Звіт з обмірної практити

Міністерство аграрної політики та продовольства України

Остерський коледж будівництва та дизайну

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Звіт

З обмірної  практики

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала студентка групи 24-Д

  Кругла В.С.

Перевірив викладач

Петровська А.О

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Остер 2013

Зміст

 

1.АРХІТЕКТУРНИЙ ОБМІР

2.МЕТОДИ ОБМІРУ

2.1Метод  тріангуляції 

2.2Полярний метод

2.3Метод перпендикулярів

2.4Метод координат

2.5Методи висотних обмірів

2.6Геодезичні методи обміру

2.7Документальна фотофіксація

3.ІНСТРУМЕНТИ

4.СКЛАДАННЯ КРОКІВ

5.ТЕХНІКА ОБМІРІВ

5.1Внутрішній обмір плану

5.2Зовнішній обмір плану

5.3Обмір розрізів

5.4Обмір фасадів

5.5Обмір деталей і фрагментів

5.6Зйомка території

5.7Обмірні креслення

5.8Техніка безпеки при обміру

5.9Основні масштаби креслень

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.АРХІТЕКТУРНИЙ ОБМІР

    Архітектурні обміри використовувалися як для практики так і для розвитку теорії архітектури. Так, в епоху Відродження обміри античних пам'яток дозволили узагальнити систему ордерів і виявити прийоми і методи стародавніх в справі гармонізації архітектури, та елементів міського середовища.

   В даний час обміри виконуються з метою фіксації існуючого стану споруд та ансамблів, які під натиском бурхливого сучасного містобудування, що

розвивається, зазнають постійних змін.

   Найважливішими завданнями обмірів є дослідження в галузі історії, теорії архітектури, а також діяльність в галузі реставрації та реконструкції пам'яток архітектури: вони виражаються у вивченні і художньому аналізі пам'яток

архітектури; в дослідженні закономірностей розвитку міського середовища та архітектурних форм; у створенні якісної основи для архітектурно – містобудівної проектної діяльності.

   В залежності від того яка мета досягається, обміри виконуються з різним

ступенем точності і поділяються на три категорії: схематичні, архітектурні та

архітектурно-археологічні.

 

1. Схематичні.

   Проводяться при інвентаризації будівель, при підрахунку техніко-економічних показників і для визначення обсягів робіт при ремонті будинків.

   Креслення схематичних обмірів мають юридичне значення як частина документації по будівлі (при здачі в експлуатацію і для фіксації в БТІ), а також господарсько-практичне значення.

   При цьому обміряють основні розміри будівель для складання схематичних креслень плану, розрізу і головного фасаду. Точність схематичних обмірів

1 / 100 лінійних  вимірювань.

 

2. Архітектурні.

Виконуються при фіксації пам'яток архітектури, що мають мистецькі та

культурно-історичне значення, а також об'єктів, які підлягають реставрації або реконструкції.

   У комплект креслень входять обміри планів усіх поверхів та ярусів, розрізів, фасадів, інтер'єрів, а також і всіх деталей.

   Точність архітектурних обмірів 1 / 2000 -1 / 5000 горизонтальних і 1 /5000 вертикальних вимірів. Креслення архітектурних обмірів є цінними архівними документами, за якими проводяться дослідження і реставруються пам'ятники архітектури.

   Архітектурний обмір представляється альбомом креслень фіксації, а також доповнюється альбомом документальної фото фіксації пам'ятника, замальовками і акварелями з натури, а також історичної запискою.

 

3. Архітектурно-археологічні.

   Проводяться при обміру античних і середньовічних пам'ятників архітектури і при археологічних розкопках. Фіксуються все архітектурно-будівельні особливості будівель, деформації, викликані осадкою або з'явилися в результаті експлуатації будинків. Відзначаються всі відхилення від вертикальних і горизонтальних напрямків, від прямих кутів і кіл, враховуються всі нерівності кладки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.МЕТОДИ ОБМІРУ

   При обміру проводяться два види робіт - натурне вимірювання і камеральне креслення обмірних креслень у вигляді ортогональних проекцій будівлі.

   Всі існуючі методи обміру поділяються на дві групи: класичні і фотограмметричні.

   У першому випадку при обміру використовується малогабаритний інструментарій - рулетка, висок(рос.: отвес), екер, рівень,геодезичні прилади.

   Вимірами визначаються місця розташування найбільш характерних точок

будівлі. Обмірні креслення, побудовані по окремих точках, не передають реальних форм споруд та накреслений архітектурний образ будівлі має дещо теоретичний характер. Точність обміру залежить від кількості вимірюваних точок,більш детальний обмір вимагає більше часу на проведення і натурних і камеральних робіт.

   Фотограмметричних метод дає можливість науково обґрунтувати розміри

і просторове положення об'єктів по їх фотограмметричних зображень, які обробляються спеціальною апаратурою. Обмірні креслення будуються у результаті безперервного креслення графоаналітичних системами, які передають реальну форму споруд, з усіма архітектурними особливостями. Цей метод дає самий точний результат, що задовольняє вимогам наукової реставрації.

   У навчальній практиці архітектурні обміри виконуються класичними методами.

 

   Класичні методи об'єднують групу традиційних прийомів ведення робіт.

   Вимірювання ведуться щодо геометричній опорної мережі обмірів - системи з прямих ліній, всі елементи якої взаємопов'язані жорсткими прив'язками. Така мережа обмірів тимчасово вноситься в структуру будівлі і після закінчення обмірних робіт розбирається. Створюється у всіх площинах обміру -в горизонтальній площині для обміру плану, у вертикальній для обміру фасадів та побудови розрізів.  

    Прямі лінії геометричній опорної мережі виконують певні функції:

   Нульова лінія - встановлює місце горизонтальній площині обміру і виявляє план будинку на рівні віконних прорізів. Якщо віконні прорізи розташовані

високо або зовсім відсутні, нульову лінію проводять на висоті витягнутої руки -1,20 ÷ 1,30 М над рівнем підлоги. Рівнем визначають точки, що лежать в одній площині, відзначаючи олівцем або крейдою позначки – репери на стінах і на всіх структурних елементах будівлі - колонах, стовпах. Через віконні та дверні отвори нульова лінія виноситься на зовнішній контур будівлі;

     Базис - відстань між двома точками, положення яких в даній мережі обмірів зафіксовано прив'язками. Від базисів ведуться всі вимірювання;

   Причілки - прямі лінії, окреслюючи (рос.: обносящие)будівлю і простягнуті через віконні і дверні отвори, жорстко пов'язані між собою. Для причілок

використовується сталевий дріт, натягнута на штативах або закріплена іншим

способом. Для обміру контуру стін причілки поділяються на базиси, для чого

використовуються кольорові нитки, липка стрічка та ін. Мітки повинні бути тонкі, міцно зафіксованими і відповідати поділу. Величина і кількість базисів на одній причіпці визначається числом характерних точок будівлі, які необхідно зафіксувати трьома зарубками щодо однієї причілки.

   Бажано використовувати базиси кратні 10 см, для зручного відкладення в

масштабі креслення.

   При обмірі класичними методами, слід дотримуватися правила:

− вимірювання робити тільки в площинах проекцій - горизонтальної для плану і вертикальною для розрізів і фасадів;

− вибрати сувору систему визначення положення кожної точки відносно іншої або щодо геометричній опорної мережі;

− системно вести запис вимірювань на ескізних малюнках обмірних креслень

(кроках).

   Розташування елементів у площинах обміру визначаються наступними

основними способами, заснованими на геометрії площині. Методом тріангуляції, полярним методом, методом перпендикулярів і методом координат.

                                  2.1 Метод тріангуляції (зарубок)

   Трикутник став основою вимірів завдяки жорсткості форми, однозначно

визначається трьома зарубками - довжинами сторін. Одна сторона трикутника використовується як базису, щодо якої двома зарубками обміряють точки плану. Обмір різноманітних по конфігурації приміщень зводиться до розбиванні їх в плані на трикутники, обмір яких визначає бажану форму. Плани і всі криволінійні елементи фасадів і розрізів обміряють методом тріангуляції. Застосовують даний метод з одним обмеженням - не можна обміряти ті елементи, при яких кут перетину зарубок менше 30°ібільше 150°, тому що на кресленнях перетин зарубок буде нечітким і стане причиною помилок.

 

 

 

2.2 Полярний метод

   Є частковим випадком методу тріангуляції. У цьому випадку приміщення

розбивається на трикутники, що мають одну загальну вершину, яку називають полюсом, звідки ведуться всі вимірювання. При обмірі полярним методом необхідно проводити контрольні вимірювання між віддаленими точками, або міняти місце полюса, тому що помилка в одному вимірі проходить непоміченою і приводить надалі до невірних результатів.

2.3 Метод перпендикулярів

   Застосовується в тих випадках, коли стіни мають невеликі відступи від

вертикальних або горизонтальних напрямків. Обміряють від натягнутих шнурів по горизонталі або від шнура виска по вертикалі. Використовують метод при довжині перпендикулярів не більше 1 метра.

2.4 Метод координат

   Встановлюється розташування елементів відносно координатних осей, в

якості яких виступають причілки і шнур схилу. Методом координат фіксуються деталі, обміряні у двох площинах. Застосовують цей метод при обмір конструкцій склепіння, коли необхідно відзначати одночасно дані обміру на двох кроках - плану і розрізу.

2.5 Методи висотних обмірів

   У вертикальній площині опорна мережа обмірів створюється ниткою схи-лу, щодо якої виконуються всі вимірювання із застосуванням методів тріангуляції і перпендикулярів.

   Для обміру високо розташованих елементів застосовуються держаки зі

змінною довжиною з наконечниками, що дозволяють обміряти горизонтальні і вертикальні розміри. Висотні обміри вимагають винахідливості та ініціативи з боку студентів.

   У деяких випадках зручно обмірити фасад зверху, опускаючи рулетку з

плоского даху або через віконні прорізи. На початок рулетки повинен бути

прив'язаний висок. Відлік знімають нагорі. Шестом із поперечною планкою на кінці, до якої прикріплена лінійка з поділками, виміряти ширину прорізів, розташованих високо. Відлік знімають, спостерігаючи через бінокль.

   Елементи склепінь обміряють, проектуючи на підлогу характерні точки

конструкцій. Зазначені виноски обміряють щодо опорних точок перпендикулярами або зарубками.

   Для обміру складних споруд використовують метод зворотної перспективи (Максимов П.Н., Тороповков С.И. Архитектурные обмеры. М. 1949), а для

високих споруд - спрощені методи: за величиною падаючої тіні; за кількістю

рядів кладки; використовуючи повітряні кулі, наповнені теплим повітрям, які

дають похибка 5-10 см. і обмежують їх застосування.

2.6 Геодезичні методи обміру

   Зводяться до розв'язання задач на визначення горизонтальних і вертика-льних розмірів, недоступних для безпосереднього обміру. За даними кутових і лінійних вимірювань розраховуються місця розташування точок, що визначаються за методом полярних координат.

   При визначенні висоти зустрічаються два випадки розташування елементів відносно горизонту інструменту:

   а) вище горизонту;

   б) нижче  горизонту.

   В обох випадках необхідно обмірити відстань від центру інструменту до

горизонтальної проекції точки на землі і визначити теодолітом вертикальні кути, утворені при візуванні зі станцій інструменту на крайні точки елементів, що підлягають обмірюваннях.

По формулам А та Б [А:АМ=L(tgβ1-tgβ2) ; Б:AM=L(tgβ1+tgβ2)] -

визначають шукану висоту.

   Недоступне для безпосереднього обміру відстані розраховується по тео-ремі синусів. Вимірювання ведуться з двох станцій, відстань між якими є для

обміру. Проекція точки разом з двома станціями утворюють вершини горизонтального трикутника, внутрішні кути якого встановлюються теодолітом. Задача зводиться до визначення довжини сторони трикутника за даними внутрішніх кутів і довжині одного боку.

   Просторове положення точки, недоступною для обміру, визначається та-ким чином: на підставі теореми синусів розраховують горизонтальну проекцію точки на землі, потім за формулою H = S(tgβ1+ tgβ2) знаходять висоту розташування елементів.

   Геодезичними методами встановлюються розміри деталей, розташованих

на великій висоті або в складних для обміру місцях.

2.7 Документальна фото фіксація

   Точний абрис форм і контурів зруйнованих частин можна ясно і наочно

показати лише на фотографіях. Тому архітектурний обмір доповнюється документальної фото фіксації.

Необхідно виконати декілька фотографій з різних точок. Вибір точки фо-тографування залежить від розмірів будівель і ландшафту. Фрагменти і деталі сфотографовані фронтально, можуть замінити креслення. У цьому випадку до деталей прикріплюють рейку з нанесеними поділками, яку можна використовувати як лінійного масштабу. Фотографувати слід при хорошому освітленні, коли небо рівномірно затягнуте хмарами. Фотографії розміром 12х18 см і 18х24см. оформляються в спеціальний альбом.

 

3.ІНСТРУМЕНТИ

1. Рулетки - сталеві рулетки довжиною 20м.; 10м.; 5м.; 2м. та 1м. для зовніш-ніх робіт. Тканинні рулетки довжиною 10м, 1,5 м. Кращий час для обміру

приміщень від внутрішніх кутів і при виконанні висотних обмірів.

2. Рівні - застосовують для проведення горизонтальній площині обміру. Для

визначення точок, що лежать в одній площині, можна використовувати са-моробний рівень, що складається з гумової трубки і двох скляних наконеч-ників, наповнених рідиною.

3. Висок -шнури з прив'язаними важками у вигляді конуса. Застосовують приперевірці вертикальності стін і проекції на землю висотних точок.

4. Рейки і держаки - вживають для обміру високо розташованих елементів.

Можна використовувати збірні рейки і складні вудилища.

5. Трикутники і екер - використовують для встановлення прямих кутів і пер-пендикулярних відрізків.

6. Геодезичні інструменти - теодоліт і нівелір - для вимірювання кутів та пе-ревірки вертикальної і горизонтальної мережі обмірів.

 

   При обмірах також необхідно мати бусоль або компас для орієнтації бу-динків по сторонах світу; ліхтар для освітлення горищних і підвальних приміщень; фотоапарат і бінокль. Для проведення прічалок і базисних ліній знадобиться бобіна линви довжиною до 100м.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. СКЛАДАННЯ КРОКІВ

   Під час обмірних робіт виміру записуються на складених заздалегідь чор-нові начерки обмірних креслень, так званих кроків. Такі чорнові начерки є основними документами обмірів, вони відображають послідовність проведених вимірювань. Кроки виконуються від руки олівцем середньої жирності, однією чіткою лінією, без розтушовування і тіней. Нариси мають вірно передавати пропорції і характер обміряємо споруди з усіма деталями, що підлягають обмірюваннях. На кроки наносяться розміщення приміщень, розташування отворів,схема обміру. Якщо обмір виконується геодезичними інструментами, на кроках слід показати станції, з яких велися виміри, та направлення на що визначаються точки.

   При веденні записів вимірювань на кроках, повинна дотримуватися певна

система. Заздалегідь слід продумати, які розміри слід виміряти, орієнтуючись

на мінімальну кількість точок, які визначають архітектурну форму будівлі.

Розмірні лінії повинні знаходиться поза креслення, бути проставлені у вигляді ланцюжків, починаючи від дрібних, розташованих ближче до зображення, і закінчуючи загальними розмірами.

   Всередині ескізу цифри пишуться перпендикулярно розмірним лініях при

тріангуляції і дзеркально в інших випадках. Розміри повинні проставлятися в

межах одного ескізу в одних величинах - метрах, сантиметрах, міліметрах. При обмірі цегляних і кам'яних будинків слід показувати шви між каменями, заміряти і записувати розміри матеріалів на полях кроки.

   Кроки виконуються на аркушах білого, щільного паперу формату А3, за-кріпленої на натягнутому підрамнику липкою стрічкою або гумовими стрічками, закріпленими цвяшками на торцях підрамників. Листи кроків збираються в альбом і за особливою описи здаються разом з кресленнями.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. ТЕХНІКА ОБМІРІВ

   Обміри виконуються ланками з 3-4 чоловік. Двоє вимірюють, натягуючи

рулетку, щоб зменшити стрілу провисання, третій зчитує вимірювання і четвертий записує їх, перевіряючи правильність обчислень.

   Обміри слід починати з вимірювання основних розмірів, а потім переходити до дрібних розчленовуванням, постійно перевіряючи, щоб сума приватних вимірів давала загальний розмір. Така перевірка повинна здійснюватися в процесі обміру, щоб попередити помилки через неточності і допусків, які в сумі можуть дати значні неузгодженості. Такі ж неузгодженості можуть з'явитися і в результаті обміру відрізками, тому кожен промір не повинен перевищувати довжини рулетки. Вимірювання слід проводити не частинами, а відразу по всій довжині, знімаючи відліки в наростаючому підсумку до цікавлять точок, стрілками показуючи напрямок обміру. У випадку, якщо довжина рулетки недостатня, то обмір триває з певною, зафіксованої яким-небудь елементом точки, починаючи з "0" (нуля).

   Складність обмірів архітектурних пам'яток полягає в тому, що огороджу-вальні конструкції будівлі не дозволяють обміряти відразу всі споруди. Для виявлення планів і розмірів ведеться внутрішній і зовнішній обмір контуру стін. При поєднанні віконних і дверних прорізів та загальної геометричній опорної мережі обмірів отримують зображення ортогональних проекцій будівлі. Обмір плану відображають на трьох кроках.

Кроки I - абрис будівлі з опорною мережею обмірів та обґрунтуванням

прив'язок;

Кроки II - внутрішній обмір плану;

Кроки III - зовнішній обмір плану.

5.1 Внутрішній обмір плану

   При обміру квадратних приміщень застосовують полярний метод, при

невеликих відступах стін від вертикальних і горизонтальних напрямків –метод перпендикулярів або тріангуляції. В якості базису використовуються крайні точки стіни приміщення. При складному абрисі і значною величиною приміщень причалки поділяють на кілька базисів, від яких тріангуляції фіксують положення необхідних точок плану. Недоступні місця виміряти за допомогою жердини,на кінці якого закріплені дві рулетки. При анфіладний розташування приміщень проміри ведуться від причалку,розташованого через отвори у всю довжину анфілади.

   Якщо приміщення розділені глухими стінами без прорізів, внутрішні об-міри ведуться від зовнішніх причалок через дверні отвори або ворота.

 

 

5.2 Зовнішній обмір плану

   Виконується тріангуляції або перпендикулярними відрізками від причалок, які бажано розташувати як модно ближче до стін, наскільки дозволяє контур обміряємо споруди. Бажано, щоб зовнішні причалкі знаходилися в площині

внутрішнього обміру. Якщо плани обмірів неможливо поєднати (при високому цоколі або розташування будівель на рельєфі), проводиться нова нульова лінія, яка повинна бути прив'язана до внутрішньої нульової лінії.

   Зовнішній і внутрішній обміри контуру стін прив'язуються обміром через

віконні і дверні отвори за допомогою рівня і схилу. Такі обміри необхідні для

визначення товщини стін, тому що пам'ятники старовини мають різну товщину стін, у залежності від розташування за сторонами світу. Крім обміру плану основного поверху, виконуються обміри ярусів, горищних і підвальних приміщень, пов'язаних з обмірюванням основного етапу системою наскрізних підвісів.

5.3 Обмір розрізів

   Виконується у вертикальній площині щодо схилу, висотними методами.

Висотні обміри записуються у вигляді відміток - відстаней від ліній обміру до обміряємо точок, біля яких проставляються числові значення. Якщо обміряємо елемент знаходиться нижче лінії обміру, перед відміткою ставиться мінус ("-"). Вести висотні обміри слід від нульової лінії обміру або від верху цоколя. На розрізі показуються і виміряти не тільки архітектурні елементи, але і всі конструкції - крокви, балки, драбини. Показуються горищне простір і конструкції даху, розташування сходів, ставляться оцінки підлоги, майданчиків, віконних і дверних прорізів.

5.4 Обмір фасадів

Параметри будівлі встановлюються при обміру плану і розрізу, тому на

кроках фасаду показують загальну композицію, розташування і обмір, віконних прорізів, прив'язку декоративних деталей. При точному обмірі всі здаються вертикальні лінії піддають перевірці, для цього поряд опускають схил і всі відхилення від вертикалей фіксують вимірами до схилу,розділяючи його на базиси. Положення горизонтальних ліній (підвіконь, міжповерхових тяг, карнизів) фіксується кількома промірами від нульової лінії. Криволінійні елементи фасадів обміряють від побудованого поруч базису, що прив'язане зарубками до нульової лінії.

5.5 Обмір деталей і фрагментів

Зображення елементів будинку, які не можуть бути чітко показані на за-гальних кресленнях, відображаються у великому масштабі. До таких деталей

відносяться - профілі і нарізки, карнизи, віконні та дверні наличники, декоративні деталі.

   Обміряють методом тріангуляції, координат або перпендикулярів.

5.6 Зйомка території

  Архітектурний обмір не передбачає зйомку ситуації, але при активному

вплив ландшафту на формування архітектури будівель слід проводити окомірним або напівінструментальну зйомку території. Про окомірній зйомці вимірювання ведуться на-око, а при на пів інструментальному - сталевою стрічкою, екер і бусоль. Дані зйомки записуються на абрисі, зробленому від руки начерку плану будівель, що орієнтований по сторонах світу. Абрис ведеться на креслярської папері формату А3, прикріпленою до підрамника.

   При зйомці території так само використовуються описані вище методи

обміру. Якщо застосовується метод тріангуляції, зарубки не повинні перевищувати довжини сталевої стрічки. Точність зйомки методом перпендикулярів залежить від якості побудови прямого кута і довжини перпендикулярів, які визначають як найменшу відстань між точкою будівлі та магістральної лінією. Розмір перпендикулярів не повинен перевищувати 2 метрів. Іноді застосовують спосіб створів - проектують напрямки стін будівлі на магістральну лінію або фіксують щодо навколишніх будівель, а потім виміряти отриманий відрізки. За наявності геодезичних інструментів визначають положення будівлі методом полярних координат, для чого вимірюють відстані і горизонтальні кути між точками будівлі і опорною мережею теодолітного ходу.

5.6 Обмірні креслення

   Для оформлення обмірних креслень необхідні наступні матеріали: крес-лярська папір (ватман), олівці 2Н, НВ, чорна туш, гумка, а так само інструменти: лінійка, трикутники, рейсфедером, цент рики, наколки, лекало, транспортир,набір циркулем.

   Обмірні креслення починають викреслювати з побудови геометричної

мережі обмірів, від якої, залежно від методу обміру, знаходять зовнішні і внутрішні контури стін. Всі роботи з побудови креслень - відкладання відрізків і побудова зарубок проводяться циркулем. Точність побудови обмірних креслень повинні бути 0,1 мм. Точки базису на причалкуі місця перетину зарубок фіксуються на кресленні тонким колом навколо уколу циркуля. Слід користуватися центриками, щоб уникнути розширення центрів кіл.

   Креслять на шорсткій стороні листа, виконуючи олівцями всю розграфку

та лінії, які згодом будуть стерті. Олівцеві лінії повинні бути тонкими, чіткими, не вдавлені в папір і легко стиратися гумкою. Побудовані точки контуру, відмічені наколкою і обведені тонким гуртком, з'єднуються від руки або за лекало.

    Креслення пам'яток архітектури, побудованих до XVII ст., обводяться

тушшю від руки, кресленні пам'яток архітектури біліше пізніх епох обводяться інструментами, рейсфедером або рапідографами. На обмірних кресленнях не проставляються координатні осі, а виконується схема з нумерацією приміщень. Плани розрізняють з орієнтацією головного фасаду на нижню частину креслення. На план наносяться всі входи, отвори, ніші, сходи. Наносяться пунктиром проекції склепінь, місця потовщення несучих стін, відзначаються місця вертикальних перетинів, з яких виконано розрізи.

   На всіх кресленнях повинні бути проставлені розміри. На планах і розрізах - загальні розміри, на деталях - аж до дрібних. На розрізах і фасадах проста-вляються відмітки, перелічені щодо оцінки підлоги першого поверху, застосовують за умовний нуль.

   Написи на кресленнях повинні бути не менше 2,5 мм. висотою. Кожний

закінчений креслення, обведений тушшю, повинен супроводжуватися меншим масштабом.

   Кінцевий результат повинен бути представлений у вигляді:

        1. Папки з кресленнями і альбомом з кроками;

        2. Альбом з фотофіксацією;

        3. Альбом замалював з натури (фасаду, деталей);

        4. Пояснювальна записка.

 

Пояснювальна записка включає:

− найменування, точну адресу пам'ятки;

− орієнтація по сторонах світу;

− історичні відомості (час будівництва, мотиви будівництва);

− будівельні матеріали; конструкції;

− композиційна роль пам'ятника: (характер ландшафту, видові зв'язку); тектонічна організація пам'ятника , масштабне оточення, формування об'ємно-просторової композиції;

− зовнішня декоративна пластинка; оформлення інтер'єрів;

− фізичний стан пам'ятника і збереження;

− зведення про проведення обміру - методи і точність.

5.8 Техніка безпеки при обміру

   При обміру на великій висоті - на дахах, горищах слід працювати у запо-біжних поясах, прив'язаних до стійким частинах будівлі. Забороняється проведення висотних обмірів при густому тумані і сильному вітрі, а так само в дощ. Категорично забороняється користуватися сірниками або свічками для освітлення горищних і підвальних приміщень.

   При проведенні обміру одяг повинен бути легким і зручним, взуття на ни-зьких підборах, влітку слід працювати в головному уборі (капелюх, кепка, хустка), щоб не отримати сонячний удар і ні в якому разі не можна ходити босоніж, щоб не вколотися і не порізатися. Під час практики забороняється купання в ставках і озерах.

5.9 Основні масштаби креслень

Залежно від розмірів споруди для архітектурних обмірів застосовується масштаб 1:100та 1:50, для фрагментів та деталей - 1:50 та 1:20