Зони митного контролю

Зони митного контролю

План

1. Митний контроль:

• поняття,
• мета,
• форми,
• методи

2. Місця розташування зон митного контролю

3. Зони митного контролю, порядок створення
4. Права митних органів щодо здійснення митного контролю. Особливості процедури митного контролю

Список використної літератури

1. Поняття митного контролю

Митний контроль — сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм Митного кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи та міжнародних договорів України.

В інтерпретації оновленої Кіотської конвенції митний контроль (Customs control) — це заходи, які використовують митниці для гарантування виконання митного законодавства.

Українське трактування митного контролю хоч і страждає надмірною конкретизацією, за змістом відповідає міжнародному розумінню цього терміна.

Проходження митного контролю є необхідною, але не достатньою умовою завершення митного оформлення (окрім митного контролю, товари та предмети, що переміщуються через митний кордон України, можуть підлягати також санітарному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному та екологічному контролю.)

З метою забезпечення здійснення митними органами митного контролю за товарами та транспортними засобами, що переміщуються через митний кордон України, проведення заходів, пов'язаних з виявленням, попередженням та припиненням контрабанди та порушень митних правил, у пунктах пропуску на митному кордоні України, в межах прикордонної смуги на державному кордоні України, у морських і річкових портах, аеропортах, на залізничних станціях, на територіях підприємств, спеціальних митних зон, а також в інших місцях, визначених митними органами, створюються зони митного контролю. У даній роботі спробуємо дослідити особливості формування та функціонування зон митного контролю.

Мета митного контролю складається в перевірці дотримання законності переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон, а також дотримання умов обраного митного режиму й здійснення підприємницької діяльності в сфері митної справи.

Інститут митного контролю розуміється подвійно: по-перше, як загальний статус (правовий режим) переміщуваних через митний кордон товарів і транспортних засобів. По-друге, як сукупність перевірочних заходів.

Як об'єкт митного контролю варто виділити державні інтереси, що укладаються в забезпеченні дотримання фізичними особами й учасниками ЗЕД положень, що регулюють переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон, а також здійснення діяльності, контроль за якою покладений на митні органи.

В залежності від того, на що безпосередньо спрямовано перевірочну діяльність митних органів, виділяють наступні предмети митного контролю:

• товари й транспортні засоби (переміщувані або переміщені через митний кордон);
• документи й відомості, необхідні для митних цілей;
• підприємницька діяльність, контроль за якою покладений на митні органи.

Останній з перерахованих вище предметів митного контролю відображає одну важливу його особливість - випадки, безпосередньо не пов'язані з переміщенням через митний кордон товарів і транспортних засобів. Оскільки немає переміщення, виходить, немає й митного оформлення (за винятком випадків зміни митного режиму), а це вже надає самостійність митному контролю, відокремлюючи його від процедури митного оформлення. Будучи систематичною перевіркою діяльності, даний вид контролю може бути позначений наглядом. На відміну від контролю конкретних предметів (товарів, документів, транспортних засобів) митний нагляд — перевірка більше абстрактна й містить у собі безліч предметів (порядок ведення обліку товарів, що зберігаються на митних складах, працездатність охоронної сигнализація, дотримання пропускного режиму на території складу тимчасового зберігання, дотримання порядку проведення операцій з товарами, що зберігаються, і ін.) .

Документи, необхідні для митного контролю можуть розглядатися як предмети контролю як при оформленні переміщуваних товарів і транспортних засобів або оформленні зміни митного режиму, так і при проведенні митного нагляду. Причому по призначенню їх можливо розділити на кілька видів:

• документи, необхідні для митного оформлення й контролю;
• документи, необхідні для контролю (нагляду).

Таким чином, митний контроль як перевірка - це здійснювана митними органами України перевірка переміщуваних через митний кордон товарів і транспортних засобів, документів і відомостей, необхідних для митних цілей, а також нагляд за підприємницькою діяльністю (ринок митних послуг) у сфері митної справи.

Митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до цього Кодексу, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Митний контроль товарів, транспортних засобів перевізників у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється цілодобово відповідно до типових технологічних схем пропуску через державний кордон України автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст.41 Митного кодексу України, митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом:

• перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю;
• митного огляду (огляду та переогляду товарів і транспортних засобів, особистого огляду громадян);
• обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;
• усного опитування громадян та посадових осіб підприємств;
• перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України;
• огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи законом;
• використання інших форм, передбачених цим Кодексом та іншими законами України з питань митної справи.

Порядок здійснення митного контролю визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до норм Митного кодексу України.

У відповідності с. 42 під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.

У ст.43 Митного кодексу вказується, що товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України. У разі вивезення за межі митної території України митний контроль розпочинається з моменту пред'явлення товарів і транспортних засобів для митного оформлення та їх декларування в установленому цим Кодексом порядку. Тривалість перебування товарів і транспортних засобів під митним контролем на території зони митного контролю у пункті пропуску на митному кордоні України встановлюється відповідно до технологічної схеми пропуску через митний кордон осіб, товарів і транспортних засобів.

Митний контроль закінчується:

• у разі ввезення на митну територію України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;
• у разі вивезення за межі митної території України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів та перетинання ними митного кордону України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

При виборі форм митного контролю використається система керування ризиками. При цьому під ризиком розуміється ймовірність недотримання митного законодавства України.

Митні органи перевіряють документи й відомості, представлені при митному оформленні товарів і транспортних засобів відповідно до Митного кодексу України, з метою встановлення дійсності документів і вірогідності відомостей, що втримуються в них, а також правильності їхнього оформлення.

Перевірка вірогідності відомостей, представлених у митні органи при митному оформленні, здійснюється шляхом їхнього зіставлення з інформацією, отриманої з інших джерел, у тому числі за результатами проведення інших форм митного контролю, аналізу відомостей спеціальної митної статистики, обробки відомостей з використанням програмних засобів, а також іншими способами, не забороненими законодавством України.

При виробництві митного оформлення товарів і транспортних засобів, переміщуваних через митний кордон, посадових осіб митних органів вправі проводити усне опитування фізичних осіб, а також осіб, що є представниками організацій, що володіють повноваженнями відносно таких товарів і транспортних засобів, без оформлення пояснень зазначених осіб у писемній формі.

Отримання пояснень - одержання посадовою особою митного органа відомостей про обставини, що мають значення для проведення митного контролю, від декларантів, осіб що мають відношення до переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон і привабливі такі відомості. Пояснення оформляється в писемній формі.

Митне спостереження - гласне, цілеспрямованим, систематичним або разовим, безпосереднім або опосередковане (із застосуванням технічних засобів) візуальне спостереження вповноваженими посадовими особами митних органів за перевезенням товарів і транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, здійсненням з ними вантажних і інших операцій.

Митний огляд товарів і транспортних засобів - зовнішній візуальний огляд товарів, багажу фізичних осіб, транспортних засобів, вантажних ємностей, митних пломб, печаток і інших коштів ідентифікації товарів для цілей митного контролю, проведений уповноваженими посадовими особами митного органа, якщо такий огляд не зв'язаний з розкриттям транспортного засобу або його вантажних приміщень і порушенням упакування товарів.

У зоні митного контролю митний огляд товарів і транспортних засобів може проводитися під час відсутності декларанта, інших осіб, що володіють повноваженнями відносно товарів і транспортних засобів, і їхніх представників, за винятком випадків, коли зазначені особи виявляють бажання бути присутнім при митному огляді.

Митний огляд - проведений уповноваженими посадовими особами митного органа огляд товарів і транспортних засобів, зв'язаний зі зняттям пломб, печаток і інших коштів ідентифікації товарів, розкриттям упакування товарів або вантажного приміщення транспортного засобу або ємностей, контейнерів і інших місць, де перебувають або можуть перебувати товари.

Митний огляд товарів проводиться після прийняття митної декларації на товари. До подачі митної декларації на товари, увезені на митну територію України, митний огляд може проводитися з метою ідентифікації товарів для митних цілей або при наявності інформації про порушення митного законодавства України з метою перевірки такої інформації, а також проведення митного контролю на основі вибіркової перевірки.

Особистий огляд як виняткова форма митного контролю може бути проведений за рішенням начальника митного органа або особи, його що заміщає, при наявності підстав припускати, що фізична особа, що випливає через Державний кордон України й, що перебуває в зоні митного контролю або транзитній зоні аеропорту, відкритого для міжнародного повідомлення, приховує при собі й добровільно не видає товари, заборонені відповідно до ввозу на митну територію України й вивозу із цієї території або переміщувані з порушенням порядку, установленого Митним кодексом України.

Рішення про проведення особистого огляду приймається начальником митного органа або особою, його що заміщає, у писемній формі шляхом накладення резолюції на рапорті посадової особи митного органа або оформляється окремим актом.

Перед початком особистого огляду посадова особа митного органа зобов'язано оголосити фізичній особі рішення про проведення особистого огляду, ознайомити фізична особа з його правами й обов'язками при проведенні такого огляду й запропонувати добровільно видати приховувані товари.

Факт ознайомлення фізичної особи з рішенням про проведення особистого огляду засвідчує зазначеною особою шляхом відповідного напису на рішенні про проведення огляду. У випадку відмови від здійснення таких дій про це робиться оцінка на рішенні про проведення особистого огляду, засвідчувана підписом посадової особи митного органа, що оголосив рішення про проведення особистого огляду.

Митні органи здійснюють перевірку наявності на товарах або їхньому впакуванні спеціальних марок, ідентифікаційних знаків або інших способів позначення товарів, використовуваних для підтвердження легальності їхнього ввозу на митну територію України у випадках, передбачених законами й іншими правовими актами України.

Відсутність на товарах спеціальних марок, ідентифікаційних знаків або інших способів позначення товарів розглядається як підтвердження факту ввозу товарів на митну територію України без виробництва митного оформлення й випуску товарів, якщо особа, у якого такі товари виявлені, не доведе зворотне.

Огляд приміщень і територій проводиться з метою підтвердження наявності товарів і транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, у тому числі умовно випущених, на складах тимчасового зберігання, митних складах, у приміщеннях магазина безмитної торгівлі, а також в осіб, у яких повинні перебувати товари відповідно до умов митних процедур або митних режимів, передбачених МКУ. Огляд приміщень і територій проводиться при наявності інформації про втрату товарів і (або) транспортних засобів, їхньому відчуженні або про розпорядження ними іншим способом або про їхнє використання в порушення вимог і умов, установлених МКУ, для перевірки такої інформації, а також на основі вибіркової перевірки. Проведення огляду житлових приміщень не допускається.

Митні органи проводять митну ревізію - перевірку факту випуску товарів, а також вірогідності відомостей, зазначених у митній декларації й інших документах, що представляють при митному оформленні, шляхом зіставлення цих відомостей з даними бухгалтерського обліку й звітності, з рахунками, з іншою інформацією осіб, зазначених у МКУ .

Митний огляд товарів і транспортних засобів, митний огляд, огляд приміщень і територій, а також особистий огляд і митна ревізія оформляються актом за формою, обумовленої федеральним органом виконавчої влади, уповноваженим в області митної справи, що складається у двох екземплярах.

Необхідно відзначити, що митний контроль як перевірка - є одна з його характеристик, інша ж розкриває його як правовий режим, що здобувається товарами й транспортними засобами через і в чинність їхнього переміщення через митний кордон України.

В ст.44 Митного кодексу України говориться, що товари, що переміщуються через митний кордон України, разом з їх упаковкою та маркуванням, транспортні засоби, якими вони переміщуються через митний кордон, а також документи на ці товари і транспортні засоби пред'являються для контролю митним органам у незмінному стані в пунктах пропуску через митний кордон України та в інших місцях митної території України, встановлених митними органами для здійснення митного контролю та оформлення, не пізніше ніж через три години після прибуття зазначених товарів і транспортних засобів у пункт пропуску або таке місце. Встановлений у частині першій цієї статті строк, як виняток, може збільшуватися у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Ст. 45 встановлює, що особи, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на митні органи, зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю. Перелік документів та відомостей, необхідних для здійснення митного контролю, порядок їх подання визначаються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Кодексу. Правоохоронні органи України, фінансові установи, податкові та інші контролюючі органи України відповідно до законодавства України на запити митних органів або за власною ініціативою інформують митні органи про наявні в них відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

2. Місця розташування  зон митного контролю

З метою забезпечення здійснення митними органами митного контролю за товарами та транспортними засобами, що переміщуються через митний кордон України, проведення заходів, пов'язаних з виявленням, попередженням та припиненням контрабанди та порушень митних правил, у пунктах пропуску на митному кордоні України, в межах прикордонної смуги на державному кордоні України, у морських і річкових портах, аеропортах, на залізничних станціях, на територіях підприємств, спеціальних митних зон, а також в інших місцях, визначених митними органами, створюються зони митного контролю.

Згідно зі ст.49 Митного кодексу України порядок створення зон митного контролю, режим їх функціонування відповідно до цього Кодексу визначаються Кабінетом Міністрів України. Зони митного контролю в межах пунктів пропуску через державний кордон України створюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону України та центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту. У ст. 50 вказується, що у зонах митного контролю, створених у межах пунктів пропуску на митному кордоні України, споруди та об'єкти інфраструктури, що належать іншим органам, уповноваженим здійснювати види контролю, зазначені у статті 27 Митного кодексу України, розміщуються з дозволу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону України та центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту. Порядок надання таких дозволів визначається Кабінетом Міністрів України.

Ст. 51 передбачає, що режим зони митного контролю - це встановлені законодавством України з питань митної справи приписи, заборони та обмеження щодо перебування товарів, транспортних засобів та громадян, умови розташування будівель та споруд, а також проведення господарських робіт у зоні митного контролю. Забезпечення безпеки громадян, а також схоронності товарів, що переміщуються через митний кордон України, дотримання режиму, законності та правопорядку у зоні митного контролю покладається на відповідні митні органи.

Згідно “Положення про зону митного контролю” затвердженого наказом Державного митного Комітету України від 6 червня 1995 року № 198 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 травня 1995 року за М152/688 визначається порядок створення зон митного контролю, межі таких зон, режим переміщення товарів та інших предметів на територію таких зон або за межі цих територій, режим доступу осіб в такі зони, а також права і обов'язки службових осіб митних органів по створенню і забезпеченню режиму в зонах митного контролю.

Під «пунктом пропуску через державний кордон України» у цьому положенні розуміється ділянка місцевості або частина території прикордонної залізничної, автомобільної станції, морського, річкового порту, аеропорту (аеродрому) з комплексом будівель, споруд та інженерно-технічних засобів, де здійснюється прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.

Під «зоною митного контролю» - частина пункту пропуску на митному кордоні України або в інших місцях території, в межах якої митниця здійснює митний контроль.

Під «режимом зони митного контролю» - порядок доступу та перебування в таких зонах, включаючи службових осіб, які безпосередньо забезпечують процес митного контролю, та громадян, які проходять митний контроль або уповноважені пред'явити такому контролю товари та інші предмети, а також порядок переміщення товарів та інших предметів ш межі зони митного контролю.

Зони митного контролю створюються з метою запобігання спробам з боку юридичних та фізичних осіб переміщення через митний кордон товарів та інших предметів з порушенням законодавства України. У пунктах пропуску через державний кордон України митниці за погодженням з Прикордонними військами України встановлюють зони митного контролю.

Межі зони митного контролю встановлюються відповідними положеннями для кожного пункту пропуску в місцях митного контролю пасажирів, транспортних засобів, вантажів та інших предметів:

• в автомобільних пунктах пропуску - на смугах руху легкового та вантажного автотранспорту, в залах митного огляду та інших приміщеннях митних органів;
• в залізничних пунктах пропуску:

а) пасажирських - в залах митного огляду, на перонах та в пасажирських поїздах закордонного прямування під час здійснення митного контролю;

б) вантажних - на оглядових майданчиках, контейнерних терміналах та інших місцях, які визначені на території залізничних станцій для оформлення вантажів;

• в авіаційних пунктах пропуску - в залах митного огляду, на стоянках і в літаках з початком митного оформлення до відправлення, та в інших місцях, передбачених в аеропортах для оформлення вантажів і багажу;
• в морських та річкових пунктах пропуску - в залах митного огляду, на суднах під час їх контролю, на контейнерних терміналах та в інших місцях, які визначені в портах для оформлення вантажів і пасажирів.

В зонах митного контролю розмішуються тільки споруди та об'єкти прикордонних і митних органів, які необхідні для технологічного процесу. Об'єкти інших державних контрольних органів розміщуються за межами зон митного контролю.

Доступ у зони митного контролю дозволяється тільки службовим особам, які безпосередньо беруть участь у технології контролю, а також співробітникам спеціальних підрозділів органів МВС та СБ України за письмовим розпорядженням керівників цих підрозділів при здійсненні заходів по боротьбі зі злочинністю.

Громадяни, що перетинають митний кордон України, представники організацій, підприємств та установ, що отримують чи відправляють товари та інші предмети, допускаються до зон митного контролю на підставі дійсних для виїзду/в'їзду документів чи транспортних та інших документів на отримання/відправку товарів чи інших предметів.

Службові особи, що мають доступ у зони митного контролю, можуть пересуватися в них тільки в межах, необхідних для виконання своїх прямих службових обов'язків. Такі службові особи не повинні мати при собі цінностей та предметів, вивезення або ввезення яких на митну територію України заборонено чи обмежено митними правилами. Доступ у зони митного контролю у випадках, не передбачених вище, може бути дозволений начальниками контрольно-пропускного пункту Прикордонних військ і митниці або їх заступниками.

Постанова від 25 грудня 2002 р. N 1947 “Про затвердження Порядку створення зон митного контролю та їх функціонування, і Порядку надання дозволу на розміщення у зонах митного контролю споруд та об'єктів інфраструктури, що належать іншим, ніж митні, органам державної влади, які здійснюють контроль під час переміщення товарів через митний кордон України” визначає відповідно до Митного кодексу України механізм створення зон митного контролю та їх режим.

Зони митного контролю створюються з метою здійснення митними органами митних процедур . щодо товарів та транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, проведення заходів, пов'язаних з виявленням, запобіганням і припиненням контрабанди та порушень митних правил.

Зони митного контролю створюються митними, органами:

• у межах пунктів пропуску через державний кордон;
• у межах прикордонної смуги на державному кордоні;
• у морських і річкових портах, аеропортах, на залізничних станціях;
• територіях підприємств;
• на територіях спеціальних митних зон;
• в інших, визначених ними місцях.

Зони митного контролю у межах пунктів пропуску через державний кордон створюються Держмитслужбою за погодженням з Держкомкордоном та Мінтрансом.

4. Права митних органів щодо здійснення митного контролю. Особливості процедури митного контролю

Згідно зі ст. 53 Митного кодексу України Митні органи, будучи самостійній складовій частиною системи виконавчої влади, винятково й безпосередньо здійснюють митну справу. Митні органи у межах своїх повноважень мають право застосовувати примусові заходи до порушників режиму зони митного контролю.