Звітність підприємства

Зміст

1) Баланс (Форма №1)

2) Звіт про фінансові результати (Форма № 2)

3) Звіт про рух грошових коштів (Форма № 3)

4) Звіт про власний капітал  (Форма №4)

5) Примітки до річної фінансової  звітності (Форма №5)

Список використаної літератури

1) Баланс (Форма № 1)

Баланс підприємства - це віддзеркалення його фінансового  стану на конкретний момент часу. Результати руху фінансових потоків фіксуються в структурі капіталу, розмірах цільових фондів і фінансових активів, нарахованій  амортизації. Баланс становить найбільший інтерес для всіх користувачів фінансової інформації, оскільки саме він показує залежність підприємства від зовнішніх і позикових джерел фінансування, стан стосунків постачальниками і покупцями, напрямки інвестиційної діяльності підприємства та джерела його фінансування. Дані балансу свідчать про те, що має в своєму розпорядженні підприємство, скільки воно заборгувало постачальникам і кредиторам, яким є його власний капітал. Будь-яка господарська операція призводить до зміни балансу, і при нагоді його щоденного складання можна спостерігати залежність заходів, що проводяться, і фінансового стану. Балансом є зіставлення активів і пасивів підприємства, тобто грошових коштів і майна із зобов'язаннями підприємства щодо його власників і кредиторів.

В управлінні підприємством  баланс є найважливішим інструментом вивчення і діагностики фінансової рівноваги, спостереження за потенційними факторами її порушення. За допомогою  ліквідних засобів підприємство повинне гасити свої борги у встановлені терміни, а також підтримувати функціональну рівновагу між джерелами і зобов' язаннями, забезпечуючи стабільність перших і цільовий напрям других. Цю вимогу обумовлює наявність двох різних підходів у фінансовому аналізі: аналіз ліквідності та функціональний аналіз. В першому випадку як базою є традиційний бухгалтерський баланс, що відображає майновий стан підприємства на певний момент. В другому - функціональний баланс, що показує джерела отримання грошових коштів підприємства і напрямки їх використання в основній діяльності (поточній, інвестиційній, фінансовій).

Фінансовий аналіз балансу  передбачає проведення горизонтального  і вертикального аналізу основних фінансових показників підприємства. Горизонтальний аналіз характеризує зміну  показників за звітний період, вертикальний - питому вагу показників у загальному підсумку балансу. Динаміка показників на тимчасовому відрізку свідчить про зміни економічного потенціалу підприємства, його майнового і финансового становища.

Фінансова рівновага  в балансі показує, чи зможе підприємство виконати свої зобов'язання в строк, реалізувавши свої активи. Якщо такої можливості немає, то це означає припинення платежів і загрозу банкрутства. Очевидно, що підтримка фінансової рівноваги і зменшення ризику неплатежів вимагають певного співвідношення між мірою ліквідності активів і спроможністю повернення кредиторської заборгованості.

Форми фінансової звітності  підприємств і порядок їх заповнення встановлює Міністерство фінансів України. Методологія та форми складання  фінансової звітності регулюються в Україні затвердженими Міністерством фінансів такими національними Положеннями (стандартами):

1. П(С)БО 1 "Загальні  вимоги до фінансової звітності";

2. П(С)БО 2 "Баланс";

3. П(С)БО 3 "Звіт про  фінансові результати";

4. П(С)БО 4 "Звіт про рух грошових коштів";

5. П(С)БО 5 "Звіт про  власний капітал".

Актив балансу складається  з трьох розділів, а пасив - з  п'яти розділів, у яких згруповані економічно однорідні засоби і джерела  так, щоб з найбільшою ясністю  простежувався взаємозв'язок між складом господарських засобів в активі та джерелами їх формування в пасиві балансу. Це істотно підвищує пізнавальні якості балансу, полегшує контроль та забезпечує аналіз фінансового стану підприємства.

У І розділі активу балансу "Необоротні активи" об'єднані статті: нематеріальні активи, основні засоби за первісною та залишковою вартістю (остання належить до валюти балансу), довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи.

У II розділі активу балансу "Оборотні активи" подають дані про грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу або протягом 12 місяців з дати балансу. До цього розділу належать: виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція, товари, векселі одержані, дебітори, грошові кошти і їх еквіваленти. До еквівалентів грошових коштів відносять короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і характеризуються незначним ризиком зміни вартості (грошові документи, депозитні сертифікати, чеки тощо).

У III розділі активу балансу "Витрати майбутніх періодів" подають інформацію про витрати  майбутніх періодів. Це витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до наступних періодів.

У І розділі пасиву балансу "Власний капітал" відображають власний капітал підприємства, що дорівнює частині активу підприємства, яка залишається після вирахування його зобов'язань. До власного капіталу належать: статутний капітал, пайовий капітал, додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток. Власний капітал є важливим джерелом активів підприємства.

У II розділі пасиву балансу "Забезпечення наступних витрат і платежів" подають інформацію про нараховані у звітному періоді майбутні витрати та платежі, розмір яких на дату складання балансу можна визначити тільки шляхом попередніх (прогнозних) оцінок, а також залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень, отриманих з бюджету та інших джерел. До цього розділу належать забезпечення виплат відпусток, гарантійних зобов' язань, додаткове пенсійне забезпечення, інші види фінансування.

У III розділі пасиву балансу "Довгострокові зобов'язання" подають інформацію про залучені кошти банків, шляхом випуску підприємством облігацій на довгостроковій основі з нарахуванням відсотків. Це зобов' язання, які будуть погашені в строк більше одного року.

У IV розділі пасиву балансу "Поточні зобов'язання" відображають зобов' язання, які будуть погашені протягом 12 місяців, починаючи з дати балансу. Це зобов' язання за одержаними кредитами банку, виданими підприємством векселями, кредиторською заборгованістю за товари, роботи і послуги, поточні зобов' язання за розрахунками з бюджетом, зі страхування, оплати праці тощо.

У V розділі пасиву балансу "Доходи майбутніх періодів" відображаються доходи, отримані протягом поточного  або попередніх звітних періодів, які належать до наступних звітних  періодів. До доходів майбутніх періодів належать, зокрема, доходи у вигляді одержаних авансових платежів за здані в оренду основні засоби та інші необоротні активи (авансові орендні платежі), передплату на газети, журнали, періодичні та довідкові видання, виручку за вантажні перевезення, виручку від продажу квитків транспортних і театрально-видовищних підприємств, абонентну плату за користування засобами зв' язку тощо.

Отже, розглянута структура  бухгалтерського балансу дає  змогу дослідити підприємство, дати характеристику стану фінансово-господарських засобів і джерел їх формування на звітну дату в грошовому вимірнику. Тому не випадково баланс є основною формою звіту про фінансовий стан підприємства.

2) Звіт про  фінансові результати (Форма № 2)

У Звіті про фінансові  результати (форма № 2-м) розглядаються фінансові результати діяльності підприємства з позицій, відмінних від прийнятих при складанні Балансу. Так, якщо в Балансі відображений стан підприємства на певний момент часу, то в Звіті про фінансові результати показані підсумки діяльності підприємства за певний проміжок часу. Інвесторів або кредиторів (а в міжнародній практиці саме їм насамперед представляються фінансові звіти, а не контролюючим органам, як це робиться в Україні) цікавить, скільки отримало підприємство доходу і якою ціною, за рахунок чого воно має прибуток, чи можна сподіватися на подальшу прибутковість підприємства.

Слід зазначити, що в  графі 3 наводяться показники за звітний  період, а в графі 4 - за аналогічний  період минулого року. Наприклад, при  складанні Звіту про фінансові результати за 9 місяців 2010 року в графі 3 наводяться показники за 9 місяців 2010 року, а в графі 4 - за 9 місяців 2009 року. Показники про непрямі податки і інші вирахування з доходу, податку на прибуток, витратах і збитках в Звіті про фінансові результати наводяться у дужках.

Особливу увагу слід приділити заповненню рядка 080 "Збільшення (зменшення) залишків незавершеного  виробництва і готової продукції" форми № 2-м. Як вже йшлося, суб'єкти малого підприємництва можуть вибрати  два варіанти обліку витрат на виробництво готової продукції (робіт, послуг): з використанням рахунку 23 (при цьому вся сума понесених витрат в кінці місяця списується проводками Д-т 26 - К-т 23, Д-т 79 - К-т 26) і без використання рахунку 23 (понесені витрати відображаються тільки по рахунках класу 8).

При цьому за наслідками проведеної інвентаризації суб'єкти малого підприємництва зараховують на баланс вартість виявленого незавершеного  виробництва, не оброблених сировини і  матеріалів, вартість залишків готової продукції тощо.

Таким чином, проведене  в кінці звітного періоду (року або  кварталу) корегування незавершеного  виробництва і готової продукції (про яку йшлося вище) незалежно  від того, який з варіантів списання витрат вибрав суб'єкт малого підприємництва, відображається в Звіті про фінансові результати (форма № 2-м) у рядку 080 "Збільшення (зменшення) залишків незавершеного виробництва і залишків готової продукції".

Згідно п. 46 П(С)БО 25 "сума всіх витрат збільшується на суму зменшення  залишків незавершеного виробництва і готової продукції або зменшується на суму збільшення залишків незавершеного виробництва і готової продукції".

Іншими словами, якщо залишок незавершеного виробництва  і готової продукції на кінець звітного періоду більший, ніж на початок року (оскільки Звіт про фінансові результати представляється наростаючим підсумком з початку року), то різниця зменшує витрати. Якщо ж залишок незавершеного виробництва і готової продукції на кінець періоду менший, ніж на початок року, то різниця збільшує витрати. Таким чином, раніше списані витрати, пов'язані з виробництвом продукції, як би затримуються в часі до моменту вибуття (продажу) готової продукції.

Рядки 090, 100, 110, 120, 130 форми  № 2-м повністю відповідають рахункам 80, 81, 82, 83, 84 загального Плану рахунків. При використанні даних рядків підприємствами, що використовують спрощений План рахунків, така інформація відображається на рахунку 84, до якого можуть відкриватися окремі субрахунки для обліку за видами елементів. Проте таку інформацію можна узяти з графи 20 Відомості 5-м:

- для рядка 090 - з  рядка 1.7;

- для рядка 100 - з  рядка 2.6;

- для рядка 110 - з  рядка 3.5;

- для рядка 120 - з  рядка 4.4;

- для рядка 130 - з  рядка 5.7.

В той же час, якщо мале підприємство на власний вибір застосовує тільки рахунки класу 9 "Витрат діяльності" для заповнення рядків 090, 100, 110, 120, 130 форми № 2-м, здійснюють додаткові вибірки.

Бухгалтерський облік  підприємств торгівлі має свої особливості. Так, згідно п. 45 П(С)БО 25 "торгові  організації собівартість реалізованих товарів до складу матеріальних витрат не включають", а відображають в "безіменному" вписуваному рядку 140.

Сума єдиного податку  окремо не відображається, а разом  з платою за спеціальний торговий патент і єдиним (фіксованим) податком для сільськогосподарських товаровиробників включається до складу інших операційних витрат (рахунок 84) з вказівкою назви податку (плати) по рядку 131.

Таким чином, в рядку 170 "Податок на прибуток" суб'єктами малого підприємництва, що не перейшли на сплату єдиного податку, указуватиметься виключно сума податку на прибуток, що, мабуть, дозволить користувачам фінансової звітності точніше аналізувати ефективність податкової політики, що проводиться.

Нагадаємо, що в рядку 170 указується сума поточного податку  на прибуток (визначеного відповідно до податкового законодавства, тобто сума податку, відображеного в податковій декларації).

Наказом Міністерства фінансів України "Про внесення змін до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва" від 12.11.09 р. № 1315 внесені змінення в П(С)БО 25, що стосуються порядку відображення у формі № 2-м "Звіт про фінансові результати" доходів і витрат від первісного визнання біологічних активів та сільськогосподарської продукції, доходів і витрат від змінення вартості поточних біологічних активів. Починаючи з річного звіту за 2009 рік такі доходи і витрати приводяться лише довідково у вписуваних рядках 201 (доходи) і 202 (витрати) відповідно. Крім того, підприємства, що здійснюють сільськогосподарську діяльність, у статтю 080 "Збільшення (зменшення) залишків незавершеного виробництва і готової продукції" також враховують збільшення або зменшення залишків поточних біологічних активів власного вирощування та відгодівлі, при чому зменшення залишків поточних біологічних активів у результаті їх переводу до складу довгострокових біологічних активів не враховують.

3) Звіт про рух грошових коштів (Форма № 3)

Звіт про рух грошових коштів (форма № 3) відображає надходження  і витрату грошових коштів та їх еквівалентів за звітний період. Порядок складання звіту встановлений П(С)БО 4. Ця форма не включається до складу проміжної (квартальної) звітності і подається тільки у річній фінансовій звітності. Суб'єкти малого підприємництва Звіт про рух грошових коштів не складають.

Для початку визначимося, що належить до складу грошових коштів та їх еквівалентів. До грошових коштів належать готівкові та безготівкові грошові кошти, а також їх еквіваленти, що відображаються на рахунках:

• ЗО "Каса";

• 31 "Рахунки в банках";

• 333 "Грошові кошти  в дорозі у національній валюті";

• 334 "Грошові кошти  в дорозі в іноземній валюті";

• 351 "Еквіваленти грошових коштів". Згідно з П(С)БО 4 еквіваленти грошових коштів — це різновид фінансових інвестицій, що відображаються на рахунку 35 "Короткострокові фінансові інвестиції". Для того щоб вважатися еквівалентом грошових коштів, фінансова інвестиція повинна вільно конвертуватися у гроші. Прикладом еквівалентів грошових коштів можуть бути казначейські векселі, а також депозитні сертифікати з терміном погашення до 3 місяців.

Заповнювати форму № 3 можна після того, як складені форма  № 1 "Баланс" і форма № 2 "Звіт про фінансові результати". Це пов'язано з тим, що для її складання необхідні деякі показники з перших двох форм звітності. Для великого підприємства складання форми № 3 — непросте завдання, суть якого полягає в тому, що необхідно знайти зміну грошових коштів за рік (показник зі знаком "+" або "-"), потім додати його до решти (або відняти його від решти) грошових коштів на початок року. Якщо звіт складений правильно, то в результаті повинна вийти сума показників рядків 230 і 240 Балансу на кінець року (гр. 4).

Трудність складання  форми № 3 полягає ще й у тому, що зміну грошових коштів слід розглядати для кожного виду діяльності окремо в різних розділах.

У першому розділі  відображається зміна грошових коштів у результаті операційної діяльності підприємства. До операційної належить основна діяльність (та, заради якої створювалося підприємство), а також інші види діяльності, які не можна віднести до інвестиційної та фінансової, наприклад:

• надходження грошових коштів від покупців (замовників) за реалізовані товари (роботи, послуги) або як передоплата;

• перерахування грошових коштів постачальникам (підрядчикам);

• виплата заробітної плати;

• надходження грошових коштів (або, навпаки, їх перерахування) за майно, що знаходиться в операційній  оренді тощо. Перший розділ складається із застосуванням так званого непрямого (або посереднього) методу. Значення його полягає в тому, що із форми № 2 береться показник бухгалтерського прибутку (або збитку) підприємства до оподаткування, потім він коригується на негрошові операції звітного періоду. У результаті треба отримати зміну грошових коштів від операційної діяльності.

Другий розділ призначений для визначення зміни грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності. Прикладами інвестиційної діяльності можуть бути операції придбання і реалізації основних засобів та інших необоротних активів, нематеріальних активів, незавершеного будівництва, довгострокових фінансових інвестицій (а саме акцій інших підприємств, довгострокових векселів), отримання відсотків і дивідендів від фінансових інвестицій.

У третьому розділі відображається рух грошових коштів у результаті фінансової діяльності. До фінансової належить та діяльність, яка призводить до зміни власного і позикового капіталу. Наприклад, випуск акцій акціонерним товариством, отримання і погашення кредитів, виплата дивідендів.

Для того щоб правильно  віднести конкретну операцію до того або іншого виду діяльності, необхідно  проаналізувати її економічну суть. Наприклад, продаж акцій, акціонерним товариством  — це його фінансова діяльність, а продаж акцій фондовою біржею — це її операційна діяльність. Купівля акцій звичайним підприємством — це інвестиційна діяльність, а купівля акцій інвестиційною компанією є операційною діяльністю таксі-компанії.

Не відображаються у  звіті про рух грошових коштів:

• внутрішній рух грошових коштів. Оскільки надходження грошей з поточного банківського рахунка в касу або з поточного на валютний рахунок не впливає на загальний показник суми грошових коштів, то і відображати такий рух у формі № 3 не треба;

• негрошові операції. У пункті 10 П(С)БО 4 визначено, що не треба відображати у формі № 3 отримання активів шляхом фінансової оренди, придбання активів шляхом емісії акцій, а також бартерні операції. Однак, заповнюючи рядки зміни оборотних активів і поточних зобов'язань, доводиться враховувати і залишки на рахунках, що утворилися в результаті бартерних операцій, здійснюваних при операційній діяльності.

Надходження і витрати  грошових коштів відображаються окремо в різних графах. Від'ємні показники  наводяться в дужках. При заповненні форми № 3 за 2001 рік уперше слід заповнювати графи 5 і 6 за попередній період. Таким попереднім періодом є 2000 р. Тому слід узяти форму № 3 за 2000 р. і перенести з неї показники всіх рядків із графи 3 до графи 5 і з графи 4 до графи 6 відповідно. Ця інформація необхідна користувачам для порівняння грошових потоків на підприємстві в поточному році порівняно з попереднім.

Для заповнення першого  розділу форми № 3 непрямим методом  варто запам'ятати одне нескладне  правило: зміни показників активів  відображаються з протилежним знаком, зміни показників пасивів — з тим же знаком.

4) Звіт про  власний капітал (Форма №4)

Звіт про власний  капітал відображує зміни, що відбулися  у складі власного капіталу протягом звітного періоду, і показує причини, що привели до таких змін

Усі складові власного капіталу — статутний, додатковий, резервний, неоплачений та вилучений, а також  нерозподілений прибуток, наводять у  рядках Звіту в грошовому вираженні  на початок та на кінець звітного періоду.

Причини, в результаті яких відбулися зміни в капіталі, показані у відповідних розділах звіту: "Коригування", "Переоцінка активів", "Розподіл прибутку", "Внески учасників", "Вилучення капіталу", "Інші зміни в капіталі".

У статті "Переоцінка активів" наводять дані, які відображують збільшення або зменшення власного капіталу в результаті переоцінки основних засобів, нематеріальних та інших активів відповідно до чинного законодавства.

У статті "Розподіл прибутку" відображають розподіл прибутку серед  акціонерів та спрямування прибутку, що залишився у розпорядженні підприємства, до статутного і резервного капіталу.

Стаття "Внески учасників" передбачена для відображення даних  про збільшення статутного капіталу підприємства та зміни неоплаченого капіталу в результаті збільшення або  зменшення дебіторської заборгованості учасників за внесками до статутного капіталу підприємства.

У статті "Вилучення  капіталу" наводять дані про зменшення  власного капіталу підприємства внаслідок  виходу учасника, викупу чи анулювання викуплених акцій акціонерним товариством, зменшення номінальної вартості акцій або з інших причин.

У статті "Інші зміни  в капіталі" відображають дані про  всі інші зміни у власному капіталі підприємства,

що не були включені до зазначених вище статей, зокрема списання невідшкодованих збитків, безоплатно отримані активи та інші зміни.

У статті "Залишок на кінець року" показують величини всіх складових власного капіталу на кінець звітного року, які визначають додаванням скоригованих залишків відповідних  складових на початок року та всіх змін, що відбулися в них протягом року внаслідок переоцінки активів, використання чистого прибутку, вилучення капіталу тощо.

5) Примітки  до річної фінансової звітності  (Форма №5)

Примітки до Звіту  – це окремі пояснення, які дозволяють деталізувати та пояснити окремі статті фінансової (бухгалтерської) звітності. Крім того, примітки дозволяють не складати окремі пояснення до кожного Звіту. Як це потребують П(с)БО, а об’єднати всі додатки в одному документі - Примітки до звіту. Всі підприємства, які представляють повний фінансовий Звіт, повинні складати примітки до фінансової звітності, за винятком: бюджетних установ, представників іноземних суб’єктів підприємницької діяльності; суб’єктів малого підприємництва.

Примітки річного Звіту  – це складний додаток до фінансової звітності, який можливо поділити на такі складові частини :

форма №5 «Примітки до річної фінансової звітності» заповнюються всіма підприємствами за єдиною, затвердженою формою. Має вигляд окремих таблиць. Всього таких таблиць тринадцять.

інформація, яка наведена в П(С) БО і яка обов’язково  повинна додаватися до річного фінансового (бухгалтерського) Звіту. Складається в довільній формі;

інформація, яку за думкою керівництва, доцільно додати до річного  фінансового (бухгалтерського) звіту.

Форма №5 «Примітки до річної фінансової звітності» складається з тринадцяти окремих розділів. Кожний розділ розкриває інформацію по окремому Звіту та відповідає приміткам до окремих П(С)БО. 
Наприклад, розділ І «Нематеріальні активи» і ІІ «Основні засоби» - це розгорнута характеристика рахунків 10, 11, 12 та П(с)БО 7 «Основні засоби» та П(с)БО 8 «Нематеріальні активи».

Особливістю таких таблиць  є наведення не тільки сальдо по рахунках, але і оборотів по дебіту та кредиту рахунків.

Порядок заповнення цих  розділів представлені і в формі таблиці. Назва строк в таблиці відповідає назві субрахунків, тому в таблиці відповідає назві субрахунків, тому в таблиці наведені тільки коди відповідних строк. 
Всі строки таблиць заповнюються на основі Головної книги (якщо підприємство веде журнально-ордерну форму обліку), або по даним оборотної відомості, при інших формах обліку.

В розділі І «Нематеріальні активи» показують статті І розділу  І активу балансу і наведена інформація, розкриття якої передбачено П(с)БО 8 «Нематеріальні активи». В розділі ІІ «Основні засоби» і ІІІ «Капітальні інвестиції» розкриваються статті розділу І активу балансу та наведена інформація, надання якої передбачено П(с)БО 7 «Основні засоби». 
Всі вимоги до складання Приміток можливо оформити в одну загальну таблицю.

Таким чином, примітки показують  як були розраховані статті окремих  форм фінансової звітності; показують  чинники, які вплинули на зміни в  звітності; дозволяє зіставити звітність  та дані синтетичного обліку. Крім кількісних показників в Примітках наводять інформацію в вигляді облікової політики, виправлення помилок попередніх звітних періодів, за якою первинною але переоціненою вартістю показані основні засоби, перелік сум дебіторської заборгованості; доходи та витрати від надзвичайних подій та інші. 
Крім Приміток по формі №5 підприємства повинні подавати додаткову інформацію. Форму представлення додаткової інформації розробляє само підприємство. Це може бути текст, таблиці, діаграми, графіки, ілюстрації. Підприємства, для яких законодавством не вимагається обов’язкової публікації фінансової звітності, в пояснювальній записці обов’язково повинні навести таку інформацію:

облікову політику підприємства на поточний рік;

виправлення помилок, якщо вони біли виявлені в поточному періоді;

 зміни облікових оцінок;

події, які відбулися  після дати складання балансу  та якщо вони можуть вплинути на фінансові результати;

 охарактеризувати  за якою вартістю можуть бути активи показані в балансі.

Це може бути первина  вартість, балансова, чиста реалізаційна вартість, поточна та ін.;

перелік основних дебіторів  та сум довгострокової дебіторської заборгованості;

склад та суму доходів  та витрат по кожній надзвичайній події;

перелік видів та сум  гуманітарної допомоги.  
Підприємства, які згідно законодавству повинні оприлюднити річну фінансову звітність (акціонерні товариства, банки та ін.), крім вище наведеної інформації повинні розкривати додаткову інформацію про кількість та рух акцій, характеристику капіталу, наявність облігацій, дивіденди.  
В Примітках до фінансового Звіту повинно бути вказано повне назва підприємства, його організаційно-правову форму, коротку характеристику видів діяльності, середню чисельність підприємства в звітному періоді. 
Наприклад: інформація о запасах, яку необхідно навести в примітках до фінансового Звіту. 

Метод оцінки запасів  – в звітному періоді не змінювалась : оцінка придбаних запасів відбувається за фактичною собівартістю, транспортно-заготівельні витрати обліковуються на окремих  субрахунках (209, 287), кожний місяць розподіляється пропорційно руху залишкам та вибуттям запасів. Оцінка вибуття запасів розраховується за методом ФІФО.

Інформація про дебіторську  заборгованість. Для розрахунку резерву  сумнівних боргів проведена класифікація дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги групування за строками непогашення. Розраховані коефіцієнти сумнівності для кожної групи дебіторської заборгованості. Класифікація та перелік основних дебіторів додаються.