Організація та управління зовнішньоекономічною діяльністю на ПП «Фармацевтична фабрика« НВО «Ельфа»

 

 

 

 

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет економіки та менеджменту

Кафедра менеджменту зовнішньоекономічної діяльності

 

 

 

ДИПЛОМНА РОБОТА

освітньо-кваліфікаційний рівень “Бакалавр”

 

 

на тему “Організація та управління зовнішньоекономічною діяльністю на ПП «Фармацевтична фабрика« НВО «Ельфа»”

 

 

 

Виконала студентка

напряму підготовки 6.030601 “Менеджмент”

Крохмалюк Марина Олегівна

 

 

Керівник: доцент Опалов О.А.

 

Рецензент: доцент Якобчук

 

 

 

Житомир – 2013

ЗМІСТ

 

Вступ

Розділ 1. Теоретико-практичні засади організації та управління зовнішньоекономічної діяльності підприємства

1.1. Сутність, принципи та види зовнішньоекономічної  діяльності

1.2. Теоретичні і практичні передумови інтеграції підприємств у світову економіку

1.3. Особливості нормативно-правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств

Розділ 2. Організація та управлінняя ЗЕД на ПП «Фармацевтична фабрика« НВО «Ельфа»

2.1. Організаційно-економічна характеристика ПП «Фармацевтична фабрика« НВО «Ельфа»

2.2. Аналіз основних економічних показників ПП «Фармацевтична фабрика« НВО «Ельфа»

2.3.  Аналіз  організації та управліня зовнішньоекономічної  діяльності ПП «Фармацевтична  фабрика« НВО «Ельфа»

Розділ 3. Шляхи вдосконалення організації та управління зед ПП «Фармацевтична фабрика« НВО «Ельфа»

3.1. Основні недоліки в організації ЗЕД та шляхи їх подолання

3.2. Удосконалення системи управління ЗЕД на п-стві

Розділ 4. Охорона праці на ПП «Фармацевтична фабрика« НВО «Ельфа»

4.1. Нормативне  забезпечення охорони праці

4.2. Аналіз  стану охорони праці на підприємстві

4.3. Фінансування  заходів з охорони праці на  підприємстві

Висновки та пропозиції

Список використаних джерел

 

ВСТУП

 

Розвиток ринкових відносин, євроінтеграційні процеси та підготовка до вступу до СОТ супроводжуються лібералізацією зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД). Новий етап входження у світове господарство потребує істотних зусиль як від держави в цілому, так і від окремих підприємств, від яких залежатиме подальший економічний та соціальний розвиток країни. За даних умов виникає необхідність у формуванні дієвого механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності всіх учасників. Значна кількість вітчизняних підприємств вже завоювали певні сегменти зарубіжних ринків, вони мають стійкі взаємовигідні відносини з іноземними партнерами. Однак за умов лібералізації, інтеграції у світовий економічний простір все більшого значення набувають прогресивні форми регулювання ЗЕД, які сприяли б завоюванню та утриманню міцних конкурентних переваг на існуючих і нових ринках.

Різні аспекти формування і розвитку зовнішньоекономічних зв’язків знайшли відображення в дослідженнях зарубіжних (Р. Акоффа, І. Ансоффа, В.А. Вінокурова, У.Дж. Дункана, Д. Клілланда, У. Кінга, Б. Карлоффа, Ф. Котлера, К. Макконнелла, Т. Пітерса, М. Портера Р. Уотермена, М.Х. Мескона, М. Альберта, Ф. Хедоурі) і вітчизняних учених-економістів (О.І. Амоші, С.С. Аптекаря, Я.Г. Берсуцького, І.П. Булєєва, А.Е. Воронкової, В.М. Гейця, В.Т. Герасимчука, С. Грищенка, Н.Є. Гриньової, О.І. Кредісова, І.В. Крюч- кової, Ю.В. Макогона, І.В. Мельничука, Т.В. Ландиної, В.П. Письмака,  М.Д. Прокопенка, В.Р. Сиденка, В.М. Хобти, М.Г. Чумаченка, М.А. Янковського).

Однак розвиток теоретичних і прикладних аспектів регулювання ЗЕД підприємств, що пов’язаний із формуванням ефективної системи регулювання зовнішньоекономічної діяльності на мікрорівні, і обумовлює набуття конкурентних переваг та зміцнення позицій в умовах загострення конкурентної боротьби на світовому ринку, потребує подальшого дослідження. Тому існує необхідність узагальнення, систематизації світового і вітчизняного досвіду з урахуванням умов ринкової економіки. Дані обставини визначили вибір теми дослідження, його мету і задачі.

Метою дипломної бакалаврської роботи є розвиток науково-методичних основ та розробка практичних рекомендацій щодо регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств, спрямований на оптимізацію їх діяльності на світовому ринку в умовах загострення конкуренції.

Для досягнення вказаної мети у роботі поставлено і вирішено такі задачі:

• узагальнено теоретичні підходи до формування ефективної системи регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств;
• на основі системного підходу визначено передумови ефективного здійснення зовнішньоекономічної діяльності підприємств та залучення їх до світових інтеграційних процесів та глобалізації;
• критично проаналізовано нормативно-правові основи регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств в Україні;
• здійснено оцінку позицій українських підприємств у міжнародному конкурентному просторі на основі аналізу експортної діяльності;
• проаналізовано організаційну структуру управління зовнішньоекономічною діяльністю ПП «Фармацевтична фабрика« НВО «Ельфа», узагальнено етапи визначення місії, формування дерева цілей з метою підвищення ефективності регулювання ЗЕД на мікрорівні;
• обґрунтовано передумови створення на регіональному рівні сприятливого підприємницького клімату з використанням важелів та інструментів сприяння учасникам зовнішньоекономічних зв’язків;
• розроблено методичні підходи до оцінки зовнішнього середовища підприємства на основі сценарного підходу;
• підготовлено практичні рекомендації щодо реалізації інноваційно-інвестиційного проекту на основі запровадження сучасних інструментів та теоретичних положень ризик-менеджменту.

Об’єктом дослідження є організаційно-економічні відносини у процесі здійснення зовнішньоекономічної діяльності ПП «Фармацевтична фабрика« НВО «Ельфа» в умовах нестабільного середовища існування.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні і практичні підходи до регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємства, які забезпечують підвищення його адаптації до умов функціонування на зовнішньому ринку.

Методологічну основу дослідження становлять діалектичний метод пізнання економічних явищ, фундаментальні положення економічної теорії, теоретичні і методологічні розробки вітчизняних і зарубіжних учених, законодавчі акти Верховної Ради України, постанови Кабінету Міністрів України, укази Президента України.

Вірогідність одержаних результатів базується на системному підході до вирішення розглянутих проблем і застосування: методів пізнання (аналізу і синтезу, індукції і дедукції, кількісного та якісного аналізу) – для дослідження та розвитку теоретичних положень з регулювання ЗЕД підприємства; теоретичного узагальнення і порівняння – для уточнення наукового визначення управлінської категорії «регулювання»; статистичного аналізу – для групування, оцінки, визначення особливостей і напрямів розвитку світового ринку металу протягом останнього часу і на перспективу; методів експертних оцінок для визначення питомої ваги ризиків на кожному етапі реалізації інноваційно-інвестиційного проекту; фінансової математики – при вимірюванні впливу операційного ризику реалізації інноваційного проекту.

Основним науковим результатом дипломної роботи є поглиблення існуючих теоретичних положень щодо регулювання ЗЕД та розробка науково-практичних рекомендацій щодо оптимізації діяльності ПП «Фармацевтична фабрика« НВО «Ельфа» на світовому ринку в умовах загострення конкурентної боротьби.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що запропоновано науково-методичні підходи до вимірювання операційного ризику реалізації інвестиційного проекту підприємства на основі узгодження коливання цін на продукцію, ступеня невизначеності цін на фактори виробництва, структури витрат підприємства. Це дозволить заздалегідь прогнозувати ймовірні загрози та підвищить ефективність прийняття управлінських рішень щодо заходів з регулювання ЗЕД підприємств.

Дипломна робота складається з - сторінок комп’ютерного тексту, містить - таблиць, - рисунків, - додатків.

 

 

Розділ 1. ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПЛАНУВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

 

 

1.1. Сутність,принципи та види  ЗЕД

 

Під зовнішньоекономічною діяльністю розуміють діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, яка побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Зовнішньоекономічна діяльність в усіх країнах спрямована на:

— сприяння вирівнювання темпів економічного розвитку;

— порівнянність витрат виробництва на національному та світовому рівнях;

— реалізацію переваг міжнародного поділу праці, що сприяє зростанню ефективності національних економік.

Функціями ЗЕД є:

— організація та обслуговування міжнародного обміну природними ресурсами та результатами праці в їх матеріальній та вартісній формах;

— міжнародне призначення споживчої вартості продуктів міжнародного поділу праці;

— організація міжнародного грошового обігу.

Практичне значення ЗЕД для країн полягає в можливості одержувати валютну виручку від експорту, підвищувати технічний рівень виробництва (за рахунок імпорту, більш ефективної техніки та технологій), виробляти конкурентоспроможну продукцію.

У сучасних умовах ЗЕД держав являє собою систему економічних відносин, які складаються при обміні ресурсами між країнами та їх економічними суб'єктами. Економічні відносини запроваджують усі аспекти економічного життя держави: виробництво, торгівлю, інвестиційну сферу та фінанси.

Зовнішньоекономічна діяльність являє собою багатомірну цілісну систему господарювання. Вона залучає до себе дві основні підсистеми:

— зовнішньоторговельну діяльність;

— міжнародну виробничо-інвестиційну діяльність.

Зовнішньоекономічна діяльність як вихід торговельних зв'язків за межі національних кордонів — це кон'юнктурний рівень. Такий стан зумовлений передусім тим, що інтернаціоналізація охоплює лише сферу обігу. Підключення до системи господарських зв'язків на рівні товарного руху капіталу та обслуговуючих його валютно-кредитних відносин робить ту чи іншу країну цілком залежною від кон'юнктури світового ринку як системи одиничних ринків.

Зовнішньоекономічна діяльність торговельної спрямованості утворюється в традиційній формі (товар-група, одиничний товар) на міжнаціональному ринку переважно загального та часткового поділу праці.

Досліджується лише сфера зовнішньої торгівлі та аналізується кон'юнктура товарних ринків.

Міжнародна виробничо-інвестиційна діяльність — це стратегічний рівень тому, що зовнішньоекономічна діяльність у цьому випадку втілює генеральну тенденцію соціально динамічного процесу, має серйозний вплив на характер розвитку як національних економік, так і на функціонування міжнародної економіки, а також стандарти якості і критерій ефективності виробництва і використання ресурсів, стандарти якості життя, норм поведінки тощо.

Зовнішньоекономічна діяльність утворюється тут на підставі інтернаціоналізації, котра охоплює всі стадії відтворювального процесу, а також інформаційну, правову і соціально-культурну інфраструктуру. Підключення країни до системи світогосподарських зв'язків на рівні технологічного поділу праці в самому виробництві залучає її до єдиного світогосподарського простору, ядром якого і є виробничо-інвестиційна діяльність. Країна отримує прямий доступ до цілісного світового ринку товарів і капіталів, до нових технологій і сучасного менеджменту.

Кожний з відзначених рівнів зовнішньоекономічної діяльності сам по собі не відображає усієї гами відносин, що складаються в цій системі. Кожний рівень фіксує лише певну сторону господарського буття, певну грань відносин його елементів. Ефективність господарської діяльності вітчизняних підприємців у рамках правової системи України визначається, насамперед, ступенем досконалості охоплення сфер регулювання і ліберальності її законодавства. У зв'язку з цим зростає значення правового регулювання питань функціонування різних суб'єктів ЗЕД.

Зовнішньоекономічна діяльність регулюється такими нормативними актами: Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності", "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах", "Про режим іноземного інвестування", "Про інвестиційну діяльність" та ін.

При здійсненні зовнішньоекономічної діяльності керівники та спеціалісти в процесі прийняття тих чи інших рішень керуються рядом принципів, які декларуються у спеціальних документах або є своєрідною нормою, звичаєм.

На міжнародному рівні найбільш повний перелік принципів організації міжнародних економічних відносин є в "Хартії економічних прав і обов'язків держав", прийнятій IV спеціальною сесією генеральної Асамблеї ООН у 1974 р. В Хартії вказано такі принципи:

— суверенітет;

— територіальна цілісність і політична незалежність держав;

— суверенна рівність усіх держав;

— ненапад і невтручання у внутрішні справи;

— взаємна та справедлива вигода;

— мирне співіснування;

— рівноправність і самовизначення народів;

— мирне регулювання спорів

— усунення несправедливості, що виникає внаслідок застосування сили та позбавляє націю засобів для її нормального розвитку;

— сумлінне виконання міжнародних обов'язків;

— повага прав людини та основних свобод;

— відсутність прагнення до гегемонії в сферах впливу;

— сприяння міжнародній соціальній справедливості;

— міжнародне співробітництво з метою розвитку;

— вільний доступ до морів і від них — до країн, що їх не мають.

Значна частина міжнародних принципів ЗЕД діє в межах інтеграційних угруповань. Так, принципи ЗЕД у Європейському Союзі містяться в Білій книзі (1985 р.) і включають:

— контроль і оформлення документів на товари, що перетинають національні кордони;

— свободу пересування осіб для працевлаштування або постійне місце проживання у будь-якій країні;

— уніфікацію технічних норм і стандартів;

— відкриття споживчих ринків;

— лібералізацію фінансових послуг;

— поступове відкриття ринку інформаційних послуг;

— лібералізацію транспортних послуг;

— створення сприятливих умов для промислового співробітництва з урахуванням законодавства про права на інтелектуальну і промислову власність;

— усунення фіскальних бар'єрів.

На національному рівні принципи ЗЕД закріплюються в законодавчих актах відповідних країн. Так, в Україні, згідно зі статтею 2 Закону "Про зовнішньоекономічну діяльність", суб'єкти господарської діяльності керуються такими принципами:

1.Принцип  суверенітету народу України  у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, що полягає у: - виключному праві народу України самостійно та незалежно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність на території України, керуючись законами, що діють на території України; - обов'язку України неухильно виконувати всі договори і зобов'язання України в галузі міжнародних економічних відносин;

2.Принцип  свободи зовнішньоекономічного  підприємництва, що полягає у: - праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв'язки; - праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України; - обов'язку додержувати при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності порядку, встановленого законами України; - виключному праві власності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на всі одержані ними результати зовнішньоекономічної діяльності;

3.Принцип  юридичної рівності і недискримінації, що полягає у: - рівності перед законом всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, незалежно від форм власності, в тому числі держави, при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності; - забороні будь-яких, крім передбачених цим Законом, дій держави, результатом яких є обмеження прав і дискримінація суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, а також іноземних суб'єктів господарської діяльності за формами власності, місцем розташування та іншими ознаками; - неприпустимості обмежувальної діяльності з боку будь-яких її суб'єктів, крім випадків, передбачених Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність»;

4.Принцип  верховенства закону, що полягає  у: - регулюванні зовнішньоекономічної  діяльності тільки законами України; - забороні застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що у будь-який спосіб створюють для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України;

5.Принцип  захисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної  діяльності, який полягає у тому, що Україна як держава: - забезпечує  рівний захист інтересів всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності на її території згідно з законами України; - здійснює рівний захист всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України за межами України згідно з нормами міжнародного права; - здійснює захист державних інтересів України як на її території, так і за її межами лише відповідно до законів України, умов підписаних нею міжнародних договорів та норм міжнародного права;

6.Принцип  еквівалентності обміну, який полягає  у неприпустимості демпінгу при  ввезенні та вивезенні товарів [Закон України «Про зовнішньоекономічну  діяльність» від 16.04.1991 № 959-XII].

До основних суб'єктів ЗЕД відносяться:

— фізичні особи — громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно із законами України і постійно проживають на території України;

— юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на її території;

— об'єднання фізичних, юридичних, фізичних та юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно із законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність;

— структурні одиниці суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно із законами України (філії, відділення тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України;

— інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами України.

Відповідно до чинного законодавства, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності можуть здійснювати такі її види:

— експорт та імпорт товарів, капіталів і робочої сили;

— надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності, в тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, юридичних, туристських та інших, а також надання вищезазначених послуг іноземними суб'єктами господарської діяльності суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності України;

— наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності; навчання і підготовка спеціалістів на комерційній основі;

— міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами у випадках, передбачених законами України;

— кредитні та розрахункові операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності;

— створення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності банківських, кредитних та страхових установ за межами України; створення іноземними суб'єктами господарської діяльності зазначених установ на території України у випадках, передбачених її законом;

— спільна підприємницька діяльність між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності, що включає створення спільних підприємств різних видів і форм, проведення спільних господарських операцій та спільне володіння майном як на території України, так і за її межами;

— підприємницька діяльність на території України, пов'язана з наданням ліцензій, патентів, ноу-хау, торгових марок та інших нематеріальних об'єктів власності з боку іноземних суб'єктів господарської діяльності. Аналогічна діяльність суб'єктів за межами України;

— організація та здійснення діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів та інших подібних заходів, здійснюваних на комерційній основі, за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;

— організація та здійснення оптової, консигнаційної та роздрібної торгівлі на території України за іноземну валюту у випадках, передбачених законодавством України;

— товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності;

— орендні, в тому числі лізингові, операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності;

— операції з придбання, продажу та обміну валюти на валютних аукціонах, валютних біржах та на міжбанківському валютному ринку;

— роботи на контрактній основі фізичних осіб України з іноземними суб'єктами господарської діяльності як на території України, так і за її межами;

— робота іноземних фізичних осіб на контрактній платній основі із суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності як на території України, так і за її межами;

Сучасну систему ЗЕД характеризують певні риси.

1. Посилення  взаємозв'язку між кон'юнктурою  на світових ринках товарів та послуг і внутрішніх ринках окремих держав. Широкий розвиток набувають такі форми та елементи в системі ЗЕД, як інформаційний обмін, послуги зв'язку, транспортне обслуговування, консалтінг, франчайзинг, ноу-хау, лізинг, страхування тощо.

2. Новий  міжнародний поділ праці, який  склався останніми роками, характеризується  відносним зниженням частки сировини  та матеріалів у світовій торгівлі. Швидшими темпами розвиваються наукоємні, високотехнологічні галузі: хімія, приладобудування, електроніка, авіакосмічна промисловість. На цих напрямах будують свої експортні стратегії США, країни ЄС, Японія.

Новою стратегією ТНК є переведення в нові індустріальні країни, де відносно дешева робоча сила та сировина, виробництво одягу, взуття, суднобудування, автомобілебудування тощо.

3. Розвиток  інтеграційних процесів. Поступово  ліквідуються економічні кордони  між країнами і створюється  єдиний регіональний економічний  простір, який підпорядковується загальному регулюванню.

4. Вивезення  капіталу. Це створює фундамент  для утворення ТНК, які, як правило, бувають національними за капіталом  та інтернаціональними за сферою  діяльності.

5. Переміщення  робочої сили із країни в  країну, що є наслідком відмінностей у людських, сировинних та фінансових ресурсах. Щорічно в пошуках роботи в світі переміщується до 25 млн. людей.

6. Зростання  обсягів зовнішньої торгівлі, що сприяє зниженню витрат виробництва.

7. Активна  та цілеспрямована роль держави  щодо втягнення країни в систему  глобальної світової економіки. Метою державного регулювання є створення сприятливих правових, економічних та політичних умов, які забезпечують ефективну з точки зору інтересів країни та окремого підприємця зовнішньоекономічну діяльність на всіх рівнях.

8. Жорстке  міжнародне регулювання ЗЕД. Кожна  двостороння міжнародна економічна  угода стає багатосторонньою, оскільки  повинна відповідати положенням  СОТ, виконувати вимоги близько 40 міжнародних організацій у цій  галузі.

Практичні заходи щодо створення нового механізму зовнішньоекономічних зв’язків передбачають вирішення трьох основних блоків проблем:

— формування необхідної законодавчої бази;

— створення відповідного економічного середовища;

— розвиток інституційних структур, що регулюють зовнішньоекономічні зв’язки.

Існують різноманітні класифікації видів зовнішньоекономічної діяльності,

оскільки в різних випадках можуть використовуватися різноманітні

критерії. Так, зовнішня торгівля може розглядатися з позицій напрямку

ЗЕД (імпорт і експорт), а також із позицій предмета (товари, послуги)

або ж регіональних особливостей (прикордонна торгівля) та засобу

розрахунків (бартерні операції) та ін.

В число основних видів ЗЕД можна включити:

- міжнародну торгівлю;

- міжнародний лізинг;

- використання  активів з-за кордону;

- контрактні  форми ЗЕД;

- міжнародні інвестиції.

Відповідно до Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність” [5] та визначень авторів [28, С. 8] в Україні є такі види зовнішньоекономічної діяльності:

1. Експорт  та імпорт: товарів; капіталів; робочої  сили.

2. Надання  суб’єктами ЗЕД послуг: виробничих. транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, аудиторських, юридичних та інших.

3. Кооперація  з іноземними суб’єктами господарської  діяльності: наукова, науково-технічна; науково-виробнича; виробнича; навчальна.

4. Спільна  підприємницька діяльність між суб’єктами ЗЕД та іноземними суб’єктами господарської діяльності: створення спільних підприємств; проведення спільних господарських операцій; спільне володіння майном.

5. Підприємницька діяльність на території України, пов’язана з наданням ліцензій, патентів, ноу-хау, торговельних марок та інших об'єктів нематеріальної власності.

6. Організація  та здійснення діяльності в  галузі проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій та ін.

7. Роботи  на контрактній основі.