним заземленням, зануленням, захисним вимиканням. При цьому захисне заземлення та занулення повинно відповідати ГОСТ 12.1.030-81. Особливу увагу необхідно приділити забезпеченню швидкого вимикання електричних пристроїв в разі аварії або нещасного випадку. Слід вказати також місце розташування розподільчого щита, пускорегулюючої апаратури, відповідність типу і кількості силових кабелів встановленій потужності споживачів. Якщо у приміщенні можливе виникнення статичної електрики, треба вказати заходи щодо попередження утворення статичних зарядів, їх нейтралізації та зняття за  
ГОСТ 12.4.124-83.

Необхідно описати умови експлуатації електричної апаратури, передбачити захист її від можливого агресивного середовища, пилу, вологи, променевого тепла;звернути особливу увагу на забезпечення електробезпеки при оглядах і ремонтах.

Попередження травмування персоналу механізмами, що рухаються, забезпечується їхньою міцністю; установкою огороджень, захисних кожухів на обертових частинах устаткування; надійністю роботи вантажозахватних пристроїв, обладнанням площадок, сходів відповідно до норм правил техніки безпеки; забезпеченням зручного доступу до всіх механізмів для їхнього обслуговування й ремонту; фарбуванням устаткування, що підвищує увагу до найнебезпечніших місць.

При роботі з хімічними реактивами слід дотримуватися вимог  
ГОСТ  12.1.007-76. Зокрема, працювати треба у халаті з бавовняної тканини, а з їдкими та отруйними  речовинами для захисту застосовувати респіратори або протигази, фартухи, гумові рукавиці, засоби захисту очей – окуляри, щитки, маски. В лабораторії повинно знаходитися не менше двох співробітників. Роботу з їдкими та отруйними речовинами, з органічними розчинниками слід проводити тільки у витяжних шафах; включати та виключати витяжну вентиляцію треба не менш, ніж за 30 хвилин до початку і після закінчення робіт. Слід також навести правила безпечного зберігання хімічних речовин.

3.5 Пожежна профілактика

Необхідно визначити категорію пожежовибухонебезпеки виробництва за СНіП2.09.02-85, ОНТП 24-86 і ступінь вогнестійкості будинку за  
СНіП2.01.02-85, клас пожежонебезпеки приміщення за ПУЕ. Вказати, чи відповідає ступінь вогнестійкості будинку, де розташовується приміщення, пожежовибухонебезпеці виробництва; скласти перелік пожежонебезпечних речовин і дати оцінку їх пожежної небезпеки за ГОСТ 12.1.044-89; виявити можливі причини і місця виникнення вибухів або пожеж.

Потім слід навести заходи щодо відвернення пожежі, елементи системи протипожежного захисту та організаційно-технічні заходи у відповідності з категорією пожежної небезпеки виробництва та класом пожежонебезпеки приміщення за ГОСТ 12.1.004-91: розташування пожежних сходів, кранів та гідрантів, пожежних щитів та їх комплектація. Вказати, як здійснюється евакуація, які параметри евакуаційних шляхів та виходів, які системи протипожежного водопостачання, засоби пожежної сигналізації, засоби захисту будинку від блискавки, їх категорію та тип відповідно до СН 305-71.

Необхідно навести первинні засоби ліквідації пожеж: стаціонарні установки (спринклерні, дренчерні, піногенераторні), ручні вогнегасники (пінні, вуглекислотні, порошкові) за ГОСТ 12.4.009-83.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. − К.: Просвіта, 1996.

2.Закон України ″Про  охорону праці″. Верховна Рада України;  Закон  

вiд 14.10.1992  № 2694-XII– К.: Основа, 1993.

3.Бабалов А.Ф. Промышленная теплозащита в металлургии. – М.: Металлургия, 1971.

4.Безопасность технологических процессов и производств (Охрана труда): Учебное пособие для вузов /П.П. Кукин, В.Л. Лапин, Е.А. Подгорных и др. – М.: Высшая школа, 1999.

5.Бухбиндер М.М., Елин М.М., Эльянов М.И. Системы отопления и вентиляции объектов черной металлургии: Справочник. – М.: Металлургия, 1987.

6.Воронов І. О., Коваленко І. Д., Афанас′єв П. В., Булгач Т. В. Основиохоронипраці: Навч. посібник. - К.: Генеза, 2004.

7. Волков О.М., Замумокин А.П. Противопожарная защита вычислительных центров. – М.: Стройиздат, 1991.

8.Гандзюк М. П., Желібо Є. П., Халімовський М. О. Основиохоронипраці: Підруч. для студ. Вищихнавч. закладів. За ред. М. П. Гандзюка.−К.: Каравела, 2004.

9.ГеврикЄ. О. Охоронапраці: Навч. посібник. − К.: Ельга, 2003.

10.Голубков Б.Н., Пятачков Б.И., Романова Т.М. Кондиционирование воздуха, отопление и вентиляция: Учебник для ВУЗов. – М.: Энергоиздат, 1982.

11.Дементій Л.В., Юсіна  Г.Л., Чижиков Г.І. Охоронапраці в  галузі: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. −Краматорськ: ДДМА, 2006.

12.Долин П.А. Справочник по технике безопасности. - 5-е изд., перераб. и доп.

− М.: Энергоиздат, 1985.

13.Жидецький В.Ц., Джигирей В.С., Мельников А.В.Основиохоронипраці: Підручник.  – Вид. 5-те, доповнене.− Львів: Афіша, 2000.

14.Запорожець О. І., Протоєрейський О. С., Франчук Г. М., Боровик, І. М. Основи охорони праці: Підручник. – К.: Центр учбової літ-ри, 2009.

15.Защита от ионизирующих излучений. Учебник для вузов. В 2 т. Т.1: Физические основы и защита от излучений/ Под ред. Н. Г. Гусева, 1988.

16.Іванов В.Г., Дзюндзюк  Б.В., Олександров Ю.М. Охорона праці в електроустановках. – К.: ОКО, 1994.

17.Иванов Е.Н. Автоматическая пожарная защита. − М.: Стройиздат, 1980.

18.Катренко Л. А., Кіт Ю. В., Пістун І. П. Охорона праці: Навч. посіб. для студ. Вищих навч. закл.− Суми :Університетська книга, 2004.

19.Максимов Б.К., Обух А.В. Статическое электричество в  промышленности и защита от  него. −М.: Энергия, 1978.

20.Навакатікян О.О., Кальниш  В.В., Стрюков С.М. Охорона праці користувачів комп’ютерних відео дисплейних терміналів. −  К., 1997.

21.Основы инженерной психологии / Под ред. Б.Ф.Ломова. – М.: Высш.шк., 1977.

22.Основиохоронипраці: Навч. посіб. для студ. вищ. техн. навч. закл.

/В.В.Березуцький, Н.П.Вершиніна, С.В.Котлярова та ін.; за ред.  
В.В.Березуцького; Нац. техн. ун-т «Харк. політехн. ін-т». − Х.: Факт, 2005.

23.Охоронапраці на гірничо-металургійному підприємстві: Навч. посібн. ч. 4: Енергетичний комплекс. / В.О. Шеремет, О.І. Каракаш, В.Ф. Марунчак та ін.− Дніпропетровськ: Ліра ЛТД, 2004.