Значення та завдання менеджменту

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

      ДОНЕЦЬКИЙ ІНСТИТУТ ТУРИСТИЧНОГО БІЗНЕСУ

      Кафедра менеджменту 
 
 

      ІНДИВІДУАЛЬНА НАВЧАЛЬНО-ТВОРЧА РОБОТА 
 

      з дисципліни: «Основи менеджменту

     на  тему: «Значення та завдання менеджменту». 
 
 

Підготувала: студентка 4 курсу

Групи МО-08Г

Мельник О. О. 

Перевірила: доц.кафедри менеджменту

Дрокіна Н.І.  
 
 
 
 

Донецьк-2011

ЗМІСТ

Вступ.....................................................................................................3 

ІІ. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1. Сутність та зміст менеджменту.....................................................5

     1.1. Загальні поняття менеджменту..............................................7

2. Основні цілі і завдання менеджменту...........................................9

Висновок............................................................................................13 

ІІ. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

Проблемна ситуація на підприємстві «ЛАДА»……… .........  …..15

Принципи  вирішення проблемної ситуації на підприємстві «ЛАДА»………………………………………………………  ……15

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.........................................17

Вступ 

  У нас час важко назвати більш  важливу і багатогранну сферу  діяльності, чим управління або менеджмент, від якого в значній мірі залежить і ефективність виробництва, і якість обслуговування населення.

  У зарубіжних країнах накопичений  значний досвід управління в області  промисловості, торгівлі, кооперації, сільського господарства і т.п. внаслідок  безпосередньої участі людей в управлінській  діяльності. Він збагачується за рахунок знань основ науки управління, світових досягнень в практичній організації економічних і соціальних процесів.

  В Україні поки ще не досягнуті значні успіхи в теоретичному і практичному  освоєнні менеджменту.

  Менеджмент, як наукова система організації виробництва є однією з найважливіших умов ефективної і прибуткової діяльності підприємств. Він дістав загальне визнання в усьому світі. Тому сучасна теорія і практика Менеджменту набуває особливого значення. Перехід економіки України на ринкові відносини вимагає вивчення основних функцій, форм і методів управління на рівні основної ланки – підприємства. Практичне використання такого досвіду – одне з першочергових завдань. Широкий вихід вітчизняних підприємств на світові ринки обумовлює необхідність глибокого вивчення теорії і практики менеджменту.

  Реорганізовуються старі структури управління і  влади, при цьому використовуються західні моделі управління. Однак  механічне перенесення концепції  управління з однієї соціокультурної  середи в іншу, сліпе копіювання досвіду тієї або іншої держави практично неможливе і веде до важких економічних і соціальних наслідків. Менеджмент зумовлений такими базисними чинниками, як тип власності, форма державного устрою, міра розвитку ринкових відносин. Тому розвиток сучасного менеджменту в умовах переходу України до ринкової економіки в значній мірі залежить від цих чинників.

  Упровадження  ринкових відносин у практику господарювання вимагає принципової зміни методів  управління на всіх рівнях управлінської  ієрархії. Це висуває необхідність вивчення нових підходів і форм управління, зокрема , менеджменту як особливого типу управління. Менеджмент як наукова дисципліна пройшов довгий і суперечливий шлях розвитку, і розглядати його, безсумнівно, потрібно з урахуванням історичного досвіду, тих цілей і задач, що ставилися на різних етапах його розвитку. Необхідно підготувати менеджерів до сприйняття сучасних проблем менеджменту крізь історичну призму, що дозволяє зрозуміти логіку розвитку цих проблем.

  Обрана  мною тема дуже цікава та актуальна, тому що знання і використання сучасних технологій в управлінні значно підвищує ефективність діяльності підприємств.

  Метою роботи є ознайомлення і вивчення поняття менеджменту і сутність основних функцій менеджменту.

  Робота  складається з двох основних розділів. В першому розділі розкриваються сутність та зміст менеджменту, його основні задачі, цілі, школи та принципи менеджменту.

  В другому розділі розкриваються  сутність і зміст функцій менеджменту, зокрема його основних функцій: планування, організації, мотивації, контролю, а також функції управління на сучасному етапі.

  Задача  менеджменту як науки управління складається в підвищенні практичної значимості досліджень, орієнтації їхній  на розробку принципів і методів, що дають можливість практично вирішувати в тих чи інших умовах проблеми функціонування організації.

  У сучасних умовах широко поширена думка  про те, що процес управління є мистецтво, суть якого складається в застосуванні науки до реальної ситуації, а отже, до практики. Без знання технології менеджменту в сучасних умовах неможливо ефективно керувати організацією.

1. Сутність та  зміст менеджменту  

  Сьогодні  керівників підприємств дедалі частіше  називають словом „менеджер”, а  тим, чим вони займаються – менеджмент. З самого початку англійці вживали це поняття в управлінні кіньми. Слово „менеджмент” означає „мистецтво верхової їзди”. В сучасному значенні слова „менеджер” і „менеджмент” з’явилося лише тоді, коли господарі підприємств зрозуміли, що дуже вигідно не самим керувати власним майном, а залучати до цього професіоналів, спеціально відібраних і навчених такій роботі. Саме їм, талановитим спеціалістам, які працюють за наймом, стали доручати головне завдання підприємства – отримання високого прибутку. Варто відмітити, що за цю важку працю не шкодували високої винагороди. Менеджер і нині одна з професій, яка найбільш оплачується в розвинутих країнах.

  Отже, менеджер – це керівник – професіонал, який працює за наймом і спеціалізується  на примноженні прибутку. Тобто –  це керівник підприємства в ринковій економіці.

  Вживаючи  слово „менеджмент”, ми йдемо за традицією, яка давно встановилася в міжнародних виданнях з теорії управління, яка має на увазі певне  коло явищ і процесів. У практиці, яка склалася у вітчизняній науковій літературі з управління, менеджмент уже більше 30-ти років використовується як синонім капіталістичного управління. І головне – управління не заміняє „менеджмент”, тому що в останньому йдеться лише про одну із форм управління.

  Менеджмент  – це вміння добиватися поставлених цілей, використовуючи працю, інтелект, мотив поведінки інших людей, а також функція, вид діяльності з керівництва людьми в різних організаціях.

  Менеджмент  слід розглядати як сукупність раціональних методів і організаційних підйомів управління капіталістичною фірмою або корпорацією. Менеджмент це також галузь людських знань, які допомагають здійснювати функції. Це певна категорія людей, які здійснюють роботу з управління. Значимість менеджменту була особливо чітко усвідомлена в 30-ті роки. Вже тоді стало очевидним, що ця діяльність перетворилася в професію, галузь знань – в самостійну дисципліну, а соціальний прошарок людей – в досить впливову суспільну силу.

  Зміст поняття „менеджмент” можна розглядати як науку і практику управління, як організацію управління фірмою і як процес прийняття управлінських рішень.

  Отже, менеджмент регулюється законами розвитку ринків системи господарювання і  направлений на гнучке пристосування  виробничо-збутової діяльності фірми  до ринкових умов, які змінюються.

1. Загальні поняття менеджменту

  Менеджмент (англ. Management – управління, завідування, організація) – це управління виробництвом або комерцією; сукупність принципів, методів, коштів і форм управління, що розробляються і що застосовуються з метою підвищення ефективності виробництва і збільшення прибутку.

Сучасний  менеджмент включає дві невід’ємні частини:

- теорію керівництва;

- практичні способи ефективного  управління або мистецтво управління.

  Поняття „менеджмент” міцно увійшло в  наше повсякденне життя і стало  звичним для ділового українського життя. Однак необхідно враховувати, що мова йде про нову філософію, де діють інші системи цінностей і пріоритетів.

  У зв’язку з цим потрібно детально зупинитися на значенні терміну „менеджмент”. Українське слово „управління” і  англійське слово „менеджмент” вважаються синонімами, однак насправді їх істинний зміст вельми розрізнюється. Вживаючи термін „менеджмент”, ми слідуємо сталій в міжнародній практиці традиції, згідно з якою під ним мається на увазі цілком певне коло явищ і процесів. Насправді термін „управління” не є задовільним заступником терміну „менеджмент” тому, що в останньому випадку мова йде лише про одну з форм управління, а саме про управління соціально-економічними процесами за допомогою і в рамках підприємницької структури, акціонерної компанії. Причому адекватною економічною основою менеджменту є ринковий тип господарювання, здійснюваний на базі індустріальної організації виробництва або комерції.

  Таким чином, термін „менеджмент” вживається стосовно до управління господарською  діяльністю, тоді як у інших цілей використовуються інші терміни.

  У наших умовах потрібно вживати терміни  „організація”, „управління” і „адміністрування”. Проте, державні, громадські і інші організації також повинні використати  принципи і методи менеджменту, якщо хочуть досягнути своїх цілей при мінімумі витрат.

  З урахуванням викладеного в роботі термін „управління” надалі буде вживатися, з певною мірою умовності, в тому ж значенні, що і термін „менеджмент”.

Для того щоб визначити поняття менеджменту, важливо уточнити деякі вхідні в нього положення, передусім цільовий зміст.

2. Основні цілі і завдання менеджменту

  Основною  ціллю менеджменту є забезпечення прибутковості, або дохідності в  діяльності фірми шляхом раціональної організації виробничого процесу.

  Найважливішим завданням менеджменту є організація виробництва товарів і послуг з урахуванням потреб споживачі, забезпечення рентабельності діяльності підприємства і його стабільного становища на ринку. У зв’язку з цим – завдання менеджменту це:

- забезпечення автоматизації виробництва і перехід до використання робітників, які мають високу кваліфікацію;

- стимулювання роботи працівників  фірми шляхом створення для  них кращих умов праці та  встановлення більш високої заробітної  плати;

- постійний контроль за ефективністю  діяльності фірми, координація всіх підрозділів фірми;

- постійний пошук і освоєння  нових ринків.

  До  завдань, які вирішуються в менеджменті, також відносяться визначення конкретних цілей розвитку фірми, розробка стратегій  розвитку фірми, господарських завдань  і шляхів їх вирішення. А також до завдань відноситься розробка системи заходів для вирішення проблем, що плануються на різні часові періоди, визначення необхідних ресурсів і джерел їх покриття.

  Як  самостійний вид професійної  діяльності менеджмент можливий лише на базі ринку, який склався і розвинувся: він є управлінським механізмом, який вбудований в ринкову економіку.

  Менеджмент  як організація управління фірмою, яка здійснює будь-які види підприємницької  діяльності, що направлені на одержання  прибутку. Зміст менеджменту, полягає в досягненні фірмою певних результатів у ході підприємницької діяльності.

Висновок 

  Ефективне становлення ринкових відносин в  Україні багато в чому визначається формуванням сучасних управлінських  відносин, підвищенням керованості  економіки. Саме менеджмент, управління забезпечує зв’язаність, інтеграцію економічних процесів в організації.

  Менеджмент  – найважливіше поняття в ринковій економіці. Його вивчають економісти, підприємці, фінансисти, банкіри і  всі, хто стосується бізнесу.

  „Управляти  – означає вести підприємство до його мети, витягуючи максимум можливостей  з існуючих ресурсів”. Фахівцям нового покоління необхідні глибокі  знання по менеджменту, а для цього  треба чітко представляти суть і  поняття менеджменту.

  Зміна умов виробничої діяльності, необхідність адекватного пристосування до неї системи управління, позначаються не тільки на удосконалюванні його організації, але і на перерозподілі функцій управління по рівнях відповідальності, формах їхньої взаємодії і т.д. Мова йде насамперед про таку систему управління (принципах, функціях, методах, організаційній структурі), що породжена об’єктивною необхідністю і закономірностями ринкової системи господарювання., зв’язаними з задоволенням у першу чергу індивідуальних потреб, забезпеченням зацікавленості працівників у найвищих кінцевих результатах, що ростуть з доходами населення, регулюванням товарно-грошових відносин, широким використанням новітніх досягнень науково-технічної революції. Усе це жадає від промислових фірм, адаптації до ринкових умов, подання виникаючих протиріч в економічному і науково-технічному процесах.

  Першорядна  задача менеджменту полягає в  створенні організаційної культури, творчого інноваційного клімату, що стимулюють працівників на нововведення. Керівники підприємств покликані стати ініціаторами в області реалізації технологічних і організаційних змін.

  Тому, найважливішим фактором успіху, стає безупинне теоретичне і практичне  навчання керівників нового типу: високопрофесійних, компетентних у широкому колі економічних, соціальних і технологічних питань, з високим почуттям відповідальності за результати діяльності підприємства.

  Яким  би прогресивним і передовим не був  закордонний досвід, цінність його складається не тільки тим, щоб служити  зразком для наслідування, але головним чином тим, щоб бути ключем до аналізу власного досвіду і практики, вміти в них розібратися й одержати матеріал для порівнянь і зіставлень.

  Сучасна теорія і практика менеджменту, здобувають особливе значення:

  По-перше, перехід української економіки на ринкові відносини вимагає вивчення форм і методів управління, на рівні основної господарської ланки – виробничого відділення (малі підприємства). Практичне використання такого досвіду, на вітчизняних підприємствах – одна з першочергових задач.

  По-друге, широкий вихід вітчизняних малих  підприємств на ринки, обумовлюють  необхідність глибокого вивчення і  знання практики менеджменту.

  Це  висуває високі вимоги до підготовки фахівців-менеджерів і в першу  чергу тих, котрі будуть зайняті  в економічній сфері діяльності і зв’язані з підготовкою і прийняттям рішень у цій області. Знання ними проблем теорії і практики менеджменту є обов’язковим.

Проблемна ситуацій на підприємстві «ЛАДА» 

 
       У листопаді 2010 р . керівництво підприємства прийняло рішення про оптимізацію внутрішніх ресурсів. Зокрема, планувалися звільнення великої кількості співробітників (до 30 осіб). Необхідність подібних кроків була продиктована розвитком конкуруючих ремонтних підприємств. У місті відкрилася велика кількість туристичних фірм, що пропонують послуги з практично демпінговими цінами. Все це стало причиною того, що до певного моменту «ЕФЕС» перестав потребувати в послугах значного числа фахівців.  
 
Принципи вирішення проблемної ситуації на підприємстві «ЛАДА» 

       Необхідно зазначити, що процес звільнення завжди був і буде серйозною проблемою не тільки для співробітників організації, але і для її керівництва. Звільняючи працівника, керівник і, в першу чергу, його безпосередній начальник завжди відчуває деяку провину за свою дію. З іншого боку, звільнення, тим більш масові, не можуть пройти безслідно для стану внутрішнього клімату будь-якого колективу.  
Саме усвідомлення цих фактів має бути основоположним в діях керівництва з досягнення поставленої мети. Крім того, представляється важливим відзначити, що існує ряд загальних принципів будь-якої кампанії, спрямованої на вирішення подібних проблем:  
- Абсолютний збіг офіційної позиції керівництва, призначеної для внутрішнього і зовнішнього розповсюдження;  
- Закриття всіх можливих каналів поширення інформації про підприємство, перш за все, в пресу;  
- Призначення одного співробітника, відповідального за зв'язки з пресою;  
- Створення всередині організації атмосфери максимальної публічності дій керівництва;  
- Припинення створення всередині колективу неформальних груп;  
- Виявлення в колективі неформальних лідерів і активна робота з ними.  

Список використаної літератури 

     1. Фомина С.С. Менеджмент організацій: [Навч. Посібник] /        С.С. Фомина, Л.О. Вершигора, В.Р. Веснин. – К.: ТОВ “УВПК” Експро”, 1999. – 359с.

      2. Балабанов І.Т. Основи фінансового менеджменту: [Навч. Посібник] / І.Т. Балабанов – М.: ПРІОР 1995. – 284 с.

     3. Бєляєв Ю.А. Енциклопедія починаючого підприємця: [Навч. Посібник] / Ю.А. Бєляєв – М.: Изд-во. РУНД, 1992. – 382 с.

     4. Віханський О.С. Менеджмент: [Підручник] / О.С. Віханський – М.: Гардарики, 1999. – 528с.

     5. Веснін В.Р. Основи менеджменту: [Підручник] / В.Р. Веснін – М.: - 1997. – 412 с.

     6. Герчикова І.Н. Менеджмент: [Підручник для вузів] / І.Н. Герчикова – М.: ЮНІТІ , 1997. – 375с.