Організація та планування експлуатаційних та ремонтних робіт

Міністерство освіти і  науки, молоді та спорту України

Черкаський політехнічний  технікум

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

З предмету: «Економіка та організація і планування виробництва»

На тему: «Організація та планування експлуатаційних та ремонтних робіт обладнання верстатів з ЧПУ механічного цеху ПП СРБП Черкасиліфт»

Записка пояснювальна

5.05050202 РК ЕОП 13 ЗП

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Керівник роботи:

_________ О. В. Макарова 

Виконав студент групи:

_________ М. М. Пісний

Захищено з оцінкою:

__________

 

 

 

 

 

 

 

 

2013р.

Зміст роботи:

1. Вступ  4 ст.

2. Організація і планування експлуатаційних і ремонтних робіт обладнання верстатів з ЧПУ.

1. Коротка характеристика цеху і обладнання  5 ст.

2. Розрахунок річного обсягу робіт з обслуговування і ремонту обладнання верстату з ЧПУ. Розробка графіка ППР  7 ст.
3. Організація праці і заробітної плати бригади ремонтного персоналу, цеху  12 ст.
4. Розрахунок річного фонду заробітної плати бригади ремонтного персоналу. 14 ст.
3. Визначення витрат на технічне обслуговування і ремонт обладнання верстатів з ЧПУ.

1. Розрахунок амортизаційних відрахувань 17 ст.

3.2Розрахунок витрат і вартості електроенергії 19 ст.

3. Розрахунок вартості допоміжних матеріалів та ремонту верстатів з ЧПУ  21 ст.
4. Розрахунок витрат на виготовлення і налагодження пристрою ЧПУ «Блок контролю вихідної інформації верстата 16К20 »

1. Вихідні дані для складання калькуляц…………………………………..22ст.

2. Розрахунок окремих витрат на виробництво пристрою……………......23ст.
3. Розрахунок калькуляції на розробку і виготовлення пристрою «Блок контролю вихідної інформації верстата 16К20»…………………………………… ………………………………..28ст.
4. Аналіз собівартості розробки та виготовлення пристрою і розробка заходів по зниженню собівартості…………………………………. ……30ст.

5. Розрахунок показників економічної ефективності ..30ст.
6. Техніко-економічні показники курсової роботи ..33ст.
7. Використана література ? ст.

 

1. Вступ

  Приватне підприємство «СРБП» (Спеціальне Ремонтно-Будівельне Підприємство) Черкасиліфт було засноване в 1996 році, знаходиться по адресі 18000 м.Черкаси, вул.Ватутіна 12/1 .

В кінці 1940-х років, в СРСР було освоєно  серійне виробництво типових  конструкцій ліфтів загального призначення  і швидкісних ліфтів. У 1955-56 роках ВНІІПТМАШ спільно з трестом «Союз-Ліфт» створили типовий ряд конструкцій пасажирських ліфтів для житлових будинків і громадських будівель вантажопідйомністю від 320 до 1000 кг, а також типовий ряд вантажних ліфтів вантажопідйомністю від 100 до 5000 кг і лікарняний ліфт вантажопідйомністю 500 кг. Найбільший розвиток вітчизняне ліфтобудування отримало в 1963 році, коли було організовано Центральне проектно-конструкторське бюро з ліфтів.

ЦПКБ з ліфтів в 1966-67 роках розробило  новий параметричний ряд пасажирських і вантажних ліфтів, представлений 36 моделями та 62 виконаннями. Зі зростанням великих міст і появою багатоповерхової забудови значно зріс і ліфтовий парк. Наприкінці 1990-х років з'явилися  ліфти, в яких управління здійснювалося  із застосуванням дуже малої кількості  електроконтактних реле. Головним керівним елементом став мікроконтроллер, тобто відбувся перехід на сучаснішу елементну базу. Незважаючи на значне різноманіття типів і конструкцій сучасних ліфтів, всі вони складаються з основних елементів, що мають принципово однакове значення.

Другою компанією у світі, яка  почала випускати ліфти без машинного  приміщення, в 2000 році стала Otis. Вона застосувала в своїй конструкції привід Gen2, що використовує замість металевих тросів поліуретанові ремені, які, на думку розробників, повинні були знизити шум. Але в результаті вони породили інші проблеми: Зокрема, примхливість нового приводу до незначного просідання стін шахти (притаманне для всіх нових будівель), через що замість безшумності виходив сильний скрегіт ременів до тих пір, поки привід заново не настроювався строго по горизонту, що могло тривати роками.

У тому ж 2000 році ліфтами без машинного  приміщення відзначилася компанія Schindler, також, як і Otis, що використовує ремені.

У 2007 році компанія Сіті Ліфт випустила перший російський енергозберігаючий ліфт без машинного приміщення БМП.

У ліфтах БМП і ВМП з канатною підвіскою кабіна встановлена на раму L-подібної конструкції. Консольна  конструкція і підвіска 1: 1 забезпечують просту установку, властиву для гідравлічного  ліфта, а також комфортне переміщення  кабіни з низьким рівнем шуму завдяки  використанню електроприводу без редуктора. Синхронний електродвигун з постійним  магнітом і внутрішнім ротором відповідає всім вимогам, що пред'являються до сучасних електродвигунів,що використовуються в приводах ліфтів, а саме: проста установки, гарна керованість, дуже низький рівень шуму, висока комфортність переміщення, і компактність конструкції

За станом на 2009 р. ліфти без машинного  приміщення випускають також Mitsubishi Elenessa, ThyssenKrupp Synergy, Fujitec Talon і LG і російський виробник Сіті Ліфт.

 

 

2. Організація і планування експлуатаційних та ремонтних робіт обладнання верстатів з ЧПУ.

2.1. Коротка характеристика  цеху і обладнання.

Механічний цех відносять  до обслуговування цехів підприємства оскільки він служить для потреб ремонту основного устаткування підприємства , а також приймання  замовлення від інших фірм та фізичних осіб на виготовлення різного роду деталей одиничного або мало серійного  виробництва.

Механічний цех працює  в одну зміну. Тривалість  робочого дня 8 годин, перерва на обід триває 60 хвилин. Режим роботи середній, група обладнання 2. До даної групи входять ел. машини працюючі повторно-короткочасно та довгочасно (не менше 50% календарного часу в році). Режим роботи в мало запилених та відносно чистих приміщеннях з нормальною або підвищеною температурою, а також машини вихід зладу яких може призвести до порушення нормальної роботи цеху та скорочення випуску продукції не більше ніж на 10%.

Розмір цеху (24х18х9)

Ступінь фізичного та морального зносу обладнання цеху порівняно  не великі. Цех не бере безпосередньої участі у виготовленні продукції, але забезпечує безперебійність виробничого процесу в основних цехах.

У таблиці 1 наведено перелік обладнання цеху.

Таблиця 1. Перелік обладнання підприємства:

 

№ п/п	Назва обладнання	Кі-ть шт.	Тип, марка	Р Квт	призначення обладнання
1.	Токарно-револьверний верстат	1	ТР102	3.8	застосовується для багатоінструментальної обробки складних за конфігурацією поверхонь з пруткового матеріалу і штучних заготовок
2.	Універсальний заточний верстат	2	3А64Р	2.8	Призначений для заточування різців, сверл,фрези…
3.	Універсальний заточний верстат	1	3В642	1.4	Призначений для заточування різців, сверл,фрези…
4.	Універсальний заточний верстат	1	3Д642Е	2.2	Призначений для заточування різців, сверл,фрези…
5.	Токарно-шліфувальний верстат	1	3Б634	1.7	Призначений для заточування різців, сверл,шліфуваня металевих деталей
6.	Верстат для заточки плашок	1	МФ27А	0.4	Призначений для заточки різьбонарізних плашок
7.	Горизонтально-фрезерний верстат	1	6Н82ГБ	9.7	призначений для обробки фрезою плоских і фасонних поверхонь, тіл обертання, зубчастих коліс та інших заготовок.
8.	Вертикально-фрезерний верстат	1	6М12П	9.8	призначений для обробки фрезою плоских і фасонних поверхонь, тіл обертання, зубчастих коліс та інших заготовок.
9.	Токарний з СЧПУ	2	16К20Т1	22	призначений для токарної обробки зовнішніх і внутрішніх поверхонь деталей типу тіл обертання різноманітного профілю
	Всього			53.8

Сумарна потужність встановленого обладнання цеху складає: 53.8 кВт.

 

 

2.2. Розрахунок річного обсягу робіт з обслуговування і ремонту обладнання верстатів з ЧПУ. Розробка графіка ППР.

 Задачою данного розділу є розрахунок річної трудомісткості обслуговування і ремонту СЧПУ та  електрообладнання яке використовується для визначення кількість ремонтників та наладчиків  цеху, а також річного фонду заробітної плати.

Для забезпечення нормального  функціонування обладнання , зведення  нештатних ремонтів до мінімума на підприємстві щорічно складається графік планово-попереджуваних ремонтів (ППР), що в свою чергу вимагає постійного збору інформації про режим роботи обладнання та його вузлів. А також використання перерв: неробочих днів, змін і т.д.

ППР – це сукупність організаційніх і технічних мір по плануванню підготовці, організації проведення контролю і обміну різного виду робіт із тех. Обслуговування і ремонту електрообладнання та мереж.

Система ППР передбачає поділ ремонтів на малий, середній і капітальний.

 

Малим називається мінімальний за обсягом ремонт, при якому заміною або відновленням швидкозношуваних деталей і регулюванням механізмів забезпечується нормальна експлуатація обладнання до чергового планового ремонту. До швидкозношуваних деталей відносяться всі змінні деталі, термін служби яких дорівнює або менше міжремонтного періоду.

Середній - ремонт, при якому шляхом заміни деталей відновлюються передбачені ГОСТом або технічними умовами точність, потужність і продуктивність обладнання на термін до чергового планового середнього або капітального ремонту. Дуже часто програма середнього ремонту виконується в ході проведення малого ремонту.

Капітальним називається найбільший за обсягом вид планового ремонту, який характеризується повним розбиранням, промиванням і протиранням всіх деталей обладнання, ремонтом базових деталей, заміною зношених деталей і вузлів, відновленням деяких деталей, перевіркою устаткування на точність і продуктивність. Під час капітального ремонту здійснюється, як правило, модернізація обладнання. Слід звернути увагу на те, що норми амортизаційних відрахувань передбачаються тільки для повного відновлення основних фондів, а всі види ремонту (поточний, середній і капітальний) провадяться за рахунок коштів фонду ремонту, створюваного на підприємствах за нормативами витрат на ремонт основних фондів, з включенням їх в собівартість продукції, робіт і послуг.

 

Після складання графіка ППР визначаємо річну трудомісткість ремонтів

обладнання  верстатів ЧПУ .

Поточний ремонт раз в 6 місяців.

Капітальний ремонт раз в 12 місяців.

 

 

Графік ППР на 2014р.
№ п/п	Назва обладнання	Кі-ть, шт	Тип марка	Група режиму	Дата останнього КР	ПР	КР	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	Кількість ремонтів
																				ПР	КР
1	Токарно-револьверний верстат	1	ТР102	2	06.2002	6	12						К						П	1	1
2	Універсальний заточний верстат	2	3А64Д	2	07.2002	6	12	П						К						1	1
3	Універсальний заточний верстат	1	3В642	2	08.2002	6	12		П						К					1	1
4	Універсальний заточний верстат	1	3Д642Е	2	09.2002	6	12			П						К				1	1
5	Токарно-шліфувальний верстат	1	3Б634	2	10.2002	6	12				П						К			1	1
6	Верстат для заточки плашок	1	МФ27А	2	02.2008	6	12		П						П					2	-
7	Горизонтально-фрезерний верстат	1	6Н82ГБ	2	03.2008	6	12			П						П				2	-
8	Вертикально-фрезерний верстат	1	6М12П	2	04.2008	6	12				П						П			2	-
9	Токарний з СЧПУ	2	16К20Т1	2	05.2008	6	12					П						П		2	-

 

 

Річну трудомісткість техобслуговування цеху визначається за формулою:

                                      

                                       (2.2.1)

 

  – річний норматив трудомісткості ремонтів ТО верстатів з ЧПУ (люд/год) [4, додаток 4].

  – кількість обладнання даного виду, шт.

 m – кількість виду обладнання, шт.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2. Річна трудомісткість обслуговування верстатів з ЧПУ.

 

№ п/п	Назва обладнання	Кі-ть шт.	Тип, марка	Річна норма трудомісткості обслуговування люд/год	Річна трудомісткість люд/год
1.	Токарно-револьверний верстат	1	ТР102	4.86	4.86
2.	Універсальний заточний верстат	2	3А64Р	3.23	6.46
3.	Універсальний заточний верстат	1	3В642	3.23	3.23
4.	Універсальний заточний верстат	1	3Д642Е	3.23	3.23
5.	Токарно-шліфувальний верстат	1	3Б634	3.23	3.23
6.	Верстат для заточки плашок	1	МФ27А	2.97	2.97
7.	Горизонтально-фрезерний верстат	1	6Н82ГБ	6.48	6.48
8.	Вертикально-фрезерний верстат	1	6М12П	6.48	6.48
9.	Токарний з СЧПУ	2	16К20Т1	7.29	14.58
Всього					51.52

 

Забезпечення високої точності і надійності роботи верстатів з ЧПУ при їх експлуатації пов'язано з системою їх технічного обслуговування, своєчасного и якісного виконання планових профілактичних робіт та ремонту.

Обслуговування верстатів  з ЧПУ включає в себе організаційні  і технічні заходи, що забезпечують контроль за станом верстатів і пристроїв  ЧПУ і підтримують їх вихідні  параметри на заданому рівні протягом періоду експлуатації. До них відносять: огляд та контроль стану, чищення, промивання і змазування механізмів верстата, долив масла, регулювання механізмів верстата і 

 

 

 

елементів системи управління, зміну зношених деталей і вийшли з ладу блоків системи ЧПУ, Перевірку и наладку гідро і електроприводів, роботи з усунення несправностей. Технічне обслуговування винне проводитись відповідно до загально правил, а кож з урахування Вимоги, визначених документацією на верстати. У загальних правилах містяться вимоги до приміщень, де встановлюють верстати з ЧПУ, порядок монтажу верстатів і пристроїв ЧПУ. Верстати з ЧПУ класу Н (нормальної точності) і верстати класу П (підвищеної точності) встановлюють у закритих опалювальних приміщеннях механічних цехів. Верстати, обробні деталі абразивним інструментом (шліфувальні), або верстати, обробні матеріали, що пилять (наприклад, чавун, деревину), встановлюють в ізольованому приміщенні, в якому забезпечені умови для очищення повітря та видалення абразивною і металевого пилу.

 

Річна трудомісткість обладнання верстатів з ЧПУ становить : 51,52 люд/год.

Після складання графіка  ППР визначаємо річну трудомісткість ремонту яка розраховується за формулою:

 

                                          (2.2.2)

де  – річний норматив трудомісткості ремонтів (поточного або капітального) певного виду обладнання, люд/год [4, додаток 4].

  – кількість поточних і капітальних ремонтів за рік для певного виду обладнання, шт. [приймаємо з графіка ППР].

 – кількість обладнання даного виду, шт.

m – кількість виду обладнання, шт.

Розраховуємо річну трудомісткість для токарного верстата типу ТПК-125ВМ, інші розрахунки виконуються аналогічно і заносяться в таблицю 4:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 люд/год;

 люд/год;

 люд/год;

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 4. Річна трудомісткість ремонту верстатів.

 

№ п/п	Назва обладнання	Тип, марка	Кі-ть	Кі-ть ремонтів		Норматив трудомісткості люд/год		Річна трудомісткість ремонту  люд/год
				п	к	п	к
1	Токарно-револьверний верстат	ТР102	1	1	1	1.8	17	18.8
2	Універсальний заточний верстат	3А64Р	2	1	1	1.4	15	32.8
3	Універсальний заточний верстат	3В642	1	1	1	1.4	15	16.4
4	Універсальний заточний верстат	3Д642Е	1	1	1	1.4	15	16.4
5	Токарно-шліфувальний верстат	3Б634	1	1	1	1.4	15	16.4
6	Верстат для заточки плашок	МФ27А	1	2	0	1.1	12.5	2.2
7	Горизонтально-фрезерний верстат	6Н82ГБ	1	2	0	2.4	22	4.8
8	Вертикально-фрезерний верстат	6М12П	1	2	0	2.4	22	4.8
9	Токарний з СЧПУ	16К20Т1	2	2	0	2.7	26	10.8
Всього                                                                                                                               123.4

Річна трудомісткість обслуговування та ремонту верстатів складає: 51.52+123.4=174.92 люд/год

Під час ремонту обладнання виконується наступний обсяг робіт:

1. Загальна діагностика, розбирання і деффектовка верстата, перевірка стану деталей.
2. Проектування та підготовка технічного завдання.
3. Відновлення і заміна вузлів.
4. Шліфування базових поверхонь.
5. Ремонт гідравліки, пневматики, системи охолодження і змащування.
6. Ремонт електрообладнання.
7. Установка і заміна системи ЧПУ.
8. Установка і заміна сучасних приводів.
9. Збирання і фарбування.
10. Випробування на технологічні норми точності.
11. Гарантійне і післягарантійне обслуговування.

 

Верстат після капітального ремонту відповідає нормам точності згідно з його технічного паспорту. На капітально відремонтований верстат дається гарантія.

2.3. Організація  праці і заробітної плати бригади ремонтного персоналу, цеху.

       Основою державного регулювання заробітної плати є тарифна система. За її допомогою встановлюється можливість оцінити працю кожного працівника, співставити, порівняти конкретні види праці та встановити пропорції в їх оплаті.

      Тари́фна ста́вка — елемент тарифної сітки, який визначає годинний (денний або місячний) розмір оплати праці працівника в залежності від складності виконуваних робіт або його кваліфікації (присвоєного йому тарифного розряду).

Тари́фна сі́тка — сукупність кваліфікаційних тарифних розрядів та відповідних їм тарифних коефіцієнтів, за якими визначається розмір тарифних ставок оплати праціпрацівників у залежності від складності виконуваних  робіт та кваліфікації працівників.

       Тари́фний коефіціє́нт — елемент порозрядної диференціації тарифних ставок тарифної сітки, який є відношенням розміру тарифної ставки кожного наступного розряду тарифної сітки до розміру тарифної ставки першого розряду. Він показує, у скільки разів тарифна ставка даного розряду більша від тарифної ставки першого розряду.

На підприємстві застосовується погодинно-преміальна оплата.

На підприємстві працює централізована бригада, яка складається з 4-х чоловік які розподіляються по розрядам:

ІІІ розряд – 1 робітник;

IV розряд – 1 робітник;

V розряд – 1 робітник;

VI розряд – 1 робітник.

Працює бригада в ону зміну яка триває 8 год. У вихідні та святкові дні бригада не прцює.На підприємстві з 01.01.2013 року встановлені наступні тарифні ставки виходячи з мінімальної заробітної плати.

Мінімальна заробітна  плата на даний період складає 1118 грн.

Визначаємо годинну тарифну  ставку для 1 розряду приймаючи що в середньому кожен працівник бригади відпрацьовує 165 годин.

 

 

 з урахуванням тарифного  коефіцієнту.

 

 

 

 

 

 

Результати розрахунків вносимо в таблицю 5.1

 

 

 

 

Таблиця 5.1. Галузево-тарифна  сітка для робітників бригади.

 

Кваліфікаційні розряди	1	2	3	4	5	6
Тарифний коефіцієнт	1	1.22	1.36	1.5	1.7	1.9
Годинна тарифна ставка грн./год	6.78	8.27	9.22	10.17	11.53	12.88

 

На підприємстві діє система  преміювання і встановлена премія в розмірі 10 %. На Україні встановлений єдиний соціальний внесок від річного  фонду заробітної плати який складає 37% і більше. Він розподіляється по наступним фондам:

• Державний фонд пенсійного страхування;
• Державний фонд соціального страхування з зв’язку з непрацездатністю;
• Державний фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.
• Державний фонд сприянню зайнятості

 

Складаємо баланс робочого часу який показує скільки годин  кожен працівник бригади відпрацьовує за рік і заносимо  в таблицю 5.2

 

Таблиця 5.2. Баланс робочого часу.

Показники робочого часу	Дні
Кількість календарних днів	365
Вихідні і святкові дні	112
Нормативний фонд робочого часу	365-112=253
Невиходи на роботу	-
Відпустка	24
Хвороба	-
Навчання	-
Державні доручення	-
Прогули	-
Страйки	-
Цілодобові простої	1
Ефективний фонд робочого часу	253-24-1=228
Тривалість робочої зміни	8 год.
Ефективний фонд робочого часу	8год*228=1824год
Баланс робочого часу складає	1824 год

 

Баланс робочого часу складає 1824 год.

Баланс робочого часу використовують для розрахунку кількості робітників бригади і річного фонду заробітної плати.

 

 

 

 

2.4. Розрахунок  річного фонду заробітної плати  бригади ремонтного персоналу.

Заробітна плата (ЗП) – це частина сукупного суспільного продукту який поступає в особисте використання виробника пропорційне кількості і якості вкладеної праці, це грошовий вираз вартості і ціни робочої сили.

Види заробітної плати:

• Основна́ заробі́тна пла́та — винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці . Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
• Додатко́ва заробі́тна пла́та — винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій
• Преміальна система заробітної плати — форма оплати робочої сили і механізм матеріального стимулювання працівників за високі (кількісні і якісні) результати роботи.
• Доплати та надбавки — це самостійний елемент заробітної плати з погляду її структури. Водночас вони є складовою тарифної системи. Остання в класичному розумінні є інструментом диференціації та регулювання рівня заробітної плати різних груп і категорій працівників залежно від кваліфікаційного рівня, складності виконуваних робіт, їх відповідальності, а також умов та інтенсивності праці, специфічних особливостей підприємства. 
  З огляду на функціональне призначення доплати та надбавки є тим елементом тарифної системи, за допомогою якого компенсують суттєві відхилення від умов роботи, які визнаються нормальними й безпосередньо не враховуються в тарифних ставках і посадових окладах.
• Мінімальна ЗП – це мінімальна кількість грошей яку держава може сплачувати на сучасному етапі. В 2013 році мінімальна ЗП планує підвищуватися з 1 січня до 1218 на стан 01.12.13рік.

В Україні встановлені  надбавки до ЗП:

• За роботу в святкові і вихідні дні надбавка 100%;
• За роботу в нічний час (22:00 до 06:00) надбавка 20%;

В даному розділі розраховуємо кількість ремонтного персоналу  і річний фонд зарплати для бригади  ремонтного персоналу. Розрахунок кількості  персоналу проводиться на основі трудомісткості обслуговування і ремонту  обладнання верстатів з ЧПУ і  визначається за формулою: