Аналіз виконання кошторису бюджетних установ за показниками звітності та рекомендації та рекомендації щодо шляхів вдосконалення бюджет

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………5

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ СКЛАДАННЯ ЗВІТНОСТІ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ……………………………………….

1.1 Склад бухгалтерської звітності бюджетних установ та її регламентація

1.2 Податкова і соціальна звітність бюджетних установ

1.3 Статистична звітність бюджетних  установ

1.4 Закриття рахунків, порядок складання  і подання річної бухгалтерської  звітності

 РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ  СКЛАДАННЯ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ  У ВІДДІЛІ КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ ШПОЛЯНСЬКОЇ РДА

2.1 Організаційно-економічна характеристика Відділу культури і туризму Шполянської РДА

2.2 Організація та процедура формування фінансової звітності

 2.3 Організація контролю у Відділі культури і туризму Шполянської РДА

2.4 Автоматизація оліку та складання звітності у Відділі культури і туризму Шполянської РДА

2.5 Рекомендації

РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ВИКОНАННЯ КОШТОРИСУ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ ЗА ПОКАЗНИКАМИ ЗВІТНОСТІ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ  ЩОДО ШЛЯХІВ ВДОСКОНАЛЕННЯ БЮДЖЕТНОГО ОБЛІКУ ТА ЗВІТНОСТІ

 3.1 Задачі, джерела і етапи аналізу виконання кошторису бюджетних установ

3.2 Аналіз виконання кошторису Відділу культури і туризму Шполянської РДА за показниками звітності

  3.3 Бюджетний облік  в Україні: проблеми, перспективи розвитку та шляхи вдосконалення

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Усі державні установи, видатки яких у межах затверджених кошторисів покриваються коштами Державного бюджету, мають назву бюджетних. Тож до бюджетних установ належать школи, клуби, музеї, вищі навчальні заклади, науково-дослідні інститути, дитячі будинки, лікарні, поліклініки, а також центральні та місцеві органи державної влади та державного управління.

Бюджетна установа згідно з Бюджетним кодексом України — це орган, установа або організація, визначена Конституцією України, а також установа або організація, створена в установленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевих бюджетів. Бюджетні установи є неприбутковими.

У процесі функціонування бюджетних установ та організацій виникає потік різнобічної інформації про їх діяльність, включаючи ті чи інші види обліку. Перехід України до ринкових умов господарювання вимагає такої організації обліку, яка б забезпечувала учасників ринку необхідною бухгалтерською інформацією, дозволяла власнику мати достовірні дані про власний майновий і фінансовий стан, результати діяльності відповідно до міжнародних стандартів. Одночасно з внутрішньою потребою та вимогами управління створюється великий пласт зовнішньої статистичної, податкової звітності, важливе місце в якій посідає бухгалтерська звітність. Користувачами бюджетної звітності є працівники, дійсні та потенційні інвестори, кредитори, постачальники, уряд та урядові організації, громадськість та інші заінтересовані особи. Складання звітності завершує повний цикл бухгалтерської обробки даних, які накопичуються в облікових регістрах — специфічних матеріальних носіях бухгалтерської інформації (картки, меморіальні ордери, Книга-журнал Головна). Але при цьому в них відсутні затверджені кошторисом показники фінансування з бюджету. Для управління ж необхідна не тільки бухгалтерська,  
а й інша інформація, яка має подаватися в компактній формі, зручній для перегляду і сприйняття людьми, які приймають управлінські рішення. Такою формою є бухгалтерська звітність.

Бухгалтерська звітність бюджетних установ складається на підставі даних облікових регістрів про господарські операції з виконання кошторису доходів і видатків установи за звітний період або про стан її коштів та розрахунків на звітну дату.

Актуальність обраної теми полягає у важливості проблеми складання фінансової звітності  для користувачів, як зовнішніх  так і внутрішніх, та прийняття ними рішень на основі  повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності  й рух коштів установи.

Мета дипломної роботи – розглянути зміст і структуру звітності установ, що фінансуються за рахунок коштів держаного та місцевих бюджетів,  детально проаналізувати сутність фінансової звітності бюджетної установи та її склад, визначити  нормативну базу, яка регулює  складання фінансової звітності та подання її відповідним контролюючим органам, з’ясувати  зв’язок між різними формами звітності.

Завдання роботи полягає у вивченні  нормативних актів, розгляді проблемних питань, розгляді схеми формування фінансової звітності, аналізі фінансового стану відділу культури та туризму Шполянської РДА, вивченні порядку формування річної фінансової звітності відділу та  напрацюванні пропозицій щодо вдосконалення технології складання фінансової звітності.

Об’єктом дослідження   в даній дипломній роботі  є  Відділ культури і туризму Шполянської РДА.

Предметом дослідження є фінансова звітність: її склад, структура та методика складання.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ СКЛАДАННЯ ЗВІТНОСТІ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ

1.1 Склад бухгалтерської звітності бюджетних установ та її регламентація

Звітність бюджетних установ досить різноманітна і глибоко деталізована. Це мас своє об'єктивне пояснення, адже на її підставі контролюється виконання бюджетів за видатками, перевіряється доцільність витрачання бюджетних коштів відповідно до кошторисних передбачень, аналізується повнота і доцільність використання майна, своєчасність і повнота платежів, стан розрахунків і т. ін. Цим можна пояснити і те, що бухгалтерська звітність бюджетних установ суворо регламентована як за змістом, так і за термінами подання. Для загального уявлення про склад звітності бюджетних установ наведемо її класифікацію 3а складом та суб'єктами використання (рис. 1.1).

Бухгалтерська звітність бюджетних установ складається на підставі даних облікових регістрів про господарські операції з виконання кошторису доходів і видатків установи за звітний період або про стан її коштів та розрахунків на звітну дату.

Установи та організації, що утримуються за кошти бюджету, щомісячно і щоквартально складають фінансові звіти про виконання кошторису доходів та видатків і подають їх вищим організаціям та органам Державного казначейства у терміни, передбачені нормативними документами. Так, згідно з «Порядком подання фінансової звітності», затвердженим постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419, бюджетні установи подають місячний звіт про використання бюджетних асигнувань не пізніще 5 числа місяця, наступного за звітним, квартальний — не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом, а річний — не пізніше 22 січня наступного за звітним року.

На даний час існують такі визначення бухгалтерської звіт- 
ності:

«Бухгалтерська звітність — сукупність показників обліку, відображених у формі визначених таблиць, які характеризують рух майна та фінансового стану підприємства, установи за звітний період» (Тлумачний словник бухгалтера).

«Фінансова звітність — бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період» (Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

«Звітність — це сукупність затверджених в установленому порядку звітних форм, які об’єднують комплекс систематизованих показників, що всебічно характеризують виробничу та фінансово-господарську діяльність підприємств за відповідний період» (М. В. Кужельний).

«Звітність — це сукупність показників обліку, відображених  
у формі визначених таблиць, які характеризують господарську діяльність підприємств за установлений період часу» (А. Ш. Маргуліс).

«Бухгалтерська звітність являє собою комплекс показників виконання планових завдань та результатів господарської діяльності за звітний період, отриманий в бухгалтерському та інших видах обліку» (В. Ф. Палій).

«Звітність установи являє собою систему показників, які харак- 
теризують умови та результати її роботи за визначений період» (А. Н. Бєлов).

«Бухгалтерська звітність — система показників, яка відображає майновий та фінансовий стан на звітну дату, а також фінансові результати її діяльності за звітний період» (А. С. Бакаєв).

«Бухгалтерська звітність підприємств являє собою систему узагальнених показників, які характеризують підсумки господарсько-фінансової діяльності підприємства за минулий період (місяць, квартал, рік)» (В. В. Сопко, В. М. Пархоменко).

«Звітність про виконання Державного бюджету — це метод узагальнення планових та звітних показників, приведених у певну систему, яка характеризує виконання бюджету за відповідний звітний період часу» (Є. П. Дідков).

Як бачимо з наведених визначень звітності провідними вченими та спеціалістами з бухгалтерського обліку як нашої країни, так і країн СНД (А. Н. Бєлов, Є. П. Дідков, А. М. Кузьмінський, М. В. Кужельний, А. Ш. Маргуліс, В. Ф. Палій, В. М. Пархоменко, В. В. Сопко), в основі всіх тлумачень лежить загальне для всіх поняття «система показників».

Отже, зважаючи на всі ці визначення та з огляду на перехід  
вітчизняної економіки на рейки ринкових відносин, можна дати таке визначення звітності:

Звітність про виконання кошторисів бюджетних установ — це система показників, яка характеризує виконання бюджету та допомагає регулюванню діяльності установи за відповідний звітний період.

Потрібно знати, що порядок складання звітності бюджетними установами розроблено відповідно до вимог: Бюджетного кодексу України, Закону України «Про Державний бюджет України»; постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ» від 28.02.02 № 228, зі змінами та доповненнями; наказу Міністерства фінансів України від 27.12.01 № 604 «Про бюджетну класифікацію та її запровадження», зі змінами та доповненнями; наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету» від 28.01.02 № 57, зі змінами та доповненнями; Планів рахунків бухгалтерського обліку: бюджетних установ і виконання державного та місцевих бюджетів, Інструкції по застосуванню Планів рахунків бухгалтерського обліку: бюджетних установ і виконання державного та місцевих бюджетів, затверджених наказами Державного казначейства України від 10.12.99 № 114 та 24.12.97 № 137, зі змінами і доповненнями. Державним казначейством України затверджено форми окремих звітів бюджетних установ та Інструкцію з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу. Діяльність Державного казначейства України регламентується Указом Президента України від 27.04.1995 р. № 335/95 «Про Державне казначейство України», постановою Кабінету Міністрів України від 31.07.95 № 590 і Положенням про Державне казначейство.

Рис. 1.1. Характеристика звітності

Склад місячної фінансової звітності бюджетних установ регламентовано «Інструкцією про порядок складання в 2009 році місячної фінансової звітності установами та організаціями, які отримують кошти з державною та/або місцевого бюджетів», затвердженою наказом ДКУ від 31.01.2009 р.№ 107.

Згідно з цією Інструкцією бюджетні установи складають і подають до органів Державного казначейства України такі форми звітності:

— № 7д, № 7м «Звіт про заборгованість за бюджетними коштами»;

— № 7д.1, №7м.1 «Звіт про заборгованість за окремими програмами».

Усі форми місячної звітності складаються бюджетними установами наростаючим підсумком з початку року в розрізі кодів функціональної та економічної класифікації видатків.

Квартальні фінансові звіти бюджетні установи, які утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів складають за такими формами:

- “Баланс” (№1);

- “Звіт про надходження та використання коштів загального фонду” (№2д, №2м);

- “Звіт про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними установами” (№4-1д, №4-1м);

- “Звіт про надходження і використання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ” (№4-2д, №4-2м);

- “Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду” (№4-3д, №4-3м);

- “Звіт про надходження і використання коштів, отриманих на виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів” (№4-4д);

- “Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду (позики міжнародних фінансових організацій)” (№4-3д.1, №4-3м.1);

- “Звіт про заборгованість за бюджетними коштами” (№7д, №7м);

- “Звіт про заборгованість за окремими програмами” (№7д.1, №7м.1).

До форм квартальної фінансової звітності додається пояснювальна записка, яка включає текст та додатки.

Головні розпорядники бюджетних коштів та бюджетні установи, які мають підвідомчі установи, зведені квартальні фінансові звіти про виконання кошторисів складають у такому самому обсязі.

 Одержувачі бюджетних коштів (підприємства, громадські та інші організації, що не мають статусу бюджетної установи, які одержують безпосередньо через розпорядників кошти з бюджету як фінансову підтримку або уповноважені органами державної влади на виконання державних цільових програм та надання послуг) (далі – одержувачі) про використання отриманих бюджетних коштів подають до органів Державного казначейства України такі форми квартальної фінансової звітності:

- “Звіт про надходження та використання коштів загального фонду” (№2д, №2м);

- “Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду” (№4-3д, №4-3м);

- “Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду (позики міжнародних фінансових організацій)” (№4-3д.1, №4-3м.1);

- “Звіт про заборгованість за бюджетними коштами” (№7д, №7м);

- “Звіт про заборгованість за окремими програмами” (№7д.1, №7м.1).

У “Звіті про надходження та використання коштів загального фонду” (№2д, №2м), “Звіті про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду” (№4-3д, №4-3м) та “Звіті про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду (позики міжнародних фінансових організацій)” (№4-3д.1, №4-3м.1) графа “Фактичні видатки” не заповнюється.

У “Звіті про заборгованість за бюджетними коштами” (форма №7д, №7м) на початок року суми дебіторської та кредиторської заборгованості повинні відповідати даним граф на звітну дату дебіторської та кредиторської заборгованості річного фінансового звіту попереднього звітного періоду. На звітну дату відображаються суми дебіторської та кредиторської заборгованості, які склалися при виконанні плану використання бюджетних коштів за звітний період, з урахуванням погашення заборгованості, що склалася станом на 01.01.2009.

Одержувачі бюджетних коштів, які уповноважені у 2008 році на виконання державних цільових програм, суми не зареєстрованої в органах Державного казначейства України кредиторської заборгованості, реєструють в установленому порядку, як зобов’язання поточного року.

Інші форми фінансової звітності про використання бюджетних коштів, у тому числі “Баланс” (форма №1), одержувачами бюджетних коштів не складаються та до органів Державного казначейства України не подаються.

Зміст і порядок складання квартальної звітпості регламентовано «Інструкцією про порядок складання в 2009 році квартальної фінансової звітності установами та організаціями, які отримують кошти з державного та/або місцевого бюджетів», затвердженою наказом ДКУ від 29.03.2009 р. № 59.

Квартальний баланс складається на підставі звірених даних про залишки на рахунках аналітичного і синтетичного обліку на кінець кварталу. При цьому слід враховувати, що доходи і видатки у квартальних балансах показуються наростаючими підсумками з початку року, а всі інші статті - етапом на кінець звітного періоду. До балансу додаються довідки «Доходи загального фонду» (за рахунком 70) та «Доходи спеціального фонду» (за рахунком 71 у частині інших доходів).

       Звіти за ф. № 4-2-зведена та № 4-4-зведена складаються окремо з кожного виду спеціальних коштів або інших власних надходжень, але в цілому за всіма функціями. Вони подаються лише установі вищого рівня і не подаються органам Державного казначейства України.

У пояснювальній записці до квартального звіту необхідно відобразити таку інформацію:

• основні фактори, що вплинули на виконання кошторису доходів і видатків;
• зміни у фінансовому стані установи за звітний період;
• заборгованість за виплатами громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
• суми коштів спеціального фонду, використані для погашення заборгованості за соціальними виплатами загального фонду;
• одержана гуманітарна допомога;
• суми сплачених до бюджету штрафів, їх підстави та винні особи;
• суми субвенцій, отримані з інших бюджетів, та ін.

Річний фінансовий звіт бюджетних установ, крім тих форм, що подаються у складі квартальної звітності, додатково містить форми:

• № 5 «Звіт про рух необоротних активів»;
• № б «Звіт про рух матеріалів і продуктів харчування»;
• № 9 «Звіт про результати фінансової діяльності»;
• № 15 «Звіт про недостачі та крадіжки грошових коштів і матеріальних цінностей в бюджетних установах».

У звіті за ф. № 5 відображається вартість необоротних активів установи на початок і кінець звітного року та їх рух протягом року. Складають цей звіт на підставі даних окремих субрахунків до синтетичних рахунків 10, 11 і 12.

Звіт за ф. № 6 характеризує рух за рік окремих видів матеріалів і продуктів харчування та їх залишки на початок і кінець року.

У звіті за ф. № 9 відображають доходи і видатки, а також операції, внаслідок яких ці доходи (видатки) збільшуються або зменшуються. Звіт складається з двох частин: загальний фонд і спеціальний фонд.

Фінансовий результат із загального фонду визначають за таким алгоритмом: до одержаних бюджетних асигнуваш, додають вартість оприбуткованих надлишків матеріалів, суму дооцінки матеріалів, суми централізованого забезпечення та інших доходів, суми списаної кредиторської заборгованості; віднімають видатки загального фонду, суми списаних недостач, списаної дебіторської заборгованості; додають або віднімають результати переоцінок. Аналогічним порядком визначають також фінансовий результат за спеціальним фондом.

У звіті за ф. № 15 відображають виявлені протягом звітного року суми недостач, втрат і крадіжок грошей та матеріальних цінностей після заходів, вжитих для усунення їх наслідків: віднесено на винних осіб за рішенням суду, стягнено з винних осіб, списано за рахунок установи, знаходиться у слідчих органах.

До річного звіту, як і до квартального, додається пояснювальна записка.

Інструкції про порядок складання бухгалтерської звітності бюджетних установ переглядаються щорічно і затверджуються ДКУ відповідно до потреб обліку і контролю за виконанням Закону України про Державний бюджет на відповідний рік.

1.2  Податкова і соціальна звітність бюджетних установ

Установи та організації, що утримуються за рахунок бюджетних асигнувань, є платниками окремих податків і зборів, передбачених Законом України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 р. № 1251-ХП (зі змінами і доповненнями), а тому вони повинні складати і подавати відповідним органам податкову та соціальну звітність. Перелік форм звітності й терміни її подання наведено у табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Склад податкової та соціальної звітності бюджетних установ

Перелічена податкова звітність (пп. 1-6 табл. 1.1) подається до податкових органів за місцем знаходження бюджетної установи та її реєстрації як платника податку. Соціальна звітність, наведена у пп. 7-11 табл. 1.1, подається до місцевих органів відповідних фондів, де кожна бюджетна установа повинна бути зареєстрована як платник відповідних зборів.

1.3 Статистична звітність бюджетних установ

Бюджетні установи, як і підприємства та організації інших галузей народного господарства та видів (сфер) діяльності, подають установлену нормативними документами статистичну звітність органам державної статистики та вищестоящим установам відповідного підпорядкування. Склад і зміст цієї статистичної звітності частково визначається специфікою діяльності окремих установ, але більшість форм статистичної звітності є загальнодержавними, обов'язковими для подання всіма підприємствами, установами та організаціями.

Згідно із Законом України «Про державну статистику України», який набув чинності з 1 січня 2001 р., респонденти зобов'язані безкоштовно у повному обсязі, за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією, у визначені терміни подавати органам державної статистики достовірну статистичну інформацію. Первинні дані, отримані органами державної статистики від респондентів під час проведення статистичних спостережень, е конфіденційною інформацією, яка охороняється законом і використовується виключно для статистичних цілей у зведеному знеособленому вигляді. Поширення статистичної інформації, на підставі якої можна визначити конфіденційну статистичну інформацію щодо конкретного респондента, забороняється.

За термінами подання статистична звітність поділяється на періодичну та одноразову. Періодична звітність подається регулярно протягом року з установленими проміжками часу (щомісячно, щоквартально і т. ін.). Одноразова звітність може подаватися на вимогу статистичних органів (один раз на рік або рідше).

Склад і терміни подання найважливіших форм статистичної звітності, затвердженої Держкомстатом України у 2001 р., наведено у табл. 1.2.

Таблиця 1.2

Склад загальнообов'язкової статистичної звітності бюджетних установ

Крім наведених у табл. 1.2 загальнообов'язкових форм, бюджетні організації складають і подають статистичну звітність за профілем своєї діяльності: про відвідування поліклінік, захворюваність, тривалість лікування, відвідування театрів, музеїв тощо.

Складають статистичну звітність на підставі даних спеціально організованого спостереження (статистичного обліку) в установах та організаціях, а також на підставі даних бухгалтерського обліку.

1.4 Закриття рахунків, порядок  складання і подання річної бухгалтерської звітності

Перед складанням річної бухгалтерської звітності бюджетні установи обов'язково повинні проводити інвентаризацію засобів та розрахунків з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку шляхом їх зіставлення з фактичного наявністю активів та зобов'язань. Інвентаризація проводиться відповідно до «Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу», затвердженої наказом ГУ ДКУ № 90 від 30.10.1998 р.

Відповідальність за організацію та своєчасне проведення інвентаризації несе керівник установи. Для проведення інвентаризації наказом по установі створюється інвентаризаційна комісія, встановлюються терміни початку і закінчення Інвентаризації та порядок відображення її результатів в обліку. Очолює комісію керівник або його заступник, до її складу обов'язково входить головний бухгалтер. В окремих випадках можуть створюватися додатково робочі інвентаризаційні комісії для проведення інвентаризації в окремих структурних підрозділах.

Річна інвентаризація починається не раніше 1 жовтня (необоротні активи, сировина та матеріали, готові вироби, пальне, корми фураж, незавершене виробництво у рослинництві, незавершені науково-дослідні роботи тощо) і проводиться, як правило, станом на 1 число місяця. Наприклад, інвентаризація капітальних робіт і капітальних ремонтів має проводитися станом на 1 грудня; дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та виробів з них, грошових коштів, грошових документів, розрахунків з бюджетом — станом на 1 січня і т. ін.

Результати інвентаризації оформляють інвентаризаційним описами, який складають у двох примірниках окремо за кожним балансовим рахунком (субрахунком) і матеріально відповідальною особою. Оформлені належним чином і підписані головою, членами інвентаризаційної комісії та матеріально відповідальною особою описи здаються у бухгалтерію, де їх перевіряють і проставляють дані обліку про залишки інвентаризованих цінностей на дату проведення інвентаризації та виявляють відхилення (надлишки або нестачі). Результати інвентаризації комісія відображає у протоколі з визначенням причин розходжень та винних осіб. Не пізніше ніж за десять днів після закінчення інвентаризації, протоколи інвентаризаційної комісії затверджує керівник установи. Результати інвентаризації повинні бути відображені в обліку в тому ж періоді, в якому закінчено інвентаризацію, а також у річному звіті. При цьому виявлені надлишки засобів оприбутковуються та зараховуються на збільшення фінансування установи, нестачі в межах затверджених норм — списуються на зменшення фінансування, а понад норми природних втрат і втрати від псування цінностей - відносяться на рахунок винних осіб.