Анализ деятельности ГП «Конотопский авиаремонтный завод« Авиакон »

ЗМІСТ

Вступ

РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЧО-ЗБУТОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ       

1.1. Сутність та економічний зміст виробничо-збутової діяльності

1.2. Особливості управління виробничою діяльністю підприємства

1.2.1. Виробнича програма, її сутність та основні поняття

1.2.2. Основні показники виробничої програми

1.2.3. Виробнича потужність, її місце і роль у виробничій програмі підприємства

1.3 Особливості сучасного  управління збутовою діяльністю  в системі маркетингу підприємства 

1.4. Методика оцінки ефективності управління виробничо-збутовою діяльністю

РОЗДІЛ II. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ДП «КОНОТОПСЬКИЙ АВІАРЕМОНТНИЙ ЗАВОД «АВІАКОН»»

2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства

2.2. Характеристика операційної та виробничої діяльності ДП «Авіакон»

2.3. Характеристика збуту послуг на підприємстві.

РОЗДІЛ III. НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЧО-ЗБУТОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ

3.1. Шляхи вдосконалення виробничої діяльності підприємств України.

3.2. Використання маркетингових комунікацій як чинник  зростання ефективності управління збутовою діяльністю підприємства

Висновки та пропозиції

Список використаних джерел

АНОТАЦІЯ

Нестеренко Н.А. Управління виробничо-збутовою діяльністю підприємства (на прикладі ДП «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон»», м.Конотоп, Сумської обл.).

Дипломна робота на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» за спеціальністю 8.000007 «Адміністративний менеджмент». – Сумський національний аграрний університет. Суми, 2012.

У роботі викладені теоретичні основи виробничо-збутової діяльності підприємств, проаналізовані проблеми та обґрунтовані основні напрямки підвищення виробничо-збутової діяльності авіаремонтних підприємств (на прикладі ДП «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон»»).

Ключові слова: виробництво, збут, авіаремонт.

АННОТАЦИЯ

Нестеренко Н.А. Управление производственно-сбытовой деятельностью  предприятия (на примере ГП «Конотопский авиаремонтный завод« Авиакон»», Конотоп, Сумской обл.).

Дипломная работа на получение образовательно-квалификационного уровня «Магистр» по специальности 8.000007 «Административный менеджмент». - Сумской национальный аграрный университет. Сумы, 2012.

В работе изложены теоретические основы производственно-сбытовой деятельности предприятий, проанализированы проблемы и обоснованы основные направления повышения производственно-сбытовой деятельности авиаремонтных предприятий (на примере ГП «Конотопский авиаремонтный завод« Авиакон »»).

Ключевые слова: производство, сбыт, авиаремонт.

ANNOTATION

Nesterenko, N. Management of the supply activities of the enterprise (for example, GP " Konotop Aircraft Repair Plant" Aviacon "", Konotop, Sumy region).

Diploma work for education and qualification level of "Master" in the specialty 8.000007 "Administrative Management". - Sumy National Agrarian University. Sumi, 2012.

The paper describes the theoretical basis of the value of enterprises, analyzed the problem and proved the main ways of increasing the supply of aircraft repair enterprises (for example, the State Enterprise "Konotop Aircraft Repair Plant" Aviacon "").

Keywords: production, distribution, aviaremont.

ВСТУП

Інтеграція України  в світовий ринковий простір вимагає  впровадження в практику діяльності підприємств концепції маркетингу, яка докорінно змінює підходи до розуміння мети діяльності, завдань, методів реалізації та засобів їх досягнення. Змінюється сама філософія управління науково - виробничою та збутовою діяльністю підприємства.

Сьогоднішня економіка, що динамічно розвивається, призводить до того, що фірми і організації вимушені постійно еволюціонувати, щоб не залишитися за бортом прогресу і бізнесу. Насичення абсолютно всіх ринків товарами такою мірою, що компаніям доводиться буквально битися за покупців, приводить до розуміння виняткової ролі  виробництва та збуту в діяльності фірми. В таких умовах головна задача будь-якого підприємства – ідеальним чином сумістити бажання клієнтів і власні виробничі можливості.

Актуальність дослідження  процесу удосконалення виробничо-збутової діяльності полягає в тому, що розробка дієвого механізму такого удосконалення дозволить виявляти несприятливі тенденції, які виникають в процесі господарської діяльності підприємств і нейтралізувати їх за допомогою відповідного інструментарію. Відокремлення виробничо-збутової діяльності зумовлено тим, що регулювання розвитку вітчизняних підприємств вимагає комплексного підходу, який передбачає дослідження їх діяльності на основі взаємозалежності та взаємозв'язку визначальних для підприємства сфер діяльності. Завдання полягає в тому, щоб у процесі управління охопити ті сфери діяльності підприємства, які є найважливішими для нього на сучасному етапі.

Враховуючи вищесказане  можна констатувати, що збільшення ефективності функціонування підприємства, модернізація усіх виробничих процесів в сучасних умовах неможливе також без розробки нових методів управління виробничою та збутовою діяльністю, які б допомагали орієнтуватись на потреби ринку і вести конкурентну боротьбу. Саме тому, неабиякої актуальності набуває тема даної магістерської роботи.

Діяльність щодо виробництва  та збуту переважної більшості вітчизняних  промислових підприємств здійснюється безсистемно і неефективно. Перехід  до маркетингової орієнтації діяльності потребує не тільки тривалого періоду, але й відповідних методологічних розробок, технічного, інформаційного, організаційного забезпечення і т. ін. Цій проблемі в країнах з розвинутою ринковою економікою вже не одне десятиріччя приділяється велика увага. Концепція сучасного маркетингу є ядром нової підприємницької мотивації, яка орієнтована на потреби споживачів як основу для досягнення цілей діяльності підприємства.

Результати проведеного  аналізу та оцінки стану виробничої та збутової діяльності ДП «Конотопський  авіаремонтний завод «Авіакон»»  та запропоновані шляхи їх удосконалення можуть бути використані у практичній діяльності підприємства з метою покращення ефективності системи виробництва та збуту їх послуг на ринок.

Метою даної дипломної  роботи є дослідження теоретичних  та методичних засад управління виробничо-збутовою діяльністю і пошук шляхів їх удосконалення на основі аналізу підприємства.

Виходячи із мети даної  роботи, можна сформулювати її завдання:

• розкрити теоретичні основи виробничої та збутової діяльності підприємств та особливості управління нею в сучасних умовах господарювання;
• охарактеризувати взаємозв’язок маркетингових комунікацій з процесом управління збутовою діяльністю;
• дослідити ринок послуг з ремонту авіаційної техніки;
• проаналізувати стан діяльності ДП «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон»» , оцінити ефективність системи виробництва та просування послуг досліджуваного підприємства;
• виявити напрямки вдосконалення управління виробничо-збутовою діяльністю підприємств України.

Предметом вивчення даної роботи є елементи, особливості та механізми управління виробничо-збутовою діяльністю підприємства.

Об’єктом дослідження виступає управління виробництвом та збутом ДП «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон»» 

Проблеми, пов’язані  з формуванням ефективної системи  управління виробничою та збутовою діяльністю підприємств є об’єктом досліджень вчених в області економіки, менеджменту, маркетингу, підприємництва та ін. Над теоретичними і практичними аспектами досліджуваної теми політики десятиліттями працювало багато зарубіжних вчених, серед яких Ансофф І., Армстронг Г., Котлер Ф., П. Дойль, Дж.Р.Еванс, Б.Берман. Вивчення наукових робіт цих відомих науковців дає змогу опанувати цей багатий досвід і застосувати його у вітчизняній практиці. Але маркетинг потрібно розвивати і конкретизувати відповідно до реальних умов в Україні й національної системи господарювання.

Серед вітчизняних вчених, які присвятили себе дослідженню  проблем виробництва і збуту  зокрема належать Азарян О.М., Балабанова Л.В., Близнюк С.В., Войчак А.В., Гаркавенко С.С., Голубков Е.П., Є. Ромат, Крамаренко В.І., О. Майборода, Примак Т.О., Старостіна А.О., П. Шеремета.

Теоретико-методологічну  базу дослідження становлять загальнонаукові  і спеціальні методи пізнання. При  дослідженні економічної сутності виробничої та збутової діяльності та управління нею використані методи системності, наукової абстракції. Методи порівняльного, графічного та статистичного аналізу, синтезу, математичного аналізу функцій, маркетингових досліджень застосовувались для аналізу стану та оцінки ефективності системи виробництва та збуту досліджуваного підприємства. Виявлення шляхів удосконалення управління діяльністю здійснювалось за допомогою методів інтерпретації, комплексності.

Інформаційною базою  наукової роботи є: вітчизняна і зарубіжна  література з досліджуваної проблеми; законодавчі та нормативно-правові акти України з питань регулювання маркетингової діяльності підприємницьких структур; наукові статті, опубліковані у вітчизняних і зарубіжних періодичних виданнях.

РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЧО-ЗБУТОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ

1.1 Сутність та економічний зміст виробничої та збутової діяльності

Економіка України об'єктивно інтегрується у світову систему господарювання, включається в міжнародний поділ  праці завдяки здійсненню радикальної  економічної реформи, яка передбачає всебічне розширення господарської самостійності і відповідальності основної ланки виробництва – підприємства.

Застосування концепції маркетингу дає змогу створити ефективну  основу управлінської, господарської  і виробничо-збутової діяльності підприємства як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринках. На принципах маркетингу будує свої системи переважна більшість провідних компаній світу.

Важлива особливість маркетингу як системи внутрішньофірмового керування  полягає в тому, що підхід до прийняття інженерних, виробничо-збутових рішень здійснюється з позиції найбільшого задоволення вимог споживача, ринкового попиту. Це забезпечує створення організаційних, економічних і правових умов для ефективного функціонування і розвитку фірми.

Маркетингу як ринковій концепції керування виробничо-збутовою і науково-технічною діяльністю підприємства притаманні загальні та специфічні функції. Загальними функціями  виступають функції менеджменту  – планування, організація, мотивація  і контроль [1, с.65]. Вони характерні для будь-якого типу керування. Специфічні функції розкривають сутність маркетингу, характеризують його вплив на підприємство в цілому. І саме до специфічних функцій маркетингу належить здійснення збутової політики підприємства [2, с.24; 3, с.167].

Розглянемо детальніше процеси виробництва та збуту послуг.

Для будь-якого підприємства основною його функцією є виробнича  діяльність.

  Під виробничою діяльністю розуміють сукупність цілеспрямованих процесів, що здійснюється людьми за допомогою засобів праці чи природних процесів, у результаті    яких предмети праці змінюють свій склад, стан, форму отримують певні нові властивості та перетворюється в готову продукцію.

До виробничої діяльності в ходять;

1. Жива праця людей  яка активна частина виробництва, що ставить основу трудового процесу;

2. Предмети праці, над  якими працює людина для перетворення  їх у проміжний чи харчових  продукт із метою задоволення  певних потреб споживачів;

3. Засоби праці-частина  засобів виробництва, за допомогою  яких людина впливає на предмет праці.

Виробничий процес - це сукупність взаємозв’язаних  дій  людей, засобів праці та природи, потрібних для цілеспрямованого, постійного перетворення вихідної сировини та матеріалів у готову продукцію, яка  призначена як для споживання, так і для подальшої переробки.

  Основними элементами виробничого процессу є:

- Праця як свідома діяльність людини;

• Предмет праці (служать для їх перетворення у готову продукцію); 
• Засоби праці (використовується людиною для перетворення переметів праці у готову продукцію) [4, с.211].

  На сучасних підприємствах процес виробництва  досить складний. Він поєднує велику кількість окремих процесів, які уторують структуру виробничого процесу.

  Виробничі процеси на підприємстві залежмо від їх ролі у виготовлені продукції по діляться на три види.

1. Основні-процеси, що безпосередньо пов’язані з перетворенням предметів праці у готову продукцію. Результаті основних виробничих процесів випускається продукція яка передбачена планом підприємства.
2. Допоміжні-процеси, які лише сприяють безперебійній роботі підприємства, але безпосередньої у часті у виготовленні продукції не беруть.
3. Обслуговуючі-процеси, що створюють умови для здійснення основних та допоміжних процесів (транспорті та складські процеси.).

Під час побудови виробничих систем і удосконалення організації виробництва використовуються прийоми організаційного моделювання, що становлять метод вивчення виробничих систем за допомогою розробки й аналізу організаційних моделей. Модель використовується для спрощеного відображення й опису реального об'єкта, тобто виробничої системи, її підсистем, тих або інших організаційних ситуацій [5, с.97].

Конкретні виробничо-технічні умови в об'єднаннях і на підприємствах  промисловості надзвичайно різноманітні. Разом з тим єдність принципових основ організації промислового виробництва дає змогу розробити загальну модель організації, що може бути адаптована до конкретних умов.

Головна мета організації  виробництва — забезпечити високу економічну і соціальну ефективність функціонування підприємств. Водночас із генеральною метою підприємства — виробництвом і реалізацією матеріальних благ для задоволення потреб покупців — підприємство прагне досягти безліч окремих цілей: економічних, соціальних, техніко-технологічних, екологічних та ін.

Завдання підприємства реалізуються з використанням різних шляхів і методів, але методи організації виробництва відіграють істотну роль. Тому безліч цілей підприємства визначає різноманітні завдання і напрями організаційної діяльності (табл. 1).

Таблиця 1

Основні цілі організації виробництва і напрями роботи щодо їх реалізації

Засобами для досягнення головної мети організації виробництва  є цілі другого рівня — основні  цілі, що, у свою чергу, визначаються характером діяльності підприємства.

Ступінь досягнення головної й основної цілей організації  виробництва повинен оцінюватися  системою кількісно виражених показників. Комплексна оцінка досягнення цілей  організації виробництва може бути здійснена, якщо кожна мета буде зазначена, проранжована, а рівень досягнення мети — обмірюваний і зіставлений із критерієм досягнення мети [6, с.311].

Щоб забезпечити інтеграцію всіх груп процесів у єдиний виробничий процес, система організації виробництва  здійснює інтеграційні функції, що реалізуються шляхом створення виробничої структури, системи оперативного планування виробництва і системи економічних відносин ( рис. 1.1).

Розглянемо сутність категорії “збут” в комплексі  маркетингу, визначимо особливості  сучасного управління збутовою діяльністю на підприємстві, виділимо основні категорії збутової політики підприємства та охарактеризуємо механізм взаємозв’язку маркетингових комунікацій з процесом управління збутовою діяльністю.

Збут – це складова частина маркетингової діяльності підприємства, яка складається з цілісного процесу доведення продукції до кінцевого споживача шляхом використання маркетингових заходів щодо вивчення потреб, формування та стимулювання попиту на продукцію підприємства для задоволення потреб споживачів та отримання прибутку [7, с.110].

Роль збуту в діяльності підприємства полягає в наступному:

1. збут є продовженням виробничої діяльності, не просто зберігає створену, а й створює додаткову споживчу вартість і вартість товару, тим самим збільшує його загальну вартість;
2. збут направлений на комерційне завершення маркетингової та речове завершення виробничої діяльності підприємства; одночасно виявляє, формує та реалізує не тільки конкретні економічні підсумки його діяльності, а й конкретні потреби конкретних споживачів. Тобто, будучи однією з найважливіших підприємницьких функцій виробничого підприємства, він не тільки втілює його корпоративну місію, а й в означеній мірі визначає її;
3. збутова діяльність є одним із джерел конкурентної переваги як товару, так і підприємства в цілому [8, с.219 ].

Метою збутової діяльності є реалізація довгострокових рішень щодо забезпечення потрібного обсягу продажу продукції підприємства з визначеною прибутковістю за рахунок задоволення потреб споживачів [9, с.57].

Відповідно до мети збуту  основним його завданням є доведення до конкретних споживачів певного товару з потрібними споживчими якостями, в необхідній кількості (обсязі), у визначений час (термін), у визначеному місці, з допустимими (мінімальними) витратами.

Досягнення цілей збуту  та реалізація його задач здійснюються за допомогою функцій збуту, які виконують канали збуту. Ефективність збутової політики багато в чому залежить від вибору ефективного каналу розподілу.

Дослідження трактування  сутності каналу збуту, каналу товароруху і каналу розподілу, які наводяться рядом вчених, свідчить про те, що під даними поняттями вчені розуміють одну і ту ж категорію [10, с.69].

Так, С.С.Гаркавенко стверджує, що “канал збуту – це сукупність фірм чи окремих осіб, які беруть на себе право власності на товар  чи послугу або сприяють передачі цього права іншим фірмам чи особам на шляху руху товарів від виробника до споживача” [11, с. 365].

А.Н.Романов розглядає  каналу збуту як можливий шлях руху товарів і послуг до кінцевого  споживача [12, с.20]. А Л.Є.Варданян стверджує, що канал збуту – це сукупність організаційно-технічних та економічних способів доставки товару до місця продажу чи споживання, у встановлений термін, при високому рівні обслуговування і оптимальних витратах продавця [13, с.156].

Порівнявши вищенаведені визначення поняття “канал збуту” можна дійти висновку, що найбільш конкретним та актуальним є трактування С.С.Гаркавенко, яка вказує на суб‘єкт каналу збуту — сукупність фізичних та юридичних осіб, та об‘єкт — право власності на товар чи послугу [14, с.381].

Канали збуту мають дві характеристики: рівень каналу і ширина каналу.

Рівень каналу збуту  – це будь-який посередник, який виконує  ту чи іншу роботу щодо наближення товару і права власності на нього  до кінцевого споживача. Кількість  рівнів визначає довжину каналу [15, с. 108].

Якщо фірма використовує пряму систему розподілу “виробник  – споживач”, це так званий “канал нульового рівня”, що отримав свою назву через відсутність посередницької ланки в ланцюгу товароруу.

Однорівневий канал  включає одного посередника: “виробник  – роздрібна торгівля – споживач”, “виробник – торговий агент –  споживач”.

Дворівневий канал представлений  двома посередниками: “виробник  – оптовик – роздрібний торгівець  – споживач”, “виробник – брокер – роздрібний торгівець – споживач” тощо.

Кількість рівнів каналу розподілу визначається видом товару, галузевою належністю, розмірами  ринку тощо.

Ще однією характеристикою  каналу розподілу є ширина каналу – кількість посередників на кожному  рівні каналу розподілу. Тобто ширина каналу визначається тим, скільки незалежних учасників каналу розподілу є на окремому рівні збутового ланцюга: скільки оптових покупців буде залучено до збуту, скільки збутових агентів потрібно та ін [16, с. 366].

Згідно з визначеннями економістів, функції збуту є досить численними і різноманітними. Але не зважаючи на це, думки вчених із приводу складу функцій збуту здебільшого співпадають. Лише в дечому спостерігаються розбіжності.

Так, О.А.Новіков і В.В.Щербаков розділяють функції збуту залежно від їхньої значимості в ході здійснення збутової діяльності на основні і допоміжні, залежно від характеру функцій — на комерційні та технологічні.

С.С.Гаркавенко усі функції  збуту розподіляє на три групи: функції, пов’язані з угодами, логістичні функції, функції обслуговування [17, с. 368].

Визначення складу функцій  збуту та розуміння їх сутності з  позиції маркетингу є важливим, оскільки від цього залежить їхнє належне  виконання, що в підсумку визначатиме  результативність збутової діяльності підприємства в цілому. Дослідження думок вчених дає можливість стверджувати про відсутність єдиного підходу до класифікації функцій збуту з позиції маркетингу. Ліквідуючи існуючі недоліки, класифікувати функції збуту можна наступним чином:

1. технологічні функції збуту – не змінюються залежно від орієнтації збутової діяльності підприємства (оброблення замовлень; зберігання продукції та оброблення вантажів; сортування, комплектація продукції; підтримка товарних запасів; розподіл, транспортування продукції; допродажне та післяпродажне обслуговування);
2. комерційні функції збуту – зумовлені маркетинговою орієнтацією збуту (проведення маркетингових досліджень; встановлення контактів з потенційними споживачами та покупцями продукції і підтримка з ними взаємовідносин; підготовка та укладання угод з продажу продукції; посування продукції до споживача; прийняття відповідальності за функціонування каналу збуту).

Під час виконання  цих функцій між учасниками процесу  обміну виникають п’ять типів  потоків: фізичні (переміщення товарів від виробника до споживача), фінансові, потоки прав власності, потоки замовлень, інформаційні потоки [18, с.112].

Функції розподілу, пов’язані  зі збутом товару, можуть виконувати фірма  виробник – прямий збут, або посередники  – опосередкований збут.

Розуміння основних категорій  збуту з позиції маркетингу має  бути основою для формування організаційного, методичного та матеріально-технічного забезпечення збутової діяльності промислового підприємства. Саме такий підхід забезпечить  ефективний збут продукції промислового сектора України.

Отже, збільшення ефективності функціонування підприємства, модернізація усіх виробничих процесів в сучасних умовах неможливе без розробки нових методів управління виробничою та збутовою діяльністю, які б допомагали орієнтуватись на потреби ринку і вести конкурентну боротьбу.

Головною метою організації виробництва є забезпечення високої економічної  і соціальної  ефективністі функціонування підприємств. А відповідно до мети збуту основним його завданням є доведення до конкретних споживачів певного товару з потрібними споживчими якостями, в необхідній кількості (обсязі), у визначений час (термін), у визначеному місці, з допустимими (мінімальними) витратами.

1.2 Особливості управління виробничою діяльністю підприємства

Підприємство - самостійний  господарюючий суб'єкт, який виробляє продукцію, виконує роботи і надає  послуги з метою задоволення  суспільних потреб та отримання прибутку. Виробниче підприємство характеризується виробничо-технічною, організаційною, економічною і соціальною єдністю. Виробничо-технічна єдність визначається комплексом засобів виробництва, що володіють технологічною єдністю і взаємозв'язком окремих стадій виробничих процесів, в результаті яких використовувана на підприємстві сировина і матеріали перетворюються в готову продукцію. Також вони дозволяють надавати послуги та виконувати певні роботи на стороні з метою отримання прибутку. Організаційна єдність визначається наявністю єдиного колективу і єдиного керівництва, що знаходить своє відображення у загальній та організаційній структурі підприємства. Економічна єдність визначається спільністю економічних результатів роботи - обсягом реалізованої продукції, рівнем рентабельності, масою прибутку, фондами підприємства і т.д., і головне, отримання прибутку виступає в якості основної мети діяльності. Однак підприємство перш за все не виробнича, не економічна, а соціальна одиниця. Підприємство - це колектив людей різної кваліфікації, пов'язаних певними соціально-економічними відносинами та інтересами, а отримання прибутку є основою для задоволення потреб (як матеріальних, так і духовних) всього колективу. Тому найважливішими завданнями підприємства є: виплата персоналу соціально справедливої заробітної платою, яка забезпечувала б відтворення робочої сили, створення нормальних умов праці та відпочинку, можливостей для професійного зростання і т.д. У загальному випадку під назвою «підприємство», в практиці виробничо-господарської діяльності, мається на увазі виробнича організація, головною метою діяльності якої, в умовах ринку, є отримання прибутку на вкладені працю і капітал [19, с.240].