Заробітна плата: види, форми, функції

    Національний  університет фізичного виховання  і спорту України 
 

    Дисципліна: Экономічна теорія 
 

    РЕФЕРАТ 

    Тема: « Заробітна плата: види, форми, функції » 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Студентка IIIкурсу

    Групи№124

    Березанської Марини 
 

    Київ-2011 

План 

1. Економічний зміст поняття “заробітна плата”
2. Основні види заробітної плати
3. Основні форми заробітної плати
4. Функції заробітної плати.

Висновок

Список використаної літератури 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    1.Економічний зміст поняття “заробітна плата”

    Закон України «Про оплату праці» визначає економічні та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають  у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та господарювання, а також  з окремими громадянами та сфери  державного і договірного регулювання  оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної та стимулюючої  функцій заробітної плати. 

    Відповідно до статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір  заробітної плати залежить від складності та умов виконаної роботи, професійно-ділових  якостей працівника, результатів  його праці та господарської діяльності підприємства. 

Держава і підприємство встановлюють такі принципи диференціації заробітної плати працівників:

• величина заробітної плати залежить від складності праці, професійних навичок і кваліфікації робітника;
• величина заробітної плати залежить від умов роботи, від її важкості, шкідливості для здоров'я. Праця у важких і шкідливих умовах оплачується вище;
• величина заробітної плати залежить від результатів виробничої діяльності фірми в цілому.

2.Основні види заробітної плати.

За рівнем цін і купівельної здатності  грошової одиниці розрізняють  номінальну та реальну заробітну плату.

За принципом  організаціі розрізняють основну і додаткову.

Номінальна заробітна плата —являє собою суму грошей, яку отримує робітник за виконану роботу.

На її величину впливають різні фактори:

• рівень кваліфікації,
• різні умови й ефективність праці
• кількість і якість праці.

Реальна заробітна плата — це сума матеріальних і духовних благ та послуг, які можна придбати за номінальну зарплату. Реальна зарплата залежить від ряду факторів :

• рівня номінальної зарплати;
• цін на товари і послуги, які споживає населення;
•   величини податків, які сплачуються різними верствами населення в бюджет.

Динаміка реальної заробітної плати залежить від зміни номінальної заробітної плати та зміни цін на товари та послуги.

Основна заробітна плата — це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, посадових обов'язків). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Основна заробітна плата становить переважну її частину.

Додаткова заробітна плата — це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи й винахідливість та за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні компенсації, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з перевиконанням виробничих завдань, доплати за суміщення посад тощо. . Додаткова частина заробітної плати враховує також колективні результати праці, за які виплачуються премії. 

3. Основні форми заробітної плати.

Основними формами заробітної плати є:

• погодинна (залежить від кваліфікації, відпрацьованого часу і стажу )
•   відрядна (залежить від кількості виготовленої продукції,виконаних робіт )

Погодинна заробітна плата нараховується робітникам залежно від кваліфікації і фактично відпрацьованого часу.

Вона  застосовується для оплати праці тих робітників:

1. виробіток яких неможливо чітко нормувати;
2. в роботі яких головним є не зростання продуктивності праці, а підвищення якості продукції;

 виробіток яких в основному залежить не від їх індивідуальних трудових зусиль, а визначається технологічним процесом.

При погодинній формі величина заробітної плати обчислюється як добуток погодинної ставки і кількості праці. Погодинна оплата передбачає просту погодинну систему, що обумовлює оплату за фактично відпрацьований час та погодинно-преміальну, яка враховує ще й інші моменти:

• виконання норми,
• ріст продуктивності праці,
• якість робіт і продукції,
• економію ресурсів.

Відрядна форма заробітної плати застосовується на роботах, де праця піддається точному і повному обліку, де широко використовуються норми виробітку. Передбачає залежність заробітку від кількості виготовленої продукції відповідно до встановлених розцінок;

Виділяють такі системи відрядної заробітної плати:

• пряма відрядна заробітна плата.

 Вона  передбачає прямо пропорційну залежність між зростанням обсягу виробки і збільшенням заробітної плати;

• відрядно-прогресивна заробітна плата.

Суть  її полягає в тому, що виготовлена продукція в розмірі норми виробітку оплачується по основних розцінках, а продукція понад норму — за розцінками вищими й зростаючими;

• відрядно-регресивна заробітна плата.

 При  ній кожному відсотку збільшення виробітку понад норму відповідає приріст заробітку менше одного відсотку. Вона робить невигідним перевиконання норми виробітку.

• відрядно-преміальна заробітна плата.

При цій системі виготовлена продукція в розмірі норми виробітку оплачується по основних розцінках, а за продукцію, виготовлену понад норму, за дотримання технологічної дисципліни, за безаварійну роботу передбачена премія;

• акордна заробітна плата.

У цьому випадку заробітна плата встановлюється не за кожний виріб або операцію, а за весь обсяг робіт за акордними розцінками;

• колективна відрядна заробітна плата.

При цьому заробітна плата робітника знаходиться в залежності від виробітку бригади, лінії, зміни. Колективний заробіток розподіляється між членами бригади згідно з присвоєними їм розрядами, коефіцієнтами і відпрацьованим часом. 

    4.Функції заробітної плати.

    Сутність  заробітної плати виявляється у  функціях, які вона виконує в процесі  суспільного відтворення.

     1. Відтворювальна функція полягає у забезпеченні працівників та членів їхніх сімей необхідними життєвими благами для відновлення робочої сили, для відтворення поколінь. В ній реалізується економічний закон зростання потреб. Ця функція тісно пов'язана з особливостями державного регулювання заробітної плати, із встановленням на державному рівні такого її мінімального розміру, який би забезпечував відтворення робочої сили.

     2. Стимулююча функція заробітної плати полягає у встановленні залежності її розміру від кількості й якості праці конкретного працівника, його трудового внеску в результа­ти роботи підприємства. Ця залежність повинна бути такою, щоб заохочувати до постійного покращання результатів праці.

     3. Регулююча, або ресурсно-розміщувальна функція заробітної плати полягає в оптимізації розміщення робочої сили за регіонами, галузями господарства, підприємствами з урахуванням ринкової кон'юнктури. Формування ефективно функціонуючого ринку праці передбачає свободу кожного найманого працівника вільно обирати місце прикладання своєї праці, а його прагнення до підвищення життєвого рівня обумовлює професійні переміщення у пошуках такої роботи, яка б максимально задовольняла зростаючі потреби. Іншими словами, в ринкових умовах вища заробітна плата на ефективніших робочих місцях стимулює перехід сюди працівників з неефективних робочих місць. В Україні відмінність в рівнях заробітної плати по галузях не відповідає співвідношенням у складності праці.

     4. Соціальна функція заробітної плати відображає міру живої праці при розподілі фонду споживання між найманими працівниками і власниками засобів виробництва. Заробітна плата виступає індивідуальною часткою працівника в новоствореному доході у відповідності з його трудовим внеском. Соціальне значення цієї функції заробітної плати полягає у забезпеченні соціальної справедливості, по-перше, при розподілі доходу між найманими працівниками і власниками засобів виробництва, і по-друге, при розподілі між найманими працівниками у відповідності з результатами їхнього трудового внеску.

     5. Функція формування платоспроможного попиту населення. Її призначення - узгодження платоспроможного попиту, під яким розуміємо форму виявлення потреб, забезпечених грошовими коштами покупців, з одного боку, і виробництва споживчих товарів - з іншого. Оскільки платоспроможний попит формується під дією двох основних факторів - потреб та доходів населення, то за допомогою заробітної плати в ринкових умовах встановлюються пропорції між товарною пропозицією та попитом.

     Висновок.

     Заробітна плата є основним видом доходів  населення, оскільки переважна більшість  людей працюють за наймом. Вона становить  приблизно половину особистих доходів  населення України і понад 70 % доходів населення розвинутих країн. Система оплати праці в ринковій економіці повинна стимулювати  високопродуктивну працю, бути гарантією  соціального захисту працівників  І забезпечувати підвищення рівня  життя населення.

Список  використаної літератури 

1. Иохин В. Я. Экономическая теория: Учебник, Москва: Юристь, 2000.
2. Куліков Г. Вплив заробітної плати на зайнятість населення. №3 – 1999 р.
3. Міністерство праці та соціальної політики України, науково-дослідний інститут соціально-трудових відносин: Рекомендації щодо визначення заробітної плати в залежноcті від особистого внеску працівника в кінцевий результат роботи підприємства, Київ: 1999.
4. Савченко А.Г., Макроекономіка: 2-ге вид., без змін, Київ: КНЕУ, 2007.